Договірні сторони, що оформили свої бланки свідоцтва про походження товарів відповідно до зразка, наведеного у Додатку I до цього Розділу, повинні повідомити про це Генерального секретаря Ради.
Використовувані мови
7. Рекомендоване правило
Бланки свідоцтва про походження товарів повинні бути надруковані мовою (мовами) країни вивозу та, у випадку, також ні англійська, ні французька мови не є мовами цієї країни, також англійською або французькою мовами.
8. Рекомендоване правило
У випадках, коли свідоцтво про походження товарів оформляється мовою, що не є мовою країни ввозу, митна служба цієї країни, як правило, не повинна вимагати перекладу даних, наведених у свідоцтві про походження товарів.
Державні організації та інші органи, уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів
9. Стандартне правило
Договірні сторони, що зобов'язуються дотримуватися положень цього Розділу, повинні зазначити державні організації або органи, уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів, у своєму повідомленні про зобов'язання дотримуватися положень цього Розділу або у подальшому.
10. Рекомендоване правило
У випадках, коли товари не є об'єктом прямого ввозу з країни їхнього походження, а переправляються через територію третьої країни, повинно бути дозволено оформлення свідоцтв про походження цих товарів державними організаціями або органами, уповноваженими видавати такі свідоцтва в зазначеній третій країні, на основі свідоцтв про походження цих товарів, раніше виданих у країні їхнього походження.
11. Рекомендоване правило
Державні організації або органи, уповноважені видавати свідоцтва про походження товарів, повинні зберігати заяви на видані ними свідоцтва про походження товарів або контрольні примірники зазначених свідоцтв протягом принаймні двох років.
(b) Документи, що підтверджують походження товарів, відмінні від свідоцтв про походження товарів
12. Рекомендоване правило
У випадках, коли представлення документів, які підтверджують походження товарів, є обов'язковим, декларація про походження товарів повинна прийматися стосовно таких категорій товарів:
(а) товарів, які направляються дрібними партіями на адресу приватних осіб чи провозяться в багажі фізичних осіб, за умови, що ці ввезені товари мають некомерційний характер, а їхня сукупна вартість не перевищує суми, що становить не менше 500 доларів США;
(b) партій товарів комерційного призначення, сукупна вартість яких не перевищує суми, що складає не менше 300 доларів США.
У випадках відправлення декількох партій товарів, перерахованих у пунктах "а" чи "b", у той самий час, у той самий спосіб, тому самому товароодержувачу, тим самим відправником товару їхня сукупна вартість приймається рівною загальній вартості цих партій товарів.
Санкції
13. Стандартне правило
Необхідно, щоб були передбачені умови для застосування санкцій стосовно будь-якої особи, яка готує документ, що містить недостовірну інформацію, для одержання документа, який підтверджує походження товарів, або організує підготовку такого документа.
Додаток I
------------------------------------------------------------------
|1. Відправник товару 2. Номер |
|(назва, адреса, країна) |
| |
| СВІДОЦТВО |
| ПРО ПОХОДЖЕННЯ ТОВАРУ |
|3. Товароодержувач |
|(назва, адреса, країна) |
| |
|4. Інформація про транспорт |
|(у разі необхідності) |
| |
|5. Відмітки та нумерація: 6. Вага 7. |
|Кількість та вид упакувань: брутто |
|Опис товарів |
| |
|8. Інша інформація Цим посвідчується, що країною |
| походження зазначених вище |
| товарів є: |
| |
| Штамп |
| ............................. |
| ОРГАН, ЩО ЗАСВІДЧУЄ |
| |
| ............................. |
| Місце та дата видачі |
| |
| ............................. |
| Підпис уповноваженої особи |
| |
------------------------------------------------------------------
Додаток II
Примітки
1. Свідоцтво повинно мати формат A4, установлений Міжнародною організацією стандартизації (МОС) (210 х 297 мм, 8,27 х 11,69 дюйма). Бланк повинен мати верхнє поле 10 мм та ліве поле 20 мм, яке залишається для підшивки. Інтервал між рядками повинен бути кратним 4,24 мм (1/6 дюйма), а проміжок між словами - 2,54 мм (1/10 дюйма). Виклад матеріалу повинен відповідати типовому зразку Європейської комісії для Європи (ЕКЄ), наведеному в Додатку I. Незначні відхилення від стандартного розміру граф припускаються, якщо вони викликані специфічними умовами в країні, яка оформлює бланк, наприклад існуванням систем мір, відмінних від метричної системи, особливостями діючими в країні уніфікованих систем оформлення документів тощо.
2. У випадках, коли необхідно забезпечити оформлення запитів щодо свідоцтва про походження товарів, бланк запиту та бланк свідоцтва повинні відповідати один одному для забезпечення оформлення їх за один раз.
3. Країни можуть встановлювати стандарти ваги одного квадратного метра паперу, використовуваного для виготовлення бланків, та наносити на нього спеціальний фон для запобігання підробкам.
4. Для інформування користувачів правила оформлення свідоцтв про походження товарів можуть бути надруковані на звороті свідоцтва.
5. У випадках подання запитів щодо проведення перевірок апостеріорі відповідно до угоди про надання взаємного адміністративного сприяння на звороті свідоцтва може бути залишене місце для відповідних позначок.
6. Коментарі щодо граф типового бланка наведено нижче:
Графа N 1: Термін "експортер" може бути замінений на термінами "відправник товару", "виробник", "постачальник" тощо.
Графа N 2: Свідоцтво про походження товарів повинно бути оформлене тільки в єдиному оригінальному примірнику, в якому поруч із заголовком документа вказується слово "Оригінал". Якщо свідоцтво про походження товарів видається замість його втраченого оригіналу, на новому свідоцтві поруч із заголовком вказується слово "Дублікат". На копіях оригіналу або дубліката свідоцтва поруч із заголовком вказується слово "копія".
Ця графа також призначена для зазначення назви (логотипа, емблеми тощо) державної організації, яка видає свідоцтво, та повинна мати місце для внесення інших даних офіційного характеру.
Графа N 3: Інформація, виклад якої передбачено в цій графі, може бути замінена написом "зробити запит" і, можливо, зазначенням країни призначення.
Графа N 4: Ця графа може використовуватися для внесення додаткової інформації про транспортний засіб, маршрут тощо, яка може бути зазначена, наприклад, на розсуд державної організації, яка оформляє свідоцтво.
Графа N 5: Якщо необхідно вказати "Номер виробу", він може бути зазначений, бажано на полях графи або на початку кожного рядка графи. Стовпчик "Оцінки та нумерація" може бути відокремлений від стовпчиків "Кількість та вид упакувань" та "Опис товарів" вертикальною лінією. У разі відсутності такої лінії ці дані повинні бути розділені відповідними інтервалами. Опис товарів може бути доповнений посиланням на номер застосовного пункту Брюссельської конвенції про номенклатуру товарів, бажано у правій частині стовпчика. Дані про критерії визначення походження товарів, у разі необхідності, повинні бути зазначені в цій графі та відокремлені від іншої інформації вертикальною лінією.
Графа N 6: Зазвичай зазначення ваги брутто повинно бути достатнім для ідентифікації товарів.
Графа N 7: Ця графа не заповнюється та призначена для внесення будь-яких додаткових даних, які можуть знадобитися, наприклад габаритів, або для посилань на інші документі (наприклад, комерційні рахунки).
Графи N 6 і 7: Інші кількісні показники, які експортер може зазначити для сприяння ідентифікації товарів, наводяться в графі 6 або графі 7, залежно від обставин.
Графа N 8: Ця графа залишається для даних про посвідчення свідоцтв уповноваженим органом (засвідчувальних написів, штампів, підписів, дати та місця видачі тощо). Точні формулювання тексту тощо залишаються на розсуд державної організації, яка оформляє свідоцтво. Формулювання, використовувані в типовому бланку, наводяться лише як приклад. Ця графа також може використовуватися для письмової заяви експортера (або постачальника чи виробника).
Додаток III
Правила оформлення свідоцтв про походження товарів
Правила оформлення свідоцтв про походження товарів (та, у разі необхідності, запитів щодо оформлення таких свідоцтв) установлюються на розсуд національних державних органів із відповідним врахуванням наведених вище Приміток. Однак може виникнути необхідність у забезпеченні дотримання, зокрема, таких положень:
1. Бланки можуть заповнюватися будь-яким способом, при цьому записи повинні бути розбірливими та такими, що не стираються.
2. Ні підчистки, ні виправлення у свідоцтвах (чи запитах) не допускаються. Для внесення змін необхідно спочатку викреслити неправильні дані, а потім внести необхідні доповнення. Такі зміни повинні бути затверджені особою, яка їх зробила, та засвідчені відповідною державною організацією або органом.
3. У незаповнених графах необхідно ставити прочерк для уникнення внесення до них подальших додаткових записів.
4. На додаток до оригіналу можуть бути оформлені один чи кілька примірників, якщо це зумовлено вимогами зовнішньоторговельних операцій.
Спеціальний додаток К
Розділ 3
Перевірка документів, які засвідчують походження товарів
Визначення
Для цілей цього Розділу:
E1./ "свідоцтво про походження товарів" - спеціальний бланк з
F.1 описом товарів, в якому державна організація або орган,
уповноважені на видачу зазначеного бланка, однозначно
засвідчують, що товари, на які оформлено зазначений
бланк, мають місце походження у визначеній країні. Це
свідоцтво також може містити в собі декларацію виробника,
постачальника, експортера або іншої компетентної особи;
E2./ "засвідчена декларація про походження товарів" -
F.2 "декларація про походження товарів", засвідчена державною
організацією або органом, наділеними відповідними
повноваженнями;
E3./ "декларація про походження товарів" - адекватна заява про
F.3 походження товарів, зроблена у зв'язку з їхнім вивозом
виробником, постачальником, експортером або іншою
компетентною особою на комерційному рахунку чи будь-якому
іншому документі, який стосується зазначених товарів;
E2./ "документ, який підтверджує походження товарів" -
F.2 свідоцтво про походження товарів, засвідчена декларація
про походження товарів або декларація про походження
товарів;
Принцип
1. Стандартне правило
Порядок надання адміністративного сприяння під час перевірки документів, які підтверджують походження товарів, регулюється положеннями цього Розділу та, настільки, наскільки це може бути застосовано, - положеннями Загального додатка.
Принцип взаємності
2. Стандартне правило
Компетентна державна організація Договірної сторони, яка одержала запит щодо проведення перевірки, не повинна його виконувати, якщо компетентна державна організація Договірної сторони, що направила цей запит, не змогла б надати відповідне сприяння, якби Договірні сторони помінялися місцями.
Запити щодо проведення перевірки
3. Рекомендоване правило
Митна служба Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, може звернутися з запитом до компетентної державної організації Договірної сторони, яка зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу й на території якої був оформлений документ, що підтверджує походження товарів, на проведення перевірки цього документа в таких випадках:
(а) якщо є достатні підстави для сумнівів стосовно дійсності документа;
(b) якщо наявні достатні підстави для того, щоб сумніватися у вірогідності даних, наведених у зазначеному документі;
(с) для проведення вибіркової перевірки.
4. Стандартне правило
Запити щодо проведення вибіркових перевірок, передбачених у наведеному вище Рекомендованому правилі 3 (с), повинні містити відповідні вказівки та зводитися до мінімуму, необхідного для забезпечення відповідної перевірки.
5. Стандартне правило
Запити щодо проведення перевірки повинні:
(а) містити виклад причин, з яких митна служба, що направила такий запит, сумнівається в дійсності представленого документа або у вірогідності наведених у ньому даних, за винятком випадків направлення запитів щодо проведення вибіркової перевірки;
(b) містити посилання (у відповідних випадках) на правила визначення походження товарів, застосовні щодо товарів у країні ввозу, та на будь-яку додаткову інформацію, запитувану в цій країні;
(с) супроводжуватися документом, який підлягає перевірці та підтверджує походження товарів, або його ксерокопією та (у відповідних випадках) будь-якими іншими документами, такими, як рахунки, кореспонденція тощо, що можуть сприяти проведенню перевірки.
6. Стандартне правило
Будь-яка компетентна державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки від Договірної сторони, що зобов'язалася дотримуватися положень цього Розділу, повинна дати відповідь на цей запит після самостійного проведення необхідних перевірок або після проведення необхідних перевірок іншими державними адміністративними організаціями або органами, наділеними відповідними повноваженнями.
7. Стандартне правило
Державна організація, яка одержала запит щодо проведення перевірки, повинна дати відповіді на запитання, поставлені митною службою, що направила цей запит, та надати будь-яку іншу інформацію, яку вона може вважати такою, що стосується зазначеного запиту.
8. Стандартне правило
Відповіді на запити щодо проведення перевірки повинні бути надані протягом установленого терміну тривалістю не більше шести місяців. Якщо державна організація, яка одержала запит, не може дати на нього відповідь протягом шести місяців, то вона зобов'язана поінформувати про це митну службу, яка направила запит.
9. Стандартне правило
Запити щодо проведення перевірки повинні направлятися протягом установленого терміну, який, за винятком надзвичайних обставин, не повинен перевищувати одного року починаючи з дати представлення запитуваного документа до митного органу Договірної сторони, яка направила запит.
Випуск товарів
10. Стандартне правило
Запит щодо проведення перевірки не повинен перешкоджати випуску товарів, за умови, що вони не вважаються такими, які підпадають під заборони або обмеження на ввіз товарів, та за умови відсутності підозр у шахрайстві.
Різні положення
11. Стандартне правило
Будь-яка інформація, яка повідомляється відповідно до положень цього Розділу, повинна розглядатися як конфіденційна та використовуватися лише для цілей митної служби.
12. Стандартне правило
Документи, які необхідні для перевірки документів, що підтверджують походження товарів, видані компетентними державними організаціями або уповноваженими органами, можуть зберігатися в них протягом відповідного терміну, який повинен становити не менше двох років починаючи з дати видачі документів, що підтверджують походження товарів.
13. Стандартне правило
Договірні сторони, які зобов'язуються дотримуватися положень цього Розділу, повинні вказати державні організації, уповноважені приймати запити щодо проведення перевірок, та повідомити їхні адреси Генеральному секретареві Ради, який доведе цю інформацію до відома інших Договірних сторін, що зобов'язалися дотримуватися положень цього Розділу.