Угода про реекспорт товарів та порядок видачі дозволу на реекспорт
Статус Угоди див.
( Угоду схвалено та подано на ратифікацію Постановою КМ N 649 від 14.08.95 )
Уряди держав-учасниць цієї Угоди, далі "Сторони",
виходячи з положень Угоди про співробітництво в галузі зовнішньоекономічної діяльності від 15 травня 1992 року і Договору про створення Економічного союзу від 24 вересня 1993 року,
прагнучи сприяти один одному в забезпеченні та захисті їхніх взаємних інтересів у галузі зовнішньоекономічної діяльності,
домовились про таке:
Предметом цієї Угоди є реекспорт товарів, стосовно вивозу яких Сторони, з митної території яких походять ці товари, застосовують заходи тарифного та/або нетарифного регулювання або надають зовнішньоекономічні пільги під час їхнього вивозу зі своєї митної території.
Реекспорт товарів, зазначених у частині першій цієї статті, може бути здійснений лише за наявності належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів.
Сторони обмінюються переліком товарів, реекспорт яких може бути здійснений лише за наявності такого належно оформленого письмового дозволу.
Дія цієї Угоди не поширюється на реекспорт специфічних товарів (зброя, наркотики, лікарські препарати, дорогоцінні метали і каміння тощо), реекспорт яких здійснюється в особливому порядку.
Реекспорт інших товарів здійснюється відповідно до загальноприйнятих у міжнародній торгівлі правил.
Для цілей цієї Угоди під реекспортом розуміється вивіз товарів, походженням з митної території однієї із Сторін, другою Стороною за межі митної території останньої з метою вивозу в країну, що не є Стороною цієї Угоди.
Під санкціонованим реекспортом розуміється реекспорт товарів, здійснений за наявності належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів.
Під несанкціонованим реекспортом розуміється реекспорт товарів, заявлених у списках Сторонами, здійснений без належним чином оформленого письмового дозволу, виданого уповноваженим відомством країни походження товарів.
Країна походження товарів визначається відповідно до Правил визначення країни походження товарів, затверджених Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав 24 вересня 1993 року.
Сторони не допускатимуть несанкціонованого реекспорту.
Сторони погодилися:
під час видачі дозволів на реекспорт товарів уповноважене відомство країни походження товарів керується чинним національним законодавством, угодами про торгово-економічне співробітництво і торговельний режим з державою - реекспортером, нормами міжнародного права;
для одержання дозволу на реекспорт товарів заінтересовані господарюючі суб'єкти звертаються до уповноваженого відомства країни походження товарів з мотивованою заявою на реекспорт, до якої додають копію контракту на придбання товарів і суттєві умови реекспортного правочину (країна призначення, кількість, ціни і якість реекспортованих товарів, базис поставки, терміни поставки, код Гармонізованої системи опису і кодування товарів);
уповноважене відомство країни походження товарів протягом десяти днів від дня одержання заяви розглядає запит і повідомляє заінтересовані господарюючі суб'єкти та уповноважене відомство держави-реекспортера про прийняте рішення і в разі позитивного рішення - про умови реекспорту.
Як одну з умов країна походження товарів може вимагати від господарюючого суб'єкта-реекспортера зобов'язання про відшкодування їй частини, але не більше половини, різниці між ціною правочину щодо реекспорту товарів і ціною правочину про вивіз товарів із країни походження шляхом перерахування цієї різниці у валюті правочину щодо реекспорту товарів на рахунок, зазначений уповноваженим відомством країни походження товарів.
У разі згоди заінтересованого господарюючого суб'єкта з умовами реекспорту уповноважене відомство країни походження товарів у двотижневий термін видає йому належним чином оформлений письмовий дозвіл на реекспорт товарів.
Уповноважене відомство країни походження товарів має право в разі прийняття позитивного рішення звернутися до уповноваженого відомства держави-реекспортера з проханням проконтролювати виконання реекспортного контракту з офіційним повідомленням про фактичну відповідність суттєвих умов реекспортного контракту, продекларованих у вмотивованій заяві господарюючого суб'єкта.
Сторони погодилися, що у видачі дозволу на реекспорт може бути відмовлено в разі:
повідомлення свідомо недостовірних даних про правочин;
застосування демпінгових цін або інших елементів недобросовісної торгової практики, що завдають шкоди економічним інтересам країни походження товарів;
наявності обмежень з боку третіх країн ввозу на їхню митну територію відповідних товарів.
У разі несанкціонованого реекспорту країна походження товарів може вимагати компенсації завданої шкоди і застосувати санкції.
Сторони сприятимуть прийняттю національних нормативних актів, що передбачають відповідальність господарюючих суб'єктів за несанкціонований реекспорт.
Сторони погодились, що у випадках, якщо обсяг несанкціонованого реекспорту товарів завдає економічної шкоди країні походження товарів, потерпіла Сторона може зупинити поставку цих товарів у країну, господарюючі суб'єкти якої допустили несанкціонований реекспорт, або застосувати інші санкції, передбачені нормами міжнародного права.
Доказ факту несанкціонованого реекспорту покладається на уповноважене відомство країни походження товарів. Воно повинно надати уповноваженому відомству держави-реекспортера необхідні і достатні докази порушення конкретними господарюючими суб'єктами цієї Угоди.
Сторони домовились, що уповноважене відомство держави-реекспортера сприятиме уповноваженому відомству країни походження товарів у виявленні фактів несанкціонованого реекспорту та покаранні господарюючих суб'єктів, що його допустили, відповідно до свого національного законодавства.
Сторони погодилися, що будь-які спори та розбіжності, які виникають під час виконання Сторонами взаємних зобов'язань за цією Угодою, будуть вирішуватися шляхом консультацій між уповноваженими на те представниками Сторін.
Ця Угода відкрита для приєднання будь-якої держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав.
Ця Угода набуває чинності з дня здачі на зберігання депозитарію третього повідомлення про виконання Сторонами необхідних внутрішньодержавних процедур.
Угода укладена терміном на 5 років і автоматично продовжуватиметься на наступні п'ятирічні періоди. Будь-яка із Сторін може припинити свою участь в Угоді шляхом направлення офіційного письмового повідомлення депозитарію про свій намір вийти з Угоди за 6 місяців до свого виходу.
Вчинено в місті Москві 15 квітня 1994 року в одному дійсному примірнику російською мовою. Дійсний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Білорусь, який є депозитарієм цієї Угоди, який направить державам, що підписали Угоду, її завірену копію.
Офіційний вісник України
2000, N 17