Рекомендація щодо медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці N 79

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що скликана в Монреалі Адміністративною радою Міжнародного бюро праці та зібралася 19 вересня 1946 року на свою двадцять дев'яту сесію, постановивши прийняти ряд пропозицій стосовно медичного огляду дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці, що є четвертим пунктом порядку денного сесії,

ухваливши Конвенції про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці в промисловості і на непромислових роботах,

вирішивши доповнити ці Конвенції рекомендацією,

ухвалює цього дев'ятого дня жовтня місяця тисяча дев'ятсот сорок шостого року нижченаведену Рекомендацію, яка може називатися Рекомендацією 1946 року щодо медичного огляду підлітків:

беручи до уваги, що Конвенції 1946 року про медичний огляд підлітків закладають основу для правил щодо медичного огляду, який має на меті захист здоров'я дітей і підлітків від небезпек, зумовлених використанням їх на не підхожій для них роботі, але передбачають, що практичні методи й деталі здійснення визначаються національним законодавством або правилами,

беручи до уваги, що бажано, допускаючи практичне застосування системи медичного огляду в тому вигляді, як це може бути передбачено загальною адміністративною системою різних членів Організації, забезпечити розумне і однакове застосування Конвенцій для підтримання на якнайвищому рівні захисту дітей та підлітків, що є метою Конвенцій;

беручи до уваги бажаність доведення до відома всіх членів Організації методів, з приводу яких визнано, що вони дають бажані наслідки в різних країнах, і які можуть бути керівництвом для членів Організації,

Конференція рекомендує, щоб кожен член Організації застосовував нижченаведені положення, як тільки буде така змога завдяки умовам країни, і на запит Адміністративної ради подавав Міжнародному бюро праці доповіді про заходи, вжиті для впровадження в життя цих положень:

1. Положення Конвенції 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах повинні застосовуватись до всіх робіт, які виконуються на таких підприємствах або службах чи які пов'язані з цими підприємствами або службами, незалежно від того, чи є останні державними чи приватними:

a) комерційні підприємства, серед них служби доставки;

b) поштові служби електрозв'язку, серед них служби доставки;

c) установи та адміністративні служби, працівники яких зайняті головним чином конторською роботою;

d) газетні підприємства (видання, розподіл, доставка і продаж газет на вулицях або у громадських місцях);

e) готелі, пансіони, ресторани, клуби, кафе та інші заклади, в яких продаються страви й напої, і робота домашньої прислуги в приватних будинках за заробітну плату;

f) установи з лікування і догляду за хворими, старими або нужденними й сиротами;

g) театри та інші місця видовищ і розваг;

h) пересувна торгівля, торгівля на рознос різного роду предметами і всяка інша робота чи обслуговування, що виконуються на вулицях або у громадських місцях;

i) усі інші види робіт, занять і обслуговування, які не є ні промисловими, ні сільськогосподарськими, ні морськими.

2. Без шкоди для свободи дій, наданої членам Організації Конвенцією 1946 року про медичний огляд підлітків на непромислових роботах щодо вилучення зі сфери застосування цієї Конвенції робіт або занять, які визнано такими, що не становлять небезпеки для здоров'я дітей і підлітків, на сімейних підприємствах, де зайняті лише батьки та їхні діти або опікувані особи, уряди, враховуючи той факт, що роботи, які звичайно не вважаються шкідливими, можуть бути небезпечними для деяких осіб, котрі не мають здібностей до тієї чи іншої роботи, повинні намагатися поширювати на всі роботи, що виконуються з метою отримання прибутку, не беручи до уваги сімейних стосунків між зайнятими на них особами, правила стосовно медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці.

3. Без шкоди для медичного огляду при влаштуванні на роботу з метою встановлення придатності дитини або підлітка до певної роботи, згідно з вимогами статті 2 згаданих Конвенцій, бажано, щоб усі діти підлягали, найкраще до закінчення періоду обов'язкового навчання в школі, загальному медичному огляду, результати якого можуть бути використані службами професійної орієнтації.

4. Ретельний медичний огляд, потрібний для приймання на роботу, повинен:

a) містити всі клінічні, радіологічні та лабораторні дослідження, доцільні для визначення придатності або непридатності до такої роботи;

b) супроводжуватись у кожному випадку відповідними порадами щодо лікування.

5. Періодичний огляд повинен:

a) проводитися в тому самому порядку, що й огляд при прийманні на роботу;

b) супроводжуватись відповідними порадами відносно лікування, і в разі потреби, додатковим професійним орієнтуванням з метою зміни роботи.

6. 1) Результати огляду повинні повністю записуватися до картки, яка має зберігатися в документах медичного закладу, відповідального за проведення медичного огляду.

2) Відомості, що заносяться до медичної посвідки з метою повідомити їх роботодавцю, або висновок відносно медичного огляду, записаний в допуску до роботи чи в трудовій книжці, повинні достатньо ясно вказувати обмеження придатності до роботи, відзначені під час огляду та запобіжні заходи, яких у зв'язку з цим треба вжити щодо умов праці, але ні в якому разі не повинні містити конфіденційних відомостей, таких, як, наприклад, діагноз стосовно природжених дефектів або захворювань, виявлених внаслідок огляду.

7. 1) Оскільки юнацький вік здебільшого не закінчується до вісімнадцяти років, і, отже, все ще є потреба в спеціальному захисті, бажано поширити обов'язковий медичний огляд на всіх молодих працівників, принаймні тих, які не досягли двадцяти одного року, зайнятих у промисловості або на непромислових роботах.

2) Оцінка міри небезпеки, яка зумовлює потребу поширення медичного огляду на працівників до двадцяти одного року згідно з статтею 4 згаданих Конвенцій, повинна, як мінімум, бути ліберальною; таке поширення медичного огляду має стосуватись, зокрема, всіх робіт у шахтах, у лікарнях і таких занять у місцях видовищ і розваг, як танці та акробатика.

8. Положення попереднього параграфа не повинні тлумачитись як такі, що послаблюють зобов'язання застосовувати положення міжнародних конвенцій або національного законодавства, котрі забороняють використання підлітків на певних роботах, пов'язаних з великим ризиком для здоров'я, або котрі вимагають, незалежно від віку працівника, нагляду за здоров'ям усіх осіб, зайнятих на таких роботах.

9. Серед заходів, яких повинні вживати національні органи влади для впровадження в життя положень статті 6 згаданих Конвенцій, має передбачатися, зокрема, щоб діти і підлітки з виявленими внаслідок медичного огляду фізичними вадами чи обмеженнями або які взагалі непридатні до праці:

a) діставали відповідне медичне лікування з метою усунення або зменшення цих вад чи обмежень;

b) діставали заохочення повернутися до школи або орієнтацію на підхожі професії, які могли б їм сподобатися і були б у межах їхніх можливостей, і їм надавалася змога навчатися цих професій;

c) мали право на отримання у разі потреби фінансової допомоги протягом періоду лікування, навчання у школі або професійного навчання.

10. Для того щоб полегшити відповідну професійну орієнтацію дітей і підлітків, у яких виявлено недостатню фізичну витривалість або певні фізичні вади, бажано, щоб переліки професій і занять, які підходять для кожної категорії зайнятих на роботі підлітків з такими вадами, складали кваліфіковані спеціалісти спільно з медичними закладами і службами, що займаються питаннями робочої сили; ці переліки мають призначатися для орієнтації лікарів, які проводять огляд, але не повинні бути обов'язковими.

11. 1) З метою забезпечити повну ефективність медичного огляду підлітків, які працюють, слід вживати заходів для того, щоб лікарі, які проводять огляд, були кваліфіковані в галузі промислової санітарії і мали великий досвід у медичних питаннях щодо охорони здоров'я дітей і підлітків.

2) Компетентні органи влади повинні з цією метою забезпечити організацію курсів і практичних занять.

3) Лікарів, які проводять огляд, треба відбирати на основі вимог, зазначених у параграфі 1.

12. Діяльність системи медичного огляду з метою з'ясування придатності до праці повинна здійснюватись таким чином, щоб забезпечувалося тісне співробітництво між медичними закладами, які несуть відповідальність за проведення огляду, і службами, котрі відповідають за допуск до праці дітей і підлітків та за контроль над умовами їхньої праці.

13. 1) Для того щоб забезпечити регулярний медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці дітей і підлітків, зайнятих на промислових і непромислових підприємствах, як у межах розташування підприємства, так і поза ним у зв'язку з його діяльністю, від роботодавців слід вимагати інформування компетентного органу влади про використання на роботах всіх молодих працівників, вік яких знаходиться в межах, встановлених правилами щодо медичного огляду.

2) Такими органами мають бути:

a) офіційний медичний заклад, що несе відповідальність за проведення медичних оглядів і за повну реєстрацію результатів таких оглядів; або

b) служба, компетентна дати дозвіл на підставі медичного огляду щодо використання на роботі дитини або підлітка.

14. Для того щоб забезпечити регулярний медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці дітей і підлітків, що працюють як на свій власний рахунок, так і на рахунок своїх батьків у пересувній торгівлі або зайнятих будь-якою іншою роботою, котра виконується на вулицях або у громадських місцях:

a) від підлітків, що працюють, переїжджаючи з місця на місце, та які не досягли віку, до якого медичний огляд з метою з'ясування придатності до праці є обов'язковим, слід вимагати отримання індивідуальних дозволів, що видаються переважно службою департаменту праці на підставі посвідки про придатність до праці і щорічно поновлюються на підставі результатів щорічних повторних оглядів; цей дозвіл повинен мати серійний номер і фотографію або підпис, чи будь-які інші засоби встановлення особи власника і містити також такі відомості:

i) прізвище, вік і адресу власника:

ii) прізвище та адресу його батьків і заяву про те, що вони дозволили дитині або підлітку займатися діяльністю, для якої видано дозвіл;

iii) результати медичного огляду при влаштуванні на роботу і наступних повторних оглядів;

b) власник зазначеного вище дозволу повинен носити на видному місці значок із серійним номером, що відповідає номерові дозволу;

c) з метою регулярної перевірки документів підлітків, які працюють, переїжджаючи з місця на місце, і забезпечення відповідності цих документів правилам щодо медичного огляду для з'ясування придатності до праці має бути встановлено повне співробітництво між службами інспекції праці, що несуть відповідальність за впровадження в життя законодавства, і місцевими органами влади особливо з тими підрозділами поліції, що покликані запобігати злочинності серед молоді.