ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Л И С Т
| 17.04.2009 N 4550/5/17-0716 |
Щодо оподаткування вихідної допомоги, яка виплачується судді, що пішов у відставку
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України, в межах компетенції, розглянула <...> лист <...> щодо оподаткування вихідної допомоги, яка виплачується судді, який пішов у відставку, і повідомляє.
Відповідно до частини третьої статті 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.92 р. N 2862-XII (далі - Закон N 2862) судді, який пішов у відставку, виплачується вихідна допомога без сплати податку у розмірі місячного заробітку за останньою посадою за кожен повний рік роботи на посаді судді, але не менше шестимісячного заробітку.
Водночас, частиною третьою статті 1 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.91 р. N 1251-XII встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Дану норму Закону підтверджено Рішенням Конституційного Суду України від 05.04.2001 р. у справі N 1-16/2001 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).
Закон N 2862, згідно з преамбулою, визначає статус суддів з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян, і не є законом про оподаткування.
В той же час, пунктом 22.2 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 р. N 889-IV (далі - Закон N 889) встановлено, що у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.
Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється Законом N 889, який набрав чинності з 01.01.2004 р.
Підпунктом "д" пункту 1.3 статті 1 Закону N 889 встановлено, що дохід з джерелом його походження з України це будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, дохід у вигляді заробітної плати, нарахований (виплачений, наданий) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.
Для цілей Закону N 889 під терміном "заробітна плата" розуміються також інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом (абзац третій пункту 1 статті 1 Закону N 889).
Згідно з підпунктом 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону N 889 доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, в тому числі виплати передбачені частиною третьою статті 43 Закону N 2862, включаються до складу його загального місячного оподатковуваного доходу і оподатковуються за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, тобто 15% (до 01.01.2007 р. - 13%).
Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону N 889 податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету (підпункт 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону N 889).
Підпунктом "а" пункту 17.2 статті 17 Закону N 889 встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Відповідно до підпункту "б" пункту 19.2 статті 19 Закону N 889 податковий агент зобов'язаний подати на загальних підставах податковому органу за місцем свого розташування податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку за формою N 1ДФ, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації від 29.09.2003 р. N 451 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22.10.2003 р. за N 960/8281, з відображенням у цьому податковому розрахунку вищевказаних доходів з ознакою доходу "01".
| Заступник Голови | С.Лекарь |
