Конвенція про медичний огляд дітей та підлітків з метою зясування їх придатності до праці на непромислових роботах N 78

Статус Конвенції див.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці на непромислових роботах, що є частиною третього пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах:

1. Ця Конвенція застосовується до дітей та підлітків, які працюють за заробітну плату або прямо чи посередньо за винагороду на непромислових роботах.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "непромислові роботи" охоплює всі роботи, крім тих, які компетентні органи влади визначили як промислові, сільськогосподарські та морські роботи.

3. Компетентні органи влади встановлюють розмежування між непромисловими роботами, з одною боку, і промисловими, сільськогосподарськими та морськими - з другого.

4. Національні закони або правила можуть не поширювати дію цієї Конвенції на роботи чи заняття, визнані безпечними для здоров'я дітей та підлітків на сімейних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти або опікувані особи.

1. Діти і підлітки молодшого, ніж вісімнадцять років, віку, не будуть прийматися на роботу або працювати на непромислових підприємствах, якщо внаслідок ретельного медичного огляду не буде встановлено, що вони придатні до такої роботи.

2. Медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці проводиться кваліфікованим лікарем, який діє з ухвали компетентної влади, і засвідчується або медичною посвідкою, або позначкою на дозволі про допуск до роботи, або записом у трудовій книжці.

3. Документ, що засвідчує придатність до роботи, може бути виданий:

a) з приписом особливих умов праці;

b) для певної роботи або ряду робіт чи професій, пов'язаних з однаковою небезпекою для здоров'я, як це встановлено компетентною владою, відповідальною за застосування законів і правил щодо медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці.

4. Національні закони і правила визначають владу, компетентну видавати посвідки про придатність до роботи, а також визначають умови, яких слід дотримуватися при складанні та видачі документа.

1. Дитина або підліток, які працюють за наймом, перебувають під медичним наглядом з метою визначення їхньої придатності до роботи доти, доки такій дитині чи підлітку не виповниться вісімнадцять років.

2. У разі тривалого використання на роботі дитини або підлітка, молодшого, ніж вісімнадцять років, віку, медичний огляд проводиться періодично, не рідше ніж один раз на рік.

3. Національне законодавство:

a) передбачає особливі обставини, через які потрібно буде проводити повторний огляд на додаток до щорічного огляду або через які повторний огляд має проводитися частіше, з тим щоб забезпечити ефективний нагляд за небезпеками, пов'язаними з виробництвом, і за станом здоров'я дітей та підлітків на підставі попередніх оглядів; або

b) уповноважує компетентну владу вимагати у виняткових випадках повторного медичного огляду.

1. У професіях, пов'язаних з великим ризиком для здоров'я, огляд і повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи проводяться принаймні до досягнення віку в двадцять один рік.

2. Національні закони чи правила або самі визначають професію чи категорію професій, для яких медичний огляд чи повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи треба проводити принаймні до двадцяти одного року, або уповноважують на це відповідну владу.

Медичний огляд, проведення якого передбачається у попередніх статтях, не спричиняє витрат ні з боку дітей і підлітків, ні з боку їхніх батьків.

1. Компетентна влада вживає відповідних заходів для професійного орієнтування, для лікування та професійного перенавчання дітей і підлітків, визнаних внаслідок медичного огляду непридатними для використання на окремих видах роботи або такими, що мають фізичні вади чи обмеження.

2. Зміст і масштаби таких заходів визначає компетентна влада; для цієї мети встановлюється співробітництво між заінтересованими установами з питань праці, охорони здоров'я, освіти і соціального забезпечення, підтримується ефективний зв'язок між цими установами для здійснення таких заходів.

3. Національні закони або правила можуть передбачити видачу дітям та підліткам, чия придатність до використання на роботі недостатньо ясно встановлена:

a) тимчасових дозволів на роботу або медичних посвідок, дійсних протягом обмеженого періоду часу, після закінчення якого молодий працівник має пройти повторний огляд;

b) дозволів або посвідок, що вимагають особливих умов праці.

1. Роботодавець зберігає та подає інспекторам праці або медичну посвідку про придатність до праці, або дозвіл на роботу, або трудову книжку на підтвердження того, що з медичного погляду немає заперечень проти наймання відповідної особи, як це може бути встановлено національними законами або правилами.

2. Національні закони або правила визначають:

a) норми, що забезпечують використання системи медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці дітей та підлітків, які працюють на себе особисто, або на своїх батьків у пересувній торгівлі чи на іншій роботі, пов'язаній з роботою на вулиці або у громадських місцях; та

b) інші методи нагляду для забезпечення суворого виконання цієї Конвенції.

1. Якщо на території члена Організації є великі райони, де внаслідок розпорошеності населення або рівня розвитку району компетентна влада вважає практично нездійсненним застосування положень цієї Конвенції, ця влада може вилучити такі райони з-під дії Конвенції або взагалі, або з такими винятками щодо окремих підприємств чи професій, які вона вважає за доцільне зробити.

2. Кожний член Організації у своїй першій щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції, яка подається згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці, зазначає всі райони, відносно яких він передбачає застосовувати положення цієї статті. Жоден член Організації не може після подання своєї першої щорічної доповіді використовувати положення цієї статті, за винятком щодо районів, зазначених ним у цій доповіді.

3. Кожний член Організації, який застосовує положення цієї статті, зазначає в наступних щорічних доповідях будь-які райони відносно яких він відмовляється від права застосовувати положення цієї статті.

1. Будь-який член Організації, котрий до дати ухвалення законів або правил, що дозволяють ратифікацію цієї Конвенції, не мав законів або правил про медичний огляд дітей та підлітків з метою з'ясування придатності до праці на непромислових роботах, може заявою, доданою до документа про ратифікацію, замість віку вісімнадцять років, визначеного статтями 2 і 3, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж шістнадцять років і замість віку двадцять один рік, визначеного статтею 4, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж дев'ятнадцять років.

2. Кожний член Організації, який зробив таку заяву, може в будь-який час скасувати її наступною заявою.

3. Кожний член Організації, стосовно якого діє заява, зроблена на підставі параграфа 1 цієї статті, зазначає у своїх щорічних доповідях про застосування цієї Конвенції прогрес, досягнутий у справі повного застосування положень Конвенції.

Ніщо у цій Конвенції не зачіпає закону, рішення судових органів, звичаю або домовленості між роботодавцями та працівниками, що забезпечують сприятливіші умови, ніж ті, котрі передбачаються у цій Конвенції.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи щодо ратифікації зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. У разі коли Конференція ухвалить нову конвенцію, яка цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 13, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.