• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Державних санітарних норм і правил для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої (ДСанПіН 4.4.4.-152-2008)

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Правила, Норми від 11.12.2007 № 811 | Документ не діє
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Правила, Норми
  • Дата: 11.12.2007
  • Номер: 811
  • Статус: Документ не діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Правила, Норми
  • Дата: 11.12.2007
  • Номер: 811
  • Статус: Документ не діє
Документ підготовлено в системі iplex
9.9.4. Трубопроводи між цехом доброджування і фільтраційним відділенням промивати водою і проводити очищення мийними засобами або пропарювати протягом 15-20 хвилин після закінчення роботи, дезінфікувати не рідше 2 разів на місяць.
9.9.5. При веденні процесу бродіння і доброджування в циліндро-конічних апаратах (далі - ЦКА) і при використанні обладнання CIP процес миття і дезінфекції проводити згідно з графіками, затвердженими керівництвом підприємства та інструкцією з експлуатації CIP мийними і дезінфекційними засобами.
9.10. Фільтраційне відділення
9.10.1. Рами фільтраційних апаратів перед кожним пуском промивати водою із щітками та не рідше одного разу на тиждень проводити дезінфекцію.
9.10.2. При використанні діатомітових фільтрів щодня після закінчення фільтрування і видалення осаду з елементів фільтра промивати його холодною, а потім гарячою водою (85-90 град.С) протягом 15-20 хвилин. Гарячу воду витісняти холодною і залишати до наступного циклу роботи.
9.10.3. При перерві в роботі фільтра більше 8 годин перед початком наступного циклу фільтрування необхідно промити фільтр гарячою водою (85-90 град.С). Після промивання гарячою водою (85-90 град.С) протягом 15-20 хвилин гарячу воду витиснути холодною.
9.10.4. Не менше одного разу на тиждень фільтр заповнювати дезінфекційним розчином, який циркулює в замкнутому циклі протягом 15-20 хвилин. Після цього фільтр промити гарячою і холодною водою до повного видалення дезінфектанту.
9.10.5. Фільтри, що застосовуються для освітлення і знеплоджування пива, щодня дезінфікувати паром або гарячою водою (85-90 град.С) протягом 20 хвилин, після чого промивати водопровідною водою до повного охолодження.
9.10.6. Сепаратори для освітлення пива по закінченні роботи підключати на циркуляційне миття із застосуванням 1-2%-ного розчину каустичної соди з наступним промиванням гарячою (85-90 град.С) та холодною водою.
9.10.7. Комунікації від фільтраційного відділення до збірників фільтрованого пива (фарфасів) не рідше одного разу на тиждень промивати, обробляти мийним засобом з наступною дезінфекцією, потім ретельно промивати водою до повного видалення дезінфектанту.
9.10.8. Збірники фільтрованого пива (фарфаси) після кожного звільнення ретельно промивати холодною водою під тиском, двічі на тиждень очищати, мити, дезінфікувати і промивати водою.
9.10.9. Ємності для виправного браку пива після кожного звільнення ємності очищати від осаду та дезінфікувати.
9.10.10. Трубопроводи, по яких пройшло некондиційне пиво, відразу повинні бути промиті і продезінфіковані.
9.10.11. Діоксид вуглецю, який використовується для технологічних потреб, повинен проходити через знепліднювальні фільтри.
9.10.12. Трубопроводи для діоксиду вуглецю і фільтри за необхідності пропарювати гострою парою.
9.11. Проведення миття і дезінфекції у системі CIP
9.11.1. Для обробки трубопроводів та ємнісного обладнання дозволяється використовувати систему CIP (cleaning in place). Станція CIP - це система ємностей та трубопроводів, з яких за допомогою автоматичного управління, насосів мийні та дезінфекційні засоби закачуються в ємності і трубопроводи циркуляційної системи.
9.11.2. При проведенні безрозбірного миття застосовуються локальні станції CIP:
установка для миття варильного цеху і лінії перекачки сусла;
установка для миття трубопроводів;
установка для миття ЦКА для бродіння та доброджування і збірників дріжджів;
установка для фарфасного відділення і цеху розливу.
При проведенні безрозбірного миття із загальної станції CIP слід забезпечити недопущення попадання забруднення з одного цеху в другий.
10. Санітарні вимоги до умов технологічного процесу і випуску безалкогольних напоїв
Санітарні вимоги до території, водопостачання, каналізації, освітлення, опалення, боротьби із шумом і вібрацією, до виробничих і підсобних приміщень, складів для харчових продуктів і тари, визначені в главах 1-8 цих Санітарних правил, є загальними для підприємств, що виробляють солод, пиво, безалкогольні напої.
10.1. Уся сировина, харчові добавки, допоміжні, таропакувальні матеріали і продукція, що випускається, повинні відповідати санітарним заходам безпечності харчових продуктів та мати документи, що підтверджують їх безпечність та якість.
10.2. На кожну партію готової продукції повинен оформлятись сертифікат якості або декларація виробника.
10.3. Підготовка сировини для виробництва безалкогольних напоїв
10.3.1. Мішки з цукром-піском акуратно розпорювати по шву і засипати в ємність, не допускаючи його розпилення.
10.3.2. Ємності із сировиною у разі поверхневого забруднення очищати й обмивати водою, особливо ретельно ті місця, що підлягають розкриттю.
10.3.3. Тару у міру звільнення виносити з виробничого приміщення.
10.4. Обробка устаткування та інвентарю
10.4.1. Сироповарильні котли і трубопроводи не рідше одного разу на добу, а ємності для зберігання цукрового сиропу після кожного звільнення промивати гарячою водою при температурі не нижче 60 град.С.
10.4.2. Фільтри для цукрового сиропу не рідше 1 разу на добу розбирати, очищати і промивати гарячою водою при температурі не нижче ніж 60 град.С.
10.4.3. Купажні ємності, фільтри та прилеглі трубопроводи перед кожним розливом напою іншого найменування, але не рідше 1 разу на добу промивати гарячою (не нижче 60 град.С), а потім холодною водою.
10.4.4. Синхронно-змішувальну установку і розливно-закупорювальний блок із прилеглими до них трубопроводами перед кожним розливом напою іншого найменування, але не рідше 1 разу на добу, промивати гарячою (не нижче 60 град.С), а потім холодною водою.
10.4.5. Сироповарильні котли, ємності для приготування цукрового сиропу, купажні ємності, фільтри і ємності для збору браку один раз на тиждень обробляти в такому порядку:
а) обполіскувати водою за температури не нижче ніж 35 град.С;
б) ретельно мити мийними засобами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку, для даної мети;
в) обполіскувати холодною водою;
г) дезінфікувати не менше ніж 30 хвилин;
ґ) обполіскувати гарячою (не нижче ніж 60 град.С), а потім холодною водою.
Обладнання сироповарильного відділення дезінфікувати вищевказаним способом або пропарювати протягом 15-20 хвилин.
10.4.6. Трубопроводи, синхронно-змішувальні установки, розливно-закупорювальний блок не менше одного разу на тиждень дезінфікувати. Після промивки гарячою водою (не нижче 60 град.С) наповнювати дезінфектантом і витримувати його не менше 30 хвилин, потім обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С) і холодною водою. За наявності станції CIP проводити миття згідно з програмою, затвердженою керівництвом підприємства, та інструкцією з експлуатації CIP.
10.4.7. Накопичувальний бак для питної води щотижня промивати сильним струменем води під тиском 6-8 кгс/кв.см (0,6-0,8 МПа), а один раз на місяць дезінфікувати.
10.4.8. Повітряні фільтри очищати і перезаряджати в міру забруднення, але не рідше 2 разів на місяць.
10.4.9. Миття і дезінфекцію пастеризаційно-охолоджувальних установок проводити згідно з інструкцією з експлуатації.
10.4.10. Ємності для зберігання плодово-ягідних соків у міру звільнення мити і дезінфікувати.
10.4.11. Санітарну обробку холодильних апаратів проводити відповідно до пунктів 9.5.1-9.5.7.
10.4.12. При виробництві безалкогольних напоїв для обробки трубопроводів та ємнісного обладнання можна застосовувати систему CIP. Миття і дезінфекція у системі CIP проводиться згідно з рекомендаціями виробника обладнання з використанням мийних і деззасобів та відповідно до розроблених на підприємстві графіків, затверджених керівником підприємства.
10.4.13. Приготування мийних і дезінфекційних розчинів проводиться працівником підприємства з унесенням відповідних записів у журнал.
10.5. Виробництво хлібного квасу
10.5.1. Концентрат квасного сусла (далі - ККС) зберігати в герметично закритих ємностях. Приймати ККС тільки в чисту, оброблену дезінфектантом ємність. Категорично забороняється доливати ККС у ємність, не перевіривши якість попередньої партії концентрату. Зберігати ККС при температурі не нижче мінус 20 град.С і не вище 30 град.С.
10.5.2. Збірники для зберігання ККС після їхнього звільнення обробляти таким чином:
а) обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С) до зникнення слідів концентрату;
б) ретельно очищати, мити 0,5%-ним розчином кальцинованої соди при температурі 40-45 град.С або одним із засобів, дозволених до використання в установленому законодавством порядку;
в) обполіскувати холодною водою;
г) дезінфікувати одним із засобів не менше 30 хвилин;
ґ) обполіскувати гарячою (не нижче 60 град.С), а потім холодною водою.
10.5.3. Необхідно забезпечити повне видалення залишків змивної води після дезінфекційної обробки ємностей для ККС.
10.5.4. Автоцистерни та іншу тару для перевезення ККС перед використанням промивати гарячою водою (не нижче 60 град.С), очищати, мити, дезінфікувати протягом 15-20 хвилин або пропарювати гострою парою протягом 10-15 хвилин.
10.5.5. Перед використанням шланги, трубопроводи для перекачування ККС промити гарячою водою при температурі не нижче 60 град.С і пропарити гострою парою протягом 10-15 хвилин або дезінфікувати не менше 20 хвилин з наступним обполіскуванням водою до повного видалення дезінфектанту. Після використання шланги, трубопроводи для перекачування концентрату квасного сусла промити гарячою водою (не нижче 60 град.С) до повного видалення ККС. Зберігати шланги в підвішеному стані із закритими кінцями.
10.5.6. Збірник для розведення ККС, бродильно-купажні ємності, ЦКА, ємності для розведення чистих культур, ємності для зберігання цукрового сиропу, ємності для охолодження, теплообмінники, напорні ємності, а також трубопроводи, що з'єднують їх, у міру звільнення промивати гарячою водою (не нижче 60 град.С), а потім холодною водою; 1 раз на тиждень (а теплообмінники 1 раз на 2 тижні) обробляти таким чином:
а) обполіскувати теплою водою (40-45 град.С) до зникнення слідів ККС або залишків квасу;
б) ретельно очищати ємності, мити 0,5%-ним розчином кальцинованої соди при температурі 40-50 град.С протягом 15-20 хвилин або іншими засобами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку;
в) обполіскувати водою:
г) дезінфікувати не менше 30 хвилин;
ґ) обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С), а потім холодною водою.
10.5.7. Ємності або чани для розведення чистої культури хлібопекарських дріжджів після кожного звільнення (передачі її в бродильні чани) ретельно очищати, мити, обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С), 2 рази на тиждень дезінфікувати.
10.5.8. При заміні хлібопекарських дріжджів чистими культурами дріжджів і молочнокислих бактерій необхідно ємність для їх розведення, бродильні чани та все устаткування і комунікації ретельно мити і дезінфікувати в міру їх звільнення згідно з пунктом 10.7.2.
10.5.9. Мірники готового квасу, колектори, пристрої для розливу перед кожним використанням ретельно промивати гарячою водою (не нижче 60 град.С), 2 рази на тиждень пропарювати гострою парою протягом 15-20 хвилин. Кінець шланга (штуцер) для наповнення автоцистерн перед кожною зміною промивати зовні і пропарювати. Зберігати кінець шланга в підвішеному стані і закритим.
10.5.10. Для обробки і наливу автоцистерн для квасу на території підприємства повинен бути обладнаний майданчик із твердим водонепроникним покриттям, з підключенням до водопроводу, паропроводу, каналізації, оснащений переносною електричною лампою із захисною сіткою. Місце наливу квасу в автоцистерни повинно бути обладнано навісом.
10.5.11. Автоцистерни для квасу повинні проходити санітарну обробку і наповнюватися тільки на території підприємства, яке виробляє квас.
10.5.12. Внутрішню поверхню автоцистерни й арматуру перед кожним наповненням очищати від осаду, промивати проточною водою, пропарювати протягом 5-6 хвилин при закритому люці та обполіскувати холодною водою. Обов'язково пломбувати автоцистерну після кожного заповнення. У товарно-транспортній накладній повинні бути відмітка "машина помита" і підпис мийника.
Відділення для розведення чистих культур мікроорганізмів у виробництві квасу
10.6. Вимоги до приміщення і устаткування
10.6.1. Відділення для розведення чистих культур мікроорганізмів повинно бути ізольоване приміщенням у цеху (ділянці) з виробництва квасу. Двері відділення чистих культур у період, коли в ньому не проводяться роботи, повинні бути закриті на замок. Перед дверима повинен бути дезкилимок, просочений дезрозчином; дезкилимок обробляти щодня.
10.6.2. Вікна (якщо вони є) повинні бути щільно закриті і відкривати їх тільки в період прибирань або ремонту. Підлога і стіни повинні бути облицьовані керамічною плиткою, стеля - пофарбована водостійкою фарбою. У підлозі повинні бути обладнані трапи, відповідний схил підлоги повинен забезпечувати безперервний стік води. Приміщення повинно бути оснащене підводками електроенергії, питної води, пари, освітлення - відповідати нормам.
10.6.3. Приміщення наприкінці кожної зміни ретельно прибирати; повністю видаляти залишки сусла з поверхні ємностей і підлоги. Перед початком роботи повітря в приміщенні обробляти бактерицидними лампами не менше ніж 30 хвилин. Щотижня стіни, підлогу і двері протирати дезінфекційним розчином.
10.6.4. Розміщення апаратів із розведення чистих культур мікроорганізмів і їхню експлуатацію проводити відповідно до інструкції з монтажу та експлуатації даного типу устаткування.
10.6.5. Ємності для розведення мікроорганізмів повинні бути виконані з нержавіючої сталі або металу з емальованим покриттям, щільно закриті. Ємності, які використовуються, повинні забезпечувати основні вимоги технологічного процесу з розведення в стерильних умовах мікроорганізмів: кип'ятіння, охолодження і перекачування сусла, обробку ємностей і трубопроводів гострою парою.
10.7. Обробка устаткування для розведення чистих культур мікроорганізмів
10.7.1. Ємність для кип'ятіння квасного сусла після кожного звільнення очищати, мити і обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С).
10.7.2. Ємності для розведення чистих культур дріжджів і молочнокислих бактерій перед їхнім використанням обробляти таким способом:
а) обполіскувати ємності і прилеглі до них трубопроводи теплою водою (35-40 град.С);
б) очищати, мити ємності, використовуючи 0,5%-ний розчин кальцинованої соди при температурі 40-50 град.С, або іншими засобами, дозволеними до використання в установленому законодавством порядку, для даної мети;
в) обполіскувати гарячою водою (не нижче 60 град.С);
г) пропарювати ємності та прилеглі до них трубопроводи гострою парою протягом 25-30 хвилин.
10.7.3. Трубопроводи, що з'єднують ємності для вирощування чистих культур мікроорганізмів, перед кожною передачею дріжджів і молочнокислих бактерій промивати теплою (35-40 град.С), потім гарячою водою (75-80 град.С), після чого пропарювати гострою парою протягом 10-15 хвилин. По закінченні передачі культур трубопроводи знову промити теплою (35-40 град.С), потім гарячою водою (75-80 град.С).
10.7.4. Сиропопроводи і ємності для цукрового сиропу після кожного звільнення промивати гарячою водою (75-80 град.С) і не рідше одного разу на тиждень пропарювати протягом 15-20 хвилин.
11. Розлив і транспортування напоїв
11.1. Підготовка тари
11.1.1. Уся споживча тара (скляні пляшки та банки, пляшки марки поліетилентерефталат (далі - ПЕТ), пакети, металеві банки та металеві бочки (кеги), автоцистерни та інша тара, що надходить на підприємство, обов'язково повинні бути перевірені і прийняті відповідно до вимог, установлених чинними нормативними документами.
11.1.2. Нові пляшки марки ПЕТ, металеві банки перед розливом обробляють (за потреби) згідно з інструкцією, затвердженою керівництвом підприємства.
11.1.3. Зворотні та нові скляні пляшки перед завантаженням у пляшкомийну машину слід піддавати бракеражу. Пляшки з наявністю ушкодженого віночка, задирками і міхурами або зі стороннім запахом до миття не допускати.
Для миття пляшок застосовувати мийні засоби, дозволені до використання в установленому законодавством порядку для даної мети.
11.1.4. Миття пляшок у пляшкомийних машинах проводити відповідно до інструкції для даного типу машин.
11.1.5. Температурний і лужний режими пляшкомийних машин установлювати відповідно до технологічної інструкції залежно від типу машин.
11.1.6. За режимом роботи пляшкомийних машин повинен бути встановлений систематичний технічний і лабораторний контроль.
11.1.7. Очищення мийних машин проводити в міру їх забруднення, але не рідше одного разу на тиждень. Мийні ванни очищати від залишків етикеток, скла та іншого сміття. Внутрішню поверхню мийних ванн і внутрішні стінки мийних машин змазувати розчином хлорного вапна з умістом активного хлору 500 мг/куб.дм або іншими дезінфекційними засобами. Вимиті мийні ванни заповнювати новим мийним розчином. За наявності автоматизації мийку та дезінфекцію проводити згідно з інструкцією з експлуатації.
11.1.8. Дозволяється вторинне використання мийного розчину після його регенерації. Для цього використаний розчин відстоювати, фільтрувати і додавати луг до необхідної концентрації.
11.1.9. Вимиті пляшки піддавати інспектуванню. Недостатньо вимиті пляшки повертати на повторне миття.
11.1.10. Для збору склобою обладнати спеціальний бункер. Звільнення бункера від склобою проводити в міру заповнення.
11.1.11. Перед миттям металеві бочки (кеги) слід піддавати бракеражу.
11.1.12. Миття металевих бочок (кегів) здійснюється згідно з діючою на підприємстві інструкцією, затвердженою керівництвом. Перед початком внутрішньої мийки кеги ззовні промивають водою, 1,5-2%-ним розчином лугу, потім обполіскують водою.
11.2. Розлив напоїв
11.2.1. Миття та дезінфекція розливно-закупорювальних блоків проводиться мийними та дезінфекційними засобами. Один раз на 10 днів розливно-закупорювальний блок піддавати механічному очищенню та розбиранню окремих вузлів. Щоденно проводити поверхневу обробку розливно-закупорювального блоку мийними та дезінфекційними засобами.
11.2.2. Розливні автомати до і після розливу продукції ретельно промивати гарячою (80-85 град.С) і холодною водою протягом 25-30 хвилин.
11.2.3. Трубопроводи між збірниками фільтрованого пива (фарфасами) і розливно-закупорювальними блоками промивати водою після кожного звільнення, пропарювати або дезінфікувати не рідше 2 разів на тиждень.
11.2.4. Миття і дезінфекцію проточних і тунельних пастеризаторів проводити згідно з інструкцією з експлуатації.
11.2.5. Миття і дезінфекцію при використанні станції CIP проводити згідно з графіками, затвердженими керівництвом підприємства, мийними і дезінфекційними засобами.
11.2.6. Кроненпробка для закупорювання пляшок та умови її зберігання повинні відповідати чинним нормативним документам.
11.2.7. Не допускається приймання кроненпробки від виробника в пошкоджених (рваних) мішках чи ящиках. Розкривати мішки або ящики з кроненпробкою треба безпосередньо перед використанням. Тара для ручного завантаження кроненпробки в бункер закупорювального автомата повинна мати відповідне маркування і не може бути використана з іншою метою.
11.2.8. Преформа та ПЕТ - пляшки, отримані з неї, умови їх зберігання повинні відповідати чинним нормативним документам.
11.2.9. Бракераж готової продукції проводиться після наливу.
11.2.10. Розлив у кеги проводиться після їх миття та дезінфекції. Проміжок часу між миттям кегу та його заповненням не повинен перевищувати 2 години.
11.3. Транспортування напоїв
11.3.1. Транспорт, який використовується для перевезення напоїв, повинен бути чистим і мати санітарний паспорт.
11.3.2. Транспортні засоби для перевезення напоїв повинні бути чистими, оснащеними брезентом або іншим щільним покриттям для захисту продукції від атмосферних впливів (сонячних променів, дощу, снігу, пилу тощо).
11.3.3. Автоцистерни для перевезення готової продукції повинні митись перед кожним заповненням. Після миття та дезінфекції цистерни заповнюються та пломбуються на підприємстві-виробнику.
12. Загальна дезінфекція
12.1. На підприємствах, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, проводять дезінфекцію приміщень, обладнання, комунікацій, апаратури та інвентарю згідно з розробленою та затвердженою керівництвом підприємства інструкцією з миття та дезінфекції.
На підприємствах, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, де для миття і дезінфекції обладнання впроваджені системи CIP, дезінфекція приміщень, обладнання, комунікацій, апаратури проводиться згідно з рекомендаціями виробника на кожній дільниці виробництва. Зовнішня очистка, миття та дезінфекція зовнішніх поверхонь обладнання, комунікацій, приміщень проводиться не рідше одного разу на місяць або залежно від мікробіологічних показників згідно з графіком, затвердженим керівником на кожну виробничу дільницю.
12.2. Перед дезінфекцією проводять ретельне механічне очищення устаткування й апаратури. Для дезінфекції використовуються розчини, концентрацію яких контролюють працівники лабораторії.
12.3. Мийні і дезінфекційні засоби слід зберігати в окремому зачиненому приміщенні.
Після дезінфекції все обладнання, апаратуру слід ретельно промити водою до повного видалення дезінфекційного розчину.
Після кожної дезінфекції відбирати для мікробіологічного контролю останні порції промивних вод.
12.4. Для дезінфекції застосовувати дезінфекційні засоби з урахуванням антикорозійної стійкості оброблюваних матеріалів.
12.5. Для дезінфекції устаткування у виробництві пива дезінфекційний розчин готувати в спеціальній ємності, витримувати за всіма комунікаціями згідно з інструкцією з використання дезінфектанту.
12.6. Загальну дезінфекцію технологічного обладнання і трубопроводів при виробництві безалкогольних напоїв робити не рідше одного разу на місяць. Для цього ємності заповнювати дезінфекційним розчином, пропускати його через всі трубопроводи, дозувальні, розливні машини і витримувати в них до двох годин. Після спуску дезінфекційного розчину всю мережу промити холодною водою до видалення дезінфектанту.
При використанні станції CIP дезінфекцію проводити згідно із затвердженими на підприємстві графіками, мийними і дезінфекційними засобами.
12.7. Після дезінфекції всі комунікації промивати гарячою водою (80-85 град.С) і обполіскувати холодною водою.
12.8. Одночасно робити очищення і наступну дезінфекцію всіх шлангів засобами.
12.9. Одночасно очищати і дезінфікувати повітряні та водяні фільтри або пропарювати гострою парою. Усі комунікації дезінфікувати дезінфекційними засобами.
12.10. У дні загальної дезінфекції робити механічне очищення і миття внутрішніх поверхонь тунельних пастеризаторів після повної зупинки всіх вузлів, що працюють. Зовнішні поверхні пастеризаторів очищати від пилу.
12.11. Санітарну обробку обладнання для пастеризації пива в потоці проводити відповідно до технічного опису і інструкції з експлуатації.
12.12. Для миття і дезінфекції внутрішніх поверхонь ємностей застосовувати спеціальний санітарний одяг і взуття (комбінезони, гумові чоботи). Санітарний одяг зберігати в кожному цеху в спеціальній шафі, застосовувати його з іншою метою забороняється. Обслуговувальний персонал, що проводить дезінфекцію приміщень, обладнання, комунікацій, апаратури та інвентарю, повинен бути проінструктований з цих питань.
12.13. Устаткування мити спеціальними щітками, застосовувати для миття ганчірки категорично забороняється. Дозволяється застосовувати одноразові промислові серветки для зовнішнього миття обладнання.
12.14. Рукави і шланги, які застосовуються для миття устаткування, підвішувати на стіні або поміщати на спеціальних стелажах.
12.15. Час миття та дезінфекції технологічного обладнання повинен фіксуватись у відповідних журналах.
13. Санітарні вимоги до побутових приміщень
13.1. Підприємства повинні мати побутові приміщення відповідно до вимог норм проектування допоміжних будинків і приміщень промислових підприємств.
13.2. Забезпечити роздільне зберігання в гардеробних особистого і санітарного одягу.
13.3. У побутових приміщеннях прибирання робити два рази на день із застосуванням гарячої води і дезінфекційних засобів.
13.4. При вмивальниках повинне бути мило, дезінфекційний розчин для обробки рук, одноразовий рушник або сушка та вішалка для халатів.
13.5. Туалети повинні бути каналізовані, мати шлюзи, раковини для миття рук зі змішувачами гарячої і холодної води (водопровідні крани необхідно обладнувати ричаговим або педальним управлінням).
13.6. Санвузли регулярно забезпечувати туалетним папером. Унітази, пісуари періодично очищати від сечокислих солей спеціальними засобами. Перед входом мати килимок, просочений дезінфекційним розчином для дезінфекції взуття.
13.7. Для прибирання і дезінфекції санітарних вузлів повинен бути спеціальний інвентар (відра, совки, ганчірки, щітки тощо) з відмітним маркуванням. Інвентар для прибирання санвузлів необхідно зберігати окремо від інвентарю, що використовується для прибирання інших побутових приміщень.
14. Заходи щодо боротьби з мухами, тарганами та гризунами
14.1. У приміщеннях підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, не допускається наявність гризунів і комах (мух, тарганів, комірних шкідників).
14.2. Для попередження появи комах і гризунів дотримуватись санітарного режиму на території, у виробничих, складських і підсобних приміщеннях.
14.3. З надходженням весни всі вікна виробничих приміщень, які відкриваються, затягнути металевою сіткою або сіткою з іншого матеріалу.
14.4. На підприємстві повинна постійно проводитись профілактична робота з дезінсекції та дератизації. Для цього укладається угода з спеціалізованою службою, яка має ліцензію центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров'я України.
14.5. Перед дезінсекцією сировину, готову продукцію і інвентар виносити із приміщення; обробці підлягають тільки стіни, стелі і віконні рами; забороняється обробка підлог, устаткування (столів, транспортерів тощо) і застосування для дезінсекції паперу - мухоморів, фтористих препаратів і формаліну.
15. Особиста гігієна працівників
15.1. Працівники підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, які влаштовуються на роботу в обов'язковому порядку, повинні пройти медичний огляд відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України від 23.07.2002 N 280 "Щодо організації проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за N 639/6927.
15.2. Кожен працівник повинен мати особисту медичну книжку, куди регулярно заносять результати медичних оглядів, у тому числі і відомості про перенесені інфекційні захворювання, проходження працівниками навчання за програмою гігієнічної підготовки. Особисті медичні книжки зберігаються у начальника цеху або в пункті охорони здоров'я.
15.3. Працівники, які не пройшли медичний огляд і не мають особистої медичної книжки, до роботи не допускаються.
15.4. Перед початком роботи кожен працівник підприємства повинен розписатися в спеціальному журналі про відсутність у нього і членів сім'ї кишкових захворювань.
15.5. Працівники зобов'язані приходити на роботу в чистому особистому одязі і взутті. При вході на підприємство ретельно очищати взуття.
15.6. Верхній одяг, головний убір, вуличне взуття, особисті речі залишати в гардеробній, в індивідуальній шафі.
15.7. Перед роботою надягти чистий санодяг чи спецодяг, підібрати волосся під ковпак або косинку. Забороняється защібати санодяг шпильками, голками і зберігати в кишенях халатів цигарки, шпильки, гроші та інші сторонні предмети.
15.8. Зміна санодягу проводиться у міру забруднення.
15.9. Забороняється входити до виробничого цеху без санітарного одягу. При проведенні екскурсій дозволяється огляд виробничого цеху без санодягу із спеціального майданчика.
15.10. Перед відвідуванням санвузла залишати санодяг у спеціально відведеному місці, після відвідування туалету миття і дезінфекція рук обов'язкові.
15.11. Забороняється вживати їжу та палити у виробничих приміщеннях. Приймання їжі і паління дозволяються тільки в спеціально відведених для цього місцях.
15.12. Робітники, працівники і службовці підприємства зобов'язані:
проходити медичні огляди;
бути охайними;
ставитися до устаткування, інвентарю і санодягу дбайливо;
підтримувати чистоту і порядок, прибирати робоче місце, індивідуальну шафу в гардеробній, стежити за чистотою інвентарю і устаткування.
15.13. Працівники виробничих цехів зобов'язані після закінчення роботи прибрати своє робоче місце і здати його майстрові, бригадирові або змінникові в чистоті і порядку; дотримуватись заходів із запобігання потрапляння сторонніх предметів у продукцію.
15.14. Слюсарі, електрики, монтажники та інші робітники, зайняті ремонтно-будівельними роботами на підприємствах, зобов'язані:
а) виконувати правила особистої гігієни (особиста охайність, користування спецодягом, тримання інструмента і рук у чистоті);
б) інструмент і запасні частини зберігати в спеціальній шафі і переносити їх у спеціальних закритих ящиках з ручками;
в) при проведенні робіт уживати заходів до попередження попадання сторонніх предметів у сировину, напівфабрикати і готову продукцію.
15.15. Контроль за дотриманням правил особистої гігієни працівниками виробництва покладається на начальника цеху, зміни, ділянки.
15.16. З метою охорони здоров'я та попередження виробничого травматизму всім працівникам підприємства слід виконувати основні вимоги охорони праці та виробничої санітарії згідно з чинними нормативними документами.
15.17. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, якими користується працівник, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.
16. Контроль за дотриманням Санітарних правил
16.1. Адміністрація підприємств зобов'язана забезпечити:
а) дотримання санітарних правил у повному обсязі;
б) розробку та виконання планів санітарно-оздоровчих і протиепідемічних заходів;
в) придбання для персоналу достатньої кількості санітарного одягу відповідно до затверджених нормативів, її своєчасний ремонт, прання і заміну, придбання спецодягу та взуття, а також засобів індивідуального захисту органів дихання, зору, слуху;
г) своєчасну організацію занять і екзаменів із санітарного мінімуму для всіх працівників основних виробничих цехів, відділень і ділянок;
ґ) проведення медичних оглядів працівників, а також придбання необхідної кількості особистих медичних книжок і подання медичним закладам повних списків працівників, що підлягають медобстеженню;
д) своєчасне поповнення обґрунтованого запасу дезінфекційних і мийних засобів;
е) проведення бактеріологічного контролю виробництва з періодичністю і в обсязі, погодженими з державною санітарно-епідеміологічною службою;
є) наявність аптечок для надання першої медичної допомоги та їхнє своєчасне поповнення;
ж) організацію санітарно-освітньої роботи шляхом проведення семінарів, бесід, лекцій.
16.2. Відповідальним за санітарний стан підприємства і за дотримання чинних правил є керівник підприємства.
16.3. Відповідальним за санітарний стан цехів, відділень підприємства є керівник відповідного цеху, відділення (бригадир, майстер, змінний інженер, начальник зміни).
16.4. Відповідальними за санітарний стан складів, лабораторій, їдалень і підсобних та інших приміщень є відповідні посадові особи.
16.5. Відповідальним за санітарний стан устаткування, апаратури, інвентарю і робочого місця є працівник на певній дільниці.
16.6. Відповідальними за виконання технологічних та санітарних вимог на виробництві, а також за безпечність та якість є керівник підприємства.
16.7. Відповідальним за дотримання умов технологічних інструкцій та ведення технологічних журналів є майстри, технологи, завідувачі виробництв і навчальних цехів (дільниць).
Директор Департаменту державногосанітарно-епідеміологічногонагляду МОЗ України А.М.Пономаренко