Примітка до таблиці 3: додаткові характеристики для визначення фінальної групи ризику застосовуються послідовно.
4. Перелік додаткових характеристик для визначення фінальної групи ризику (j), що застосовується для визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ВГСВ, для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу та для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків, наведений у таблиці 4.
Таблиця 4
Перелік
додаткових характеристик для визначення фінальної групи ризику (j), що застосовується для визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами В ГСВ, для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу та для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків
Примітка до таблиці 4: додаткові характеристики для визначення фінальної групи ризику, зазначені в позиціях 6 і 7, застосовуються після додаткових характеристик, зазначених у позиціях 1-5.
IV. Визначення ймовірності дефолту
1. Для визначення ймовірності дефолту банків (PD) використовується модель Мертона-Васічека, що являє собою статистичну методологію для динамічної оцінки ризику дефолту залежно від макроекономічних умов. Вона ґрунтується на аналізі переходів банків між групами ризику та рівня дефолту для кожної окремої групи ризику, а також оцінює відповідний стан економіки та кореляцію між дефолтами банків. Вплив макроекономічних умов враховується за допомогою коригуючого фактора макроекономічних умов (Z-фактор).
Модель Мертона-Васічека ґрунтується на припущенні, що банк може змінити групу ризику (j) або стати неплатоспроможним у зв’язку з такими факторами: макроекономічне середовище (системний ризик) або індивідуальні причини (ідіосинкратичний ризик). Вказана залежність представлена в такій формулі:
Передбачається, що змінні X, Y і Z мають стандартний нормальний розподіл, змінні Y і Z вважаються незалежними. Позитивні значення Z відображають сприятливе макроекономічне середовище, тоді як від’ємні значення Z відповідають періодам економічного спаду. Коефіцієнт кореляції ро інтерпретується як чутливість банку до систематичного ризику. Коефіцієнт кореляції ро визначається окремо для груп ризику A, B, C і D, E відповідно до припущення, що банки з більш високим рівнем ризику є більш чутливими до змін у макроекономічному середовищі.
Щорічно банки розподіляються на 5 груп ризику від А до Е (де А - найменший ризик, Е - найвищий ризик), якщо вони не визнані неплатоспроможними або ліквідованими. Для кожної групи ризику (j) розраховується кількість переходів банків між двома послідовними річними звітними датами. На основі інформації вказаних переходів формуються матриці переходу банків за групами ризику.
На основі загальної кількості переходів банків, які відбулися протягом періоду спостереження, складається матриця TTC. Матриця ТТС відображає середні за економічним циклом рівні дефолту для кожної групи ризику (j). Передбачається, що на кожну матрицю TTC впливає коригуючий фактор економічних умов (Z-фактор).
Оцінка Z-фактора та коефіцієнта кореляції с проводиться на основі аналізу фактичних рівнів дефолтів банків за період спостереження.
2. З метою визначення прогнозного впливу макроекономічних умов на ймовірності дефолтів банків визначаються прогнозні значення Z-фактора на майбутні періоди за результатами кореляційно-регресійного аналізу залежності значень Z-фактора від обраних макрофакторів Xk.
Рівняння регресійної моделі має такий загальний вигляд:
Zt = бета 0 + бета 1 X1t + бета 2 X2t +…+ бета k Xkt,
| де | Zt | - | Z-фактор для періоду t; |
| бета 0 | - | коефіцієнт перетину; | |
| Xk | - | макрофактор; | |
| бета k | - | коефіцієнт для макрофактора Xk. |
Як макрофактори Xk у моделі використовуються індекс споживчих цін (у поточному та попередніх періодах) і зростання реального ВВП. Для використання в моделі значення макрофакторів Xk приводяться до стандартизованого значення, що визначається як співвідношення різниці поточного та середнього значень макрофактора до його стандартного відхилення.
При застосуванні моделі використовуються прогнозні значення макроекономічних показників Xk, що публікуються Національним банком України або іншим компетентним органом.
3. На основі розрахунків за моделлю Мертона-Васічека визначаються такі види ймовірностей дефолту PD для груп ризику (j) (таблиця 5):
1) ймовірність дефолту за економічним циклом (PDцикл ) - відображає середні за циклом показники PD для кожної групи ризику (j), оцінені на основі даних за весь доступний історичний період, і використовується для визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ВГСВ, для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу та для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків за відсутності макроекономічних прогнозів або коли наявні прогнози не оновлюються;
2) ймовірність дефолту поточна (PDпоточн ) - відображає поточну оцінку PD для кожної групи ризику (j) на визначеному часовому горизонті з урахуванням наявних прогнозів макроекономічних показників, яка використовується для цілей визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ВГСВ, для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу та для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків.
Для розрахунку PDпоточн на вказаних горизонтах використовуються розрахункові значення Z-фактора відповідно до наявних прогнозів макроекономічних показників;
3) ймовірність дефолту кризова (PDкриз ) - відображає оцінку PD для кожної групи ризику (j) на основі змодельованих періодів гіпотетичної несистемної економічної кризи, що використовується для розрахунку значення цільового показника Фонду та для цілей визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами ВГСВ, для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу та для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків в умовах особливого періоду та одного року після його закінчення.
PDкриз визначається для груп ризику (j) на 1-річному, 2-річному та 3- річному горизонтах кумулятивно. Для розрахунку PDкриз проводиться симуляція значень Z-фактора таким чином, що для першого року у симуляції беруться значення Zt, що відповідають періоду гіпотетичної несистемної економічної кризи, для двох наступних років Zt+1 та Zt+2 беруться значення, що є вищими, ніж у першому році згідно з припущенням, що економічна криза не триває більше одного року з однаковою силою, тобто у другому та третьому роках її сила зменшується.
Таблиця 5
Ймовірність
дефолту банків у розрізі груп ризику (j) на основі економічного циклу,
макроекономічних прогнозів і кризової статистики
4. На основі визначених у пункті 3 цього розділу видів ймовірностей дефолту банків для груп ризику (PDj) здійснюється визначення відповідних індивідуальних ймовірностей дефолту банку (PDjg) таким чином:
1) для банків, які були розподілені на групи ризику (j) відповідно до скорингового балу (ВБg), індивідуальна ймовірність дефолту (PDjg) визначається як зважене геометричне середнє ймовірностей дефолту суміжних груп ризику (PDj) з такими параметрами зважування (вагами), при яких розрахункова ймовірність дефолту банку (PDg), визначена на основі скорингового балу (ВБg), дорівнює зваженому геометричному середньому ймовірностей дефолту для відповідних суміжних груп ризику за економічним циклом (PDцикл ). Суміжними групами ризику в даному розрахунку є такі дві групи ризику, в діапазоні між значеннями ймовірностей дефолту за економічним циклом (PDцикл ) яких знаходиться розрахункова ймовірність дефолту банку (PDg).
Розрахункова ймовірність дефолту банку g (PDg), що використовується для визначення індивідуальної ймовірності дефолту банку (PDjg), визначається за наступною формулою:
| де | е | - | математична константа, натуральний логарифм якої рівний 1; |
| ВБg | - | скоринговий бал банку g, визначений відповідно пункту 3 розділу II цієї Методики. |
Якщо розрахункова ймовірність дефолту банку g (PDg), що відноситься до групи ризику А нижча, ніж групова ймовірність дефолту групи ризику А за економічним циклом [PDцикл (A) ], то індивідуальна ймовірність дефолту такого банку g (PDjg) визначається як добуток групової ймовірності дефолту групи ризику А (PDj) та відношення розрахункової ймовірності дефолту банку g (PDg) до групової ймовірності дефолту групи ризику А за економічним циклом [PDцикл (A) ].
Аналогічний розрахунок проводиться, якщо розрахункова ймовірність дефолту банку g (PDg), що відноситься до групи ризику Е, є вищою ніж групова ймовірність дефолту групи ризику Е за економічним циклом [PDцикл (Е) ];
2) для банків, до яких застосовувались додаткові характеристики для визначення фінальної групи ризику відповідно до пункту 2 розділу III цієї Методики, присвоюються ймовірності дефолту фінальної групи ризику j (PDj).
5. Актуалізація логістичної моделі проводиться Фондом не рідше одного разу на три роки, а моделі Мертона-Васічека - щороку.
V. Визначення прогнозної гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами
1. Прогнозна гарантована сума відшкодування коштів за вкладами розраховується:
1) на 12 місяців в цілому по системі [ВГСВ) ] - за такою формулою:
ВГСВ = Сума ( ГСВg x PDjg ),
| де | ВГСВ | - | прогнозна гарантована сума відшкодування коштів за вкладами для всіх банків; |
| ГСВg | - | сума можливого відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб банку g відповідно до форми № 1Ф ; | |
| PDjg | - | індивідуальна ймовірність дефолту банку g протягом 12 місяців, визначена згідно з розділом IV цієї Методики; |
2) для визначення суми потенційних втрат відкоригованого капіталу протягом наступних 12 місяців - за такою формулою:
ВГСВ = Сума ( ГСВg x PDjg ),
| де | ВГСВ | - | прогнозна гарантована сума відшкодування коштів за вкладами для всіх банків, крім банків з державною часткою; |
| ГСВg | - | сума можливого відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб банку g відповідно до форми № 1Ф ; | |
| PDjg | - | індивідуальна ймовірність дефолту банку g протягом 12 місяців, визначена згідно з розділом IV цієї Методики; |
3) для розрахунку резерву під очікувані витрати, пов’язані з відшкодуванням коштів вкладникам внаслідок неплатоспроможності банків,- за такою формулою:
ВГСВрезерв = Сума ГСВg,
| де | ВГСВрезерв | - | прогнозна гарантована сума відшкодування коштів за вкладами для банків, вірогідність банкрутства яких складає 50 і більше відсотків; |
| ГСВg | - | сума можливого відшкодування коштів за вкладами фізичних осіб банку g відповідно до форми № 1Ф , індивідуальна ймовірність дефолту (PDjg, визначена згідно з розділом IV цієї Методики) якого протягом 12 місяців дорівнює або більше 50 відсотків; |
4) для розрахунку очікуваних майбутніх втрат Фонду (ОМВ), при розрахунку цільового показника - за такою формулою:
ВГСВкриз = Сума ( ГСВg x PDjgkриз ),
( Додаток 1 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1570 від 07.12.2023 )
Додаток 2
до Методики оцінки фінансової стійкості
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
(пункт 2 розділу IV)
МОДЕЛЬ
грошових потоків Фонду
(у тисячах гривень)
| __________ Примітки. | 1. Залишок коштів на рахунках Фонду на кінець кожного тижня (вихідний залишок) розраховується як сума вхідного залишку та надходжень за мінусом витрат за цей тиждень. Вихідний залишок коштів на рахунках Фонду в кожному періоді є вхідним залишком коштів наступного періоду. 2. Статті надходжень у цій Моделі заповнюються так: сума регулярних зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) розраховується з використанням методів математичного моделювання на основі обробки статистичних даних форми № 1Ф ; суми початкового збору до Фонду та спеціального збору до Фонду відображаються за наявності інформації про очікування надходжень від таких зборів; сума коштів в рахунок погашення неплатоспроможними банками заборгованості (сума коштів, одержаних Фондом в погашення третьої черги, відповідно до частини першої статті 52 Закону) розраховується за алгоритмом, наведеним нижче; суми від погашення цінних паперів та отримання купонного доходу за ними відображаються згідно з діючими договорами; суми процентів за залишками коштів на рахунках Фонду розраховуються як добуток очікуваних середньоденних залишків на рахунку Фонду за місяць, кількості днів у місяці та прогнозної процентної ставки, розрахованої на основі тенденції зміни фактично встановленої процентної ставки за попередні шість місяців, поділений на 365 днів; суми компенсації неплатоспроможними банками кошторисних витрат Фонду, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку, розраховуються за методикою, встановленою Фондом. 3. Статті витрат у цій Моделі заповнюються так: кошторисні витрати Фонду відображаються в межах затверджених адміністративною радою Фонду кошторису витрат Фонду на основі максимальних очікуваних сум витрат у кожному з розглядуваних періодів; виплати Фонду за його борговими зобов’язаннями відображаються згідно з умовами діючих договорів; виплати вкладникам неплатоспроможних банків відображаються на основі статистичних даних попередніх періодів з дотриманням принципу обережності, який передбачає максимальну прогнозну суму виплат. |
Алгоритм
розрахунку очікуваної суми задоволення кредиторських вимог Фонду до банків, процедура ліквідації яких здійснюється Фондом
1. Очікувана сума задоволення кредиторських вимог Фонду розраховується щокварталу станом на останній день звітного кварталу (далі - звітна дата).
2. Очікувана сума компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури та резерв під очікувані кредитні збитки від неповернення цільової позики, наданої банку, що ліквідується (у разі наявності) (далі - цільова позика), відображаються у фінансовій звітності Фонду та переглядаються станом на звітну дату.
3. Коефіцієнт конверсії (перетворення) ліквідаційної маси в грошовий потік протягом відповідного періоду здійснення ліквідаційної процедури, визначеного відповідно до пункту 4 цього Алгоритму, розраховується станом на останній день звітного кварталу як середнє зважене значення по всіх банках, що ліквідуються або щодо яких затверджені ліквідаційний баланс і звіт про виконання ліквідаційної процедури, на базі наявної статистики фактичних надходжень до таких банків з дня початку процедури ліквідації до звітної дати.
4. Для розрахунку коефіцієнту конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік беруться такі періоди (далі - визначені періоди):
1) з дня початку процедури ліквідації до дня завершення повних дванадцяти місяців здійснення ліквідаційної процедури (значення n=1);
2) з дня початку тринадцятого місяця ліквідаційної процедури до дня завершення повних двадцяти чотирьох місяців здійснення ліквідаційної процедури (значення n=2);
3) з дня початку двадцять п’ятого місяця ліквідаційної процедури до дня завершення повних тридцяти шести місяців здійснення ліквідаційної процедури (значення n=3);
4) з дня початку тридцять сьомого місяця ліквідаційної процедури до дня завершення повних сорока восьми місяців здійснення ліквідаційної процедури (значення n=4);
5) з дня початку сорок дев’ятого місяця ліквідаційної процедури до дня завершення повних шістдесяти місяців здійснення ліквідаційної процедури (значення n=5).
5. Розрахунок коефіцієнтів конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік здійснюється окремо для кожного з визначених періодів.
6. Коефіцієнт конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік розраховується за такою формулою:
kn = Сума Н(факт)_n_j / Сума ЛМj,
7. Розрахунок очікуваних надходжень до банку, що ліквідується, від управління та продажу майна (активів) [далі - очікувані надходження (Ноч)] здійснюється на базі розрахованих коефіцієнтів конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік (kn ) протягом визначеного періоду.
8. Розрахунок очікуваних надходжень (Ноч ) здійснюється щодо кожного банку, що ліквідується, окремо.
9. Очікувані надходження (Ноч ) до банку, що ліквідується, розраховуються за такою формулою:
10. Очікувані надходження на відшкодування витрат Фонду, пов’язаних з утриманням та продажем заставленого майна (активів), (Нзм_ j ) розраховуються для кожного банку, що ліквідується, окремо за такою формулою:
| де | ОВзм_ j | - | вартість майна (активів) банку, що ліквідується, визначена незалежним суб’єктом оціночної діяльності на дату затвердження ліквідаційної маси банку або на дату останньої переоцінки його майна (активів), де j - номер банку; |
| kn | - | коефіцієнт конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік протягом визначеного періоду здійснення ліквідаційної процедури; | |
| f | - | фактична кількість місяців у періоді n, в яких здійснювалася ліквідаційна процедура банку, станом на звітну дату; | |
| n | - | номер періоду, визначений відповідно до пункту 4 цього Алгоритму; | |
| Кв | - | рівень витрат Фонду, що відшкодовуються Фонду відповідно до Положення про порядок розрахунку суми витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, на яку зменшується сума до перерахування заставодержателю майна (активів), проданого Фондом гарантування вкладів фізичних осіб , затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 27 вересня 2021 року № 993, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2021 року за № 1436/37058. |
11. Розрахунок очікуваної суми задоволення кредиторських вимог Фонду здійснюється окремо щодо кожного банку, що ліквідується.
12. Як очікувана сума задоволення кредиторських вимог Фонду (Фкв ) використовується менше з таких двох значень:
1) суми незадоволених кредиторських вимог Фонду до банку, що ліквідується Фондом, на звітну дату, що складається з витрат Фонду на здійснення виплат гарантованої суми відшкодування, витрат, пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, та основної суми боргу і нарахованих процентів за договорами цільової позики;
2) прогнозної суми можливого задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідується Фондом, віднесених до третьої - одинадцятої черг, визначених частиною першою статті 52 Закону (далі - Закон), що розраховується за такою формулою:
Мпкв_ j = Ноч + Нзм_ j – Вк_ j – КВ1-2ч_ j,
| де | Мпкв_ j | - | прогнозна сума можливого задоволення вимог кредиторів банку, що ліквідуються, віднесених до третьої - одинадцятої черг; |
| Ноч | - | очікувані надходження до банків, що ліквідуються Фондом; | |
| Нзм_ j | - | надходження на відшкодування витрат Фонду на утримання та продаж заставленого майна (активів); | |
| Вк_ j | - | прогнозні кошторисні витрати банків, що ліквідуються Фондом, на здійснення ліквідаційної процедури, що визначаються щодо кожного банку окремо на базі затвердженого кошторису витрат такого банку на найближчий квартал, що настає після звітної дати, та прогнозу зниження витрат на 7 відсотків протягом кожного наступного кварталу до прогнозного строку завершення ліквідаційної процедури; | |
| КВ1–2ч_ j | - | сума незадоволених вимог кредиторів банку, що ліквідується Фондом, першої та другої черг, визначених частиною першою статті 52 Закону. |
13. Очікувана сума задоволення кредиторських вимог Фонду (Фкв_і ) розраховується в розрізі місяців задоволення кредиторських вимог Фонду, де і - порядковий номер місяця від звітної дати.
14. Розрахунок резерву під очікувані кредитні збитки від неповернення цільової позики (далі - резерв під очікувані кредитні збитки) здійснюється окремо щодо кожного банку, що ліквідується Фондом, у разі наявності в нього заборгованості за договором цільової позики.
15. Для розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки визначається очікувана сума погашення основної суми боргу і нарахованих процентів за договором цільової позики як менше з таких двох значень:
1) очікуваної суми задоволення кредиторських вимог Фонду (Фкв_j );
2) суми заборгованості банку за основною сумою боргу та нарахованими процентами за договором цільової позики станом на звітну дату (ЦПj ).
16. Для цілей розрахунку резерву під очікувані кредитні збитки очікувана сума погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики дисконтується.
Для цілей дисконтування очікувана сума погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики розподіляється помісячно протягом періоду, який визначається шляхом розрахунку різниці між максимальною кількістю місяців, визначених відповідно до пункту 4 цього Алгоритму, та фактичною кількістю місяців, в яких здійснювалася ліквідаційна процедура банку.
17. Розподіл розрахованої очікуваної суми погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики здійснюється з урахуванням такого:
очікувана сума задоволення кредиторських вимог Фонду (Фкв_j ) розподіляється відповідно до розрахованих коефіцієнтів конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік (kn ) виходячи з припущення, що задоволення кредиторських вимог здійснюється рівномірно протягом кожного з визначених періодів n;
очікувана сума погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики розподіляється аналогічно розподіленим сумам Фкв_j у повному розмірі.
18. Розподілені очікувані суми погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики, наданої банку, дисконтуються за розміром процентів (річних), визначених договором цільової позики.
19. Резерв під очікувані кредитні збитки розраховується за такою формулою:
Рцп_j = ЦПj – Пцп(диск),
20. Розрахований резерв під очікувані кредитні збитки розподіляється так:
першочергово резерв під очікувані кредитні збитки покриває суму нарахованих і несплачених процентів за договором цільової позики та відображається у фінансовій звітності Фонду як знецінення (коригування корисності) нарахованих процентів;
залишок резерву під очікувані кредитні збитки покриває частину (у розмірі залишку резерву) основної суми боргу за цільовою позикою.
21. Очікувана сума компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури (Квтр ) розраховується окремо щодо кожного банку, що ліквідується Фондом, за такою формулою:
Квтр = Фкв – Пцп,
| де | Фкв | - | очікувана сума задоволення кредиторських вимог Фонду; |
| Пцп | - | очікувана сума погашення основної суми боргу та нарахованих процентів за договором цільової позики. |
22. Для відображення у фінансовій звітності Фонду розрахована очікувана сума компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури (Квтр ) дисконтується.
Для цілей дисконтування очікувана сума компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури (Квтр) розподіляється помісячно протягом періоду, який визначається шляхом розрахунку різниці між максимальною кількістю місяців, визначених відповідно до пункту 4 цього Алгоритму, та фактичною кількістю місяців, в яких здійснювалася ліквідаційна процедура банку, так:
розподіляється очікувана сума погашення кредиторських вимог Фонду (Фкв_j ) відповідно до розрахованих коефіцієнтів конверсії ліквідаційної маси в грошовий потік (kn ) виходячи з припущення, що задоволення кредиторських вимог здійснюється рівномірно протягом кожного з визначених періодів n;
очікувана сума компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури (Квтр ) розподіляється аналогічно розподіленим сумам Фкв_j у повному розмірі.
23. Як ставки дисконтування очікуваної суми компенсації витрат Фонду на здійснення ліквідаційної процедури (Квтр ) використовуються ставки дисконтування за роками, розраховані станом на звітну дату як спот-ставки зі щорічним нарахуванням процентів відповідно до коефіцієнтів кривої безкупонної дохідності, побудованої за гривневими облігаціями внутрішньої державної позики (модель Нельсона-Сігела) та яка опублікована на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно з Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1570 від 07.12.2023 )
Додаток
до рішення виконавчої дирекції
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
13 листопада 2023 року № 1460
(пункт 2)
ПЕРЕЛІК
рішень виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що втратили чинність
1. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28 лютого 2013 року № 13 "Про затвердження Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 березня 2013 року за № 482/23014.
2. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 30 травня 2013 року № 24 "Про затвердження Змін до Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 18 червня 2013 року за № 1025/23557.
3. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18 вересня 2014 року № 93 "Про внесення змін до Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09 жовтня 2014 року за № 1218/25995.
4. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 грудня 2015 року № 232 "Щодо внесення змін до Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 06 січня 2016 року за № 19/28149.
5. Пункт 1 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 20 березня 2017 року № 1096 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 2017 року за № 462/30330.
6. Рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 грудня 2018 року № 3358 "Про внесення змін до Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2019 року за № 44/33015.
7. Пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 листопада 2020 року № 1965 "Про внесення змін до Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і Методики оцінки фінансової стійкості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2020 року за № 1328/35611.
_____________________
( Додаток із змінами, внесеними згідно з Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1570 від 07.12.2023 )
