• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Лісовий кодекс України

Верховна Рада України  | Кодекс України, Кодекс, Закон від 21.01.1994 № 3852-XII
Редакції
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 21.01.1994
  • Номер: 3852-XII
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Верховна Рада України
  • Тип: Кодекс України, Кодекс, Закон
  • Дата: 21.01.1994
  • Номер: 3852-XII
  • Статус: Документ діє
Редакції
Документ підготовлено в системі iplex
Лісовий кодекс України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, N 17, ст.99 )
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Лісове законодавство України
Лісові відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України про охорону навколишнього природного середовища, іншими актами законодавства України.
Земельні, водні та гірничі відносини, а також відносини щодо охорони, використання і відтворення рослинного і тваринного світу в частині, не врегульованій цим Кодексом, регулюються відповідним законодавством України.
Стаття 2. Завдання Лісового кодексу України
Завданням Лісового кодексу України є регулювання правових відносин з метою забезпечення підвищення продуктивності, охорони та відтворення лісів, посилення їх корисних властивостей, задоволення потреб суспільства у лісових ресурсах на основі їх науково обгрунтованого раціонального використання.
Стаття 3. Поняття про ліс. Функції і значення лісів України
Ліс - це сукупність землі, рослинності, в якій домінують дерева та чагарники, тварин, мікроорганізмів та інших природних компонентів, що в своєму розвитку біологічно взаємопов'язані, впливають один на одного і на навколишнє середовище.
Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.
Стаття 4. Лісовий фонд України
Усі ліси на території України становлять її лісовий фонд.
До лісового фонду належать також земельні ділянки, не вкриті лісовою рослинністю, але надані для потреб лісового господарства.
До лісового фонду не належать:
усі види зелених насаджень у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів;
окремі дерева і групи дерев, чагарники на сільськогосподарських угіддях, садибах, присадибних, дачних і садових ділянках.
Питання створення, охорони і використання насаджень, що не належать до лісового фонду, регулюються іншими актами законодавства.
Стаття 5. Землі лісового фонду України
Землі лісового фонду поділяються на:
а) лісові:
вкриті лісовою (деревною і чагарниковою) рослинністю;
не вкриті лісовою рослинністю, які підлягають залісенню (зруби, згарища, рідколісся, пустирі та інші), зайняті лісовими шляхами, просіками, протипожежними розривами тощо;
б) нелісові:
зайняті спорудами, пов'язаними з веденням лісового господарства, трасами ліній електропередач, продуктопроводів та підземними комунікаціями тощо;
зайняті сільськогосподарськими угіддями (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, надані для потреб лісового господарства);
зайняті болотами і водоймами в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для потреб лісового господарства.
Віднесення земельних ділянок до складу земель лісового фонду, визначення їх меж провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством.
Стаття 6. Власність на ліси
Усі ліси в Україні є власністю держави.
Від імені держави лісами розпоряджається Верховна Рада України.
Верховна Рада України делегує відповідним Радам народних депутатів свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом та іншими актами законодавства.
Ради народних депутатів в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
Надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування провадиться без їх вилучення у постійних користувачів у порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 7. Лісові ресурси
Лісовими ресурсами є деревина, технічна і лікарська сировина, кормові, харчові та інші продукти лісу, що використовуються для задоволення потреб населення і виробництва.
Лісові ресурси за своїм значенням поділяються на лісові ресурси державного і місцевого значення.
До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця.
До лісових ресурсів місцевого значення належать лісові ресурси, не віднесені до ресурсів державного значення.
Стаття 8. Корисні властивості лісів
Корисними властивостями лісів є їх здатність зменшувати вплив негативних природних явищ, захищати грунти від ерозії, регулювати стік води, попереджувати забруднення навколишнього природного середовища і очищати його, сприяти оздоровленню населення та його естетичному вихованню.
Стаття 9. Користування земельними ділянками лісового фонду
Користування земельними ділянками лісового фонду може бути постійним або тимчасовим.
У постійне користування земельні ділянки лісового фонду надаються спеціалізованим лісогосподарським підприємствам, іншим підприємствам, установам, організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи (далі - постійні лісокористувачі), для ведення лісового господарства, а також для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У постійне користування для цієї ж мети окремі земельні ділянки лісового фонду площею до п'яти гектарів, якщо вони входять до складу угідь селянських (фермерських) господарств, можуть також надаватися громадянам із спеціальною підготовкою.
Право постійного користування земельними ділянками лісового фонду посвідчується державним актом на право постійного користування землею.
У тимчасове користування за погодженням з постійними лісокористувачами земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися підприємствам, установам, організаціям, об'єднанням громадян, релігійним організаціям, громадянам України, іноземним юридичним особам та громадянам (далі - тимчасові лісокористувачі) для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Тимчасове користування земельними ділянками лісового фонду може бути: короткостроковим - до трьох років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років.
Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду оформляється договором.
Форма договору на право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду, в тому числі на умовах оренди, і порядок його реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 10. Оренда земельних ділянок лісового фонду
У тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду можуть надаватися на умовах оренди.
Умови оренди визначаються за угодою сторін у договорі. Орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельних ділянок лісового фонду після закінчення строку його дії.
Стаття 11. Компетенція Верховної Ради України у галузі регулювання лісових відносин
До відання Верховної Ради України у галузі регулювання лісових відносин належить:
1) законодавче регулювання лісових відносин;
2) розпорядження лісовим фондом;
3) визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
4) визначення повноважень Рад народних депутатів і органів державної виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин.
Стаття 12. Компетенція Верховної Ради Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин
До відання Верховної Ради Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин на її території належить:
1) розпорядження лісовим фондом відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства;
2) розробка і вдосконалення лісового законодавства Республіки Крим;
3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;
5) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;
6) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для потреб мисливського господарства та припинення права користування ними;
7) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.
Законодавчі акти Республіки Крим у галузі регулювання лісових відносин не повинні суперечити лісовому законодавству України.
Стаття 13. Компетенція обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин
До відання обласних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:
1) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у постійне користування та припинення права користування ними;
2) розробка та організація виконання обласних програм розвитку лісового господарства і використання лісових ресурсів;
3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
4) віднесення лісів до категорій захисності у випадках, передбачених частиною другою статті 40 цього Кодексу;
5) поділ лісів за розрядами такс в порядку, встановленому законодавством;
6) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а також заборона відвідання лісів населенням, в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;
7) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей, а також заборона в разі потреби використання окремих лісових ресурсів;
8) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для заготівлі деревини шляхом рубок головного користування і живиці, проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;
9) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для потреб мисливського господарства та припинення права користування ними;
10) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 14. Компетенція районних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин
До відання районних Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на відповідній території належить:
1) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
2) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, а також заборона відвідання лісів населенням, в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;
3) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;
4) надання земельних ділянок лісового фонду за межами населених пунктів у тимчасове користування для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та припинення права користування ними;
5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 15. Компетенція міських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин
До відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:
1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування та припинення права користування ними;
2) надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт та припинення права користування ними;
3) здійснення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
4) забезпечення здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством;
5) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;
6) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 16. Компетенція селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин
До відання селищних і сільських Рад народних депутатів у галузі регулювання лісових відносин на їх території належить:
1) надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування в межах селищ і сіл та припинення права користування ними;
2) надання в межах селищ і сіл земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування для спеціального використання лісових ресурсів, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, а також за їх межами для заготівлі другорядних лісових матеріалів, здійснення побічних лісових користувань та припинення права користування цими ділянками;
3) здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення для їх гасіння протипожежної техніки, а також заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.
4) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей;
5) вирішення інших питань у галузі регулювання лісових відносин у межах своєї компетенції.
Стаття 17. Участь громадян та їх об'єднань, громадських комітетів і рад самоврядування у здійсненні заходів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів
Громадяни та їх об'єднання, громадські комітети і ради самоврядування мають право у встановленому порядку брати участь у розгляді Радами народних депутатів питань, пов'язаних з використанням лісового фонду, а також сприяти Радам народних депутатів і спеціально уповноваженим органам державної виконавчої влади у здійсненні заходів щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
ГЛАВА 2. ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ЛІСОКОРИСТУВАЧІВ
Стаття 18. Права та обов'язки постійних лісокористувачів
Постійні лісокористувачі мають право:
1) на ведення у встановленому порядку лісового господарства;
2) на першочергове спеціальне використання у встановленому порядку лісових ресурсів, користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт;
3) власності на заготовлену продукцію і доходи від її реалізації (крім доходів від реалізації продукції, одержаної від догляду за лісом та інших лісогосподарських заходів);
4) здійснювати у встановленому законодавством порядку будівництво доріг, лісових складів, пожежно-хімічних станцій, господарських приміщень та інших об'єктів, необхідних для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.
Постійні лісокористувачі зобов'язані:
1) забезпечувати відтворення, охорону, захист і підвищення продуктивності лісових насаджень та посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості грунтів, виконувати інші вимоги законодавства щодо ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів;
2) дотримувати науково обгрунтованих норм і порядку спеціального використання деревних та інших ресурсів лісу та користування земельними ділянками лісового фонду;
3) вести лісове господарство, здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів та користуватися земельними ділянками лісового фонду способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для їх охорони, захисту, використання та відтворення;
4) виконувати роботи, пов'язані з відведенням у натурі земельних ділянок лісового фонду для спеціального використання лісових ресурсів, потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт;
5) вести первинний облік лісів;
6) забезпечувати охорону рідкісних видів рослин і тварин, рослинних угруповань відповідно до природоохоронного законодавства;
7) своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів;
8) не порушувати законні права тимчасових лісокористувачів.
Стаття 19. Права та обов'язки тимчасових лісокористувачів
Тимчасові лісокористувачі мають право:
1) здійснювати спеціальне використання лісових ресурсів, користуватися земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт відповідно до умов договору;
2) за погодженням з Радами народних депутатів, які надали їм у користування земельні ділянки лісового фонду, та постійними лісокористувачами у встановленому законодавством порядку прокладати дороги, обладнувати лісові склади, стоянки для автотранспорту, зводити господарські будівлі та споруди для зберігання і первинної обробки заготовленої сировини тощо.
Тимчасові лісокористувачі зобов'язані:
1) забезпечувати користування земельними ділянками лісового фонду відповідно до умов їх надання;
2) вести роботи способами, які б забезпечували збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювали сприятливі умови для відновлення насаджень, охорони, захисту, використання та відтворення лісів, охорони рідкісних видів флори і фауни;
3) своєчасно вносити плату за спеціальне використання лісових ресурсів;
4) не порушувати права інших лісокористувачів;
5) виконувати інші вимоги щодо регулювання порядку використання лісових ресурсів, встановлені законодавством України.
Стаття 20. Захист прав лісокористувачів
Права лісокористувачів охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавчими актами.
Втручання в діяльність лісокористувачів з боку державних, господарських та інших органів і організацій забороняється, за винятком випадків, передбачених законодавчими актами.
Збитки, заподіяні порушенням прав лісокористувачів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Стаття 21. Припинення права постійного користування земельними ділянками лісового фонду
Постійне користування земельними ділянками лісового фонду припиняється у випадках і порядку, передбачених Земельним кодексом України.
Стаття 22. Припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду
Право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду припиняється в разі:
1) добровільної відмови від користування земельними ділянками лісового фонду;
2) закінчення строку, на який було надано право користування земельними ділянками лісового фонду;
3) припинення діяльності лісокористувачів, яким було надано право тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду;
4) невикористання у встановлені строки лісових ресурсів, порушення правил користування земельними ділянками лісового фонду або використання їх не за призначенням;
5) користування земельними ділянками лісового фонду та спеціального використання лісових ресурсів способами, які негативно впливають на стан і відтворення лісів, призводять до погіршення навколишнього природного середовища на наданих для користування земельних ділянках лісового фонду та за їх межами;
6) систематичного невнесення у встановлені строки плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду;
7) вилучення у встановленому порядку наданої земельної ділянки лісового фонду.
Припинення права тимчасового користування земельною ділянкою лісового фонду провадиться Радою народних депутатів, яка її надавала, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 частини першої цієї статті, у разі незгоди тимчасових лісокористувачів, - у судовому порядку.
Законодавчими актами можуть бути передбачені й інші випадки припинення права тимчасового користування земельними ділянками лісового фонду.
Розділ II
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ
ГЛАВА 3. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ, ЗАХИСТУ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ
Стаття 23. Органи, що здійснюють державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів
Державне управління в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів здійснюють Кабінет Міністрів України, Уряд Республіки Крим, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України та його органи на місцях, спеціально уповноважені державні органи лісового господарства, місцеві органи державної виконавчої влади та інші органи відповідно до законодавства України.
Стаття 24. Спеціально уповноважені державні органи лісового господарства
Спеціально уповноваженими державними органами лісового господарства є Міністерство лісового господарства України та його органи на місцях.
ГЛАВА 4. КОНТРОЛЬ ЗА ОХОРОНОЮ, ЗАХИСТОМ, ВИКОРИСТАННЯМ
ТА ВІДТВОРЕННЯМ ЛІСІВ
Стаття 25. Завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
Контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів полягає в забезпеченні додержання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами вимог лісового законодавства.
Стаття 26. Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
Державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та його органами на місцях, іншими спеціально уповноваженими державними органами, місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого та регіонального самоврядування відповідно до законодавства України.
Порядок здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів визначається цим Кодексом та іншими актами законодавства України.
Стаття 27. Громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
Громадський контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється громадськими інспекторами охорони навколишнього природного середовища.
Повноваження громадських інспекторів визначаються положенням, що затверджується Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
Стаття 28. Моніторинг лісів
Моніторинг лісів є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
ГЛАВА 5. КОМПЕТЕНЦІЯ ДЕРЖАВНИХ ОРГАНІВ У ГАЛУЗІ
УПРАВЛІННЯ І КОНТРОЛЮ ЗА ОХОРОНОЮ, ЗАХИСТОМ, ВИКОРИСТАННЯМ ТА ВІДТВОРЕННЯМ ЛІСІВ
Стаття 29. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
До відання Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:
1) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
2) визначення порядку діяльності органів державної виконавчої влади щодо організації охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
3) встановлення порядку поділу лісів на групи, віднесення до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду;
4) встановлення лімітів спеціального використання лісових ресурсів державного значення;
5) встановлення порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду;
6) затвердження Правил відпуску деревини на пні, рубок лісу, відтворення, охорони і захисту лісів, догляду за лісом, заготівлі технічної та лікарської сировини, інших продуктів лісу, а також користування земельними ділянками лісового фонду;
7) забезпечення розробки комплексних державних та регіональних програм у галузі охорони, захисту і відтворення лісів, підвищення їх продуктивності та раціонального використання;
8) прийняття рішень про обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавчими актами, в разі порушення ними лісового законодавства;
9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.
Стаття 30. Компетенція Уряду Республіки Крим у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
До відання Уряду Республіки Крим у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:
1) віднесення лісів до категорій захисності;
2) розробка і виконання разом з місцевими Радами народних депутатів республіканських програм у галузі охорони і захисту лісів, підвищення їх продуктивності, раціонального використання та відтворення;
3) поділ лісів за розрядами такс у порядку, встановленому законодавством;
4) створення і використання республіканських фондів охорони, захисту лісів та їх відтворення;
5) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
6) обмеження або тимчасове припинення діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавчими актами;
7) забезпечення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації лісових пожеж, залучення до їх гасіння населення, протипожежної техніки і транспортних засобів, заборона відвідання лісів населенням і в'їзду до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавчими актами;
8) організація благоустрою земельних ділянок лісового фонду і культурно-побутового обслуговування відпочиваючих у лісах зелених зон та інших лісах, що використовуються для цих цілей, а також заборона в разі потреби використання окремих лісових ресурсів;
9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів у межах своєї компетенції.
Стаття 31. Компетенція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
До відання Міністерства охорони навколишнього природного середовища України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:
1) здійснення комплексного управління в галузі охорони, захисту, використання лісів та їх відтворення;
2) затвердження нормативів використання лісових ресурсів;
3) погодження проектів лімітів використання лісових ресурсів;
4) погодження порядку і правил щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісових ресурсів, що розробляються Міністерством лісового господарства України;
5) погодження проектів актів законодавства щодо порядку і нормативів плати за спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду;
6) участь у розробці комплексних державних та регіональних програм у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
7) здійснення державної екологічної експертизи проектів розміщення об'єктів розвитку лісового господарства;
8) здійснення державного контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;
9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням і відтворенням лісів.
Стаття 32. Компетенція Міністерства лісового господарства України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів
До відання Міністерства лісового господарства України у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів належить:
1) державне управління і контроль у галузі ведення лісового господарства у всіх лісах, здійснення єдиної технічної політики, впровадження в лісогосподарське виробництво досягнень науки, техніки, технології і передового досвіду;
2) визначення основних положень, організація лісовпорядкування, ведення державного лісового кадастру, обліку лісів;
3) організація ведення лісового господарства, включаючи питання охорони, захисту, раціонального використання лісових ресурсів та відтворення лісів;
4) розробка норм, правил та інших нормативних документів у галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів;
5) координація роботи науково-дослідних установ у галузі ведення лісового господарства;
6) розробка та організація виконання комплексних державних і регіональних програм у галузі охорони, захисту лісів, підвищення їх продуктивності, раціонального використання та відтворення;
7) здійснення міжнародного співробітництва в галузі лісового господарства;
8) встановлення сезонних строків початку і закінчення заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань;
9) вирішення інших питань у галузі управління і контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів у межах своєї компетенції.
Нормативні акти Міністерства лісового господарства України, видані відповідно до його компетенції, є обов'язковими для інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади, а також підприємств, установ, організацій та громадян.
Розділ III
ОРГАНІЗАЦІЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
ГЛАВА 6. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ВИМОГИ І ЗМІСТ ОРГАНІЗАЦІЇ
ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 33. Завдання організації лісового господарства
Організація лісового господарства має своїм завданням забезпечувати правову і технічну регламентацію його раціонального ведення і використання лісових ресурсів залежно від природних та економічних умов, цільового призначення, місцерозташування, породного складу лісів, а також функцій, які вони виконують.
Стаття 34. Основні вимоги щодо організації ведення лісового господарства
Державні органи та постійні лісокористувачі, які здійснюють планування, організацію, ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, з урахуванням господарського призначення лісів і природно-кліматичних умов, зобов'язані забезпечувати:
збереження лісів, охорону їх від пожеж, захист від шкідників і хвороб;
посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою охорони здоров'я людей і поліпшення навколишнього природного середовища;
безперервне, невиснажливе і раціональне використання лісів для планомірного задоволення потреб виробництва і населення в деревині та іншій лісовій продукції;
розширене відтворення, поліпшення породного складу і якості лісів, підвищення їх продуктивності;
раціональне використання земельних ділянок лісового фонду;
підвищення ефективності лісогосподарського виробництва на основі єдиної технічної політики, досягнень науки і техніки.
Стаття 35. Зміст організації лісового господарства
Організація лісового господарства передбачає:
ведення державного обліку лісів;
поділ лісів за групами та віднесення до категорій захисності;
виділення господарських частин (експлуатаційні, водоохоронні, захисні тощо), господарств (хвойні, твердолистяні, м'яколистяні тощо), господарських секцій (високопродуктивні, середньопродуктивні, низькопродуктивні, плантаційні тощо);
встановлення віку стиглості лісу, способів рубок і відтворення лісових насаджень, норм використання лісових ресурсів;
визначення системи заходів щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;
здійснення інших організаційно-технічних заходів згідно з основними вимогами щодо ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів, визначеними законодавством України.
ГЛАВА 7. ГРУПИ ЛІСІВ
Стаття 36. Поділ лісів за групами і віднесення до категорій захисності
Ліси України за екологічним і господарським значенням поділяються на першу і другу групи.
До першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції.
Залежно від переваг виконуваних ними функцій ліси першої групи належать до таких категорій захисності:
водоохоронні (смуги лісів вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об'єктів, смуги лісів, що захищають нерестовища цінних промислових риб, а також захисні лісові насадження на смугах відводу каналів);
захисні (ліси протиерозійні, приполонинні, захисні смуги лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, особливо цінні лісові масиви, державні захисні лісові смуги, байрачні ліси, степові переліски та інші ліси степових, лісостепових, гірських районів, які мають важливе значення для захисту навколишнього природного середовища). До цієї категорії належать також полезахисні лісові смуги, захисні лісові насадження на смугах відводу залізниць, захисні лісові насадження на смугах відводу автомобільних доріг;
санітарно-гігієнічні та оздоровчі (ліси населених пунктів, ліси зелених зон навколо населених пунктів і промислових підприємств, ліси першого і другого поясів зон санітарної охорони джерел водопостачання та ліси зон округів санітарної охорони лікувально-оздоровчих територій).
До першої групи належать також ліси на територіях природно-заповідного фонду (заповідники, національні природні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища, регіональні ландшафтні парки, ліси, що мають наукове або історичне значення (включаючи генетичні резервати)), лісоплодові насадження і субальпійські деревні та чагарникові угруповання.
До другої групи належать ліси, що поряд з екологічним мають експлуатаційне значення і для збереження захисних функцій, безперервності та невиснажливості використання яких встановлюється режим обмеженого лісокористування.
Стаття 37. Визначення меж земельних ділянок лісового фонду, встановлення порядку ведення господарства залежно від груп лісів і категорій захисності
Під час поділу лісів на групи та віднесення до категорій захисності визначаються межі земель, зайнятих лісами кожної групи та категорії захисності.
Порядок ведення господарства залежно від груп лісів і категорій захисності, використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 38. Виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду
У лісах першої та другої груп можуть бути виділені особливо захисні земельні ділянки лісового фонду з режимом обмеженого лісокористування.
Стаття 39. Умови поділу лісів на групи та віднесення до категорій захисності, а також виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду
Поділ лісів на групи та віднесення до категорій захисності, переведення лісів з однієї групи до іншої, а також виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду провадиться виходячи з народногосподарського призначення лісів, їх місцерозташування та виконуваних ними функцій.
Переведення лісів з однієї групи до іншої та віднесення їх до категорій захисності у зв'язку з будівництвом великих господарських об'єктів здійснюється до початку цього будівництва.
Стаття 40. Органи, які здійснюють поділ лісів на групи, віднесення до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду
Поділ лісів на групи, переведення їх з однієї групи до іншої, а також віднесення до категорій захисності провадиться Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Крим за поданням державних органів лісового господарства України і Республіки Крим, погодженим з державними органами охорони природи.
Віднесення лісів до державних захисних лісових смуг, захисних смуг лісів вздовж залізниць, автомобільних доріг міжнародного, державного та обласного значення, степових перелісків, байрачних лісів, лісів населених пунктів, якщо таке віднесення не пов'язане з переведенням лісів з однієї групи до іншої, провадиться обласними Радами народних депутатів.
Виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду провадиться Урядом Республіки Крим та обласними Радами народних депутатів.
Порядок поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 41. Встановлення віку стиглості деревостанів
Вік стиглості деревостанів визначається під час проведення лісовпорядкування або спеціальних наукових досліджень виходячи з основного цільового призначення лісів, функцій, які вони виконують, продуктивності, біологічних особливостей деревних порід, а також способів відновлення лісу і затверджується Міністерством лісового господарства України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України.
ГЛАВА 8. ПЕРЕВЕДЕННЯ ЛІСОВИХ ЗЕМЕЛЬ ДО НЕЛІСОВИХ
Стаття 42. Переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт
Переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.
Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.
Стаття 43. Переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, пов'язаних із веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт
Переведення лісових земель до нелісових у цілях, пов'язаних з веденням лісового господарства, спеціальним використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, здійснюється з дозволу відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя за погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.
Стаття 44. Вирішення питань про збереження або вирубування дерев і чагарників в разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передачі їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства
У разі переведення земельних ділянок з лісового фонду до інших категорій земель та передачі їх у власність або надання у користування для потреб, не пов'язаних з веденням лісового господарства, органи, що приймають таке рішення, одночасно вирішують питання про збереження або вирубування дерев і чагарників і про порядок використання одержаної при цьому деревини.
Підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.
Якщо в подальшому виникне потреба у вирубуванні дерев і чагарників на зазначених ділянках, питання про рубку і порядок використання заготовленої при цьому деревини вирішується органом, який прийняв рішення про передачу у власність або надання у користування земельної ділянки.
Рішення про вирубування дерев і чагарників приймається за попереднім погодженням з відповідними державними органами охорони навколишнього природного середовища.
ГЛАВА 9. РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ
В ДІЮ ПІДПРИЄМСТВ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН І ВІДТВОРЕННЯ ЛІСІВ
Стаття 45. Розміщення, проектування, будівництво і введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів
Під час розміщення, проектування, будівництва і введення в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, а також удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, передбачаються і здійснюються заходи щодо усунення негативної дії шкідливих факторів, зокрема викидів і скидів забруднюючих речовин, відходів виробництва, підтоплення, осушення та інших видів негативного впливу на ліси.
Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів, транспортних шляхів, комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що запобігають шкідливому впливу на стан і відтворення лісів.
Стаття 46. Визначення місць і погодження проектів будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів
Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших об'єктів, що шкідливо впливають на стан і відтворення лісів, провадиться за погодженням з місцевими Радами народних депутатів, державними органами лісового господарства, охорони навколишнього природного середовища та іншими органами відповідно до законодавства України.
Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших об'єктів підлягають екологічній експертизі у випадках і порядку, що встановлюються законодавством України.
Стаття 47. Використання земельних ділянок лісового фонду для видобування корисних копалин, прокладання кабелю, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства
Використання земельних ділянок лісового фонду для видобування корисних копалин, прокладання кабелю, трубопроводів та інших комунікацій, здійснення бурових, підривних та інших робіт, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться після надання цих ділянок для зазначених цілей в порядку, встановленому земельним законодавством України.
Зазначені роботи повинні вестися способами і методами, що не призводять до погіршення протипожежного і санітарного стану лісів та умов їх відтворення.
Розділ IV
ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ І КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИМИ ДІЛЯНКАМИ ЛІСОВОГО ФОНДУ
ГЛАВА 10. ВИКОРИСТАННЯ ЛІСОВИХ РЕСУРСІВ
Стаття 48. Порядок використання лісових ресурсів
Використання лісових ресурсів здійснюється в порядку загального і спеціального використання.
Стаття 49. Право загального використання лісових ресурсів
У порядку загального використання лісових ресурсів громадяни мають право вільно перебувати в лісах, безкоштовно збирати для власного споживання дикорослі трав'яні рослини, квіти, ягоди, горіхи, інші плоди, гриби, крім випадків, передбачених законодавчими актами.
Громадяни зобов'язані виконувати вимоги пожежної безпеки у лісах, користуватися лісовими ресурсами, зазначеними у частині першій цієї статті, у строки, встановлені державними лісогосподарськими органами, і способами, що не завдають шкоди відтворенню цих ресурсів.
Стаття 50. Право спеціального використання лісових ресурсів
Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах земельних ділянок лісового фонду, наданих для цього у користування.
Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком тимчасовим лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.
За умови додержання вимог законодавства України лісокористувачі мають право здійснювати такі види спеціального використання лісових ресурсів:
заготівля деревини під час рубок головного користування;
заготівля живиці;
заготівля другорядних лісових матеріалів (пень, луб, кора, деревна зелень тощо);
побічні лісові користування.
Законодавством України можуть передбачатися й інші види спеціального використання лісових ресурсів.
Стаття 51. Дозвіл на спеціальне використання лісових ресурсів
Спеціальне використання лісових ресурсів на наданій земельній ділянці лісового фонду провадиться за спеціальним дозволом - відповідно за лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком.
На відведених земельних ділянках лісового фонду можуть використовуватися лише ті лісові ресурси, на які видано спеціальний дозвіл.
Постійні лісокористувачі в разі спеціального використання ними лісових ресурсів і проведення рубок, пов'язаних з веденням лісового господарства, зобов'язані оформляти на це дозвіл у встановленому порядку.
Форми лісорубного квитка (ордера) та лісового квитка і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 52. Заготівля деревини
Заготівля деревини у порядку спеціального використання здійснюється під час рубок головного користування, що проводяться в стиглих деревостанах. У виняткових випадках ці рубки можуть проводитися у пристигаючих деревостанах у лісах другої групи в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.