Господарський процесуальний кодекс України

1) заява не підлягає розгляду в арбітражних судах України;

2) у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до арбітражного суду.

Арбітр повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

7) не подано доказів вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку;

8) не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Арбітр повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Арбітр, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні арбітражного суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до арбітражного суду.

Ця ухвала виноситься з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору арбітр вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) виключає з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про доарбітражне врегулювання спору;

3) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й арбітражний суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

4) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

5) вирішує питання про призначення експертизи;

6) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

7) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання арбітражного суду обов'язковою;

8) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

9) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

10) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

11) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Арбітражний суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення арбітражного суду.

Позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути перевірено в порядку нагляду.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується арбітражним судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова арбітражного суду чи заступник голови арбітражного суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Вирішення спорів здійснюється арбітражним судом у складі головуючого арбітра і представників сторін.

Для вирішення складних спорів голова арбітражного суду або заступник голови арбітражного суду може вводити до складу арбітражного суду додатково двох арбітрів, призначивши одного з трьох арбітрів головуючим.

При нез'явленні в засідання арбітражного суду представників позивача або відповідача або ж обох сторін справу може бути розглянуто без їх участі, якщо арбітр вважає, що їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Правосуддя в господарських відносинах здійснюється на засадах рівності перед законом і арбітражним судом усіх підприємств та організацій незалежно від організаційної форми, форми власності майна, місця знаходження, підлеглості та інших обставин.

Вирішення спорів у арбітражному суді є відкритим, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або коли проти цього є обгрунтовані заперечення однієї чи обох сторін.

Арбітражний суд сприяє досягненню угоди між сторонами. Умови угоди викладаються в адресованій арбітражному суду письмовій заяві, підписаній представниками сторін.

Арбітражний суд приймає рішення відповідно до цієї угоди, якщо угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Порядок ведення засідання визначається арбітром, який головує в засіданні.

Арбітр оголошує склад арбітражного суду, роз'яснює учасникам арбітражного процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

В засіданні заслуховуються прокурор, за заявою якого порушено справу, представники позивача і відповідача, експерт та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані арбітражним судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Арбітражний суд розглядає справи, що мають важливе громадське значення, безпосередньо на підприємствах та в організаціях.

Керівники підприємств та організацій зобов'язані в цьому разі забезпечити необхідні умови для проведення засідання арбітражного суду.

Арбітражний суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників арбітражного процесу;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного арбітра, експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказується час і місце проведення наступного засідання.

Арбітр має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відмова позивача від позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог та визнання позову відповідачем викладаються в адресованих арбітражному суду письмових заявах, що додаються до справи.

До прийняття відмови позивача від позову арбітражний суд роз'яснює позивачеві процесуальні наслідки його дії.

Про прийняття відмови позивача від позову арбітражний суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Арбітражний суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Арбітражний суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в арбітражному процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення арбітражним судом експертизи;

2) надсилання арбітражним судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Арбітражний суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути перевірено в порядку нагляду.

Арбітражний суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в арбітражних судах України;

2) є рішення арбітражного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) заявник не вжив заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку і можливість такого врегулювання втрачена;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято арбітражним судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до арбітражного суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути перевірено в порядку нагляду.

Арбітражний суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, службове становище якої не вказано;

2) у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) позивач не вжив заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку і можливість такого врегулювання не втрачена;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані арбітражним судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання арбітражного суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до арбітражного суду в загальному порядку.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) арбітражний суд приймає рішення.

Рішення приймається в засіданні арбітром (арбітрами) і представниками сторін за результатами обговорення всіх обставин справи.

У випадках, коли між представниками сторін не досягнуто угоди, або угода сторін не відповідає законодавству, фактичним обставинам чи матеріалам справи, або спір розглядається без участі представників обох сторін чи однієї з них, рішення приймається арбітром, а якщо спір вирішується трьома арбітрами - більшістю голосів арбітрів.

Рішення викладається у письмовій формі і підписується арбітром, а якщо спір вирішується кількома арбітрами - всіма арбітрами, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи кількома арбітрами арбітр, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Арбітражний суд визнає недійсним повністю чи у певній частині договір, що суперечить законодавству, або вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави і суспільства, а також відмовляє в задоволенні вимог сторін, якщо ці вимоги грунтуються на акті державного або іншого органу, що не відповідає законодавству.

Приймаючи рішення з господарського спору, арбітражний суд має право:

1) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів підприємств та організацій;

2) обертати повністю або частково в доход державного бюджету стягувану неустойку (штраф, пеню), якщо справу порушено за заявою прокурора, а також якщо позивач не пред'явив вимогу про сплату передбачених законодавством санкцій або припустився порушень законодавства, що не зменшують відповідальності відповідача;

3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання;

4) стягувати в доход державного бюджету із сторони, що припустилась порушення строків розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або законодавством, яке регулює порядок доарбітражного врегулювання спорів у конкретних видах правовідносин;

5) стягувати в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадіслання у встановлений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних арбітражним судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених арбітражним судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Рішення арбітражного суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування арбітражного суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища арбітра (арбітрів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників арбітражного процесу, опис дій, виконаних арбітражним судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені арбітражним судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими арбітражний суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким арбітражний суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

найменування рахунку, з якого підлягають стягненню грошові суми;

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списання.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених частиною першою статті 83 цього Кодексу.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

Якщо сторонами досягнуто угоди, що відповідає законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, в резолютивній частині рішення вказується про затвердження цієї угоди.

В резолютивній частині рішення вказується про розподіл арбітражних витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

Прийняте рішення оголошується арбітром у засіданні після закінчення розгляду справи. Арбітр має право оголосити тільки резолютивну частину рішення.

У зв'язку з особливою складністю справи рішення по ній може бути прийнято протягом п'яти днів. Про це арбітр повинен оголосити в засіданні.

Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), арбітражний суд виносить ухвалу.

Ухвала арбітражного суду має містити:

1) найменування арбітражного суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища арбітра (арбітрів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок з розглянутого питання;

5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені арбітражним судом.

Рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в арбітражному процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття.

Арбітр має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в арбітражному процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні арбітражного суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл арбітражних витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Арбітр має право за заявою сторони роз'яснити рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправити допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Арбітражний суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Законність і обгрунтованість ухвали може бути перевірено за заявою підприємства, установи, організації, державного та іншого органу, яким її направлено, в порядку, передбаченому розділом XII цього Кодексу.

Якщо при вирішенні господарського спору арбітражний суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, арбітражний суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови арбітражного суду, третейського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, може бути перевірено в порядку нагляду за заявою сторони, за протестом прокурора, як це передбачено цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Заява сторони про перевірку рішення, ухвали, постанови перевіряється головою арбітражного суду Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя чи його заступником та арбітражною колегією Вищого арбітражного суду по перегляду ріщень, ухвал, постанов (далі - арбітражна колегія).

Особи, які мають право принесення протесту:

Генеральний прокурор України - до Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя;

прокурор Республіки Крим, прокурор області та міст Києва та Севастополя - відповідно до арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя.

Арбітражний суд має право за своєю ініціативою перевірити в порядку нагляду законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Рішення та ухвала арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя перевіряються у порядку нагляду згідно із статтями 8 та 9 Закону "Про арбітражний суд" головою чи заступником голови відповідного арбітражного суду, який розглянув справу.

Перевірка рішення та ухвали, прийнятих арбітром арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя, здійснюється одноособово головою арбітражного суду Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя чи його заступником.

Якщо рішення або ухвала у справі прийняті заступником голови арбітражного суду Республіки Крим, заступником голови арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя, перевірка в порядку нагляду здійснюється головою цього арбітражного суду.

В необхідних випадках для дачі пояснень до голови арбітражного суду Республіки Крим чи його заступника, голови арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя чи його заступника можуть запрошуватись представники сторін.

Рішення, ухвала, постанова перевіряються в порядку нагляду у Вищому арбітражному суді арбітражною колегією.

Арбітражна колегія Вищого арбітражного суду перевіряє в порядку нагляду:

1) рішення та ухвалу зі спору, який вирішено у Вищому арбітражному суді;

2) рішення та ухвалу, прийняті головою арбітражного суду Республіки Крим, головою арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя;

3) постанову, прийняту головою арбітражного суду Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя чи його заступником.

Перевірка арбітражною колегією Вищого арбітражного суду рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду здійснюється колегіально у складі Голови Вищого арбітражного суду чи його заступника та арбітра арбітражної колегії. Якщо між ними не досягнуто згоди щодо наслідків перевірки, Голова Вищого арбітражного суду чи його заступник доповідає справу президії Вищого арбітражного суду, яка приймає постанову в порядку, передбаченому статтею 17 Закону "Про арбітражний суд".

В разі необхідності, коли застосування законодавства чи оцінка доказів у справі викликає труднощі, перевірка рішення, ухвали, постанови здійснюється Головою Вищого арбітражного суду чи його заступником та двома арбітрами арбітражної колегії. В цьому разі постанова у справі приймається більшістю голосів.

Рішення або ухвала, прийняті заступником Голови Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням, перевіряються в порядку нагляду Головою Вищого арбітражного суду та двома арбітрами арбітражної колегії. В цьому разі постанова у справі приймається більшістю голосів.

Рішення або ухвала, прийняті Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням перевіряються в порядку нагляду президією Вищого арбітражного суду.

В необхідних випадках для дачі пояснень в засідання арбітражної колегії можуть запрошуватись представники сторін.

Голова Вищого арбітражного суду, Генеральний прокурор України мають право принести у президію Вищого арбітражного суду протест на постанову, прийняту арбітражною колегією Вищого арбітражного суду з господарського спору.

Сторона у справі має право подати заяву про перевірку в порядку нагляду рішення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням, до президії Вищого арбітражного суду.

При розгляді протесту Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора України на постанову арбітражної колегії Вищого арбітражного суду президія Вищого арбітражного суду заслуховує доповідь про обставини справи та доводи протесту.

Після обговорення протесту приймається постанова в порядку, передбаченому статтею 17 Закону "Про арбітражний суд".

У такому ж порядку приймається постанова при розгляді заяви сторони у справі щодо рішення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням.

Голова Вищого арбітражного суду згідно з статтею 13 Закону "Про арбітражний суд" має право внести подання про перевірку постанови президії Вищого арбітражного суду з господарського спору, який має особливе громадське значення.

Після обговорення подання пленумом Вищого арбітражного суду приймається постанова в порядку, передбаченому статтею 15 Закону "Про арбітражний суд".

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, а також протест прокурора подаються до арбітражного суду, який розглянув справу. Якщо перевірка у порядку нагляду здійснюється Вищим арбітражним судом, заява або протест прокурора разом із справою надсилається відповідним арбітражним судом Вищому арбітражному суду не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви або протесту.

Копії заяви або протесту надсилаються сторонам, прокурору, який подав позовну заяву.

До заяви додаються документи, що підтверджують відправлення копії заяви і сплату державного мита. До протесту прокурора додаються документи, що підтверджують відправлення копії протесту.

Подання заяви про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду і принесення протесту прокурором не зупиняють виконавчого провадження.

Арбітражний суд за клопотанням сторони, відповідного прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконавче провадження до закінчення перевірки.

Заява сторони до арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя та арбітражної колегії Вищого арбітражного суду про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду і протест прокурора подаються в письмовій формі і повинні містити найменування арбітражного суду, що прийняв рішення, ухвалу, постанову, номер справи та дату прийняття рішення, ухвали, постанови, найменування сторін, ціну позову, вимоги заявника та прокурора, а також підстави, з яких порушено питання про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, з посиланням на законодавство і матеріали справи.

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду підписується керівником підприємства, організації чи його заступником.

Протест підписується відповідним прокурором.

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається і протест прокурора приноситься не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

Сторона після одержання копії поданої до арбітражного суду заяви про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду або протесту прокурора надсилає відзив до арбітражного суду, що здійснює перевірку, іншим сторонам та прокурору, який приніс протест.

Відзив підписується керівником підприємства, організації чи його заступником.

Відсутність відзиву на заяву чи протест прокурора про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду не перешкоджає здійсненню перевірки.

Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду може здійснюватися арбітражним судом за участю сторін і прокурора. У цьому разі про час і місце засідання арбітражний суд повідомляє письмово. Нез'явлення сторін чи прокурора не є перешкодою для перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду.

Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду здійснюється не пізніше двох місяців з дня надходження до арбітражного суду заяви або протесту. У виняткових випадках голова арбітражного суду чи його заступник має право продовжити строк перевірки рішення, ухвали, постанови.

Вищим арбітражним судом строк перевірки рішення, ухвали, постанови арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя обчислюється з дня надходження справи разом із заявою або протестом.

Рішення, ухвала, постанова арбітражного суду можуть бути перевірені в порядку нагляду не пізніше одного року з дня їх прийняття.

Арбітражний суд, що вирішив господарський спір, не приймає до розгляду і повертає заяву про перевірку рішення, ухвали, постанови і протест прокурора, якщо:

1) заява або протест підписані особою, яка не має права їх підписувати, або особою, службове становище якої не вказано;

2) до заяви не додано доказів надіслання її копії сторонам і прокурору, який подав позовну заяву, до протесту прокурора - надіслання його копії сторонам;

3) до заяви не додано документи, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

4) заяву або протест прокурора подано після закінчення строку, встановленого для їх подання, без клопотання про відновлення цього строку; клопотання не підлягає розгляду, якщо воно заявлено після закінчення року з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

Заява або протест повертаються також, якщо документ про їх відкликання одержано арбітражним судом до прийняття постанови в порядку, передбаченому статтею 108 цього Кодексу.

За результатами перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду арбітражний суд має право:

залишити рішення, ухвалу, постанову без зміни;

змінити рішення, ухвалу, постанову;

скасувати рішення, ухвалу, постанову і прийняти нове рішення, або передати справу на новий розгляд, або припинити провадження у справі, або залишити позов без розгляду.

Рішення, ухвала, постанова арбітражного суду перевіряються в повному обсязі, незалежно від доводів, викладених у заяві чи протесті.

Арбітражний суд, перевіряючи рішення, ухвалу, постанову в порядку нагляду, користується правами, наданими арбітражному суду при розгляді господарського спору.

Перевірка рішення, ухвали, постанови у порядку нагляду Вищим арбітражним судом є остаточною, крім випадків, коли одна із сторін знаходиться за межами України і є угода між відповідними державами щодо іншого порядку перевірки.

Підставами для зміни або скасування рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які арбітражний суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні, ухвалі, постанові, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни або скасування рішення, ухвали, постанови тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення, ухвали, постанови.

За наслідками перевірки в порядку нагляду рішення чи ухвали арбітражного суду Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя приймається мотивована постанова.

Постанову підписує голова арбітражного суду Республіки Крим чи його заступник, голова арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя чи його заступник.

За наслідками перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду арбітражна колегія Вищого арбітражного суду приймає мотивовану постанову, яку підписують всі арбітри, що брали участь у перевірці.

У постанові вказуються:

1) найменування арбітражного суду, в якому перевіряються в порядку нагляду рішення, ухвала, постанова, номер справи і дата прийняття постанови, найменування сторін, найменування сторони, за заявою якої перевіряються рішення, ухвала, постанова, прокурор, який приніс протест, прізвища арбітрів чи арбітра, які прийняли постанову, та осіб, які давали пояснення в арбітражному суді, із зазначенням їх посад;

2) найменування арбітражного суду, в якому прийнято рішення, ухвалу, постанову, номер справи, дата прийняття рішення, ухвали, постанови, прізвища арбітрів;

3) стислий виклад суті прийнятого рішення, ухвали, постанови;

4) підстави, з яких порушено питання про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, доводи, викладені у відзиві на заяву або протест;

5) мотиви, з яких приймається постанова, з посиланням на законодавство та матеріали справи;

6) висновки за наслідками розгляду заяви про перевірку в порядку нагляду рішення, ухвали, постанови або протесту;

7) дії, що їх повинні виконати сторони та арбітражний суд при скасуванні рішення, ухвали, постанови та передачі справи на новий розгляд.

Вказівки, що містяться в постанові про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, є обов'язковими для арбітражного суду при новому розгляді справи.

Постанова не може містити вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів перед іншими, про рішення, яке повинно бути прийнято при новому вирішенні господарського спору.

Постанова надсилається сторонам, прокурору, який подав позовну заяву чи приніс протест, у п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Перевірка ухвали в порядку нагляду провадиться у випадках, передбачених цим Кодексом.

Арбітражний суд може переглянути прийняте ним рішення, ухвалу, постанову за нововиявленими обставинами, що мають суттєве значення для справи, які не були і не могли бути відомі заявникові.

Рішення, ухвалу, постанову може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, поданням прокурора, за ініціативою арбітражного суду.

Заява чи подання прокурора подаються до арбітражного суду, який прийняв рішення, не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду рішення, ухвали, постанови.

Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копію заяви та додані до неї документи.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита.

Якщо заяву подано після закінчення встановленого строку або без доказів надіслання її копії і доданих до неї документів іншим сторонам, а також про сплату в необхідних випадках державного мита, заява до розгляду не приймається і повертається заявникові.

Перегляд рішення, ухвали, постанови арбітражного суду за нововиявленими обставинами здійснюється арбітражним судом, який прийняв рішення, ухвалу, постанову.

За результатами перегляду рішення, ухвали, постанови приймається:

1) рішення - при зміні або скасуванні рішення, ухвали;

2) постанова - при зміні або скасуванні постанови;

3) ухвала - при залишенні рішення, ухвали, постанови без зміни.

Рішення, ухвала, постанова надсилаються сторонам у п'ятиденний строк з дня їх прийняття.

У разі надходження заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами арбітражний суд має право зупинити виконання рішення, ухвали, постанови до закінчення їх перегляду.

Законність рішення, ухвали, постанови, прийнятих за результатами перегляду за нововиявленими обставинами, може бути перевірено в порядку нагляду на загальних підставах.

Рішення, ухвала, постанова арбітражного суду набирають законної сили негайно після їх прийняття і підлягають обов'язковому виконанню підприємствами, організаціями, посадовими особами.

Виконання рішення арбітражного суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ надсилається одночасно з рішенням.

Накази про стягнення грошових сум видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом, а про стягнення сум у доход бюджету - місцевим органам податкової служби і виконуються у встановленому порядку через установи банку. Решта наказів виконується судовими виконавцями.

У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову.

У наказі арбітражного суду має бути зазначено:

1) найменування арбітражного суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії;

2) резолютивна частина рішення.

Якщо рішенням арбітражного суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії.

У наказі, який підлягає виконанню судовим виконавцем або який надсилається органу податкової служби, вказується також адреса боржника.

Наказ підписується арбітром і засвідчується печаткою арбітражного суду.

Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого при відстрочці виконання рішення, або після винесення ухвали про відновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання рішення було зупинено.

У разі неможливості виконання наказу установою банку або судовим виконавцем і повернення його у зв'язку з цим без виконання новий тримісячний строк для пред'явлення наказу до виконання обчислюється з дня його повернення. Строк для виконання рішення переривається пред'явленням наказу до виконання.

За ухилення від виконання рішення, ухвали, постанови арбітражного суду підприємством, установою чи організацією, яким ухвала або наказ пред'явлено до виконання, арбітражний суд може стягнути в доход державного бюджету штраф в розмірі до 50 процентів від суми виконання або до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо виконання не пов'язане із перерахуванням чи списанням грошових сум.

Про стягнення штрафу виноситься ухвала. Законність та обгрунтованість ухвали може бути перевірено за заявою підприємства, установи, організації, з яких стягнуто штраф, або за ініціативою арбітражного суду в порядку, передбаченому розділом XII цього Кодексу.

У разі втрати наказу арбітражний суд може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала.

До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані:

довідка установи банку, судового виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу;

при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Арбітражний суд за заявою сторони або за своєю ініціативою має право до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання, відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови арбітражний суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову.

Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або судовому виконавцю.

Якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться арбітражним судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено судовим виконавцем.

Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, арбітражний суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.