Локарнська угода про заснування Міжнародної класифікації промислових зразків

1. Країни, до яких застосовується ця Угода, створюють Спеціальний союз.

2. Вони приймають єдину класифікацію промислових зразків (далі - Міжнародна класифікація).

3. Міжнародна класифікація включає:

i) перелік класів і підкласів;

ii) алфавітний перелік виробів, до якого включено промислові зразки, із зазначенням класів і підкласів, до яких вони належать;

iii) пояснювальні примітки.

4. Переліком класів і підкласів є перелік, що додається до цієї Угоди, з урахуванням змін та доповнень, які може вносити до нього Комітет експертів, створений відповідно до статті 3 (далі - Комітет експертів).

5. Алфавітний перелік виробів та пояснювальні примітки ухвалює Комітет експертів відповідно до процедури, установленої в статті 3.

6. Міжнародна класифікація може бути змінена чи доповнена Комітетом експертів відповідно до процедури, установленої в статті 3.

7.

a) Міжнародна класифікація створюється англійською та французькою мовами.

b) Офіційні тексти Міжнародної класифікації іншими мовами, які може визначити Асамблея, згадана в статті 5, створюються Міжнародним бюро інтелектуальної власності (далі - Міжнародне бюро), зазначеним в Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (далі - Організація), після консультації із заінтересованими урядами.

1. З урахуванням вимог, установлених цією Угодою, Міжнародна класифікація має виключно адміністративний характер. Проте кожна країна може надати їй такого юридичного значення, яке вона вважає за доцільне. Зокрема Міжнародна класифікація не обмежує країн Спеціального союзу стосовно характеру та обсягу охорони, що надається зразку в цих країнах.

2. Кожна країна Спеціального союзу зберігає за собою право використовувати Міжнародну класифікацію як основну чи як допоміжну систему.

3. Установи країн Спеціального союзу включають до офіційних документів стосовно депонування чи реєстрації зразків, і, якщо вони офіційно опубліковані, до відповідних публікацій, номери класів і підкласів Міжнародної класифікації, до яких належать вироби, з використаними в них зразками.

4. Вибираючи назви для включення до алфавітного переліку виробів, Комітет експертів приділяє особливу увагу запобіганню вживанню назв, стосовно яких можуть існувати виключні права. Проте включення будь-якого слова до алфавітного переліку не є вираженням думки Комітету експертів незалежно від того, є чи не є назва предметом виключних прав.

1. Комітету експертів доручаються завдання, згадані в пунктах 4, 5 та 6 статті 1. Кожна країна Спеціального союзу представлена в Комітеті експертів, який створюється відповідно до правил процедури, прийнятих простою більшістю представлених країн.

2. Комітет експертів ухвалює алфавітний перелік та пояснювальні примітки простою більшістю голосів країн Спеціального союзу.

3. Пропозиції стосовно змін або доповнень до Міжнародної класифікації можуть бути внесені Установою будь-якої країни Спеціального союзу або Міжнародним бюро. Будь-які пропозиції надсилаються Установою Міжнародному бюро. Пропозиції Установи і Міжнародного бюро повинні бути передані цим бюро членам Комітету експертів не пізніше, ніж за два місяці до засідання Комітету, на якому ці пропозиції повинні бути розглянуті.

4. Рішення Комітету експертів стосовно прийняття змін та доповнень до Міжнародної класифікації приймаються простою більшістю країн Спеціального союзу. Проте якщо такі рішення викликають створення нового класу або будь-яке переміщення виробів з одного класу до іншого, необхідна одностайність.

5. Кожний експерт має право голосувати шляхом листування.

6. Якщо країна не призначає представника на певне засідання Комітету експертів або якщо призначений експерт не проголосував протягом засідання чи протягом строку, передбаченого правилами процедури Комітету експертів, відповідна країна вважається такою, що визнала рішення Комітету.

1. Алфавітний перелік виробів і пояснювальні примітки, прийняті Комітетом експертів, а також кожна зміна чи доповнення до Міжнародної класифікації, прийняте Комітетом, надсилається Міжнародним бюро до Установ країн Спеціального союзу. Рішення Комітету експертів набирають чинності з моменту одержання повідомлення. Проте якщо такі рішення викликають створення нового класу або будь-яке переміщення виробів з одного класу до іншого, вони набирають чинності через шість місяців з дати зазначеного повідомлення.

2. Міжнародне бюро як депозитарій Міжнародної класифікації вносить до неї зміни та доповнення, які набрали чинності. Повідомлення стосовно змін і доповнень публікуються в періодичних виданнях, які визначені Асамблеєю.

1.

a) Спеціальний союз має Асамблею, що складається з країн Спеціального союзу.

b) Уряд кожної країни Спеціального союзу представлений одним делегатом, який може мати заступників, радників та експертів.

c) Витрати кожної делегації здійснює Уряд, який призначив її.

2.

a) З урахуванням положень статті 3 Асамблея:

i) розглядає всі питання стосовно збереження й розвитку Спеціального союзу та виконання цієї Угоди;

ii) дає Міжнародному бюро директиви стосовно підготовки конференцій з перегляду;

iii) розглядає та схвалює звіти та діяльність Генерального директора Організації (далі - Генеральний директор) стосовно Спеціального союзу та дає йому всі необхідні вказівки з питань, що входять до компетенції Спеціального союзу;

iv) визначає програму, приймає дворічний бюджет Спеціального союзу та затверджує його фінансові звіти;

v) приймає фінансові правила Спеціального союзу;

vi) приймає рішення про створення офіційних текстів Міжнародної класифікації мовами, іншими, ніж англійська та французька;

vii) створює, на додаток до Комітету експертів, створеного відповідно до статті 3, інші комітети експертів й робочі групи, які вважає необхідними для досягнення цілей Спеціального союзу;

viii) визначає, які країни, що не є членами Спеціального союзу, та які міжурядові й міжнародні неурядові організації повинні бути допущені як спостерігачі на її засідання;

ix) приймає зміни до статей 5-8;

x) здійснює будь-яку іншу відповідну діяльність, спрямовану на досягнення цілей Спеціального союзу;

xi) виконує інші функції, що є необхідними згідно із цією Угодою.

b) Стосовно питань, які становлять інтерес також для інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація, Асамблея ухвалює рішення, заслухавши думку Координаційного комітету Організації.

3.

a) Кожна країна- член Асамблеї має один голос.

b) Половина країн - членів Асамблеї складає кворум.

c) Не зважаючи на положення підпункту "b", якщо на будь-якому засіданні кількість представлених країн становить менше половини, але дорівнює чи більше однієї третини країн - членів Асамблеї, Асамблея може ухвалювати рішення, проте, за винятком рішень стосовно її власної процедури, усі такі рішення набирають чинності лише за дотримання таких умов. Міжнародне бюро надсилає згадані рішення до країн - членів Асамблеї, які не були на ній представлені, та запрошує їх письмово повідомити в тримісячний строк від дати надіслання повідомлення, чи голосують вони за ці рішення, проти них або утримуються. Якщо із закінченням цього строку кількість країн, які таким чином проголосували або повідомили, що вони утрималися від голосування, досягне кількості країн, якої бракувало для досягнення кворуму на засіданні, такі рішення набирають чинності за умови, що водночас необхідна більшість усе ще існує.

d) З урахуванням положень пункту 2 статті 8 для ухвалення рішень Асамблеї необхідна більшість у дві третини поданих голосів.

e) Голоси тих, що утрималися від голосування, не враховуються.

f) Делегат може представляти лише одну країну й голосувати лише від її імені.

4.

a) Асамблея збирається на чергову сесію один раз кожного другого календарного року за скликанням Генерального директора і, за відсутності виключних обставин, у той самий час і в тому самому місці, що й Генеральна Асамблея Організації.

b) Асамблея збирається на надзвичайну сесію, що скликається Генеральним директором на вимогу однієї чверті країн - членів Асамблеї.

c) Порядок денний кожної сесії готує Генеральний директор.

5. Асамблея приймає свої правила процедури.

1.

a) Адміністративні завдання, що стосуються Спеціального союзу, виконуються Міжнародним бюро.

b) Зокрема, Міжнародне бюро готує засідання та забезпечує роботу Секретаріату Асамблеї, Комітету експертів й інших комітетів та робочих груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом експертів.

c) Генеральний директор є головною посадовою особою Спеціального союзу й представляє Спеціальний союз.

2. Генеральний директор та будь-який призначений ним штатний працівник беруть участь без права голосу в усіх засіданнях Асамблеї, Комітету експертів та інших комітетів експертів чи робочих груп, які можуть бути створені Асамблеєю або Комітетом експертів. Генеральний директор або призначений ним штатний працівник за займаною посадою є секретарем цих органів.

3.

a) Міжнародне бюро відповідно до директив Асамблеї готує конференції з перегляду положень Угоди, за винятком положень, що містяться в статтях 5-8.

b) Міжнародне бюро може проводити консультації з міжурядовими та міжнародними неурядовими організаціями стосовно підготовки конференцій з перегляду.

c) Генеральний директор та призначені ним особи беруть участь без права голосу в обговореннях на конференціях з перегляду.

4. Міжнародне бюро виконує будь-які інші покладені на нього завдання.

1.

a) Спеціальний союз має бюджет.

b) Бюджет Спеціального союзу складається з доходів і витрат власне Спеціального союзу, його внеску до бюджету спільних витрат союзів та, якщо необхідно, сум, відрахованих до бюджету Конференції Організації.

c) Витрати, що не можуть бути віднесені виключно до Спеціального союзу, а також до одного або кількох інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація, уважаються спільними витратами союзів. Частка Спеціального союзу в таких спільних витратах повинна бути пропорційною інтересу Спеціального союзу в цих витратах.

2. Бюджет Спеціального союзу затверджується з належним врахуванням вимог координації з бюджетами інших союзів, адміністративні функції яких здійснює Організація.

3. Бюджет Спеціального союзу фінансується з таких джерел:

i) внесків країн Спеціального союзу;

ii) зборів і платежів за послуги, що надаються Міжнародним бюро стосовно Спеціального союзу;

iii) надходжень від продажу публікацій Міжнародного бюро, що стосуються Спеціального союзу, або роялті стосовно цих публікації;

iv) дарунків, спадщини, субсидій;

v) оренди, відсотків й інших різноманітних доходів.

4.

a) Для визначення свого внеску, згаданого в підпункті "і" пункту 3, кожна країна Спеціального союзу відноситься до того самого класу, до якого вона належить у Паризькому союзі з охорони промислової власності, і сплачує свій річний внесок на основі тієї самої кількості одиниць, яку встановлено для такого класу в цьому союзі.

b) Річний внесок кожної країни Спеціального союзу повинен бути в обсязі, який відноситься до загальної суми, що повинна бути внесена до бюджету Спеціального союзу всіма країнами, так, як кількість її одиниць відноситься до загальної кількості одиниць усіх країн, що сплачують внески.

c) Внески сплачуються до першого січня кожного року.

d) Країна, в якої є заборгованість стосовно сплати внесків, не може здійснювати свого права на голосування в будь-якому органі Спеціального союзу, якщо розмір її заборгованості дорівнює чи перевищує розмір внесків за два повні попередні роки. Проте, будь-який орган Спеціального союзу може дозволити такій країні продовжувати здійснювати її право на голосування в цьому органі, якщо та доки він переконаний, що прострочення платежу викликано виключними й невідворотними обставинами.

e) Якщо бюджет не прийнято до початку нового фінансового періоду, то діє бюджет на рівні попереднього року, як передбачено у фінансових правилах.

5. Розмір зборів і платежів за послуги, що надаються Міжнародним бюро у зв'язку зі Спеціальним союзом, установлюється Генеральним директором і повідомляється Асамблеї.

6.

a) Спеціальний союз має фонд обігових коштів, який складається з разового платежу, зробленого кожною країною Спеціального союзу. Якщо фонд стає не достатнім, Асамблея вирішує питання про його збільшення.

b) Розмір початкового платежу кожної країни до згаданого фонду або її участі в збільшенні цього фонду є пропорційними внеску цієї країни за рік, в якому фонд створено або ухвалено рішення про його збільшення.

c) Пропорція й умови платежу встановлюються Асамблеєю за пропозицією Генерального директора після заслуховування нею думки Координаційного комітету Організації.

7.

a) В угоді про штаб-квартиру, що укладається з країною, на території якої Організація має свою штаб-квартиру, передбачається, що кожного разу, коли фонд обігових коштів є не достатнім, така країна надає аванси. Щоразу розмір цих авансів й умови, на яких вони надаються, є предметом окремих угод між такою країною та Організацією.

b) Країна, згадана в підпункті "a", й Організація мають право денонсувати зобов'язання про надання авансів за допомогою письмового повідомлення. Денонсація набирає чинності через три роки після закінчення року, в якому повідомлення було надіслано.

8. Аудит рахунків здійснюється однією або кількома країнами Спеціального союзу або зовнішніми аудиторами, як передбачено фінансовими правилами. Вони призначаються за їхньою згодою Асамблеєю.

1. Пропозиції про зміни статей 5, 6, 7 і цієї статті можуть бути внесені будь-якою країною Спеціального союзу або Генеральним директором. Такі пропозиції надсилаються Генеральним директором країнам Спеціального союзу принаймні за шість місяців до їхнього розгляду Асамблеєю.

2. Зміни до статей, згаданих у пункті 1, приймаються Асамблеєю. Для прийняття необхідно три чверті поданих голосів за умови, що для будь-якої зміни до статті 5 і цього пункту необхідно чотири п'ятих поданих голосів.

3. Будь-яка зміна статей, згаданих у пункті 1, набирає чинності через один місяць після того, як письмові повідомлення про її прийняття, здійснене відповідно до конституційної процедури кожної країни, одержані Генеральним директором від трьох чвертей країн, які є членами Спеціального союзу на дату прийняття зміни. Будь-яка зміна до згаданих статей, прийнята таким чином, є обов'язковою для всіх країн, які є членами Спеціального союзу на дату набрання чинності зміною або стають її членами після цієї дати, за умови, що кожна зміна, яка збільшує фінансові зобов'язання країн Спеціального союзу, є обов'язковою тільки для країн, які повідомили про прийняття ними такої зміни.

1. Будь-яка країна - учасниця Паризької конвенції про охорону промислової власності, яка підписала цю Угоду, може її ратифікувати і, якщо вона не підписала її, може приєднатися до неї.

2. Ратифікаційні грамоти або акти про приєднання здаються на зберігання Генеральному директору.

3.

a) Стосовно перших п'яти країн, які здали на зберігання ратифікаційні грамоти або акти про приєднання, ця Угода набирає чинності через три місяці після здачі на зберігання п'ятого такого документа.

b) Стосовно будь-якої іншої країни ця Угода набирає чинності через три місяці після дати, на яку Генеральним директором було зроблено повідомлення про ратифікацію або приєднання цієї країни, якщо в документі про ратифікацію або приєднання не зазначено більш пізньої дати. В останньому випадку ця Угода набирає чинності стосовно цієї країни на зазначену таким чином дату.

4. Ратифікація або приєднання автоматично спричиняють прийняття всіх умов і визнання всіх переваг цієї Угоди.

Ця Угода має таку саму юридичну силу та такий самий строк чинності, що й Паризька конвенція про охорону промислової власності.

1. Статті 1-4 та 9-15 цієї Угоди можуть підлягати перегляду з метою внесення необхідних змін.

2. Кожний перегляд обговорюється на конференції, яка відбувається за участі делегатів країн Спеціального союзу.

1. Будь-яка країна може денонсувати цю Угоду шляхом надіслання повідомлення Генеральному директору. Така денонсація стосується тільки країни, яка її зробила. Угода залишається чинною для інших країн Спеціального союзу і підлягає виконанню в цих країнах.

2. Денонсація набирає чинності через один рік з дня одержання повідомлення Генеральним директором.

3. Право денонсації, передбачене цією статтею, не може бути здійснене будь-якою країною до закінчення п'яти років з дати, з якої країна стала членом Спеціального союзу.

Положення статті 24 Паризької конвенції про охорону промислової власності застосовуються до цієї Угоди.

1.

a) Ця Угода підписується в одному примірнику англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівноавтентичні, та здається на зберігання Уряду Швейцарії.

b) Ця Угода залишається відкритою для підписання у Берні до 30 вересня 1969 року.

2. Офіційні тексти створюються Генеральним директором після консультації із заінтересованими урядами іншими мовами, які може визначити Асамблея.

3. Генеральний Директор передає завірені Урядом Швейцарії дві копії підписаного тексту цієї Угоди урядам країн, які її підписали, та, на запит, урядові будь-якої іншої країни.

4. Генеральний директор реєструє цю Угоду в Секретаріаті Організації Об'єднаних Націй.

5. Генеральний директор повідомляє урядам усіх країн Спеціального союзу про дату набрання чинності Угодою, підписання, здачу на зберігання ратифікаційних грамот або актів про приєднання, прийняття змін до цієї Угоди та дати, на які такі зміни набирають чинності, про нотифікації та денонсації.

Доти, доки перший Генеральний директор не заступить на посаду, посилання в цій Угоді на Міжнародне бюро Організації або Генерального директора відповідно вважаються посиланнями на Об'єднане Міжнародне бюро з охорони інтелектуальної власності (BIRPI) або на його директора.