Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус)

Відповідно до статей 9 та 14 Закону України "Про міський електричний транспорт" та підпункту 4.3.1 підпункту 4.3 пункту 4 Положення про Міністерство інфраструктури України , затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року № 581,

1. Затвердити Порядок формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), що додається.

2. Департаменту автомобільного транспорту забезпечити:

подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

оприлюднення цього наказу на офіційному сайті Міністерства інфраструктури України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Демидовича Д.В.

1. Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на транспортні послуги з перевезення пасажирів трамваями та тролейбусами і застосовується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування під час встановлення зазначених тарифів для підприємств міського електричного транспорту (далі - підприємства).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

базовий період - календарний рік, який передує прогнозному (планованому) періоду;

економічно обґрунтовані планові витрати - витрати, планування яких здійснюється з дотриманням вимог стандартів, нормативів, норм технологічних регламентів;

інвестиційна складова - кошти, що передбачені для фінансування капітальних вкладень, які спрямовуються на розвиток виробничої діяльності у сфері перевезення пасажирів трамваями і тролейбусами, є складовою розрахункового прибутку (додатково до амортизаційних відрахувань) та направляються на реалізацію заходів з оновлення парку трамваїв і тролейбусів відповідно до затверджених у встановленому законодавством порядку місцевих програм розвитку електротранспорту;

одиниця калькулювання собівартості послуги міського електричного транспорту - одне пасажироперевезення трамваєм або тролейбусом;

операційна діяльність - основна діяльність підприємств, крім інвестиційної та фінансової діяльності;

повна планова собівартість послуг міського електричного транспорту - нормативні економічно обґрунтовані витрати з операційної діяльності підприємств та фінансові витрати;

проїзні квитки - абонементні талони, разові та тривалого користування квитки (картки) на проїзд у трамваї та/або тролейбусі;

рівень рентабельності - відношення прибутку до витрат на перевезення, що визначається у відсотках;

тарифи на послуги міського електричного транспорту - вартісна величина одиниці калькулювання собівартості транспортної послуги, розрахованої на основі економічно обґрунтованих планових витрат з урахуванням планового прибутку та інвестиційної складової;

транспортні послуги - перевезення пасажирів та їх багажу міським електричним транспортом, а також надання інших послуг, пов'язаних з таким перевезенням;

транспортна робота - кількість виконаних вагоно - кілометрів (тролейбусо - кілометрів) за певний період.

1. Розрахунок тарифів на послуги міського електричного транспорту здійснюється відповідно до запланованого на рік обсягу транспортної роботи підприємств з використанням економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі галузевих нормативів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та прогнозованих цін на промислову продукцію і послуги у плановому періоді.

До розрахунку тарифів включаються:

плановий прибуток, розмір якого є достатнім для забезпечення перевезення пасажирів трамваями і тролейбусами;

інвестиційна складова, розмір якої є достатнім для забезпечення оновлення парку трамваїв за 15 років, тролейбусів за 10 років відповідно до місцевих програм розвитку електротранспорту.

2. Запланований на рік обсяг транспортної роботи підприємств визначається у договорах, укладених між органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування) і підприємствами з урахуванням заходів, спрямованих на поліпшення якості та безпеки перевезень пасажирів міським електричним транспортом, а саме:

введення нових потужностей підприємств та збільшення обсягів пасажироперевезень;

дотримання всіх встановлених видів та періодичності технічного обслуговування, ремонту об'єктів міського електричного транспорту;

підвищення рівня технологічного оснащення виробничої бази та впровадження прогресивних енергозберігаючих технологій;

удосконалення системи управління пасажироперевезеннями і поліпшення умов безпеки руху та охорони праці;

зміна маршрутних схем міського транспорту загального користування.

3. Здійснення заходів, пов'язаних з поліпшенням технологічного рівня виробничої бази, реконструкцією об'єктів міського електротранспорту, ресурсозбереженням і удосконаленням систем управління пасажироперевезеннями, передбачається програмами розвитку міського електричного транспорту, затвердженими органами виконавчої влади (органами місцевого самоврядування).

4. Планування витрат, що включаються до повної планової собівартості послуг міського електричного транспорту, здійснюється з урахуванням витрат з операційної діяльності та фінансових витрат, пов'язаних з пасажироперевезеннями.

До планових витрат операційної діяльності включаються:

планова виробнича собівартість послуг, що надаються міським електричним транспортом;

адміністративні витрати;

витрати на збут послуг міського електричного транспорту;

інші витрати з операційної діяльності.

5. Планування витрат здійснюється із застосуванням нормативного методу. Розмір витрат розраховується з додержанням систем проведення ремонтів та технічного обслуговування об'єктів міського електричного транспорту згідно з правилами експлуатації трамвая і тролейбуса, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, а також норм споживання електроенергії трамваями та/або тролейбусами та інших енергетичних ресурсів, витрат матеріалів, середнього ресурсу роботи пневматичних шин тролейбусів, норм часу та розцінок з оплати праці, нормативів чисельності працівників підприємств, витрат на управління і обслуговування підприємств.

Витрати, об'єктивне нормування яких неможливе, плануються з урахуванням фактичних витрат за базовий період, прогнозу індексів цін на промислову продукцію (послуги) на запланований рік та на підставі планових кошторисів.

1. До планової виробничої собівартості послуг, наданих міським електричним транспортом, включаються:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати;

1) до складу прямих матеріальних витрат включаються витрати на електроенергію, що споживається на тягу рухомого складу.

Вартість витрат визначається на основі норм використання електроенергії та тарифу на електроенергію, встановленого відповідно до законодавства;

2) до складу прямих витрат на оплату праці включаються:

заробітна плата та інші виплати основному виробничому персоналу (водіям, кондукторам), діяльність яких безпосередньо пов'язана з процесом перевезення пасажирів. Зазначені витрати визначаються, виходячи з нормативної чисельності персоналу та відпрацьованого ним часу, установлених на підприємствах обґрунтованих тарифних ставок (окладів), відрядних розцінок та посадових окладів робітників;

витрати з додаткової заробітної плати основного виробничого персоналу (водії, кондуктори), встановлені відповідно до законодавства;

заохочувальні та компенсаційні виплати основному виробничому персоналу, здійснені згідно із законодавством.

Рівень прямих витрат на оплату праці визначається відповідно до законодавства, а також генеральної та галузевої угод, колективного договору;

3) до складу інших прямих витрат включаються витрати на утримання та експлуатацію основного виробничого обладнання (трамваї та/або тролейбуси, тягові підстанції та контактно - кабельна мережа, трамвайні колії, тунелі тощо), а саме:

витрати на оплату праці та відповідні нарахування на неї виробничому персоналу, що виконує ремонт і технічне обслуговування об'єктів міського електричного транспорту;

суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування працівників, безпосередньо зайнятих здійсненням перевезень пасажирів;

амортизація основних засобів та нематеріальних активів виробничого призначення. Сума амортизаційних відрахувань для розрахунку тарифу визначається з урахуванням руху основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів виробничого призначення у планованому періоді. Розрахунок амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів підприємств здійснюється згідно із законодавством;

витрати на ремонт, який не пов'язаний з поліпшенням об'єктів підприємств (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), утримання, експлуатацію, ремонт основного виробничого обладнання в обсягах, визначених законодавством, та інші види ремонтів і технічного обслуговування в обсягах, визначених системами технічного обслуговування та ремонту об'єктів міського електричного транспорту, а також витрати на оплату робіт, пов'язаних з державним технічним контролем об’єктів міського електротранспорту;

вартість запасних частин, купованих комплектувальних виробів, паливно-мастильних та інших матеріалів, що використовуються безпосередньо для забезпечення технологічного процесу перевезень пасажирів і на технологічні операції, пов'язані з підготовкою трамваїв та/або тролейбусів до експлуатації, і є необхідною складовою для надання транспортних послуг;

витрати на оплату води для миття та прибирання трамваїв та/або тролейбусів.

Планування та розрахунок зазначених у цьому підпункті витрат здійснюється із застосуванням таких нормативів:

вартість ремонтних робіт і послуг, виконаних сторонніми підприємствами та організаціями;

вартість інструментів та екіпірування, виданих для поновлення їх запасів для трамваїв та/або тролейбусів.

Вартість цих витрат визначається на основі норм використання таких ресурсів та цін на них;

4) до складу загальновиробничих витрат входять витрати, пов'язані з управлінням та функціонуванням цехів і дільниць (структурних підрозділів підприємств), що забезпечують виробничий процес, крім витрат, зазначених у підпунктах 1 - 3 цього пункту, а саме:

витрати на управління виробництвом цехів і дільниць, що визначаються, виходячи з чисельності персоналу за штатним розписом, тарифно-кваліфікаційного складу апарату управління та встановлених на підприємствах тарифних ставок (окладів) (основна і додаткова заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів);

витрати на утримання, експлуатацію, поточний ремонт обладнання, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення та обов'язкове страхування відповідно до законодавства;

розрахована відповідно до законодавства амортизація основних засобів та нематеріальних активів загальновиробничого призначення;

витрати на виготовлення проїзних квитків та розрахункових документів;

витрати на матеріали, придбані комплектувальні вироби та напівфабрикати;

оплата послуг сторонніх організацій, пов'язаних з управлінням та функціонуванням цехів і дільниць, що забезпечують виробничий процес;

витрати на утримання й поточний ремонт виробничих будівель, споруд і приміщень (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення);

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці згідно із законодавством, у тому числі за невідпрацьований, але оплачений час на виробництві, нарахування на заробітну плату, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування загальновиробничого персоналу відповідно до законодавства, витрати на відрядження виробничого персоналу, забезпечення пожежної безпеки та утримання охорони);

витрати на охорону праці, техніку безпеки, виробничу санітарію та утилізацію відпрацьованих мастильних та інших матеріалів на рівні не вище установлених нормативів;

витрати на медичний огляд водіїв підприємства;

податки і збори (обов'язкові платежі), що включаються до собівартості транспортних послуг.

2. До складу планової собівартості наданих транспортних послуг включаються змінні та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом транспортних послуг, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягів перевезень пасажирів.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування і управління виробництвом транспортних послуг, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягів перевезень пасажирів.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості наданих транспортних послуг у періоді їх виникнення.

Загальна сума розподілених та нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичну величину.

3. Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до виробничої собівартості наданих транспортних послуг, поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут транспортних послуг та інші операційні витрати.

4. До адміністративних витрат належать загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємствами, зокрема:

витрати на утримання апарату управління та іншого персоналу, який зайнятий обслуговуванням адміністративної інфраструктури. Ці витрати визначаються, виходячи з нормативної чисельності та встановлених на підприємствах тарифних ставок (окладів); включають основну й додаткову заробітні плати, гарантійні та компенсаційні виплати, суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, оплату службових відряджень, витрати на підготовку й перепідготовку кадрів;

на утримання й поточний ремонт основних засобів, інших матеріальних необоротних активів адміністративного призначення (операційна оренда, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо);

витрати на оплату послуг зв'язку (пошта, телеграф, телефон, телекс, телефакс, стільниковий зв'язок тощо);

амортизація основних засобів, необоротних матеріальних і нематеріальних активів адміністративного призначення, яка нарахована відповідно до законодавства;

витрати на врегулювання спорів у судах, пов'язаних з операційною діяльністю (перевезення пасажирів);

податки і збори (обов'язкові платежі), крім податків і зборів (обов'язкових платежів), що включаються до виробничої собівартості транспортних послуг;

плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;

витрати на придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів, канцелярських товарів, на передплату професійних періодичних видань, а також витрати на оплату послуг загальногосподарського призначення.

5. До складу витрат на збут наданих транспортних послуг включаються:

1) витрати з операційної діяльності, безпосередньо пов'язаної із збутом таких послуг, зокрема:

утримання кіосків (приміщень) з продажу проїзних квитків;

оплата праці працівників, діяльність яких пов'язана із збутом транспортних послуг, та сплата суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

оплата інформаційних послуг для пасажирів;

утримання основних засобів;

інші необоротні матеріальні активи (оперативна оренда, страхування, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

2) амортизація основних засобів та інших необоротних матеріальних і нематеріальних активів, пов'язаних із збутом транспортних послуг.

6. Витрати на збут транспортних послуг визначаються із застосуванням нормативного методу або за результатами аналізу фактичного рівня витрат за базові періоди з урахуванням змін, які передбачаються у плановому періоді.

7. Планування інших витрат з операційної діяльності здійснюється на основі їх економічного обґрунтування.

До складу інших витрат з операційної діяльності включаються витрати на:

формений одяг водіїв та кондукторів підприємств;

виплату та доставку пільгових пенсій (Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36) згідно із законодавством.

8. До складу інших витрат з операційної діяльності не можуть включатися:

суми безнадійної дебіторської заборгованості;

витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури;

суми, що відраховуються профспілковим організаціям для проведення культурно-масової та фізкультурної роботи;

суми неустойки (штраф, пеня);

суми нестачі та втрати від пошкодження цінностей;

оплата консалтингових та аудиторських послуг;

витрати на добровільне страхування майна підприємств та працівників;

витрати від списання не повністю замортизованих основних засобів;

витрати за операціями в іноземній валюті, втрати від курсової різниці;

суми спонсорської та благодійної допомоги;

собівартість реалізованих виробничих запасів.

9. До фінансових витрат належать витрати зі сплати відсотків за користування кредитами та витрати, пов'язані із залученням позикового капіталу для здійснення виробничої діяльності.

Розмір фінансових витрат визначається відповідно до кредитних та інших договорів та вимог законодавства.

1. Інвестиційна складова використовується на фінансування заходів з оновлення парку трамваїв і тролейбусів відповідно до затверджених у встановленому порядку місцевих програм розвитку електротранспорту за рахунок коштів підприємств, які задіяні в перевезеннях пасажирів міським електротранспортом (трамвай, тролейбус), та на принципах повернення позикового капіталу.

Кошти, які використовуються як джерела фінансування місцевих програм розвитку електротранспорту державної підтримки та/або коштів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають включенню до інвестиційної складової.

Кошти, які використовуються як джерела фінансування місцевих програм розвитку електротранспорту державної підтримки та/або коштів спеціального фонду державного бюджету, які надаються на зворотній основі, належать до позикового капіталу.

2. Інвестиційна складова розраховується за формулою

де

ІС - інвестиційна складова, грн;

К - загальна сума коштів для фінансування місцевих програм розвитку електротранспорту у прогнозному (плановому) періоді, грн;

А - амортизаційні відрахування у прогнозному (плановому) періоді, грн;

І - кошти інших джерел фінансування, передбачені на заходи з оновлення парку трамваїв і тролейбусів, крім власних коштів, які передбачається отримати у прогнозному (плановому) періоді, грн.

3. Рівень тарифів на перевезення пасажирів міським електротранспортом визначається на основі повної собівартості перевезень у прогнозному (плановому) періоді з урахуванням інвестиційної складової за формулою

де

S - повна собівартість перевезень усіх категорій пасажирів;

D - чистий дохід, отриманий підприємствами від інших видів діяльності, грн;

R - планова рентабельність підприємства;

Q - запланований обсяг загальних пасажироперевезень.

4. У разі зміни ставок податків і зборів (обов'язкових платежів), мінімального рівня заробітної плати, ставок орендної плати, цін і тарифів на паливно-енергетичні та матеріальні ресурси, які не залежать від господарської діяльності підприємств, але впливають на рівень повної собівартості з операційної діяльності підприємств, тарифи на послуги міського електричного транспорту переглядаються в установленому законодавством порядку.

Перегляд тарифів на послуги міського електричного транспорту здійснюється після процедури їх публічного обговорення.