Конвенція про медичний огляд дітей та підлітків з метою зясування їх придатності до праці в промисловості N 77

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці у промисловості, що є частиною третього пункту порядку денного сесії, і

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про медичний огляд підлітків у промисловості:

1. Ця Конвенція застосовується до дітей та підлітків, зайнятих або тих, що працюють на приватних чи державних промислових підприємствах або пов'язаних з такими підприємствами.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "промислове підприємство" охоплює, зокрема:

a) шахти, кар'єри та інші підприємства з видобутку корисних копалин із землі;

b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються, очищуються, ремонтуються, прикрашаються, оброблюються, підготовляються до продажу, руйнуються чи знищуються, або на яких матеріали переробляються, серед них суднобудівні підприємства та підприємства по виробництву, трансформації та передачі електроенергії або рухової сили будь-якого виду;

c) підприємства, зайняті будівництвом та цивільними інженерними роботами, зокрема роботами по будівництву, ремонту, утриманню, перебудові та демонтажу;

d) підприємства, зайняті перевезенням осіб або товарів шосейними дорогами, залізницями, внутрішніми водними або повітряними шляхами, серед іншого обробленням вантажів у доках, на причалах, пристанях, у сховищах або аеропортах.

3. Положення про перевезення морем та внутрішніми водними шляхами будуть визначені на спеціальній конференції з питань зайнятості на морських та внутрішніх водних шляхах.

4. Компетентні органи влади встановлюють розмежування між промисловістю, з одного боку, і сільським господарством, торгівлею та іншими непромисловими заняттями - з другого.

1. Діти та підлітки молодшого, ніж вісімнадцять років, віку не приймаються на роботу на промислові підприємства, якщо в результаті ретельного медичного огляду не буде встановлено, що вони придатні до такої роботи, на якій вони мають бути використані.

2. Медичний огляд з метою з'ясування придатності до роботи проводиться кваліфікованим лікарем, який діє з ухвали компетентної влади, і засвідчується або медичною посвідкою, або позначкою на дозволі про допуск до роботи, або записом у трудовій книжці.

3. Документ, що засвідчує придатність до роботи, може бути виданий:

a) з приписом особливих умов праці:

b) для певної роботи або ряду робіт чи професій, пов'язаних з однаковою небезпекою для здоров'я, як це встановлено компетентною владою, відповідальною за застосування законів і правил щодо медичного огляду з метою з'ясування придатності до роботи.

4. Національне законодавство визначає владу, компетентну видавати посвідки про придатність до роботи, а також визначає умови, яких слід дотримуватися при складанні та видачі документа.

1. Дитина або підліток, які працюють за наймом у промисловості, перебувають під медичним наглядом з метою визначення їхньої придатності до роботи доти, доки таким дитині або підлітку не виповниться вісімнадцять років.

2. Під час тривалого використання на роботі дитини або підлітка, молодшого, ніж вісімнадцять років, віку, медичний огляд проводиться періодично, не рідше ніж один раз на рік.

3. Національне законодавство:

a) передбачає особливі обставини, через які потрібно буде проводити повторний огляд додатково до щорічного огляду або через які повторний огляд повинен проводитися частіше, з тим щоб забезпечити ефективний нагляд за небезпеками, пов'язаними з виробництвом, і за станом здоров'я дітей та підлітків на підставі попередніх оглядів; або

b) уповноважує компетентну владу вимагати у виняткових випадках повторного медичного огляду.

1. У професіях, пов'язаних з великим ризиком для здоров'я, огляд і повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи проводяться принаймні до досягнення віку в двадцять один рік.

2. Національне законодавство або саме визначає професії чи категорії професій, для яких медичний огляд чи повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи треба проводити принаймні до двадцяти одного року, або уповноважує на це відповідний орган влади.

Медичний огляд, проведення якого передбачається у попередніх статтях, не спричиняє витрат ні з боку дітей та підлітків, ні з боку їхніх батьків.

1. Компетентна влада вживає відповідних заходів для професійного орієнтування, для лікування і професійного перенавчання дітей та підлітків, визнаних у результаті медичного огляду непридатними для використання на окремих видах роботи або такими, що мають фізичні вади чи обмеження.

2. Зміст і масштаби таких заходів визначає компетентна влада; з цією метою встановлюється співробітництво між заінтересованими установами з питань праці, охорони здоров'я, освіти й соціального забезпечення і підтримується ефективний зв'язок між цими установами для здійснення таких заходів.

3. Національне законодавство може передбачити видачу дітям та підліткам, чия придатність для використання на роботі недостатньо ясно встановлена:

a) тимчасових дозволів на роботу або медичних посвідчень, дійсних протягом обмеженого періоду часу, після закінчення якого молодий працівник має пройти повторний огляд;

b) дозволів або посвідок, що вимагають особливих умов праці.

1. Роботодавець зберігає та подає інспекторам праці або медичну посвідку про придатність до праці, або дозвіл на роботу, або трудову книжку на підтвердження того, що з медичного погляду немає заперечень проти наймання відповідної особи, як це може бути встановлено національним законодавством.

2. Національне законодавство визначає інші методи нагляду для забезпечення суворого виконання цієї Конвенції.

1. Якщо на території члена Організації є великі райони, де внаслідок розпорошеності населення або рівня розвитку району компетентна влада вважає практично нездійсненним застосування положень цієї Конвенції, ця влада може вилучити такі райони з-під дії Конвенції або взагалі, або з такими винятками щодо окремих підприємств чи професій, які вона вважає за доцільне зробити.

2. Кожний член Організації у своїй першій щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції, яка подається згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці, зазначає всі райони, щодо яких він передбачає застосовувати положення цієї статті. Жоден член Організації не може після подання своєї першої щорічної доповіді використовувати положення цієї статті, за винятком щодо районів, зазначених ним у цій доповіді.

3. Кожний член Організації, що застосовує положення цієї статті, зазначає у наступних щорічних доповідях будь-які райони, щодо яких він відмовляється від права застосовувати положення цієї статті.

1. Будь-який член Організації, котрий до дати ухвалення законів або правил, які дозволяють ратифікацію цієї Конвенції, не мав законів або правил про медичний огляд дітей та підлітків з метою з'ясування придатності до праці в промисловості, може заявою, доданою до документа про ратифікацію, замість віку вісімнадцять років, визначеного статтями 2 і 3, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж шістнадцять років, і замість віку двадцять один рік, визначеного статтею 4, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж дев'ятнадцять років.

2. Кожний член Організації, який зробив таку заяву, може в будь-який час скасувати її наступною заявою.

3. Кожний член Організації, щодо якого діє заява, зроблена на підставі параграфа 1 цієї статті, відзначає у своїх щорічних доповідях про застосування цієї Конвенції прогрес, досягнутий у справі повного застосування положень Конвенції.

1. Положення розділу I цієї Конвенції поширюються на Індію зі змінами, викладеними у цій статті:

a) зазначені положення застосовуються на всіх територіях, на які Законодавчий орган Індії має компетенцію їх поширювати;

b) термін "промислове підприємство" охоплює:

i) фабрики, як це визначено в Законі про фабрики в Індії;

ii) шахти, як це визначено в Законі про шахти в Індії;

iii) залізниці;

iv) усі види робіт, які підпадають під закон 1938 року щодо праці дітей;

c) у статті 4 згаданий вік двадцять один рік замінюється на вік дев'ятнадцять років;

d) параграфи 1 і 2 статті 6 не застосовуються до Індії.

2. Положення параграфа 1 цієї статті можуть бути замінені за допомогою такої процедури:

a) Міжнародна конференція праці може на будь-якій зі своїх сесій, до порядку денного якої внесено це питання, ухвалити більшістю в дві третини голосів проекти поправок до параграфа 1 цієї статті;

b) будь-який проект поправок протягом року або, в разі виняткових обставин, протягом вісімнадцяти місяців з моменту закриття сесії Конференції подається в Індії владі або органам влади, до компетенції яких входить це питання, для оформлення його як закону або для вжиття заходів іншого плану;

c) якщо згода такої компетентної влади або органів влади буде отримана, Індія надішле офіційний документ про ратифікацію поправки Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації;

d) будь-який такий проект поправки набуде чинності як поправка до цієї Конвенції після ратифікації його Індією.

Ніщо у цій Конвенції не зачіпає жодного закону, рішення судових органів, звичаю або домовленості між роботодавцями та працівниками, що забезпечують сприятливіші умови, ніж ті, які передбачаються у цій Конвенції.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєсторованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію та заяв про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. У разі, коли Конференція ухвалить нову конвенцію, яка повністю або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 14, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 29 грудня 1950 року.

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Монреале Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 19 сентября 1946 года на свою двадцать девятую сессию,

постановив принять ряд предложений о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду в промышленности, что является частью третьего пункта повестки дня сессии, и

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего девятого дня октября месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков в промышленности:

1. Настоящая Конвенция применяется к детям и подросткам, занятым или работающим на частных или государственных промышленных предприятиях или связанным с такими предприятиями.

2. В целях настоящей Конвенции термин "промышленное предприятие" включает, в частности:

а) шахты, карьеры и другие предприятия по добыче полезных ископаемых из земли;

b) предприятия, на которых предметы производятся, изменяются, очищаются, ремонтируются, украшаются, отделываются, подготавливаются к продаже, разрушаются или уничтожаются или на которых материалы перерабатываются, включая судостроительные предприятия и предприятия по производству, трансформации и передаче электроэнергии или двигательной силы любого вида;

c) предприятия, занятые строительством и гражданскими инженерными работами, включая работы по строительству, ремонту, содержанию, перестройке и демонтажу;

d) предприятия, занятые перевозкой лиц или товаров по шоссейным и железным дорогам, внутренним водным путям или по воздуху, включая обработку грузов в доках, на причалах, в складах или аэропортах.

3. Компетентные власти устанавливают разграничение между промышленностью, с одной стороны, и сельским хозяйством, торговлей и другими непромышленными занятиями - с другой.

1. Дети и подростки моложе восемнадцати лет не принимаются на работу на промышленные предприятия, если в результате тщательного медицинского освидетельствования не будет установлено, что они пригодны для работы, на которой они должны быть использованы.

2. Медицинское освидетельствование с целью выяснения пригодности к труду проводится квалифицированным врачом, действующим с одобрения компетентной власти, и удостоверяется либо медицинским свидетельством, либо отметкой на разрешении о допуске к работе, либо записью в трудовой книжке.

3. Документ, удостоверяющий пригодность к работе, может быть выдан:

а) с предписанием особых условий труда;

b) для определенной работы или ряда работ или профессий, связанных с одинаковой опасностью для здоровья, как это установлено компетентной властью, ответственной за применение законов и правил относительно медицинского освидетельствования с целью выяснения пригодности к труду.

4. Национальное законодательство определяет власть, компетентную выдавать удостоверения о пригодности к работе, а также определяет условия, которые должны соблюдаться при составлении и выдаче документа.

1. Ребенок или подросток, работающий по найму в промышленности, находится под медицинским наблюдением с целью определения его пригодности к работе до тех пор, пока такому ребенку или подростку не исполнится восемнадцать лет.

2. При длительном использовании на работе ребенка или подростка моложе восемнадцати лет медицинское освидетельствование проводится периодически, не менее одного раза в год.

3. Национальное законодательство:

а) предусматривает особые обстоятельства, в силу которых будет необходимо проводить переосвидетельствование в дополнение к ежегодному освидетельствованию или в силу которого переосвидетельствование должно проводиться чаще, с тем чтобы обеспечить эффективное наблюдение за опасностями, связанными с производством, и за состоянием здоровья детей и подростков, на основании предыдущих освидетельствований; или

b) уполномочивает компетентную власть требовать в исключительных случаях медицинского переосвидетельствования.

1. В профессиях, связанных с большим риском для здоровья, освидетельствование и переосвидетельствование с целью выяснения пригодности к работе проводятся по крайней мере до достижения возраста в двадцать один год.

2. Национальное законодательство либо само определяет профессии или категории профессий, при которых медицинское освидетельствование и переосвидетельствование с целью выяснения пригодности к работе необходимо проводить по крайней мере до двадцати одного года, либо уполномочивает на это соответствующий орган власти.

Медицинское освидетельствование, проведение которого предусматривается в предыдущих статьях, не влечет за собой расходов ни со стороны детей и подростков, ни со стороны их родителей.

1. Компетентная власть принимает соответствующие меры для профессионального ориентирования, для лечения и профессионального переобучения детей и подростков, признанных в результате медицинского освидетельствования непригодными для использования на отдельных видах работы или имеющими физические недостатки или ограничения.

2. Характер и масштаб таких мер определяются компетентной властью; для этой цели устанавливается сотрудничество между заинтересованными учреждениями по вопросам труда, здравоохранения, образования и социального обеспечения и поддерживается эффективная связь между этими учреждениями для осуществления таких мероприятий.

3. Национальное законодательство может предусматривать выдачу детям и подросткам, чья пригодность для использования на работе недостаточно ясно установлена:

а) временных разрешений на работу или медицинских удостоверений, действительных в течение ограниченного периода, по истечении которого молодой трудящийся должен будет пройти переосвидетельствование;

b) разрешений или удостоверений, требующих особых условий труда.

1. Предприниматель хранит и представляет инспекторам по труду либо медицинское удостоверение о пригодности к труду, либо разрешение на работу, либо трудовую книжку в подтверждение того, что с медицинской точки зрения нет возражений против найма соответствующего лица, как это может быть установлено национальным законодательством.

2. Национальное законодательство определяет другие методы надзора для обеспечения строгого выполнения настоящей Конвенции.

1. Если на территории Члена Организации имеются большие районы, где, вследствие распыленности населения или уровня развития района, компетентная власть считает практически неосуществимым применение положений настоящей Конвенции, эта власть может изъять такие районы из-под действия Конвенции либо вообще, либо с такими исключениями в отношении отдельных предприятий или профессий, которые она считает целесообразным сделать.

2. Каждый Член Организации в своем первом ежегодном докладе о применении настоящей Конвенции, представляемом в соответствии со статьей 22 Устава Международной Организации Труда, указывает все районы, в отношении которых он предполагает прибегнуть к положениям настоящей статьи. Ни один Член Организации не может после представления своего первого ежегодного доклада использовать положения настоящей статьи, кроме как в отношении районов, указанных им в этом докладе.

3. Каждый Член Организации, прибегающий к положениям настоящей статьи, указывает в своих последующих ежегодных докладах любые районы, в отношении которых он отказывается от права применять положения настоящей статьи.

1. Любой Член Организации, который до даты принятия законов или правил, разрешающих ратификацию настоящей Конвенции, не имел законов или правил о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду в промышленности, может посредством заявления, приложенного к документу о ратификации, вместо возраста в восемнадцать лет, определенного статьями 2 и 3, установить более низкий возраст, но ни в коем случае не ниже шестнадцати лет; и вместо возраста в двадцать один год, определенного статьей 4, установить более низкий возраст, но ни в коем случае не ниже девятнадцати лет.

2. Любой Член Организации, сделавший такое заявление, может в любое время отменить его посредством последующего заявления.

3. Каждый Член Организации, в отношении которого действует заявление, сделанное на основании пункта 1 настоящей статьи, указывает в своих ежегодных докладах о применении настоящей Конвенции на прогресс, достигнутый в деле полного применения положений Конвенции.

1. Положения раздела I настоящей Конвенции распространяются на Индию с изменениями, изложенными в настоящей статье:

а) указанные положения применяются ко всем территориям, на которые Законодательный орган Индии имеет компетенцию их распространять;

b) термин "промышленное предприятие" включает:

i) фабрики, как это определено в Законе о фабриках Индии;

ii) шахты, как это определено в Законе о шахтах Индии;

iii) железные дороги;

iv) все виды работ, подпадающие под Закон 1938 года о труде детей;

с) статьи 2 и 3 применяются к детям и подросткам моложе шестнадцати лет;

d) в статье 4 упомянутый возраст в двадцать один год заменяется возрастом в девятнадцать лет;

e) пункты 1 и 2 статьи 6 не применяются к Индии.

2. Положения пункта 1 настоящей статьи могут быть изменены при помощи следующей процедуры:

а) Международная Конференция Труда может на любой своей сессии, в повестку дня которой включен этот вопрос, принять большинством в две трети голосов проекты поправок к пункту 1 настоящей статьи;

b) любой такой проект поправки в течение года или, в случае исключительных обстоятельств, в течение восемнадцати месяцев с момента закрытия сессии Конференции представляется в Индии власти или властям, в компетенцию которых входит этот вопрос, для оформления его в качестве закона или для принятия мер другого порядка;

c) если согласие такой компетентной власти или властей будет получено, Индия направит официальный документ о ратификации поправки Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации;

d) любой такой проект поправки вступает в силу в качестве поправки к настоящей Конвенции после ратификации его Индией.

Ничто в настоящей Конвенции не затрагивает какого-либо закона, решения судебных органов, обычая или соглашения между предпринимателями и трудящимися, обеспечивающих более благоприятные условия, чем те, которые предусматриваются в настоящей Конвенции.

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 14, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 29 декабря 1950 года.