6.5. До початку футбольного матчу через гучномовну систему здійснюється інформування присутніх осіб про необхідність дотримання правил пожежної безпеки. У разі виникнення або загрози виникнення надзвичайної ситуації організатори футбольного матчу заздалегідь розробляють тексти повідомлень. Такі оповіщення повинні транслюватися по всій спортивній споруді, спортивному комплексу, а їх гучність повинна забезпечуватися у будь-якій частині спортивної споруди, спортивного комплексу.
6.6. Обслуговувальний персонал під час проведення футбольного матчу повинен бути одягнутий у жилети яскравого кольору та оснащений засобами зв’язку.
6.7. З метою дотримання глядачами вимог пожежної безпеки під час проведення футбольного матчу та оперативного реагування у разі виявлення таких порушень відповідними працівниками спортивної споруди, спортивного комплексу повинно здійснюватись відеоспостереження за всією територією спортивної споруди, спортивного комплексу, входами і виходами, трибунами тощо.
VІІ. Вимоги пожежної безпеки до інженерних систем та засобів протипожежного захисту спортивних будинків та споруд
7.1. Автоматичні системи пожежної сигналізації та пожежогасіння
7.1.1. Необхідність улаштування у спортивних будинках і спорудах автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння визначається згідно з додатком В (обов’язковий) ДБН В.2.5-56:2010 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту".
7.1.2. Під час експлуатації автоматичних систем пожежної сигналізації та пожежогасіння слід керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009, та технічної документації на такі системи.
7.2. Системи протипожежного водопостачання
7.2.1. Системи внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання спортивних будинків та споруд повинні забезпечувати витрати та напір води відповідно до СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий".
7.2.2. Під час експлуатації систем протипожежного водопостачання необхідно керуватися вимогами Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009.
7.2.3. Технічне обслуговування пожежних гідрантів і пожежних кран-комплектів повинно проводитися не рідше двох разів на рік (навесні й восени) і додатково перед кожним спортивним заходом з перевіркою їх на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки в спеціальному журналі.
Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути очищені від бруду, льоду і снігу, у зимовий період утеплені, а колодязі звільнені від води. Кришки люків колодязів підземних пожежних гідрантів повинні бути пофарбовані в червоний колір.
7.2.4. Не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води.
7.2.5. У неопалюваних спортивних будинках та спорудах (приміщеннях) узимку вода із системи внутрішнього протипожежного водопостачання повинна зливатись. При цьому, поблизу кожного крана-комплекту необхідно вивісити табличку з інформацією про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників спортивної споруди (будинку).
7.2.6. Пожежні кран-комплекти приміщень аміачних холодильних установок льодових спортивних споруд (будинків) обладнуються стволами-розпилювачами.
7.3. Система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей
7.3.1. Приміщення спортивних будинків та споруд обладнуються системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей (далі - СО) відповідно до вимог будівельних норм.
7.3.2. Контроль за експлуатацією, технічним утриманням СО у спортивних спорудах та будинках здійснює призначена особа, обов’язки якої повинні бути відображені в посадовій інструкції або інших документах, що регламентують її діяльність.
7.3.3. Експлуатацію СО необхідно здійснювати відповідно до Правил улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках та спорудах, затверджених наказом МНС України від 18 травня 2009 року № 338, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 червня 2009 року за № 505/16521.
7.3.4. На трибунах стадіонів та інших спортивних будинків та споруд з наявністю табло обов’язково передбачати можливість виведення інформації про виникнення пожежі або іншої надзвичайної ситуації, шляхи евакуації, напрямок руху й інші дії, спрямовані на забезпечення безпеки людей та запобігання паніці й іншим явищам, що ускладнюють евакуацію.
7.3.5. У спортивних будинках та спорудах на шляхах евакуації через кожні 20 м розміщуються знаки, що вказують напрямок до найближчого евакуаційного виходу (у сходову клітку або до евакуаційного коридору). Крім того, зазначені вище знаки влаштовуються на поворотах і розгалуженнях шляхів евакуації. На вхідних дверях до сходової клітки або евакуаційного коридору встановлюється знак "ЕВАКУАЦІЙНИЙ ВИХІД". Зазначені знаки повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007.
7.4. Електроустановки у спортивних будинках та спорудах
7.4.1. Електрообладнання у спортивних будинках та спорудах повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 "Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок" та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
7.4.2. На кожному спортивному будинку та споруді повинна бути інструкція про порядок відключення напруги з електрообладнання, силових та контрольних кабелів на випадок пожежі.
7.4.3. Особа, відповідальна за стан електроустановок, яку призначено відповідним наказом, зобов'язана:
організовувати і проводити профілактичні огляди і планово-попереджувальні ремонти електрообладнання, апаратури та електромереж, а також своєчасно усувати порушення, які можуть призвести до короткого замкнення, спалаху та пожеж;
забезпечувати правильність застосування кабелів, електропроводок, світильників та іншого електрообладнання;
організовувати навчання та інструктаж працівників з питань пожежної безпеки під час експлуатації електроустановок.
7.4.4. Ілюмінаційні установки, електропроводка освітлювальної, звуковідтворювальної апаратури, а також електропроводка пересувних телекамер, інформаційного табло тощо повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-16-2005 "Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади".
7.4.5. Рампи та інші пристрої для освітлювальних прожекторів повинні бути виконані з негорючих матеріалів. Освітлювальні прожектори повинні відступати від конструкцій з горючих матеріалів на відстані не менше ніж на 0,5 м. Відстань від лінзового прожектора до горючих конструкцій та матеріалів повинна бути не менше 2 м.
У всі освітлювальні прожектори встановлюється захисна металева сітка.
7.4.6. Електричне обладнання апаратного і машинного відділень аміачних холодильних установок спортивних споруд (будинків) зі штучним льодом повинно бути вибухозахищеного виконання.
7.4.7. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні пристрої можуть установлюватися на горючі основи (конструкції) за умови підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити пристрою не менше ніж на 0,01 м.
7.4.8. З’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (гвинтових, болтових тощо).
7.4.9. Не рідше одного разу на 2 роки повинен проводитися замір опору ізоляції електричних мереж та установок зі складанням відповідного акта, якщо інше не обумовлено правилами технічної експлуатації.
7.4.10. У стайні кінних спортивних споруд електропроводка повинна прокладатися на ізоляторах, тросах, у сталевих трубах або кабелях, а електросвітильники повинні бути пилеводонепроникні або вологозахищені. Розподільні щити, вимикачі, запобіжники необхідно встановлювати в тамбурах або на зовнішніх стінах стаєнь у шафах з негорючих матеріалів.
7.4.11. Під час експлуатації електричних мереж у стайні кінних спортивних споруд забороняється:
розташовувати електропроводку над місцями розміщення тварин;
складати під електропроводкою сіно, солому тощо;
прокладати транзитом електромережі через приміщення стаєнь.
7.4.12. Для технічного обслуговування спортивної автомототехніки та інших інженерних систем допускається використовувати переносні світильники, що захищені скляними ковпаками та металевою сіткою. Для таких світильників повинні використовуватись гнучкі кабелі з мідними жилами та гумовою ізоляцією, стійкою до впливу навколишнього середовища. Підвішування таких світильників необхідно передбачати на надійно закріплені поверхні або гачки.
7.4.13. Під час використання для освітлення або ілюмінації у спортивних будинках та спорудах лазерних установок такі установки повинні встановлюватися у спеціально підготовлених місцях, які обладнано підставками з негорючих матеріалів.
7.4.14. У разі необхідності встановлення освітлювальної апаратури на елементи помостів (рингів тощо), виконаних із горючих матеріалів, між конструкціями помостів (рингів тощо) та світильниками повинен бути прокладений негорючий матеріал завтовшки 8-10 мм.
7.4.15. Спортивні будинки та споруди обов’язково захищаються від потрапляння блискавки. Блискавкозахист спортивних будинків та споруд виконується згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд (ІЕС 62305:2006 NEQ)".
7.4.16. У спортивних будинках та спорудах забороняється:
підвішувати світильники безпосередньо на проводах;
експлуатувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією;
користуватися пошкодженими або несправними розетками, відгалужувальними та з’єднувальними коробами, вимикачами та іншими електровиробами;
застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки та запобіжники;
застосовувати для опалення нестандартні (саморобні) пристрої, лампи розжарювання;
установлювати будь-які місцеві вимикачі або розетки в мережі аварійного евакуаційного освітлення;
застосовувати (крім спеціально відведених місць) електропобутові прилади;
використовувати в освітлювальних прожекторах світлофільтри, виконані з горючих матеріалів;
прокладати у стайнях кінних спортивних споруд електромережі без захисних елементів (металорукавів, коробів тощо).
7.4.17. Для здійснення виробничої діяльності дозволяється використання подовжувачів лише заводського виготовлення. Такі подовжувачі повинні прокладатися в місцях, де вони не матимуть механічного пошкодження.
7.5. Системи опалення, вентиляції, кондиціювання повітря та протидимного захисту
7.5.1. Спортивні будинки та споруди повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції, кондиціонування повітря та протидимного захисту відповідно до СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха".
7.5.2. Під час експлуатації систем опалення, вентиляції, кондиціонування повітря та протидимного захисту необхідно дотримуватися вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС України від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 листопада 2004 року за № 1410/10009.
VІІI. Вимоги пожежної безпеки перед проведенням спортивних заходів
8.1. Підготовка до спортивних заходів міжнародного, державного та регіонального рівнів здійснюється у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025 "Про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів".
8.2. Власник спортивної споруди (будинку) напередодні проведення спортивного заходу проводить інструктажі щодо дотримання вимог пожежної безпеки та порядку дій у випадку надзвичайної ситуації з працівниками спортивної споруди (будинку), а організатор спортивного заходу - із обслуговувальним персоналом спортивного заходу.
8.3. Усі підтрибунні приміщення, за винятком приміщень обслуговування глядачів та спортсменів, до початку проведення заходу повинні бути закритими.
8.4. У зимовий період року шляхи евакуації і сходи трибун відкритих спортивних будинків та споруд, прилегла до стадіону територія та територія стадіону повинні бути очищені від снігу перед проведенням спортивного заходу.
ІХ. Вимоги пожежної безпеки під час проведення спортивних заходів
9.1. Під час проведення спортивних заходів обов’язково повинна бути присутня особа, відповідальна за пожежну безпеку спортивного будинку та споруди.
9.2. Необхідність залучення підрозділів МНС України для забезпечення пожежної безпеки під час проведення спортивних заходів (інших масових заходів, що проводяться у спортивних будинках та спорудах) визначається організаторами спортивних заходів.
Залучення підрозділів МНС України до проведення спортивних заходів здійснюється на договірній основі в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
У разі залучення під час спортивного заходу підрозділів МНС України повинні бути виділені відповідні приміщення або майданчики для їх розташування.
Х. Вимоги пожежної безпеки в разі проведення культурно-видовищних та інших розважальних заходів у спортивних спорудах (будинках)
10.1. Перед проведенням інших заходів, які не пов’язані з проведенням спортивних заходів (далі - заходи іншого призначення), розміщення спеціальних сцен, їх оформлення, розміщення акустично-світлового та іншого обладнання необхідно узгодити з особою, відповідальною за пожежну безпеку в спортивній споруді (будинку), щодо дотримання вимог пожежної безпеки.
10.2. Під час проведення у спортивних будинках та спорудах заходів іншого призначення, окрім загальних вимог, викладених у цих Правилах, необхідно дотримуватися інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки щодо функціонального призначення заходу.
10.3. Про проведення заходу іншого призначення, кількість очікуваних глядачів (учасників заходу) організатор такого заходу завчасно письмово повідомляє органи державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки.
10.4. Кількість людей, що присутні на заходах іншого призначення, не повинна перевищувати кількості людей, на яку розрахована спортивна споруда (будинок).
10.5. Під час розміщення у спортивних спорудах (будинках) тимчасових естрад, сцен необхідно враховувати вимоги ДБН В.2.2-16.
10.6. Обслуговувальний персонал, задіяний під час проведення заходу іншого призначення, повинен бути підготовлений до виконання покладених на нього функцій та ознайомлений з порядком дій у разі виникнення надзвичайної ситуації.
ХІ. Дії працівників спортивної споруди (будинку) та обслуговувального персоналу спортивного заходу на випадок виникнення пожежі. Порядок взаємодії з підрозділами МНС України під час пожежі
11.1. Взаємодія керівника (власника, орендаря) спортивного будинку та споруди з підрозділами МНС України повинна здійснюватися згідно з попередньо розробленими планами взаємодії у разі виникнення надзвичайної ситуації. Такі плани взаємодії, у разі потреби, повинні уточнюватися 1 раз на рік.
11.2. Із числа працівників спортивної споруди (будинку) для взаємодії з підрозділами МНС України під час пожежі призначається особа, яка повинна знати:
порядок взаємодії з підрозділами МНС України в разі виникнення пожежі;
місця розташування гідрантів, водоймищ та первинних засобів пожежогасіння;
місця розташування ключів від входів (виходів), планів і карток пожежогасіння;
порядок оповіщення про пожежу.
11.3. Під час виконання робіт щодо евакуації людей першочергову евакуацію необхідно проводити з приміщень (секторів), де виникла пожежа, а також з приміщень (секторів), яким загрожує небезпека поширення вогню і диму. Організація евакуації людей влаштовується таким чином, щоб шляхи евакуації глядачів не перетиналися зі шляхами пересування учасників спортивних заходів.
Додаток 1
до Правил пожежної безпеки
для спортивних будинків
та споруд
ВИМОГИ
до складання плану евакуації людей із спортивних будинків та споруд на випадок пожежі
( Див. текст )
Додаток 2
до Правил пожежної безпеки
для спортивних будинків
та споруд
ВИМОГИ
щодо оснащення спортивних будинків та споруд первинними засобами пожежогасіння
1. Спортивні будинки та споруди забезпечуються первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, ємностями з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом (гаки, ломи, сокири тощо), які використовуються для локалізації та ліквідації пожеж в їх початковій стадії розвитку.
2. Вибір типу, влаштування та необхідна кількість вогнегасників визначаються за таблицею до цього додатка та відповідно до Типових норм належності вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02 квітня 2004 року № 151, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 554/9153.
Вогнегасники у відкритих спортивних спорудах розташовуються вздовж шляхів евакуації та біля виходів з трибун для глядачів. При цьому, розташування вогнегасників не повинно зменшувати ширину евакуаційних шляхів та виходів.
3. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння встановлюються вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 (ISO 6309:1987, IDT) "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір". Знаки розміщуються на видимих місцях на висоті 2-2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і за приміщеннями (за потреби).
4. Переносні та пересувні вогнегасники, установлені в будинках та спорудах спортивного призначення, повинні відповідати вимогам ДСТУ 3675-98 "Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань" і ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) "Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги" та бути сертифіковані в Україні в установленому законодавством порядку.
5. Вогнегасники розташовуються у легкодоступних місцях.
6. Переносні вогнегасники розміщуються шляхом:
навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення;
установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кран-комплектами, у спеціальні тумби або на пожежні щити (стенди).
7. Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати можливість прочитування маркувальних написів на корпусі.
Таблиця. Визначення кількості та типів вогнегасників для спортивних будинків та споруд
__________
* Допускається установлення вогнегасника зазначеного типу замість визначеного в колонці 4 цієї таблиці.
8. Вогнегасники, установлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуатації за мінусових температур, необхідно знімати на холодний період року. У такому разі на пожежних щитах і стендах розміщується інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.
9. Експлуатація та технічне обслуговування вогнегасників здійснюються відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом МНС України від 02 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154, а також ДСТУ 4297-2004 "Технічне обслуговування вогнегасників. Загальні технічні вимоги".
10. Вогнегасники, допущені до введення в експлуатацію, повинні мати:
облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;
пломби на пристроях ручного пуску;
бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно з державними стандартами.
11. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно негайно відправляти на технічне обслуговування.
12. На перезарядження (технічне обслуговування) з об'єкта дозволяється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.
Під час проведення спортивних, культурно-видовищних та інших розважальних заходів у спортивних будинках (спорудах) вони забезпечуються первинними засобами пожежогасіння на 100 % потреби.
13. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у будинках, спорудах спортивного призначення, а також на їх території встановлюються спеціальні пожежні щити (стенди).
Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности".
14. Пожежні щити (стенди) установлюються на території об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м-2.
До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщаються на пожежному щиті, слід включати: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокири - 2 шт., відра - 2 шт.
15. На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику підрозділів МНС України.
Порядковий номер пожежного щита вказують після літерного індексу "ПЩ".
16. Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати зручність та оперативність зняття (витягання) закріплених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.
17. Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміщений на об'єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:
очищення від пилу, бруду та слідів корозії;
відновлення фарбування з урахуванням вимог стандартів;
випрямлення ломів і суцільнометалевих гаків для унеможливлення залишкових деформацій після використання;
відновлення потрібних кутів загострювання інструментів з дотриманням вимог стандартів.
18. Покривала (з матеріалів, указаних у пункті 1 цього додатка) повинні мати розмір не менш як 1 x 1 м.
Покривала необхідно зберігати в металевих футлярах з кришками та періодично (не рідше одного разу на місяць) просушувати і очищувати від пилу.
19. Ящики для піску повинні мати місткість 0,5 або 1,0 м-3 та бути укомплектованими совковою лопатою.
Ящики для піску, що є елементом конструкції пожежного щита (стенду), повинні бути місткістю не менше 0,1 м-3; конструкція ящика повинна забезпечувати зручність діставання піску та унеможливлювати попадання опадів.
Перед заповненням ящика пісок потрібно просіяти і просушити.
20. Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасники в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.