Конвенція про зайнятість жінок до та після пологів N 3 (укр/рос)

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

скликана у Вашингтоні урядом Сполучених Штатів Америки 29 жовтня 1919 року,

ухваливши затвердити деякі пропозиції стосовно зайнятості жінок до і після пологів, зокрема питання допомоги по материнству, що є частиною третього пункту порядку денного Вашингтонського засідання Конференції, і

визначивши, що ці пропозиції повинні набути форми міжнародної конвенції,

ухвалює нижченаведену Конвенцію, яка може бути названа Конвенцією про охорону материнства 1919 року і яка підлягає ратифікації членами Міжнародної організації праці відповідно до положень Статуту Міжнародної організації праці:

1. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "промислове підприємство" охоплює, зокрема:

a) шахти, кар'єри та інші підприємства з видобутку корисних копалин;

b) підприємства, на яких предмети виробляються, змінюються, очищуються, ремонтуються, оздоблюються, проходять кінцеву стадію обробки та підготовки до продажу, руйнуються чи знищуються, або на яких матеріали трансформуються; серед них суднобудівні та підприємства з виробництва, трансформації і передачі електроенергії або рухової сили будь-якого виду;

c) підприємства з будівництва, реконструкції, утримання, ремонту, переробки чи демонтажу будь-яких будівель, залізничних колій, трамвайних ліній, портів, доків, пірсів, каналів, внутрішніх водних шляхів, доріг, тунелів, мостів, віадуків, каналізаційних систем, водостоків, колодязів, телеграфного й телефонного обладнання, електричного устаткування, газових служб, служб водопостачання чи інших служб з будівництва, а також роботи з підготовки до будівництва і закладання фундаменту, що передують будь-яким вищепереліченим роботам;

d) підприємства з перевезення пасажирів чи товарів автомобільними шляхами, залізницею, морськими чи внутрішніми водними шляхами, куди входить оброблення вантажів у доках, на пристанях, причалах або складах, але за винятком перенесення вручну.

2. Відповідно до мети цієї Конвенції термін "торговельне підприємство" охоплює будь-яке підприємство, де предмети продаються або де проводяться комерційні операції.

3. Компетентні органи в кожній країні визначать лінію поділу між промисловістю, торгівлею та сільським господарством.

Відповідно до мети цієї Конвенції термін "жінка" означає будь-яку особу жіночої статі, незалежно від віку чи національності, що перебуває або не перебуває у шлюбі, а термін "дитина" означає будь-яку дитину законно чи незаконно народжену.

На будь-якому державному або приватному промисловому чи комерційному підприємстві або у будь-якому з його філіалів, окрім тих, на яких зайняті лише члени однієї родини, жінка:

a) не повинна працювати протягом наступних шести тижнів після пологів;

b) матиме право залишити роботу, якщо вона надасть медичну довідку, яка засвідчуватиме, що пологи в неї, ймовірно, настануть протягом найближчих шести тижнів;

c) отримуватиме за час відсутності на роботі відповідно до параграфів a) та b) допомогу, цілком достатню для утримання її та дитини у здоровому стані, яка виплачуватиметься з державних фондів або через систему страхування, її точний розмір визначатимуть компетентні органи кожної країни, а як додаткова допомога надаватиметься безплатний догляд лікаря або акушерки; помилка медичного працівника у визначенні попередньої дати пологів не зможе позбавити жінку такої допомоги, яка надаватиметься їй від дати, зазначеної в медичній довідці, до фактичної дати пологів;

d) у будь-якому разі, якщо вона годує дитину груддю, матиме для цього дві півгодинні перерви протягом робочого дня.

Якщо жінка відсутня на роботі згідно з пунктом a) чи b) статті 3 цієї Конвенції, або її відсутність триває довше через хворобу, зумовлену, як це засвідчує медична довідка вагітністю чи пологами, яка робить її непрацездатною, то доти, доки строк відсутності не перевищить максимального терміну, визначеного компетентним органом кожної країни, наказ про її звільнення, виданий роботодавцем під час її відсутності, або наказ про звільнення, настання чинності якого припадає на час її відсутності, вважається недійсним.

Офіційні документи про ратифікацію цієї Конвенції згідно з положеннями Статуту Міжнародної організації праці надсилаються Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації.

1. Кожний член Міжнародної організації праці, який ратифікує цю Конвенцію, зобов'язується застосовувати її положення до своїх колоній, протекторатів і володінь, які не мають повного самоврядування:

a) крім тих, де через місцеві умови її положення незастосовні; або

b) з такими змінами, які можуть бути потрібні для пристосування її положень до місцевих умов.

2. Кожний член Організації повідомлятиме Міжнародне бюро праці про заходи, вжиті щодо кожної з їхніх колоній, кожного з протекторатів і володінь, які не мають повного самоврядування.

Як тільки документи про ратифікацію від двох членів Міжнародної організації праці будуть зареєстровані Міжнародним бюро праці, Генеральний директор Міжнародного бюро праці сповіщає про це всіх членів Міжнародної організації праці.

Ця Конвенція набуває чинності від дати, коли Генеральний директор Міжнародного бюро праці розсилає таке повідомлення, і зв'язуватиме тільки тих членів Організації, чиї документи про ратифікацію зареєстровані в Міжнародному бюро праці. Надалі ця Конвенція набуває чинності щодо кожного члена Організації в день реєстрації його документа про ратифікацію в Міжнародному бюро праці.

Кожний член Організації, який ратифікує цю Конвенцію, погоджується надати чинності її положенням не пізніше 1 липня 1922 року і вжити таких заходів, які будуть потрібні для того, щоб зробити їх ефективними.

Член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, може після десятирічного періоду від дати, з якої Конвенція початково набула чинності, денонсувати її актом про денонсацію, надісланим Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для реєстрації. Денонсація не може набути чинності раніше ніж через 1 рік після дати її реєстрації у Міжнародному бюро праці.

Щонайменше 1 раз на 10 років Адміністративна рада Міжнародного бюро праці подаватиме Генеральній конференції доповідь про застосування цієї Конвенції і вирішуватиме, чи доцільно вносити до порядку денного Конференції питання про її перегляд або зміну.

Французький і англійський тексти цієї Конвенції мають однакову силу.

Дата набуття чинності: 13 червня 1921 року.

Конвенція була переглянута в 1952 році Конвенцією 103.

(Вашингтон, 29 октября 1919 года - 27 января 1920 года)

Генеральная конференция Международной организации труда,

созванная в Вашингтоне Правительством Соединенных Штатов Америки 29 октября 1919 года,

постановив принять ряд предложений о труде женщин до и после родов, включая вопрос о пособии по беременности и родам, что является частью третьего пункта повестки дня Вашингтонской сессии Конференции,

решив придать этим предложениям форму международной конвенции,

принимает нижеследующую Конвенцию, которая может именоваться Конвенцией 1919 года об охране материнства и которая подлежит ратификации членами Международной организации труда в соответствии с положениями Устава Международной организации труда:

1. В целях настоящей Конвенции термин "промышленные предприятия" включает, в частности:

a) шахты, карьеры и другие предприятия по добыче полезных ископаемых;

b) предприятия, на которых предметы производятся, изменяются, очищаются, ремонтируются, украшаются, отделываются, подготавливаются к продаже, разрушаются или уничтожаются или на которых материалы трансформируются, включая судостроительные предприятия и предприятия по производству, трансформации и передаче электроэнергии или двигательной силы любого вида;

c) предприятия по строительству, реконструкции, содержанию, ремонту, переделке или демонтажу любых зданий, железнодорожных путей, трамвайных линий, портов, доков, пирсов, каналов, внутренних водных путей, дорог, туннелей, мостов, виадуков, канализационных систем, водостоков, колодцев, телеграфных и телефонных устройств, электрических установок, газовых заводов, систем водоснабжения или предприятия, производящие другие строительные работы, а также работы по подготовке к строительству и закладке фундамента, предшествующие вышеперечисленным работам;

d) предприятия, занятые перевозкой пассажиров или товаров по шоссейным и железным дорогам, морским и внутренним водным путям, включая обработку грузов в доках, на пристанях, причалах, в складах, но исключая переноску вручную.

2. В целях настоящей Конвенции термин "торговое предприятие" включает любое предприятие, занимающееся продажей предметов или торговыми операциями.

3. Компетентный орган власти каждой страны устанавливает разграничение между промышленностью и торговлей, с одной стороны, и сельским хозяйством, с другой.

В целях настоящей Конвенции термин "женщина" означает любое лицо женского пола, независимо от возраста, национальности, состоящее или не состоящее в браке, а термин "ребенок" означает любого ребенка, законнорожденного или нет.

На всех промышленных или торговых предприятиях, государственных или частных, и на их филиалах, за исключением предприятий, на которых заняты лишь члены одной и той же семьи, женщине:

a) не разрешается работать в течение шести недель, следующих за родами;

b) предоставляется право оставить работу, если она представит медицинское свидетельство, удостоверяющее, что она родит, вероятно, в течение ближайших шести недель;

c) предоставляется за время отсутствия на работе в соответствии с пунктами "a" и "b" пособие, достаточное для содержания ее и ребенка в хорошем и здоровом состоянии; это пособие выплачивается либо из государственных средств, либо путем системы страхования, и его точный размер определяется компетентным органом власти каждой страны, а в качестве дополнительного пособия она имеет право на бесплатный уход врача или акушерки; ошибка врача при определении предполагаемой даты родов не может лишить женщину таких пособий, которые ей предоставляются с даты, указанной в медицинском свидетельстве, до действительной даты родов;

d) во всяком случае, если она кормит ребенка грудью, предоставляются для этого два получасовых перерыва в день в рабочее время.

Когда женщина отсутствует на работе согласно пунктам "a" и "b" статьи 3 или ее отсутствие продолжается дольше в результате болезни, которая, как это показывает медицинское свидетельство, является результатом беременности или родов и делает ее непригодной к работе, то до тех пор, пока ее отсутствие не превысило максимальный срок, определяемый компетентным органом власти каждой страны, приказ об ее увольнении, отданный предпринимателем во время ее отсутствия, или приказ об увольнении, срок вступления в силу которого падает на время ее отсутствия, считается незаконным.

Официальные документы о ратификации настоящей Конвенции направляются Генеральному директору Международного бюро труда для регистрации в соответствии с положениями Устава Международной организации труда.

1. Каждый член Международной организации труда, ратифицирующий настоящую Конвенцию, обязуется применять ее к своим колониям, протекторатам и владениям, не пользующимся в полной мере самоуправлением:

a) за исключением таких случаев, когда в силу местных условий положения настоящей Конвенции неприменимы;

b) с такими изменениями, которые могут быть необходимы для приспособления этих положений к местным условиям.

2. Каждый член Организации извещает Международное бюро труда о мерах, принятых в отношении каждой из его колоний, протекторатов и владений, не пользующихся в полной мере самоуправлением.

Как только в Международном бюро труда зарегистрированы документы о ратификации двух членов Международной организации труда, Генеральный директор Международного бюро труда извещает об этом всех членов Международной организации труда.

Настоящая Конвенция вступает в силу в тот день, когда вышеуказанное извещение рассылается Генеральным директором Международного бюро труда; она связывает только тех членов Организации, чьи документы о ратификации зарегистрированы в Международном бюро труда. Впоследствии настоящая Конвенция вступает в силу в отношении каждого члена Организации в день регистрации его документа о ратификации в Международном бюро труда.

Каждый член Организации, ратифицирующий настоящую Конвенцию, соглашается ввести в действие ее положения не позднее 1 июля 1922 года и принимать меры, необходимые для их эффективного осуществления.

Любой член Организации, ратифицировавший настоящую Конвенцию, может по истечении десятилетнего периода с момента ее первоначального вступления в силу денонсировать ее посредством акта о денонсации, направленного Генеральному директору Международного бюро труда и зарегистрированного им. Денонсация вступает в силу через год после даты регистрации акта о денонсации в Международном бюро труда.

Каждый раз, когда Административный совет Международного бюро труда считает это необходимым, он представляет Генеральной конференции доклад о применении настоящей Конвенции и решает, следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее полном или частичном пересмотре.

Французский и английский тексты настоящей Конвенции имеют одинаковую силу.

Конвенция вступила в силу 13.06.21.

Конвенция пересмотрена в 1952 году (Конвенция N 103 Международной организации труда от 28.06.52).

Россия не ратифицировала Конвенцию.