Про затвердження Порядку ведення лісовпорядкування

11. Лісорозведення не проєктується на лучних ділянках (вкритих вологолюбивою трав’янистою багаторічною (злаковою, осоковою) рослинністю з домінуванням кореневищних рослин) та степових ділянках - земельних ділянках, вкритих багаторічною сухостійкою трав’яною (полиново-злаковою, злаковою, різнотравно-злаковою, лучно-степовою) рослинністю з домінуванням дернинних злаків.

1. Плани протипожежних заходів проєктуються відповідно до положень, визначених Правилами пожежної безпеки в лісах України, затвердженими наказом Державного комітету лісового господарства України від 27 грудня 2004 року № 278, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 24 березня 2005 року за № 328/10608, та з урахуванням ландшафту, кліматичних даних, близькості населених пунктів, рекреаційного і антропогенного навантаження та інших факторів, які можуть вплинути на виникнення та поширення лісових пожеж.

2. Враховуючи існуючий розподіл території лісокористувача (структурного підрозділу) на лісогосподарські дільниці та обходи, територіальні зміни, а також існуючу пожежну небезпеку лісів, характер і обсяги робіт з охорони лісів, які запроєктовані на наступний проєктний період, складається проєкт розподілу території лісокористувача (структурного підрозділу) на лісогосподарські дільниці та обходи.

1. У матеріалах лісовпорядкування розробляються заходи, спрямовані на забезпечення збереження, охорону та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, до регіональних (обласних) переліків видів рослин і тварин, що підлягають особливій охороні в цих областях, поліпшення середовища їхнього перебування (зростання), створення належних умов для розмноження у природних умовах, розведення та розселення.

2. Збереженню біорізноманіття та посиленню природоохоронної ролі лісів повинні сприяти всі запроєктовані лісогосподарські заходи.

1. Лісівнича ефективність проведеного осушення і потреба осушувальних систем у ремонті або реконструкції, можливість здійснення заходів повторного заболочення осушених боліт визначається рішенням першої лісовпорядної наради.

2. Заходи з реконструкції осушувальної мережі не проєктуються на ділянках, де проведені осушувальні роботи призвели до погіршення природних умов. Заходи з осушення боліт, за винятком повторного осушення, не проєктуються.

3. По кожній території, на якій були проведені меліоративні заходи в межах лісокористувача, складається квартально-видільний перелік лісових ділянок, які знаходяться в її межах. На цих ділянках не проєктуються заходи із створення лісових культур.

4. У випадку, якщо 80 % лісових ділянок в межах меліорованої території належать до не вкритих лісовою рослинністю, проєктуються заходи з повторного заболочування або осушення боліт.

1. Ефективність запроєктованих заходів оцінюється за змінами в якісному стані лісового фонду і обсягом лісокористування на кінець проєктного періоду.

У пояснювальній записці приводяться відомості про зміни у розподілі загальної площі за основними категоріями земель; у розподілі вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами; у продуктивності лісів і обсязі користування на 1 га лісових ділянок, в тому числі рубок головного користування.

Усі дані про стан лісового фонду приводяться в цілому для об’єкта на початок і кінець проєктного періоду.

2. Показники стану лісового фонду на кінець проєктного періоду визначаються з урахуванням реалізації заходів, що запроєктовані та прийняті другою лісовпорядною нарадою.

3. Під час чергового базового лісовпорядкування інформація щодо реалізації проєкту, якості та ефективності проведених заходів, відхилення від матеріалів лісовпорядкування наводиться у відповідному розділі пояснювальної записки.

1. Проєктування лісогосподарських заходів при ділянковому методі лісовпорядкування проводиться з урахуванням вимог цього Порядку.

2. Об’єктом проєктування лісогосподарських заходів при ділянковому методі є постійна господарська ділянка, виділена в межах кварталу, однорідна за природними лісорослинними умовами і родючістю ґрунтів. В межах господарської ділянки проєктуються лісогосподарські заходи, направлені на вирощування цільових деревостанів, однакових за продуктивністю, складом і формою.

3. Незалежно від природних і економічних особливостей об’єктів, які впорядковуються за ділянковим методом, мають бути враховані такі основні вимоги:

об’єднання дрібних виділів у постійні господарські ділянки повинно здійснюватись на основі однакових господарських груп типів лісу (типів лісорослинних умов) і цільових деревостанів;

на постійних господарських ділянках має бути забезпечений єдиний підхід до об’єднання виділів на основі тотожності цільових деревостанів, відносної рівності їх віку (різниця не більше 1 класу віку). Допускається приєднання до ділянок стиглих деревостанів, суміжних з ними пристиглих деревостанів, якщо до віку головної рубки їм залишилось не більше 5 років.

4. Деревостани деревних порід, які не відповідають за складом і повнотою регіональним програмам, а також деревостани інших деревних порід, які не відповідають типу лісорослинних умов, підлягають заміні деревостанами цільових порід.

1. Після закінчення камеральних лісовпорядних робіт державна лісовпорядна організація направляє матеріали лісовпорядкування лісокористувачу та територіальному органу Держлісагентства.

2. Територіальні органи Держлісагентства в двотижневий строк після отримання матеріалів лісовпорядкування складають графік їх розгляду на лісовпорядній нараді.

Узгоджені графіки доводяться до лісокористувачів. У лісовпорядній нараді беруть участь:

представник територіального органу Держлісагентства - головуючий;

представник державної лісовпорядної організації - секретар;

розробник матеріалів лісовпорядкування;

представник лісокористувача.

Протокол лісовпорядної наради затверджується підписом керівника територіального органу Держлісагентства та засвідчується печаткою. Зауваження і пропозиції щодо матеріалів лісовпорядкування додаються до протоколу.

У випадку наявності розбіжностей між положеннями протоколів першої та другої лісовпорядних нарад з матеріалами лісовпорядкування учасниками лісовпорядної наради може вимагатись надання додаткових матеріалів лісовпорядкування або проведення натурної перевірки.

Після завершення розгляду матеріалів лісовпорядкування на другій, а у разі розроблення матеріалів лісовпорядкування, які потребують ОВД - третій лісовпорядній нараді, територіальні органи Держлісагентства подають на погодження Міндовкілля матеріали лісовпорядкування та протокол лісовпорядної наради шляхом електронної взаємодії органів виконавчої влади в електронній формі.

Лісовпорядна нарада може проводитися дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних та цифрових технологій, зокрема відеоконференцзв’язку, за умови забезпечення надійної автентифікації всіх учасників наради.

3. Після отримання матеріалів лісовпорядкування Міндовкілля протягом 20 робочих днів аналізує їх та погоджує або приймає обґрунтоване рішення про відмову у погоджені матеріалів лісовпорядкування.

4. Підставою для відмови у погоджені матеріалів лісовпорядкування є невідповідність вимогам законодавства (зазначається яким), подання не повного пакета документів, подання завідомо неправдивої інформації, необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів громадського обговорення.

5. Матеріали лісовпорядкування затверджуються наказом територіального органу Держлісагентства і є актуальними до дня скасування наказу про їх затвердження (крім планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, які і надалі використовуються для підтвердження права постійного користування державними лісогосподарськими підприємствами земельними ділянками лісогосподарського призначення відповідно до Лісового кодексу України).

Наказ про затвердження матеріалів лісовпорядкування скасовується наказом територіального органу Держлісагентства після закінчення 15-річного строку з дня затвердження матеріалів базового лісовпорядкування або при затвердженні матеріалів базового лісовпорядкування на новий проєктний період.

1. У випадку внесення змін до матеріалів лісовпорядкування розроблення таких змін проводиться відповідно до розділу II цього Порядку, а затвердження відповідно до глави 1 розділу VII цього Порядку.

2. Зміни до матеріалів лісовпорядкування затверджуються наказом територіального органу Держлісагентства.

1. Після затвердження матеріалів лісовпорядкування або змін до них, якими передбачається здійснення рубок головного користування, лісокористувач подає до територіального органу Держлісагентства:

проєкт розрахункової лісосіки для постійних лісокористувачів (власників лісів) (додаток);

інформацію щодо реквізитів наказу про затвердження матеріалів лісовпорядкування або змін до них.

2. Протягом 10 робочих днів територіальний орган Держлісагентства погоджує подані матеріали і подає їх до Міндовкілля для затвердження розрахункової лісосіки.

3. Протягом 20 робочих днів Міндовкілля розглядає зазначені матеріали. Причинами відмови у затверджені розрахункової лісосіки є невідповідність вимогам законодавства, подання не повного пакета документів, подання завідомо неправдивої інформації.

4. Розрахункові лісосіки для постійних лісокористувачів (власників лісів) затверджуються наказом Міндовкілля у розмірі, визначеному матеріалами лісовпорядкування.

5. Затверджена в установленому порядку розрахункова лісосіка для лісокористувачів діє до дня скасування наказу Міндовкілля про затвердження розрахункової лісосіки або затвердження нової розрахункової лісосіки.

Розрахункова лісосіка скасовується наказом Міндовкілля після закінчення 15-річного строку з дня затвердження розрахункової лісосіки або при затвердженні нової розрахункової лісосіки.

Розрахункові лісосіки, які були затверджені до набрання чинності цим Порядком, діють до дня відміни їх наказом Міндовкілля.

6. Затверджена розрахункова лісосіка для постійних лісокористувачів (власників лісів) та наказ про її затвердження доводяться до відома Держлісагентства та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій для контролю та керівництва в роботі.

7. Держлісагентство доводить затверджені розрахункові лісосіки до відома територіальних органів Держлісагентства та державної лісовпорядної організації для керівництва в роботі.

8. Розрахункові лісосіки, які в установленому порядку надійшли на розгляд до Міндовкілля, вводяться в дію з дня затвердження їх наказом.

1. Перегляд розрахункової лісосіки здійснюється у випадку:

прийняття в установленому порядку рішення про зміну поділу лісів на категорії, в межах яких знаходяться лісові ділянки, на яких передбачається проведення рубок головного користування, або про виділення особливо захисних лісових ділянок з режимом обмеженого лісокористування;

прийняття рішення про створення територій природно-заповідного фонду, площа яких складає 30 % і більше від загального обсягу лісових ділянок, які входять до фонду рубок головного користування;

інших змін, що призвели до зміни обсягу запроєктованого фонду рубок головного користування на 30 % і більше (стихійні лиха, зміна площі або реорганізація лісокористувача), крім випадку, передбаченого пунктом 2 розділу Х цього Порядку.

2. Окрім випадків, передбачених у пункті 1 глави 2 цього розділу, перегляд розрахункової лісосіки може бути здійснено за ініціативи лісокористувача у випадку змін, що призвели до зміни розрахункової лісосіки за господарськими секціями деревних порід на 15 % і більше від затвердженого наказом об’єму, але не раніше ніж на п’ятий рік дії розрахункової лісосіки.

3. Для перегляду розрахункової лісосіки лісокористувач зобов’язаний звернутись із заявою до державної лісовпорядної організації для внесення змін в матеріали лісовпорядкування відповідно до глави 2 розділу VII цього Порядку.

4. Після внесення змін до матеріалів лісовпорядкування розрахункова лісосіка затверджується відповідно до глави 1 цього розділу.

1 Держлісагентство протягом 10 календарних днів з дати затвердження матеріалів лісовпорядкування оприлюднює на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на своєму вебсайті публічну інформацію, яка міститься в матеріалах лісовпорядкування, у формі відкритих даних.

2. У випадку внесення змін до матеріалів лісовпорядкування публічна інформація, яка міститься в матеріалах лісовпорядкування, оновлюється на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на вебсайті Держлісагентства протягом 10 календарних днів з дати затвердження матеріалів лісовпорядкування.

3. Розрахункові лісосіки оприлюднюються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на вебсайті Міндовкілля у формі відкритих даних протягом 10 календарних днів після їх затвердження.

4. У випадку внесення змін до розрахункових лісосік оновлені розрахункові лісосіки у формі відкритих даних оприлюднюються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних та на вебсайті Міндовкілля протягом 10 календарних днів після їх затвердження.

1. У випадку зміни лісокористувача ведення лісового господарства може здійснюватися на основі наявних для попереднього лісокористувача чи власника лісів матеріалів лісовпорядкування.

2. Розрахункова лісосіка для лісокористувача, до складу якого в результаті злиття або приєднання увійшла повністю територія іншого лісокористувача, визначається як сума діючих розрахункових лісосік, затверджених для попередніх лісокористувачів, і діє в межах встановленого для них фонду рубок.

3. У випадку створення на землях лісогосподарського призначення, які вилучено у землекористувача, території або об’єкта природно-заповідного фонду, управління якою (яким) здійснюється спеціальною адміністрацією з управління територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, ведення лісового господарства може здійснюватися на основі матеріалів лісовпорядкування, які були розроблені для лісокористувача, у якого вилучаються земельні ділянки.