Щодо оподаткування прибутку підприємств

Державна податкова адміністрація України розглянула запит ДПА у Дніпропетровській області від 04.01.98 р. N 6/2/31-1.150 щодо оподаткування прибутку підприємств відповідно до Закону України від 22.05.97 р. N 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із внесеними змінами (далі - Закон) і по викладених у ньому запитаннях повідомляє.

1. Закон не заперечує внесення передоплати (авансу) у вигляді матеріальних цінностей. Якщо такі матеріальні цінності отримано в рахунок виконання довгострокового договору (контракту), то їхня вартість відноситься до складу валового доходу виконавця договору виключно у межах сум, визначених згідно з пунктом 7.10 статті 7 Закону.

2. Законом не передбачена норма заборони відчуження іноземної інвестиції протягом пільгового податкового періоду (5 років), якщо іноземний засновник спільного підприємства вивозить іноземні інвестиції за кордон після 01.07.97 р.

У разі відчуження іноземної інвестиції до закінчення пільгового податкового періоду і реалізація цієї інвестиції здійснена на території України після вступу в дію вказаного Закону, діє чинне законодавство України щодо оподаткування нерезидентів.

3. Оприбуткування безоплатно отриманих основних фондів груп 2 і 3 здійснюється за вартістю, яка вказується в документі, що підтверджує факт приймання-передачі вказаних фондів.

4. Відповідно до пункту 4.2 статті 4 Закону до валового доходу не включаються, зокрема, суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість.

5. Згідно з пунктом 4.2.10 статті 4 Закону не включається до складу валового доходу номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших платіжних документів).

Підпунктом 7.6.2 статті 7 Закону визначено, що під терміном "торгівля цінними паперами і деривативами" слід розуміти, зокрема, будь-які операції з купівлі та продажу цінних паперів особами, які не мають статусу торговців цінними паперами.

Таким чином, операція з продажу векселів у даному випадку є операцією, яка підпадає під визначення торгівлі цінними паперами у контексті цього Закону.

Відповідно до підпункту 7.6.1 цього Закону з метою оподаткування платник податку веде окремий облік фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами і деривативами.

У разі коли протягом звітного періоду витрати, понесені (нараховані) платником податку у зв'язку з придбанням цінних паперів і деривативів, перевищують доходи, отримані від продажу (відчуження) цінних паперів і деривативів протягом такого звітного періоду, балансові збитки переносяться на зменшення доходів майбутніх періодів від таких операцій протягом строків, визначених статтею 6 цього Закону.

7. Облік приросту (убутку) балансової вартості названих у пункті 5.9 статті 5 Закону покупних товарів та матеріальних активів платники податку ведуть згідно з Порядком, затвердженим наказом ДПА України від 12.08.97 р. N 291.

Відповідно до цього Порядку (п.2.11) приріст (убуток) балансової вартості матеріальних активів, товарів визначається шляхом порівнювання їхніх залишків на початок та кінець звітного кварталу.

Цим Порядком не передбачено коригування суми одержаного приросту (убутку), у тому числі й у випадках передачі матеріальних активів (товарів) до статутного фонду та у спільну діяльність без створення юридичної особи, списання природних втрат тощо.

8. Пунктом 5.6 статті 5 Закону визначено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат.

Інструкцією зі статистики заробітної плати від 11.12.95 р. N 323, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.12.95 р. за N 465/1001, визначено, що до інших заохочувальних виплат належать, зокрема, винагороди за підсумками роботи за рік.

Таким чином, питання щодо віднесення на валові витрати винагороди за підсумками роботи за рік урегульовано чинним законодавством.

9. Якщо на балансі підприємства знаходиться база відпочинку, то при реалізації путівок до валового доходу включається вся сума, що надійшла в оплату вартості цих путівок (пункт 4.1 статті 4 та пункт 11.3 статті 11 Закону).

10. Відповідно до Закону (пункт 22.2 статті 22) всі його норми застосовуються починаючи з доходів і витрат, які отримані і проведені з 1 липня 1997 року.

У зв'язку із цим платники податку на прибуток повинні здійснити перерахунок своїх податкових зобов'язань відповідно до змінених норм, починаючи з 1 липня 1997 року, і винятку для страховиків-нерезидентів цим Законом не передбачено.

11. Відповідно до Закону (пункт 20.4 статті 20) у разі приховання або заниження сум податку платник податку сплачує суму донарахованого податковим органом податку штрафу в розмірі 30 відсотків від суми донарахованого податку (недоїмки) та пені, обчисленої виходячи зі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нараховану на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.

Порядок застосування цієї норми Закону буде доведено до державних податкових адміністрацій після внесення змін до Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій, які знаходяться на реєстрації в Міністерстві юстиції України.

12. Стосовно роз'яснення порядку застосування підпункту 7.11.9 статті 7 Закону щодо визначення й оподаткування прибутку неприбуткових організацій Державна податкова адміністрація України направила запит до Секретаріату Верховної Ради України. Про результати розгляду порушеного питання державним податковим адміністраціям буде повідомлено в установленому порядку.