Про затвердження змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 686

На виконання частини третьої статті 5 Закону України "Про ринок природного газу"

1. Затвердити Зміни до Правил про безпеку постачання природного газу, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02 листопада 2015 року № 686, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 листопада 2015 року за № 1489/27934, що додаються.

2. Директорату енергетичних ринків (Буславець О.А.) забезпечити:

подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку;

оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Близнюка М.Д.

1. У розділі I:

1) у главі 2:

у пункті 1:

підпункт 2 після слів "приєднані до" доповнити словами "газотранспортної або";

у підпункті 3 слова та цифру "підпункті 1" замінити словами та цифрами "підпунктах 1 та 2";

в абзаці другому пункту 2 слова та цифри "попередньому газовому році (період з 01 жовтня по 30 вересня)" замінити словами та цифрами "період з 01 квітня минулого календарного року по 31 березня поточного року";

2) доповнити розділ новою главою такого змісту:

1. Операторам газорозподільних систем (далі - ГРМ) спільно з оператором газотранспортної системи (далі - ГТС):

щороку до 15 вересня згідно з вимогами цього пункту підготувати, затвердити та надати на погодження обласним державним адміністраціям, районним державним адміністраціям в Автономній Республіці Крим та Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям переліки споживачів, що знаходяться на території області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, постачання природного газу яким буде припинено (обмежено) у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації (далі - переліки), згідно з формою, наведеною в додатку 3 до цих Правил.

2. При погодженні переліків, поданих операторами ГРМ спільно з оператором ГТС, обласні державні адміністрації, районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим та Київська і Севастопольська міські державні адміністрації проводять консультації з іншими суб'єктами, до систем яких приєднані споживачі.

3. Переліки передбачають розподіл споживачів, що знаходяться на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, на п'ять груп із послідовністю, яка має відповідати черговості припинення (обмеження) постачання природного газу до кожного зі споживачів у разі оголошення кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації, при цьому до першої групи належать споживачі, постачання природного газу яким в умовах кризової ситуації рівня надзвичайної ситуації припиняється (обмежується) у першу чергу, а до п'ятої - споживачі, у тому числі захищені, постачання природного газу яким припиняється (обмежується) в останню чергу. Якщо обсяг споживання природного газу захищених споживачів перевищує 20 % від загального обсягу споживання природного газу на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, такі споживачі можуть бути віднесені до попередньої (попередніх) групи (груп) з урахуванням пріоритетності забезпечення природним газом захищених споживачів.

Під час формування переліків споживачі, у тому числі захищені, постачання природного газу яким обумовлено особливими технічними обмеженнями при певних порушеннях у функціонуванні ГТС, належать до першої групи за ініціативою оператора ГТС.

Групи формуються так, щоб припинення (обмеження) постачання природного газу споживачам кожної групи забезпечувало оперативне зменшення загального обсягу споживання природного газу на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, на 20 ± 3 % (при цьому загальний обсяг споживання природного газу відповідною областю, районом Автономної Республіки Крим, містами Київ і Севастополь визначається за даними попереднього опалювального періоду, що тривав з 15 жовтня минулого року до 15 квітня поточного року).

При визначенні послідовності припинення (обмеження) постачання газу споживачам в межах кожної групи враховуються такі фактори:

1) приналежність споживачів до категорії захищених споживачів та/або споживачів, у тому числі захищених, постачання природного газу яким обумовлено особливими технічними обмеженнями при певних порушеннях у функціонуванні ГТС;

2) здатність споживачів перевести об'єкти на резервні види палива та час, необхідний для такого переведення;

3) технологічний мінімум споживання природного газу, який визначається з урахуванням виробничого циклу та часу, необхідного для обмеження постачання природного газу до технологічного мінімуму;

4) середній обсяг споживання природного газу протягом доби відповідним споживачем (за даними попереднього опалювального періоду, що тривав з 15 жовтня минулого календарного року до 15 квітня поточного року);

5) необхідність забезпечення життєво важливих потреб населення, зокрема за рахунок надання важливих суспільних послуг.

Захищені споживачі, що здійснюють надання важливих суспільних послуг на території відповідної області, району Автономної Республіки Крим, міст Києва і Севастополя, визначаються операторами ГРМ спільно з обласними державними адміністраціями, районними державними адміністраціями в Автономній Республіці Крим та Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями і включають підприємства, установи, організації, які, зокрема:

здійснюють виробництво харчових продуктів, призначених для щоденного споживання населення, харчових продуктів тваринного походження, у тому числі, якщо це пов'язано з переробкою швидкопсувних продуктів;

забезпечують переробку відходів;

забезпечують роботу закладів охорони здоров'я;

забезпечують функціонування рятувальних служб, правоохоронних органів, пенітенціарної служби, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, водопровідно-каналізаційних господарств, крематоріїв.".

2. У розділі II:

1) у назві розділу цифри "2015/2016" замінити цифрами "2018/2019";

2) у пункті 2:

абзац п'ятий підпункту 2, абзац четвертий підпункту 3 та абзац четвертий підпункту 4 викласти у такій редакції:

"до 01 січня 2019 року надавати копії планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій Міністерству енергетики та вугільної промисловості України;";

у підпункті 5 цифри "2015/2016" замінити цифрами "2018/2019", після слова "року" доповнити словами та цифрами "з урахуванням стандартів поведінки, визначених главою 3 розділу I цих Правил";

доповнити підпункт 6 після абзацу першого новим абзацом другим такого змісту:

"вживати заходів щодо підвищення видобутку природного газу;".

У зв'язку з цим абзаци другий, третій вважати відповідно абзацами третім, четвертим.

3. Додаток 1 до Правил викласти в новій редакції, що додається.

4. Доповнити Правила новим додатком 3, що додається.

1. Газотранспортна система, що перебуває у державній власності, включає магістральні газопроводи, газопроводи-відгалуження, газоперекачувальні агрегати, газорозподільні станції, інше технологічне обладнання, має такі основні характеристики:

Розташування основних газопроводів, точок входу/виходу та структура ГТС мають такий вигляд:

Величини потужності точок входу/виходу ГТС з/до суміжних газотранспортних систем мають такі значення:

Динаміка використання потужності точок входу/виходу ГТС з/до суміжних газотранспортних систем за 2009-2017 роки:

Оператором ГТС є акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз"), 100 % акцій якого належать Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" (далі - "Нафтогаз України").

ГТС сполучена на сході та півночі з ГТС Російської Федерації (далі - РФ) та Республіки Білорусь (далі - РБ). На кордоні з РФ та РБ розташовані такі точки входу, через які транспортується природний газ, призначений для споживачів України та ЄС: Суджа (РФ), Писарівка (РФ), Сохранівка (РФ), Валуйки (РФ), Серебрянка (РФ), Мозир (РБ), Кобрин (РБ), Прохорівка (РФ), Платово (РФ). На кордоні з РФ розташована точка виходу: Прохорівка (РФ).

Взаємодія щодо руху природного газу через точки входу на кордоні з РФ та РБ здійснюється на підставі відповідного договору 2009 року між публічним акціонерним товариством "Газпром" (з липня 2015 року - Публічне акціонерне товариство "Газпром", далі - ПАТ "Газпром") (РФ) та НАК "Нафтогаз України".

ГТС сполучена на північному заході з ГТС Польщі. На кордоні з Польщею розташована точка виходу Дроздовичі, через яку транспортується природний газ, призначений для споживачів Польщі та ЄС. На кордоні з Польщею розташована точка входу Германовичі, через яку природний газ транспортується в напрямку України.

Взаємодія щодо руху природного газу через ці точки здійснюється з 2006 року на підставі операторської угоди між оператором ГТС Польщі (GAZ-SYSTEM) та України (АТ "Укртрансгаз"), а також доповнень до цієї угоди від 2012, 2014 та 2017 років. Також тривають переговори щодо укладення нової угоди.

На заході країни ГТС сполучена з ГТС Словаччини. На кордоні зі Словаччиною розташована точка виходу Ужгород, через яку рухається природний газ, призначений для споживачів Словаччини та ЄС. На кордоні зі Словаччиною у 2014 році також створена точка входу Будінце, через яку рухається природний газ, призначений для споживачів України.

Взаємодія щодо руху природного газу через точку входу Будінце здійснюється з 2014 року на підставі Меморандуму про взаєморозуміння та Угоди про взаємодію, укладених між операторами ГТС Словаччини (Eustream a.s.) та України (АТ "Укртрансгаз"). АТ "Укртрансгаз" не здійснює прямої взаємодії із словацькою стороною щодо точки Ужгород, що унеможливлюється присутністю афілійованої з ПАТ "Газпром" компанії в цій точці та наявністю підписаних довгострокових угод оператора ГТС Словаччини з цією компанією до 2022 року.

ГТС сполучена на заході також з ГТС Угорщини. На кордоні з Угорщиною розташована точка виходу Берегове, через яку рухається природний газ, призначений для споживачів Угорщини та ЄС. На кордоні з Угорщиною також розташована точка входу Берегдароц, через яку здійснюється транспортування газу з європейського напряму до України.

Взаємодія щодо руху природного газу через ці точки з 01 червня 2015 року здійснюється на підставі Угоди про взаємодію між оператором ГТС Угорщини (FGSZ) та АТ "Укртрансгаз".

ГТС сполучена на південному заході з ГТС Румунії. На кордоні з Румунією розташовані такі точки виходу, через які рухається природний газ, призначений для споживачів Румунії та ЄС: Орлівка - Ісакча, Теково - Медіаш Ауріт. АТ "Укртрансгаз" веде переговори з оператором ГТС Румунії щодо укладення угод про взаємодію по цим точкам. 20 липня 2016 року між АТ "Укртрансгаз" і оператором ГТС Румунії (SNTGN Transgaz S.A.) було підписано Угоду про взаємодію щодо точки входу/виходу Ісакча - Орлівка (Транзит 1).

У травні 2018 року АТ "Укртрансгаз" успішно завершило проведення оцінки попиту на потужності точок входу в Україну з Румунії по "Трансбалканському трубопроводу". 17 травня 2018 року 11 провідних європейських та українських газових трейдерів висловили зацікавленість у транспортуванні природного газу за напрямком Румунія - Україна. Рівень попиту на потужність сягнув 10 млрд куб. м на рік.

ГТС сполучена на півдні також з ГТС Молдови. На кордоні з Молдовою розташовані такі точки виходу: Олексіївка, Гребеники, Ананьїв. Через точку Гребеники здійснюється транспортування природного газу, призначеного для споживачів України, Молдови та ЄС.

На кордоні з Молдовою розташована точка входу Каушани. Через цю точку здійснюється транспортування природного газу, призначеного для споживачів України, Молдови та ЄС.

2. ГРМ складаються з розподільних газопроводів, газорегуляторних пунктів, установок електрохімічного захисту від корозії та іншого технологічного обладнання.

Інформація щодо рівня газифікації та оснащення лічильниками газу побутових споживачів в Україні наведена у таблиці:

Станом на 01 січня 2018 року без обліку за даними операторів ГРМ залишається близько 1,4 млн абонентів, які використовують природний газ тільки для приготування їжі.

Більшість споживачів приєднана до газорозподільних систем. Виняток складають 199 споживачів, які безпосередньо приєднані до ГТС.

Станом на 01 червня 2018 року діяльність з розподілу природного газу здійснюють такі компанії:

__________

Примітка.

Діяльність з розподілу природного газу також здійснюють ПАТ "Кримгаз" та ПАТ "Севастопольгаз", які розташовані на тимчасово окупованій території.

3. На території України розташовані 13 підземних сховищ газу, 12 з яких (потужністю 31 млрд куб. м) експлуатуються АТ "Укртрансгаз", а одне (потужністю до 1 млрд куб. м) розташоване на півострові Крим, що є тимчасово окупованою територією України. Максимальна потужність відбору з усіх ПСГ складає 260,1 млн куб. м / добу. Інформація по 12 газосховищах АТ "Укртрансгаз" наведена нижче:

Схема географічного розташування ПСГ та наявних обсягів природного газу:

На тимчасово окупованій території України в межах Луганської і Донецької областей розташоване Вергунське ПСГ. У зв'язку з цим АТ "Укртрансгаз" не має можливості здійснювати контроль за діяльністю цього газосховища.

Протягом жовтня - травня значно збільшується добова амплітуда коливань транспортування природного газу через міждержавні з'єднання в напрямку країн ЄС. Враховуючи протяжність транспортування природного газу від кордону з РФ до країн Європи (час транспортування потребує до 36 годин), з метою мінімального по часу виконання замовлень здійснюється компенсація даних коливань шляхом відбору природного газу з ПСГ. Відбуваються систематичні амплітудні збільшення споживання природного газу споживачами України (в першу чергу пов'язані з різкими змінами температури навколишнього середовища).

З метою забезпечення природним газом споживачів України ресурс надходження природного газу від газовидобувних підприємств України є рівномірним протягом року, надходження імпортованого газу не є рівномірним протягом місяця, а максимальний добовий відбір газу з ПСГ обмежений технічними параметрами сховищ і залежить від обсягів активного газу в них: чим менше газу в ПСГ, тим менший обсяг газу можливо відібрати за одиницю часу.

Компенсація нерівномірності транспортування природного газу як споживачами Європи, так і споживачами України забезпечується наявними обсягами газу в ПСГ.

Динаміка обсягів природного газу в ПСГ (без АР Крим) на початку січня 2011 - 2018 років (млрд куб. м):

4. Станом на 01 січня 2018 року установка LNG в Україні відсутня.

1. Схема географічного розташування родовищ вуглеводнів (у тому числі природного газу):

2. У 2011 та 2012 роках частка природного газу власного видобутку у загальному обсязі річного споживання природного газу становила близько 37 %. У ці роки не відбувалося значних змін у структурі видобутку та споживання газу в Україні. Починаючи з 2013 року, спостерігається зростання частки газу власного видобутку (42 % - у 2013 році; 48 % - у 2014 році), що зумовлено передусім скороченням загальних обсягів споживання. У 2015 році природний газ власного видобутку забезпечив 59 % від загального обсягу використання природного газу в Україні, у 2016 році - 60,5 %, у 2017 році - 64,26 %.

Динаміка зростання частки видобутого газу у загальному споживанні зображена нижче:

3. Обсяг видобутку природного газу в Україні за 2011-2017 роки (у млрд куб. м):

Так, у 2017 році в Україні було видобуто 20,5 млрд куб. м природного газу, з них:

16,4 млрд куб. м видобуто суб'єктами господарювання, що входять до НАК "Нафтогаз України" (АТ "Укргазвидобування", АТ "Укрнафта", ДАТ "Чорноморнафтогаз", без урахування потужностей, розташованих на тимчасово окупованих територіях);

4,1 млрд куб. м видобуто приватними компаніями.

Максимальна добова виробнича потужність протягом пікового місяця за 2011-2017 роки (млн куб. м):

4. У 2017 році обсяг видобутку природного газу АТ "Укргазвидобування" зріс (порівняно з 2016 роком) і становив 15,3 млрд куб. м. АТ "Укрнафта" скоротило обсяг видобутку. Через тимчасову окупацію Кримського півострова, яка розпочалася в березні 2014 року, Україна отримала у 2017 році лише 10 млн куб. м газу в межах договорів спільної діяльності з ДАТ "Чорноморнафтогаз" (порівняно з 0,3 млрд куб. м у 2014 році).

5. Концепція розвитку газовидобувної галузі України (далі - Концепція), схвалена розпорядженням Уряду від 28 грудня 2016 року № 1079-р, передбачає збільшення видобутку природного газу для державного і приватного сегментів до 27,6 млрд куб. м у 2020 році, зокрема, до 20,1 млрд куб. м / рік - для АТ "Укргазвидобування" та понад 7,4 млрд куб. м / рік - для АТ "Укрнафта" і приватних компаній.

1. Джерела надходження природного газу в 2013-2017 роках (у млрд куб. м):

2. Деяке скорочення частки імпорту порівняно з попередніми роками відбулось завдяки продовженню оптимізації і скороченню обсягів споживання, зменшенню обсягів закупівлі газу на європейських ринках, незважаючи на сприятливу кон'юнктуру, і потребі створення достатніх запасів газу в газосховищах для проходження опалювального сезону.

Обсяг імпорту природного газу Україною в 2017 році становив майже 14,1 млрд куб. м.

Імпорт природного газу з РФ протягом 2016-2017 років не здійснювався.

Важливим результатом 2017 року також стало істотне збільшення обсягів імпорту компаніями, що не належать до НАК "Нафтогаз України" (приватні імпортери). У 2017 році приватні постачальники імпортували у 1,9 разів більше природного газу, ніж у 2016 році: 5,4 млрд куб. м проти 2,9 млрд куб. м відповідно (для порівняння у 2015 році - 1,1 млрд куб. м).

3. Структура імпорту природного газу між напрямками і отримувачами у 2014-2016 роках:

Динаміка і структура імпорту природного газу зображена нижче:

4. Структура імпорту природного газу за точками входу до ГТС у 2014-2017 роках:

1. Природний газ залишається одним з основних енергоресурсів в балансі споживання первинних джерел енергії. У 2014-2017 роках його частка зменшилась з 34,6 % до 31,2 %. Зменшення частки природного газу було компенсовано переважно зростанням частки нафти, ядерної та гідроенергії. В цілому ж загальне споживання первинних джерел енергії в Україні за 2016-2017 роки скоротилося з 86,1 до 81,9 (для порівняння у 2015 році - 101 млн т. н. е.).

2. У 2017 році Україна спожила майже 32 млрд куб. м природного газу, що на 1,2 млрд куб. м або на майже 3,7 % менше ніж у 2016 році (33,2 млрд куб. м). Цей показник став найменшим за останні 19 років.

3. Розподіл споживання природного газу за категоріями споживачів у 2012-2017 роках (у млрд куб. м):

4. Споживання природного газу за регіонами в період 2014-2017 років (млрд куб. м) (без врахування виробничо-технологічних витрат під час видобування та транспортування природного газу):

5. На малюнку нижче зображений графік зміни пікового добового споживання природного газу за останні чотири опалювальні сезони. У 2015 та 2016 роках пік споживання припав на початок січня (08 та 04 січня відповідно) в той час, як у 2017 та 2018 роках найбільше природного газу споживалось у лютому (09 та 27 лютого відповідно).

6. У 2017 році частка споживання природного газу споживачами, визначеними підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 2 розділу I Правил про безпеку постачання природного газу (далі - Правила), у загальному обсязі споживання природного газу в Україні становила 22,6 % включно з 3,8 % споживання газу виробниками теплової енергії для потреб промисловості (враховуючи технічну неможливість обмежити/припинити газопостачання для цього виду виробництва теплової енергії, окремо від інших видів).

З огляду на це, оцінка ризиків щодо безпеки постачання природного газу на опалювальний сезон 2018/2019 років відповідно до Правил здійснюється з урахуванням припущення, що прогнозований обсяг споживання природного газу захищеними споживачами, визначеними підпунктами 2, 3 пункту 1 глави 2 розділу I Правил, складає 20 % від загального прогнозованого обсягу споживання природного газу в Україні.

1. Більшість природного газу з РФ продовжує надходити споживачам ЄС територією України, незважаючи на стратегію РФ щодо будівництва та широкого використання обхідних шляхів його доставки в Європу. У 2017 році обсяг природного газу, протранспортованого територією України від точок входу на кордоні з РФ до точок виходу на кордоні з ЄС, склав 93,5 млрд куб. м, що є більшим за показником 2012-2017 років.

Динаміка обсягів транзиту російського природного газу територією України до країн ЄС, СНД (Молдови) та Туреччини зображена нижче (у млрд куб. м):