Гаазький Акт Гаазької угоди про міжнародну реєстрацію промислових зразків (укр/рос)

(1) Договірні Сторони цієї Угоди засновують Спеціальний Союз для міжнародного депонування промислових зразків.

(2) Тільки країни учасниці Міжнародного Союзу по охороні промислової власності можуть стати стороною цієї Угоди.

Для цілей цього Акта:

"Угода 1925" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків від 6 листопада, 1925;

"Угода 1934" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків від 6 листопада, 1925, що змінена в Лондоні 2 червня, 1934; "Ця Угода " чи "дана Угода" означає Гаазьку Угоду про Міжнародне депонування промислових зразків, оформлену цим Актом;

"Правила" означають Правила щодо виконання цієї Угоди;

"Міжнародне Бюро" означає Міжнародне Бюро Інтелектуальної Власності;

"Міжнародне депонування" означає депонування, що здійснено у Міжнародному Бюро;

"Національне депонування" означає депонування, що зроблене у національному Відомстві Держави учасниці;

"Множинне депонування" означає депонування, що містить декілька зразків;

"Держава походження міжнародного депонування" означає Договірну Сторону, де заявник має дійсне і не фіктивне промислове або торгове підприємство, або якщо заявник має такі підприємства в декількох Договірних Сторонах, то цю державу учасницю, яку він вказав у своїй заявці; якщо заявник не має такого підприємства в жодній з Договірних Сторін, то цю Договірну Сторону де він має постійне місце проживання; якщо він не має постійного місця проживання в жодній Договірній Стороні, то цю Договірну Сторону в якій він є громадянином.

"Держава, в якій проводиться експертиза на новизну" означає Державу, де національним законодавством передбачено попередній ex officio пошук та експертизу, що проводяться національним відомством, щодо новизни депонованого зразка.

Громадяни Договірних Сторін та особи, які не є громадянами але мають постійне місце проживання у Договірній Стороні або мають реальне і не фіктивне промислове або торгове підприємство на території Договірної Сторони, можуть депонувати зразки в Міжнародному Бюро.

(1) Міжнародне депонування може бути здійснено в Міжнародному Бюро:

1. Безпосередньо, або

2. За посередництвом національного відомства Договірної Сторони, якщо закон цієї Держави це дозволяє.

(2) Національне законодавство будь-якої Договірної Сторони може вимагати, щоб міжнародні депонування, щодо яких ця Держава є державою походження, здійснювалися через національне Відомство. Недотримання цієї вимоги не повинне завдавати шкоди дії міжнародного депонування в інших Договірних Сторонах.

(1) Міжнародне депонування складається з заявки та однієї чи більше фотографій або інших графічних зображень зразка, і повинне містити документ про сплату мита, відповідно до Правил.

(2) Заявка повинна містити або її повинні супроводжувати:

1. Перелік Договірних Сторін, в яких заявник бажає, щоб міжнародне депонування діяло;

2. Вказівку на виріб чи вироби, до яких мається намір включити зразок;

3. Зазначення дати, Держави, і номера депонування, що дає право пріоритету, якщо заявник бажає заявити пріоритет, передбачений Статтею 9;

4. Наступні дані, що можуть бути передбачені Правилами.

(3) (A) Крім того, заявка може містити:

1. Короткий опис характерних рис зразка;

2. Декларацію щодо дійсного автора зразка;

3. Прохання про відстрочку публікації, як передбачено Статтею 6 (4).

(B) Заявка може супроводжуватися також зразками виробу чи виробів, що містять промисловий зразок.

(4) Множинне депонування може містити кілька зразків одного класу Міжнародної Класифікації Зразків, згаданої в пункті 4 Статті 21 (2), щодо яких мається намір їх включення у вироби.

(1) Міжнародне Бюро веде Міжнародний Реєстр Зразків і реєструє в ньому міжнародні депонування.

(2) Міжнародна реєстрація буде вважатися здійсненою у день у який Міжнародне Бюро отримало заявку належної форми, з оплатою мита, та з фотографією чи фотографіями або іншими графічними зображеннями зразка, або якщо Міжнародне Бюро отримувало їх у різні дні, то в останню з цих дат. Реєстрація повинна мати ту ж саму дату.

(3) (A) Для кожної міжнародної реєстрації, Міжнародне Бюро публікує в періодичному бюлетені:

1. Відтворення зразка в чорно-білому кольорі або, на прохання заявника, у кольорі депонованих фотографій чи інших графічних зображень;

2. Дату міжнародної реєстрації;

3. Дані, що вимагаються відповідно до Правил.

(B) Міжнародне Бюро надсилає періодичний бюлетень у національні Відомства якомога швидше.

(4) (A) Публікація, згадана в параграфі (3 (A), на прохання заявника, буде затримана на період, що вимагає заявник. Згаданий період не може перевищувати дванадцять місяців від дати міжнародної реєстрації. Проте, якщо заявлено пріоритет, дата початку цього строку є дата заявленого пріоритету.

(B) У будь-який час протягом періоду, згаданого в підпараграфі (A), заявник може вимагати негайну публікацію або може відкликати своє депонування. Відкликання депонування може бути обмежено однією чи кількома Договірними Сторонами, та у випадку множинного депонування, тільки деякими зразками включеними до нього.

(C) Якщо заявник не сплатить належне мито до закінчення строку передбаченого підпараграфом (A), Міжнародне Бюро скасовує депонування і не публікує відомості відповідно до параграфа (3 (A).

(D) До закінчення періоду, згаданого в підпараграфі (A), Міжнародне Бюро зберігає в таємниці реєстрацію депонування, що є предметом затриманої публікації, і громадськість не має ніякого доступу до будь-яких документів чи виробів щодо таких депонувань. Ці положення повинні застосуватися без обмеження щодо часу, якщо заявник відкликав своє депонування до закінчення згаданого періоду.

(5) Крім зазначеного у параграфі (4), Реєстр і всі документи і вироби, подані до Міжнародного Бюро повинні бути відкритими для громадського ознайомлення.

(1) (A) Депонування, зареєстроване в Міжнародному Бюро має таку саму дію у кожній з Договірних Сторін, зазначених заявником у заявці, таким чином, що усі формальності, що передбачені національним законодавством щодо отримання охорони вважаються виконаними заявником і всі адміністративні дії, необхідні для цього виконані Відомством такої Держави.

(B) Охорона зразків, що є предметом Статті 11, депонування яких було зареєстровано у Міжнародному Бюро, здійснюється у Договірних Сторонах у відповідності до національного законодавства, яке застосовується у конкретній Державі до зразків, для яких охорона була отримана на підставі національного депонування і щодо яких усі формальності й адміністративні дії були виконані.

(2) Міжнародне депонування не має ніякої дії в Державі походження, якщо законами тієї Держави це передбачено.

(1) Незважаючи на положення Статті 7, національне Відомство Договірної Сторони, чиє національне законодавство передбачає, що національне Відомство може, на підставі адміністративної ex officio експертизи відповідно до заперечення третьої сторони, відмовити у охороні, у випадку такої відмови, Відомство Договірної Сторони протягом шести місяців повідомляє Міжнародне Бюро про те, що зразок не відповідає вимогам його національного законодавства, поза формальностями й адміністративними діями, що згадані в Статті 7 (1). Якщо повідомлення про таку відмову не надійде на протязі шести місяців, міжнародне депонування набирає силу в зазначеній Договірній Стороні від дати здійснення такого депонування. Проте, у Договірній Стороні, що має експертизу на новизну, міжнародне депонування, зберігаючи пріоритет, набирає сили у день закінчення згаданого періоду, якщо не надійде повідомлення про відмову протягом шести місяців, та якщо національне законодавство не передбачає більш ранню дату депонування, здійснену національним Відомством.

(2) Період шість місяців, згаданий у параграфі (1) повинний обчислюватися з дати, коли національне Відомство отримує черговий випуск періодичного бюлетеня, у якому реєстрація міжнародного депонування була опублікована. Національне Відомство повідомляє таку дату будь-якій людині, що цього вимагає.

(3) Заявник має право на ті ж самі засоби захисту проти відмови національного Відомства, згадані в параграфі (1), як і тоді коли він би депонував свій зразок у цьому Відомстві; у будь-якому випадку, відмова може підлягати повторній експертизі чи оскарженню. Повідомлення про таку відмову повинне містити:

1. Причини, за яких було визначено, що зразок не відповідає вимогам національного законодавства;

2. Дата, згадана в параграфі (2);

3. Період протягом якого можна вимагати повторної експертизи чи оскаржувати відмову;

4. Орган, до якого таке оскарження може бути направлено.

(4) (A) Національне Відомство Договірної Сторони, чиє національне законодавство містить положення, згадані в параграфі (1), що вимагають зазначення, відносно дійсного автора зразка чи опису зразка може передбачати, що, на запит й у межах періоду не менше ніж шістдесят днів від відправлення такого запиту згаданим Відомством, заявник повинен подати мовою заявки, що подана до Міжнародного Бюро:

1. Декларацію з зазначенням дійсного автора зразка;

2. Короткий опис, що підкреслює необхідні характерні риси зразка як показано на фотографіях чи інших графічних зображеннях.

(B) Національне Відомство не стягуватиме ніякого мита у зв'язку із поданням таких декларацій чи описів, або їхньої можливої публікації цим Національним Відомством.

(5) (A) Будь-яка Договірна Сторона, чиє національне законодавство містить положення, згадані в параграфі (1), повинна повідомити Міжнародне Бюро відповідно.

(B) Якщо, відповідно до свого законодавства, Договірна Сторона має кілька систем охорони зразків, одна з яких передбачає експертизу на новизну, положення цієї Угоди щодо Держав, що мають експертизу на новизну повинні застосуватися тільки до згаданої системи.

Якщо міжнародне депонування зразка здійснене протягом шести місяців з дати першого депонування того ж самого зразка в Договірній Стороні Міжнародного Союзу по охороні промислової власності, і якщо пріоритет заявлено для міжнародного депонування, датою пріоритету вважається дата першого депонування.

(1) Міжнародна реєстрація може бути продовжена кожні п'ять років виключно шляхом сплати мита за продовження відповідно до Правил протягом останнього року кожного пятирічного періоду.

(2) Додаткове мито, стягується відповідно до Правил у пільговий шестимісячний термін для продовження міжнародного депонування.

(3) Під час сплати мита за продовження, має бути вказаний номер міжнародної реєстрації, також треба зазначити Договірні Сторони для яких дія міжнародної реєстрації має бути продовжена, якщо продовження здійснюється не у всіх Договірних Сторонах, то ті де термін міжнародної реєстрації вичерпується.

(4) Продовження може бути обмежено тільки деякими зразками, що містяться у множинному депонуванні.

(5) Міжнародне Бюро здійснює відповідні записи та публікує відомості про продовження.

(1) (A) Термін охорони, що надається Договірною Стороною зразкам, що є предметами міжнародного депонування не повинний бути менше ніж:

1. Десять років від дати міжнародної реєстрації, якщо реєстрацію було продовжено;

2. П'ять років від дати міжнародного депонування, якщо його не було продовжено.

(B) Однак, якщо, відповідно до положень національного законодавства Договірної Сторони, що має експертизу на новизну, охорона починає діяти пізніше ніж за міжнародною реєстрацією, мінімальні терміни, передбачені в підпараграфі (A) повинні бути обчислені з дати з якої охорона надається у цій Державі. Факт, що міжнародна реєстрація не продовжена, або продовжена тільки один раз ні яким чином не впливає на мінімальні терміни надання правової охорони, що визначені у такий спосіб.

(2) Якщо національне законодавство Договірної Сторони містить положення, щодо зразків, що були предметом національного депонування, тривалість охорони якого з або без продовження є довша за десять років, охорона на такий же термін має надаватися зразкам, що були предметом міжнародного депонування на підставі міжнародного депонування та його продовження.

(3) Договірна Сторона, у відповідності до національного законодавства, може обмежити тривалість охорони зразків, що були міжнародно депоновані, термінами передбаченими у параграфі (1).

(4) Охорона в державах учасницях, що передбачається параграфом (1 (B), припиняється з закінченням строку міжнародного депонування, але якщо національне законодавство цієї Держави містить відповідні положення, охорона продовжуватиме діяти після закінчення строку міжнародного депонування.

(1) Міжнародне Бюро вносить та публікує зміни, що стосуються права власності на зразок, що є предметом діючого міжнародного депонування. Зрозуміло, що передача права власності може бути обмежена правами, що випливають з міжнародного депонування в однієї чи в окремих з зазначених Договірних Сторін, а у випадку множинного депонування, щодо окремих зразків включених до нього.

(2) Внесення змін, що згадані в параграфі (1) має такий самий ефект, начебто це було здійснено в національних Відомствах Договірних Сторін.

(1) Власник міжнародного депонування, за допомогою декларації, направленої до Міжнародного Бюро, може відмовитися від своїх прав щодо всіх чи деяких зазначених Договірних Сторін, а у випадку множинного депонування, відносно деяких зразків, включених до нього.

(1) Міжнародне Бюро здійснює відповідний запис та публікує таку декларацію.

(1) Жодна з Договірних Сторін не може вимагати, як умову визнання права на охорону, щоб виріб, що містить зразок був маркований відповідним позначенням про депонування зразка.

(2) Якщо національне законодавство Договірної Сторони передбачає застосування примітки на виробі для будь-якої іншої мети, така Договірна Сторона буде вважати цю вимогу задоволеною, якщо всі вироби запропоновані громадськості з дозволу власника прав на зразок, або бірки, приєднані до таких виробів містять примітку про міжнародний зразок.

(3) Міжнародна примітка зразка повинна складатися із символу (D) (прописна буква D у колі), що супроводжується:

1. Роком міжнародного депонування і назвою, чи звичайним скороченням назви власника депонування, або

2. Номер міжнародного депонування.

(4) Наявність власне примітки про міжнародний зразок на виробі чи бірках не буде ні в якому випадку інтерпретуватися як відмову від охорони через дію авторського права чи на будь-яких інших підставах, усякий раз, коли, у відсутності такої примітки, така охорона може вимагатися.

(1) Мита, що встановлені Правилами складаються з:

1. Мита Міжнародному Бюро;

2. Мита Договірним Сторонам, що зазначені заявником, а саме:

(A) Мита кожній Договірній Стороні;

(B) Мита кожній Договірній Стороні, що має експертизу на новизну та стягує мито за таку експертизу.

(2) Будь-які мита, сплачені відносно того самого депонування у Договірній Стороні, відповідно до параграфа (1) пункту 2 (A), віднімаються від суми мита, згаданої в параграфі (1) 2 (B), якщо останнє мито підлягає оплаті для тієї ж самої Договірної Сторони.

(1) Мита для Договірних сторін, згаданих у Статті 15 (1) пункті 2, збираються Міжнародним Бюро й сплачуються щорічно Договірним Сторонам зазначеним заявником.

(2) (A) Будь-яка Договірна Сторона може повідомляти Міжнародне Бюро, що вона відмовляється від свого права на додаткові мита, згадані в Статті 15 (1) пункті 2 (A), щодо міжнародних депонувань щодо яких будь-яка інша Договірна Сторона, що здійснює подібну відмову, вважається Державою походження.

(B) Така Держава може робити подібну відмову стосовно, міжнародних депонувань щодо яких вона сама вважається державою походження.

Правила повинні містити деталі відносно застосування цієї Угоди, зокрема:

1. Мови і кількість копій заявки на депонування, що подається, і дані, що мають бути визначені в заявці;

2. Суми і дати та форма розрахунків відносно мит для Міжнародного Бюро і для Держав, включаючи обмеження, що застосовуються до мит для Держав, що мають експертизу на новизну;

3. Номер, розмір та інші характеристики, фотографій або інших графічних зображень кожного депонованого зразка;

4. Обсяг опису характерних рис зразка;

5. Межі і умови, при яких екземпляри або моделі виробів, що включають зразок можуть супроводжувати заявку;

6. Кількість зразків, що можуть бути включені до множинного депонування й інші умови, що регулюють множинні депонування;

7. Усі питання, що стосуються публікації і розповсюдження періодичного бюлетеня, згаданого в Статті 6 (3) (A), включаючи кількість копій бюлетеня, що надсилатимуться безкоштовно національним Відомствам і кількість копій, що можуть бути продані за зниженою ціною таким Відомствам;

8. Процедура повідомлення Договірною Стороною про відмову, передбачену Статтею 8 (1), і процедура сповіщення і публікації таких відмов Міжнародним Бюро;

9. Умови внесення змін та їх публікації Міжнародним Бюро, що випливають з права власності на зразок, що згадані в Статті 12 (1), і об'єднань, згаданих у Статті 13;

10. Знищення документів і виробів щодо депонувань, для яких можливість продовження припинена.

Положення цієї Угоди не перешкоджатимуть вимозі отримати більшу охорону, що може бути надана відповідно до національного законодавства Договірної Сторони, і при цьому вони ні в якому разі не торкаються охорони, наданої творам мистецтва і роботам прикладного мистецтва відповідно до міжнародних угод і конвенцій з авторського права.

(1) Ця Угода залишається відкритою для підписання до 31 грудня, 1961 року.

(2) Вона ратифікується і документи про ратифікацію повинні бути депоновані в Уряді Нідерландів.

(1) Держави члени Міжнародного Союзу з Охорони Промислової Власності, що не підписали цю Угоду, можуть приєднатися до неї.

(2) Про приєднання повідомляють через дипломатичні канали Генеральному Директору, та далі Урядам усіх Договірних Сторін.

(1) Кожна Договірна Сторона забезпечує охорону промислових зразків і приймає, відповідно до її Конституції, заходи, необхідні для забезпечення заявки відповідно до цієї Угоди.

(2) На час депонування Договірною Стороною документів про ратифікацію або приєднання, її національне законодавство мусить забезпечувати виконання положень цієї Угоди.

(1) Ця Угода вступає в силу через місяць після того, як Генеральний Директор надішле повідомлення Договірним Сторонам про депонування десяти документів про ратифікацію або приєднання, принаймні чотири з яких - від Держав, які на дату укладання цієї Угоди не є сторонами Угоди 1925 року чи Угоди 1934 року.

(2) Після того про депонування ратифікаційних грамот та приєднання повідомляється Договірним Сторонам Генеральним Директором. Такі ратифікації і приєднання набирають сили через місяць після відправлення такого повідомлення, якщо тільки більш пізня дата не позначена в документі про приєднання.

Будь-яка Договірна Сторона може в будь-який час повідомити Генерального Директора, про те, що ця Угода застосовується також до усіх або частини тих територій для зовнішніх відносин за які вона відповідає. Слідом за цим, Генеральний Директор надсилає таке повідомлення Договірним Сторонам, і Угода застосовується також на згадані території через місяць після відправлення повідомлення Генеральним Директором Договірним Сторонам, якщо більш пізня дата не зазначена в повідомленні.

(1) Будь-яка Договірна Сторона може, відповідно до повідомлення, адресованого Генеральному Директору, денонсувати цю Угоду від її власного імені і від імені усіх чи частини територій, зазначених у повідомленні відповідно до Статті 27. Таке повідомлення набирає сили через рік після його одержання Генеральним Директором.

(2) Денонсація не звільняє жодну Договірну Сторону від її зобов'язань відповідно до цієї Угоди щодо зразків, депонованих у Міжнародному Бюро до дати, на яку денонсація набирає сили.

(1) Ця Угода може переглядатися з метою внесення змін, призначених для поліпшення охорони, що випливає з міжнародного депонування зразків.

(1) Конференції по перегляду скликаються на прохання не менш ніж половини Договірних Сторін.

(1) Дві чи більше Договірних Сторін можуть у будь-який час повідомляти Генерального Директора відповідно до умов, що вказано у повідомленні:

1. Загальне Відомство замінюється на національне Відомство кожного з них;

2. Вони будуть вважатися єдиною Державою в цілях заявки відповідно до Статей від 2 до 17 цієї Угоди.

(2) Таке повідомлення не набирає сили до закінчення шести місяців з дати відправлення відповідної кореспонденції до інших Договірних Сторін.

(1) Ця Угода самостійно застосовуватиметься щодо взаємовідносин Договірних Сторін цієї Угоди та Угоди 1925 або Угоди 1934 року. Проте, якщо справа стосується зразка, депонованого у Міжнародному Бюро до дати коли ця Угода вступає в дію, щодо взаємовідносин між такими Державами вони мають застосовувати Угоду 1925 року, або Угоду 1934.

(2) (A) Будь-яка Договірна Сторона учасниця цієї Угоди та Угоди 1925 року продовжить застосовувати Угоду 1925 в своїх відносинах з Договірними Сторонами учасницями виключно Угоди 1925, якщо тільки ця Договірна Сторона не денонсувала Угоду 1925 року.

(B) Будь-яка Договірна Сторона учасниця цієї Угоди та Угоди 1934 року продовжить застосовувати Угоду 1934 в своїх відносинах з Договірними Сторонами учасницями виключно Угоди 1934, якщо тільки ця Договірна Сторона не денонсувала Угоду 1934 року.

(3) Будь-яка Договірна Сторона учасниця виключно цієї Угоди не повинна бути зв'язана щодо Держав, що не є стороною цієї Угоди, але є сторонами Угоди 1925 або Угоди 1934.

(1) Підписання і ратифікація, або приєднання, до даної Угоди Договірною Стороною, на дату цієї Угоди, або до Угоди 1925 року, або до Угоди 1934 року буде вважатися, підписанням і ратифікацією, або приєднанням, до Протоколу, що приєднаний до цієї Угоди, якщо така Держава не зробить спеціального оголошення про протилежне під час підписання або депонування інструментів про приєднання.

(2) Будь-яка Договірна Сторона, що зробила оголошення, згадане в параграфі (1), або будь-яка інша Держава, що не є учасницею Угод 1925 року та 1934 року, може підписати або приєднатися до Протоколу, приєднаного до цієї Угоди. Під час підписання або депонування документа про приєднання, вона може повідомити, що не вважає себе зв'язаною положеннями параграфів 1 (2) (A) чи 1 (2) (B) Протоколу; у такому випадку, інші Договірні Сторони Протоколу не будуть зобов'язанні застосувати, у відносинах з тією Державою, положення згадані в такому повідомлені. Положення Статей від 23 до 28 включно повинні застосуватися за аналогією.

Цей Акт підписується в одному примірнику, який депонуються в архіві Уряду Нідерландів. Засвідчена копія повинна бути передана останнім до Уряду кожної Держави, що підписала або приєдналася до цієї Угоди.

Держави сторони цього Протоколу погодилися про наступне:

(1) Положення цього Протоколу застосовуються до зразків, що були предметом міжнародного депонування і щодо яких одна з Держав сторін Протоколу є Державою походження.

(2) Щодо зразків, згаданих у параграфі (1), вище:

(A) Термін охорони, що надається Державою учасницею зразкам, згаданим у параграфі (1) не буде менше ніж п'ятнадцять років з дати, передбаченої в параграфах 11 (1 (A) чи 11 (1) (B), оскільки справа може відповідати Статті 11;

(B) Існування примітки на виробах, що містять зразки, або, етикеток прикріплених до них, не буде ні в якому випадку вимагатися Державою стороною цього Протоколу, ні для здійснення на їхніх територіях прав, що є результатом міжнародного депонування, ні з будь-якою іншою метою.

Цей протокол ще не набрав чинності.