7.34 Під час малої тривоги працівники припиняють роботу, направляються до ємностей з розчином гіпосульфіту натрію і соди, просочують цим розчином рушник і при першому відчутті газу закривають ним рот і ніс; при одержанні відповідного розпорядження працівники відходять, прямуючи перпендикулярно до напрямку вітру, щоб скоротити час перебування в загазованій зоні.
Працівники, які працюють безпосередньо з балонами або бочками на складах, надягають протигази і беруть участь під керівництвом відповідальної особи або її помічника у виявленні й усуненні течі.
7.35 Під час загальної тривоги спеціально призначені працівники виконують те саме, що і під час малої тривоги, а інші, не очікуючи розпорядження, віддаляються без зайвої квапливості, тому що при різких рухах хлор, який розстелився по землі, піднімається повітряними потоками на рівень голови людини, що посилює небезпеку отруєння хлором.
7.36 У разі несподіваної появи газу необхідно за можливості затримати або послабити подих, утриматися від кашлю і різких рухів, закрити рот і ніс куском (клаптиком) тканини, попередньо змочивши його водою, якщо це можливо. Потім визначити, за яким напрямком тече газ, і без різких рухів перетнути цю хвилю, піднятися вище, щоб вийти з неї чи дійти до місця перебування відра з розчином гіпосульфіту натрію і соди або до протигаза (пункт 7.9).
7.37 Працівники, які потрапили в середовище, насичене хлором, переводяться в тепле приміщення. Їм промивають очі, ніс і рот розчином соди, дають гаряче молоко або каву. Подальше лікування здійснюється лікарем.
Примітка. У разі використання фільтруючих протигазів з коробками марок В і КД необхідно мати на увазі, що ці протигази не можна застосовувати в умовах недостачі вільного кисню при вмісті його у повітрі менше 16% за об'ємом, а також при вмісті в повітрі хлору або аміаку в кількості більше 1%.
8. Вимоги безпеки під час ремонту і експлуатації водопровідних та каналізаційних мереж
8.1 Організація робіт на водопровідних і каналізаційних мережах
8.1.1 Для виконання експлуатаційних робіт на водопровідних і каналізаційних мережах створюються експлуатаційні і ремонтно-аварійні бригади, чисельність яких обумовлена обсягом експлуатаційних робіт, але не менше трьох працівників.
8.1.2 Бригада повинна мати необхідний для роботи справний інструмент і устатковання, запобіжні сигнали і пристрої, справні захисні засоби відповідно до виду виконуваних робіт.
8.1.3 У населених пунктах місця проведення робіт обгороджують до початку їх виконання.
Місця проведення робіт на залізничних коліях обгороджують відповідно до вимог ЦРБ/0004 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 N 50/1854.
8.1.4 Для технічного огляду каналізаційної або водопровідної мережі бригаду призначають із трьох працівників: відповідального за безпечне ведення робіт (майстра або бригадира) і двох членів бригади.
8.1.5 Огляд спеціальних колодязів (на дюкерах, з переключеннями тощо) і колодязів на напірних трубопроводах мережі виконується бригадою з трьох-чотирьох працівників на чолі з майстром або бригадиром. Відповідальність за безпечне ведення робіт несе майстер або бригадир, який керує роботою бригади.
8.2 Вимоги безпеки під час експлуатації водопровідних і каналізаційних мереж, колекторів, колодязів та камер
8.2.1 Для забезпечення безпеки під час експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства керівник робіт повинен мати креслення усіх водопровідних і каналізаційних мереж і споруд по станції, вулицях і проїздах із прив'язкою їх до будинків, залізничних колій і опорних пунктів. На кресленнях повинні бути зазначені всі технічні дані (матеріал і розміри трубопроводів, колодязів і камер, глибина закладання, категорії ґрунтів, вид арматури в колодязях і камерах тощо).
Крім того, у керівника робіт повинні бути дані про загазованість колодязів і камер, засмічення їх, виникнення просадних явищ ґрунту, появу небезпечних домішок у стічних водах тощо. Ці дані повинні систематично вивчатися та аналізуватися і доводитися до відома осіб, що проводять роботи з експлуатації та аварійно-ремонтні роботи.
8.2.2 Зовнішній огляд водопровідних і каналізаційних мереж виконують без спускання в колодязі і камери. Під час зовнішнього огляду всі перевіряльні операції проводять не спускаючись, у тому числі перевірку наявності і міцності скоб (жердиною або складною рейкою), наявності газів, визначення величини заповнення і виявлення засмічень. До закінчення перевірки бригада зобов'язана виконувати вимоги про заборону спускання в колодязі і камери.
Не дозволяється виконувати роботи біля колодязів, камер, колекторів без установлення огороджень і дорожніх знаків.
Взимку перед оглядом навколо колодязів очищають площадку від снігу, сколюють лід і посипають її піском.
8.2.3 Профілактичне прочищення каналізаційної мережі виконується тільки під наглядом особи, яка відповідає за безпечне ведення робіт.
8.2.4 Під час прочищення місць засмічення з великим підпором на мережі вживають заходів для запобігання швидкому заповненню колодязя з робітниками. Для цього встановлюють у верхньому колодязі пробку.
8.2.5 Технічний огляд водопровідних і каналізаційних мереж зі спуском у колодязі і камери виконують тільки за нарядом.
8.2.6 До робіт, пов'язаних зі спуском у водопровідний або каналізаційний колодязь, допускається бригада в складі не менше трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні і третій - спеціально для спостереження і у разі потреби надання допомоги тому, хто працює у колодязі.
Не дозволяється доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу доти, доки працюючий у колодязі не вийде на поверхню. Один із працівників призначається старшим.
8.2.7 Працівників для роботи у колодязях, камерах і колекторах забезпечують запобіжним і захисним інвентарем відповідно до наряду, а саме:
а) запобіжним поясом з мотузкою, випробуваною на розрив при навантаженні 200 кг; довжина мотузки повинна бути на 2 м більше глибини колодязя;
б) ізолюючим шланговим протигазом, шланг якого на 2 м довший від глибини колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м. Не дозволяється заміняти ізолюючий протигаз фільтруючим;
в) газоаналізатором, а у разі відсутності - двома шахтарськими лампами;
г) акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В;
ґ) ручним вентилятором;
д) огороджувальними переносними знаками встановленого зразка;
е) гачками і ломами для відкривання кришок люків колодязів.
8.2.8 Не дозволяється допускати бригаду до роботи у колодязях і камерах, люки яких розташовані між залізничними чи трамвайними коліями, без попереднього узгодження з організаціями, що відають експлуатацією колій, за винятком аварійних випадків на мережі, магістралях і водопроводах, коли організацію, що відає коліями, сповіщають через диспетчера, про що робиться запис у наряді.
8.2.9 Перед спусканням робітника у колодязь або камеру перевіряють там наявність газів з допомогою газоаналізатора чи шляхом опускання у колодязь або камеру шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.
Не дозволяється спускатися в колодязь або камеру до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.
Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь або камеру запалених предметів.
8.2.10 Для видалення газу застосовують:
а) природне провітрювання, для чого відкривають кришки люків сусідніх вище і нижче розташованих оглядових колодязів на самопливній каналізаційній лінії або робочого колодязя на водопровідній мережі з наступною перевіркою на відсутність газу в цих колодязях;
б) нагнітання повітря ручним вентилятором або повітродувкою;
в) у разі наявності у водопровідному колодязі пожежного гідранта заповнення колодязя водою з цього гідранта з наступною відкачкою.
Не дозволяється випалювання газу з метою його видалення.
8.2.11 Не дозволяється спускатися у колодязь чи камеру і працювати в ньому без запобіжного пояса з мотузкою незалежно від результатів перевірки на наявність газу.
8.2.12 У разі неможливості виявлення газів у колодязі, камері через відсутність чи несправність газоаналізатора або шахтарської лампи роботи в колодязі, камері проводять тільки в ізолюючому шланговому протигазі і запобіжному поясі з мотузкою.
8.2.13 Якщо газ з колодязя або камери не може бути цілком видалений, спускатися робітнику в колодязь дозволяється тільки в шланговому ізолюючому протигазі, шланг якого виходить на поверхню землі. Кінець шланга повинен бути обов'язково закріплений на висоті 500-600 мм від поверхні землі, на відстані від лазу не ближче 2 м. За працівником у колодязі і за шлангом у цьому разі спостерігає безпосередньо бригадир або майстер. Працювати в колодязі в шланговому ізолюючому протигазі дозволяється без перерви не більше 10 хв.
8.2.14 Усі колодязі і камери, стічні води яких можуть бути небезпечними стосовно виділення шкідливих газів, обліковуються.
Список таких небезпечних колодязів, камер і відповідних їм ділянок колекторів вивішують на видному місці в цехах. Робітників, що направляються на роботи в ці колодязі, камери, колектори, спеціально інструктують про необхідні заходи безпеки.
Проведення робіт у таких колодязях, камерах і колекторах дозволяється тільки в шланговому ізолюючому протигазі і запобіжному поясі.
8.2.15 У колекторах роботи виконують бригадою з п'яти робітників, при цьому: один робітник працює в колекторі, по одному спостерігаючому робітнику спускають у колодязі, між якими є колектор, і по одному робітнику залишають на поверхні цих колодязів для підтримування зв'язку з робітником, що перебуває у колекторі і для надання йому допомоги у разі необхідності.
8.2.16 Спостерігачі в колодязях забезпечуються шланговими ізолюючими протигазами, а працівник у колекторі забезпечується кисневим ізолюючим протигазом, акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В і шахтарською лампою.
8.2.17 Кожного працівника навчають поводженню з шланговим ізолюючим і кисневим ізолюючим протигазами та умінню перевіряти справність окремих їх частин. Результати навчання оформляють протоколом або записом у журналі.
8.2.18 Шахтарську лампу до видачі її робітнику підготовляють, перевіряють і пломбують.
8.2.19 У разі згасання або ушкодження лампи робітник припиняє роботу в колодязі і негайно піднімається на поверхню.
Не дозволяється запалювати згаслу лампу в колодязі.
Догляд за шахтарською лампою та її експлуатація здійснюються відповідно до інструкції заводу-виробника.
8.2.20 Перед опусканням вантажу у колодязь керівник робіт перевіряє, щоб усередині колодязя не залишалися працівники.
8.2.21 Порядок спускання виробничих стічних вод та умови приймання від окремих підприємств забруднених стічних вод у мережі каналізації і ступінь їхнього попереднього очищення встановлюються органами державного санітарного нагляду і місцевого самоврядування.
8.3 Заходи безпеки під час ремонту водопровідних і каналізаційних мереж
8.3.1 Опускання в траншею або колодязь труб або фасонних частин вручну допускається при їх вазі до 50 кг на випробуваних ланцюгах або канатах, які не мають місць зрощування, вузлів, надривів тощо.
При цьому вага на кожного із робітників, які беруть участь в опусканні вантажу, не повинна перевищувати 30 кг.
8.3.2 Частини труб вагою понад 50 кг у траншею опускають на блоках, установлених на козлах або триногах, вантажопідіймальними кранами і механізмами.
8.3.3 Бетонні кільця опускають у котлован у присутності майстра на канатах через блоки, які підвішені на спеціально улаштованих козлах або триногах.
8.3.4 Під час опускання бетонних кілець ніхто з працівників не повинен бути у котловані. Опущене кільце встановлюють на місце, підтримуючи його через блок у підвішеному стані.
8.3.5 Перед опусканням у траншеї і котловани матеріалу або інструменту робітник, що стоїть нагорі, подає сигнал голосом і опускає матеріали тільки після одержання сигналу у відповідь знизу (від того, хто приймає вантаж).
8.3.6 Під час виконання робіт із заливання свинцем і чеканення розтрубів, а також під час перерубування труб необхідно користуватися захисними окулярами і рукавицями.
8.3.7 Для запобігання розбризкування свинцю розтруби труб перед заливанням їх розплавленим свинцем сушать від вологи.
8.3.8 Асфальто-бітумну мастику готують у пересувних казанах, у які завантажують усю порцію асфальту і половину бітуму. Частину бітуму, що залишилася, додають у казан після того, як розігріється до розрідженого стану раніше завантажена суміш.
Під час розігріву мастики необхідно дотримуватись вимог НАПБ.
8.3.9 Під час приготування бітумної мастики не дозволяється розігрівати розчинники. Розігрітий бітум слід вливати в розчинник (бензин, скипидар та ін.), перемішуючи його дерев'яною кописткою. Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна перевищувати 70 град. C.
Не дозволяється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 20 м від місця змішування бітуму з розчинниками.
8.3.10 У разі використання імпортних речовин і матеріалів необхідно дотримуватися вказівок та інструкцій виробника, які визначають вимоги безпеки під час виконання робіт згідно з НАПБ.
Не дозволяється застосовувати речовини, матеріали та вироби, які не мають характеристик пожежної безпеки, а також вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.
8.3.11 У траншею відра з гарячою мастикою опускають на міцному тросі або канаті. До стику мастику переносять у відрі з літником; при цьому мастики у відрі повинно бути не більше, ніж потрібно для заливання одного стику, а відро заповнюють не більше ніж на дві третини об'єму.
Перед опусканням відра з гарячою мастикою працівники, що є в траншеї, повинні відходити вбік від місця опускання відра.
8.3.12 У місцях перетинання траншеї з проїжджою частиною вулиці до початку робіт у траншеї її перекривають містком з обов'язковим установленням з обох її боків знаків "Обмеження максимальної швидкості", "Обмеження навантаження на вісь".
Містки виготовляють міцними, розрахованими на максимальне навантаження транспорту, який проїжджає ними.
9. Вимоги безпеки до виконання земляних робіт під час будови, ремонту водопровідних і каналізаційних мереж та споруд
9.1 До початку земляних робіт одержують у відповідному відділі міського господарства або залізниці дані про наявність на ділянці інших підземних споруд, позначають їх на місці, одержують у місцевій спецінспекції дозвіл на проведення робіт, проводять цільовий інструктаж працівникам, які будуть проводити роботи.
9.2 У безпосередній близькості від існуючих підземних комунікацій земляні роботи виконуються під керівництвом працівника, який відповідає за проведення робіт, а у безпосередній близькості від кабелів, що перебувають під напругою, газопроводу, крім того, роботи виконуються під наглядом представників відповідного господарства. Представників цих організацій викликають на місце до початку роботи.
Не дозволяється без представників цих організацій починати земляні роботи.
9.3 У разі виявлення невідомих раніше підземних споруд земляні роботи на відповідній ділянці припиняють до з'ясування характеру цих споруд.
У разі виявлення в траншеї газу працівники зобов'язані негайно вийти з неї і сповістити про це керівника робіт.
9.4 Розкопування ушкоджених водопровідних чи каналізаційних трубопроводів в умовах вуличного руху, а також роботи в колодязях на зазначених трубопроводах, з метою захисту від наїзду транспорту і забезпечення безпеки пішоходів і працівників, проводять тільки після огородження місця робіт, для чого застосовують:
а) бар'єр із дощок висотою 1,1 м, пофарбований паралельними горизонтальними смугами білого і червоного кольору шириною 0,13 м;
б) щити із дощок висотою 1,2 м і шириною 1,5 м, пофарбовані в жовтий колір з червоною облямівкою шириною 0,12 м по контуру щита;
в) дорожні тимчасові знаки згідно з Правилами дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306:
- заборонний - "В'їзд заборонений";
- розпорядчі - "Рух праворуч", "Об'їзд перешкоди з лівого боку", "Рух прямо";
- попереджувальні - "Дорожні роботи", "Звуження дороги".
Висота стійок для дорожніх сигнальних переносних знаків повинна бути 1,5 м.
У темний час доби на стійці сигнального знака вивішують ліхтар з лінзою червоного кольору.
На щиті огородження в центрі вказують найменування установи або підприємства, що виконує роботу, і номер телефону.
9.5 Порядок огородження місця виконання робіт і розміщення дорожніх знаків має бути таким:
а) у разі необхідності введення обмежень у русі транспорту (організація однобічного руху або повне закриття вулиці) умови проведення робіт визначаються згідно з вимогами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року N 198;
б) у темний час доби на огородженнях додатково вивішують по краях огороджень у верхній частині габаритні червоні ліхтарі;
в) огорожу встановлюють на відстані 2 м від місця розкопування ґрунту з усіх боків з обов'язковим улаштуванням з в'їзного і виїзного боків земляної подушки висотою не менш 0,5 м і довжиною по всій ширині розритої частини, використовуючи ґрунт з місця розкопування;
г) у разі проведення робіт на перехрестях вулиць місця робіт огороджують з кожного боку руху транспорту.
9.6 Не дозволяється рух транспорту і виконання інших робіт ближче 3 м від нерозкріпленої виїмки (котловану, траншеї).
9.7 Не дозволяється встановлення, рух будівельних машин і транспортних засобів біля розкріплених виїмок без попередньої перевірки розрахунком міцності кріплення. При цьому враховують величину і динамічність навантаження.
9.8 Котловани і траншеї в місцях, де рухаються люди і транспорт, необхідно огороджувати суцільною огорожею. На огорожах установлюють попереджувальні написи і знаки, а в нічний час - сигнальні ліхтарі.
9.9 Відстань між огорожею і найближчою рейкою залізничної широкої колії повинна бути не менше 2,6 м, а вузької колії - не менше 2,0 м.
9.10 Не дозволяється розроблення ґрунту підкопуванням (підбиванням). У разі випадкового утворення козирків (навісів) ґрунту або у разі знаходження на укосах виїмки валунів, каменів тощо робітників необхідно евакуювати з небезпечних місць, після чого козирки, валуни і камені зрушують зверху.
9.11 До початку розробки траншей вживають заходів щодо відведення поверхневих вод від місця робіт.
9.12 У разі наявності ознак зсувів і сповзання ґрунту в укосах розроблювальних чи раніше розроблених траншей і котлованів встановлюють щоденне спостереження за станом загрозливих місць і забороняють рух людей у цій зоні, а у разі необхідності встановлюють кріплення.
9.13 У зоні впливу на ґрунт вібруючих установок вживають заходів проти обвалення ґрунту в укосах виїмок і насипів.
9.14 Для спускання робітників в котлован і широкі траншеї встановлюють сходи шириною не менше 0,75 м з перилами, а для спускання робітників у вузькі траншеї - приставні драбини.
Не дозволяється спускатися у траншеї по розпірках кріплень.
9.15 У разі ручної розробки котлованів і траншей для викидання ґрунту з глибини понад 1,8 м влаштовують за укріпленими розпірками спеціальні настили-полиці. Ширину полиць роблять не менш 0,7 м, а відстань за висотою між полицями 1,5 м. Кожна полиця обладнується бортовою дошкою висотою 0,15 м.
9.16 Кут нахилу укосів котлованів і траншей без кріплень у разі природної вологості ґрунтів визначають згідно з вимогами ДНАОП 0.07-1.01-80 Техніка безпеки в будівництві (СНиП III-4-80), затвердженого наказом Держбуду СРСР від 09.06.80 N 82.
9.17 Якщо глибина котлованів і траншей більше 5 м, то кут нахилу укосів установлюють розрахунком.
9.18 Не дозволяється розробляти без кріплень перезволожені піщані, супіщані, лесові ґрунти.
9.19 У котлованах і траншеях, які розроблюються без кріплень і після повного чи часткового їх риття, якщо вони мали зволоження, проведення робіт дозволяється за умови вжиття заходів безпеки проти обвалення ґрунту, у тому числі:
а) ретельний огляд керівником, який відповідає за проведення робіт, чи майстром стану ґрунту укосів перед початком кожної зміни і штучне обвалення ґрунту в місцях виявлення навісів і тріщин біля країв і на укосах;
б) у разі небезпеки обвалів тимчасове припинення робіт у виїмці до осушення ґрунту;
в) зменшення кута нахилу укосів на ділянках, де проведення робіт у виїмці є невідкладним.
9.20 Про вжиті заходи безпеки проти обвалення перезволоженого ґрунту керівник, який відповідає за проведення робіт, складає акт і робить записи в журналі робіт відповідно до НАОП 5.1.11-1.07-62.
9.21 Під час робіт на укосах виїмок глибиною більше 3 м і насипів висотою більше ніж 3 м та кутом нахилу більше ніж 45 град., а у вологій поверхні кутом нахилу більше ніж 30 град. працівники забезпечуються запобіжними поясами з вірьовками для прив'язування за міцні опори.
9.22 За станом укосів протягом усього часу перебування виїмок у відкритому стані ведеться систематичне спостереження, а перед кожною зміною укоси оглядають.
У разі появи тріщин в укосах із загрозливих місць виводять робітників і вживають заходів проти самовільного обвалення ґрунту.
9.23 Кріплення вертикальних чи близьких до вертикальних стінок котлованів виконують відповідно до вимог проекту.
9.24 Під час риття траншей з вертикальними стінками вручну видаляють грунт, не допускаючи утворення тріщин, установлюють перший ярус кріплень, а потім продовжують подальшу розробку в тому самому порядку. Під час проходження ярусів у кріпленнях заміняють окремі частини стійок наскрізними на всю глибину траншеї.
9.25 У місцях примикання котлованів або траншей з кріпленнями до раніше засипаних виїмок за станом кріплень установлюється систематичний контроль з боку керівника, відповідального за безпеку робіт, протягом усього часу проведення робіт.
9.26 Розбирають кріплення котлованів і траншей знизу під час зворотного засипання ґрунту або зведення фундаменту.
Дозволяється одночасно видаляти за висотою не більше двох дощок, а в сипучих і нестійких ґрунтах - не більш однієї.
У разі видалення дощок відповідно переставляють розпірки, при цьому існуючі розпірки виймають лише після встановлення нових.
Кріплення розбирають у присутності керівника, відповідального за виконання робіт, або майстра чи бригадира.
9.27 У місцях, де розбирання кріплень може викликати ушкодження суміжних споруд, а також у ґрунтах, насичених водою (пливунах), кріплення частково або повністю залишають у ґрунті.
9.28 Механізоване риття котлованів і траншей проводиться з улаштуванням вертикальних стін без кріплення або з кріпленнями і з укосами без кріплень.
9.29 Риття котлованів і траншей землерийними машинами без улаштування кріплень виконують з укосами відповідно до пунктів 9.16-9.20 цих Правил.
Під час розробок виїмок з улаштуванням уступів ширина кожного з них повинна бути не менше ніж 2,5 м і визначається в залежності від глибини виїмки, технічної характеристики землерийної машини і транспортних засобів, якщо уступ буде використаний для руху транспорту.
9.30 Під час розробок грейферними ковшами і баддями котлованів і траншей із кріпленням вживають заходів проти ушкодження кріплень. За дотриманням вимог безпеки установлюють постійний контроль.
9.31 Одноківшові екскаватори на гусеничному ходу встановлюють на спланованій площадці на відстані не менше 2 м від краю виїмки, а під гусениці (або колеса) кладуть підкладки. Відстань між кабіною одноківшового екскаватора і стіною котловану чи траншеї при будь-якому положенні екскаватора повинна бути не менше 1 м.
Під час перерв у роботі незалежно від їх причин і тривалості стрілу екскаватора відводять у бік від забою і ківш опускають на ґрунт.
9.32 Під час руху одноківшового екскаватора стрілу встановлюють за напрямком переміщення, а ківш піднімають над землею на 0,5-0,7 м.
9.33 Навантажують ґрунт екскаватором на автомобіль із заднього борту або з бічної сторони кузова автомобіля, але не через кабіну.
9.34 Не дозволяється:
а) перебування людей між екскаватором і транспортними засобами, під ковшем або стрілою під час навантаження ґрунту;
б) переміщення ґрунту бульдозером на підйом або під ухил з кутом нахилу більш ніж 30 град.;
в) висування ножа бульдозера за брівку укосу виїмки під час відкидання ґрунту.
10. Вимоги безпеки під час риття і експлуатації шахтних питних колодязів
10.1 Колодязі глибиною більше ніж 1,5 м риють із кріпленням ґрунту у всіх випадках. Для кріплення стінок колодязя влаштовують рами і за ними закладають вертикально дошки суцільними рядами.
10.2 У разі піднімання ґрунту з колодязя баддею її закріпляють до підіймального механізму за допомогою гака з карабіном.
Під час опускання бадді на повну глибину виїмки на барабані підіймального механізму повинен залишатися запас каната не менше ніж на 5-6 обертів.
10.3 Для захисту робітників, що знаходяться внизу, влаштовують запобіжні козирки.
Баддю завантажують ґрунтом не вище бортів.
Перед підйомом з колодязя каменів, обв'язаних канатом, робітників з колодязя виводять.
Коли роботи не проводяться, колодязі закривають щитами або обгороджують.
10.4 Спускати і підіймати робітників у колодязі в баддях дозволяється за дотриманням наступних умов:
а) підіймальний механізм повинен мати копер надійної конструкції - постійний чи тільки для проходки;
б) канати, причіпні пристрої, а також сигналізація повинні задовольняти встановлені вимоги для організації опускання та підіймання робітників у баддях;
в) баддя повинна бути суцільною і мати висоту не менше 1 м, а також обладнана запобіжним зонтом для захисту працівників;
г) підіймальний механізм повинен мати робоче і аварійне гальмо;
ґ) баддя повинна рухатися по направляючих або в стволі, що обшитий дошками;
д) рух бадді в колодязі, який не має направляючих і не обшитий дошками, дозволяється на глибину не більше 4 м.
10.5 Під час риття колодязів із застосуванням механізмів необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:
а) під час роботи колодязекопача всі механізми, що рухаються, надійно огороджують;
б) домкрати повинні знаходитися у вертикальному положенні, а перед початком роботи перевіряють правильне встановлення домкратів;
в) не дозволяється закладати будь-які прокладки між головкою домкрата та елеваторами або хомутами, закріпленими на штангах або трубах;
г) під час натягування інструмента домкратом робітники, що виконують цю роботу, повинні знаходитися від домкрата на відстані не менше 1 м;
ґ) у разі механічного розгвинчування труб робітники повинні знаходитися поза радіусом обертання ручки ключа.
10.6 Під час риття, очищення та ремонту шахтних колодязів необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:
а) площадку навколо колодязя на 2-3 м очищають від ґрунту та інших предметів, а колодязь обгороджують;
б) щодня оглядають і перевіряють усі підйомні пристосування - лебідку, воріт, канат, баддю і усувають виявлені недоліки та несправності;
в) сповіщають працюючих у колодязі про підйом та опускання предметів.
10.7 Перед опусканням і підійманням предметів і матеріалів їх міцно закріплюють на вірьовці або на тросі з гаком.
10.8 Канат для підйому бадді з ґрунтом повинен бути пеньковий діаметром не менше 25 мм або сталевий діаметром 13 мм.
10.9 У випадку застосування бадді ємністю 0,05-0,1 куб.м підіймальний пристрій попередньо випробовують на міцність навантаженням 400 кг. Таке випробування роблять кілька разів з поглибленням шахти і зносу пристосування (термін випробовування встановлюється інструкцією).
10.10 Під час риття колодязів стежать за станом стінок шахти, а у разі появи навіть невеликих тріщин у ґрунті негайно приступають до кріплення стінок.
10.11 Під час риття колодязів глибиною більше ніж 15 м застосовують вірьовочну драбину, міцно закріплену на поверхні, якою працівники підіймаються на поверхню землі.
10.12 Під час риття колодязів повинна застосовуватися знакова сигналізація. Так, перед спусканням у колодязь (шахту) матеріалу або інструменту робітник, що знаходиться нагорі, повинен подати сигнал про опускання матеріалу та починати опускати матеріал тільки після одержання з колодязя зворотнього сигналу від робітника, що приймає матеріал.
10.13 Опускання в шахту кілець та інших частин колодязя дозволяється тільки після підйому робітників на поверхню.
10.14 Під час риття колодязів за допомогою колодязекопачів необхідно дотримуватися наступних вимог:
а) перед розвантаженням бура закривають колодязь кришками оголовка;
б) нарощування і розбирання штанг проводиться із зачиненими дверцятами оголовка;
в) обсадні кільця підтягують при зачинених дверцятах оголовка;
г) опускати бур у шахту і приводити в дію штангу дозволяється тільки за сигналом керівника робіт;
ґ) після закінчення роботи колодязь закривають;
д) для запобігання відкривання колодязя у відсутності робітників на дверцята оголовка опускають бур.
10.15 Опускатися і підійматися працівникам на елеваторах дозволяється тільки у разі справності замків на елеваторах.
10.16 Не дозволяється опускати і підіймати інструмент у колодязі на сталевому канаті з виступаючими кінцями обірваного дроту.
Кінці обірваних дротів, що виступають, повинні бути видалені. Максимальне число обірваних дротів не повинно перевищувати 10% загального числа їх у канаті на довжині кроку завивки.
10.17 Ремонтні роботи, пов'язані зі спуском у шахтний колодязь, виконують за дотриманням заходів безпеки, викладених у пунктах 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16 і 8.2.17 цих Правил.
11. Вимоги безпеки під час буріння свердловин для води
11.1 Загальні вимоги
11.1.1 Починати буріння свердловини дозволяється після оформлення актом готовності бурової установки до пуску і наявності геолого-технічного наряду на буріння свердловини відповідно до НАОП 8.5.10-2.01-80 ОСТ 41-01-158-80 Вишки і щогли геологорозвідувальні бурові. Методика огляду, випробувань, вибракування, затвердженого Мінгеології СРСР у 1980 р.
11.1.2 Пуск в експлуатацію нових бурових установок здійснюють після приймання їх комісією з оформленням акта згідно з Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залізничного транспорту і метрополітенів.
11.1.3 Відстань від бурової установки до житлових та виробничих будівель, залізниць і шосейних доріг повинна бути не менше полуторної висоти її щогли.
11.1.4 Відстань по горизонталі від бурової установки до крайнього проводу повітряної лінії електропередачі повинна бути не менше полуторної висоти щогли.
11.1.5 Не дозволяється без наряду встановлювати самохідні і пересувні бурові агрегати в межах охоронних зон високовольтних електричних мереж.
11.1.6 Бурові щогли висотою більше 12 м закріплюють міцними розтяжками зі стяжними гвинтовими муфтами, нижні кінці розтяжок кріплять до якорів.
11.1.7 Для підіймання та опускання робітників щогли висотою до 12 м обладнують драбинами-стрем'янками, а щогли висотою більше 12 м - драбинами тунельного типу.
11.1.8 Бурові щогли центрують після їхньої установки та періодично у процесі буріння свердловин.
11.1.9 Під час монтажу щогл не дозволяється застосовувати несправні деталі (частини).
11.1.10 Для запобігання скочування зі стелажів бурильних і обсадних труб їх закріплюють установленням міцних стійок або упорів.
11.1.11 Керування буровими верстатами, а також обслуговування двигунів, компресорів, електроустановок та іншого устатковання дозволяється працівникам, що пройшли навчання і перевірку знань.
11.1.12 Перед початком кожної зміни перевіряється справність бурового устатковання та інструменту, стан робочого місця, справність захисних і допоміжних пристосувань, пристроїв.
11.1.13 Живлення бурової установки влаштовують через роз'єднувачі або інші комутаційні апарати.
11.1.14 Освітлення бурових роторних установок і установок ударно-канатного буріння повинне відповідати діючим нормам.
11.1.15 Освітлювальну мережу на буровій прокладають тільки ізольованими проводами, а на самохідних бурових установках - гнучким кабелем.
11.1.16 Виконувати будь-який ремонт електроустатковання, електросилової і освітлювальної мережі, а також підключати електроприлади дозволяється працівникам, що пройшли відповідне навчання і одержали дозвіл на виконання цих робіт.
11.1.17 Не дозволяється:
працювати, коли несправне чи пошкоджене огородження, а також у разі відсутності огородження;
залишати на верстатах та інших механізмах, а також на огорожах будь-які предмети;
знімати огородження або їхні елементи до повної зупинки частин, що рухаються;
пересуватися по огорожах або під ними.
11.1.18 Перед пуском бурового агрегату та інших механізмів подають попереджувальний сигнал (звуковий, світловий чи умовний).
Значення встановлених сигналів повинне бути відоме всім робітникам бурової бригади.
11.1.19 Роботи на висоті більше ніж 1,3 м виконують на обладнаних площадках (містках), що мають поручні і сходи, із застосуванням запобіжного пояса.
11.1.20 Не дозволяється одночасна робота працівників, розташованих на різній висоті один над одним, у разі відсутності між ними запобіжного настилу.
11.1.21 Не дозволяється працювати просто неба на висоті під час зливи, ожеледі, сильного снігопаду і під час вітру силою 5 балів і більше.
11.1.22 Для роботи біля електрощита або генератора, що знаходиться під напругою, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений діелектричними засобами захисту.
11.2 Вимоги безпеки під час монтажу, демонтажу і переміщення бурового устатковання
11.2.1 Монтаж, демонтаж і ремонт бурового устатковання, у тому числі щогл, виконується під керівництвом працівника, відповідального за виконання робіт.
11.2.2 У разі піднімання механізмами вантажів робітники не повинні знаходитися на вантажах або під ними. Підтримувати і направляти устатковання, яке переміщується механізмами, слід тільки за допомогою прядив'яних канатів-відтяжок.
11.2.3 Для запобігання пересуванню бурової установки під час підйому щогли під задні колеса автомашини підкладають бруси.
11.2.4 Не дозволяється знаходитися на самохідній буровій установці під час пересування по крутих підйомах або спусках (понад 15 град.).
11.2.5 Не дозволяється:
а) пересувати самохідну бурову установку з піднятою щоглою або з щоглою, опущеною на упори, але не закріпленою хомутами;
б) перевозити на платформі бурової установки вантажі, що не входять у комплект установки.
11.2.6 Не дозволяється під час опускання щогли знаходитися біля ротора верстата, на площадці і в кабіні автомобіля.
У кабіні дозволяється знаходитися тільки працівнику, що керує опусканням щогли.
11.2.7 Не дозволяється під час підйому щогли знаходитися на щоглі або під нею.
11.2.8 Ремонтувати крон-блок і встановлювати талеве оснащення на щоглах, що не мають спеціальної крон-блокової площадки, дозволяється тільки в горизонтальному положенні щогли.
11.2.9 Щоглу самохідної або пересувної бурової установки закріпляють в робочому положенні відповідними запорами, а опори щогли піднімають домкратами.
11.3 Вимоги безпеки під час бурових робіт
11.3.1 Бурову установку розташовують не ближче 3 м від брівки прямовисних схилів (уступів).
11.3.2 Усі інструменти, які застосовуються для спуско-підіймальних операцій, повинні мати справні замки і засувки.
11.3.3 Не дозволяється застосовувати стропи не заводського виготовлення та такі, що не відповідають вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02.
11.3.4 Не дозволяється підіймати бурильні й обсадні труби з горизонтального положення у вертикальне зі швидкістю, що перевищує другу швидкість лебідки на прямому канаті.
11.3.5 Не дозволяється експлуатація насосів попереднього відкачування у разі несправності самих насосів, вихідних ліній, манометрів та запобіжних клапанів.
11.3.6 Біля кожного насоса влаштовують площадку з дерев'яним настилом (суцільним чи ґратчастим), а для відводу розчину роблять відвідні канали.
11.3.7 Не дозволяється вмикати насоси без перевірки прохідності вихідних ліній після тривалих зупинок і особливо взимку.
11.3.8 Перед натяжкою затиснутого в свердловині інструмента керівник робіт зобов'язаний перевірити надійність крон-блока, троса і піднімального гака, справність усіх вузлів щогли, підіймальних інструментів (елеваторів і стропів), лебідки та її гальм.
Не дозволяється до повного усунення всіх несправностей робити натяжку інструмента.
11.3.9 Балансири (відтяжна рама) ударно-канатних верстатів під час їхнього огляду, ремонту, перестановки пальця кривошипа повинні знаходитися в крайньому нижньому положенні.
11.3.10 Не дозволяється проводити бурові роботи з несправним амортизатором ролика робочого каната.
11.3.11 Робочу площадку біля верстата систематично очищають від породи, що витягається, а взимку додатково посипають її піском.
11.3.12 Інструментальний і желоночний канати повинні мати запас міцності не менше 12,5 одиниць відносно найбільшого проектного навантаження і не менше 2,5 одиниць відносно максимально можливого навантаження.
11.3.13 Не дозволяється під час забивання обсадних труб виконувати інші роботи під піднятою і незакріпленою забивною "бабою".
11.3.14 Підіймальний гак повинен мати безпечний автоматичний затвор, що запобігає можливому зіскакуванню стропів елеватора і вертлюга.
11.3.15 Перед опусканням або підійманням колони обсадних труб керівник, відповідальний за виконання робіт, зобов'язаний перевірити справність щогли бурового агрегату й іншого устатковання, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і стан фундаментів. Виявлені несправності усувають до початку опускання або підіймання труб.
11.3.16 Секції колони обсадних труб при їхньому підійманні з містків повинні вільно проходити в бурову щоглу.
11.3.17 Підіймання і опускання труб виконують елеваторами, що мають у вушках штирі для запобігання випаданню строп.
Не дозволяється під час опускання і підіймання обсадних труб допускати розгойдування секції колони обсадних труб, а також утримувати труби від розгойдування безпосередньо руками. Для цього застосовують м'який сталевий або прядив'яний канат.
11.4 Вимоги безпеки під час експлуатації талевих канатів
11.4.1 Талеві канати, а також канати для підйому і опускання щогл та вантажів повинні мати не менш ніж триразовий запас міцності відносно найбільшого проектного навантаження.
11.4.2 Талевий канат закріпляють на барабані лебідки спеціальними пристроями, передбаченими конструкцією барабана.
У всіх випадках під час спуско-підіймальних операцій на барабані лебідки повинно залишатися не менше трьох витків каната.
11.4.3 За справним станом канатів установлюється систематичний контроль.
Усі робочі канати перед початком зміни оглядаються бурильником. Крім того, талеві канати для підйому вишок піддаються щодекадному огляду всієї довжини старшим буровим майстром із занесенням результатів у буровий журнал та разовому огляду по всій довжині після роботи на граничних навантаженнях.
11.4.4 Канат, який застосовується для спуско-підіймальних операцій, повинен бути замінений новим, якщо він відповідає нормам бракування сталевих канатів, викладеним у ДНАОП 0.00-1.03-02.
11.4.5 Нерухомий (мертвий) кінець талевого каната закріпляють не менше ніж трьома гвинтовими затискачами.
11.4.6 Зрощування каната плетінням вільних кінців виконують так, щоб довжина плетіння дорівнювала 22 діаметрам троса і була не менше 300 мм.
11.5 Вимоги безпеки під час цементування свердловин
11.5.1 До початку цементування свердловин всю установку (насоси, трубопроводи, шланги, заливальні головки тощо) випробовують тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий.
11.5.2 Не дозволяється знаходитися стороннім особам біля заливальних агрегатів.
11.5.3 Після закінчення цементування для спостереження за тиском залишають чергового.
11.6 Вимоги безпеки під час обслуговування бурових насосів
11.6.1 Бурові насоси і їх обв'язку (компенсатори, трубопроводи, шланги і сальники) перед експлуатацією випробовують тиском, що у 1,5 раза перевищує робочий.
11.6.2 Не дозволяється вмикати насоси із закритими пусковими засувками холостого викиду.
11.6.3 Запобіжне кріплення нагнітального шланга повинне виключати можливість його замотування навколо робочої труби і падіння разом із сальником у випадку самовільного відгвинчування останнього.
11.6.4 Не дозволяється ремонтувати трубопроводи, шланги і сальники під час подачі рідини, а також утримувати руками нагнітальний шланг.
11.7 Вимоги щодо блискавкозахисту
11.7.1 Металеві бурові щогли самохідних і пересувних бурових установок для блискавкозахисту повинні мати заземлення не менше ніж у двох точках і окремо від контуру захисного заземлення. Опір заземлювальних пристроїв повинен бути не більше 10 Ом.
Вимоги до блискавкозахисту повинні відповідати РД 34.21.122-87 "Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненергоатом СРСР у 1987 р.
11.7.2 Не дозволяється під час грози знаходитися на відстані ближче 10 м від пристроїв заземлення блискавкозахисту.
12. Вимоги до санітарно-побутового забезпечення працівників
12.1 Структурні підрозділи, які виконують водопровідно-каналізаційні роботи відповідно до СНиП 2-09.04-87, повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням.
12.2 Санітарно-побутові приміщення водопровідно- каналізаційних споруд повинні бути обладнані системами опалення та вентиляції відповідно до СНиП 2.04.05-91 і утримуватися в чистоті. Виробничі приміщення і устатковання водопровідно-каналізаційних споруд повинні утримуватися в справному стані, не захаращуватися, своєчасно прибиратися від розлитих рідин (мастила, води, кислот), очищатися від льоду і снігу.
12.3 Розміри санітарно-побутових приміщень і їх обладнання залежить від груп виробничих процесів і кількості працюючих.
12.4 Оздоблюються побутові і виробничі приміщення вологостійкими матеріалами, які дозволяють легко видаляти забруднення.
12.5 Виробничі приміщення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути забезпечені кип'яченою водою, умивальниками і аптечкою. Кип'ячена вода повинна мати температуру не вище 20 град. C і не нижче 8 град. C і зберігатися в щільно закритих бачках із фонтануючими насадками, обладнаними чохлами. Бачки необхідно щодня очищати, промивати і наповнювати свіжою кип'яченою водою.
12.6 Якщо водопровідна вода відповідає вимогам Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Мін'юсті України 15.04.97 N 136/1940, дозволяється вживання некип'яченої води з дозволу органів санітарного нагляду.
12.7 Умивальники розташовують у безпосередній близькості, але не далі 30 м від робочих місць і забезпечують милом і іншими миючими засобами.
12.8 Санітарно-побутові приміщення забезпечуються аптечкою з необхідним набором медикаментів і перев'язувального матеріалу.
12.9 Якщо роботи виконуються на відкритому повітрі або в неопалювальних приміщеннях, тоді для обігрівання робітників виділяють спеціальні приміщення, які розташовані не далі 150 м від місця роботи.
12.10 Хімчистка, прання і ремонт спецодягу забезпечується роботодавцем відповідно до ДНАОП 0.00-4.26-96.
12.11 У приміщеннях водопровідно-каналізаційних споруд на видному місці вивішуються адреси і телефони лікувальних (медпункту, медамбулаторії) і пожежних установ (пожежного депо, пожежного поїзда).
13. Вимоги пожежної безпеки
13.1 Будівництво водопровідних і каналізаційних споруд проводиться за проектами, які розробляються на основі вимог норм і правил пожежної безпеки та мають позитивний експертний висновок відповідного органу державного пожежного нагляду.
13.2 Для всіх будівель та приміщень виробничого та складського призначення водопровідно-каналізаційних споруд залізниці повинні бути визначені:
а) категорія щодо вибухової та пожежної небезпеки відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86) "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого МВС СРСР 27.02.86, із змінами від 11.05.87 N 1;
б) клас вибухонебезпечної або пожежонебезпечної зони відповідно до ДНАОП 0.00-1.32-01, який необхідно позначити на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та зовні.
13.3 Усі будівлі і приміщення виробничого та складського призначення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути забезпечені справними засобами пожежогасіння та інвентарем.
13.4 Установки пожежної сигналізації та пожежогасіння повинні постійно утримуватися у справному стані та відповідати вимогам НАПБ.
13.5 Обслуговуючий персонал зобов'язаний чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій, які можуть призвести до пожежі.
13.6 Відповідальність за забезпечення пожежної безпеки під час експлуатації і ремонту водопровідно-каналізаційних споруд покладається:
а) в структурному підрозділі - на начальника дистанції цивільних споруд і водопостачання;
б) на дільниці і в майстерні водопостачання - на старшого майстра, майстра і бригадира водопостачання;
в) на очисних спорудах водопостачання і каналізації - на завідуючого або майстра очисних споруд.
13.7 Не дозволяється користування відкритим вогнем і паління в приміщеннях резервуарів і решіток водопровідних і каналізаційних насосних станцій; в приміщеннях, де знаходяться хлораторні і амонізаційні установки, не дозволяється підігрів балонів відкритим вогнем.
13.8 Працівникам, які користуються акумуляторними ліхтарями напругою до 12 В під час роботи в колодязях, камерах і колекторах, забороняється заміна акумуляторного ліхтаря іншим джерелом світла з відкритим вогнем.
13.9 Не дозволяється паління біля відкритого колодязя, запалювання сірників, а також застосування вогню як у самому колодязі, так і над відкритим люком.
13.10 Під час експлуатації будівель виробничого та складського призначення в усіх приміщеннях повинні дотримуватись вимоги Правил пожежної безпеки в Україні.
14. Заходи безпеки під час ліквідації аварій
14.1 Роботами з ліквідації аварій на буровій установці керує працівник, відповідальний за виконання робіт.
14.2 До початку робіт з ліквідації аварії керівник робіт перевіряє справність щогли, устатковання, талевої системи, спуско-підіймального інструменту і контрольно-вимірювальних приладів.
14.3 Перед початком робіт з ліквідації аварії бригаді бурової установки проводять цільовий інструктаж з безпечного ведення робіт під час ліквідації аварій на цій буровій.
14.4 Не дозволяється одночасно натягувати труби домкратом і лебідкою верстата.
14.5 Під час роботи з домкратами необхідна правильна їх установка.
Не дозволяється:
а) застосовувати різні прокладки між голівками домкратів і лафетами або хомутами;
б) виправляти перекоси домкратів, що знаходяться під навантаженням;