• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Рекомендація Комісії 2001/928/Євратом "Про захист громадськості від опромінення радоном у системах постачання питної води" від 20 грудня 2001 року

Європейське співтовариство | Рекомендації, Міжнародний документ від 20.12.2001 № 2001/928/Євратом
Реквізити
  • Видавник: Європейське співтовариство
  • Тип: Рекомендації, Міжнародний документ
  • Дата: 20.12.2001
  • Номер: 2001/928/Євратом
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Європейське співтовариство
  • Тип: Рекомендації, Міжнародний документ
  • Дата: 20.12.2001
  • Номер: 2001/928/Євратом
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
Рекомендація Комісії 2001/928/Євратом
"Про захист громадськості від опромінення радоном у системах постачання питної води"
від 20 грудня 2001 року
(нотифіковано за номером документу С(2001) 4580)
Комісія ЄВРОПЕЙСЬКИХ СПІВТОВАРИСТВ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейського Співтовариства з атомної енергії, і зокрема, статтю 30, другий пункт статті 33, перший пункт статті 38, а також другий абзац статті 124,
Беручи до уваги висновок Групи експертів, призначеної Науково-технічним комітетом згідно зі статтею 31 Договору,
Оскільки:
(1) Директива Ради 96/92/Євратом від 13 травня 1996 року, встановлюючи основні стандарти з техніки безпеки для захисту здоров'я працівників та громадськості від іонізуючого випромінювання(1), затверджує систему контролю опромінення від джерел фонового випромінювання внаслідок трудової діяльності. Розділ VII Директиви застосовується до трудової діяльності, в процесі якої присутність джерел фонового випромінювання призводить до значного підвищення опромінення працівників або членів суспільства. Держави-члени зобов'язані визначити види трудової діяльності, які можуть викликати занепокоєння.
(2) Зважаючи на велику географічну неоднорідність природних родовищ радону та ступінь ураження населення і систем водопостачання, необхідний гнучкий підхід для того, щоб дозволити державам-членам застосувати концепцію оптимізації при забезпеченні захисту частини населення, яка найбільше піддається опроміненню. Такий підхід відповідає статті 6(3)(а) Директиви 96/29/Євратом.
(3) Група експертів, створена згідно зі статтею 31 Договору Євратом, здійснює технічне керівництво(2) впровадженням розділу VII Директиви 96/29/Євратом(1). Керівництво включає захист працівників від вдихуваного радону в установах, де значні кількості радону потрапляють з води до повітря всередині приміщення.
----------------
(1) OB L 159, 29.6.1996, C. 4.
(2) Захист від випромінювання 88. Рекомендації щодо впровадження розділу VII Директиви про основні стандарти з техніки безпеки у Європі (BSS) стосовно значного підвищення опромінення від джерел фонового випромінювання. Європейська Комісія, Люксембург, 1997.
(4) Рекомендація Комісії 90/143/Євратом від 21 лютого 1990 року про захист громадськості від опромінення радоном всередині приміщення(3) запроваджує контрольний і розрахунковий рівні радону всередині приміщення. Контрольний рівень для проведення корегувальних заходів становить 400 Бк/куб.м, а розрахунковий рівень для майбутнього будівництва становить 200 Бк/куб.м.
----------------
(3) OB L 80, 27.3.1990, C. 26.
(5) Дослідження, проведені у державах-членах, виявили подекуди підвищену концентрацію радону у ґрунтових водах, особливо у регіонах з кристалічними гірськими породами. Існують умови, за яких концентрація радону у питній воді є радіологічно високою, адже населення піддається підвищеним дозам опромінення. Не можна нехтувати цими умовами з точки зору захисту від випромінювання. Високі концентрації зазвичай мають місце в окремо пробурених свердловинах, проте інколи - й на станціях водопостачання, де використовуються водоносні шари з гірських порід або ґрунту.
(6) У багатьох державах-членах зростає обізнаність стосовно масштабів опромінення населення радоном, що міститься у питній воді. У декількох країнах вже розроблена або розробляється політика контролю доз опромінення. У багатьох випадках політика контролю доз опромінення розробляється згідно з принципами захисту, встановленими у Директивах Ради 96/29/Євратом і 98/83/ЄС від 3 листопада 1998 року про якість води, призначеної для побутового використання(4).
----------------
(4) OB L 330, 5.12.1998, C. 32.
(7) Радон - це природний радіоактивний благородний газ, значимим ізотопом якого є радон-222 з періодом напіврозпаду 3,82 дня. Цей ізотоп є елементом радіоактивного ряду урану-238, і його присутність у навколишньому середовищі головно пов'язана з незначною кількістю у гірських породах та ґрунті його безпосереднього джерела, радія-226. Оскільки радон - інертний газ, він може достатньо вільно переміщуватися крізь пористе середовище, наприклад, ґрунт або уламкові породи. У місцях, де пори насичені водою, наприклад, у ґрунті та гірських породах, які розташовані нижче рівня ґрунтових вод, радон розчиняється у воді, а потім переноситься нею. Ґрунт, насичений водою, який має пористість 20% та концентрацію радію 40 Бк/кг, що є середніми загальносвітовими показниками для земної кори, спричинює концентрацію радону у ґрунтових водах приблизно 50 Бк/л.
(8) Дослідження, проведені у державах-членах, виявили, що концентрація радону у поверхневих водах дуже низькі, зазвичай нижче 1 Бк/л. Концентрація у ґрунтових водах змінюється від 1-50 Бк/л для водоносних шарів з осадових гірських порід до 10-300 Бк/л для свердловин, викопаних у ґрунті, та 100-50000 Бк/л для кристалічних гірських порід. Найвища концентрація зазвичай пов'язана з великою концентрацією урану у скельній основі. Характерною особливістю концентрацій радону у водоносних шарах з гірських порід є їх непостійність; у межах регіону з досить однорідними типами гірських порід у деяких свердловинах спостерігаються концентрації, набагато вищі за середні показники для цього регіону. Виявлені також значні сезонні зміни концентрації.
(9) Радон у системах комунально-побутового водопостачання спричинює опромінення людей у процесі вдихання та споживання їжі. Радон може потрапити всередину через пряме споживання водопровідної або прісної пляшкової води. З водопровідної води радон потрапляє у повітря всередині приміщення, що викликає опромінення радоном в процесі дихання.
(10) У своєму звіті від 1993 року Науковий Комітет
Організації Об'єднаних Націй з атомного випромінювання
(UNSCEAR)(5) підрахував, що ефективна доза радону при споживанні
-8
води для дорослого становить 10 Зв/Бк та дещо більше для дитини
і немовляти. У 1998 році Національна науково-дослідницька рада,
комітет у США, представила коефіцієнт перетворення
-8
0,35 x 10 Зв/Бк(6). Комітет не виявив достатніх наукових доказів
для введення окремого підрахунку доз для різних вікових груп. Крім
коефіцієнту перетворення, доза також залежить від річного
споживання води. Оцінки річної ефективної дози, що поглинається
дорослою людиною в процесі споживання води з концентрацією радону
1000 Бк/л, коливаються від 0,2 до 1,8 мЗв, залежно від обсягу
річного споживання води та інтервалу використовуваних коефіцієнтів
перетворення.
----------------
(5) Звіт UNSCEAR від 1993 року. Джерела та вплив іонізуючого випромінювання. Науковий Комітет Організації Об'єднаних Націй з впливу атомного випромінювання, Нью-Йорк, 1993.
(6) Оцінювання ризиків, пов'язаних з радоном, що міститься у питній воді. Комітет з оцінювання ризиків опромінення радоном, що міститься у питній воді, Комісія з дослідження впливу радіації, Комісія з біологічних наук, NRC (Національна науково-дослідницька рада). National Academy Press, Вашингтон, 1999.
(11) Підвищення концентрації радону всередині приміщення, викликане водопровідною водою, залежить від багатьох показників, таких як сукупне споживання води у будинку, розміри будинку і кратність повітрообміну. Обидві організації, UNSCEAR та Національна науково-дослідницька рада, визначили, що концентрація радону у водопровідній воді 1000 Бк/л спричинить підвищення його концентрації в середньому на 100 Бк/куб.м.
(12) З фізико-технічної точки зору, радон у питній воді можна контролювати; розроблені і доступні для придбання ефективні методи видалення радону з питної води(7). Так само необхідно заснувати відповідну систему для зменшення значного опромінення. Важливою частиною системи є ухвалення початкових рівнів для проведення корегувальних або превентивних заходів.
----------------
(7) Комісія профінансувала та фінансує декілька дослідницьких проектів стосовно ризику опромінення радоном. Проект TENEWA (Технології очищення води від природних радіонуклідів), реалізований за контрактом Комісії Європейського Співтовариства N FI4PCT960054, представив значну кількість інформації щодо технологій видалення радону, включаючи інформацію про можливу радіологічну небезпеку, спричинену устаткуванням для видалення радону.
(13) Методи й устаткування, які використовуються для видалення з води радону та довго живучих продуктів його розпаду, не мають значних відмінностей у технологіях або витратах, якщо порівняти існуючі системи водопостачання та нові системи, використання яких планується у майбутньому. Отже, для проведення корегувальних заходів на існуючих системах водопостачання і для встановлення превентивних вимог щодо нових систем водопостачання можуть застосовуватися однакові критерії, включаючи й визначення контрольних рівнів.
(14) У системах індивідуального водопостачання, що не використовуються для постачання води для промислових або комунальних цілей, опромінення, викликане радоном, що знаходиться у воді, є майже подібним до опромінення радоном у житлових приміщеннях. Відповідно, необхідно застосовувати подібні критерії радіологічного захисту. Враховуючи обидва шляхи: вживання їжі і вдихання, згідно з останніми данними, річна ефективна доза опромінення, викликаного водою з концентрацією радону 1000 Бк/л, є порівнянною з опроміненням, що викликане концентрацією радону у приміщеннях - 200 Бк/куб.м, розрахунковим рівнем, встановленим у Рекомендації 90/143/Євратом.
(15) Якщо водопостачання здійснюється для промислових або комунальних цілей, наприклад, через водопровідні станції, споживач не має змоги контролювати отриману дозу, як це робить власник систем індивідуального водопостачання. Звідси, споживач має бути впевнений, що вода не представляє жодного ризику для здоров'я людини. Крім того, корегувальні заходи, проведені на таких системах водопостачання, торкаються багатьох людей, що робить ці заходи більш економічними за умов нижчих концентрацій радону, ніж у системах індивідуального водопостачання. Отже, цілком обґрунтованим було б зробити політику контролю води, яка постачається для промислових або комунальних цілей, більш суворою, ніж контроль систем індивідуального водопостачання, включаючи нижчі контрольні рівні. Невеликі кількості радону у воді присутні усюди, через це необхідність у корегувальних заходах відсутня, якщо його концентрація не перевищує 100 Бк/л. Дослідження на національному рівні мають виявити необхідність встановлення більш високих контрольних рівнів для виконання реальної програми з радону. Малоймовірно, що комунальне або промислове водопостачання з концентрацією радону, яка перевищує 1000 Бк/л, є допустимим з точки зору радіаційного захисту.
(16) Малоймовірно, що концентрація радону у воді на місці постачання перевищує його концентрацію у джерелі, наприклад, на водопровідній станції. Зазвичай виміри, проведені у джерелі, є достатніми, щоб виявити відповідність контрольній концентрації, необхідність у проведенні вимірів в окремих місцях використання відсутня. Однак, можливо, існуватиме необхідність врахувати радіоактивний розпад й імовірну аерацію радону в процесі постачання, наприклад, при визначенні доз.
(17) Директива 98/83/ЄС вимагає від держав-членів контролювати концентрацію природних радіонуклідів у питній воді, проте, як радон, так і продукти розпаду радону не входять до сфери дії цієї Директиви. Існують умови, за яких полоній-210 та свинець-210 (довго живучі продукти розпаду радону) у питній воді спричинюють порівнянний або навіть більш високий радіологічний ризик, ніж деякі природні радіонукліди, концентрація яких контролюється відповідно до Директиви. Отже, не слід нехтувати полонієм-210 та свинцем-210 під час проведення контролю і заходів по зменшенню опромінення, спричиненого природними радіонуклідами у питній воді. Необхідно встановити контрольні концентрації для полонія-210 та свинцю-210 і контролювати концентрації цих елементів відповідно до принципів, затверджених Директивою для природних радіонуклідів. Для встановлення контрольної концентрації необхідно використовувати індикаційну дозу 0,1 мЗв та принципи розрахунку дози, затверджені Директивою.
(18) Висока концентрація радону вказує на можливу присутність у воді інших радіонуклідів радіоактивного ряду урану, хоча це не завжди є беззаперечним. Під час проведення корегувальних заходів для зменшення концентрації радону необхідно контролювати та, якщо можна, більш детальний аналізувати вміст інших природних радіонуклідів з метою вибору відповідної технології для одночасного й економічно ефективного видалення з води усіх радіологічно значимих природних радіонуклідів.
(19) Спеціальний порадник щодо існуючих методів видалення з води радону та довгоживучих продуктів його розпаду має бути доступним для водопровідних станцій і власників систем комунального водопостачання. Порадник має, зокрема, включати інструкції з переробки і захоронення накопичених радіоактивних відходів та мінімізації можливого опромінення радоном, спричиненого устаткуванням для його видалення або підвищенням рівня зовнішнього гамма-випромінювання поблизу устаткування для видалення радону.
(20) Необхідно затвердити прості методики вимірювання для забезпечення відповідної якості та достовірності отриманих даних про концентрацію радону і продуктів його розпаду у воді.
(21) З огляду на особливі характеристики проблеми, отримання суспільством достовірної інформації є важливим елементом як для підвищення контрольованості опромінення, так і для забезпечення позитивного відгуку суспільства.
(22) Метою цієї Рекомендації є керівництво запровадженням у державах-членах контролю опромінення, спричиненого радоном та продуктами його розпаду, що містяться у питній воді,
ЦИМ РЕКОМЕНДУЄ:
1. Ця Рекомендація стосується радіологічної якості систем постачання питної води стосовно радону і довго живучих продуктів його розпаду.
2. Необхідно затвердити відповідну систему для зменшення опромінення радоном і довго живучими продуктами його розпаду у системах комунально-побутового постачання питної води. У рамках цієї системи на особливу увагу заслуговують надання достовірної інформації та відгуки на занепокоєння у суспільстві. Система передбачає зосередження уваги на найбільш високих показниках опромінення та зонах з найвищою ймовірністю ефективного проведення заходів.
3. Для цілей цієї Рекомендації "питна вода" означає:
(a) усю воду, чи то в її первісному стані, чи то після обробки, призначену для пиття, приготування їжі або інших побутових цілей, незалежно від її походження та способу постачання: по розподільній мережі, водоналивними суднами, у пляшках чи контейнерах,
(b) усю воду, що використовується під час виготовлення продуктів харчування, включаючи приготування, обробку, зберігання або продаж продуктів чи речовин, призначених для споживання людьми, якщо національні компетентні органи підтверджують, що якість води не може впливати на корисність продуктів харчування у готовому вигляді.
Природні мінеральні води, що охоплюються Директивою Ради 80/777/ЄЕС(8), і води, які є лікувальними препаратами відповідно до Директиви Ради 65/65/ЄЕС(9), виключаються зі сфери дії цієї Рекомендації, адже для цих видів води затверджені особливі правила.
----------------
(8) OB L 229, 30.8.1980, C. 1.
(9) OB Додатковий випуск 1965-1966, C. 20.
4. Провести репрезентативні дослідження для визначення масштабу і природи опромінення, спричиненого радоном та довго живучими продуктами його розпаду у системах комунально-побутового постачання питної води, яка надходить з різних типів джерел ґрунтових вод й свердловин, що розташовані у різних геологічних зонах, якщо така інформація досі не є доступною. Дослідження необхідно розробити так, щоб головні параметри і, насамперед, геологію й гідрологію зони, радіоактивність гірських порід або ґрунту, а також тип свердловини, можна було визначити і згодом використовувати у заходах, спрямованих проти найвищого опромінення. Зокрема, дослідження мають охопити:
(a) пробурені свердловини, особливо у зонах кристалічних гірських порід,
(b) станції водопостачання, які використовують водоносні шари з гірських порід або ґрунту.
5. Стосовно води, що постачається для промислових або комунальних цілей, необхідно впровадити наступні заходи:
(a) якщо концентрація перевищує 100 Бк/л, держави-члени повинні встановити контрольні рівні вмісту радону з метою визначити необхідність проведення корегувальних заходів для захисту здоров'я людей. Може бути затверджений рівень, що перевищує 100 Бк/л, якщо дослідження, проведені у країнах, доведуть необхідність цього для практичного впровадження програми щодо радону. У випадку концентрацій, що перевищують 1000 Бк/л, корегувальні заходи вважаються виправданими з точки зору радіологічного захисту;
(b) виміри концентрації радону є необхідними, якщо існує певний привід підозрювати на підставі результатів репрезентативних досліджень або іншої достовірної інформації, що контрольну концентрацію перевищено;
(c) якщо на підставі результатів репрезентативних досліджень або іншої достовірної інформації є підозри наявності високих концентрацій полонія-210 або свинцю-210, необхідно провести контроль вмісту цих нуклідів, а також інших радіонуклідів, як вимагає Директива 98/83/ЄС;
(d) якщо контрольну концентрацію перевищено на 0,1 Бк/л для полонія-210 і на 0,2 Бк/л для свинцю-210, слід розглянути необхідність проведення корегувальних заходів для захисту здоров'я людей.
6. Стосовно систем індивідуального водопостачання, що не використовується для постачання води для промислових або комунальних цілей, необхідно провести наступні заходи:
(a) концентрація, яка дорівнює 1000 Бк/л, є підставою для розгляду проведення корегувальних заходів;
(b) невідкладність корегувальних заходів має відповідати ступеню перевищення контрольної концентрації;
(c) коли необхідність проведення корегувальних заходів викликана радоном, слід перевірити рівні інших природних радіонуклідів та, якщо можна, в результаті перевірки проаналізувати й видалити з питної води інші природні радіонукліди, застосовуючи ті ж самі корегувальні заходи;
(d) якщо корегувальні заходи вважаються необхідними, споживачі, що мають до цього відношення, повинні бути проінформовані щодо рівня радону у воді й заходів по зниженню цих рівнів.
7. Якщо проведені виміри вказують, що радон у водопровідній воді істотно впливає на перевищення порогу, встановленого для радону всередині приміщення, для цього джерела необхідно розглянути проведення корегувальних заходів.
8. Питна вода, яка постачається до громадських закладів, таких як житлові будинки, школи і лікарні, повинна відповідати принципам, викладеним у пункті 5.
9. Виміри мають проводитися з використанням відповідних технологій та устаткування, яке пройшло затверджену перевірку та програми по забезпеченню якості.
10. Держави-члени мають керувати впровадженням різних технологій, доступних для видалення з води радону і довго живучих продуктів його розпаду. Держави-члени повинні надати інструкції з переробки і захоронення радіоактивних відходів та мінімізації можливого опромінення радоном, спричиненого устаткуванням для його видалення або підвищенням рівня зовнішнього гамма-випромінювання поблизу устаткування для видалення радону.
11. Опромінення працівників внаслідок вдихання радону в установах, де значна кількість радону може виділятися з води у повітря всередині приміщення, особливо на станціях водопостачання, курортах з мінеральними водами та басейнах, необхідно контролювати відповідно до розділу VII Директиви 96/29/Євратом та Рекомендацій "Захист від випромінювання 88", розроблених у 1997 році групою експертів, призначеної згідно зі статтею 31 Договору Євратом, для впровадження цього розділу.
12. Держави-члени повинні визначити, наскільки навмисне використання води, яка містить радон, з метою отримання очікуваного терапевтичного ефекту, виправдовується економічною, соціальною та ін. корисністю у порівнянні зі шкодою для здоров'я, яку може спричинити ця вода.
Цю Рекомендацію адресовано державам-членам.
Вчинено у Брюсселі, 20 грудня 2001 року.
За Комісію
Margot WALLSTROM
Член Комісії