Про затвердження Правил проведення клінічних випробувань медичної техніки та виробів медичного призначення і Типового положення про комісію з питань етики

8.5. Комісія з питань етики повинна розглядати кожне поточне клінічне випробування за поданням Заявника (спонсора).

8.6. До початку клінічного випробування медичного виробу комісія з питань етики повинна отримати такі документи:

направлення Держлікслужби України про початок проведення клінічних випробувань до закладу охорони здоров’я;

програму(и) випробувань чи поправку(и) до неї(их);

проект форми інформованої згоди пацієнта (добровольця) та/або її редакції, запропоновані Заявником (спонсором) для використання у клінічному випробуванні;

опис дій із залучення суб'єктів до участі у клінічному випробуванні, письмові матеріали, які надаватимуть пацієнтам (добровольцям); досьє дослідника; іншу наявну інформацію про підстави, мету, завдання, обсяг, доцільність і безпеку клінічних випробувань;

інформацію про виплати та компенсації досліджуваним;

відомості про дослідників, у тому числі їх кваліфікацію.

Матеріали клінічного випробування подаються до комісії з питань етики в одному примірнику.

8.7. Комісія з питань етики розглядає надані матеріали та схвалює клінічне випробування або надає мотивовану відмову в схваленні клінічного випробування.

Про прийняте рішення комісія з питань етики надає письмовий мотивований висновок Заявнику (спонсору) та Держлікслужбі України.

8.8. Строк розгляду та надання висновку Заявнику (спонсору) - не більше 30 днів з дати одержання комісією з питань етики матеріалів клінічного випробування.

8.9. У разі якщо комісія з питань етики запитала додаткову інформацію або надала пропозиції для внесення змін у надані матеріали, Заявник (спонсор) протягом 30 календарних днів надає необхідні матеріали, вносить зміни або надсилає лист з обґрунтуванням термінів, потрібних для їх підготовки. Якщо Заявник (спонсор) не надав необхідної інформації протягом 30 календарних днів, матеріали клінічного випробування знімаються з розгляду. Надалі, на бажання Заявника (спонсора), матеріали повторно подаються на розгляд до комісії з питань етики в установленому порядку.

9.1. Клінічні випробування можуть бути розпочаті лише за наявності таких документів:

рішення Держлікслужби України про початок та проведення клінічного випробування медичного виробу, оформленого у вигляді направлення на клінічні випробування у визначений Держлікслужбою України заклад охорони здоров’я (клінічну базу);

схвалення (позитивного рішення) на проведення клінічного випробування комісією з питань етики;

договору про початок та проведення клінічних випробувань медичних виробів, який укладається між закладом охорони здоров’я та Заявником (спонсором) клінічного випробування медичного виробу.

9.2. Випробування повинні проводитись відповідно до програми та протоколу, узгоджених з керівником (заступником керівника) клінічної бази та схвалених комісією з питань етики.

9.3. Дослідник (клінічна база) не повинен відхилятись від програми (протоколу) або вносити зміни без згоди Заявника (спонсора) і без додаткового розгляду комісії з питань етики виправленої програми та ухвалення нею поправок до програми, за винятком тих випадків, коли необхідно усунути безпосередню загрозу для досліджуваних клінічного випробування або, коли зміни стосуються тільки адміністративних чи технічних аспектів клінічного випробування (наприклад, заміна монітора, номера телефону). Дослідник (клінічна база) чи Заявник (спонсор) повинні пояснювати та документально оформляти всі відхилення від затвердженої програми (протоколу).

9.4. Протягом 10 календарних днів опис змін до програми (протоколу) повинен бути наданий:

Заявнику (спонсору) для узгодження з ним;

комісії з питань етики для розгляду та затвердження;

Держлікслужбі України.

9.5. Керівник (заступник керівника) клінічної бази відповідає за облік та зберігання досліджуваного медичного виробу.

9.6. Дослідник зобов'язаний вести приймання, облік і списання виробів, які проходять клінічні випробування, відповідно до нормативних актів, що регламентують обіг матеріальних цінностей у закладах охорони здоров'я, а також облік, який забезпечує можливість ідентифікації випробуваного медичного виробу і пов'язаного з ним досліджуваного на будь-якій стадії клінічного випробування і після його завершення; у разі необхідності дослідник забезпечує утилізацію використаних медичних виробів відповідно до санітарних норм і правил.

9.7. Досліджувані медичні вироби повинні зберігатись відповідно до інструкцій Заявника (спонсора) та вимог нормативних документів.

9.8. Якщо проведення клінічного випробування потребує ввезення на територію України досліджуваних медичних виробів, вивезення з території України невикористаних досліджуваних медичних виробів, воно здійснюється відповідно до законодавства України.

9.9. Клінічна база повинна мати умови для зберігання та архівування документації, що стосується клінічного випробування.

9.10. Документація, що стосується проведення клінічних випробувань, повинна зберігатись протягом строку, визначеного законодавством, та в разі необхідності надаватись на запит лише Заявнику (спонсору) клінічних випробувань, комісії з питань етики, Держлікслужбі України, суду та іншим органам, які мають повноваження на отримання такої документації.

9.11. Дослідник (клінічна база) зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на унеможливлення випадкового чи передчасного знищення документів щодо клінічного випробування.

9.12. Заявник (спонсор) інформує Держлікслужбу України та комісію з питань етики про завершення клінічного випробування, а також про дострокове його завершення протягом 15 календарних днів із зазначенням причин дострокового завершення клінічного випробування.

9.13. Щороку (або на вимогу) під час проведення клінічного випробування дослідник надає комісії з питань етики, Заявнику (спонсору) та Держлікслужбі України письмові звіти про стан випробування. Надалі в письмових звітах детально відображаються всі нещасні випадки, шкідливі та тяжкі ефекти.

9.14. У разі нещасних випадків, шкідливих та тяжких ефектів чи змін, які мають суттєвий вплив на проведення клінічного випробування та збільшують ризик для досліджуваних, дослідник терміново подає Заявнику (спонсору), комісії з питань етики та Держлікслужбі України повідомлення, а потім протягом 10 календарних днів (з дня подання повідомлення) детальний письмовий звіт.

9.15. У разі смерті досліджуваного, спричиненої клінічним випробуванням медичного виробу, разом із повідомленням про смерть досліджуваного дослідник повинен на запит Заявника (спонсора), Держлікслужби України та/або комісії з питань етики надати всю необхідну додаткову інформацію. Керівник (заступник керівника) клінічної бази та Заявник (спонсор) забезпечують інформування про смерть досліджуваного близьких родичів або законних представників.

9.16. Після завершення клінічного випробування клінічною базою Заявнику (спонсору) видається протокол про проведення клінічного випробування з відповідними додатками та зауваженнями (за наявності) щодо обмеження кількості користувачів та показів до застосування. Одним з основних пунктів протоколу клінічного випробування є експертний висновок, у якому має бути визначено, що медичний виріб потребує/не потребує додаткових досліджень, клінічні характеристики (параметри) відповідають/не відповідають вимогам їх використання в клінічній практиці, медичний виріб може/не може застосовуватися в клінічній практиці.

9.17. Протокол клінічного випробування медичного виробу (додаток 4) складається дослідником або керівником клінічного випробування з обов'язковими додатками до нього (додаток 5) та узгоджується з керівником закладу охорони здоров’я.

9.18. У разі виявлення невідповідності проведення клінічних випробувань законодавству, цим Правилам, національним стандартам, затвердженій програмі та протоколу клінічних випробувань Держлікслужба України має право прийняти рішення про припинення клінічного випробування та відкликання виданого направлення до повного усунення виявлених недоліків.

9.19. Фінансування клінічних випробувань здійснюється за рахунок:

коштів державного бюджету у межах асигнувань, виділених Держлікслужбі України;

коштів місцевих бюджетів у межах асигнувань, виділених управлінням охорони здоров'я;

коштів розробника, виробника медичного виробу;

коштів Заявника (спонсора);

інших джерел, не заборонених законодавством України.

9.20. Забороняється оплата праці дослідників та спеціалістів клінічної бази, де проводяться клінічні випробування, безпосередньо розробником медичного виробу, Заявником (спонсором), іншими юридичними та фізичними особами, які фінансують проведення клінічного випробування.

10.1. Моніторинг проводиться з метою перевірки забезпечення прав, безпеки та охорони здоров'я пацієнтів (добровольців), досліджуваних при проведенні клінічного випробування; підтвердження точності та повноти отриманих під час проведення клінічного випробування даних; підтвердження відповідності клінічного випробування, що проводиться, цим Правилам та затвердженому протоколу клінічного випробування.

10.2. Монітор повинен мати відповідну професійну підготовку, володіти науково-технічними та медичними знаннями, необхідними для виконання своїх функцій. Монітори призначаються Заявником (спонсором). Кваліфікація монітора повинна бути підтверджена документально.

10.3. Монітор повинен бути ознайомлений з функціональними характеристиками медичного виробу, протоколом клінічного випробування, формою інформованої згоди та іншими матеріалами, що надаються пацієнту (добровольцю) клінічного випробування, цими Правилами та іншими нормативно-правовими актами.

10.4. Монітор є сполучною ланкою між Заявником (спонсором) та дослідником, здійснює забезпечення кожного дослідника інструкцією щодо застосування (використання) медичного виробу, усіма документами та матеріалами, необхідними для проведення клінічного випробування, належним чином і відповідно до нормативних вимог.

10.5. Монітор забезпечує ознайомлення усіх задіяних у клінічному випробуванні дослідників та персоналу з метою та процесом клінічного випробування.

10.6. Монітор має право:

брати участь у процесі проведення клінічного випробування без права втручання у процес клінічного випробування;

перевіряти:

а) використання медичного виробу відповідно до програми клінічного випробування;

б) поінформованість Заявника (спонсора) у необхідності модифікації роботи медичного виробу чи методу його застосування;

в) наявність у клінічного дослідника персоналу, обладнання для проведення клінічного випробування на безпечному та ефективному рівнях та відповідної документації;

г) наявність у клінічного дослідника доступу до необхідної кількості приладів;

ґ) наявність належним чином оформленої та підписаної інформованої згоди від кожного суб'єкта на момент початку їх участі у клінічному випробуванні та проведенні будь-яких процедур;

д) дотримання процедури фіксування та повідомлення Заявника (спонсора) про нещасні випадки та шкідливі ефекти медичного виробу;

е) проведення ремонту і стандартизації обладнання, необхідного для оцінки клінічного випробування, та зазначення цих фактів у відповідній документації;

є) документування й обговорення з клінічним дослідником та доведення до відома Заявника (спонсора) відомостей про відмову досліджуваного та/або невідповідність клінічних випробувань узгодженій програмі клінічного випробування;

вказати досліднику на наявність порушень протоколу клінічних випробувань, стандартних процедур, законодавства, в тому числі цих Правил.

10.7. Монітор повинен дотримуватись стандартних процедур, установлених Заявником (спонсором) та цими Правилами.

10.8. Результати перевірки повинні бути викладені монітором у вигляді звіту із зазначенням дати, найменування клінічної бази, прізвищ монітора та дослідника; короткого опису об'єктів клінічного випробування, отриманих результатів, виявлених недоліків та порушень, заходів щодо їх усунення, рекомендацій, який надається Заявнику (спонсору).

Досьє клінічного дослідника повинно містити:

1) огляд літератури, обґрунтування необхідності та мети застосування медичного виробу і проекту клінічного випробування;

2) загальний опис медичного виробу та його складових частин (паспорт);

3) інструкцію щодо застосування (використання) медичного виробу. Інструкція повинна обумовлювати можливі потенційні ризики застосування, суперечності, попередження тощо, які стосуються медичного виробу;

4) рекомендації виробника щодо проведення клінічних випробувань;

5) опис матеріалів, які використовуються в медичному виробі;

6) огляд попереднього клінічного досвіду в роботі з медичним виробом та з медичними виробами аналогічного застосування;

7) перелік міжнародних та національних стандартів, яких необхідно дотримуватися, якщо такі є.

Досьє клінічного дослідника в разі модернізації, удосконалення медичного виробу чи введення (виявлення) допоміжних функцій може доповнюватися новою важливою інформацією впродовж перебігу клінічного випробування, про що повідомляється дослідник.

1. До проекту програми клінічного випробування рекомендовано включити такі розділи:

1.1. Вступну частину, в якій зазначаються:

повна назва медичного виробу, його призначення, галузь застосування;

назви організацій: розробника, медичного співвиконавця, виробника дослідних зразків.

1.2. Мету клінічних випробувань та організацію їх проведення, що містять:

мету клінічного випробування (визначення можливості використання виробу в клінічній практиці, коригування інструкції щодо застосування (використання) медичного виробу, рекомендацій щодо використання виробу тощо);

кількість дослідних зразків, які підлягають клінічному випробуванню, їх комплектацію, перелік необхідних витратних матеріалів, засобів реєстрації показників чи їх контролю;

назви наявних вітчизняних чи зарубіжних аналогів, з якими можливо порівняти запропонований до клінічних випробувань новий виріб;

перелік відділень, лабораторій, кафедр чи кабінетів охорони здоров’я, у яких передбачається проводити клінічні випробування (з урахуванням призначення виробу).

1.3. Умови, обсяг, зміст та особливості клінічних випробувань, де зазначаються:

термін проведення клінічних випробувань;

особливості та обсяг клінічних випробувань, які має бути проведено за допомогою медичного виробу, кількість дослідів, якщо виріб використовують для аналізу біологічних речовин, рідин, тканин, гістологічних або цитологічних препаратів, бактеріальних культур;

кількість та вид лабораторних тварин, якщо в них є потреба;

рекомендований перелік нозологічних форм захворювань, які пропонується досліджувати або лікувати за допомогою цього медичного виробу;

вимоги до кваліфікації та підготовки персоналу, що необхідний для обслуговування виробу;

особливі умови клінічного випробування тощо.

1.4. Оформлення результатів клінічних випробувань

У цьому розділі наводяться перелік документації, що оформлюється у процесі виконання та після закінчення клінічних випробувань, та вимоги до неї.

Програма клінічних випробувань повинна вимагати від виконавців ведення такої документації, яка містить:

прошнурований, пронумерований та скріплений печаткою закладу охорони здоров’я журнал проведення клінічних випробувань. До журналу мають бути занесені всі роботи, пов'язані з випробуваннями, інформація про пацієнтів, результати досліджень, висновки. До журналу додаються графіки, таблиці із статистичною обробкою даних, мікропрепарати, графічні матеріали, клінічні зображення (плівки, фотографії тощо). Журнал та первинна документація зберігаються в закладі охорони здоров’я, де проводяться клінічні випробування;

протокол клінічних випробувань з експертним висновком.

2. Програму клінічних випробувань підписують відповідальна за її розроблення особа та керівник (заступник керівника) клінічної бази.

1. Інформація повинна бути надана в письмовій формі та доступною мовою, зрозумілою пацієнту (добровольцю) (чи законному представнику), та містити:

1.1. Опис/мету:

клінічні випробування медичного виробу мають пошуковий характер;

мета клінічного випробування;

очікувана тривалість та можливі наслідки участі у клінічному випробуванні;

опис приладу, який випробовується;

опис процедур, особливо експериментального характеру.

1.2. Можливі ризики:

опис можливих ризиків та незручностей;

можливі побічні ефекти.

1.3. Потенційні переваги:

опис потенційних переваг для пацієнта;

опис потенційних переваг для інших осіб.

1.4. Альтернативну терапію:

інформація про засоби альтернативного лікування та можливі процедури.

1.5. Конфіденційність:

запевнення в тому, що участь пацієнта є конфіденційною;

запевнення в тому, що керівництво та делегати спонсора отримують право доступу до медичних записів лише з дозволу пацієнта;

запевнення в тому, що результати клінічного випробування можуть бути опубліковані без розкриття особистості пацієнта.

1.6. Положення щодо відшкодування шкоди:

інформація про заходи щодо відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок участі у клінічному випробуванні, та надання додаткової медичної допомоги, яка має надаватися пацієнту в результаті шкідливого ефекту медичного виробу;

інформація щодо матеріального відшкодування шкоди, заподіяної унаслідок участі у клінічному випробуванні.

1.7. Вирішення питань, які виникають у досліджуваних під час участі у клінічному випробуванні, зокрема щодо припинення такої участі:

до кого звертатися із запитаннями про клінічне випробування;

до кого звертатися у разі заподіяння шкоди;

умови, за яких участь пацієнта може бути припинена дослідником, якщо необхідно.

1.8. Нові відомості:

повинні надаватися нові відомості, що стосуються участі пацієнта в клінічному випробуванні.

1. Загальні відомості про об'єкт клінічних випробувань

1.1. Повна назва медичного виробу відповідно до направлення Держлікслужби України.

1.2. Виробник медичного виробу (зазначений у паспорті на медичний виріб, сертифікаті, а також в іншій супровідній документації).

1.3. Скорочена назва медичного виробу, яку використовують замість повної (медичний виріб може не мати скороченої назви).

1.4. Серія медичного виробу (вказують у тому разі, якщо характеристика може варіюватися в конкретних межах).

1.5. Призначення, вказане виробником медичного виробу (призначення в стислій формі з описом основної функції, яку виконує медичний виріб).

1.6. Основний принцип дії медичного виробу, вказаний виробником.

1.7. Галузь застосування медичного виробу (хірургічна, терапевтична, стоматологічна, діагностична тощо).

1.8. Кількість досліджуваних зразків медичного виробу, що були використані під час проведення клінічних випробувань.

2. Мета проведення клінічних випробувань:

2.1. Оцінка ефективності медичного виробу: відповідність зразків продукції медико-технічним вимогам.

2.2. Оцінка безпеки медичного виробу під час його експлуатації.

2.3. Оцінка доцільності використання в Україні.

3. Завдання проведення клінічних випробувань:

3.1. Виявлення відповідності медичного виробу своєму клінічному призначенню, задекларованому виробником.

3.2. Виявлення відповідності сучасним вимогам до медичного виробу певного класу згідно з показниками критеріїв класифікації.

3.3. Перевірка відповідності функціональних та експлуатаційних характеристик, параметрів медичного виробу.

3.4. Виявлення непередбачених побічних явищ під час експлуатації медичного виробу в заданих виробником режимах і умовах, оцінка можливості ризику їх виникнення і ступеня негативного впливу на людину.

3.5. Проведення порівняльної оцінки властивостей (параметрів, характеристик) певного медичного виробу та його аналогів.

3.6. Відповідність проведених клінічних випробувань розробленій програмі.

4. Загальні положення проведення клінічних випробувань

4.1. Вказати прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, відповідальної за проведення клінічних випробувань.

4.2. Структурні підрозділи, на базі яких проведено клінічне випробування.

4.3. Повний перелік офіційної документації на медичний виріб, яку використовували під час досліджень (інструкція з експлуатації медичного виробу або інструкція для медичного персоналу; настанова з техніки безпеки під час роботи з медичним виробом; звіт про використання медичного виробу в клінічній практиці, публікації про ефективність його використання тощо).

4.4. Умови, за яких проведено клінічні випробування, і їх відповідність вимогам виробника та умовам експлуатації медичного виробу.

4.5. Вимоги, які було пред'явлено до кваліфікації, стажу роботи медичного персоналу, а також до його спеціалізації у медичній галузі, де може застосовуватись випробуваний медичний виріб, та техніка безпеки при роботі з ним.

4.6. Інформація про проведення Заявником (спонсором) спеціальної підготовки медичного персоналу з правил використання медичного виробу.

4.7. Перелік існуючих у закладі охорони здоров’я аналогів медичного виробу або технічних засобів, характеристики яких порівнювалися з характеристиками випробовуваного медичного виробу.

4.8. Гарантія проведення Заявником (спонсором) поточного ремонту, зміни окремих частин і вузлів, які не впливають на основні параметри медичного виробу в процесі проведення клінічних випробувань.

4.9. Умови передчасного припинення проведення клінічних випробувань:

причини, пов'язані з досліджуваним: виявлено побічну дію медичного виробу, виявлено побічну реакцію на медичний виріб;

причини, пов'язані з медичним виробом;

рішення Заявника (спонсора) про припинення клінічних випробувань (обґрунтоване).

4.10. Особливі вимоги до умов проведення клінічних випробувань (за наявності).

4.11. Надання учасникам клінічних випробувань інформації щодо проведення клінічних випробувань.

4.12. Графік, за яким проводили клінічні випробування.

5. Оцінка експлуатаційних характеристик виробу:

5.1. Основні характеристики медичного виробу, від яких залежать безпека, економічність, надійність та зручність експлуатації.

5.2. Якість експлуатаційної та супроводжувальної документації (мова, обсяг, глибина, доступність, зручність, графічне оформлення, перелік порад щодо виявлення та усунення малих несправностей), а також наявність сучасних засобів у передаванні інформації (аудіо-, відеокасети, різноманітні засоби зберігання інформації для комп'ютерної техніки).

5.3. Загальні експлуатаційні характеристики медичного виробу: комплектність медичного виробу; час, необхідний для приведення медичного виробу в робочий стан; зручність проведення стерилізації та дезінфекції медичного виробу або його складових частин; зручність розбирання медичного виробу та його складових частин (якщо це передбачено); можливість стикування і з'єднання медичного виробу з іншим медичним обладнанням для максимально повного та зручного використання всього наявного в закладі охорони здоров’я обладнання; витратні матеріали, які використовували в медичному виробі; наскільки часто та зручно виконувалась їх заміна (згідно з нормативно-методичною документацією).

5.4. Граничнодопустимий рівень навантаження на медичний виріб (у годинах безперервної роботи, кількість процедур тощо).

5.5. Кількість пацієнтів, яких обстежували протягом дня (не повинна перевищувати встановлених норм).

5.6. Ергономічність медичного виробу (загальна характеристика, дизайн, розміщення органів керування, органів виводу візуальної, звукової та іншої інформації, якість та зручність розміщення функціональних написів і умовних позначень).

5.7. Можливість і зручність транспортування медичного виробу в межах закладу охорони здоров’я та за його межами (у робочому, частково або повністю зібраному стані), а також габаритні розміри медичного виробу.

5.8. Дотримання санітарних та гігієнічних норм у процесі випробувань.

5.9. Чи проводилися метрологічні випробування відповідно до Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність".

5.10. Можливі наслідки для пацієнтів у разі відмови медичного виробу в процесі його роботи.

5.11. Можливі наслідки для персоналу в разі відмови медичного виробу в процесі його роботи.

5.12. Засоби захисту медичного персоналу та пацієнтів, які можуть бути використані в разі виникнення негативної побічної дії під час експлуатації медичного виробу.

6. Обсяг та склад клінічних випробувань:

6.1. Види захворювань, для діагностики та лікування яких використовувався медичний виріб.

6.2. Особливі умови проведення клінічних випробувань (якщо вони були).

6.3. Кількість дослідних та контрольних нозологічних груп пацієнтів, які брали участь у клінічних випробуваннях.

6.4. Кількість пацієнтів у кожній групі.

6.5. Назва аналога певного медичного виробу, який використовували під час проведення випробувань з метою порівняння результатів досліджень (при їх використанні).

6.6. Критерії включення пацієнтів у групи (вікові, статеві, за ступенем важкості стану тощо).

6.7. Протипоказання до включення пацієнтів у групу (вказати).

6.8. Перелік лікувальних та діагностичних маніпуляцій для кожної групи пацієнтів.

6.9. Кількість (тривалість) маніпуляцій або процедур у кожній групі (якщо це мало значення для певного медичного виробу).

6.10. Перелік та кількість біологічних речовин, тканин, препаратів, бактеріальних культур тощо, використаних під час проведення клінічних випробувань.

6.11. Види проведення випробувань:

сліпе;

подвійне сліпе;

рандомізоване;

мультицентричне;

відкрите;

закрите;

порівняльне;

паралельне;

інші.

6.12. Урахування середніх суб'єктивних оцінок (суб'єктивні оцінки пацієнта, якість медичного зображення на екранах, швидкість відображення інформації тощо) за великою шкалою.

6.13. Можливість та доцільність використання певного медичного виробу в діагностиці та (або) лікуванні разом з іншими медичними виробами.

6.14. Методики, використані для оцінки ефективності та безпеки певного медичного виробу (клінічні, інструментальні, лабораторні, морфологічні, променеві, статистичні тощо).

6.15. Методики, за якими проведено статистичне оброблення результатів клінічних випробувань.

6.16. Поправки (рекомендації) щодо формування алгоритму клінічних випробувань, які внесено для отримання об'єктивної інформації в короткі строки:

щодо перевірки властивостей медичних виробів;

щодо ефективності реалізації притаманних медичним виробам, на думку виробника, лікувальних та діагностичних властивостей;

щодо наявності непередбачених виробником впливів та їх дії як позитивної, так і негативної.

6.17. Нормативні документи, які визначали регламент проведення цього клінічного випробування.

6.18. Строк, протягом якого було проведено клінічні випробування в обсязі, наведеному у цьому пункті.

7. Результати клінічних випробувань:

7.1. Результати клінічних, лабораторних, інструментальних, морфологічних, променевих, статистичних та інших досліджень.

7.2. Недоліки та труднощі в експлуатації медичного виробу, виявлені під час досліджень.

7.3. Побічні ефекти, виявлені під час експлуатації медичного виробу, та ступінь їх негативного впливу на організм людини:

тяжкі, що:

можуть спричинити смерть;

загрожують життю та здоров'ю пацієнтів;

потребують госпіталізації або збільшення строку госпіталізації;

призводять до інвалідності;

призвели до вродженої аномалії / вади розвитку;

нетяжкі (що не стосуються наведеного вище);

очікувані (прогноз);

непередбачувані (небажані реакції організму пацієнта, природа або вираження яких не відповідають інформації про медичний виріб).

7.4. Шкала, за якою оцінено побічні ефекти:

5 балів - не відмічено побічних ефектів;

4 бали - спостерігалися тимчасові побічні ефекти, що не спричиняли серйозних проблем у пацієнта і не потребували припинення випробувань;

3 бали - відмічено побічні ефекти, що мали вплив на стан пацієнта, але не потребували припинення випробувань;

2 бали - відмічено значний негативний вплив на стан пацієнта, що потребував припинення випробувань медичного виробу;

1 бал - відмічено побічний ефект, що потребував припинення випробування і застосування додаткових клінічних заходів.

8. Висновки:

8.1. Діагностична або лікувальна ефективність медичного виробу.

8.2. Відповідність медичного виробу його медичному призначенню.

8.3. Безпека використання медичного виробу.

8.4. Доцільність використання в Україні.

Експертний висновок: медичний виріб потребує/не потребує додаткових досліджень, клінічні характеристики (параметри) відповідають/не відповідають вимогам його використання в клінічній практиці, виріб може/не може застосовуватися в клінічній практиці.

Додаток до протоколу клінічного випробування повинен містити:

а) програму клінічного випробування (далі - ПКВ) з поправками;

б) перелік дослідників та місць їх роботи;

в) перелік інших сторін, які беруть участь у клінічному випробуванні (лабораторії, дослідницькі організації, експерти тощо);

г) перелік моніторів;

ґ) усі зведені в таблиці дані, у тому числі всі зміни до ПКВ, усі нещасні випадки та шкідливі ефекти медичного виробу, випадки відмови та припинення клінічних випробувань.