Про затвердження Правил реєстрації цивільних аеродромів України

Відповідно до статті 43 Повітряного кодексу України, на виконання Указу Президента України від 15.07.2004 N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації"

1. Затвердити Правила реєстрації цивільних аеродромів України (далі - Правила), що додаються.

2. Департаменту стандартизації та сертифікації аеропортів (Суворов О.М.):

2.1. Забезпечити подання цього наказу в установленому порядку до Міністерства юстиції України для державної реєстрації.

2.2. Довести Правила до відома керівників структурних підрозділів Державіаслужби, підприємств і навчальних закладів цивільної авіації, що використовують цивільні аеродроми України, незалежно від форм власності.

3. Керівникам структурних підрозділів Державіаслужби взяти до керівництва вказані Правила.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Голови Державіаслужби Давидова О.М.

1.1. Дія Правил реєстрації цивільних аеродромів України (далі-Правила) поширюється і є обов'язковою для всіх фізичних і юридичних осіб, незалежно від форм власності та відомчої належності, які займаються реєстрацією цивільних аеродромів, аеродромів спільного базування та спільного використання (далі-Цивільні аеродроми).

1.2. Правила встановлюють єдиний порядок реєстрації аеродромів та їх занесення до Державного реєстру цивільних аеродромів України (далі-Реєстр).

1.3. Ці Правила використовуються при підготовці матеріалів та проведенні офіційних дій при реєстрації, перереєстрації або виключенні аеродромів з Реєстру.

1.4. Експлуатація аеродрому з метою виконання авіаційних перевезень та/або авіаційних робіт при відсутності свідоцтва про реєстрацію заборонена.

При розробці цих Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Постанова Кабінету Міністрів України від 28.09.93 N 819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях".

Аеродром (вертодром) (далі - аеродром) - ділянка суші або водної поверхні (включаючи розміщені на ній будь-які будинки, споруди та обладнання), призначена повністю або частково для прибуття, відправлення і руху повітряних суден (далі-ПС). Якщо поняття "аеродром" використовується в положеннях, що стосуються планів польотів і порядку сполучення, воно включає також місця, які можуть використовуватися літальними апаратами певних видів, наприклад вертольотами або аеростатами.

Аеродром спільного базування - аеродром, на якому базуються цивільні та державні повітряні судна, що належать державним органам, підприємствам, установам та організаціям. Порядок та умови базування цих ПС визначаються спільним рішенням відповідних державних органів, підприємств, установ та організацій.

Аеродром спільного використання - аеродром, на якому здійснюється зліт, посадка, рух та стоянка повітряних суден, що належать державним органам, підприємствам, установам та організаціям. На такому аеродромі можуть базуватися тільки ПС, що належать власнику аеродрому.

Власник Свідоцтва - експлуатант аеродрому, який одержав Свідоцтво про реєстрацію аеродрому згідно з цими Правилами.

Державний реєстр цивільних аеродромів України - документ державної реєстрації цивільних аеродромів, вертодромів та гідроаеродромів, у тому числі аеродромів спільного базування та спільного використання.

Експлуатант аеродрому - юридична чи фізична особа, яка забезпечує експлуатацію аеродрому.

Заявка - звернення заявника у відповідній формі до Державіаслужби України щодо проведення реєстрації аеродрому та одержання Свідоцтва про реєстрацію аеродрому.

Заявник - юридична або фізична особа, яка є власником аеродрому або одержала згоду власника аеродрому на його використання і подала до Державіаслужби України заявку на проведення реєстрації аеродрому та одержання Свідоцтва про реєстрацію аеродрому.

Свідоцтво про реєстрацію аеродрому - документ, що засвідчує реєстрацію аеродрому у Державному реєстрі цивільних аеродромів України.

5.1. Усі цивільні аеродроми підлягають реєстрації у державному органі з питань сертифікації і реєстрації та внесенню їх до Реєстру (додаток 1).

5.2. Після занесення аеродрому до Реєстру його власникові чи експлуатанту видається Свідоцтво про реєстрацію аеродрому (далі-Свідоцтво) (додаток 2).

5.3. Свідоцтво дає підставу для порушення клопотання про сертифікацію аеродрому та його обладнання на відповідність нормам придатності аеродрому до експлуатації.

5.4. Процедури із реєстрації аеродрому виконуються після сплати Заявником держзборів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.09.93 N 819 "Про створення Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях".

6.1. Заявник подає до Державіаслужби України Заявку на отримання Свідоцтва (додаток 3) та такі документи:

основні дані аеродрому (додаток 4);

зобов'язання Заявника, де зазначається інформація щодо відповідності аеродрому діючим вимогам, і перелічуються обов'язки Заявника (додаток 5);

карта (схема) району аеродрому;

генеральний план аеродрому з експлікацією;

державний акт (або угода) на право користування землею;

угода про спільне використання аеродрому (при необхідності);

копія статуту експлуатанта аеродрому;

підтвердження сплати державного збору.

6.2. Заявка розглядається Державіаслужбою України протягом 5-ти робочих днів з дня її одержання. У разі відмови у прийнятті Заявки до виконання Заявнику письмово повідомляються причини цієї відмови.

Свідоцтво оформляється Державіаслужбою України. Одночасно з видачею Свідоцтва робиться відповідний запис у Реєстрі.

6.3. Реєстраційний номер Свідоцтва повинен відповідати порядковому номеру реєстрації аеродрому в Реєстрі. Реєстраційний номер складається з трьох частин:

літери АР (аеродром реєстрований);

реєстраційного індексу адміністративної одиниці, де знаходиться аеродром (додаток 6);

реєстраційного номера аеродрому.

6.4. Свідоцтво видається в одному примірнику і зберігається у власника Свідоцтва.

6.5. У разі втрати Свідоцтва його власник подає заявку на видачу дубліката з необхідним поясненням. Державіаслужба України розглядає заявку, а після прийняття позитивного рішення власнику видається дублікат Свідоцтва.

6.6. У разі зміни характеристик аеродрому власник Свідоцтва зобов'язаний подати до Державіаслужби України заявку на зміну характеристик аеродрому (додаток 7).

6.7. Заявник зобов'язаний:

забезпечити сертифікацію аеродрому та його обладнання в строк не пізніше 1 року з моменту реєстрації;

забезпечити експлуатацію аеродрому відповідно до чинних нормативних документів;

одержувати від Державіаслужби України схвалення на зміни характеристик аеродрому;

за 10 днів до завершення експлуатації аеродрому інформувати про це Державіаслужбу України;

при реорганізації, перепрофілюванні, ліквідації або інших змінах у діяльності власника Свідоцтва в місячний строк інформувати про це Державіаслужбу України.

6.8. У разі зміни класу аеродрому, зміни власника Свідоцтва особа, що бере на себе обов'язки власника Свідоцтва, звертається в Державіаслужбу України з заявою про перереєстрацію цивільного аеродрому. До заяви додаються Зобов'язання. При цьому раніше видане Свідоцтво повертається в Державіаслужбу України для знищення, про що робиться запис у Реєстрі.

6.9. Цивільний аеродром виключається з Реєстру в разі його ліквідації або зняття з експлуатації.

Виключення з Реєстру здійснюється Державіаслужбою України на підставі заявки власника Свідоцтва або за рішенням Державіаслужби України.

6.10. У разі виключення аеродрому з Реєстру Державіаслужба України направляє власнику Свідоцтва офіційне повідомлення про втрату сили Свідоцтва.