Про затвердження Вимог до структури та змісту програм функціонального навчання

Відповідно до Кодексу цивільного захисту України, пункту 12 Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року № 819, та з метою забезпечення єдиних підходів до організації проведення функціонального навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту в навчально-методичних центрах сфери цивільного захисту,

1. Затвердити Вимоги до структури та змісту програм функціонального навчання, що додаються.

2. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

3. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Цими Вимогами встановлюються єдині підходи до визначення структури та змісту програм функціонального навчання, тематики навчальних модулів цих програм, а також оцінювання результатів навчання.

2. Програми функціонального навчання (далі - Програми) є елементом навчально-методичного забезпечення проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

У Програмах зазначаються вимоги до компетентності осіб, які за класифікацією професій належать до керівників, професіоналів і фахівців (далі - слухачі), діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту в усіх режимах функціонування єдиної державної системи цивільного захисту (далі - ЄДС ЦЗ).

3. До Програм належать:

1) програма функціонального навчання для потреб центральних органів виконавчої влади та для потреб органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання (далі - Програма підвищення кваліфікації);

2) робочі навчальні програми курсів підвищення кваліфікації цільового призначення у сфері цивільного захисту (далі - Робоча навчальна програма);

3) навчальні програми постійно діючих семінарів.

4. Робочі навчальні програми та навчальні програми постійно діючих семінарів розробляються відповідно до Програми підвищення кваліфікації окремо для кожної категорії осіб керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту.

1. Програма підвищення кваліфікації для потреб центральних органів виконавчої влади затверджується ДСНС України.

2. Програми підвищення кваліфікації для потреб Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання розробляються територіальними курсами, навчально-методичними центрами сфери цивільного захисту (далі - територіальні курси, центри) затверджуються керівниками територіальних підсистем ЄДС ЦЗ.

1. Пояснювальна записка, в якій розкриваються:

1) актуальність і значення навчання для забезпечення належного рівня компетентностей керівників, професіоналів і фахівців для успішної реалізації їхніх функціональних обов'язків за посадами у сфері цивільного захисту;

2) підстави, на яких розроблена програма, нормативно-правове забезпечення організації, змісту і технології навчання;

3) загальна характеристика категорій осіб керівного складу та фахівців, які проходять навчання за цією програмою;

4) навчальні цілі та завдання навчання;

5) загальна характеристика змісту навчального матеріалу (зміст нормативної та варіативної частин програми, вимоги до її загальної, профільної, регіональної складових, переліки змістових модулів);

6) очікувані результати навчання, їх вплив на компетентність слухачів і ефективність виконання ними посадових завдань;

7) загальні рекомендації щодо добору видів навчальних занять і застосування методів навчання;

8) рекомендації щодо форм організації проведення, засобів, видів навчальної роботи слухачів для опрацювання змісту програми;

9) обсяг часу на реалізацію програми, рекомендації щодо його розподілу на проведення навчальних занять, самостійної навчальної роботи слухачів і контрольних заходів;

10) організація контролю за результатами навчання.

2. Навчальний план, який складається за формою, визначеною в додатку та включає:

1) назви складових Програми підвищення кваліфікації (визначаються за її цільовою спрямованістю - загальна, профільна, регіональна);

2) назви модулів та загальна кількість навчальних годин для опрацювання їх навчального матеріалу;

3) розподіл навчальних годин на аудиторні заняття і самостійну навчальну роботу слухачів.

3. Зміст навчального матеріалу, який визначається відповідно до положень Кодексу цивільного захисту України та інших нормативно-правових актів з питань функціонування ЄДС ЦЗ і зазначається у відповідних навчальних посібниках, методичних матеріалах, дидактичних засобах, а також у планах проведення навчальних занять.

Зміст навчального матеріалу повинен забезпечити у:

загальній складовій - вивчення слухачем загальнодержавних проблем з побудови та нормативно-правового забезпечення системи цивільного захисту, оновлення і удосконалення знань про сутність, функції та основні заходи щодо реалізації завдань із запобігання та реагування на надзвичайні ситуації;

профільній складовій - оволодіння слухачем технологіями (алгоритмами) вирішення основних (профільних) завдань відповідно до функцій та обов'язків, що виконуються ним згідно з посадою у складі підсистем ЄДС ЦЗ;

регіональній складовій - здобуття слухачем знань, умінь і навичок з виконання завдань цивільного захисту з урахуванням природних і техногенно-екологічних особливостей певного регіону.

Зміст навчання за загальною, профільною та регіональною складовими Програми підвищення кваліфікації розкривається їх змістовими модулями.

Зміст кожного модуля має таку структуру:

назва модуля;

загальна мета модуля;

перелік знань і умінь, що повинні засвоїти слухачі за результатами вивчення модуля;

зміст навчального матеріалу модуля, що складається із певного обсягу навчальної інформації, яка повинна відповідати сучасним досягненням теорії і практики цивільного захисту, функціональним завданням у сфері цивільного захисту, розкривати алгоритми їх виконання;

список рекомендованих джерел інформації для вивчення модуля;

перелік питань для самоконтролю та контролю рівня навчальних досягнень слухачів за результатами вивчення матеріалу модуля.

Змістовні модулі загальної складової Програми підвищення кваліфікації повинні забезпечувати вивчення таких навчальних питань:

Єдина державна система цивільного захисту та її складові;

склад та основні завдання сил цивільного захисту;

основні заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

реагування на надзвичайні ситуації та ліквідація їх наслідків;

фінансове та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту.

Змістовні модулі профільної складової Програми підвищення кваліфікації визначають специфіку виконання завдань у сфері цивільного захисту конкретної посадової особи.

Для посадових осіб, які обіймають керівні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та у суб'єктах господарювання, цей змістовний модуль формується відповідно до визначених нормативно-правовими актами повноважень у сфері цивільного захисту і повинен включати питання організації заходів щодо захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період.

Для професіоналів цей змістовний модуль повинен забезпечувати їх підготовленість до здійснення завдань з планування та організації діяльності органів управління, сил і засобів підсистем ЄДС ЦЗ в усіх режимах її функціонування.

Для фахівців цей змістовний модуль повинен забезпечувати їх підготовленість до виконання конкретних завдань під час підготовки та проведення заходів цивільного захисту (виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, навчання різних категорій працюючого і непрацюючого населення тощо).

Змістовні модулі регіональної складової Програми підвищення кваліфікації повинні забезпечувати вивчення слухачами навчальних питань з урахуванням:

специфіки виконання завдань відповідно до місця органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання в підсистемі ЄДС ЦЗ;

природно-кліматичних особливостей регіону;

найбільш характерних для регіону видів надзвичайних ситуацій;

комплексу визначених заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, реагування та ліквідації їх наслідків, створення необхідних передумов для стійкого розвитку території;

особливостей проведення евакуаційних заходів у разі загрози виникнення надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;

порядку створення і використання регіональних, місцевих та об'єктових матеріальних резервів для запобігання, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та їх наслідків.

4. Оцінювання результатів навчання, яке проводиться шляхом поточного та підсумкового контролю знань.

Показниками сформованості компетентності слухачів до виконання функціональних обов'язків у сфері цивільного захисту в межах своїх повноважень (посад) виступають:

рівень знань нормативно-правової бази у сфері цивільного захисту та дій у надзвичайних ситуаціях;

рівень умінь щодо виконання завдань у сфері цивільного захисту в межах службових обов'язків (планування та організація власної діяльності і діяльності підлеглих відповідно до обстановки, що склалася);

рівень відповідальності та автономності у виконанні покладених завдань з розв'язання конкретних управлінських та виробничих проблем із запобігання надзвичайним ситуаціям, підтримання готовності до реагування на них та вжиття заходів щодо усунення або мінімізації їх наслідків;

рівень здатності на конструктивну взаємодію з іншими посадовими особами органу управління цивільного захисту в межах виконання функціональних обов'язків.

5. Додатки, які включають:

1) навчально-методичні та інформаційні матеріали для використання під час аудиторних занять і самостійної навчальної роботи слухачів;

2) комплекти завдань для підготовки до поточного та підсумкового контролю.

1. Робоча навчальна програма розробляється територіальними курсами, центрами і затверджується їх керівниками на підставі рішення педагогічної ради за погодженням із замовником.

2. Робоча навчальна програма має таку структуру:

1) загальні положення, в яких визначаються мета, завдання навчання конкретної категорії осіб, відповідно до її змісту; вимоги до слухачів;

2) робочий навчально-тематичний план, який відпрацьовується у вигляді таблиці, в якій усі види навчального навантаження слухача розписуються у годинах на кожний вид навчальних занять із зазначенням форм поточного та підсумкового контролю;

3) зміст теоретичного навчання;

4) перелік практичних, семінарських, групових занять;

5) самостійна робота слухачів;

6) індивідуальна робота слухачів під керівництвом викладача;

7) система поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

8) навчально-методична література.

Запропоновані для вивчення робочої навчальної програми літературні джерела включають законодавчі, нормативно-правові акти, вітчизняні, зарубіжні підручники, навчальні посібники, різні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, методичні рекомендації, посилання на Інтернет-джерела тощо.

Навчальна програма постійно діючого семінару розробляється територіальними курсами, центрами і затверджується їх керівниками на підставі рішення педагогічної ради за погодженням із замовником.

1. Навчальна програма постійно діючого семінару має таку структуру:

1) тема семінару;

2) обсяг часу на вивчення навчального матеріалу;

3) укладачі програми;

4) загальні положення;

5) мета семінару;

6) вимоги до знань, умінь слухачів за результатами навчання;

7) план семінару;

8) форми та методи діагностики рівня сформованості умінь слухачів із визначенням переліку завдань для його контролю (план-завдання на виконання спеціальної вправи);

9) навчально-методична література.

2. У загальних положеннях навчальної програми постійно діючого семінару розкриваються актуальність і значення семінару у забезпеченні рівня компетентності, необхідного для ефективного вирішення завдань професійної діяльності у зв'язку з удосконаленням законодавчої та іншої нормативно-правової бази, галузевих стандартів, професійних вимог, технологій їх виконання тощо, а також зазначається категорія слухачів.

Мета семінару визначається як очікуваний результат засвоєння слухачами навчального матеріалу, що проявляється в удосконаленні їхньої професійної компетентності та забезпеченні здатності вирішувати певне коло завдань.

Переліки знань та умінь, що передбачається сформувати у слухачів під час семінару, повинні визначатися з урахуванням посадових обов'язків категорій осіб, для яких розроблена програма, а також їх навчальних потреб й інтересів.

Перелік умінь повинен бути зорієнтованим на забезпечення здатності слухачів виконувати повний цикл професійної діяльності - від аналізу передумов надзвичайної ситуації і формулювання проблеми до її ефективного вирішення.

План семінару відпрацьовується у формі таблиці та включає назви тем навчального матеріалу, загальну кількість годин, рекомендації щодо їх розподілу на проведення аудиторних занять і самостійну навчальну роботу слухачів для опрацювання матеріалу кожної з тем.

В основному змісті тем семінару передбачається виклад переліку понять, закономірностей, принципів, класифікацій, ознак, правил, методів, засобів, які складають теоретичну компоненту змісту навчального матеріалу теми та переліку завдань для оволодіння професійними уміннями, що складають практичну компоненту змісту навчального матеріалу теми.

Запропоновані для вивчення навчальної програми постійно діючого семінару літературні джерела включають законодавчі, інші нормативно-правові акти, вітчизняні, найкращі зарубіжні підручники, навчальні посібники, різні довідкові, періодичні видання, наукові монографії, методичні рекомендації, посилання на Інтернет-джерела тощо.