Господарський процесуальний кодекс України

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Процесуальна дія, для якої встановлено строк, може бути вчинена до 24-ї години останнього дня строку. Якщо позовну заяву, відзив на позовну заяву, заяву про перегляд рішення та інші документи здано на пошту чи телеграф до 24-ї години останнього дня строку, строк не вважається пропущеним.

Перебіг усіх незакінчених процесуальних строків зупиняється із зупиненням провадження у справі.

З дня поновлення провадження перебіг процесуальних строків продовжується.

За заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи арбітражний суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові арбітражного суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала.

Ухвалу про відмову у відновленні пропущеного строку може бути перевірено в порядку нагляду.

Призначені арбітражним судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.

Позовна заява подається до арбітражного суду в письмовій формі і підписується керівником підприємства, організації, державного чи іншого органу, іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування арбітражного суду, до якого подається заява;

2) найменування сторін; їх поштові адреси;

2-1) документи, що підтверджують за громадянином статус суб'єкта підприємницької діяльності;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

6) відомості про вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору;

7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору.

Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;

4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.

Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо цих документів у сторін немає.

Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення арбітражним судом до участі у справі іншого відповідача, заміни арбітражним судом неналежного відповідача.

До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) вжиття заходів доарбітражного врегулювання господарського спору з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні чи розірванні договорів, - відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, протокол розбіжностей і документи, що підтверджують дату його одержання, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);

2) відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

3) сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

4) обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.

До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього.

В одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

Відповідач зобов'язаний не пізніше трьох днів з дня одержання ухвали про порушення справи надіслати:

1) арбітражному суду - відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову;

2) позивачу, іншим відповідачам, а також прокурору, який бере участь в арбітражному процесі, - копію відзиву.

Відзив підписується керівником підприємства, організації або його заступником.

Відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обгрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).

Відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею.

Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

1) заява не підлягає розгляду в арбітражних судах України;

2) у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

Ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви може бути перевірено в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до арбітражного суду.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;

4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

7) не подано доказів вжиття заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку;

8) не подано доказів звернення до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути перевірено в порядку нагляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до арбітражного суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні арбітражного суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до арбітражного суду.

Ця ухвала виноситься з додержанням вимог статті 86 цього Кодексу.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії по підготовці справи до розгляду:

1) вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

2) виключає з числа відповідачів підприємства та організації, яким не було надіслано пропозицію про доарбітражне врегулювання спору;

3) викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й арбітражний суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

4) зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

5) вирішує питання про призначення судової експертизи;

6) провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження;

7) вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання арбітражного суду обов'язковою;

8) вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

9) вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в організації;

10) вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

11) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Арбітражний суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення арбітражного суду.

Позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Ухвалу про забезпечення позову може бути перевірено в порядку нагляду.

Питання про скасування забезпечення позову вирішується арбітражним судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Спір має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено арбітражним судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова арбітражного суду чи заступник голови арбітражного суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць.

За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.

Розгляд справ в арбітражному суді здійснюється суддею одноособово.

Для вирішення складних спорів голова арбітражного суду або заступник голови арбітражного суду може вводити до складу арбітражного суду додатково двох суддів, призначивши одного з трьох суддів головуючим.

При нез'явленні в засідання арбітражного суду представників позивача або відповідача або ж обох сторін справу може бути розглянуто без їх участі, якщо суддя вважає, що їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Правосуддя в господарських відносинах здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Вирішення спорів в арбітражному суді є відкритим та повністю фіксується технічними засобами, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної, комерційної та банківської таємниці або коли проти цього є обгрунтовані заперечення однієї чи обох сторін.

Арбітражний суд сприяє досягненню угоди між сторонами. Умови угоди викладаються в адресованій арбітражному суду письмовій заяві, підписаній представниками сторін.

Арбітражний суд приймає рішення відповідно до цієї угоди, якщо угода між сторонами не суперечить законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома суддями - суддею, головуючим у засіданні.

Суддя оголошує склад арбітражного суду, роз'яснює учасникам арбітражного процесу їх права та обов'язки і сприяє у здійсненні належних їм прав.

У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.

Якщо відзив на позовну заяву і витребувані арбітражним судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Арбітражний суд розглядає справи, що мають важливе громадське значення, безпосередньо на підприємствах та в організаціях.

Керівники підприємств та організацій зобов'язані в цьому разі забезпечити необхідні умови для проведення засідання арбітражного суду.

Арбітражний суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників арбітражного процесу;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Відмова позивача від позову, зменшення або збільшення розміру позовних вимог та визнання позову відповідачем викладаються в адресованих арбітражному суду письмових заявах, що додаються до справи.

До прийняття відмови позивача від позову арбітражний суд роз'яснює позивачеві процесуальні наслідки його дії.

Про прийняття відмови позивача від позову арбітражний суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Арбітражний суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Арбітражний суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в арбітражному процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення арбітражним судом судової експертизи;

2) надсилання арбітражним судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Арбітражний суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Про зупинення провадження у справі та його поновлення виноситься ухвала.

Ухвалу про зупинення провадження може бути перевірено в порядку нагляду.

Арбітражний суд припиняє провадження у справі, якщо:

1) спір не підлягає вирішенню в арбітражних судах України;

1-1) відсутній предмет спору;

2) є рішення арбітражного суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) заявник не вжив заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку і можливість такого врегулювання втрачена;

4) позивач відмовився від позову і відмову прийнято арбітражним судом;

5) сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду;

6) підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.

У випадках припинення провадження у справі повторне звернення до арбітражного суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути перевірено в порядку нагляду.

Арбітражний суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні арбітражного суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) позивач не вжив заходів доарбітражного врегулювання спору в установленому порядку і можливість такого врегулювання не втрачена;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані арбітражним судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання арбітражного суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Про залишення позову без розгляду виноситься ухвала, в якій можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами арбітражних витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу.

Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути перевірено в порядку нагляду.

Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до арбітражного суду в загальному порядку.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) арбітражний суд приймає рішення.

Рішення приймається в засіданні суддею за результатами обговорення всіх обставин справи, а якщо спір вирішується трьома суддями - більшістю голосів суддів.

Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. У разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Арбітражний суд визнає недійсним повністю чи у певній частині договір, що суперечить законодавству або вчинений з метою, яка суперечить інтересам держави.

Приймаючи рішення з господарського спору, арбітражний суд має право:

1) виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів підприємств та організацій;

2) обертати повністю або частково в доход державного бюджету стягувану неустойку (штраф, пеню), якщо справу порушено за заявою прокурора, а також якщо позивач не пред'явив вимогу про сплату передбачених законодавством санкцій або припустився порушень законодавства, що не зменшують відповідальності відповідача;

3) зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню із сторони, що порушила зобов'язання;

4) стягувати в доход державного бюджету із сторони, що припустилась порушення строків розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу або законодавством, яке регулює порядок доарбітражного врегулювання спорів у конкретних видах правовідносин;

5) стягувати в доход державного бюджету з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ненадіслання у встанолений строк відзиву на позовну заяву або витребуваних арбітражним судом матеріалів, а також за ухилення від вчинення дій, покладених арбітражним судом на сторону;

6) відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Рішення арбітражного суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

1) у вступній частині вказуються найменування арбітражного суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

2) описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників арбітражного процесу, опис дій, виконаних арбітражним судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

3) у мотивувальній частині вказуються обставини справи, встановлені арбітражним судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими арбітражний суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов договору або угоди сторін; законодавство, яким арбітражний суд керувався, приймаючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

4) резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу);

найменування рахунку, з якого підлягають стягненню грошові суми;

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стягнення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списання.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених частиною першою статті 83 цього Кодексу.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його видання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

Якщо сторонами досягнуто угоди, що відповідає законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, в резолютивній частині рішення вказується про затвердження цієї угоди.

В резолютивній частині рішення вказується про розподіл арбітражних витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них.

При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

Прийняте рішення оголошується суддею у засіданні після закінчення розгляду справи. Суддя має право оголосити тільки резолютивну частину рішення, яка повинна бути викладена в письмовій формі, підписана суддею (суддями) і приєднана до справи.

Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), арбітражний суд виносить ухвалу.

Ухвала арбітражного суду має містити:

1) найменування арбітражного суду, номер справи і дату винесення ухвали, найменування сторін, ціну позову, вимогу позивача, прізвища судді (суддів), представників сторін, прокурора, інших осіб, які брали участь у засіданні (із зазначенням їх посад);

2) стислий виклад суті спору або зміст питання, з якого виноситься ухвала;

3) мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство;

4) висновок з розглянутого питання;

5) вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені арбітражним судом.

Рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в арбітражному процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття.

Суддя має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в арбітражному процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні арбітражного суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл арбітражних витрат або про повернення державного мита з бюджету.

Суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.

Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Арбітражний суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Законність і обгрунтованість ухвали може бути перевірено за заявою підприємства, установи, організації, державного та іншого органу, яким її направлено, в порядку, передбаченому розділом XII цього Кодексу.

Якщо при вирішенні господарського спору арбітражний суд виявить у діяльності працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку, арбітражний суд надсилає про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови арбітражного суду, третейського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, може бути перевірено в порядку нагляду за заявою сторони, за протестом прокурора чи його заступника, як це передбачено цим Кодексом, іншими законодавчими актами України.

Заява сторони про перевірку рішення, ухвали, постанови перевіряється головою арбітражного суду Автономної Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя чи його заступником та судовою колегією Вищого арбітражного суду по перегляду рішень, ухвал, постанов (далі - судова колегія).

Особи, які мають право принесення протесту:

Генеральний прокурор України чи його заступники - до Вищого арбітражного суду, арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя;

прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області та міст Києва та Севастополя і їх заступники - відповідно до арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя.

Арбітражний суд має право за своєю ініціативою перевірити в порядку нагляду законність і обгрунтованість рішення, ухвали, постанови в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Рішення та ухвала арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя перевіряються у порядку нагляду згідно із статтями 8 та 9 Закону "Про арбітражний суд" головою чи заступником голови відповідного арбітражного суду, який розглянув справу.

Перевірка рішення та ухвали, прийнятих суддею арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя, здійснюється одноособово головою арбітражного суду Автономної Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя чи його заступником.

Якщо рішення або ухвала у справі прийняті заступником голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, заступником голови арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя, перевірка в порядку нагляду здійснюється головою цього арбітражного суду.

В необхідних випадках для дачі пояснень до голови арбітражного суду Автономної Республіки Крим чи його заступника, голови арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя чи його заступника можуть запрошуватись представники сторін.

Рішення, ухвала, постанова перевіряються в порядку нагляду у Вищому арбітражному суді судовою колегією.

Судова колегія Вищого арбітражного суду перевіряє в порядку нагляду:

1) рішення та ухвалу зі спору, який вирішено у Вищому арбітражному суді;

2) рішення та ухвалу, прийняті головою арбітражного суду Автономної Республіки Крим, головою арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя;

3) постанову, прийняту головою арбітражного суду Автономної Республіки Крим чи його заступником, головою арбітражного суду області і міст Києва та Севастополя чи його заступником.

Перевірка судовою колегією Вищого арбітражного суду рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду здійснюється колегіально у складі Голови Вищого арбітражного суду чи його заступника та судді судової колегії. Якщо між ними не досягнуто згоди щодо наслідків перевірки, Голова Вищого арбітражного суду чи його заступник доповідає справу президії Вищого арбітражного суду, яка приймає постанову в порядку, передбаченому статтею 17 Закону "Про арбітражний суд".

В разі необхідності, коли застосування законодавства чи оцінка доказів у справі викликає труднощі, перевірка рішення, ухвали, постанови здійснюється Головою Вищого арбітражного суду чи його заступником та двома суддями судової колегії. В цьому разі постанова у справі приймається більшістю голосів.

Рішення або ухвала, прийняті заступником Голови Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням, перевіряються в порядку нагляду Головою Вищого арбітражного суду та двома суддями судової колегії. В цьому разі постанова у справі приймається більшістю голосів.

Рішення або ухвала, прийняті Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням, перевіряються в порядку нагляду президією Вищого арбітражного суду.

В необхідних випадках для дачі пояснень в засідання судової колегії можуть запрошуватись представники сторін.

Голова Вищого арбітражного суду, Генеральний прокурор України чи його заступники мають право принести у президію Вищого арбітражного суду протест на постанову, прийняту судовою колегією Вищого арбітражного суду з господарського спору.

Сторона у справі має право подати заяву про перевірку в порядку нагляду рішення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням, до президії Вищого арбітражного суду.

При розгляді протесту Голови Вищого арбітражного суду, Генерального прокурора України чи його заступників на постанову судової колегії Вищого арбітражного суду президія Вищого арбітражного суду заслуховує доповідь про обставини справи та доводи протесту.

Після обговорення протесту приймається постанова в порядку, передбаченому статтею 17 Закону "Про арбітражний суд".

У такому ж порядку приймається постанова при розгляді заяви сторони у справі щодо рішення або ухвали, прийнятих Головою Вищого арбітражного суду або в засіданні під його головуванням.

Голова Вищого арбітражного суду України, Генеральний прокурор України мають право принести у пленум Вищого арбітражного суду протест на постанову, прийняту президією Вищого арбітражного суду.

Після обговорення протесту пленумом Вищого арбітражного суду приймається постанова в порядку, передбаченому статтею 15 Закону України "Про арбітражний суд".

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається до арбітражного суду, який розглянув справу. Якщо перевірка у порядку нагляду здійснюється Вищим арбітражним судом, заява разом із справою надсилається відповідним арбітражним судом Вищому арбітражному суду не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

Протест прокурора чи його заступника подається до арбітражного суду, до компетенції якого належить перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду.

Копії заяви або протесту надсилаються сторонам, прокурору чи його заступнику, який подав позовну заяву.

До заяви додаються документи, що підтверджують відправлення копії заяви і сплату державного мита. До протесту прокурора чи його заступника додаються документи, що підтверджують відправлення копії протесту.

Подання заяви про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду і принесення протесту прокурором чи його заступником не зупиняють виконавчого провадження, крім випадків, коли рішення, ухвала, постанова арбітражного суду, пов'язані з перерахуванням чи списанням грошових сум, а також примусовим вилученням майна, перевіряються за клопотанням сторони в порядку нагляду, на строк такої перевірки.

В інших випадках арбітражний суд за клопотанням сторони, відповідного прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою може зупинити виконавче провадження до закінчення перевірки.

При зупинці виконавчого провадження у зв'язку із перевіркою рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду арбітражний суд на загальних підставах може вжити заходів до майнового забезпечення позову.

Заява сторони до арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області, міст Києва та Севастополя та судової колегії Вищого арбітражного суду про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду і протест прокурора чи його заступника подаються в письмовій формі і повинні містити найменування арбітражного суду, що прийняв рішення, ухвалу, постанову, номер справи та дату прийняття рішення, ухвали, постанови, найменування сторін, ціну позову, вимоги заявника та прокурора чи його заступника, а також підстави, з яких порушено питання про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду, з посиланням на законодавство і матеріали справи.

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду підписується керівником підприємства, організації чи його заступником.

Протест підписується відповідним прокурором чи його заступником.

Заява про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду подається і протест прокурора приноситься не пізніше двох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови.

Сторона після одержання копії поданої до арбітражного суду заяви про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду або протесту прокурора надсилає відзив до арбітражного суду, що здійснює перевірку, іншим сторонам та прокурору, який приніс протест.

Відзив підписується керівником підприємства, організації чи його заступником.

Відсутність відзиву на заяву чи протест прокурора про перевірку рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду не перешкоджає здійсненню перевірки.

Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду може здійснюватися арбітражним судом за участю сторін. Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду у справі, порушеній за позовом прокурора чи його заступника, або на підставі протесту прокурора чи його заступника, здійснюється за участю прокурора чи його заступника. Нез'явлення сторін, прокурора чи його заступника не є перешкодою для перевірки рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду.

Перевірка рішення, ухвали, постанови в порядку нагляду здійснюється не пізніше двох місяців з дня надходження до арбітражного суду заяви або протесту. У виняткових випадках голова арбітражного суду чи його заступник має право продовжити строк перевірки рішення, ухвали, постанови.

Вищим арбітражним судом строк перевірки рішення, ухвали, постанови арбітражного суду Автономної Республіки Крим, арбітражного суду області та міст Києва та Севастополя обчислюється з дня надходження справи разом із заявою або протестом.

Рішення, ухвала, постанова арбітражного суду можуть бути перевірені в порядку нагляду не пізніше одного року з дня їх прийняття.