Конвенція про медичний огляд дітей та підлітків з метою зясування їх придатності до праці на непромислових роботах N 78

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана у Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію,

ухваливши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці на непромислових роботах, що є частиною третього пункту порядку денного сесії,

вирішивши надати цим пропозиціям форми міжнародної конвенції,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Конвенцію, яка може називатися Конвенцією 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах:

1. Ця Конвенція застосовується до дітей та підлітків, які працюють за заробітну плату або прямо чи посередньо за винагороду на непромислових роботах.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "непромислові роботи" охоплює всі роботи, крім тих, які компетентні органи влади визначили як промислові, сільськогосподарські та морські роботи.

3. Компетентні органи влади встановлюють розмежування між непромисловими роботами, з одною боку, і промисловими, сільськогосподарськими та морськими - з другого.

4. Національні закони або правила можуть не поширювати дію цієї Конвенції на роботи чи заняття, визнані безпечними для здоров'я дітей та підлітків на сімейних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти або опікувані особи.

1. Діти і підлітки молодшого, ніж вісімнадцять років, віку, не будуть прийматися на роботу або працювати на непромислових підприємствах, якщо внаслідок ретельного медичного огляду не буде встановлено, що вони придатні до такої роботи.

2. Медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці проводиться кваліфікованим лікарем, який діє з ухвали компетентної влади, і засвідчується або медичною посвідкою, або позначкою на дозволі про допуск до роботи, або записом у трудовій книжці.

3. Документ, що засвідчує придатність до роботи, може бути виданий:

a) з приписом особливих умов праці;

b) для певної роботи або ряду робіт чи професій, пов'язаних з однаковою небезпекою для здоров'я, як це встановлено компетентною владою, відповідальною за застосування законів і правил щодо медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці.

4. Національні закони і правила визначають владу, компетентну видавати посвідки про придатність до роботи, а також визначають умови, яких слід дотримуватися при складанні та видачі документа.

1. Дитина або підліток, які працюють за наймом, перебувають під медичним наглядом з метою визначення їхньої придатності до роботи доти, доки такій дитині чи підлітку не виповниться вісімнадцять років.

2. У разі тривалого використання на роботі дитини або підлітка, молодшого, ніж вісімнадцять років, віку, медичний огляд проводиться періодично, не рідше ніж один раз на рік.

3. Національне законодавство:

a) передбачає особливі обставини, через які потрібно буде проводити повторний огляд на додаток до щорічного огляду або через які повторний огляд має проводитися частіше, з тим щоб забезпечити ефективний нагляд за небезпеками, пов'язаними з виробництвом, і за станом здоров'я дітей та підлітків на підставі попередніх оглядів;

або

b) уповноважує компетентну владу вимагати у виняткових випадках повторного медичного огляду.

1. У професіях, пов'язаних з великим ризиком для здоров'я, огляд і повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи проводяться принаймні до досягнення віку в двадцять один рік.

2. Національні закони чи правила або самі визначають професію чи категорію професій, для яких медичний огляд чи повторний огляд з метою з'ясування придатності до роботи треба проводити принаймні до двадцяти одного року, або уповноважують на це відповідну владу.

Медичний огляд, проведення якого передбачається у попередніх статтях, не спричиняє витрат ні з боку дітей і підлітків, ні з боку їхніх батьків.

1. Компетентна влада вживає відповідних заходів для професійного орієнтування, для лікування та професійного перенавчання дітей і підлітків, визнаних внаслідок медичного огляду непридатними для використання на окремих видах роботи або такими, що мають фізичні вади чи обмеження.

2. Зміст і масштаби таких заходів визначає компетентна влада; для цієї мети встановлюється співробітництво між заінтересованими установами з питань праці, охорони здоров'я, освіти і соціального забезпечення, підтримується ефективний зв'язок між цими установами для здійснення таких заходів.

3. Національні закони або правила можуть передбачити видачу дітям та підліткам, чия придатність до використання на роботі недостатньо ясно встановлена:

a) тимчасових дозволів на роботу або медичних посвідок, дійсних протягом обмеженого періоду часу, після закінчення якого молодий працівник має пройти повторний огляд;

b) дозволів або посвідок, що вимагають особливих умов праці.

1. Роботодавець зберігає та подає інспекторам праці або медичну посвідку про придатність до праці, або дозвіл на роботу, або трудову книжку на підтвердження того, що з медичного погляду немає заперечень проти наймання відповідної особи, як це може бути встановлено національними законами або правилами.

2. Національні закони або правила визначають:

a) норми, що забезпечують використання системи медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці дітей та підлітків, які працюють на себе особисто, або на своїх батьків у пересувній торгівлі чи на іншій роботі, пов'язаній з роботою на вулиці або у громадських місцях; та

b) інші методи нагляду для забезпечення суворого виконання цієї Конвенції.

1. Якщо на території члена Організації є великі райони, де внаслідок розпорошеності населення або рівня розвитку району компетентна влада вважає практично нездійсненним застосування положень цієї Конвенції, ця влада може вилучити такі райони з-під дії Конвенції або взагалі, або з такими винятками щодо окремих підприємств чи професій, які вона вважає за доцільне зробити.

2. Кожний член Організації у своїй першій щорічній доповіді про застосування цієї Конвенції, яка подається згідно зі статтею 22 Статуту Міжнародної організації праці, зазначає всі райони, відносно яких він передбачає застосовувати положення цієї статті. Жоден член Організації не може після подання своєї першої щорічної доповіді використовувати положення цієї статті, за винятком щодо районів, зазначених ним у цій доповіді.

3. Кожний член Організації, який застосовує положення цієї статті, зазначає в наступних щорічних доповідях будь-які райони відносно яких він відмовляється від права застосовувати положення цієї статті.

1. Будь-який член Організації, котрий до дати ухвалення законів або правил, що дозволяють ратифікацію цієї Конвенції, не мав законів або правил про медичний огляд дітей та підлітків з метою з'ясування придатності до праці на непромислових роботах, може заявою, доданою до документа про ратифікацію, замість віку вісімнадцять років, визначеного статтями 2 і 3, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж шістнадцять років і замість віку двадцять один рік, визначеного статтею 4, встановити менший вік, але ні в якому разі не менший ніж дев'ятнадцять років.

2. Кожний член Організації, який зробив таку заяву, може в будь-який час скасувати її наступною заявою.

3. Кожний член Організації, стосовно якого діє заява, зроблена на підставі параграфа 1 цієї статті, зазначає у своїх щорічних доповідях про застосування цієї Конвенції прогрес, досягнутий у справі повного застосування положень Конвенції.

Ніщо у цій Конвенції не зачіпає закону, рішення судових органів, звичаю або домовленості між роботодавцями та працівниками, що забезпечують сприятливіші умови, ніж ті, котрі передбачаються у цій Конвенції.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Ця Конвенція зв'язує тільки тих членів Організації, чиї документи щодо ратифікації зареєстрував Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того, як Генеральний директор зареєструє документи про ратифікацію від двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації через дванадцять місяців від дати реєстрації його документа про ратифікацію.

1. Будь-який член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, може після закінчення десятирічного періоду з моменту, коли вона початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці та зареєстрованим ним. Денонсація набуває чинності через рік після реєстрації акта про денонсацію в Міжнародному бюро праці.

2. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію і який протягом року після закінчення згаданого в попередньому параграфі десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію, передбаченим цією статтею, буде зв'язаний на наступний десятирічний період і згодом зможе денонсувати цю Конвенцію після закінчення кожного десятирічного періоду в порядку, встановленому в цій статті.

1. Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає всіх членів Міжнародної організації праці про реєстрацію всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, отриманих ним від членів Організації.

2. Сповіщаючи членів Організації про реєстрацію отриманого ним другого документа про ратифікацію, Генеральний директор звертає їхню увагу на дату настання чинності цієї Конвенції.

Генеральний директор Міжнародного бюро праці надсилає Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй для реєстрації відповідно до статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй повні відомості щодо всіх документів про ратифікацію, заяв та актів про денонсацію, зареєстрованих ним відповідно до положень попередніх статей.

Кожного разу, коли Адміністративна рада Міжнародного бюро праці вважає це за потрібне, вона подає Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішує, чи слід вносити до порядку денного Конференції питання про її повний або частковий перегляд.

1. У разі коли Конференція ухвалить нову конвенцію, яка цілком або частково переглядає цю Конвенцію, і якщо в новій конвенції не буде передбачено протилежне, то:

a) ратифікація будь-яким членом Організації нової, переглянутої конвенції спричиняє автоматично, незалежно від положень статті 13, негайну денонсацію цієї Конвенції за умови, що нова, переглянута конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності нової, переглянутої конвенції, цю Конвенцію закрито для ратифікації її членами Організації.

2. Ця Конвенція залишається у всякому разі чинною за формою та змістом щодо тих членів Організації, які її ратифікували, але не ратифікували нову, переглянуту конвенцію.

Англійський і французький тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 29 грудня 1950 року.

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Монреале Административным Советом Международного Бюро Труда и собравшаяся 19 сентября 1946 года на свою двадцать девятую сессию,

постановив принять ряд предложений о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду на непромышленных работах, что является частью третьего пункта повестки дня сессии, и

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает сего девятого дня октября месяца тысяча девятьсот сорок шестого года нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1946 года о медицинском освидетельствовании подростков на непромышленных работах:

1. Настоящая Конвенция применяется к детям и подросткам, работающим за заработную плату или работающим непосредственно или косвенно за вознаграждение на непромышленных работах.

2. В целях настоящей Конвенции термин "непромышленные работы" включает все работы, кроме тех, которые компетентные власти определили как промышленные, сельскохозяйственные и морские работы.

3. Компетентные власти устанавливают разграничение между непромышленными работами, с одной стороны, и промышленными, сельскохозяйственными и морскими - с другой.

4. Национальные законы или правила могут не распространять действия настоящей Конвенции на работы или занятия, признанные неопасными для здоровья детей и подростков, на семейных предприятиях, в которых заняты только родители и их дети или опекаемые ими лица.

1. Дети и подростки моложе восемнадцати лет не будут приниматься на работу или работать на непромышленных предприятиях, если в результате тщательного медицинского освидетельствования не будет установлено, что они пригодны для такой работы.

2. Медицинское освидетельствование с целью выяснения пригодности к труду проводится квалифицированным врачом, действующим с одобрения компетентной власти, и удостоверяется либо медицинским свидетельством, либо отметкой на разрешении о допуске к работе, либо записью в трудовой книжке.

3. Документ, удостоверяющий пригодность к работе, может быть выдан:

а) с предписанием особых условий труда;

b) для определенной работы или ряда работ или профессий, связанных с одинаковой опасностью для здоровья, как это установлено компетентной властью, ответственной за применение законов и правил относительно медицинского освидетельствования с целью выяснения пригодности к труду.

4. Национальные законы и правила определяют власть, компетентную выдавать удостоверения о пригодности к работе, а также определяют условия, которые должны соблюдаться при составлении и выдаче документа.

1. Ребенок или подросток, работающий по найму, находится под медицинским наблюдением с целью определения его пригодности к работе до тех пор, пока такому ребенку и подростку не исполнится восемнадцати лет.

2. При длительном использовании на работе ребенка или подростка моложе восемнадцати лет медицинское освидетельствование проводится периодически, не менее одного раза в год.

3. Национальное законодательство:

а) предусматривает особые обстоятельства, в силу которых будет необходимо проводить переосвидетельствование в дополнение к ежегодному освидетельствованию или в силу которых переосвидетельствование должно проводиться чаще, с тем чтобы обеспечить эффективное наблюдение за опасностями, связанными с производством, и за состоянием здоровья детей и подростков, на основании предыдущих освидетельствований; или

b) уполномочивает компетентную власть требовать в исключительных случаях медицинского переосвидетельствования.

1. В профессиях, связанных с большим риском для здоровья, освидетельствование и переосвидетельствование с целью выяснения пригодности к работе проводятся по крайней мере до достижения возраста в двадцать один год.

2. Национальные законы или правила либо сами определяют профессию или категорию профессий, при которых медицинское освидетельствование и переосвидетельствование с целью выяснения пригодности к работе необходимо проводить по крайней мере до двадцати одного года, либо уполномочивает на это соответствующую власть.

Медицинское освидетельствование, проведение которого предусматривается в предыдущих статьях, не влечет за собой расходов ни со стороны детей и подростков, ни со стороны их родителей.

1. Компетентная власть принимает соответствующие меры для профессионального ориентирования, для лечения и профессионального переобучения детей и подростков, признанных в результате медицинского освидетельствования непригодными для использования на отдельных видах работы или имеющими физические недостатки или ограничения.

2. Характер и масштаб таких мер определяются компетентной властью; для этой цели устанавливается сотрудничество между заинтересованными учреждениями по вопросам труда, здравоохранения, образования и социального обеспечения, поддерживается эффективная связь между этими учреждениями для осуществления таких мероприятий.

3. Национальные законы или правила могут предусматривать выдачу детям и подросткам, чья пригодность для использования на работе недостаточно ясно установлена:

а) временных разрешений на работу или медицинских удостоверений, действительных в течение ограниченного периода, по истечении которого молодой трудящийся должен будет пройти переосвидетельствование;

b) разрешений или удостоверений, требующих особых условий труда.

1. Предприниматель хранит и представляет инспекторам по труду либо медицинское удостоверение о пригодности к труду, либо разрешение на работу, либо трудовую книжку в подтверждение того, что с медицинской точки зрения нет возражений против найма соответствующего лица, как это может быть установлено национальными законами или правилами.

2. Национальные законы или правила определяют:

а) нормы, обеспечивающие применение системы медицинского освидетельствования с целью выяснения пригодности к труду детей и подростков, работающих либо на себя лично, либо на своих родителей в передвижной торговле или на другой работе, связанной с работой на улице или в общественных местах; и

b) другие методы надзора для обеспечения строгого выполнения настоящей Конвенции.

1. Если на территории Члена Организации имеются большие районы, где вследствие распыленности населения или уровня развития района, компетентная власть считает практически неосуществимым применение положений настоящей Конвенции, эта власть может изъять такие районы из-под действия Конвенции либо вообще, либо с такими исключениями в отношении отдельных предприятий или профессий, которые она считает целесообразным сделать.

2. Каждый Член Организации в своем первом ежегодном докладе о применении настоящей Конвенции, представляемом в соответствии со статьей 22 Устава Международной Организации Труда, указывает все районы, в отношении которых он предполагает прибегнуть к положениям настоящей статьи. Ни один Член Организации не может после представления своего первого ежегодного доклада использовать положения настоящей статьи, кроме как в отношении районов, указанных им в этом докладе.

3. Каждый Член Организации, прибегающий к положениям настоящей статьи, указывает в своих последующих ежегодных докладах любые районы, в отношении которых он отказывается от права применять положения настоящей статьи.

1. Любой Член Организации, который до даты принятия законов или правил, разрешающих ратификацию настоящей Конвенции, не имел законов или правил о медицинском освидетельствовании детей и подростков с целью выяснения их пригодности к труду на непромышленных работах, может посредством заявления, приложенного к документу о ратификации, вместо возраста в восемнадцать лет, определенного статьями 2 и 3, установить более низкий возраст, но ни в коем случае не ниже шестнадцати лет; и вместо возраста в двадцать один год, определенного статьей 4, установить более низкий возраст, но ни в коем случае не ниже девятнадцати лет.

2. Любой Член Организации, сделавший такое заявление, может в любое время отменить его посредством последующего заявления.

3. Каждый Член Организации, в отношении которого действует заявление, сделанное на основании пункта 1 настоящей статьи, указывает в своих ежегодных докладах о применении настоящей Конвенции на прогресс, достигнутый в деле полного применения положений Конвенции.

Ничто в настоящей Конвенции не затрагивает какого-либо закона, решения судебных органов, обычая или соглашения между предпринимателями и трудящимися, обеспечивающих более благоприятные условия, чем те, которые предусматриваются в настоящей Конвенции.

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному Директору Международного Бюро Труда для регистрации.

1. Настоящая Конвенция связывает только тех Членов Международной Организации Труда, чьи документы о ратификации зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она вступает в силу через двенадцать месяцев после того, как Генеральный Директор зарегистрирует документы о ратификации двух Членов Организации.

3. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после даты регистрации его документа о ратификации.

1. Любой Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному Директору Международного Бюро Труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый Член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, который в годичный срок по истечении упомянутого в предыдущем пункте десятилетнего периода не воспользуется своим правом на денонсацию, предусмотренным в настоящей статье, будет связан на следующий период в десять лет и впоследствии сможет денонсировать настоящую Конвенцию по истечении каждого десятилетнего периода в порядке, установленном в настоящей статье.

1. Генеральный Директор Международного Бюро Труда извещает всех Членов Международной Организации Труда о регистрации всех документов о ратификации и актов о денонсации, полученных им от Членов Организации.

2. Извещая Членов Организации о регистрации полученного им второго документа о ратификации, Генеральный Директор обращает их внимание на дату вступления настоящей Конвенции в силу.

Генеральный Директор Международного Бюро Труда направляет Генеральному Секретарю Организации Объединенных Наций для регистрации в соответствии со статьей 102 Устава Организации Объединенных Наций полные сведения относительно всех документов о ратификации и актов о денонсации, зарегистрированных им в соответствии с положениями предыдущих статей.

Каждый раз, когда Административный Совет Международного Бюро Труда считает это необходимым, он представляет Генеральной Конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

1. В случае если Конференция примет новую конвенцию, полностью или частично пересматривающую настоящую Конвенцию, и если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация каким-либо Членом Организации новой, пересматривающей конвенции влечет за собой автоматически, независимо от положений статьи 13, немедленную денонсацию настоящей Конвенции при условии, что новая, пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная с даты вступления в силу новой, пересматривающей конвенции настоящая Конвенция закрыта для ратификации ее Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае в силе по форме и содержанию в отношении тех Членов Организации, которые ее ратифицировали, но не ратифицировали новую, пересматривающую конвенцию.

Английский и французский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Дата вступления в силу: 29 декабря 1950 года.