Кодекс України про адміністративні правопорушення (статті 213 - 330). Кодекс від 07.12.1984 №8073-X

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки Кодекс України, Кодекс, Закон від 07.12.1984 №8073-X
Увага! Не остання редакція від 20.06.1997. Внесення змін (закон від 04.06.1997 N 308/97-ВР /308/97-ВР/)
Реквізити

Видавник: Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки

Тип Кодекс України, Кодекс, Закон

Дата 07.12.1984

Номер 8073-X

Статус Діє

Редакції
22.08.2019 внесення змін (закон від 08.11.2018 N 2612-VIII /2612-19/) 03.07.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2740-VIII /2740-19/) 27.06.2019 внесення змін (закон від 06.06.2019 N 2747-VIII /2747-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.06.2018 N 2473-VIII /2473-19/) 07.02.2019 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2258-VIII /2258-19/) 02.02.2019 внесення змін (закон від 10.07.2018 N 2501-VIII /2501-19/) 19.01.2019 внесення змін (закон від 18.12.2018 N 2657-VIII /2657-19/) 11.01.2019 внесення змін (закон від 06.12.2018 N 2646-VIII /2646-19/) 01.01.2019 внесення змін (закон від 23.11.2018 N 2628-VIII /2628-19/) 31.12.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 23.11.2018 визнання неконституційними окремих положень (решение від 23.11.2018 N 10-р/2018 /v010p710-18/) 27.09.2018 внесення змін (закон від 21.12.2017 N 2262-VIII /2262-19/) 28.08.2018 внесення змін (закон від 03.07.2018 N 2475-VIII /2475-19/) 02.08.2018 внесення змін (закон від 12.07.2018 N 2505-VIII /2505-19/) 23.07.2018 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2118-VIII /2118-19/) 25.05.2018 внесення змін (закон від 22.05.2018 N 2444-VIII /2444-19/) 29.04.2018 внесення змін (закон від 27.02.2018 N 2293-VIII /2293-19/) 06.02.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2234-VIII /2234-19/) 01.01.2018 внесення змін (закон від 07.12.2017 N 2245-VIII /2245-19/) 15.12.2017 внесення змін (закон від 03.10.2017 N 2147-VIII /2147а-19/) 18.12.2017 внесення змін (закон від 23.05.2017 N 2059-VIII /2059-19/) 26.10.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2109-VIII /2109-19/) 04.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2120-VIII /2120-19/) 03.08.2017 внесення змін (закон від 13.07.2017 N 2136-VIII /2136-19/) 02.08.2017 внесення змін (закон від 22.06.2017 N 2119-VIII /2119-19/) 19.07.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1982-VIII /1982-19/) 09.07.2017 внесення змін (закон від 06.06.2017 N 2081-VIII /2081-19/) 10.06.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1817-VIII /1817-19/) 07.05.2017 внесення змін (закон від 17.01.2017 N 1812-VIII /1812-19/) 26.04.2017 внесення змін (закон від 23.03.2017 N 1977-VIII /1977-19/) 16.04.2017 внесення змін (закон від 16.03.2017 N 1952-VIII /1952-19/) 05.01.2017 внесення змін (закон від 21.12.2016 N 1798-VIII /1798-19/) 01.01.2017 внесення змін (закон від 06.12.2016 N 1774-VIII /1774-19/) 04.12.2016 внесення змін (закон від 15.11.2016 N 1742-VIII /1742-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 02.11.2016 N 1723-VIII /1723-19/) 30.11.2016 внесення змін (закон від 03.11.2016 N 1727-VIII /1727-19/) 26.11.2016 внесення змін (закон від 22.09.2016 N 1540-VIII /1540-19/) 02.11.2016 внесення змін (закон від 06.10.2016 N 1666-VIII /1666-19/) 05.10.2016 внесення змін (закон від 02.06.2016 N 1404-VIII /1404-19/) 11.06.2016 внесення змін (закон від 10.11.2015 N 772-VIII /772-19/) 18.06.2016 внесення змін (закон від 19.05.2016 N 1379-VIII /1379-19/) 04.04.2016 внесення змін (закон від 10.12.2015 N 888-VIII /888-19/) 01.04.2016 внесення змін (закон від 25.12.2015 N 922-VIII /922-19/) 10.02.2016 внесення змін (закон від 15.01.2015 N 124-VIII /124-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 26.11.2015 N 834-VIII /834-19/) 01.01.2016 внесення змін (закон від 05.06.2014 N 1314-VII /1314-18/) 28.12.2015 внесення змін (закон від 23.12.2015 N 901-VIII /901-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 08.10.2015 N 731-VIII /731-19/) 26.11.2015 внесення змін (закон від 03.11.2015 N 734-VIII /734-19/) 06.10.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 597-VIII /597-19/) 30.09.2015 внесення змін (закон від 17.06.2015 N 530-VIII /530-19/) 20.09.2015 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1602-VII /1602-18/) 01.09.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 320-VIII /320-19/) 22.08.2015 внесення змін (закон від 17.07.2015 N 649-VIII /649-19/) 12.08.2015 внесення змін (закон від 16.07.2015 N 629-VIII /629-19/) 08.08.2015 внесення змін (закон від 14.07.2015 N 596-VIII /596-19/) 09.08.2015 внесення змін (закон від 02.07.2015 N 576-VIII /576-19/) 28.06.2015 внесення змін (закон від 02.03.2015 N 222-VIII /222-19/) 26.05.2015 тлумачення (решение від 26.05.2015 N 5-рп/2015 /v005p710-15/) 09.05.2015 внесення змін (закон від 09.04.2015 N 322-VIII /322-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 26.04.2015 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1700-VII /1700-18/) 31.03.2015 тлумачення (решение від 31.03.2015 N 2-рп/2015 /v002p710-15/) 10.04.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 193-VIII /193-19/) 01.04.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 28.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 192-VIII /192-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 187-VIII /187-19/) 05.03.2015 внесення змін (закон від 05.02.2015 N 158-VIII /158-19/) 04.03.2015 внесення змін (закон від 12.02.2015 N 198-VIII /198-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 28.12.2014 N 77-VIII /77-19/) 01.01.2015 внесення змін (закон від 14.08.2014 N 1648-VII /1648-18/) 25.11.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1701-VII /1701-18/) 26.10.2014 внесення змін (закон від 14.10.2014 N 1697-VII /1697-18/) 17.08.2014 внесення змін (закон від 22.07.2014 N 1600-VII /1600-18/) 07.07.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1258-VII /1258-18/) 22.06.2014 внесення змін (закон від 29.05.2014 N 1283-VII /1283-18/) 08.06.2014 внесення змін (закон від 20.05.2014 N 1275-VII /1275-18/) 04.06.2014 внесення змін (закон від 13.05.2014 N 1261-VII /1261-18/) 27.04.2014 внесення змін (закон від 15.04.2014 N 1207-VII /1207-18/) 02.03.2014 внесення змін (закон від 23.02.2014 N 767-VII /767-18/) 02.02.2014 внесення змін (закон від 28.01.2014 N 732-VII /732-18/) 01.02.2014 внесення змін (закон від 21.11.2013 N 709-VII /709-18/) 22.01.2014 внесення змін (закон від 16.01.2014 N 721-VII /721-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 03.07.2013 N 383-VII /383-18/) 01.01.2014 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5404-VI /5404-17/) 16.11.2013 внесення змін (закон від 24.10.2013 N 656-VII /656-18/) 23.10.2013 внесення змін (закон від 19.09.2013 N 590-VII /590-18/) 11.08.2013 внесення змін (закон від 04.07.2013 N 406-VII /406-18/) 13.06.2013 внесення змін (закон від 17.05.2012 N 4709-VI /4709-17/) 08.06.2013 внесення змін (закон від 16.05.2013 N 243-VII /243-18/) 18.05.2013 внесення змін (закон від 18.04.2013 N 221-VII /221-18/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.12.2012 N 5518-VI /5518-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5502-VI /5502-17/) 05.01.2013 внесення змін (закон від 20.11.2012 N 5496-VI /5496-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 06.07.2012 N 5178-VI /5178-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3613-VI /3613-17/) 01.01.2013 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3460-VI /3460-17/) 12.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5461-VI /5461-17/) 09.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5462-VI /5462-17/) 05.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5460-VI /5460-17/) 02.12.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5463-VI /5463-17/) 01.12.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5288-VI /5288-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5459-VI /5459-17/) 18.11.2012 внесення змін (закон від 16.10.2012 N 5456-VI /5456-17/) 19.11.2012 внесення змін (закон від 13.04.2012 N 4652-VI /4652-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5411-VI /5411-17/) 04.11.2012 внесення змін (закон від 02.10.2012 N 5316-VI /5316-17/) 18.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5284-VI /5284-17/) 13.10.2012 внесення змін (закон від 18.09.2012 N 5289-VI /5289-17/) 21.09.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4452-VI /4452-17/) 16.09.2012 внесення змін (закон від 22.09.2011 N 3778-VI /3778-17/) 15.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5076-VI /5076-17/) 03.08.2012 внесення змін (закон від 21.06.2012 N 5007-VI /5007-17/) 02.08.2012 внесення змін (закон від 05.07.2012 N 5065-VI /5065-17/) 09.11.2011 внесення змін (закон від 06.10.2011 N 3830-VI /3830-17/) 05.07.2012 внесення змін (закон від 07.06.2012 N 4950-VI /4950-17/) 01.07.2012 внесення змін (закон від 02.06.2011 N 3454-VI /3454-17/) 15.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4837-VI /4837-17/) 17.06.2012 внесення змін (закон від 24.05.2012 N 4847-VI /4847-17/) 19.04.2012 внесення змін (закон від 22.03.2012 N 4565-VI /4565-17/) 06.04.2012 внесення змін (закон від 07.12.2011 N 4082-VI /4082-17/) 21.03.2012 внесення змін (закон від 23.02.2012 N 4444-VI /4444-17/) 05.02.2012 внесення змін (закон від 12.01.2012 N 4319-VI /4319-17/) 19.01.2012 внесення змін (закон від 22.12.2011 N 4220-VI /4220-17/) 17.01.2012 внесення змін (закон від 15.11.2011 N 4025-VI /4025-17/) 05.01.2012 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3720-VI /3720-17/) 18.12.2011 внесення змін (закон від 19.05.2011 N 3384-VI /3384-17/) 25.11.2011 внесення змін (закон від 21.04.2011 N 3261-VI /3261-17/) 01.11.2011 внесення змін (закон від 08.09.2011 N 3718-VI /3718-17/) 11.10.2011 визнання неконституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 11.10.2011 визнання конституційними окремих положень (решение від 11.10.2011 N 10-рп/2011 /v010p710-11/) 18.09.2011 внесення змін (закон від 17.02.2011 N 3045-VI /3045-17/) 16.09.2011 внесення змін (кодекс украины від 19.05.2011 N 3393-VI /3393-17/) 07.08.2011 внесення змін (закон від 07.07.2011 N 3610-VI /3610-17/) 13.08.2011 внесення змін (закон від 05.07.2011 N 3565-VI /3565-17/) 05.08.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3532-VI /3532-17/) 17.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3521-VI /3521-17/) 14.07.2011 внесення змін (закон від 16.06.2011 N 3530-VI /3530-17/) 05.07.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2735-VI /2735-17/) 01.07.2011 внесення змін (закон від 07.04.2011 N 3207-VI /3207-17/) 15.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3163-VI /3163-17/) 13.04.2011 внесення змін (закон від 17.03.2011 N 3161-VI /3161-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1825-VI /1825-17/) 08.03.2011 внесення змін (закон від 04.11.2010 N 2677-VI /2677-17/) 05.02.2011 внесення змін (закон від 13.01.2011 N 2947-VI /2947-17/) 05.01.2011 внесення змін (закон від 21.12.2010 N 2808-VI /2808-17/) 06.01.2011 внесення змін (закон від 02.12.2010 N 2742-VI /2742-17/) 22.12.2010 визнання неконституційними окремих положень (решение від 22.12.2010 N 23-рп/2010 /v023p710-10/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2511-VI /2511-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 08.07.2010 N 2464-VI /2464-17/) 01.01.2011 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1508-VI /1508-17/) 16.10.2010 внесення змін (закон від 23.09.2010 N 2558-VI /2558-17/) 12.10.2010 внесення змін (закон від 09.09.2010 N 2518-VI /2518-17/) 20.08.2010 внесення змін (закон від 18.05.2010 N 2258-VI /2258-17/) 03.08.2010 внесення змін (закон від 07.07.2010 N 2453-VI /2453-17/) 23.07.2010 внесення змін (закон від 29.06.2010 N 2374-VI /2374-17/) 27.07.2010 внесення змін (закон від 06.07.2010 N 2430-VI /2430-17/) 22.07.2010 внесення змін (закон від 09.07.2010 N 2479-VI /2479-17/) 07.07.2010 внесення змін (закон від 15.06.2010 N 2339-VI /2339-17/) 30.06.2010 внесення змін (закон від 01.06.2010 N 2299-VI /2299-17/) 15.05.2010 внесення змін (закон від 13.05.2010 N 2181-VI /2181-17/) 16.02.2010 внесення змін (закон від 21.01.2010 N 1827-VI /1827-17/) 08.12.2009 внесення змін (закон від 05.11.2009 N 1708-VI /1708-17/) 05.06.1996 внесення змін (закон від 15.05.1996 N 196/96-ВР /196/96-ВР/) 06.03.1996 внесення змін (закон від 06.03.1996 N 81/96-ВР /81/96-ВР/) 11.07.2009 внесення змін (закон від 11.06.2009 N 1512-VI /1512-17/) 25.06.2009 внесення змін (закон від 03.06.2009 N 1435-VI /1435-17/) 19.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1393-VI /1393-17/) 13.06.2009 внесення змін (закон від 21.05.2009 N 1386-VI /1386-17/) 11.06.2009 внесення змін (закон від 14.04.2009 N 1254-VI /1254-17/) 30.04.2009 внесення змін (закон від 19.03.2009 N 1180-VI /1180-17/) 12.03.2009 внесення змін (закон від 18.12.2008 N 692-VI /692-17/) 11.03.2009 внесення змін (закон від 19.02.2009 N 1027-VI /1027-17/) 03.02.2009 визнання конституційними окремих положень (решение від 03.02.2009 N 4-рп/2009 /v004p710-09/) 04.02.2009 внесення змін (закон від 15.01.2009 N 885-VI /885-17/) 14.01.2009 внесення змін (закон від 25.12.2008 N 801-VI /801-17/) 01.01.2009 внесення змін (закон від 25.09.2008 N 599-VI /599-17/) 16.11.2008 внесення змін (закон від 24.09.2008 N 586-VI /586-17/) 07.05.2008 внесення змін (закон від 15.04.2008 N 271-VI /271-17/) 01.01.2008 внесення змін (закон від 16.05.2007 N 1026-V /1026-16/) 20.06.2007 внесення змін (закон від 11.05.2007 N 1014-V /1014-16/) 19.06.2007 внесення змін (закон від 17.05.2007 N 1033-V /1033-16/) 14.06.2007 внесення змін (закон від 19.04.2007 N 956-V /956-16/) 31.03.2007 внесення змін (закон від 14.03.2007 N 736-V /736-16/) 16.03.2007 внесення змін (закон від 22.02.2007 N 695-V /695-16/) 11.03.2007 внесення змін (закон від 01.12.2006 N 424-V /424-16/) 28.02.2007 внесення змін (закон від 08.02.2007 N 622-V /622-16/) 20.01.2007 внесення змін (закон від 11.01.2007 N 577-V /577-16/) 17.01.2007 внесення змін (закон від 22.12.2006 N 534-V /534-16/) 12.01.2007 внесення змін (закон від 12.12.2006 N 435-V /435-16/) 01.01.2007 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3475-IV /3475-15/) 25.03.2006 внесення змін (закон від 23.02.2006 N 3504-IV /3504-15/) 02.03.2006 внесення змін (закон від 12.01.2006 N 3336-IV /3336-15/) 10.02.2006 внесення змін (закон від 17.01.2006 N 3349-IV /3349-15/) 14.01.2006 внесення змін (закон від 15.12.2005 N 3201-IV /3201-15/) 07.01.2006 внесення змін (закон від 15.11.2005 N 3078-IV /3078-15/) 05.01.2006 внесення змін (закон від 06.09.2005 N 2806-IV /2806-15/) 13.12.2005 внесення змін (закон від 17.11.2005 N 3108-IV /3108-15/) 25.10.2005 внесення змін (закон від 22.09.2005 N 2899-IV /2899-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 02.06.2005 N 2635-IV /2635-15/) 30.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2598-IV /2598-15/) 22.06.2005 внесення змін (закон від 31.05.2005 N 2600-IV /2600-15/) 16.02.2005 внесення змін (закон від 12.01.2005 N 2322-IV /2322-15/) 13.01.2005 внесення змін (закон від 16.12.2004 N 2247-IV /2247-15/) 11.01.2005 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2188-IV /2188-15/) 14.12.2004 внесення змін (закон від 18.11.2004 N 2197-IV /2197-15/) 03.08.2004 внесення змін (закон від 24.06.2004 N 1876-IV /1876-15/) 08.07.2004 внесення змін (закон від 17.06.2004 N 1805-IV /1805-15/) 26.06.2004 внесення змін (закон від 03.06.2004 N 1745-IV /1745-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1723-IV /1723-15/) 09.06.2004 внесення змін (закон від 11.05.2004 N 1703-IV /1703-15/) 08.06.2004 внесення змін (закон від 18.05.2004 N 1725-IV /1725-15/) 07.06.2004 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1284-IV /1284-15/) 02.03.2004 внесення змін (закон від 03.02.2004 N 1410-IV /1410-15/) 08.01.2004 внесення змін (закон від 11.12.2003 N 1377-IV /1377-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 20.11.2003 N 1299-IV /1299-15/) 23.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1280-IV /1280-15/) 09.12.2003 внесення змін (закон від 18.11.2003 N 1254-IV /1254-15/) 19.11.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1098-IV /1098-15/) 02.10.2003 внесення змін (закон від 11.09.2003 N 1155-IV /1155-15/) 12.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1122-IV /1122-15/) 09.08.2003 внесення змін (закон від 11.07.2003 N 1128-IV /1128-15/) 06.08.2003 внесення змін (закон від 10.07.2003 N 1107-IV /1107-15/) 01.08.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 662-IV /662-15/) 20.06.2003 внесення змін (закон від 22.05.2003 N 860-IV /860-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 762-IV /762-15/) 11.06.2003 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 249-IV /249-15/) 07.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 759-IV /759-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 749-IV /749-15/) 05.06.2003 внесення змін (закон від 15.05.2003 N 743-IV /743-15/) 06.05.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 676-IV /676-15/) 25.04.2003 внесення змін (закон від 03.04.2003 N 666-IV /666-15/) 22.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 548-IV /548-15/) 12.03.2003 внесення змін (закон від 20.02.2003 N 552-IV /552-15/) 11.02.2003 внесення змін (закон від 16.01.2003 N 429-IV /429-15/) 29.01.2003 внесення змін (закон від 26.12.2002 N 394-IV /394-15/) 28.11.2002 внесення змін (закон від 28.11.2002 N 254-IV /254-15/) 07.03.2002 внесення змін (закон від 07.02.2002 N 3048-III /3048-14/) 17.01.2002 внесення змін (закон від 17.01.2002 N 2953-III /2953-14/) 16.01.2002 внесення змін (закон від 13.12.2001 N 2888-III /2888-14/) 14.12.2001 внесення змін (закон від 15.11.2001 N 2787-III /2787-14/) 31.10.2001 внесення змін (закон від 04.10.2001 N 2747-III /2747-14/) 16.10.2001 внесення змін (закон від 20.09.2001 N 2703-III /2703-14/) 13.09.2001 внесення змін (закон від 13.09.2001 N 2686-III /2686-14/) 11.07.2001 внесення змін (закон від 21.06.2001 N 2550-III /2550-14/) 24.05.2001 внесення змін (закон від 24.05.2001 N 2443-III /2443-14/) 17.05.2001 внесення змін (закон від 17.05.2001 N 2415-III /2415-14/) 05.05.2001 внесення змін (закон від 05.04.2001 N 2350-III /2350-14/) 20.02.2001 внесення змін (закон від 18.01.2001 N 2247-III /2247-14/) 11.02.2001 внесення змін (закон від 21.12.2000 N 2171-III /2171-14/) 19.12.2000 внесення змін (закон від 16.11.2000 N 2114-III /2114-14/) 19.10.2000 внесення змін (закон від 19.10.2000 N 2056-III /2056-14/) 05.10.2000 внесення змін (закон від 05.10.2000 N 2029-III /2029-14/) 21.09.2000 внесення змін (закон від 21.09.2000 N 1986-III /1986-14/) 23.08.2000 внесення змін (закон від 13.07.2000 N 1929-III /1929-14/) 09.06.2000 внесення змін (закон від 18.05.2000 N 1744-III /1744-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 20.04.2000 N 1685-III /1685-14/) 20.04.2000 внесення змін (закон від 23.03.2000 N 1580-III /1580-14/) 25.02.2000 внесення змін (закон від 13.01.2000 N 1381-XIV /1381-14/) 01.02.2000 внесення змін (закон від 11.01.2000 N 1368-XIV /1368-14/) 19.01.2000 внесення змін (закон від 22.12.1999 N 1342-XIV /1342-14/) 18.01.2000 внесення змін (закон від 14.12.1999 N 1288-XIV /1288-14/) 07.12.1999 внесення змін (закон від 17.11.1999 N 1228-XIV /1228-14/) 30.10.1999 внесення змін (закон від 08.10.1999 N 1142-XIV /1142-14/) 19.10.1999 внесення змін (закон від 21.09.1999 N 1080-XIV /1080-14/) 07.10.1999 внесення змін (закон від 14.09.1999 N 1040-XIV /1040-14/) 27.08.1999 внесення змін (закон від 16.07.1999 N 998-XIV /998-14/) 04.08.1999 внесення змін (закон від 09.07.1999 N 898-XIV /898-14/) 08.07.1999 внесення змін (закон від 08.07.1999 N 863-XIV /863-14/) 02.07.1999 внесення змін (закон від 02.07.1999 N 812-XIV /812-14/) 24.03.1999 внесення змін (закон від 24.03.1999 N 557-XIV /557-14/) 10.03.1999 внесення змін (закон від 18.02.1999 N 444-XIV /444-14/) 19.01.1999 внесення змін (закон від 23.12.1998 N 352-XIV /352-14/) 28.04.1998 внесення змін (закон від 24.03.1998 N 210/98-ВР /210/98-ВР/) 25.02.1998 внесення змін (закон від 04.02.1998 N 73/98-ВР /73/98-ВР/) 16.12.1997 внесення змін (закон від 21.11.1997 N 666/97-ВР /666/97-ВР/) 19.11.1997 внесення змін (закон від 19.11.1997 N 651/97-ВР /651/97-ВР/) 20.06.1997 внесення змін (закон від 04.06.1997 N 308/97-ВР /308/97-ВР/) 18.03.1997 внесення змін (закон від 07.02.1997 N 55/97-ВР /55/97-ВР/) 11.02.1997 внесення змін (закон від 23.01.1997 N 23/97-ВР /23/97-ВР/) 29.12.1996 внесення змін (закон від 14.11.1996 N 497/96-ВР /497/96-ВР/) 26.11.1996 внесення змін (закон від 13.11.1996 N 489/96-ВР /489/96-ВР/) 23.10.1996 внесення змін (закон від 02.10.1996 N 398/96-ВР /398/96-ВР/) 01.10.1996 внесення змін (закон від 01.10.1996 N 386/96-ВР /386/96-ВР/)
Документ підготовлено в системі iplex
2) прикордонними військами - при порушенні прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон СРСР;
3) старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони - при вчиненні правопорушень, зв'язаних з посяганням на охоронювані об'єкти, інше державне або громадське майно;
4) посадовими особами військової автомобільної інспекції - при порушенні водіями або іншими особами, які керують транспортними засобами Збройних Сил СРСР, правил дорожнього руху.
( Стаття 262 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4134-11 від 12.06.87,N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від 27.04.89, N 8918-11 від07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12від 18.01.91; Законом N 64/95-ВР від 15.02.95 )
Стаття 263. Строки адміністративного затримання
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може тривати не більш як три години. У виняткових випадках, у зв'язку з особливою потребою законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено інші строки адміністративного затримання.
Осіб, які порушили прикордонний режим або режим у пунктах пропуску через державний кордон СРСР, може бути затримано на строк до трьох годин для складення протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи і з'ясування обставин правопорушення - до трьох діб з повідомлення про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які порушили правила обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, може бути затримано на строк до трьох годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи, проведення медичного огляду, з'ясування обставин придбання вилучених наркотичних засобів і психотропних речовин та їх дослідження - до трьох діб з повідомленням про це письмово прокурора протягом двадцяти чотирьох годин з моменту затримання або на строк до десяти діб з санкції прокурора, якщо правопорушники не мають документів, що посвідчують їх особу.
Осіб, які вчинили дрібне хуліганство, злісну непокору законному розпорядженню або вимозі працівника міліції, народного дружинника, а також військовослужбовця чи образу їх, публічні заклики до невиконання вимог працівника міліції, може бути затримано до розгляду справи народним суддею або начальником (заступником начальника) органу внутрішніх справ. До розгляду народним суддею справи може бути затримано також осіб, які порушили порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій або проявили неповагу до суду чи торгували з рук у невстановлених місцях.
Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка була в стані сп'яніння, - з часу її витвереження.
( Стаття 263 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6347-11від 03.08.88, N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N647-12 від 18.01.91; Законом N 64/95-ВР від 15.02.95 )
Стаття 264. Особистий огляд і огляд речей
Особистий огляд може провадитись уповноваженими на те посадовими особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ і прикордонних військ, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР, також і інших органів.
Особистий огляд може провадитись уповноваженою на те особою однієї статі з оглядуваним і в присутності двох понятих тієї ж статі.
Огляд речей може провадитись уповноваженими на те посадовим особами органів внутрішніх справ, воєнізованої охорони, цивільної авіації, митних установ, прикордонних військ, природоохоронних органів, органів лісоохорони, органів рибоохорони, органів, що здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, а у випадках, прямо передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР, також і інших органів. При вчиненні порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу уповноважені на те посадові особи органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання, органів рибоохорони, а також працівники міліції можуть провадити в установленому порядку огляд транспортних засобів.
Огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів здійснюється, як правило, у присутності особи, у власності (володінні) якої вони є. У невідкладних випадках зазначені речі, предмети може бути піддано оглядові з участю двох понятих під час відсутності власника (володільця).
Про особистий огляд, огляд речей складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання.
Особистий огляд, огляд речей у митних установах провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
( Стаття 264 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86; Законом N 3176-12 від 04.05.93 )
Стаття 265. Вилучення речей і документів
Речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у місцях, що їх визначають органи (посадові особи), яким надано право провадити вилучення речей і документів, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують. Вилучені орден, медаль, нагрудний знак до почесного звання СРСР, почесного звання Української РСР, Почесної Грамоти і Грамоти Президії Верховної Ради Української РСР, після розгляду справи підлягають поверненню їх законному володільцеві, а якщо він невідомий, надсилаються відповідно до Президії Верховної Ради СРСР або Президії Верховної Ради Української РСР. Вилучені самогон та інші міцні спиртні напої домашнього вироблення, апарати для їх вироблення після розгляду справи підлягають знищенню працівниками міліції.
При затриманні предметів контрабанди для забезпечення стягнення штрафу допускається вилучення речей (цінностей) у особи яка вчинила контрабанду, якщо остання не має постійного місця проживання в СРСР.
Про вилучення речей і документів складається протокол або робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення, про огляд речей або адміністративне затримання.
При вчиненні порушень, передбачених статтями 174, 190 - 195-4 цього Кодексу, працівник міліції має право вилучити вогнепальну, пневматичну зброю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду та холодну зброю, бойові припаси, електрошокові пристрої і спеціальні засоби. Працівник міліції має право провести особистий огляд і огляд речей порушника в порядку, встановленому статтею 264 цього Кодексу. До особи, яка вчинила правопорушення під час виконання службових обов'язків, вилучення зброї, особистий огляд і огляд речей застосовується лише у невідкладних випадках.
При вчиненні порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення, у водія чи судноводія вилучається посвідчення водія (талон до нього, свідоцтво, диплом) на строк до винесення постанови у справі та сплати порушником штрафу, що фіксується у талоні до посвідчення водія, який повертається водію, або видається тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном. В разі відсутності у водія при вчиненні адміністративних порушень посвідчення водія або талона до нього, а так само в разі ухилення водія від сплати штрафу може бути затриманий транспортний засіб порушника до сплати ним штрафу. Про вилучені речі і документи робиться запис у протоколі про адміністративне порушення.
При вчиненні порушень, передбачених статтею 81 (щодо порушень, пов'язаних з використанням автомототранспортних засобів), частинами першою, другою, четвертою і п'ятою статті 121, статтями 121-1, 122-3, 126, частинами першою і другою статті 130, частиною другою статті 132, частиною четвертою статті 133 цього Кодексу, працівник міліції вилучає номерні знаки транспортного засобу або затримує транспортний засіб і доставляє його для тимчасового зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці до усунення порушення, а в разі вчинення порушень, передбачених статтею 122-2, а так само в разі залишення водієм транспортного засобу на порушення правил зупинки і стоянки - до оформлення відповідних документів про правопорушення. При цьому робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення і (або) про огляд транспортного засобу. Порядок затримання номерних знаків і транспортних засобів визначається Міністерством внутрішніх справ України, а порядок зберігання затриманих транспортних засобів та оплати за їх доставку і зберігання - Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.
( Стаття 265 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87, N 7542-11 від 19.05.89, N1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 148/96-ВР від 25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96 )
Стаття 266. Відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами та огляд на стан сп'яніння
Водії, судноводії та інші особи, які керують транспортними засобами, річковими і маломірними суднами і щодо яких є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами або суднами та оглядові на стан сп'яніння.
Направлення зазначених осіб для огляду на стан сп'яніння і проведення огляду їх провадиться в порядку, що визначається Міністерством внутрішніх справ СРСР, Міністерством охорони здоров'я СРСР і Міністерством юстиції СРСР.
Стаття 267. Оскарження адміністративного затримання, огляду і вилучення речей та документів
Адміністративне затримання, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або прокуророві.
Глава 21
ОСОБИ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 268. Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 157, 160, 160-2, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, частиною першою статті 185-3, статтями 185-7 і 187 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення її від явки на виклик органу внутрішніх справ або народного судді цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов'язковою.
( Стаття 268 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 7445-11 від 27.04.89,N 8918-11 від 07.03.90, N 9166-11 від 04.05.90, N 647-12 від18.01.91, Законом N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 269. Потерпілий
Потерпілим є особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Потерпілий має право знайомитися з матеріалами справи, заявляти клопотання, оскаржувати постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Потерпілого може бути опитано як свідка відповідно до статті 272 цього Кодексу.
Стаття 270. Законні представники
Інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).
Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Стаття 271. Адвокат
У розгляді справи про адміністративне правопорушення може брати участь адвокат.
Адвокат має право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; за дорученням особи, яка його запросила від її імені приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Повноваження адвоката на участь у розгляді справи посвідчуються ордером, що його видає юридична консультація.
Стаття 272. Свідок
Як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
На виклик органу (посадової особи), у провадженні якого перебуває справа, свідок забов'язаний з'явитися в зазначений час, дати правдиві пояснення, повідомити все відоме йому по справі і відповісти на поставлені запитання.
Стаття 273. Експерт
Експерт призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі, коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Експерт забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і дати об'єктивний висновок у поставлених перед ним питаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Стаття 274. Перекладач
Перекладач призначається органом (посадовою особою), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Перекладач забов'язаний з'явитися на виклик органу (посадової особи) і зробити повно й точно доручений йому переклад.
Стаття 275. Відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам
Потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам відшкодовуються у встановленому порядку витрати, що їх вони зазнали у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
За особами, яких викликають як потерпілих, свідків, експертів і перекладачів, зберігається у встановленому порядку середній заробіток за місцем роботи за час їх відсутності у зв'язку з явкою в орган (до посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення.
Глава 22
РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 276. Місце розгляду справи про адміністративне правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 121-126, 128, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть розглядатися також за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законодавством України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
( Стаття 276 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 1117-11 від 16.10.85, N 7542-11 від 19.05.89,N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91; Законами N 3785-12від 23.12.93, N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Стаття 277. Строки розгляду справ про адміністративні правопорушення
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 42-2, частиною першою статті 44, 44-1, 106-1, 106-2, статтею 162, 173, 173-1, 178, 185 і частиною першою статті 185-3, статтею 185-7, розглядаються протягом доби, статтями 146, 157, 160, 160-2, 185-1, 186-2 і 186-4 - у триденний строк, статтями 46-1, 51 і 176 - у п'ятиденний строк, а статтями 101-103 цього Кодексу - у семиденний строк.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути передбачено й інші строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.
( Стаття 277 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2010-11 від 03.04.86, N 4135-11 від 12.06.87,N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90,N 8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 661-12 від 28.01.91; ЗаконамиN 3039-12 від 03.03.93, N 3890-12 від 28.01.94, N 64/95-ВР від15.02.95, N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 278. Підготовка до розгляду справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Стаття 279. Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення
Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.
Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. У разі участі в розгляді справи прокурора заслуховується його висновок.
Стаття 280. Обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
( Стаття 280 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11від 16.10.85 )
Стаття 281. Протокол засідання колегіального органу по справі про адміністративне правопорушення
При розгляді колегіальним органом справи про адміністративне правопорушення ведеться протокол, в якому зазначаються:
1) дата і місце засідання;
2) найменування і склад органу, який розглядає справу;
3) зміст справи, що розглядається;
4) відомості про явку осіб, які беруть участь у справі;
5) пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, їх клопотання і результати їх розгляду;
6) документи і речові докази, досліджені при розгляді справи;
7) відомості про оголошення прийнятої постанови і роз'яснення порядку та строків її оскарження.
Протокол засідання колегіального органу підписується головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Стаття 282. Пропозиції про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень
Орган (посадова особа), який розглядає справу, встановивши причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, вносить у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі пропозиції про вжиття заходів щодо усунення цих причин та умов. При вжиті заходи протягом місяця з дня надходження пропозиції повинно бути повідомлено орган (посадову особу), який вніс пропозицію.
Глава 23
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 283. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.
Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.
Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
( Стаття 283 із змінами, внесеними згідно із Законом N 244/94-ВРвід 15.11.94 )
Стаття 284. Види постанов по справі про адміністративне правопорушення
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд товариського суду, комісії по боротьбі з пияцтвом, утвореної на підприємстві, в установі, організації чи їх структурних підрозділах, громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу попереднього слідства чи дізнання, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
( Стаття 284 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1117-11від 16.10.85; Законом N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Стаття 285. Оголошення постанови по справі про адміністративне правопорушення і вручення копії постанови
Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Копія постанови вручається під розписку. В разі, якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
По справах про порушення митних правил та про контрабанду копія постанови вручається особам, щодо яких її винесено, в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
По справах про адміністративне правопорушення, передбачені статтями 174 і 191 цього Кодексу, щодо особи, якій вогнестрільну зброю, а також бойові припаси ввірено в зв'язку з виконанням службових обов'язків або передано в тимчасове користування підприємством, установою, організацією, адміністративна комісія (виконавчий комітет селищної, сільської Ради народних депутатів) надсилає копії постанови (рішення), крім того, відповідному підприємству, установі або організації для відома і органу внутрішніх справ для розгляду питання про заборону цій особі користуватися вогнестрільною зброєю.
Стаття 286. Доведення постанови про накладення адміністративного стягнення до відома громадськості
Орган (посадова особа), який розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, частинами першою і другою статті 129, частинами першою і другою статті 130, статтями 157, 173, 176, 177, 178 цього Кодексу, доводить до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання порушника, а передбачені статтями 210 і 211 - до відома керівника підприємства, установи, організації, колгоспу та навчального закладу за місцем роботи (навчання) про накладене на нього стягнення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 51, цього Кодексу, про прийняте рішення доводиться також до відома адміністрації підприємства, установи, організації, або органу внутрішніх справ, що надіслали до суду протокол про дрібне розкрадення. По справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 43, 109-115, 120, частинами першою, другою і третьою статті 133, частиною першою статті 134, частинами першою, другою і третьою статті 135, вчинені злісними порушниками, про прийняте рішення доводиться до відома адміністрації або громадської організації за місцем роботи, навчання або проживання злісного порушника.
( Стаття 286 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 3282-11 від 19.12.86, N 4135-11 від 12.06.87,N 7542-11 від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від15.11.91 )
Глава 24
ОСКАРЖЕННЯ І ОПРОТЕСТУВАННЯ ПОСТАНОВИ ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Стаття 287. Право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Постанова районного (міського) народного суду (народного судді) про накладення адміністративного стягнення є остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягає, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 288. Порядок оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено:
1) постанову адміністративної комісії - у виконавчий комітет відповідної Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
2) рішення виконавчого комітету селищної, сільської Ради народних депутатів - у виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним;
3) постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним; постанову про накладення іншого адміністративного стягнення - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі), після чого скаргу може бути подано в районний (міський) суд, рішення якого є остаточним.
Постанову про одночасне накладення основного і додаткового адміністративних стягнень може бути оскаржено за вибором особи, щодо якої її винесено, чи потерпілого в порядку, встановленому для оскарження основного або додаткового стягнення;
4) постанову органу внутрішніх справ (посадової особи), Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження, зафіксованого на місці вчинення правопорушення без складення протоколу, - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі);
5) постанову посадової особи військової автомобільної інспекції по справі про порушення правил дорожнього руху, винесену на підставі статті 125 цього Кодексу, - вищестоящій посадовій особі, правомочній розглядати скаргу.
Скарга подається в орган (посадовій особі), який виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. Скарга, що надійшла, протягом трьох діб надсилається разом із справою органу (посадовій особі), правомочному відповідно до цієї статті її розглядати.
Особа, яка оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державної пошлини.
( Стаття 288 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 7542-11 від 19.05.89; Законами N 2857-12 від15.12.92, N 244/94-ВР від 15.11.94 )
Стаття 289. Строк оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Стаття 290. Опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Стаття 291. Зупинення виконання постанови в зв'язку з поданням скарги або принесенням протесту
Подання у встановлений строк скарги зупиняє виконання постанови про накладення адміністративного стягнення до розгляду скарги, за винятком постанов про застосування заходів стягнення, передбачених статтями 26 і 32 цього Кодексу, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Принесення прокурором протесту зупиняє виконання постанови до розгляду протесту.
Стаття 292. Строк розгляду скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення
Скарга і протест на постанову по справі про адміністративне правопорушення розглядаються правомочними органами (посадовими особами) в десятиденний строк з дня їх надходження, якщо інше не встановлено законодавством СРСР.
Стаття 293. Розгляд скарги і протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення
Орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Стаття 294. Повноваження судді, начальника органу внутрішніх справ, голови вищестоящого суду і начальника вищестоящого органу внутрішніх справ щодо перегляду справи
Постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 41-1, 41-2, 41-3, 42-2, частиною першою статті 44, статтями 44-1, 46-1, 51 - 51-2, частиною першою статті 106-1, частиною п'ятою статті 121, частиною другою статті 130, статтями 146, 157, 160, 160-2, 160-4, 164-3, 166-1 - 166-4, 173, 173-1, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтями 184 - 185-9, 186-2, 186-4, 186-5, 187, 188-1, 188-6 і 208-1 цього Кодексу, а також постанови у справах про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим суддею, а також незалежно від наявності протесту прокурора - головою вищестоящого суду.
Постанову начальника органу внутрішніх справ по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173 цього Кодексу, може бути скасовано або змінено за протестом прокурора самим начальником органу внутрішніх справ, а також незалежно від наявності протесту прокурора - начальником вищестоящого органу внутрішніх справ.
( Стаття 294 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, N 4452-11 від 21.08.87, N6347-11 від 03.08.88, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8710-11 від 19.01.90, N 8711-11 від 19.01.90, N8918-11 від 07.03.90, N 9082-11 від 20.04.90, N 9166-11 від04.05.90, N 647-12 від 18.01.91, N 1413-12 від 09.08.91; ЗаконамиN 1255-12 від 25.06.91, N 3582-12 від 11.11.93, N 3888-12 від28.01.94, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94,N 8/95-ВР від 19.01.95, N 123/95-ВР від 05.04.95, N 210/95-ВР від 02.06.95, N 386/96-ВР від 01.10.96 )
Стаття 295. Надіслання копії рішення по скарзі або протесту на постанову
Копія рішення по скарзі або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.
Про результати розгляду протесту повідомляється прокуророві.
Стаття 296. Наслідки скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення
Скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв'язаних з цією постановою. У разі неможливості повернення предмета повертається його вартість.
Відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконним накладенням адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту або виправних робіт, провадиться в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 297. Опротестування рішення по скарзі
Рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути опротестовано прокурором.
Протест на рішення по скарзі вноситься у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який прийняв рішення по скарзі.
Розділ V. ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ПРО НАКЛАДЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ
Глава 25
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 298. Обов'язковість постанови про накладення адміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Стаття 299. Звернення постанови до виконання
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стаття 300. Порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Постанова про адміністративний арешт виконується органом внутрішніх справ у порядку, встановленому законодавством СРСР.
У разі винесення кількох постанов про накладення адміністративних стягнень щодо однієї особи кожна постанова виконується окремо.
Стаття 301. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
Якщо негайне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних робіт або штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) є неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити виконання постанови на строк до одного місяця.
Стаття 302. Припинення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення
За наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Стаття 303. Давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень
Не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі зупинення виконання постанови відповідно до статті 291 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги або протесту. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено й інші, більш тривалі строки для виконання постанов по справах про окремі види адміністративних правопорушень.
Відповідно до Митного кодексу СРСР предмети контрабанди, а також перевізні та інші засоби, призначені для переміщення предметів контрабанди через державний кордон СРСР або їх приховування, підлягають конфіскації незалежно від часу їх виявлення.
Стаття 304. Вирішення питань, зв'язаних з виконанням постанови
Питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Стаття 305. Контроль за виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення
Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Глава 26
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ВИНЕСЕННЯ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Стаття 306. Порядок виконання постанови про винесення попередження
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову, шляхом оголошення постанови порушнику.
Якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді попередження виноситься під час відсутності порушника, йому вручається копія постанови в порядку і строки, передбачені статтею 285 цього Кодексу.
При винесенні адміністративного стягнення у вигляді попередження на місці вчинення порушень, передбачених статтями 116, 116-2, 117, 125, частиною першою статті 127 цього Кодексу, воно оформляється способом, встановленим відповідно Міністерством внутрішніх справ України або Міністерством транспорту Української РСР.
( Стаття 306 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91 )
Глава 27
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО НАКЛАДЕННЯ ШТРАФУ
Стаття 307. Строки і порядок виконання постанови про накладення штрафу
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу Ощадного банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
( Стаття 307 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 7542-11від 19.05.89, N 1369-12 від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91;Законами N 244/94-ВР від 15.11.94, N 196/96-ВР від 15.05.96 )
Стаття 308. Примусове виконання постанови про стягнення штрафу
У разі несплати штрафу порушником у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для відрахування суми штрафу в примусовому порядку з його заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до правил, установлених Цивільним процесуальним кодексом Української РСР.
Якщо особа, піддана штрафу, не працює або якщо стягнення штрафу із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії порушника є неможливим з інших причин, стягнення провадиться на підставі постанови органу (посадової особи) про накладення штрафу судовим виконавцем, що перебуває при районному (міському) народному суді, шляхом звернення стягнення на особисте майно порушника, а також на його частку в спільній власності.
Стягнення штрафу не може бути звернено на майно, на яке відповідно до законодавства Української РСР не може бути звернено стягнення за виконавчими документами.
Забороняється віднесення накладених на посадових осіб штрафів за рахунок підприємств, установ і організацій.
У разі виявлення предметів контрабанди в транспортних засобах, володільці яких не мають постійного місця проживання в СРСР, штраф стягується в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
Стаття 309. Виконання постанови про накладення штрафу, який стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення
При стягненні штрафу відповідно до статті 258 цього Кодексу на місці вчинення адміністративного правопорушення порушникові видається квитанція встановленого зразка, яка є документом суворої фінансової звітності.
У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення провадження в справі, а потім виконання постанови здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.
( Стаття 309 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11від 19.05.89 )
Стаття 310. Закінчення провадження по виконанню постанови про накладення штрафу
Постанова про накладення штрафу, за якою стягнення штрафу проведено повністю, з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
Глава 28
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ОПЛАТНЕ ВИЛУЧЕННЯ ПРЕДМЕТА
Стаття 311. Органи, що виконують постанови про оплатне вилучення предмета
Постанова про оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, виконується органом (посадовою особою), який виніс постанову.
( Частину другу статті 311 виключено на підставі Закону N 148/96-ВР від 25.04.96 )
По справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 191 і статтею 193 цього Кодексу, постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, які передбачають оплатне вилучення вогнестрільної зброї та бойових припасів, виконуються органами внутрішніх справ.
( Стаття 311 із змінами, внесеними згідно із Законом N 148/96-ВРвід 25.04.96 )
Стаття 312. Виконання постанови про оплатне вилучення предмета
Вилучені предмети на підставі постанови про оплатне вилучення здаються органом (посадовою особою), зазначеним в статті 311 цього Кодексу, для реалізації в комісійний магазин або спеціально виділені для цієї мети магазини державної чи кооперативної торгівлі за місцем знаходження майна, що підлягає вилученню.
Суми, виручені від реалізації оплатно вилученого предмета, відповідно до статті 28 цього Кодексу передаються органами (посадовими особами), які винесли постанову, колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено інший порядок виконання постанови про оплатне вилучення предмета.
Глава 29
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО КОНФІСКАЦІЮ ПРЕДМЕТА, ГРОШЕЙ
( Назва глави 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від 25.06.91 )
Стаття 313. Органи, що виконують постанови про конфіскацію предмета, грошей
Постанова про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виконується:
1) судовими виконавцями, що перебувають при районних (міських) народних судах, - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 146, 157, 160 - 160-2, 160-4, частинами першою, другою і третьою статті 181, статтею 208-1 цього Кодексу;
2) уповноваженими на те особами:
органів внутрішніх справ - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені, статтями 46-1 і 106-2, 162, 164-6 - 164-8, 174, 181-2, 188, 190, частиною другою статті 191, статтями 195-1 - 195-4 цього Кодексу;
органів мисливського господарства - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 85, 85-1, 88-1 і 163 цього Кодексу щодо порушення правил полювання;
органів рибоохорони - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 85, 85-1 і 88-1 цього Кодексу щодо порушення правил рибальства і охорони рибних запасів;
органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 85, 85-1, 88, 88-1, 88-2, 90, 91 і 163 цього Кодексу;
підприємств і організацій, на які покладено приймання конфіскованих м'ясоїдних хутрових звірів, спільно з представниками фінансового органу і ветеринарного нагляду - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 166 цього Кодексу;
підприємств і організацій, на які покладено приймання конфіскованих собак і котів, - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 154 цього Кодексу;
фінансових органів - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 164, 165 цього Кодексу;
органів повітряного транспорту - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 112, частиною третьою статті 133 цього Кодексу;
митних органів - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 208, статтями 208-1, 209 цього Кодексу;
органів державної податкової служби - у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 164-5 цього Кодексу.
( Стаття 313 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 2010-11від 03.04.86, N 2444-11 від 27.06.86, N 3282-11 від 19.12.86,N 4134-11 від 12.06.87, N 6976-11 від 14.12.88, N 7445-11 від27.04.89, N 8711-11 від 19.01.90, N 158-12 від 03.08.90,N 1413-12 від 09.08.91; Законами N 1255-12 від 25.06.91, N 3806-12від 24.12.93, N 179/94-ВР від 22.09.94, N 244/94-ВР від 15.11.94,N 64/95-ВР від 15.02.95, N 81/96-ВР від 06.03.96, N 148/96-ВР від25.04.96, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N497/96-ВР від 14.11.96 )
Стаття 314. Порядок виконання постанови про конфіскацію предмета, грошей
Виконання постанови про конфіскацію предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, здійснюється шляхом вилучення конфіскованого предмета і примусового безоплатного звернення цього предмета у власність держави.
Виконання постанови про конфіскацію предметів контрабанди, перевізних та інших засобів, призначених для переміщення предметів контрабанди через державний кордон СРСР або їх приховування, а також заборонених до ввезення в СРСР або вивезення за кордон предметів, що пересилаються у міжнародних поштових відправленнях, провадиться в порядку, встановленому Митним кодексом СРСР.
( Стаття 314 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від25.06.91)
Стаття 315. Порядок реалізації конфіскованих предметів, грошей
Реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, провадиться в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
( Стаття 315 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від25.06.91)
Стаття 316. Закінчення провадження по виконанню постанови про конфіскацію предмета, грошей
Постанова про конфіскацію предмета, грошей з відміткою про виконання повертається органові (посадовій особі), який виніс постанову.
( Стаття 316 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-12 від25.06.91)
Глава 30
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРАВА
Стаття 317. Органи, що виконують постанову про позбавлення спеціального права
Постанова про позбавлення права керування транспортними засобами виконується посадовими особами органів внутрішніх справ, зазначеними у пункті 2 частини другої статті 222 цього Кодексу.
Постанова про позбавлення права керування річковими і маломірними суднами виконується посадовами особами органів річкового транспорту і Державної інспекції по маломірних суднах Української РСР, зазначеними у частині другій статті 226 і пункті 2 частини другої статті 227 цього Кодексу.
Постанова про позбавлення права полювання виконується зазначеними у частині другій статті 242 цього Кодексу посадовими особами органів, мисливського господарства.
( Стаття 317 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 2010-11від 03.04.86, Законом N 81/96-ВР від 06.03.96 )
Стаття 318. Порядок виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном
У разі винесення постанови про позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном вилучене відповідно до частини п'ятої статті 265 цього Кодексу посвідчення водія (свідоцтво, диплом) особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, не повертається.
Дія виданого замість вилученого посвідчення водія (свідоцтва, диплома) тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном продовжується до закінчення строку, встановленого для подання скарги, або до прийняття рішення по скарзі.
Якщо в результаті розгляду скарги буде прийнято рішення про скасування постанови і закриття справи або про заміну позбавлення права керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном іншим заходом стягнення (пункти 3 і 4 частини першої статті 293 цього Кодексу), вилучене посвідчення водія (свідоцтво, диплом) повертається особі, у якої його було вилучено.
( Стаття 318 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 7542-11від 19.05.89 )
Стаття 319. Порядок виконання постанови про позбавлення права полювання
Виконання постанови про позбавлення права полювання провадиться шляхом вилучення мисливського квитка.
У разі ухилення особи, позбавленої права полювання, від здачі мисливського квитка органи мисливського господарства, вилучення мисливського квитка провадять у встановленому порядку.
Порядок вилучення мисливського квитка встановлюється Міністерством лісового господарства Української РСР.
( Стаття 319 із змінами, внесеними згідно із Законом N 81/96-ВРвід 06.03.96 )
Стаття 320. Підстава і порядок скорочення строку позбавлення спеціального права
При сумлінному ставленні до праці і зразковій поведінці особи, позбавленої на певний строк права керування транспортним засобом, річковим маломірним судном або права полювання орган (посадова особа), який наклав стягнення, може після закінчення не менш як половини призначеного строку скоротити за клопотанням громадської організації, трудового колективу строк позбавлення зазначеного права.
Стаття 321. Обчислення строків позбавлення спеціального права
Водії транспортних засобів, судноводії і особи, що порушили правила полювання, вважаються позбавленими спеціального права з дня винесення постанови про позбавлення цього права. Якщо зазначені особи, які позбавлені спеціального права, ухиляються від здачі документа, що посвідчує це право, то строк позбавлення їх спеціального права обчислюється з дня здачі або вилучення такого документа.
Після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, а також у разі його скорочення відповідно до статті 320 цього Кодексу особі, щодо якої застосовано даний захід адміністративного стягнення, повертаються в установленому порядку вилучені у неї документи. Вилучене посвідчення водія транспортного засобу повертається особі, яку було позбавлено права керування транспортними засобами, після проходження нею перевірки знань правил дорожнього руху у Державній автомобільній інспекції.
( Стаття 321 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 1369-12від 29.07.91, N 1818-12 від 15.11.91 )
Глава 31
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ВИПРАВНИХ РОБІТ
Стаття 322. Виконання постанови про застосування виправних робіт
Постанова районного (міського) народного суду (народного судді) про застосування виправних робіт надсилається органу внутрішніх справ на виконання не пізніш як наступного дня після її винесення.
Виправні роботи відповідно до статті 31 цього Кодексу відбуваються за місцем постійної роботи порушника.
На підставі постанови про виправні роботи із заробітку порушника провадяться відрахування в доход держави протягом строку відбування адміністративного стягнення в розмірі, визначеному постановою.
Стаття 323. Обчислення строку відбування виправних робіт
Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював і з його заробітку провадилось відрахування.
Кількість днів, віпрацьованих порушником, має бути не менше кількості робочих днів, що припадають на встановлений районним (міським) народним судом (народним суддею) календарний строк стягнення. Якщо порушник не відпрацював зазначеної кількості робочих днів і відсутні підстави для зарахування невідпрацьованих днів у строк стягнення, відбування виправних робіт триває до повного відпрацювання порушником належної кількості робочих днів.
У строк відбування стягнення зараховується час, протягом якого порушник не працював з поважних причин і йому відповідно до закону виплачувалась заробітна плата. До цього строку також зараховується час хвороби, час, наданий для догляду за хворим, і час проведений у відпустці по вагітності і родах. Час хвороби, спричиненої сп'янінням або діями, зв'язаними з сп'янінням, до строку відбування виправних робіт не зараховується.
Стаття 324. Обов'язки адміністрації підприємства, установи та організації за місцем відбування порушником виправних робіт
На адміністрацію підприємства, установи та організації за місцем відбування порушником виправних робіт покладається:
правильне і своєчасне провадження відрахувань із заробітку порушника в доход держави і своєчасний переказ відрахованих сум у встановленому порядку;
трудове виховання порушника;
повідомлення органів, що відають виконанням даного виду стягнення, про ухилення порушника від відбування стягнення.
Стаття 325. Наслідки ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства
У разі ухилення особи від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства, постановою народного судді невідбутий строк виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку один день арешту за три дні виправних робіт, але не більш як на п'ятнадцять діб.
( Стаття 325 із змінами, внесеними згідно із Законом N 55/97-ВР від 07.02.97 )
Глава 32
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ ПРО ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНОГО АРЕШТУ
Стаття 326. Виконання постанови про застосування адміністративного арешту
Постанова районного (міського) народного суду ( народного судді) про застосування адміністративного арешту виконується негайно після її винесення.
Стаття 327. Порядок відбування адміністративного арешту
Осіб, підданих адміністративному арешту, тримають під вартою в місцях, що їх визначають органи внутрішніх справ. При виконанні постанови про застосування адміністративного арешту арештовані піддаються особистому оглядові.
Строк адміністративного затримання зараховується до строку адміністративного арешту.
Відбування адміністративного арешту провадиться за правилами, встановленими законодавством СРСР.
Стаття 328. Трудове використання осіб, підданих адміністративному арешту
Особи, піддані адміністративному арешту за правопорушення, передбачені частиною першою статті 44, статтею 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1 і частиною першою статті 185-3 цього Кодексу, використовуються на фізичних роботах.
Організація трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту, покладається на виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів.
Особам, підданим адміністративному арешту, за час перебування під арештом заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.
( Стаття 328 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 316-11від 29.05.85, N 4452-11 від 21.08.87, N 6347-11 від 03.08.88,N 9166-11 від 04.05.90 )
Глава 33
ПРОВАДЖЕННЯ ПО ВИКОНАННЮ ПОСТАНОВИ В ЧАСТИНІ ВІДШКОДУВАННЯ МАЙНОВОЇ ШКОДИ
Стаття 329. Порядок і строк виконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди виконується в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та цивільним процесуальним законодавством.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди є виконавчим документом.
Майнова шкода має бути відшкодована порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови (стаття 285), а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
Стаття 330. Наслідки невиконання постанови в частині відшкодування майнової шкоди
У разі невиконання постанови по справі про адміністративне правопорушення в частині відшкодування майнової шкоди у строк, установлений частиною третьою статті 329 цього Кодексу, вона надсилається для стягнення збитків у порядку виконавчого провадження, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.
Заступник Голови ПрезидіїВерховної Ради Української РСР В. ШЕВЧЕНКОСекретар ПрезидіїВерховної Ради Української РСР М. ХОМЕНКО
м.Київ, 7 грудня 1984 року
N 8073-X
Кодекс України про адміністративні правопорушення
(статті 213 - 330)
Розділ III. ОРГАНИ, УПОВНОВАЖЕНІ РОЗГЛЯДАТИ СПРАВИ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ
Глава 16
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 213. Органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення
Справи про адміністративні правопорушення розглядаються:
1) адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, селищних, сільських Рад народних депутатів;
2) виконавчими комітетами селищних, сільських Рад народних депутатів;
3) районними (міськими), районними в містах комісіями в справах неповнолітніх;
4) районними (міськими) судами (суддями);
5) органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 214. Розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах, сільських, селищних Рад народних депутатів вирішують усі справи про адміністративні правопорушення, за винятком віднесених цим Кодексом до відання інших органів (посадових осіб).
Виконавчі комітети сільських, селищних Рад народних депутатів, судді районних (міських) судів, органи внутрішніх справ, органи державних інспекцій та інші уповноважені органи (пункт 5 статті 213) розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені цим Кодексом до їх відання.
Стаття 215. Порядок утворення колегіальних органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення
Адміністративні комісії утворюються відповідними Радами народних депутатів у складі голови, заступника голови, відповідального секретаря, а також членів комісії. В адміністративних комісіях при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах Рад народних депутатів є посада звільненого відповідального секретаря комісії. Порядок діяльності адміністративних комісій встановлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.