Про внесення Змін до податкового розяснення від 15.07.2002 р. N 334 "Щодо застосування положень пункту 12.2 статті 12 Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно формування банківськими установами страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат"

З метою забезпечення однозначного тлумачення окремих положень податкового законодавства, керуючись статтею 2 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні", підпунктом 4.4.2 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Порядком надання податкових роз'яснень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2001 року N 494 "Про затвердження податкових роз'яснень", а також виходячи з принципів оподаткування, викладених у Законі України "Про систему оподаткування",

1. Затвердити Зміни до податкового роз'яснення, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 15.07.2002 року N 334 "Щодо застосування пункту 12.2 статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР щодо формування банківськими установами страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат" (додається).

2. Зазначені зміни набувають чинності з дати оприлюднення у засобах масової інформації податкового роз'яснення.

1. Назву податкового роз'яснення викласти в такій редакції:

"Узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування положень пункту 12.2 статті 12 Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" стосовно формування банківськими установами страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення валових витрат".

2. Податкове роз'яснення доповнити п.3 такого змісту:

"3. Відповідно до підпункту 12.2.2 пункту 12.2 статті 12 Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон) створення страхового резерву здійснюється фінансовою установою самостійно у розмірі, достатньому для повного покриття ризиків неповернення основного боргу за кредитами, гарантіями, поруками, придбаними цінними паперами, іншими видами заборгованості, визнаними нестандартними за методикою, яка встановлюється для банків Національним банком України, та з урахуванням положень підпункту 12.2.3 цієї статті.

Таким чином, необхідною умовою для створення банківськими установами страхових резервів за кредитами (іншими видами заборгованості) відповідно до ст. 12 Закону є наявність ризиків неповернення основного боргу за такими кредитами (іншими видами заборгованості).

У разі укладення банківськими установами договорів страхування ризиків неповернення коштів, наданих у кредит, всі ризики, пов'язані із неповерненням кредитів, переходять до відповідної страхової установи, на яку у разі настання страхового випадку (неповернення кредиту) покладено обов'язок здійснити страхову виплату страхувальнику.

Зазначене підтверджується абзацом другим підпункту 5.4.6 статті 5 Закону, яким встановлено, що якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, застраховані збитки, понесені таким платником податку, відносяться до його валових витрат у податковий період їх понесення, а суми страхового відшкодування таких збитків включаються до валових доходів такого платника податку у податковий період їх отримання.

Враховуючи викладене, створення за рахунок валових витрат відповідно до ст. 12 Закону страхових резервів за кредитами у тих випадках, коли ризики неповернення кредитних коштів за такими кредитами було застраховано, є неправомірним.

Отже, витрати банківських установ по формуванню страхових резервів за кредитами, що застраховані за укладеними договорами із страховими установами, не підлягають віднесенню до складу валових витрат у порядку, встановленому підпунктом 5.2.4 пункту 5.2 статті 5 Закону".