3.3. Не допускається роздавання корму під час доїння тварин.
3.4. Під час доїння неспокійних та норовливих корів необхідно фіксувати їх задні ноги.
3.5. Необхідно вибирати найкоротші прямолінійні маршрути руху тварин до доїльного залу, не створюючи заторів і запобігаючи втручанню обслуговувального персоналу для їх усунення.
3.6. Під час доїння корів у доїльних залах за прив’язного утримання необхідно використовувати напівавтоматичні і автоматичні прив’язі з пристроями для групового звільнення тварин.
3.7. Готуючи вим’я до доїння, не дозволяється допускати, щоб у тварин виникали неприємні відчуття, зумовлені механічними і температурними подразниками (сильний натиск, занадто гаряча або холодна вода тощо).
3.8. У період привчання тварин до карусельної доїльної установки необхідно встановлювати знижену швидкість обертання платформи.
3.9. Під час доїння корів у стійлах ширина поздовжніх проходів для обслуговування тварин повинна бути не менше 1,5 м.
3.10. Приямок для молочного насоса доїльних установок необхідно огороджувати поруччями висотою не менше ніж 1 м.
3.11. Підлога в робочій зоні оператора доїльних установок з траншеями повинна мати настил у вигляді дерев’яних решіток.
3.12. У нижній частині станків доїльних установок, що мають траншею для оператора, необхідно установлювати бризковідбивальний щиток висотою 0,12 м з нахилом 75 ° у бік стійла.
3.13. Доїння кобил у табунному конярстві необхідно проводити тільки після їхньої обтяжки.
3.14. Окрики, больові дії під час приручення до доїння й у процесі доїння кобил не дозволяються.
3.15. Доїти кобил вручну необхідно з лівого боку. Починати доїння необхідно тільки після того, коли тварина обпирається на ліву задню ногу і виключено можливість нанесення несподіваного удару цією ногою.
3.16. Під час ручного доїння неспокійних і норовистих кобил для запобігання несподіваному удару необхідно фіксувати їхні передню ліву й задню праву ноги.
3.17. При переведенні кобил з ручного на машинне доїння в перші два дні їх необхідно привчати до шуму й вигляду доїльних апаратів. Кобил дозволяється доїти апаратами лише на третій день.
3.18. При машинному доїнні кобил необхідно доїти у станках, які захищають працівників від травмування тваринами.
4. Вимоги щодо безпеки під час транспортування, переганяння та випасання тварин
4.1. Для перевезення тварин необхідно використовувати спеціальні машини – скотовози, свиновози або інші відповідно обладнані автомобілі.
4.2. Перед тим, як виганяти тварин із секцій та приміщень, їх двері потрібно повністю відкрити і зафіксувати, забезпечуючи вільний прохід тварин у напрямку до місця вантаження.
4.3. Виводити тварин і починати їх вантажити необхідно від найближчих до виходу з приміщення станків або секцій. За умов прив’язного утримання телят і нетелів їх відв’язують і спрямовують на майданчик вантаження групами, а бугаїв, корів і бичків на відгодівлі – індивідуально.
4.4. Не дозволяється підганяти тварин гострими, ріжучими або колючими предметами, а також короткими палицями і гумовими шлангами.
Для підганяння тварин необхідно використовувати довгий пасовий батіг або електропогонич.
Під час завантаження і вивантаження молодняку великої рогатої худоби потрібно використовувати батоги і палиці довжиною не менше ніж 2 м та електропогоничі. Під час завантаження і вивантаження дорослих тварин додатково необхідно використовувати недоуздки або міцні мотузки.
4.5. Для працівників, зайнятих завантаженням і вивантаженням тварин, необхідно обладнувати острівці безпеки для захисту від розлючених тварин.
4.6. Транспортні засоби перед вантаженням необхідно звільнити від сторонніх предметів (цвяхів, дроту тощо), а днище кузова посипати піском, тирсою, подрібненою соломою.
4.7. Для вантаження та перевезення свиней на території ферми необхідно використовувати візок-трап з механічним приводом.
4.8. Не дозволяється:
залишати тварин без нагляду на смузі відчуження дороги;
вести тварин по дорогах з покращеним покривом, якщо поруч є інші дороги;
переганяти тварин по дорогах у темний час доби та за умов недостатньої видимості.
4.9. Для переганяння тварин через річки та інші водні перешкоди необхідно вибирати брід неглибокий, із рівним дном, без коріння, корчів та каміння.
4.10. Через залізничні колії тварин потрібно переганяти у спеціально визначених місцях. У туман, дощ або темний час доби тварин переводять на прив’язі не більше двох на одного погонича.
4.11. Бугаїв, некастрованих бичків на відгодівлі заборонено пасти в одному стаді з коровами та молодняком.
4.12. У темну пору доби і негоду на пасовищі повинні чергувати не менше як два пастухи.
5. Вимоги щодо безпеки під час прибирання, видалення, обробляння та зберігання гною
5.1. Під час роботи з мобільними механізмами для прибирання гною необхідно дотримуватися таких вимог:
прибирання гною у приміщеннях із безприв’язним утриманням худоби дозволяється лише за відсутності тварин;
під час руху бульдозера вздовж проходу тракторист-машиніст повинен стежити, щоб на його шляху не було працівників і тварин;
випускна труба трактора повинна бути обладнана іскрогасником;
після прибирання гною приміщення необхідно провітрювати до повного видалення відпрацьованих (вихлопних) газів.
5.2. Щоб уникнути перекидання тракторного агрегату під час вантаження гною з естакад, тракторист-машиніст повинен стежити, щоб ніж бульдозера не висувався за край естакади, який необхідно позначати тросом або мотузкою.
5.3. Тракторний навантажувач, ковшовий або грейферний, під час вантаження гною з гноєсховищ у транспортні засоби повинен стояти на рівній спланованій ділянці.
5.4. Під час вивантажування гною із гноєсховища ковшовим або грейферним навантажувачем не можна допускати утворення козирків у місцях вивантаження.
5.5. Переїжджати тракторним навантажувачем на нове місце можна тільки після звільнення грейфера або ковша від гною.
5.6. Під час переїжджання трактора необхідно установити його робочі органи і домкрати у транспортне положення.
5.7. Тракторист-машиніст повинен стежити, щоб під час роботи навантажувача поблизу нього і під стрілою не перебували працівники.
5.8. Перед початком роботи навантажувача необхідно подати попереджувальний сигнал.
5.9. Місця над гнойовим каналом, де тимчасово знято ґратку, повинні бути огороджені.
5.10. Скребкові, стрічкові транспортери і люки для скидання гною або посліду повинні бути огороджені захисними решітками.
5.11. Отвір для похилого транспортера у холодну пору року потрібно закривати щитом або фартухом із важкої тканини.
5.12. Перед початком завантажування транспортного засобу гноєм, а також перед зрушуванням з місця водій повинен переконатися, що в робочій зоні не перебувають працівники, після чого подати сигнал і розпочати вантажити гній або рушати.
5.13. Глибокі гноєприймачі, вмістища для збереження рідкого гною, аеротенки, гноєсховища повинні бути обладнані захисними огорожами або перилами. Металеві сходи з рифленою поверхнею необхідно періодично очищати від бруду, льоду і снігу.
5.14. Пневматичні установки для видалення рідкого гною повинні бути обладнані запірною арматурою для від’єднання гноєнакопичувача від повітропроводів.
5.15. Приймальна лійка гноєнакопичувача повинна бути обладнана захисною ґраткою, яка унеможливлює потрапляння до нього довговолокнистих часток і сторонніх предметів. Експлуатувати пневмоустановку без захисної ґратки не допускається.
5.16. Під час видаляння гною з гноєнакопичувачів пневматичною установкою не дозволяється відкривати люк і спускатися у накопичувач.
5.17. Під час транспортування гною не дозволяється виконувати будь-які роботи із запірним клапаном накопичувача, усувати несправності, затягувати болтові з’єднання на гноєпроводах.
6. Вимоги щодо безпеки під час утримання тварин та птиці
6.1. Утримання великої рогатої худоби необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 6 грудня 2004 року № 268, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 226/10506 (далі - НПАОП 01.2-1.10-05).
6.2. Утримання свиней необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці у тваринництві. Свинарство, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 6 грудня 2004 року № 269, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 227/10507 (далі - НПАОП 01.2-1.09-05).
6.3. Робочі місця операторів агрегатів для купання овець повинні бути огороджені та обладнані сонцезахисними тентами.
6.4. Не допускається перебування працівників на краю ванни для купання під час обробляння овець.
6.5. Під час стриження овець на стелажах або столах повинні бути передбачені пристрої для фіксування ніг тварин.
6.6. Стригальний агрегат та стригальні машинки мають бути справні та відрегульовані.
6.7. Гострити різальну пару стригальної машинки потрібно на заточувальному апараті за допомогою спеціального тримача.
6.8. Чистити коней необхідно на прив’язі, а норовливих – обов’язково на розв’язках. Під час чищення конюх повинен стояти збоку коня впівоберта до нього, слідкуючи за його поведінкою. Металеве скребло дозволено використовувати лише для очищання (знепилення) мички (борідки) над копитами та склеєних ділянок шерсті коня.
6.9. Не допускається виводити на прогулянку одночасно кобил та жеребців.
Під час проведення коней один за одним необхідно дотримуватись відстані між ними не менше 5 м (2 корпуси).
6.10. Роздавання кормів норовливим коням або жеребцям необхідно улаштовувати з боку проходу, не заходячи у стійло або денник.
6.11. Обробляти спокійних дорослих коней необхідно у недоуздках, у руках табунників або конюхів.
Дорослих оповоджених, привчених до триніг, але неспокійних коней перед оброблянням необхідно триножити. Обробляти неоповоджених або норовливих коней, а також молодняк необхідно тільки у розколі або у станку.
6.12. Утримання птиці необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці у птахівництві, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 6 жовтня 2008 року № 213, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 3 листопада 2008 року за № 1067/15758 (далі - НПАОП 01.2-1.03-08).
7. Вимоги щодо безпеки у бджільництві
7.1. Роботи з обслуговування бджолиних сімей необхідно виконувати із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту і димаря. Димар повинен перебувати у справному стані та бути заправленим.
7.2. Вулики необхідно встановлювати без перекосів, які можуть спричинити їхнє падіння.
7.3. Під час проколювання отворів у рамках необхідно використовувати спеціальні упори, щоб унеможливити травмування працівника свердлом або шилом.
7.4. Під час електронавощування рамок необхідно застосовувати спеціальні прилади.
7.5. Під час роботи з бджолами у зимівнику необхідно використовувати ліхтарі та світильники з червоними світлофільтрами.
7.6. Під час огляду та обробляння бджолиних сімей бджоляру не дозволяється робити раптових рухів, використовувати парфюмерно-косметичні засоби і речовини із сильним запахом.
7.7. Трапи і підмостки, які використовують під час вантажних робіт у бджолярстві, повинні бути сухими і неслизькими.
7.8. Перевозити людей у кузові транспортного засобу одночасно із бджолами не допускається.
7.9. Відчиняти борти транспортних засобів із розміщеними у них вуликами повинні два працівники.
7.10. Переносити вулики в заглиблений зимівник і виставляти їх із зимівника необхідно по спеціальному трапу або за допомогою бокових ручок по сходовому маршу. Кут нахилу трапа і маршу не повинен перевищувати 30 °.
7.11. При зберіганні бджолиних сімей без стелажів їх необхідно розміщувати у зимівнику на твердій підлозі або спеціальному настилі.
Висота штабелювання вуликів повинна бути не більше 2 м, ширина проходу – не менше 0,8 м. У рядах вулики потрібно установлювати впритул один до одного.
7.12. Нагрівальні прилади з розміщеними на них пароутворювачами або вмістищами для нагрівання ножів для розпечатування стільників необхідно встановлювати на теплоізоляційній підставці на відстані не менше 1 м від легкозаймистих предметів.
7.13. Електричні ножі для розпечатування стільників повинні мати теплоізоляційні підставки, а під час перерви в роботі їх потрібно від’єднувати від електричної мережі.
7.14. Не дозволяється торкатися ротора медогонки до його остаточного зупинення.
7.15. Переробляння воскової сировини та інші роботи з використанням відкритого вогню необхідно проводити у спеціально відведеному місці.
7.16. Під час збирання бджолиної отрути отрутоприймальні пристрої необхідно виймати з вулика не раніше ніж через 15-20 хв. після їх вимкнення і заспокоєння бджіл.
7.17. Зіскоблювати отруту з отрутоприймальних пластин необхідно за допомогою леза, укріпленого у спеціальному тримачі. Роботу необхідно проводити у витяжній шафі з використанням відповідних засобів індивідуального захисту.
7.18. Збирання маточного молочка, прополісу з полотнянок і сушіння квіткового пилку необхідно здійснювати в окремому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
VII. Вимоги щодо безпеки при гужових переїздах та перевезеннях
7.1. Запрягати коней дозволяється лише у справний гужовий транспорт. Гужовий транспорт, який використовується в гірській місцевості, повиннен бути забезпечений додатковим гальмовим пристроєм.
7.2. Керувати гужовим транспортом, перевозити людей та вантажі, переводити коней через дороги та інші перешкоди дозволяється працівникам чоловічої статі, які досягли 18 років.
7.3. Робочих коней та інвентар потрібно закріплювати за конкретними працівниками, які ознайомлені з поведінкою тварин, знають їхні потреби. На кожного коня необхідно виділити правильно підігнаний комплект збруї.
7.4. Гужовий транспорт повинен бути обладнаний сидiннями, розміщеними таким чином, щоб кінь не міг дістати їздового задньою ногою.
7.5. Не дозволяється:
використовувати гужовий транспорт з відсутніми на ньому гальмівними пристроями, без ліхтарів у темну пору доби та за умов недостатньої видимості;
залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду;
вести тварин дорогами з поліпшеним покривом, якщо поруч є інші дороги.
7.6. Під час завантажування і розвантажування гужового транспорту коней необхідно прив’язувати.
7.7. Коні, зайняті на транспортних роботах, повинні бути підковані.
7.8. Спускаючись зі схилу, не можна сідати в гужовий транспорт, підтримувати або підпирати його руками, намотувати віжки на руку, тулуб.
7.9. Під час використання гужового транспорту в темний час доби або за умов недостатньої видимості вози (сани) повинні бути облаштовані світловідбивачами відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
7.10. Не дозволяється залишати тварин, запряжених у сільськогосподарське знаряддя, неприв’язаними без їздових, навіть у разі нетривалої зупинки.
VIII. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
8.1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
8.2. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
8.3. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 10 червня 1998 року № 117, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 липня 1998 року за № 449/2889.