• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України

Міністерство оборони України  | Наказ від 18.08.2023 № 490
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ
  • Дата: 18.08.2023
  • Номер: 490
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство оборони України
  • Тип: Наказ
  • Дата: 18.08.2023
  • Номер: 490
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
наслідки травм і поранень нервів, нервових корінців та сплетінь, при яких через парез групи м’язів або окремих м’язів помірно порушується основна функція кінцівки.
3) до пункту "в" належать:
стан після свіжого неускладненого перелому тіла хребця I ступеня (військовослужбовцям за контрактом надається відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на підставі статті 81 Розкладу хвороб);
наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва);
наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю;
наслідки пошкоджень нервів, нервових корінців та сплетінь, за яких функція кінцівки незначно порушується.
4) до пункту "г" належать:
віддалені наслідки травм спинного мозку без порушень рухових, чутливих та інших функцій нервової системи;
віддалені наслідки пошкоджень нервів, нервових корінців та сплетінь, коли їхні функції повністю відновлені, а незначно виражені чутливі порушення в зоні іннервації пошкодженого нерва практично не обмежують функцію кінцівки.
Наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період від 6 місяців до 1 року від моменту отримання травми.
Віддаленими наслідками переломів вважаються сукупність змін, що виникли в період більше 1 року від моменту отримання травми.
3. Стаття 77:
1) до пункту "а" належать пошкодження внутрішніх органів внаслідок травм (поранень):
бронхолегеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання;
розповсюджена облітерація перикарда, аневризма серця або аорти;
стани після резекції стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкових анастомозів при вираженому занепаді живлення або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси);
стан після накладання біліодигестивних анастомозів;
жовчні або панкреатичні нориці при незадовільних результатах лікування;
стан після резекції долі печінки (гемігепатектомії) або резекції підшлункової залози;
відсутність нирки при порушенні функції нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня її вираженості;
повний розрив промежини (розрив, за якого цілісність м’язів промежини порушена повністю і вони заміщені рубцевими тканинами, які переходять на стінку прямої кишки, недостатність сфінктера заднього проходу з його деформацією);
відсутність статевого члена;
стан після видалення легені, чужорідного тіла, яке розташоване біля кореня легені, серця або біля великих судин, незалежно від ускладнень або порушень функцій органів і систем;
стан після ушкодження органів двох або більше порожнин з помірними порушеннями їх функцій.
За віддаленими наслідками травм, поранень серця, перикарда, оперативного видалення чужорідних тіл з середостіння, біля великих судин медичний огляд за графами I-III Розкладу хвороб проводиться з урахуванням порушення функцій гемодинаміки, зовнішнього дихання тощо за пунктами "а", "б" чи "в" відповідних статей Розкладу хвороб.
За станами після видалення чужорідних тіл, які були розташовані біля кореня легені, серця або великих судин, медичний огляд проводиться з урахуванням порушення функції гемодинаміки, зовнішнього дихання.
2) до пункту "б" належать:
наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;
наслідки поранень та травм органів травлення зі стійкими помірними порушеннями функцій;
стан після сегментарної або атипової резекції печінки;
відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.
3) до пункту "в" належать:
наслідки поранень і травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза з незначними порушеннями функцій органів та систем;
стани після видалення селезінки, частини легені, резекції частки нирки.
4) до пункту "г" належать:
віддалені наслідки (3 і більше років після травми, поранення) травм і поранень органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, та органів таза після стаціонарного обстеження з виходом на одужання.
За наявності чужорідних тіл, розташованих в корені легені, в серці, в перикарді або безпосередньо біля великих судин, при неможливості їх видалити або при відмові пораненого медичний огляд проводиться за пунктом "a", незалежно від ускладнень та порушення функції органів та систем.
4. Стаття 78:
1) до пункту "а" належать:
неправильно зрощені вертикальні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця;
наслідки переломів кісток таза з пошкодженням тазових органів при незадовільних результатах лікування;
наслідки центрального вивиху стегнової кістки (анкілоз або деформуючий артроз кульшового суглоба III-IV ступенів та деформація вісі кінцівки);
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток зі значними порушеннями функцій кінцівки;
укорочення (у тому числі відносне) верхньої кінцівки більше ніж на 8 см або нижньої кінцівки - більше ніж на 5 см.
2) до пункту "б" належать:
наслідки односторонніх переломів кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця при незадовільних результатах лікування;
наслідки центрального вивиху стегнової кістки з помірними порушеннями функцій кінцівки;
наслідки перелому шийки стегна при незадовільних результатах лікування;
укорочення (у тому числі відносне) верхньої кінцівки від 5 до 8 см включно або нижньої кінцівки - від 2 до 5 см включно;
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з помірними порушеннями функцій кінцівки.
3) до пункту "в" належать:
наслідки перелому шийки стегна, що лікувався з використанням остеосинтезу при незначних порушеннях функцій кульшового суглоба;
невилучені металеві конструкції;
наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з незначними порушеннями функцій кінцівки;
укорочення (у тому числі відносне) верхньої кінцівки від 2 до 5 см включно або нижньої кінцівки до 2 см.
4) до пункту "г" належать:
віддалені наслідки (більше 3 років) травм і поранень верхніх та нижніх кінцівок, ізольовані переломи кісток (у тому числі і таза без деформації тазового кільця), суглобів та їх капсульно-зв’язкового апарату, м’язів, сухожилків та кровоносних судин за відсутності порушень функцій.
За наявності хибних суглобів пропонується оперативне лікування і залежно від його результатів визначається ступінь придатності до військової служби.
За наслідками (віддаленими наслідками) травм і поранень суглобів, їх капсульно-зв’язкового апарату, інших кісток, м’язів, сухожилків, кровоносних судин та нервів медичний огляд проводиться залежно від результатів лікування, порушень функцій кінцівки за пунктами "а", "б", "в" чи "г" відповідних статей Розкладу хвороб.
5. Стаття 79
1) до пункту "а" належать: наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді масивних келоїдних, гіпертрофічних рубців на ділянці голови, шиї, тулуба, кінцівок, спаяні з підшкірними тканинами або легко вразливі та які часто вкриваються виразками при незадовільних результатах лікування або відмові від нього, що значно обмежують рухи в суглобах, перешкоджають носінню військової форми одягу, взуття і спорядження;
стан (протягом року) після перенесених глибоких опіків більше 20 % площі шкіри тіла та ускладнених амілоїдозом нирок;
незначні стійкі зміни в периферичній крові, наявність неврологічних синдромів як наслідок перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування;
тяжка акубаротравма.
Тяжка акубаротравма - це симптомокомплекс, що проявляється низкою клінічних проявів у різних комбінаціях, які суттєво впливають на стан пацієнта: значними, часто прогресуючими порушеннями слуху, розбірливості мови, порушеннями в центральних відділах слухового аналізатора, високою чутливістю до звуків, непереносимістю гучних звуків (явища феномену прискореного зростання гучності ФПЗГ), суб’єктивним вушним шумом, вестибулярними порушеннями, екстраауральними проявами (насамперед, порушення з боку серцево-судинної та центральної нервової систем), психоемоційними розладами.
Тяжка акубаротравма характеризується ураженням слухового і вестибулярного аналізатора, центральних відділів слухового аналізатора, вираженими екстраауральними проявами (зміни з боку серцево-судинної та центральної нервової систем), значним ушкодженням слухової системи, тяжкою та прогресуючою СНП. Діагноз встановлюється у спеціалізованому закладі охорони здоров’я за допомогою інструментальних обстежень.
Тяжке і глибоке порушення слухової функції за Міжнародною класифікацією - порушення слуху на частотах 0,5-4 кГц понад 50 дБ. При акубаротравмі порушення слуху на тональній аудіометричній кривій мають різко низхідний, обривчастий характер в області високих частот, тому у випадку акубаротравми беруться до уваги три частоти 1, 2 і 4 кГц, або чотири включно з 6 кГц.
2) до пункту "б" належать:
наслідки термічних та хімічних опіків, які помірно обмежують рухи в суглобах або значно утруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження, у вигляді келоїдних, гіпертрофічних рубців, що не вкриваються виразками, а також рубців, які спотворюють обличчя, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
стан після перенесених глибоких опіків від 10 до 20 % площі шкіри тіла;
стан після перенесеної гострої променевої хвороби після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушення показників крові та функцій органів і систем;
незначні стійкі зміни у функціях органів і систем як наслідок перенесених гострих отруєнь бойовими отруйними речовинами (БОР), компонентами ракетного палива (КРП) після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування;
акубаротравма середнього ступеня важкості.
3) до пункту "в" належать:
наслідки термічних і хімічних опіків, які незначно обмежують рухи в суглобах або незначно затруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження, у вигляді еластичних рубців, які покриваються виразками під час довготривалої ходьби та фізичних навантажень;
стан після перенесених глибоких опіків до 10 % площі шкіри тіла;
стан після перенесених гострих отруєнь БОР, КРП після повного курсу стаціонарного та реабілітаційного лікування без порушень функцій органів і систем протягом року після одужання;
акубаротравма легкого ступеня.
4) до пункту "г" належать:
наслідки перенесених термічних та хімічних опіків у вигляді рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, указаними в пунктах "б", "в" цієї статті, та не затруднюють носіння військової форми одягу, взуття і спорядження;
стани після перенесених наслідків дії на організм інших зовнішніх чинників, указаних у Розкладі хвороб, без порушень функцій органів і систем після одужання (більше року).
При оцінці обсягу рухів у суглобах слід керуватися таблицею "Оцінка обсягу рухів у суглобах", що викладена в статті 61.
За наявності рубців з явищами каузалгії після безуспішного хірургічного лікування, наслідків опіків, відморожень з пошкодженням очей, пальців кисті або стопи, наслідків дії на організм інших зовнішніх чинників медичний огляд проводиться в тому числі за відповідними статтями Розкладу хвороб залежно від ступеня порушень функцій органів і систем.
За ступенем патогенності мікроорганізми I-II груп патогенності відповідно до вимог ДСП 9.9.5.035.99 "Безпека роботи з мікроорганізмами I-II груп патогенності", затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 35, поділяються:
перша група:
збудник особливо небезпечної бактеріальної інфекції - чуми;
вірусні збудники геморагічних лихоманок (Марбурга, Ебола, Ласса, Хуанін, Мачупо та Конго-Кримської), натуральної віспи та мавпячого вірусу В;
друга група:
збудники небезпечних бактеріальних інфекцій: холери, сибірської виразки, сапу, меліоїдозу, туляремії, бруцельозу, лептоспірозу, легіонельозу;
вірусні небезпечні збудники інфекцій сказу, вірусних гепатитів "В", "С", "Д" (дельта), ВІЛ-інфекції, Т-клітинного лейкозу;
збудники повільних нейроінфекцій (пріонних інфекцій) та енцефалітів, енцефаломієлітів і менінгоенцефалітів, пташиного грипу, жовтої лихоманки, москітних гарячок, ящуру, гарячок з менінгіальним синдромом та артритами;
рикетсії КУ-лихоманки, епідемічного висипного тифу та хвороби Бриля, висипного тифу щурів, гарячки цуцугамуші, плямистої гарячки Скелястих гір, везикульозного рикетсіозу;
грибкові інфекції бластомікозу, кокцидоїдозу та гістоплазмозу;
хламідії орнітозу (пситакозу);
отрути біологічного походження - ботулінічні токсини всіх видів, правцевий токсин та отрута павука каракурта.
Перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 1995 року № 133.
6. Стаття 80: серед найбільш розповсюджених гострих отруєнь, які зустрічаються в практиці військових лікарів, є:
1) отруєння спиртами та їх ефірами. Найбільш токсичні одноатомні спирти (метанол, етанол тощо) та окремі двоатомні спирти (етиленгліколь тощо). Алкогольна інтоксикація етанолом пригнічує функцію ЦНС, призводить до депресії дихального та судинного центрів, травматизму, синдрому позиційного здавлення м’яких тканин.
Метиловий спирт використовується як компонент моторного та ракетного палива.
Етиленгліколь і його ефіри широко використовуються як пластифікатори проти утворення льоду та входять до складу антифризів, авіаційного палива.
Наслідки отруєнь вказаними спиртами та їх ефірами залежать від своєчасного надання невідкладної допомоги з проведення всього комплексу реанімаційних та лікувальних заходів та наявності ранніх стійких незворотних ускладнень з боку органів і систем (зору, ЦНС, серцево-судинної системи, нирок тощо).
2) отруєння газами, пороховими (вибуховими) газами. Це отруєння газоподібними продуктами розкладу вибухової речовини (окис вуглецю, окиси азоту, вуглекислий газ, сірчаний газ). Комплекс патологічних явищ, які спостерігаються після вдихання газів та димів, що утворюються при вибухах, називається пороховою хворобою, де переважають клінічні прояви отруєння окисом вуглецю. При інгаляційному отруєнні виникає спектр порушень, які пов’язані з гемічною та тканинною гіпоксією. Одужання після отруєння середнього ступеня тяжкості відбувається повільно, тривалий час зберігається астенічний синдром. При тяжкому ступені отруєння одужання тривале і практично ніколи не буває повним.
3) отруєння лікарськими засобами, медикаментами зустрічаються переважно в побутових умовах, у тому числі й у військових колективах. У першу чергу це наркотичні анальгетики (опіати та їх похідні сурогати), психотропні препарати, транквілізатори, нейролептики, антидепресанти, холінолітики, кардіотонічні речовини, антибіотики тощо.
4) наслідки токсичної дії, спричиненої контактом з отруйними тваринами, укусами плазунів, членистоногих, також є актуальними в теперішній час, особливо в період участі військовослужбовців у МО.
За наслідками гострих отруєнь, токсикоалергічних станів (анафілактичний шок, синдром Лайєлла, Стівенса-Джонсона) та дії на організм інших зовнішніх чинників питання щодо ступеня придатності до військової служби та служби за військовою спеціальністю вирішується відповідно до статті 80 та інших статей Розкладу хвороб залежно від ступеня порушень функцій відповідних органів та систем.
Потребу у звільненні від виконання обов’язків військової служби або у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою, у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) після проведеного лікування ВЛК вирішують у кожному окремому випадку індивідуально за статтею 81 Розкладу хвороб.
7. Стаття 81: передбачає стани після перенесених гострих травм, поранень, отруєнь та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин громадянами та військовослужбовцями, які лікувалися консервативними або хірургічними методами.
Після переломів дрібних кісток, кісточок, поперечного або остистого відростка хребця, видалення металевих та інших конструкцій щодо військовослужбовців виноситься постанова про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або у звільненні від виконання обов’язків військової служби, а щодо громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, виноситься постанова "тимчасово непридатні" (призовникам надається відстрочка від призову).
Постанова "тимчасово непридатні" приймається (громадянам, за графою I Розкладу хвороб, надається відстрочка від призову) на термін до 12 місяців, коли для повного відновлення функціональних розладів органів, систем потрібен термін більше одного місяця.
У разі неускладнених закритих переломів довгих або інших кісток, що потребують тільки іммобілізації гіпсовою пов’язкою або з приводу яких виконано металоостеосинтез, військовослужбовці за контрактом можуть бути виписані з закладу охорони здоров’я (установи) на амбулаторне лікування з оглядом ВЛК для визначення потреби у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або звільненні від виконання обов’язків військової служби за станом здоров’я.
Курсантів, слухачів ВВНЗ та військовослужбовців строкової служби для продовження лікування доцільно розміщувати в лазаретах медичних пунктів військових частин (закладів) з обов’язковим їх оглядом хірургом (травматологом) госпіталю не рідше одного разу на 30 діб. Огляд цих осіб для встановлення потреби у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) проводиться після завершення лікування у лазареті.
Військовослужбовці строкової служби з переломами довгих кісток, які лікувалися зануреним металоостеосинтезом, після появи ознак формування кісткового мозоля можуть бути направлені командиром військової частини на обстеження та медичний огляд для встановлення ступеня придатності до військової служби.
При залишкових явищах після перенесених гострих отруєнь, токсичної дії речовин та інших зовнішніх чинників військовослужбовцям виноситься постанова про потребу у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) або у звільненні, а для громадян - про тимчасову непридатність (надається відстрочка).
Після реалізованої відстрочки на лікування щодо громадян під час призову на військову службу (прийому на військову службу за контрактом), вступу у ВВНЗ проводиться обстеження (за необхідності - стаціонарне), з подальшим визначенням ступеня придатності до військової служби. У разі виявлення змін та порушень функцій органів і систем медичний огляд проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.
XVIII. Інші хворобливі прояви, які не внесені до Розкладу хвороб
1. Стаття 82: передбачає недостатній фізичний розвиток, конституціональну високорослість, незбалансоване харчування.
Висновок про рівень фізичного розвитку особи з конституціональною високорослістю, з незбалансованим харчуванням дається на підставі індивідуальної оцінки ступеня розвитку м’язової системи, зросту та ваги тіла, окружності грудної клітки, ступеня вираженості підшкірно-жирової клітковини після стаціонарного обстеження з метою виключення патології (ендокринної системи, органів травлення).
Громадяни та військовослужбовці з хорошим фізичним розвитком та збалансованим харчуванням, пропорційною будовою тіла, на зріст не менше 150 см і вагою тіла 45 кг та більше визнаються придатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ та призначаються за видами (родами) військ, військової спеціальності відповідно до ТДВ.
2. Стаття 83:
1) до пункту "а" належать: сімейна дизавтономія (Райлі-Дея), багатосистемна дегенерація, нейрогенна ортостатична гіпотензія (синдром Шая-Дрейджера).
2) до пункту "б" належить значно виражена ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з частими синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення 1 раз і частіше на місяць), які підтверджуються військовими або медичними документами.
3) до пункту "в" належить ідіопатична периферична вегетативна невропатія (ідіопатична вегетативна недостатність - синдром Бредбері-Еглстона) з помірно вираженими проявами, синкопальними станами (прості та судомні знепритомнення рідше 1 разу на місяць), які підтверджується військовими або медичними документами.
Особи зі схильністю до станів з втратою свідомості (незалежно від їх частоти) - непридатні до керування транспортними засобами, до роботи на висоті, біля рухомих механізмів, вогню та води.
Психогенну вегетативну дистонію з гіпервентиляційним та кардіалгічним синдромами розглядати як соматоформну дисфункцію вегетативної нервової системи (F45.3 за МКХ 10) згідно зі статтею 17 додатка 1 до Положення.
Психовегетативні пароксизми - панічні розлади (F41.0 за МКХ 10) розглядати згідно зі статтею 17 додатка 1 до Положення.
3. Стаття 84: передбачає ангіотрофоневроз кінцівок як особливу форму ангіодистонії.
1) до пункту "а" належать ангіотрофоневрози III-IV стадій (гангренозно-некротична форма), для яких характерна наявність фліктен, надзвичайно болючих поверхневих виразок на кінчиках пальців, акросклероз, склеродактилія, дистрофічні зміни нігтьових пластин, підвищена вразливість пальців, абсолютна непереносимість низьких температур.
2) до пункту "б" належать ангіотрофоневрози II стадії, які проявляються протягом 6 місяців від початку захворювання і характеризуються тривалим (більше години) нападоподібним больовим синдромом, що супроводжується акроціанозом пальців, вираженим гіпергідрозом та незначним їх набряком, відсутністю позитивного результату від повторного курсу лікування.
3) до пункту "в" належать ангіотрофоневрози I стадії (печія, біль, блідість, оніміння пальців протягом декількох хвилин), які виникають при переохолодженні та проходять самостійно.
4. Стаття 85: передбачає заїкання із захлинанням як особливі розлади емоцій.
1) до пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.
Якщо є заїкання, то оглянутий підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, психіатром, оториноларингологом, а за можливості - й логопедом.
Експертний висновок про ступінь придатності до військової служби виносить невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів, одержаних з військової частини, ТЦК та СП, з місця навчання або роботи.
Ступінь вираження заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції в різних умовах та оцінюється за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.
Суттєве значення в експертній оцінці має характеристика командування та вказівка на те, якою мірою заїкання впливає на виконання військовослужбовцем службових обов’язків на займаній посаді.
Помірним заїканням, яке не обмежує придатності оглянутого до військової служби, уважається лише затримка вимови (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.
5. Стаття 86: передбачає наявність неорганічного енурезу.
Громадяни та військовослужбовці, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з військової частини.
Обстеження повинно бути повним і комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої систем, то постанова приймається за статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.
За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок виносить невропатолог.
У разі коли спостереження та результати стаціонарного обстеження, а також дані, одержані з ТЦК та СП, підтверджують наявність неорганічного енурезу та відсутність ефекту від лікування, оглянуті визнаються непридатними до військової служби.
3) у додатку 3:
заголовок таблиці "Б" викласти в такій редакції:
"Особи, які приймаються (призиваються) та проходять військову службу, службу у військовому резерві з числа осіб рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу";
у заголовку графи 8 таблиці "Б" слова "міжнародних миротворчих операціях" замінити словами "міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки";
заголовок таблиці "В" викласти в такій редакції:
"Особи, які відбираються для навчання (служби) та проходять військову службу, службу у військовому резерві за окремими військово-обліковими спеціальностями ВМС ЗС України";
заголовок таблиці "Г" викласти в такій редакції:
"Особи, які відбираються для навчання (служби) та проходять військову службу, службу у військовому резерві за окремими військово-обліковими спеціальностями Збройних Сил України";
4) в абзаці восьмому пункту 1 додатку 6 слова "окуліста: повікопід’йомник" замінити словами "офтальмолога: повікопідіймач".
5) у додатку 9:
заголовок додатка викласти в такій редакції:
"Довідка
районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки";
слова "Р(М)ВК", "Військовий комісар", "військового комісаріату" замінити словами "районного (міського) ТЦК та СП", "Керівник ТЦК та СП", "ТЦК та СП" відповідно.
6) у додатку 10 слова "військового комісаріату", "цивільного (військового) лікувального закладу" замінити словами "ТЦК та СП", "закладу охорони здоров’я (установи)" відповідно.
7) у додатку 13 пункт 8 виключити.
8) у додатках 14, 15 слова "військовим комісаріатом" замінити словами "ТЦК та СП".
9) у додатку 17 слова "РВК", "№ історії хвороби" замінити словами "ТЦК та СП", "№ медичної карти стаціонарного хворого" відповідно.
10) у пункті 32 Переліку хвороб, які перешкоджають виїзду дітей з батьками за кордон, наведеного у додатку 18 слова "Вегетосудинна дистонія" замінити словами "Розлади вегетативної нервової системи".
11) у додатку 19:
заголовок додатка викласти в такій редакції:
"Протокол № _____
засідання штатної військово-лікарської комісії ";
слова "військовому лікувальному закладі", "ПОСТАНОВИЛИ" замінити словами "закладі охорони здоров’я", "ПОСТАНОВИЛИ (ВИРІШИЛИ)" відповідно.

Заступник
Головнокомандувача
Збройних Сил України
генерал-полковник




М. Балан