Регламент Комісії (ЄС) 2017/1485 від 02 серпня 2017 року про встановлення настанов щодо експлуатації системи передачі електроенергії

2. Програми підготовки ОСП повинні включати знання елементів системи передачі, експлуатації системи передачі, використання систем і процесів на робочому місці, операцій між ОСП, ринкових механізмів, виявлення та реагування на виняткові ситуації при експлуатації системи, заходів та інструментів оперативного планування.

3. Працівники ОСП, які відповідають за експлуатацію системи передачі в реальному часі, у рамках первинної підготовки повинні проходити навчання з питань взаємодійності між системами передачі на основі досвіду експлуатації та зворотного зв’язку в результаті спільного навчання, проведеного з операторами суміжних систем передачі згідно зі статтею 63. Навчання з питань взаємодійності повинне включати підготовку й активацію координованих коригувальних дій, які вимагаються в усіх режимах системи.

4. Кожен ОСП повинен включити до своєї програми підготовки правників, які відповідають за експлуатацію системи передачі в реальному часі, періодичність проведення навчальних заходів і такі компоненти:

(a) опис елементів системи передачі;

(b) експлуатація системи передачі в усіх режимах системи, включно з відновленням;

(c) використання систем і процесів на робочому місці;

(d) координація операцій між ОСП і ринкових механізмів;

(e) виявлення та реагування на виняткові експлуатаційні ситуації;

(f) відповідні сфери електроенергетики;

(g) відповідні аспекти внутрішнього ринку електроенергії Союзу;

(h) відповідні аспекти мережевих кодексів або настанов, ухвалених відповідно до статей 6 і 18 Регламенту (ЄС) № 714/2009;

(i) безпека осіб, ядерного та іншого обладнання при експлуатації системи передачі;

(j) співпраця та координація між ОСП при експлуатації в реальному часі та оперативному плануванні на рівні головних диспетчерських пунктів, що має викладатися англійською мовою, якщо не визначено інше;

(k) спільне навчання з приєднаними до системи передачі ОСР і ЗКМ, у відповідних випадках;

(l) поведінкові навички з приділенням особливої уваги навичкам з управління стресом, поведінці людини у критичній ситуації, відповідальності та мотивації; та

(m) методи та інструменти оперативного планування, у тому числі ті, які використовуються з відповідними регіональними координаторами безпеки в ході оперативного планування.

5. Програма підготовки працівників, які відповідають за оперативне планування, повинна включати принаймні аспекти, зазначені в пунктах (c), (f), (g), (h), (j) та (m) параграфа 4.

6. Програма підготовки працівників, які відповідають за балансування, повинна включати принаймні аспекти, зазначені в пунктах (c), (g) та (h) параграфа 4.

7. Кожен ОСП повинен вести облік програм підготовки працівників протягом усього періоду зайнятості. За запитом відповідного регуляторного органу, кожен ОСП повинен надати інформацію про обсяг і детальні характеристики його програм підготовки.

8. Кожен ОСП повинен переглядати свої програми підготовки принаймні щорічно або після значних змін системи. Кожен ОСП повинен оновлювати свої програми підготовки для відображення змін умов експлуатації, правил ринку, конфігурації мережі та характеристик системи, приділяючи особливу увагу новим технологіям, змінам структури генерації та споживання і розвитку ринку.

1. Програми підготовки кожного ОСП для працівників, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, повинні включати навчання на робочому місці та офлайнове навчання. Навчання на робочому місці повинне проводитися під наглядом досвідченого працівника, що відповідає за експлуатацію в реальному часі. Офлайнове навчання повинне проводитися в середовищі, що моделює диспетчерський пункт з детальним моделювання мережі на рівні, що відповідає завданням, стосовно яких проводиться навчання.

2. Кожен ОСП повинен проводити підготовку працівників, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, на основі моделі їхньої мережі, що ґрунтується на всеохоплюючій базі даних, з відповідними даними з інших мереж принаймні в області спостереження та з рівнем деталізації, достатнім для відтворення експлуатаційних проблем між ОСП. Сценарії навчання повинні ґрунтуватися на реальних і модельованих системних умовах. У відповідних випадках також необхідно моделювати функції інших ОСП, приєднаних до системи передачі ОСР і значних користувачів мережі, крім випадків, коли вони можуть бути прямо відтворені в ході спільних навчань.

3. Кожен ОСП повинен координувати офлайнове навчання працівників, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, з приєднаними до системи передачі ОСР і ЗКМ у контексті впливу їхніх об’єктів на експлуатацію системи передачі в реальному часі в комплексний і пропорційний спосіб, відображаючи актуальну топологію мережі та характеристики допоміжного обладнання. У відповідних випадках ОСП, приєднані до системи передачі ОСР і ЗКМ повинні проводити спільні офлайнові навчальні моделювання або навчальні семінари.

1. Обов’язки координатора з питань підготовки включають розроблення, моніторинг і оновлення програм підготовки, а також визначення:

(a) кваліфікації та процесу відбору працівників ОСП для цілей підготовки;

(b) підготовки, необхідної для сертифікації працівників оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі;

(c) процесів, у тому числі відповідної документації, для програм первинної та безперервної підготовки;

(d) процесу сертифікації працівників оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі; та

(e) процесу продовження строку підготовки та строку сертифікації для працівників оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі.

2. Кожен ОСП повинен визначити навички та рівень компетентності інструкторів на робочому місці. Інструктори на робочому місці повинні мати належний рівень досвіду експлуатації після їх сертифікації.

3. Кожен ОСП повинен мати реєстр працівників оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі та виконують функції інструкторів на робочому місці, і перевіряти їхню спроможність здійснювати практичну підготовку при ухваленні рішення про продовження строку дії їхньої сертифікації.

1. Особа може стати працівником оператора системи, який відповідає за експлуатацію в реальному часі, за умови, що він або вона пройшли навчання та подальшу сертифікацію у призначеного представника ОСП стосовно відповідних завдань у строк, визначений у програмі підготовки. Працівник оператора системи, який відповідає за експлуатацію в реальному часі, не повинен працювати в диспетчерському пункті без нагляду, якщо він або вона не сертифіковані.

2. Упродовж 18 місяців після набуття чинності цим Регламентом кожен ОСП повинен визначити та впровадити процес, включно з рівнем компетентності, для сертифікації працівників оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі.

3. Працівники ОСП, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, отримують сертифікацію після успішного проходження формального оцінювання, що повинне включати усний та/або письмовий іспит та/або практичне оцінювання з попередньо визначеними критеріями успішності.

4. ОСП повинен зберігати копії виданих сертифікатів і результатів формального оцінювання. За запитом регуляторного органу, ОСП повинен надати копію протоколу сертифікаційного іспиту.

5. Кожен ОСП повинен вести облік строку дії сертифікації, виданої будь-якому працівнику, що відповідає за експлуатацію в реальному часі.

6. Кожен ОСП повинен визначити максимальний строк сертифікації, який не повинен перевищувати 5 років, проте який може бути продовжений на основі критеріїв, визначених кожним ОСП, і може враховувати участь працівників, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, у програмі безперервної підготовки з достатнім практичним досвідом.

1. Якщо не погоджено інше, спільною мовою спілкування між працівниками ОСП і працівниками оператора суміжної системи передачі є англійська мова.

2. Кожен ОСП повинен провести навчання для відповідних працівників оператора системи для досягнення достатнього рівня володіння спільними мовами спілкування, погодженими з операторами суміжних систем передачі.

1. Кожен ОСП повинен організувати регулярні навчальні заняття з операторами суміжних систем передачі для поглиблення знань характеристик суміжних систем передачі, а також комунікації та координації між працівниками операторів суміжних систем передачі, які відповідають за експлуатацію в реальному часі. Навчання між ОСП повинне включати детальні знання координованих дій у кожному режимі системи.

2. Кожен ОСП повинен визначити, у співпраці принаймні з оператором суміжної системи передачі, необхідність і періодичність спільних навчальних занять, у тому числі мінімальний зміст і обсяг таких занять, з урахуванням рівня взаємного впливу та необхідної експлуатаційної співпраці. Таке навчання між ОСП може, між іншим, включати спільні навчальні семінари та спільні заняття на навчальному тренажері.

3. Кожен ОСП повинен принаймні раз на рік брати участь з іншими ОСП у навчальних заняттях з питань управління проблемами між ОСП при експлуатації в реальному часі. Періодичність повинна визначатися з урахуванням рівня взаємного впливу систем передачі та типу міжсистемного з’єднання - ланки ПС/ЗС.

4. Кожен ОСП повинен обмінюватися досвідом експлуатації в реальному часі, включно з поїздками та обміном досвідом між працівниками оператора системи, які відповідають за експлуатацію в реальному часі, з операторами суміжних систем передачі, з будь-яким ОСП, з яким існує або існувала операційна взаємодія між ОСП, і з відповідними регіональними координаторами безпеки.

1. Для проведення аналізу операційної безпеки відповідно до розділу 2 цієї частини кожен ОСП повинен підготувати індивідуальні моделі мережі згідно з методологіями, встановленими на виконання статті 17 Регламенту (ЄС) 2015/1222 та статті 18 Регламенту (ЄС) 2016/1719, для кожного із зазначених нижче часових періодів, застосовуючи формат даних, встановлений відповідно до статті 114(2):

(a) на рік наперед відповідно до статей 66, 67 та 68;

(b) якщо застосовно, на тиждень наперед відповідно до статті 69;

(c) на добу наперед відповідно до статті 70; та

(d) протягом доби відповідно до статті 70.

2. Індивідуальні моделі мережі повинні включати структурну інформацію та дані, визначені у статті 41.

3. Кожен ОСП повинен створити індивідуальні моделі мережі, а кожен регіональний координатор безпеки повинен сприяти створенню спільних моделей мережі із застосуванням формату даних, встановленого відповідно до статті 114(2).

1. Усі ОСП повинні спільно підготувати перелік сценаріїв на рік наперед, за якими вони оцінюють роботу об’єднаної системи передачі на наступний рік. Такі сценарії повинні давати змогу визначити та оцінити вплив об’єднаної системи передачі на операційну безпеку. Сценарії повинні включати такі змінні:

(a) попит на електричну енергію;

(b) умови, пов’язані із внеском відновлюваних джерел енергії;

(c) визначені позиції імпорту/експорту, у тому числі погоджені референтні значення, що дають змогу виконати завдання з об’єднання;

(d) графік генерації з повністю доступним виробничим парком;

(e) розвиток мережі на рік наперед.

2. При розробленні спільного переліку сценаріїв ОСП повинні враховувати такі елементи:

(a) типові моделі транскордонного обміну електроенергією для різних рівнів споживання, використання відновлюваних джерел енергії та традиційної генерації;

(b) ймовірність реалізації сценаріїв;

(c) потенційні відхилення від меж операційної безпеки для кожного сценарію;

(d) обсяг електроенергії, виробленої та спожитої генеруючими об’єктами та об’єктами енергоспоживання, приєднаними до систем розподілу.

3. Якщо ОСП не вдалося підготувати спільний перелік сценаріїв, зазначений у параграфі 1, вони повинні використовувати такі типові сценарії:

(a) зимовий максимум, 3-тя середа січня поточного року, 10:30 за центральноєвропейським часом;

(b) зимовий мінімум, 2-га неділя січня поточного року, 03:30 за центральноєвропейським часом;

(c) весняний максимум, 3-тя середа квітня поточного року, 10:30 за центральноєвропейським часом;

(d) весняний мінімум, 2-га неділя квітня поточного року, 03:30 за центральноєвропейським часом;

(e) літній максимум, 3-тя середа липня попереднього року, 10:30 за центральноєвропейським часом;

(f) літній мінімум, 2-га неділя липня попереднього року, 03:30 за центральноєвропейським часом;

(g) осінній максимум, 3-тя середа жовтня попереднього року, 10:30 за центральноєвропейським часом;

(h) осінній мінімум, 2-га неділя жовтня попереднього року, 03:30 за центральноєвропейським часом.

4. ENTSO-E повинна щороку до 15 липня опублікувати спільний перелік сценаріїв, підготовлених на наступний рік, включно з описом таких сценаріїв і періодом, протягом якого вони повинні використовуватися.

1. Кожен ОСП повинен визначити індивідуальну модель мережі на рік наперед для кожного зі сценаріїв, розроблених відповідно до статті 65, використовуючи найкращі оцінки змінних, визначених у статті 65(1). Кожен ОСП повинен опублікувати свої індивідуальні моделі мережі на рік наперед у середовищі даних оперативного планування ENTSO-E відповідно до статті 114(1).

2. При визначенні індивідуальної моделі мережі на рік наперед кожен ОСП повинен:

(a) узгодити з операторами суміжних систем передачі очікувані перетоки потужності через системи ПСВН, які з’єднують їх області регулювання;

(b) збалансувати для кожного сценарію суму:

(i) чистих обмінів по лініях змінного струму;

(ii) очікуваних перетоків потужності через системи ПСВН;

(iii) навантаження, включно з оцінкою втрат; та

(iv) генерації.

3. Кожен ОСП повинен включити в індивідуальну модель мережі на рік наперед агреговані потужності відпуску для генеруючих об’єктів, приєднаних до систем розподілу. Такі агреговані потужності відпуску повинні:

(a) узгоджуватися зі структурними даними, наданими відповідно до вимог статей 41, 43, 45 та 48;

(b) відповідати сценаріям, розробленим відповідно до статті 65; та

(c) розрізнятися за типами первинних джерел енергії.

1. Упродовж 6 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології створення спільних моделей мережі на рік наперед на основі індивідуальних моделей мережі, створених згідно зі статтею 66(1), і їх зберігання. Методологія повинна враховувати та, у разі необхідності, доповнювати оперативні умови методології створення спільної моделі мережі, розробленої відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) 2015/1222 і статті 18 Регламенту (ЄС) 2016/1719, стосовно таких елементів:

(a) кінцеві строки збору індивідуальних моделей мережі на рік наперед, об’єднання їх у спільну модель мережі та зберігання індивідуальних і спільних моделей мережі;

(b) контроль якості індивідуальних і спільних моделей мережі, який повинен бути впроваджений, щоб забезпечити їх повноту та узгодженість; та

(c) коригування та вдосконалення індивідуальних і спільних моделей мережі із впровадженням принаймні заходів контролю якості, зазначених у пункті (b).

2. Кожен ОСП має право вимагати від іншого ОСП надання будь-якої інформації про зміни в топології мережі або в оперативних механізмах, таких як уставки захисту або схеми захисту системи, однолінійні схеми та конфігурації підстанцій або додаткові моделі мережі, що мають значення для точного представлення системи передачі з метою проведення аналізу операційної безпеки.

1. Якщо ОСП змінює або виявляє зміну найкращих оцінок змінних, використаних для визначення індивідуальної моделі мережі на рік наперед, створеної відповідно до статті 66(1), що має істотне значення для операційної безпеки, він повинен оновити свою індивідуальну модель мережі та опублікувати її у середовищі даних оперативного планування ENTSO-E.

2. У разі оновлення індивідуальної моделі мережі спільна модель мережі підлягає відповідному оновленню із застосуванням методології, визначеної згідно зі статтею67(1).

1. Якщо два або більше ОСП вважають за необхідне, вони повинні визначити найбільш репрезентативні сценарії для координації аналізу операційної безпеки їхньої системи передачі на тиждень наперед і повинні розробити методологію об’єднання індивідуальних моделей мережі, аналогічну методології створення спільної моделі мережі на рік наперед на основі індивідуальних моделей мережі на рік наперед відповідно до статті 67(1).

2. Кожен ОСП, зазначений у параграфі 1, повинен створювати або оновлювати індивідуальні моделі мережі на тиждень наперед відповідно до сценаріїв, визначених відповідно до параграфа 1.

3. ОСП, зазначені в параграфі 1, або треті особи, яким було делеговане завдання, зазначене в параграфі 1, повинні створити спільні моделі мережі на тиждень наперед згідно з методологією, розробленою відповідно до параграфа 1, з використанням індивідуальних моделей мережі, створених відповідно до параграфа 2.

1. Упродовж 6 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології створення спільних моделей мережі на добу наперед і протягом доби на основі індивідуальних моделей мережі, і їх зберігання. Така методологія повинна враховувати та, у разі необхідності, доповнювати оперативні умови методології створення спільної моделі мережі, розробленої відповідно до статті 17 Регламенту (ЄС) 2015/1222, стосовно таких елементів:

(a) визначення міток часу;

(b) кінцеві строки збору індивідуальних моделей мережі, об’єднання їх у спільну модель мережі та зберігання індивідуальних і спільних моделей мережі. Такі кінцеві строки повинні узгоджуватися з регіональними процесами, встановленими для підготовки й активації коригувальних дій;

(c) контроль якості індивідуальних моделей мережі та спільної моделі мережі, який повинен бути впроваджений, щоб забезпечити їх повноту та узгодженість;

(d) коригування та вдосконалення індивідуальних і спільних моделей мережі із впровадженням принаймні заходів контролю якості, зазначених у пункті (c); та

(e) опрацювання додаткової інформації стосовно оперативних механізмів, таких як уставки захисту або схеми захисту системи, однолінійні схеми та конфігурації підстанцій, для управління операційною безпекою.

2. Кожен ОСП повинен створити індивідуальні моделі мережі на добу наперед і протягом доби згідно з параграфом 1 і опублікувати їх в середовищі даних оперативного планування ENTSO-E.

3. При створенні індивідуальних моделей мережі на добу наперед і протягом доби, зазначених у параграфі 2, кожен ОСП повинен включати:

(a) актуальні прогнози споживання та генерації;

(b) наявні результати процесів на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку;

(c) наявні результати завдань зі складання графіків, описаних у розділі 6 частини III;

(d) генеруючі об’єкти, приєднані до систем розподілу, агрегований обсяг вихідної активної потужності з розподілом за типом первинного джерела енергії на основі даних, наданих відповідно до статей 40, 43, 44, 48, 49 та 50;

(e) актуальна топологія системи передачі.

4. Усі коригувальні дії, щодо яких уже ухвалено рішення, повинні бути включені до індивідуальних моделей мережі на добу наперед і протягом доби та повинні бути чітко розмежовані з відпусками та відборами, встановленими згідно зі статтею 40(4), і топологією мережі без застосування коригувальних дій.

5. Кожен ОСП повинен оцінити точність змінних у параграфі 3 шляхом порівняння таких змінних з їхніми фактичними значеннями з урахуванням принципів, визначених згідно зі статтею 75(1)(c).

6. Якщо після оцінювання, зазначеного в параграфі 5, ОСП вважає, що точність змінних є недостатньою для оцінювання операційної безпеки, він повинен визначити причини неточності. Якщо такі причини залежать від процесів ОСП зі створення індивідуальних моделей мережі, відповідний ОСП повинен переглянути такі процеси для отримання точніших результатів. Якщо такі причини залежать від змінних, наданих іншими сторонами, відповідний ОСП разом з такими іншими сторонами повинні докласти зусиль для забезпечення точності відповідних змінних.

При визначенні заходів контролю якості відповідно до статей 67(1)(b) та 70(1)(c) усі ОСП повинні спільно визначити заходи контролю, спрямовані принаймні на перевірку:

(a) узгодженості статусу приєднання перетинів;

(b) того, чи значення напруги перебувають у межах звичайних експлуатаційних значень для елементів системи передачі, які мають вплив на інші області регулювання;

(c) узгодженості перехідних допустимих перевантажень перетинів; та

(d) того, чи відпуски або відбори активної та реактивної потужності узгоджуються зі звичайними експлуатаційними значеннями.

1. Кожен ОСП повинен проводити координовані аналізи операційної безпеки принаймні для таких часових періодів:

(a) на рік наперед;

(b) на тиждень наперед, якщо застосовно, відповідно до статті 69;

(c) на добу наперед; та

(d) протягом доби.

2. При проведенні координованого аналізу операційної безпеки ОСП повинен застосовувати методологію, ухвалену відповідно до статті 75.

3. Для проведення аналізів операційної безпеки кожен ОСП повинен у ситуації N імітувати кожну аварійну ситуацію з переліку аварійних ситуацій, встановленого відповідно до статті 33, і перевірити, чи межі операційної безпеки, визначені відповідно до статті 25, у ситуації N-1 не порушені в його області регулювання.

4. Кожен ОСП повинен проводити аналізи операційної безпеки з використанням принаймні спільних моделей мережі, встановлених згідно зі статтями 67, 68, 70 і, якщо застосовно, 69, і повинен враховувати планові відключення при проведенні таких аналізів.

5. Кожен ОСП повинен обмінюватися результатами свого аналізу операційної безпеки принаймні з ОСП, елементи яких входять до області спостереження ОСП і зазнають впливу відповідно до такого аналізу операційної безпеки, щоб дати змогу таким ОСП перевірити дотримання меж операційної безпеки в їхніх областях регулювання.

1. Кожен ОСП повинен проводити аналізи операційної безпеки на рік наперед і, якщо застосовно, на тиждень наперед для виявлення принаймні таких обмежень:

(a) перетоків потужності та напруг, які перевищують межі операційної безпеки;

(b) порушень меж стійкості системи передачі, визначених згідно зі статтею 38(2) та (6); та

(c) порушень порогових значених струмів короткого замикання в системі передачі.

2. Якщо ОСП виявляє можливі обмеження, він повинен розробити коригувальні дії відповідно до статей 20-23. Якщо коригувальні дії без витрат не доступні і обмеження пов’язане з плановою недоступністю окремих відповідних активів, таке обмеження становить собою несумісність планування відключення і ОСП повинен ініціювати координацію відключення згідно зі статтею 95 або 100, залежно від пори року, коли ініціюють таку дію.

1. Кожен ОСП повинен проводити аналізи операційної безпеки на добу наперед, протягом доби та майже в реальному часі для визначення можливих обмежень і підготовки та активації коригувальних дій із будь-яким іншим відповідним ОСП та, якщо застосовно, причетним ОСР або ЗКМ.

2. Кожен ОСП повинен здійснювати моніторинг прогнозів споживання та генерації. Якщо такі прогнози вказують на значне відхилення споживання або генерації, ОСП повинен оновити свій аналіз операційної безпеки.

3. При проведенні аналізу операційної безпеки майже в реальному часі у своїй області спостереження кожен ОСП повинен використовувати оцінку режиму.

1. У строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити пропозицію щодо методології координації аналізу операційної безпеки. Така методологія повинна бути спрямована на стандартизацію аналізу операційної безпеки принаймні для кожної синхронної зони і повинна включати принаймні:

(a) методи оцінювання впливу елементів системи передачі та ЗКМ, розташованих за межами області регулювання ОСП, щоб визначити такі елементи, включені до області спостереження ОСП, і порогові значення впливу аварійної ситуації, понад які аварійні ситуації з такими елементами вважаються зовнішніми аварійними ситуаціями;

(b) принципи спільного оцінювання ризиків, які охоплюють принаймні, для аварійних ситуацій, зазначених у статті 33:

(i) пов’язану ймовірність;

(ii) перехідні допустимі перевантаження; та

(iii) вплив аварійних ситуацій;

(c) принципи оцінювання та усунення невизначеності обсягів генерації та споживання з урахуванням запасу надійності відповідно до статті 22 Регламенту (ЄС) 2015/1222;

(d) вимоги щодо координації та обміну інформацією між регіональними координаторами безпеки стосовно завдань, зазначених у статті 77(3);

(e) роль ENTSO-E в управлінні спільними інструментами, вдосконаленні правил щодо якості даних, моніторингу методології координованого аналізу операційної безпеки та спільних положень щодо регіональної координації операційної безпеки в кожному регіоні розрахування пропускної спроможності.

2. Методи, зазначені в пункті (a) параграфа 1, повинні давати змогу ідентифікувати всі елементи в області спостереження ОСП, які є елементами мережі інших ОСП або приєднаних до системи передачі ОСР, генеруючих модулів або об’єктів енергоспоживання. Такі методи повинні враховувати зазначені нижче характеристики елементів системи передачі та ЗКМ:

(a) статус підключення або електричні характеристики (такі як напруги, перетоки потужності, кут вибігу ротора), які суттєво впливають на точність результатів оцінювання режиму в області регулювання ОСП і які перевищують загальні порогові значення;

(b) статус підключення або електричні характеристики (такі як напруги, перетоки потужності, кут вибігу ротора), які суттєво впливають на точність результатів аналізу операційної безпеки ОСП і які перевищують загальні порогові значення; та

(c) вимогу щодо забезпечення належного представлення підключених елементів в області спостереження ОСП.

3. Характеристики, зазначені в пунктах (a) та (b) параграфа 2, повинні визначатися за допомогою ситуацій, у яких представлені різні очікувані умови, що характеризуються такими змінними, як рівень і графік генерації, рівень транскордонних перетоків електроенергії та відключення активів.

4. Методи, зазначені в пункті (a) параграфа 1, повинні давати змогу ідентифікувати всі елементи з переліку зовнішніх аварійних ситуацій ОСП із такими характеристиками:

(a) кожен елемент має коефіцієнт впливу на електричні характеристики, такі як напруги, перетоки потужності та кут вибігу ротора, в області регулювання ОСП, який перевищує загальні порогові значення впливу аварійних ситуацій, що означає, що відключення такого елемента може суттєво вплинути на результати аналізу аварійних ситуацій ОСП;

(b) вибір порогових значень впливу аварійних ситуацій повинен мінімізувати ризик того, що виникнення аварійної ситуації, виявленої в області регулювання іншого ОСП, яка не входить до переліку зовнішніх аварійних ситуацій ОСП, може спричинити поведінку системи ОСП, яка вважається недопустимою для будь-якого елемента з його переліку внутрішніх аварійних ситуацій, як-от аварійний режим;

(c) оцінювання такого ризику повинне ґрунтуватися на ситуаціях, у яких представлені різні очікувані умови, що характеризуються такими змінними, як рівень і графік генерації, рівні обмінів, відключення активів.

5. Принципи спільного оцінювання ризиків, зазначені в пункті (b) параграфа 1, повинні визначати критерії оцінювання безпеки об’єднаної системи. Такі критерії повинні встановлюватися відносно гармонізованого рівня максимально допустимого ризику між аналізами безпеки різних ОСП. Такі принципи повинні стосуватися:

(a) узгодженості визначення виняткових аварійних ситуацій;

(b) оцінювання ймовірності виникнення та впливу виняткових аварійних ситуацій;

(c) врахування виняткових аварійних ситуацій у переліку аварійних ситуацій ОСП, якщо ймовірність їх виникнення перевищує загальне порогове значення.

6. Принципи оцінювання та усунення невизначеності, зазначені в пункті (c) параграфа 1, повинні передбачати утримання впливу невизначеності стосовно обсягів генерації та споживання нижче допустимого та гармонізованого максимального рівня для аналізу операційної безпеки кожного ОСП.

Такі принципи повинні визначати:

(a) гармонізовані умови, за яких один ОСП повинен оновити свій аналіз операційної безпеки. Такі умови повинні враховувати відповідні аспекти, такі як часовий горизонт прогнозів генерації та споживання, рівень зміни прогнозних значень в області регулювання ОСП або в області регулювання інших ОСП, розташування об’єктів генерації та споживання, попередні результати аналізу операційної безпеки; та

(b) мінімальну періодичність оновлення прогнозів генерації та споживання, залежно від їх варіативності та встановленої потужності виробництва електроенергії, що не підлягає диспетчеризації.

1. У строк до 3 місяців після затвердження методології координації аналізу операційної безпеки, зазначеної у статті 75(1), ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні спільно розробити пропозицію стосовно загальних положень щодо регіональної координації операційної безпеки, які повинні застосовуватися регіональними координаторами безпеки і ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності. Така пропозиція повинна відповідати методологіям координації аналізу операційної безпеки, розробленим згідно зі статтею 75(1), і повинна доповнювати, за необхідності, методології, розроблені згідно зі статтями 35 і 74 Регламенту (ЄС) 2015/1222. У пропозиції повинні бути визначені:

(a) умови та періодичність внутрішньодобової координації регіональним координатором безпеки аналізу операційної безпеки та оновлень спільної моделі мережі;

(b) методологія підготовки коригувальних дій, управління якими здійснюється в координований спосіб, беручи до уваги їх транскордонне значення, як визначено згідно зі статтею 35 Регламенту (ЄС) 2015/1222, з урахуванням вимог статей 20-23 і визначенням принаймні:

(i) процедури обміну інформацією про доступні коригувальні дії між відповідними ОСП і регіональним координатором безпеки;

(ii) класифікації обмежень і коригувальних дій згідно зі статтею 22;

(iii) найбільш дієвих і економічно ефективних коригувальних дій у випадку порушень операційної безпеки, зазначених у статті 22;

(iv) підготовки й активації коригувальних дій згідно зі статтею 23(2);

(v) розподілу витрат, пов’язаних із коригувальними діями, зазначеними у статті 22, на доповнення, за необхідності, спільної методології, розробленої згідно зі статтею 74 Регламенту (ЄС) 2015/1222. За загальним принципом, витрати, пов’язані з перевантаженнями, які не мають транскордонного значення, покладаються на ОСП, відповідальних за конкретну область регулювання, а витрати, пов’язані з усуненням перевантажень, які мають транскордонне значення, покладаються на ОСП, відповідальних за області регулювання, пропорційно до обтяжуючого впливу обміну енергією між відповідними областями регулювання в рамках перевантаженого елемента мережі.

2. При визначенні того, чи перевантаження має транскордонне значення, ОСП повинен враховувати перевантаження, яке виникло би за відсутності обмінів енергією між областями регулювання.

1. Пропозиція всіх ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності стосовно загальних положень щодо регіональної координації операційної безпеки відповідно до статті 76(1) також повинна включати загальні положення щодо організації регіональної координації операційної безпеки, які принаймні включають:

(a) призначення регіональних координаторів безпеки, які виконуватимуть завдання, зазначені в параграфі 3, для такого регіону розрахування пропускної спроможності;

(b) правила управління та функціонування регіональних координаторів безпеки, які забезпечують рівне ставлення до всіх ОСП, що є учасниками;

(c) якщо ОСП пропонують призначити більше ніж одного регіонального координатора безпеки згідно з підпараграфом (a):

(i) пропозицію щодо узгодженого розподілу завдань між регіональними координаторами безпеки, які працюватимуть у такому регіоні розрахування пропускної спроможності. У такій пропозиції потрібно повністю врахувати необхідність координації різних завдань, покладених на регіональних координаторів безпеки;

(ii) оцінювання, яке підтверджує, що пропонована структура регіональних координаторів безпеки та розподіл завдань є дієвим, ефективним і узгоджується з регіональним координованим розрахуванням пропускної спроможності, встановленим відповідно до статей 20 і 21 Регламенту (ЄС) 2015/1222;

(iii) ефективний процес координації та вироблення й ухвалення рішень для вирішення конфліктуючих позицій між регіональними координаторами безпеки в межах регіону розрахування пропускної спроможності.

2. При розробленні пропозиції стосовно загальних положень щодо організації регіональної координації операційної безпеки згідно з параграфом 1 необхідно дотримуватися таких вимог:

(a) кожен ОСП повинен охоплюватися принаймні одним регіональним координатором безпеки;

(b) усі ОСП повинні забезпечити, щоб загальна кількість регіональних координаторів безпеки в Союзі не перевищувала шість осіб.

3. ОСП у кожному регіоні розрахування пропускної спроможності повинні пропонувати делегування таких завдань згідно з параграфом 1:

(a) регіональна координація операційної безпеки згідно зі статтею78 для підтримки виконання ОСП їхніх обов’язків у часових періодах на рік наперед, на добу наперед і протягом доби, зазначених у статті 34(3) і статтях 72 та 74;

(b) створення спільної моделі мережі відповідно до статті 79;

(c) регіональна координація відключення згідно зі статтею 80 для підтримки виконання ОСП їхніх обов’язків, зазначених у статтях 98 і 100;

(d) регіональне оцінювання відповідності згідно зі статтею 81 для підтримки виконання ОСП їхніх обов’язків, зазначених у статті 107.

4. У ході виконання своїх завдань регіональний координатор безпеки повинен враховувати дані, які охоплюють принаймні всі регіони розрахування пропускної спроможності, стосовно яких на нього були покладені завдання, включно з областями спостереження всіх ОСП у таких регіонах розрахування пропускної спроможності.

5. Усі регіональні координатори безпеки повинні координувати виконання їхніх завдань для сприяння досягненню цілей цього Регламенту. Усі регіональні координатори безпеки повинні забезпечити гармонізацію процесів та, якщо дублювання не виправдане з огляду на міркування ефективності або необхідність забезпечити безперервність обслуговування, створення спільних інструментів для забезпечення ефективної співпраці та координації між регіональними координаторами безпеки.

1. Кожен ОСП повинен надавати регіональному координатору безпеки всю інформацію та дані, необхідні для проведення регіонального координованого оцінювання операційної безпеки, у тому числі принаймні:

(a) оновлений перелік аварійних ситуацій, створений на основі критеріїв, визначених у методології координації аналізу операційної безпеки, ухваленій відповідно до статті 75(1);

(b) оновлений перелік можливих коригувальних дій у межах категорій, визначених у статті 22, які спрямовані на сприяння усуненню будь-яких обмежень, виявлених у регіоні, і пов’язані з ними очікувані витрати, вказані згідно зі статтею 35 Регламенту (ЄС) 2015/1222, якщо коригувальна дія включає передиспетчеризацію або зустрічну торгівлю;

(c) межі операційної безпеки, встановлені відповідно до статті 25.

2. Кожен регіональний координатор безпеки повинен:

(a) провести координоване регіональне оцінювання операційної безпеки згідно зі статтею 76 на основі спільних моделей мережі, створених відповідно до статті 79, переліку аварійних ситуацій і меж операційної безпеки, наданих кожним ОСП відповідно до параграфа 1. Він повинен надати результати координованого регіонального оцінювання операційної безпеки принаймні всім ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності. У разі виявлення обмеження він повинен рекомендувати ОСП найбільш дієві та економічно ефективні коригувальні дії і також може рекомендувати коригувальні дії, інші ніж ті, що передбачені ОСП. Рекомендація щодо коригувальних дій повинна супроводжуватися поясненнями щодо їх обґрунтування;

(b) координувати підготовку коригувальних дій з та між ОСП згідно зі статтею 76(1)(b), щоб дати змогу ОСП досягти координованої активації коригувальних дій у реальному часі.

3. При проведенні координованого регіонального оцінювання операційної безпеки та визначенні належних коригувальних дій кожен регіональний координатор безпеки повинен координувати свої дії з іншими регіональними координаторами безпеки.

4. Коли ОСП отримує від відповідного регіонального координатора безпеки результати координованого регіонального оцінювання операційної безпеки з пропозицією щодо коригувальних дій, він повинен оцінити рекомендовані коригувальні дії, які стосуються елементів, задіяних у таких коригувальних діях і розташованих у його області регулювання. При цьому він повинен застосовувати положення статті 20. ОСП повинен вирішити, чи здійснювати рекомендовані коригувальні дії. Якщо він вирішить не здійснювати рекомендовані коригувальні дії, він повинен надати пояснення щодо свого рішення регіональному координатору безпеки. Якщо ОСП вирішить здійснити рекомендовані коригувальні дії, він повинен застосувати такі дії до елементів, розташованих у його області регулювання, за умови, що вони відповідають умовам у реальному часі.

1. Кожен регіональний координатор безпеки може перевірити якість індивідуальних моделей мережі, щоб сприяти створенню спільної моделі мережі для кожного згаданого часового періоду згідно з методологіями, зазначеними у статтях 67(1) та 70(1).

2. Кожен ОСП повинен надати регіональному координатору безпеки індивідуальну модель мережі, необхідну для створення спільної моделі мережі для кожного часового періоду, у середовищі даних оперативного планування ENTSO-E.

3. За необхідності, кожен регіональний координатор безпеки повинен вимагати від відповідних ОСП коригування їхніх індивідуальних моделей мережі для досягнення їх відповідності заходам контролю якості та для їх вдосконалення.

4. Кожен ОСП повинен коригувати свої індивідуальні моделі мережі після перевірки необхідності коригування, якщо застосовно, на підставі вимог регіонального координатора безпеки або іншого ОСП.

5. Згідно з методологіями, зазначеними у статтях 67(1) та 70(1), і згідно зі статтею 28 Регламенту (ЄС) 2015/1222, регіональний координатор безпеки повинен бути призначений усіма ОСП для створення спільної моделі мережі для кожного часового періоду та її зберігання в середовищі даних оперативного планування ENTSO-E.

1. Регіони координації відключення, у межах яких ОСП повинні здійснювати координацію відключення, повинні принаймні дорівнювати регіонам розрахування пропускної спроможності.

2. ОСП у двох або більше регіонах координації відключення можуть домовитися об’єднати їх в один окремий регіон координації відключення. У такому разі вони повинні визначити регіонального координатора безпеки, що виконує завдання, зазначені у статті 77(3).

3. Кожен ОСП повинен надавати регіональному координатору безпеки інформацію, необхідну для виявлення та усунення несумісності планування відключення, у тому числі принаймні:

(a) плани доступності його внутрішніх відповідних активів, які зберігаються в середовищі даних оперативного планування ENTSO-E;

(b) останні плани доступності його невідповідних активів в області регулювання, які:

(i) здатні впливати на результати аналізу несумісності планування включення;

(ii) моделюються в індивідуальних моделях мережі, які використовуються для оцінювання несумісності відключення;

(c) сценарії, за якими несумісність планування відключення повинна досліджуватися та використовуватися для створення відповідних спільних моделей мережі на основі спільних моделей мережі для різних часових періодів, встановлених згідно зі статтями 67 і 79.

4. Кожен регіональний координатор безпеки повинен проводити регіональні аналізи операційної безпеки на основі інформації, наданої відповідними ОСП, для виявлення будь-якої несумісності планування відключення. Він повинен надати всім ОСП у регіоні координації відключення перелік виявлених несумісностей планування відключення та рішення, які він пропонує для усунення таких несумісностей планування відключення.

5. У ході виконання своїх обов’язків відповідно до параграфа 4 кожен регіональний координатор безпеки повинен координувати свої аналізи з іншими регіональними координаторами безпеки.

6. У ході виконання їхніх обов’язків згідно зі статтею 98(3) і статтею 100(4)(b) усі ОСП повинні враховувати результати оцінювання, надані регіональним координатором безпеки відповідно до параграфа 3 та параграфа 4.

1. Кожен регіональний координатор безпеки повинен проводити регіональні оцінювання відповідності принаймні для часового періоду на тиждень наперед.

2. Кожен ОСП повинен надавати регіональному координатору безпеки інформацію, необхідну для проведення регіональних оцінювань безпеки, зазначених у параграфі 1, у тому числі:

(a) очікуваний загальний обсяг споживання та доступні ресурси для управління попитом;

(b) доступність генеруючих модулів; та

(c) межі операційної безпеки.

3. Кожен регіональний координатор безпеки повинен проводити оцінювання відповідності на основі інформації, наданої відповідними ОСП, з метою виявлення ситуацій, у яких очікується дефіцит відповідності в будь-якій з областей регулювання або на регіональному рівні, з урахуванням можливих транскордонних обмінів електроенергією та меж операційної безпеки. Він повинен надати результати разом із заходами, які він пропонує для зниження ризиків, ОСП у регіоні розрахування пропускної спроможності. Такі заходи повинні включати пропозиції щодо коригувальних дій, які дають змогу збільшити транскордонні обміни електроенергією.

4. При проведенні регіонального оцінювання відповідності кожен регіональний координатор безпеки повинен координувати свої дії з іншими регіональними координаторами безпеки.

Кожен ОСП повинен, за підтримки регіонального координатора безпеки у випадках, визначених у цьому Регламенті, здійснювати координацію відключення згідно з принципами цього розділу з метою моніторингу статусу доступності відповідних активів і координації планів доступності для забезпечення операційної безпеки системи передачі.

1. Усі ОСП в регіоні планування відключення повинні спільно розробити операційну процедуру регіональної координації, спрямовану на встановлення операційних аспектів впровадження координації відключення в кожному регіоні, що включає:

(a) періодичність, обсяг і тип координації принаймні для часових періодів на рік наперед і на тиждень наперед;

(b) положення стосовно використання оцінювань, проведених регіональним координатором безпеки згідно зі статтею 80;

(c) практичні механізми валідації планів доступності відповідних елементів мережі на рік наперед, як вимагається у статті 98.

2. Кожен ОСП повинен брати участь у координації відключення в його регіонах координації відключення та застосовувати операційні процедури регіональної координації, встановлені згідно з параграфом 1.

3. У разі виникнення несумісностей планування відключення між різними регіонами координації відключення усі ОСП і регіональні координатори безпеки в таких регіонах повинні здійснювати координацію для усунення таких несумісностей планування відключення.

4. Кожен ОСП повинен надавати іншим ОСП у тому самому регіоні координації відключення всю релевантну інформацію, що перебуває в його розпорядженні, про інфраструктурні проекти, пов’язані із системою передачі, системами розподілу, закритими системами розподілу, генеруючими модулями або об’єктами енергоспоживання, які можуть впливати на роботу області регулювання іншого ОСП у межах регіону координації відключення.

5. Кожен ОСП повинен надавати приєднаним до системи передачі ОСР, які розташовані в його області регулювання, усю релевантну інформацію, що перебуває в його розпорядженні, стосовно інфраструктурних проектів, пов’язаних із системою передачі, які можуть впливати на роботу системи розподілу таких ОСР.

6. Кожен ОСП повинен надавати приєднаними до системи передачі операторам закритих систем розподілу (ОЗСР), які розташовані в його області регулювання, усю релевантну інформацію, що перебуває в його розпорядженні, стосовно інфраструктурних проектів, пов’язаних із системою передачі, які можуть впливати на роботу закритої системи розподілу таких ОЗСР.

1. У строк до 12 місяців після набуття чинності цим Регламентом усі ОСП повинні спільно розробити принаймні для кожної синхронної зони методологію оцінювання відповідності для координації відключення генеруючих модулів, об’єктів енергоспоживання та елементів мережі, розташованих у межах системи передачі або системи розподілу, включно із закритими системами розподілу.

2. Методологія, зазначена в параграфі 1, повинна ґрунтуватися на якісних і кількісних аспектах, які визначають вплив на область регулювання ОСП статусу доступності генеруючих модулів, об’єктів енергоспоживання або елементів мережі, які розташовані в межах системи передачі або системи розподілу, включно із закритою системою розподілу, і які приєднані прямо або опосередковано до області регулювання іншого ОСП, зокрема на:

(a) кількісних аспектах, які ґрунтуються на оцінюванні змін електричних характеристик, таких як напруги, перетоки потужності, кут вибіг ротора, принаймні одного елемента мережі в області регулювання ОСП внаслідок зміни статусу доступності потенційного відповідного активу, розташованого в іншій області регулювання. Таке оцінювання повинне здійснюватися на основі спільних моделей мережі на рік наперед;