Про затвердження Правил охорони праці під час виконання суднобудівних та судноремонтних робіт

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці" , пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами),

1. Затвердити Правила охорони праці під час виконання суднобудівних та судноремонтних робіт, що додаються.

2. Визнати такими, що не застосовуються на території України:

ОСТ 5.0241-78 "Безопасность труда при строительстве и ремонте судов. Основные положения", затверджений 17 квітня 1978 року Міністерством суднобудівної промисловості СРСР (НПАОП 35.1-7.24-78);

ОСТ 5.0308-80 "Освещение искусственное на судостроительных предприятиях. Общие требования", затверджений 10 грудня 1980 року Міністерством суднобудівної промисловості СРСР та ЦК галузевої профспілки (НПАОП 35.1-7.02-80);

ОСТ 5.0330-84 "Погрузочно-разгрузочные работы при строительстве и ремонте судов. Требования безопасности", затверджений 27 січня 1984 року Міністерством суднобудівної промисловості СРСР (НПАОП 35.1-7.25-84);

ОСТ 5.0364-83 "Работы такелажные в судостроении. Требования безопасности", затверджений 25 грудня 1983 року Міністерством суднобудівної промисловості СРСР та ЦК галузевої профспілки (НПАОП 35.1-7.08-83);

Правила из техники безопасности и промышленной санитарии для судоремонтных предприятий минрыбхоза СССР, затверджені 24 листопада 1971 року Міністерством рибного господарства СРСР (НПАОП 35.11-1.05-71).

3. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О.П.

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють суднобудівні та судноремонтні роботи.

2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час організації й виконання суднобудівних та судноремонтних робіт.

3. Вимоги цих Правил є обов’язковими для роботодавців та працівників під час організації та виконання робіт в сухих і плавучих доках, підйомно-спускових робіт, ремонтних, корпусообробних, добудовних робіт та робіт з випробування суден.

4. У цих Правилах терміни вживаються у наступних значеннях:

важкодоступні суднові приміщення - приміщення, в яких через малі їх розміри ускладнено виконання робіт, а природний повітрообмін недостатній;

живучість судна - сукупність судноплавних і конструктивних особливостей судна, що дозволяють екіпажу судна боротися з наслідками аварії за збереження судна;

замкнені суднові приміщення - приміщення, обмежені з усіх боків поверхнями, що мають один або декілька люків (лазів) розмірами, що перешкоджають вільному і швидкому проходу через них;

остійність судна - здатність судна протистояти зовнішнім силам, що порушують його рівновагу, і повертатися у вихідне положення рівноваги, коли дія цих сил припиняється;

сліп - похилий береговий майданчик для спуску суден зі стапеля на воду або підйому їх з води (судно переміщується на рейкових візках за допомогою лебідок);

стапель - споруда для будівництва судна і спуску його на воду.

5. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ГДК - гранично допустимі концентрації;

ДСТУ - національний стандарт;

ДСН - Державні санітарні норми України;

ДБН - Державні будівельні норми України;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

СБіСР роботи - суднобудівні і судноремонтні роботи.

1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці та впровадити систему управління охороною праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.35-04).

2. Роботодавець має організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

3. Роботодавець розроблює та затверджує інструкції з охорони праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі - НПАОП 0.00-4.15-98).

4. Посадові особи та працівники мають проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-4.12-2005).

5. Роботодавець повинен за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, а також обов’язкових наркологічних оглядів відповідно до вимог Порядку проведення обов’язкового профілактичного наркологічного огляду громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 листопада 1997 року № 1238.

6. Не допускається залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких не допускається застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюється з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 за № 194.

7. Роботодавець має організувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.

8. Розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві проводиться відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

9. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (ЗІЗ), відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).

10. Засоби індивідуального захисту мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761 (далі - Технічний регламент засобів індивідуального захисту).

11. Працівники, які виконують роботи з будівництва та ремонту суден, мають забезпечуватись ЗІЗ відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам суднобудівної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29 березня 2007 року № 64, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 11 квітня 2007 року за № 327/13594 (далі - НПАОП 35.1-3.15-07) та нормативно-правових актів з охорони праці.

12. Якість питної води має відповідати вимогам Державних санітарних норм та правил "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною", затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 травня 2010 року № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 липня 2010 року за № 452/17747 (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

13. Для працівників, які перебувають у неопалюваних виробничих і складських приміщеннях, мають передбачатися спеціальні приміщення для обігріву. У теплий період року мають передбачатися спеціальні приміщення для охолодження.

14. Вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень повинні відповідати Загальним вимогам стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - НПАОП 0.00-7.11-12).

15. Роботодавець повинен забезпечити санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм суднобудівних і судноремонтних об’єктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 липня 1997 року № 203 (далі - ДСП 203), Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСНіП 3.3.6.096-2002), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої, загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99), та Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99).

16. Робочі місця мають відповідати вимогам чинного законодавства.

17. Конструкція робочого місця повинна забезпечувати можливість зручного регулювання його розмірів та експлуатаційних параметрів з урахуванням специфіки виконуваної роботи та відповідно до антропометричних характеристик працівника відповідно до вимог ДСТУ 7234:2011 "Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

18. На робочих місцях має знаходитись інструкції з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією, розроблені відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.

19. Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

Пульти керування обладнанням з підвищеними рівнями теплового випромінювання мають влаштовуватися в ізольованих приміщеннях або окремих кімнатах, обладнаних пристроями, що забезпечують працівникам на робочих місцях санітарно-гігієнічні умови праці (звукоізоляцію, температуру та вологість повітря) відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99 та ДСН 3.3.6.037-99.

20. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим ДСН 3.3.6.037-99.

Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів мають відповідати вимогам чинного законодавства.

Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до нормативно-технічних документів.

21. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених ДСН 3.3.6.039-99.

22. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати значень, встановлених вимогами чинного законодавства.

23. Усі виробничі, складські та допоміжні приміщення мають забезпечуватись природним, штучним та сумісним освітленням відповідно до вимог чинного законодавства.

24. Робоче місце повинно бути спроектовано так, щоб запобігти можливості досягнення небезпечних зон руками, відповідно до вимог ДСТУ EN 294-2001 "Безпечність машин. Безпечні відстані для запобігання можливості досягнення небезпечних зон руками", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 369.

25. Робочі місця повинні утримуватися в чистоті, не захаращуватися відходами виробництва, деталями, інструментом. Слизькі від льоду, снігу, масла робочі місця і проходи повинні бути очищені або посипані піском, тирсою, попелом.

26. Використання джерел іонізуючого випромінювання повинно здійснюватись за наявності ліцензії на провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійні умови) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року № 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за № 978/7266, Державних гігієнічних нормативів "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97)", затверджених наказом Міністестерства охорони здоров'я України від 14 липня 1997 року № 208, та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832.

27. Небезпечні зони на території промислових майданчиків, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на робочих місцях мають позначатися знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

28. Вирізи, люки, горловини на відкритих палубах і в приміщеннях повинні бути закриті або мати огородження відповідно до вимог ДСП 203. По бортах судна і з боку відкритих частин секцій повинні бути встановлені огородження висотою не менше 1,1 м, що складаються з поручня, одного проміжного елемента і бортової дошки заввишки не менше 150 мм.

29. Добудовані набережні, а також місця на території підприємства, де можливе падіння працівників у воду, повинні бути забезпечені відповідними рятувальними засобами (рятувальні круги з линями довжиною 27,5 м і багри), що встановлюються через 150 метрів).

30. Акваторія підприємства повинна бути захищена від льодоходу, сильних хвилювань, течій і наносів шляхом будування захисних споруд (молів, хвилеломів).

Крім акваторій підприємств, які захищені берегами, знаходяться в затоці, захищені природно-сформованим ландшафтом.

1. Роботодавець на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки повинен одержати дозвіл відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.

2. Виробничі процеси повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

3. Виробниче обладнання, що використовується, модернізується та встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62.

4. Виробниче обладнання з електричним приводом повинно мати засоби (пристрої) захисту від ураження електричним струмом відповідно до вимог ДСТУ 7237:2011 "Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.

Виробниче обладнання, що працює під тиском, повинно відповідати вимогам Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.

Експлуатацію устаткування, що працює з використанням газу, необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2015 року за № 674/27119 (далі - НПАОП 0.00-1.76-15).

Виробниче обладнання повинно бути розміщено в будівлях або під дахом з боковим захистом від вітру. Установка виробничого обладнання без укриттів не допускається.

5. Технічний огляд та експертне обстеження машин, механізмів та устатковання підвищеної небезпеки проводяться відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687.

6. Виробниче обладнання повинно монтуватися відповідно до умов, визначених виробником обладнання та проекту.

7. Виконувати роботи, в процесі яких можливе утворення вибухонебезпечних сумішей в повітрі, необхідно з дотриманням вимог відповідних інструкцій з проведення цих робіт.

Роботодавець повинен призначити працівника, відповідального за безпечне проведення таких робіт та безперебійну роботу вентиляційного устаткування.

8. При проведенні робіт, у процесі яких можливе утворення вибухонебезпечних сумішей в повітрі, повинне застосовуватися електрообладнання у вибухозахищеному виконанні. До початку робіт необхідно відключити загальне і місцеве освітлення приміщення (відсіку), яке не має вибухозахищеного виконання, знеструмити кабелі та електропроводи, що проходять транзитом через це приміщення, забезпечити надійну роботу чергового та аварійного освітлення у коридорах, проходах та інших приміщеннях, що примикають до нього.

Вимоги цього пункту повинні виконуватися також у період сушіння після проведення фарбувальних або ізоляційних робіт.

Пилозбірники (фільтрувальні коробки), з’єднані з приміщенням, повинні бути розташовані на відкритому повітрі і обладнані засобами для усунення небезпеки вибуху. Не допускається використовувати обладнання, взуття, інструмент, які можуть викликати іскріння.

9. Під час технологічних процесів, пов'язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватись вимог, що визначені в інструкціях з охорони праці, розроблених на підприємстві та затверджених роботодавцем відповідно до вимог чинного законодавства.

10. У приміщенні, де проводилися фарбувальні, облицювальні, ізолювальні, зварювальні та роботи із застосуванням захисних газів, токсичних або вибухонебезпечних розчинників, наступні роботи можуть бути дозволені тільки після отримання результатів аналізу повітряного середовища приміщення на вміст вибухонебезпечних і шкідливих парів і газів, відповідно до вимог ДСП 203.

11. До початку робіт у трюмах, цистернах, вугільних ямах, в яких містилися нафта, продукти рослинного походження, вугілля (або є залишки цих продуктів), необхідно провести їх очищення. Проведення подальших робіт дозволяється тільки після отримання результатів аналізу повітряного середовища на вміст вибухонебезпечних і шкідливих парів і газів, відповідно до вимог ДСП 203.

12. Засоби захисту від статичної електрики у пожежонебезпечних зонах будь-якого класу повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

13. Для запобігання небезпечним іскровим розрядам, які виникають внаслідок накопичення на тілі працівника зарядів статичної електрики при контактному або індуктивному впливі наелектризованого матеріалу або деталей одягу, що електризуються при терті, у вибухонебезпечних виробництвах необхідний відвід зарядів в землю.

14. Не допускається вносити газові балони в приміщення судна.

1. Обладнання судна, що приймається в ремонт, необхідно відключити від джерел живлення (стисненого повітря, води, пари).

2. Запірні пристрої, механізми та обладнання судна, що приймається у ремонт, повинні бути заблоковані.

3. Палубні отвори, які не використовуються при ремонтних роботах, повинні бути закриті.

4. Рідке і тверде паливо перед постановкою судна в ремонт необхідно вивантажити.

5. У вантажних трюмах, танках, паливних і масляних цистернах та трубопроводах, в яких проводитимуться ремонтні роботи, необхідно провести зачистку і дегазацію відповідно до вимог ДСП 203. Місця розташування не звільнених від вантажу і не дегазованих паливних, масляних цистерн, танків, трубопроводів, вантажних трюмів повинні бути позначені фарбою на палубах, бортах і днищі (після підйому) з нанесенням попереджувальних написів про заборону застосування вогню.

6. Силова електрична мережа судна, що приймається у ремонт, повинна бути знеструмлена шляхом відключення від джерела живлення.

7. При проведенні робіт з підйому судна необхідно виконати такі заходи:

провести відкачування баластної і питної води;

підготувати швартовні кінці і кранці;

очистити та закрити всі приміщення, підключені до стічної та фекальної систем судна;

надійно закріпити на своїх місцях усі предмети і вантажі, які можуть переміщатися або перекочуватися;

зняти шлюпки, катери і штатні предмети, що знаходяться на верхніх палубах і палубах надбудов;

надійно закріпити на своїх місцях шлюп-балки, забортні трапи, вантажні стріли й інші виступаючі за борт деталі;

якоря після постановки судна в док опустити на стапель-палубу, а якірні ланцюги застопорити.

1. Роботи на висоті повинні виконуватися відповідно до Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 року за № 573/13840 (далі - НПАОП 0.00-1.15-07).

Риштовання та поміст, які використовуються для робіт на висоті, повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

2. Риштовання повинні закріплюватись тільки металевими елементами кріплення (болтами, струнами, хомутами, скобами тощо).

3. Риштовання, конструкція яких не забезпечує власної стійкості, необхідно прикріпити по всій висоті до стійких і міцних конструктивних елементів будівлі (споруди) засобами, зазначеними у технічній документації заводу-виробника, або в проектно-технологічній документації на установлення риштовання. Не допускається кріплення риштовань і підмостей до виступаючих частин будівель і споруд (парапетів, карнизів, балконів тощо).

4. Опори та підвіски настилів риштовань повинні розраховуватись з достатнім запасом міцності, що передбачає перебування на них максимально можливої кількості працівників, які виконують роботу, а також будівельних матеріалів, тари та сміття.

5. Для піднімання та спускання працівників риштовання необхідно обладнати драбинами або трапами, розміщеними на відстані не більше 40 м один від одного. На риштованнях завдовжки менше 40 м повинно бути не менше двох драбин або трапів. Верхній кінець драбини або трапа повинен закріплюватись за поперечки риштувань.

6. Прорізи в помостах риштовань для виходу з драбин необхідно обгородити. Кут нахилу драбини-палки до горизонтальної площини не повинен перевищувати 60°. Кут нахилу трапа повинен бути 50-55°.

7. Настили та драбини риштовань та помосту необхідно періодично під час виконання роботи, а також щоденно після її закінчення очищати від сміття, взимку - від снігу та ожеледі, а у разі необхідності - посипати піском.

8. Пристосування для робіт на висоті повинні споруджуватися, розбиратися або піддаватися істотним змінам тільки працівниками, що володіють досвідом у проведенні цих робіт, під наглядом працівника, що керує відповідними роботами на об’єкті.

Пристосування для робіт на висоті повинні піддаватися випробуванням у терміни та за методикою, зазначеною в документах з експлуатації виробників.

9. За справним станом усіх пристосувань для робіт на висоті (у тому числі з’єднань, кріплень, настилів і огороджень) повинно бути встановлено постійне спостереження. Їх стан повинен щодня перед початком зміни перевіряти відповідальний працівник, призначений роботодавцем.

10. Проходи під підвісними лісами та колисками повинні бути закриті.

11. Під час переміщення лісів знаходження на них працівників, матеріалів, тари та інших вантажів не допускається.

12. Настили металевих розбірних лісів повинні складатися з окремих щитів. Щити повинні бути надійно закріплені до поперечок лісів.

Перед укладанням щитів на опори (пальці, прогони) необхідно перевірити міцність закріплення та переконатись у неможливості зсовування цих елементів.

Випробування щитів проводиться у терміни та за методикою, зазначеною в документах з експлуатації виробників за її наявності.

13. Дошки настилів з внутрішньої сторони повинні впритул примикати до споруджуваного об’єкта. Максимальний проміжок між об'єктом і настилом не повинен перевищувати 100 мм. У цьому випадку з внутрішньої сторони настилу повинна встановлюватися бортова дошка заввишки 150 мм. При збільшенні проміжку повинно бути встановлене поруччя. Планки, які надають жорсткість настилу, повинні бути прибиті знизу.

14. Для пересування по балках, флорах, стрингерах на суднах повинні бути встановлені міцно скріплені з ними щити, забезпечені огорожами.

15. Дошки настилів, риштовання і лісів повинні бути укладені без проміжків, порогів, надійно пришиті цвяхами до прогонів, не повинні прогинатися від навантажень.

16. Підвісні риштовання допускаються в експлуатацію тільки після їх випробування на статичне навантаження, що перевищує розрахункове максимальне робоче навантаження на 25% відповідно до документів з експлуатації виробників.

Колиски перед експлуатацією повинні бути випробувані на рівномірний підйом і опускання з вантажем, що перевищує розрахункове навантаження на 10% відповідно до документів з експлуатації виробників. Про результати випробувань повинен бути складений акт.

17. Настили підвісних риштовань необхідно огороджувати з зовнішньої і торцевої сторін поруччям або металевою сіткою заввишки не менше 1,2 м, а настили колисок - з усіх чотирьох сторін.

18. Не дозволяється проведення одночасних робіт окремих працівників або бригад один над одним на різних рівнях по одній вертикалі.

19. Не допускається робота з лісів, їх монтаж і демонтаж під час грози і при вітрі силою 6 балів і більше.

20. Не допускається переміщення пересувних риштовань при вітрі більше 3 балів.

21. Дозволяється підйом і спуск працівників в колисках за допомогою лебідок та кранів.

Не допускається підйом і спуск працівників в колисках без допомоги лебідок, а також переміщення на мотузяних петлях та альтанках.

Колиски, з яких робота не виконується, повинні бути опущені на землю.

22. Спуск або підйом по переносних сходах дозволяється одночасно тільки одному працівнику, при цьому не допускається тримати інструмент або матеріал у руках. Для підйому і спуску інструментів і матеріалу повинні застосовуватися мотузки або сумки, перекинуті через плече.

23. Працівники повинні користуватися інструментальними ящиками або сумками для перенесення і зберігання інструменту та кріпильних матеріалів.

24. Працівники повинні користуватися мотузками для підв'язування інструменту з метою попередження його падіння.

25. Працівники повинні спускати вниз предмети тільки по спеціально влаштованих спусках, жолобах або за допомогою мотузки.

26. Після закінчення робіт працівники повинні прибрати інструмент, деталі, залишки матеріалів.

27. Не допускається скидати вниз будь-які предмети, обробляти різальним інструментом предмети, що знаходяться у висячому положенні, класти інструмент на конструкції, розташовані над працюючими.

28. Виконання робіт із встановлення важких деталей, конструкцій або із застосуванням важких інструментів на лісах дозволяється тільки за відсутності працівників під місцем проведення робіт.

29. Для піднімання та опускання пересувних риштувань та колисок повинні застосовуватись лебідки.

За наявності суцільних металевих нерозбірних пересувних риштувань для їх піднімання та опускання допускається застосовувати вантажопідіймальні крани і механізми.

Лебідки після встановлення, перед пуском в роботу, а також періодично через кожні 12 місяців мають піддаватися повному технічному огляду.

Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50%, а динамічне - на 10%.

30. Троси (канати) в місцях приєднання їх до колисок або пересувних риштувань та до барабана лебідки необхідно міцно закріпити. Троси під час піднімання та опускання колисок та пересувних риштувань повинні вільно рухатись. Тертя тросів об конструкції, що виступають, не допускається.

Колиски та пересувні риштовання, з яких робота не виконується, необхідно опустити на землю.

31. Лебідки, що застосовуються для піднімання та опускання колисок пересувних риштувань, необхідно укріплювати на фундаменті або оснастити баластом - для забезпечення їхньої стійкості у разі подвійного робочого навантаження. Баласт повинен міцно закріплюватись на рамі лебідки.

32. У разі переміщування пересувних риштовань на них не повинні перебувати працівники, а також не повинно бути матеріалів, тари та сміття.

33. Під час перерв у роботі пересувні риштовання повинні бути опущені.

34. Під час виконання робіт на висоті повинні застосовуватись запобіжні пояси та страхувальні канати.

35. Запобіжні пояси повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

36. На запобіжних поясах повинні бути бирки з інвентарним номером та датою проведення наступного випробування.

Використовувати запобіжні пояси у разі відсутності відмітки про випробування їх, простроченого терміну випробування, а також пояси, у яких під час огляду виявлені дефекти не допускається відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.15-07.

37. Карабін запобіжного пояса повинен забезпечувати швидке і надійне закріплювання та відкріплювання однією рукою в утепленій рукавиці. Такий карабін повинен бути оснащений запобіжним пристроєм, який запобігає його випадковому розкриванню.

Запобіжні пояси у разі виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт повинні мати стропи із синтетичних матеріалів, а у разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газорізання тощо.) - із сталевого каната або ланцюга.

38. Під час експлуатації запобіжні пояси та приладдя до них необхідно один раз на 6 місяців випробовувати статичним навантаженням 4000 Н (400 кгс) протягом 5 хвилин за методикою, наведеною у документах з експлуатації виробників.

1. Вантажно-розвантажувальні роботи проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Експлуатація вантажопідіймальних машин їх складових частин, вантажозахоплювальних органів, пристроїв повинна провадитись відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

3. Будова, виготовлення, реконструкція, модернізація, ремонт, експлуатація навантажувачів здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

1. Склади повинні бути обладнані під’їзними шляхами, підйомно-транспортними засобами, а також достатньою кількістю стелажів, пристосувань і пристроїв, що забезпечують безпеку робіт при обслуговуванні складів.

2. Проїзди і проходи на складах забороняється захаращувати вантажами та сторонніми предметами.

3. На стелажах для укладання вантажів повинна бути табличка із зазначенням величини допустимого навантаження стелажа згідно з характеристиками завода-виробника.

4. На механізованих складах, де застосовуються вантажопідіймальні крани з електромагнітними або пневматичними захопленнями, не допускається перебування працівників під час роботи крана. Працівники, які обслуговують склад, допускаються до виконання своїх обов’язків тільки в перервах роботи крана після того, як магнітний або пневматичний захоплювач буде опущений на землю. Територія складу повинна бути огородженою і мати в місцях проходу працівників сигналізацію і написи, що забороняють вхід на склад при роботі крана.

5. Для забезпечення зручності та безпеки стропальних робіт висота штабелів при укладанні листового металу краном з магнітним захоплювачем не повинна бути більше ніж 2 м, а при укладанні звичайними кранами - понад 1,5 м.

6. Між штабелями і стелажами на складах металу повинні бути передбачені вільні проходи шириною не менше ніж 1 м.

7. При роботі стрілових наземних кранів відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні і штабелями вантажів повинна бути не менше ніж 1 м.

8. На механізованих складах сталі, де застосовуються крани з електромагнітними або пневматичними захоплювачами, відстань між штабелями металу повинна бути не менше 300 мм, а проходи для працівників - не менше 1 м.

9. Листовий метал на складі повинен зберігатися в штабелях. Складування металу навалом і без прокладок не допускається.

10. Штабель металу необхідно укладати на міцні й рівні дерев'яні прокладки однієї висоти прямокутного перерізу, кінці прокладок не повинні виступати за межі штабеля більше ніж на 100 мм.

11. Допускається складування листового металу у вертикальному положенні "на ребро" в стелажах, що мають в основі упор для листа, що закладається.

Не допускається заходити всередину стелажів.

12. Сортовий профільний метал і труби, скомплектовані за марками та розмірами, необхідно складати в стелажах вертикально-стійкового, ялинкового або пірамідального типу. Відстань між кронштейнами і висота стелажів повинні забезпечувати зручність і безпеку проведення стропальних робіт.

13. Великогабаритне та великовагове обладнання має бути укладено в один ряд на підкладках.

14. Балони із стисненими газами повинні зберігатися відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.

15. Не допускається зберігати разом мастильні матеріали, балони з киснем, вибухонебезпечними та горючими газами.

16. Горючі та легкозаймисті рідини, мастильні матеріали повинні зберігатися в приміщеннях з вогнетривкими конструкціями або заглибленими в землю відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

17. Не допускається зберігати або переносити летючі або легкозаймисті рідини у відкритій тарі.

18. Не допускається зберігати легкозаймисті та вогненебезпечні речовини у полімерній або синтетичній тарі, за винятком, якщо ця тара передбачена заводом виробником легкозаймистих та вогненебезпечних речовин.

19. Дозволяється наливати легкозаймисті рідини за допомогою насосів через мідну сітку тільки в металеву іскробезпечну тару, що герметично закривається.

20. Клеї, лаки, фарби повинні зберігатися в герметично закритій металевій тарі в або тарі, передбаченій заводом виробником в приміщенні, обладнаному вентиляцією і пристосованому для складування легкозаймистих речовин, на відстані не менше 2 м від приладів водяного опалення при температурі не вище 20°С.

21. Кислоти і луги повинні зберігатися в щільно закритих ємностях в окремих провітрюваних приміщеннях. Ємності з кислотами або лугами повинні бути встановлені на підлозі в один ряд та мати бирку з найменуванням вмісту. Порожні ємності з-під кислот і лугів необхідно зберігати в аналогічних умовах.

22. Тара з-під легкозаймистих рідин, мастик, клеїв та фарб, що містять летючі вогненебезпечні та шкідливі речовини, тара з-під отруйних речовин повинна бути закупорена і зберігатися в спеціально відведеному місці поза робочих приміщень.

Контейнери з-під горючих рідин повинні бути очищені парою або гарячою мильною водою.

23. Пилоподібні матеріали повинні зберігатися в закритих ємностях або в тарі, передбаченій заводом виробником. У процесі їх навантаження і розвантаження повинні вживатися заходи проти розпилювання.

24. Пакувальна тара, що містить небезпечні речовини, повинна мати бирку із зазначенням найменування речовини, що міститься, його небезпечних властивостей та ярлик із символом небезпеки.

25. На підходах до місць складу, в яких існує небезпека, викликана токсичними або дратівливими газами або радіацією, повинні бути вивішені попереджувальні написи або знаки, що позначають небезпеку, і вказують необхідні запобіжні заходи. Також необхідно передбачити необхідне маркування вхідних дверей цих складів.

26. Легкозаймисті та горючі речовини і матеріали повинні видаватися працівникам тільки в щільно закритих металевих посудинах і в кількостях, що не перевищують потребу однієї зміни.

1. До початку зварювальних та газополуменевих робіт повинні бути введені в дію тимчасові системи електропостачання. Монтаж і експлуатація систем тимчасового енергопостачання суден повинні здійснюватись відповідно до вимог чинних галузевих норм і правил проектування, монтажу і експлуатації тимчасових систем енергопостачання на суднах, які будують та ремонтують, а також чинних нормативно-правових актів з пожежної безпеки.

2. Не допускається прокладати системи тимчасового енергопостачання по трапах, сходнях і перетинати ними настили риштувань.

3. Експлуатація електрозварювального обладнання повинна виконуватись згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017.

Газозварювальне обладнання повинне відповідати вимогам чинного законодавства.

Зварювальні та інші вогневі роботи повинні виконуватись згідно з вимогами Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.

4. Приєднання до мережі та від’єднання від неї електрозварювальних установок, спостереження за їх справним станом у процесі експлуатації повинні виконуватись відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98.

5. При проведенні зварювальних та газополуменевих робіт на перегородках, подволоках і палубах працівник, що виконує зварювальні роботи, повинен переконатися у відсутності за ними (у суміжному приміщенні) горючих матеріалів.

6. До початку зварювальних та газополуменевих робіт в закритих зсувах судна необхідно переконатися у відсутності в них вогненебезпечних продуктів, горючих і шкідливих парів і газів. Приміщення повинні бути прибрані від горючих виробничих матеріалів і відходів.

7. При зварювальних та інших вогневих роботах не допускається:

працювати при несправному обладнанні;

виконувати роботи на деталях і конструкціях, не очищених від займистих та антикорозійних покриттів;

виконувати роботи з нагрівання або зварювання на резервуарах і трубопроводах, заповнених горючими або токсичними речовинами, а також тими, що перебувають під тиском негорючими газами, рідинами, парами, повітрям;

виконувати роботи зі зварювання та різання на закритих цистернах, резервуарах або дрібній тарі з-під горючих рідин без попередньої їх дегазації і провітрювання;

вести зварювання трубопроводів і жолобів, в яких прокладені електропроводи;

прокладати газозварювальні шланги та електрозварювальні кабелі спільно один з одним, а також розміщувати кисневі і ацетиленові балони поблизу струмоведучих проводів. Балони з газом повинні знаходитися на відстані не менше 1 м від приладів опалення та не менше 5 м від нагрівальних печей;

перетинати газозварювальні шланги і електрокабелі на одному рівні;

використовувати одяг і рукавиці, виготовлені із легкозаймистих матеріалів, промаслені або забруднені нафтопродуктами, нестандартне захисне скло для зварювальних щитків та окулярів.

8. Працівник, що виконує зварювальні та газополум’яні роботи, не повинен покидати місце проведення робіт, не переконавшись у відсутності загоряння на місці проведення робіт і в суміжних приміщеннях.

9. Працівники, які виконують зварювальні та інші вогневі роботи, повинні бути забезпечені ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам суднобудівної промисловості, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 29 березня 2007 року № 64, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2007 року № 327/13594 (НПАОП 35.1-3.15-07).

10. Вибір ЗІЗ органів дихання здійснюється відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).

11. Для електрозварювальних установок та зварювальних постів, призначених для виконання постійних електрозварювальних робіт в будівлях, розміщених поза складально-зварювальними цехами та дільницями, повинні передбачатись спеціальні, обладнані витяжною вентиляцією, приміщення із стінами з негорючих матеріалів.

У приміщенні для електрозварювальних установок повинні бути передбачені достатні за шириною проходи, що забезпечують зручність та безпеку виконання зварювальних робіт, а також доставляння виробів до місця зварювання та від нього, але не менше 0,8 м.

12. Зварювальні установки повинні приєднуватись до електричної мережі тільки через комутаційні апарати.

13. Не допускається безпосереднє живлення зварювальної дуги від силової, освітлювальної та контактної мережі.

14. Уразі живлення однієї зварювальної дуги від кількох джерел струму зварювання повинна застосовуватись схема приєднання, яка унеможливлює виникнення між виробами та електродом напруги, що перевищує найбільшу напругу холостого ходу одного з джерел струму зварювання.

15. Одно- та багатопостові зварювальні установки повинні бути захищені запобіжниками або автоматичними вимикачами з боку мережі живлення, а установки для ручного зварювання повинні бути оснащені покажчиком значення струму зварювання (амперметром або шкалою на регуляторі струму), якщо це передбачено конструкцією заводу виробника.

Багатопостові зварювальні агрегати (крім захисту з боку мережі живлення) повинні мати у загальному проводі зварювального ланцюга автоматичний вимикач або контактор - для підключення джерела струму до розподільної цехової електричної мережі, а також запобіжники на кожному проводі до зварювального поста.

16. У разі переміщування пересувних джерел зварювального струму їх необхідно від’єднати від електричної мережі.

17. Перед тим як розпочати виконання електрозварювальних робіт, необхідно візуально перевірити справність ізоляції зварювальних проводів та електродотримачів, а також міцність з’єднання всіх контактів.

18. Ремонтувати зварювальні установки дозволяється тільки після того, як буде знято напругу.

19. Під час виконання робіт в складі бригади працівник, що виконує зварювальні роботи, перед запалюванням дуги зобов’язаний попередити працівників, які його оточують, про очікуване запалювання дуги.

20. У разі ручного зварювання всередині ємкості, а також під час зварювання великогабаритних виробів необхідно застосовувати переносний портативний місцевий відсмоктувальний пристрій, оснащений пристосуваннями для швидкого та надійного закріплення поблизу зони зварювання.