Про затвердження Методів відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів діоксинів, діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів та недіоксиноподібних поліхлорованих біфенілів у деяких харчових продуктах для цілей державного контролю

Відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин", пункту 23 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року № 228-р, пункту 249 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року № 1106, пункту 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року № 124), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Методи відбору зразків для визначення максимально допустимих рівнів діоксинів, діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів та недіоксиноподібних поліхлорованих біфенілів у деяких харчових продуктах для цілей державного контролю, що додаються.

2. Директорату державної політики у сфері санітарних та фітосанітарних заходів забезпечити в установленому законодавством порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності через шість місяців з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра економіки України згідно з розподілом обов’язків.

1. Ці Методи встановлюють процедури, за якими відбирають зразки деяких харчових продуктів для лабораторних досліджень (випробувань) з метою визначення вмісту діоксинів, діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів та недіоксиноподібних поліхлорованих біфенілів.

2. У цих Методах терміни вживаються в таких значеннях:

лабораторний зразок - призначений для лабораторного дослідження (випробування) зразок, довільно виділений з об’єднаного зразка, або цілий об’єднаний зразок, якщо згідно з цими Методами він не підлягає поділу на кілька лабораторних зразків;

методи скринінгу - методи, що використовуються з метою визначення зразків з рівнем 2, 3, 7, 8-заміщених поліхлорованих дибензо-п-діоксинів та поліхлорованих дибензофуранів (далі - ПХДД/Ф) та діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (далі - діоксиноподібні ПХБ), які перевищують максимально допустимі рівні або рівні дії;

об’єднаний зразок - комбінована загальна кількість усіх точкових зразків, відібраних з партії або частини партії (об’єднані зразки вважаються репрезентативними для партій або частини партії, з яких вони були взяті);

партія - будь-яка визначена оператором ринку кількість харчового продукту з однаковою назвою, властивостями, який вироблений за визначений цим оператором ринку період часу за однакових умов виробництва на одній і тій самій потужності;

підтверджуючі методи - методи, що використовуються для ідентифікації та кількісного визначення максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ та рівні дії, а також для встановлення типів конгенерів з метою ідентифікації джерела потенційного забруднення деяких харчових продуктів;

повторне лабораторне дослідження (випробування) - лабораторне дослідження (випробування) аналітів з використанням другої аліквоти цього ж гомогенізованого зразка;

рівень дії - підвищений рівень речовини, визначений шляхом проведення лабораторного дослідження (випробування) з метою виявлення джерела цієї речовини, установлений Рекомендацією Комісії ЄС від 03 грудня 2013 року № 2013/711/ЄС "Про зменшення присутності діоксинів, фуранів та поліхлорованих біфенілів у кормах та продуктах харчування";

точковий зразок - певна кількість матеріалу, довільно відібраного з одного місця партії або частини партії;

частина партії - фізично відокремлена та ідентифікована частина великої партії, щодо якої застосовується відповідний метод відбору зразків.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин".

3. Ці Методи є обов’язковими для:

1) державних ветеринарних інспекторів (державних інспекторів) Держпродспоживслужби;

2) акредитованих лабораторій;

3) операторів ринку.

4. Зразки для визначення максимально допустимих рівнів діоксинів, діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів та недіоксиноподібних поліхлорованих біфенілів у деяких харчових продуктах для цілей державного контролю відбирають відповідно до процедур, установлених у розділах II і III цих Методів.

5. Під час відбору зразків уживають заходів для уникнення будь-яких змін, що впливають на:

1) вміст максимально допустимих рівнів діоксинів, діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів та недіоксиноподібних поліхлорованих біфенілів у деяких харчових продуктах та результатах лабораторних досліджень (випробувань);

2) репрезентативність об’єднаного зразка;

3) безпечність деяких харчових продуктів партій, від яких відбираються зразки.

6. Кожний зразок:

1) поміщають у чистий інертний контейнер, який забезпечує належний захист від забруднення (контамінації), впливу на склад зразка та його пошкодження під час транспортування;

2) забезпечують необхідними умовами та запобіжними заходами для унеможливлення змін у складі зразка під час його зберігання та/або транспортування.

7. Відбір зразків здійснюють з урахуванням вимог Порядку відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11 жовтня 2018 року № 490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2018 року за № 1464/32916.

1. Зразки відбирають окремо від кожної партії харчових продуктів для цілей державного контролю.

2. Під час відбору зразків з великих партій харчових продуктів такі партії фізично розділяють на частини партії.

3. Поділ партій масою від 50 тонн до 1 500 тонн і більше на частини партії наведено в додатку 1 до цих Методів. Поділ партій іншої маси на частини партії наведено в додатку 2 до цих Методів.

При цьому враховують, що маса партії харчових продуктів не завжди є точною сумою маси частин партії. Маса частини партії може перевищувати зазначену масу не більше ніж на 20 відсотків.

4. Маса (об’єм) точкового зразка становить однакову масу - не менше ніж 100 г ±20 відсотків (100 мл ±20 відсотків).

5. Відбір точкових зразків здійснюють з різних місць, розподілених максимально рівномірно по всій партії харчових продуктів або частині партії, крім випадків, коли це неможливо з певних причин. Про причини відхилення від процедури відбору зразків зазначають в акті відбору зразків.

6. Об’єднаний зразок утворюють шляхом об’єднання трьох точкових зразків, відібраних від партії ретельно перемішаних харчових продуктів.

7. Якщо це сипучі, рідкі харчові продукти, перед відбором зразків партію або частину партії ретельно розмішують (вручну або з використанням механічних засобів) так, щоб це не вплинуло на якість харчового продукту. У такому випадку забруднюючі речовини розподілені в партії харчових продуктів або частині партії рівномірно.

8. Маса (об’єм) об’єднаного зразка становить не менше ніж 1 кг (1 л).

9. Об’єднаний зразок для курячих яєць становить не менше ніж 12 яєць.

10. Кількість точкових зразків відібраних з партії або частини партії (у тому числі від партії або часини партії риби), визначається відповідно до додатка 3 до цих Методів.

11. Кількість упаковок або одиниць необхідних для формування об’єднаного зразка партії або частини партії, що складається з окремих упаковок або одиниць, визначається відповідно до додатка 4 до цих Методів.

1. Партія риби вважається однорідною, якщо ціла риба (тушка риби) має однаковий (подібний) розмір та/або масу, при цьому різниця в розмірі та масі риби (тушки риби) не перевищує 50 відсотків.

2. Кількість точкових зразків, що відбираються від партії або частини партії риби, визначається відповідно до пункту 10 розділу II цих Методів.

3. Маса точкового зразка з партії риби становить не менше ніж 1 кг.

4. Якщо партія містить дрібну рибу масою, що не перевищує 1 кг, для точкового зразка відбирають цілу рибу, яка буде об’єднаним зразком.

5. Якщо маса об’єднаного зразка більше ніж 3 кг, точкові зразки складаються із середньої частини риби, кожна масою не менше ніж 100 г, із яких формують об’єднаний зразок.

6. Середня частина риби знаходиться в ділянці спинного плавця, якщо риба має спинний плавець, або між зябровою щілиною та анусом.

Ці частини риби використовують для гомогенізації зразка.

7. Якщо партія містить велику рибу масою близько 1 кг, точковий зразок відбирають із середньої частини риби масою не менше ніж 100 г.

8. Якщо партія містить рибу середнього розміру масою від 1 кг до 6 кг, для точкового зразка відбирають зріз від хребта до черева, проведений у середній частині риби.

9. Якщо партія містить дуже велику рибу масою більше ніж 6 кг, для точкового зразка відбирають зріз з правої (фронтальної) сторони спинно-бокових м’язів середньої частини риби.

Якщо відбір такого зразка із середньої частини риби призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності риби, допускають застосування альтернативного методу відбору зразків з партії риби за умови, що такий метод відбору зразків забезпечує репрезентативність об’єднаного зразка, про що зазначають в акті відбору зразків. При альтернативному методі відбору зразків відбирають три точкові зразки масою не менше ніж 350 г (незважаючи на розмір партії): із м’язів, розташованих біля хвостової частини, та м’язів, розташованих біля голови риби.

10. Якщо в партії риба однакового розміру та/або маси зразок відбирають відповідно до процедур, установлених у пунктах 1-9 розділу III цих Методів.

11. Якщо в партії риба відрізняється за розміром та/або масою (більше ніж 80 відсотків партії риби), для точкових зразків відбирають рибу переважного розміру та/або маси. Такий зразок вважається репрезентативним відповідно до всієї партії риби.

12. Якщо риба має різний (неподібний) розмір та/або масу та різниця в розмірі та/або масі риби перевищує 50 відсотків партії риби, для відбору зразків партії риби застосовують такі вимоги:

1) якщо риба відрізняється за розміром та/або масою більше ніж на 50 відсотків, але менше ніж на 100 відсотків,- від партії риби відбирають два окремі точкові зразки переважного розміру та/або маси риби, які вважаються репрезентативними;

2) якщо риба відрізняється за розміром та/або масою більше ніж на 100 відсотків,- від партії риби відбирають три окремі точкові зразки переважного розміру та/або маси риби, які вважаються репрезентативними.

13. Відбір зразків риби на стадії роздрібної торгівлі в разі можливості здійснюється відповідно до процедур, установлених пунктом 11 розділу II цих Методів.

Якщо використання відбору зразків призводить до неприйнятних для оператора ринку наслідків комерційного характеру через порушення цілісності партії (у зв’язку з особливостями виду упаковки, способу транспортування тощо), допускають застосування альтернативного методу відбору зразків за умови, що такий метод відбору зразків забезпечує репрезентативність об’єднаного зразка, про що зазначають в акті відбору зразків.

14. Лабораторії проводять послідовні лабораторні дослідження (випробування) зразків різного розміру та/або маси риби однієї партії. Зразок, що містить дуже велику рибу масою більше ніж 6 кг, досліджується (випробується) першим.

15. Якщо результат лабораторного дослідження (випробування) зразка риби не перевищує максимально допустимі рівні ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ, партія риби відповідає встановленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

16. Якщо результат лабораторного дослідження (випробування) зразка риби перевищує максимально допустимі рівні ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ, проводять лабораторне дослідження (випробування) зразка риби, отриманого з наступного зразка риби середнього розміру масою від 1 кг до 6 кг цієї партії риби.

17. Якщо результат лабораторного дослідження (випробування) зразка риби середнього розміру, масою від 1 кг до 6 кг, не перевищує максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ, лабораторне дослідження (випробування) не проводиться для зразків дрібної риби, масою менше ніж 1 кг або 1 кг, цієї партії (за умови, що партія риби поділена на три класи за розміром та/або масою).

18. Якщо результат лабораторного дослідження (випробування) зразка риби середнього розміру масою від 1 кг до 6 кг перевищує максимально допустимі рівні ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ, проводять лабораторне дослідження (випробування) зразка дрібної риби масою, що не перевищує 1 кг цієї партії.

19. Ураховуючи результати лабораторного дослідження (випробування) одного або декількох зразків риби партія або частини партії риби підлягають визначенню оцінки (відповідність або невідповідність установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин).

1. Вимоги, установлені в пунктах 1-11 цього розділу цих Методів, застосовуються:

1) для цілей державного контролю рівнів 2, 3, 7, 8-заміщених поліхлорованих дибензо-р-діоксинів та поліхлорованих дибензофуранів (PCDD/F) та діоксиноподібних поліхлорованих біфенілів (діоксиноподібні ПХБ);

2) з метою підготовки зразків для визначення максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ у деяких харчових продуктах та інших цілей, що здійснюється операторами ринку харчових продуктів для забезпечення відповідності гігієнічним вимогам щодо поводження з харчовими продуктами, установленим законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів.

2. З метою запобігання перехресному забрудненню зразка на кожному етапі його відбору та під час проведення лабораторного дослідження (випробування) дотримуються таких вимог:

1) зразок зберігають та транспортують:

у скляному, алюмінієвому, поліпропіленовому або поліетиленовому контейнерах, придатних для зберігання без будь-якого впливу на рівні ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ у зразках. Сліди паперового пилу видаляють з контейнерів;

з підтриманням цілісності зразка;

2) лабораторний зразок подрібнюють та ретельно перемішують для досягнення повної його гомогенізації (наприклад, подрібнення, яке дозволяє просіювання через сито з вічками 1 мм). Якщо вміст вологи високий, перед подрібненням такий зразок висушують;

3) контроль реактивів, реагентів, скляного посуду та обладнання щодо можливого впливу на результат лабораторних досліджень (випробувань) здійснюють на основі TEQ (токсичних еквівалентів) або BEQ (біоаналітичних еквівалентів);

4) проведення "холостого" лабораторного дослідження (випробування) здійснюють шляхом проведення всієї аналітичної процедури, за винятком зразка;

5) у разі використання біоаналітичних методів скляні контейнери, розчинники для лабораторних досліджень (випробувань) випробують на відсутність речовин (сполук), які перешкоджають виявленню цільових речовин у робочому діапазоні. Скляні контейнери промивають розчинниками та/або нагрівають за температури, придатної для видалення слідів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ та інтерферуючих сполук з поверхні контейнерів;

6) кількість зразків для лабораторних досліджень (випробувань) повинна бути достатньою для визначення низького робочого діапазону, у тому числі концентрації максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ або рівня їх дії. Специфічні процедури підготовки зразків, що використовуються для деяких харчових продуктів, повинні відповідати міжнародно визнаним рекомендаціям;

7) під час лабораторних досліджень (випробувань) риби шкіру з неї видаляють (знімають), оскільки максимально допустимі рівні ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ визначаються в м’ясі (м’язах) без шкіри. М’ясо і жирова тканина, що залишилися на внутрішньому боці шкіри, ретельно і повністю відділяють від шкіри та додають до зразка для проведення лабораторного дослідження (випробування).

3. Визначення максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ у деяких харчових продуктах здійснюють за двома типами аналітичних методів:

1) методи скринінгу:

використовуються з метою визначення ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ, які перевищують максимально допустимі рівні або рівні дії;

забезпечують економічно ефективну та високу пропускну здатність лабораторій, у такий спосіб підвищуючи можливість виявлення нових випадків, коли високий рівень експозиції може призвести до ризику для здоров’я людини;

направлені на уникнення "хибно-відповідних" результатів лабораторних досліджень (випробувань).

Для проведення лабораторних досліджень (випробувань) методами скринінгу використовують:

біоаналітичні методи;

методи газової хроматографії з масс-спектрометричним детектуванням - ГХ/МС (GC/MS).

Під час лабораторних досліджень (випробувань) методами скринінгу здійснюють порівняння аналітичного результату з пороговим значенням, забезпечуючи можливість прийняття рішення щодо можливого перевищення максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ чи рівня їх дії. Концентрація ПХДД/Ф та сума ПХДД/Ф і діоксиноподібних ПХБ у зразках, щодо яких існує підозра невідповідності максимально допустимим рівням ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ, визначають або підтверджують шляхом використання для лабораторного дослідження (випробування) підтверджуючих методів.

У разі застосування біоаналітичних методів скринінгу результат визначається в біоаналітичних еквівалентах (BEQ), для фізико-хімічних методів ГХ/МС - в токсичних еквівалентах (TEQ). Кількісно виражені результати методів скринінгу демонструють відповідність, невідповідність чи перевищення рівнів вмісту ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ та рівні їх дії та вказують на спектр таких рівнів у разі подальшого лабораторного дослідження (випробування) з використанням для дослідження підтверджуючих методів.

Скринінгові методи не використовують для таких цілей:

оцінки фонових рівнів;

оцінки надходження (споживання);

моніторингу часових тенденцій рівнів або повторної оцінки рівнів реагування та визначення максимально допустимих рівнів вмісту ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ;

2) підтверджуючі методи:

дають змогу однозначно ідентифікувати та кількісно визначити вміст ПХДД/Ф і діоксиноподібних ПХБ в зразку та забезпечують інформацію в частині ідентифікації конгенерів;

дозволяють контролювати максимальні рівні та рівні дії, а також підтверджувати результати, отримані методами скринінгу.

Результати підтверджуючих методів використовують для таких цілей:

визначення низьких фонових рівнів у рамках моніторингу деяких харчових продуктів;

відстеження часових тенденцій;

оцінки експозиції населення;

створення бази даних для потенційної переоцінки рівнів дії та визначення максимально допустимих рівнів ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ.

Підтверджуючі методи мають важливе значення для встановлення типів конгенерів для ідентифікації джерела потенційного забруднення.

Для проведення лабораторних досліджень (випробувань) підтверджуючими методами використовують метод газової хроматографії з масс-спектрометрією високої роздільної здатності - ГХ-ВРМС (GC-HRMS). Для підтвердження відповідності або невідповідності максимально допустимим рівням ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ використовують метод газової хроматографії з тандемним масс-спектрометричним детектуванням - ГХ-МС/МС (GC-MS/MS).

4. Для розрахунку концентрацій токсичних еквівалентів (TEQ) концентрації окремих речовин у зразку необхідно помножити на відповідний коефіцієнт токсичної еквівалентності (ТЕF), встановлений Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та додати отримані значення вмісту кожного окремого конгенера для отримання загальної сумарної концентрації ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ, виражених у токсичних еквівалентах (TEQ).

Скринінгові та підтверджуючі методи повинні застосовуватись лише для контролю певної матриці, якщо методи є досить чутливими для виявлення максимального рівня вмісту ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ або рівня їх дії.

5. Визначення відповідності (оцінка) партії харчових продуктів або частин партії за результатами лабораторних досліджень (випробувань) здійснюється таким чином:

1) щодо недіоксиноподібних ПХБ:

партія або частини партії харчових продуктів відповідають установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо аналітичний результат для суми недіоксиноподібних ПХБ з урахуванням розширеної невизначеності вимірювань (U), не перевищує максимально допустимий рівень недіоксиноподібних ПХБ, установлений Державними санітарними правилами і нормами "Максимально допустимі рівні окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах", затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 травня 2013 року № 368, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 18 травня 2013 року за № 774/23306 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 22 травня 2020 року № 1238) (далі - ДСанПіН);

партія харчових продуктів або частини партії не відповідають установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо середнє значення двох аналітичних результатів, отриманих шляхом повторного лабораторного дослідження (випробування) з урахуванням розширеної невизначеності вимірювань (U), перевищує максимально допустимий рівень недіоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПін.

Проведення повторного лабораторного дослідження (випробування) необхідно в разі:

якщо результат першого лабораторного дослідження (випробування) - невідповідний;

виключення можливості внутрішнього перехресного забруднення та випадкового перемішування лабораторних зразків.

Невизначеність вимірювання визначається відповідно до одного з таких підходів:

обчислення розширеної невизначеності з використанням коефіцієнта охоплення 2, що забезпечує рівень достовірності близько 95 відсотків. Партія або частини партії не відповідають установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо різниця середнього значення виміряних значень, враховуючи розширену невизначеність вимірювань (U), перевищує максимально допустимий рівень недіоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПін;

шляхом установлення значення рівня (CCальфа ) відповідно до положень Рішення Комісії ЄС від 12 серпня 2002 року № 2002/657 "Впровадження Директиви Ради 96/23/ЄС щодо ефективності аналітичних методів та інтерпретації результатів" (пункт 3.1.2.5). Партія або частини партії харчових продуктів не відповідають встановленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо отримане значення дорівнює або вище значення рівня (CCальфа ).

У разі проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) застосовують національні стандарти України;

2) щодо ПХДД/Ф, діоксиноподібних ПХБ партія харчових продуктів або частини партії відповідають установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо результат лабораторного дослідження (випробування):

проведеного з використанням методу скринінгу з "хибно-відповідним" коефіцієнтом на рівні 5 відсотків визначає, що максимально допустимий рівень не перевищує відповідний максимально допустимий рівень ПХДД/Ф та суму ПХДД/Ф і діоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПіН;

проведеного підтверджуючим методом, перевищує відповідний максимально допустимий рівень ПХДД/Ф та суму ПХДД/Ф і діоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПіН, з урахуванням розширеної невизначеності вимірювань (U).

6. Для скринінгових досліджень установлюють порогове значення щодо рішень про відповідність максимально допустимим рівням, установленим для ПХДД/Ф, або для суми ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ.

7. Партія харчових продуктів або частини партії не відповідають установленим вимогам законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин, якщо в результаті лабораторного дослідження (випробування) середнє значення двох аналітичних результатів (повторне лабораторне дослідження (випробування)), отримане з урахуванням підтверджуючого методу та з урахуванням розширеної невизначеності вимірювань (U), перевищує максимальний допустимий рівень ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПін.

Проведення повторного лабораторного дослідження (випробування) проводиться:

у разі невідповідного результату визначення із застосуванням підтверджуючих методів та маркованого внутрішнього еталона для відповідних аналітів;

для унеможливлення внутрішнього перехресного забруднення та випадкового перемішування лабораторних зразків.

8. Якщо лабораторне дослідження (випробування) здійснюється в разі забруднення, підтвердження шляхом повторного лабораторного дослідження (випробування) можна не проводити, якщо відібрані зразки пов’язані з випадком забруднення і виявлений максимально допустимий рівень ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ перевищує максимальний допустимий, установлений ДСанПіН.

9. Розширена невизначеність вимірювань повинна розраховуватися на основі коефіцієнта охоплення 2, що забезпечує рівень достовірності близько 95 відсотків. Партія харчових продуктів або частин партії невідповідна, якщо різниця між середнім вимірюваних значень, включаючи розширену невизначеність вимірювань (U), перевищує максимально допустимий рівень ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ, установлений ДСанПіН.

Суму розрахункових розширених невизначеностей для окремих аналітичних результатів ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ використовують для розрахункової розширеної невизначеності суми ПХДД/Ф та діоксиноподібних ПХБ.

У разі проведення арбітражних лабораторних досліджень (випробувань) застосовуються національні стандарти України.

10. У разі перевищення рівнів дії за потреби відбирають зразки для подальшої ідентифікації, зменшення або усунення джерела забруднення.

11. Методи скринінгу застосовують для визначення порогових значень та в разі перевищення рівнів дії проводять відбір зразків для ідентифікації, зменшення або усунення джерела забруднення. У разі якщо ідентифікація, зменшення або усунення джерела забруднення потребують значних зусиль за потреби проводять повторне лабораторне дослідження (випробування) зразка з використанням підтверджуючого методу та врахуванням розширеної невизначеності вимірювань (U).