Про затвердження Правил безпеки у виробництві свинцю та цинку

Відповідно до Закону України "Про охорону праці"

1. Затвердити Правила безпеки у виробництві свинцю та цинку (далі - Правила), що додаються.

2. З уведенням у дію цих Правил уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки у виробництві свинцю та цинку, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР та Мінкольорметом СРСР 22 грудня 1987 року (НПАОП 1.2.20-1.11-87).

3. Наказ увести в дію з 1 січня 2007 року.

4. Директору Департаменту правового забезпечення та взаємодії з Верховною Радою України і координації роботи з Кабінетом Міністрів України Чижмарю Ю.В. у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Голові Державного департаменту промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Саварину М.В. ужити заходів щодо внесення наказу до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

6. Головному редактору журналу "Охорона праці" Яковенку М.Г. опублікувати наказ у черговому номері журналу.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на голову Держпромгірнагляду Саварина М.В.

Ці Правила поширюються на всіх працівників, які виконують роботи з проектування, виготовлення, реконструкції, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації обладнання (устаткування) при виробництві свинцю та цинку.

Вимоги Правил є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання та фізичних осіб, які використовують найману працю, що пов'язана з виробництвом свинцю та цинку.

Порядок і термін приведення діючих цехів (відділень) з виробництва свинцю та цинку у відповідність до вимог цих Правил визначаються роботодавцем за узгодженням з територіальними органами державного нагляду за охороною праці.

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЛАС - план ліквідації аварійних ситуацій;

СНиП - санітарні норми і правила;

ГРС - газорятувальна служба;

ГДК - граничнодопустима концентрація;

ВТК - відділ технічного контролю.

3.1. Для працівників, які виконують роботи при виробництві свинцю та цинку, крім цих Правил, є обов'язковими також вимоги Законів України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Загальних правил безпеки для підприємств та організацій металургійної промисловості, затверджених наказом Держгіртехнагляду СРСР від 13.05.87 (далі - НПАОП 27.0-1.01.87), та інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Виробництво свинцю та цинку пов'язане з багатьма небезпечними та шкідливими факторами, а також з використанням та одержанням шкідливих речовин і повинно бути ідентифіковано щодо визначення об'єктів підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки" (НПАОП 0.00-6.22-02).

Характеристика небезпечних та шкідливих факторів при виробництві свинцю та цинку наведена в додатку 1. Характеристика шкідливих речовин у повітрі робочих зон при виробництві свинцю та цинку наведена в додатку 2.

3.2. Проектування, будівництво і реконструкція цехів, відділень та дільниць з виробництва свинцю та цинку, їх устаткування повинні проводитися відповідно до чинних санітарних і будівельних норм та правил, норм технологічного проектування, вимог цих Правил.

Експертиза проектів, прийняття в експлуатацію об'єктів виробництва повинні здійснюватися відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Положення про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об'єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.94 N 431 (зі змінами) (НПАОП 0.00-4.20-94), та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 N 1243.

3.3. Уносити зміни в конструкцію діючого основного устаткування, змінювати технологічні схеми без узгодження з проектною організацією - автором проекту, установою - розробником технології або заводом-виробником, а також з територіальними органами державного нагляду за охороною праці не дозволяється. Проектні організації повинні здійснювати авторський контроль за впровадженням проектних рішень з питань охорони праці при будівництві та експлуатації запроектованих ними підприємств і об'єктів.

3.4. Усі діючі цехи, відділення та дільниці з виробництва свинцю та цинку повинні мати:

паспорти (сертифікати) на основні види технологічного обладнання;

план захисту персоналу і населення у разі аварій на металургійних та інших об'єктах і ліквідації (локалізації) їх наслідків (ПЛАС) згідно з вимогами Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 17.06.99 N 112, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.99 за N 424/3717 (далі - НПАОП 0.00-4.33-99);

робочі інструкції з ведення технологічних процесів та ремонту і чищення обладнання;

інструкції з охорони праці для працівників кожної професії та на окремі види робіт;

інструкції з пожежної безпеки.

Усі перелічені інструкції та плани ліквідації аварій повинні бути затверджені роботодавцем і вводитися в дію наказом роботодавця згідно з вимогами Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Мін'юсті України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-8.24-05).

Інструкції з охорони праці повинні бути складені відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.02.94 за N 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93); Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Мін'юсті України 07.04.98 за N 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3.5. Плани ліквідації аварій повинні переглядатися і затверджуватися за місяць до початку наступного року відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.33-99. Плани повинні бути вивішені на основних технологічних дільницях. Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають його в частині, що стосується місця їх роботи.

3.6. Усі працівники повинні бути ознайомлені з інструкціями з охорони праці за професією з підписом у відповідних документах. Крім того, інструкції повинні зберігатися на робочих або спеціально призначених місцях.

3.7. Інструкції з охорони праці та технологічні інструкції повинні переглядатися не рідше одного разу на 5 років, а також при внесенні змін у технологічний процес (умови праці), застосуванні нових видів устаткування, у разі виникнення аварійної ситуації або травмування працівників через недосконалість самої інструкції. Інструкції з охорони праці на вибухопожежонебезпечних виробництвах повинні переглядатися один раз на 3 роки.

3.8. Допуск до роботи працівників, які в установленому порядку не пройшли навчання, інструктаж, перевірку знань з охорони праці і медичний огляд, не дозволяється.

3.9. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою та інших роботах, передбачених вимогами НПАОП 0.00-8.24-05, повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

3.10. Не дозволяється допуск працівників, які не досягли вісімнадцяти років, до робіт, передбачених вимогами Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом МОЗ України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Мін'юсті України 28.07.94 за N 176/385 (НПАОП 0.03-8.07-94).

3.11. До виконання газонебезпечних робіт повинні допускатися працівники відповідно до Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої Держгіртехнаглядом СРСР 20.02.85 (далі - НПАОП 0.00-5.11-85), а також Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 01.10.97 N 254, зареєстрованих в Мін'юсті України 15.05.98 за N 318/2758 (далі - НПАОП 0.00-1.20-98).

3.12. На підприємстві повинен бути складений з урахуванням вимог НПАОП 0.00-8.24-05 конкретний перелік робіт з підвищеною небезпекою (газо-, вибухо-, пожежонебезпечні роботи, роботи на висоті тощо), затверджений роботодавцем. Цей перелік повинен переглядатися не рідше одного разу на 3 роки.

3.13. Роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися за нарядом-допуском. Призначення працівників, відповідальних за видачу наряду-допуску і проведення робіт підвищеної небезпеки, повинно здійснюватися згідно з вимогами НПАОП 0.00-8.24-05.

3.14. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце при експлуатації обладнання, установок, трубопроводів та комунікацій, слід проводити відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (НПАОП 0.00-6.02-04).

3.15. Усі промислові споруди, обладнання та технологічні процеси повинні відповідати вимогам Санітарних правил для підприємств кольорової металургії N 2528-82, затверджених Мінохорони здоров'я СРСР 1982 (далі - НПАОП 0.03-1.24-82).

3.16. Усі працівники, які задіяні на виробництві свинцю та цинку, повинні підлягати обов'язковому страхуванню від нещасних випадків і професійних захворювань, а зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці повинні бути забезпечені лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до вимог Переліку виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безплатне одержання лікувально-профілактичного харчування в зв'язку з особливо шкідливими умовами праці, затвердженого Держкомпраці СРСР 07.01.77 (НПАОП 0.05-8.01-77); молоком або рівноцінними харчовими продуктами згідно з вимогами НПАОП Про порядок безплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам і службовцям, які зайняті на роботах з шкідливими умовами праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР від 16.12.87 N 731/П-13 (НПАОП 0.05-4.02-87), газованою водою.

3.17. Для працівників усіх виробничих дільниць повинні бути обладнані кімнати приймання їжі згідно з вимогами НПАОП 0.03-1.24-82.

3.18. Експлуатація і технічне обслуговування устаткування повинні здійснюватися відповідно до вимог інструкцій, опрацьованих згідно з експлуатаційною документацією виробника, з урахуванням місцевих виробничих умов і вимог цих Правил. Експлуатація несправного устаткування не дозволяється.

3.19. Проектування та розміщення виробництв та об'єктів, на які розповсюджується дія цих Правил, повинні здійснюватися з урахуванням сейсмічності району, а також з урахуванням можливого впливу інших несприятливих природних факторів.

3.20. Обладнання, яке працює в умовах підвищеної небезпеки, уводиться в експлуатацію тільки після дозволу територіальних органів державного нагляду за охороною праці.

3.21. Номенклатура засобів пожежогасіння в цехах повинна відповідати вимогам Закону України "Про пожежну безпеку" та визначатися Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом МНС України від 19.10.2004 N 126, зареєстрованими в Мін'юсті України 04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001.2004), виходячи з категорії виробництв щодо пожежо- та вибухонебезпеки.

3.22. Первинні засоби пожежогасіння, що розміщуються на захищеному об'єкті, повинні відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание" (ГОСТ 12.4.009-83).

3.23. У вибухо- та пожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється палити, а також застосовувати відкритий вогонь. На зовнішніх дверях зазначених приміщень та всередині їх на видних місцях повинні бути вивішені знаки безпеки, що відповідають вимогам ГОСТ "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности" (далі - ГОСТ 12.4.026-76).

3.24. Не дозволяється застосування горючих (вибухонебезпечних) газів як палива без виконання спеціальних заходів з вибухопожежобезпеки, які затверджені роботодавцем.

3.25. Вентиляційне устаткування, яке відсмоктує горючі та вибухонебезпечні речовини, повинно мати заземлення усіх металевих повітропроводів, фільтрів та іншого обладнання.

3.26. Застосовувати відкритий вогонь та палити в приміщеннях витратних ємностей, насосних та компресорних станцій не дозволяється.

3.27. У приміщеннях пультів та постів управління повинні застосовуватися вуглекислотні та порошкові вогнегасники.

3.28. Споруди і приміщення підприємств повинні бути класифіковані за категоріями щодо вибухопожежної і пожежної безпеки в залежності від розміщених у них технологічних процесів та властивостей речовин і матеріалів, що застосовуються у технологічному процесі.

3.29. Протипожежні розриви між спорудами не дозволяється використовувати під складування матеріалів, обладнання, тари та для стоянки автотранспорту.

3.30. Використання засобів пожежогасіння для господарських, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, не дозволяється.

3.31. Засоби пожежогасіння повинні передаватися по змінах.

3.32. Автомобілі й інші засоби, що обслуговують відділення вилуговування та електролізу, повинні мати на вихлопних трубах іскрогасник.

3.33. Усі працівники і службовці повинні проходити спеціальну протипожежну підготовку. Порядок і строки проходження протипожежного інструктажу та занять з пожежотехнічного мінімуму встановлюються наказом роботодавця.

3.34. Не дозволяються будівництво, реконструкція, перепланування та перебудова споруд і приміщень без проведення пожежотехнічної експертизи проектно-конструкторської документації.

3.35. При складанні технологічних інструкцій і відповідних розділів з безпечного ведення робіт необхідно враховувати, що:

порошки металевого натрію, суміші порошків алюмінію і заліза, відновники легко окислюються у повітрі та можуть загорітися від нагрівання, удару та іскор різноманітного походження;

металевий натрій енергійно реагує з водою, реакція має характер вибуху;

цинк схильний до хімічного самоспалаху в подрібненому і вологому стані.

3.36. Електрозварювальні роботи в пожежонебезпечних приміщеннях повинні виконуватися за "Нарядом-допуском на проведення вогневих робіт" згідно з діючою інструкцією, розробленою відповідно до вимог Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Мін'юсті України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

3.37. Усі засоби гасіння пожежі повинні бути сухими та зберігатися у спеціальній тарі для запобігання їх зволоженню. На тарі повинні бути відповідні написи.

3.38. Не дозволяється виконувати роботи з використанням відкритого вогню за наявності в повітрі, на конструкціях і обладнанні натрію, алюмінію, відновника, цинку та інших пожежонебезпечних речовин.

3.39. При загорянні пожежонебезпечних речовин на технологічному обладнанні (у бункерах, живильниках, грохотах, трубопроводах та іншому обладнанні), загорянні пилу в повітропроводах відсмоктувальної вентиляції слід діяти відповідно до плану ліквідації аварії, затвердженого роботодавцем.

3.40. У цехах, відділеннях та на дільницях виробництва свинцю та цинку, зокрема вилуговування, електролізу, рафінування свинцю та цинку, не дозволяється палити, крім місць, спеціально відведених для цього та позначених написом "Місце для паління".

3.41. На підприємстві повинні бути розроблені, затверджені роботодавцем та щорічно переглядатися переліки вибухо-, пожежонебезпечних місць та робіт, де вогневі роботи повинні проводитися за нарядом-допуском.

3.42. Справність засобів гасіння необхідно перевіряти в терміни, установлені НАПБ А.01.001.2004.

3.43. На території підприємства повинна бути мережа внутрішньозаводських доріг, що забезпечує зручний зв'язок між об'єктами підприємства і пожежним депо.

3.44. Дороги на території підприємства повинні утримуватись у належному стані, своєчасно очищатися від снігових заметів і посипатись піском чи гравієм під час ожеледі, не захаращуватися предметами чи транспортними засобами, що перешкоджають вільному проїзду пожежних машин.

4.1. Загальні вимоги до виробництва свинцю та цинку

4.1.1. Усі матеріали повинні зберігатися у приміщеннях або закритих спорудах.

4.1.2. Вантажно-розвантажувальні роботи та переміщення матеріалів на складах повинні бути механізовані.

4.1.3. Для обігріву працівників у холодні періоди року на складі матеріалів повинно бути передбачено спеціальне приміщення.

4.1.4. Зона роботи грейферних та магнітних кранів повинна бути обладнана знаками "Небезпечна зона".

4.1.5. Завантажувальні отвори дробарок з дисковими та клиновими ножами повинні мати знімні ґратчасті огорожі, які забезпечують захист персоналу при обслуговуванні дробарок.

4.1.6. Регулювання ширини щілини, підтягування пружин, болтів, а також проштовхування та шурування матеріалу повинні виконуватися при відключеній дробарці. Крім цього, повинні бути вжиті запобіжні заходи проти її пуску.

4.1.7. Молоткові, валкові та щокові дробарки повинні мати герметичні кожухи, обладнані оглядовими вікнами, що щільно закриваються.

4.1.8. Робоча площадка кульового млина із зовнішнього боку повинна мати огорожу.

4.1.9. Грохоти для сухих матеріалів повинні мати кожухи, приєднані до аспіраційного обладнання.

4.1.10. Прибирання пилу в приміщеннях, у яких провадиться подрібнення шихтових матеріалів, та на складах повинно бути механізовано.

4.2. Виробництво свинцю

4.2.1. Улаштування та експлуатація дробарно-розмельного обладнання та згущувачів повинні відповідати вимогам Єдиних правил безпеки при дрібненні, сортуванні, збагаченні корисних копалин і оґрудкуванні руд та концентратів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 09.08.77 (НПАОП 1.2.90-1.03-77).

4.2.2. Вузли з'єднань обертових сушильних барабанів з камерами змішування повітря і топочних газів та розвантажувальними камерами повинні бути герметизовані.

4.2.3. Завантажувальні та розвантажувальні камери сушильних барабанів повинні бути обладнані вікнами для спостереження і герметичними лазами.

4.2.4. Паливо, яке спалюється в сушильних барабанах, визначається проектом.

4.2.5. Управління шихтозавантажувальною машиною повинно бути централізоване та виведене в операторське відділення або кабіну машиніста, конструкція якої повинна забезпечувати візуальний нагляд за основними вузлами машини та зоною її руху.

4.2.6. Схема управління шихтозавантажувальною машиною повинна забезпечувати автоматичне, дистанційне, а також місцеве з кабіни машиніста управління електродвигунами всіх механізмів.

4.2.7. Шихтозавантажувальна машина повинна бути обладнана обмежувачами руху машини і підйому-спуску спушувача.

4.3. Випал свинцевих концентратів

4.3.1. Приміщення агломераційних машин повинні бути обладнані пристроями для гідроприбирання.

4.3.2. Агломераційна машина повинна бути обладнана кнопками для аварійного відключення машини, розташованими у її розвантажувальній частині.

4.3.3. Агломераційна машина повинна бути обладнана автоматизованою системою централізованої подачі мастил з пристроєм контролю за їх надходженням.

4.3.4. Прорізи з боку завантажувальної частини агломераційної машини повинні бути закриті металевими листами.

У завантажувальній частині агломераційних машин у місці перегину стрічки повинна бути встановлена огорожа згідно з вимогами ОСТ 48.264-86 Огородження рухомих частин устаткування. Загальні технічні умови, затвердженого Мінкольорметом СРСР 1986 (НПАОП 27.4-7.15-86).

4.3.5. Холоста гілка агломераційної машини, у тому числі торець з боку завантаження, повинні бути закриті запобіжними щитами.

4.3.6. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з просмоктуванням повітря, повинна мати кожух, виконаний у вигляді знімних або розсувних секцій.

4.3.7. Робоча гілка агломераційної машини, яка працює з нижнім дуттям повітря, повинна бути закрита суцільним герметичним кожухом.

4.4. Загальні положення до плавки шихтових матеріалів

4.4.1. Завантаження в плавильні печі шихтових матеріалів, вологість яких перевищує величину, установлену технологічною інструкцією, не дозволяється.

4.4.2. Перед випуском відповідних розплавів з печей жолоб повинен бути очищений від настилів та добре просушений. Очищення жолоба повинно виконуватися після повного затвердіння розплаву. Після охолодження жолоба повинні бути усунуті його ушкодження.

4.4.3. Жолоби для випуску розплаву повинні мати ухил не нижче 0,06 і бути обладнаними аспіраційною системою. Конструкція укриття повинна дозволяти проводити очищення жолобів від настилів.

4.4.4. Розплав повинен заливатися в сухі ковші та виливниці. Для сушіння ковшів та виливниць повинні бути передбачені відповідні установки.

При пробиванні й очищенні сифона та жолоба випуску чорнового свинцю лом необхідно завчасно прогріти. При відбиранні проби від розплавлених штейну і шлаку необхідно користуватись підігрітою ложкою, побіленою вапном. Усі інструменти - шуровки, захвати, "якорі" тощо, якими користуються при роботі з розплавами, - повинні бути прогрітими та сухими.

4.4.5. Місця розміщення ковшів для прийняття розплаву повинні бути обладнані витяжними системами.

4.4.6. Перехід через жолоби при випусканні розплаву дозволяється тільки по спеціально обладнаних перехідних містках.

4.4.7. Робочі місця випуску та приймання розплаву повинні бути обладнані припливною вентиляцією.

4.4.8. Запірна арматура, установлена на підводах води в кесоновані плити та в кесони, повинна бути замаркована та мати бирку з указівкою номера кесона, плити.

4.4.9. Плановий ремонт печей та газоходів повинен здійснюватись за встановленим графіком, у непередбачених випадках - за наказом роботодавця. Приямки повинні бути гідроізольовані та сухі.

4.4.10. Киснепроводи подачі кисню до печей повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.

Розміщення балонів з киснем у пічному та ливарному прольотах не дозволяється.

Трубки та шланги киснепроводів повинні бути ретельно знежирені. Одяг не повинен бути забруднений мастилами.

Арматура з електроприводом, установлена на киснепроводах, повинна дублюватися арматурою з ручним управлінням.

4.4.11. Не дозволяється палити і приймати їжу на робочих місцях.

4.4.12. Забруднений свинцевим пилом спецодяг не дозволяється відносити з підприємства додому. Зберігати його потрібно на підприємстві у закритих шафах окремо від верхнього одягу.

4.5. Шахтні печі

4.5.1. Колошникова площадка шахтної печі повинна мати не менше двох виходів.

4.5.2. Дуттєві повітропроводи шахтних печей повинні бути обладнані швидкодіючими відсічними пристроями, що перекривають проникнення в них пічних газів при раптовому зниженні тиску дуттєвого повітря.

4.5.3. Виконання робіт у зоні тролейних проводів подачі енергії на транспорт постачання шихти повинно здійснюватись відповідно до вимог інструкції, затвердженої роботодавцем.

4.5.4. Будь-які ремонти та очищення обладнання, механізмів, комунікацій слід виконувати при повній їх зупинці і вивішенні відповідних знаків безпеки.

4.5.5. Не дозволяється пропалювати фурми киснем, щоб запобігти пропаленню кесонів.

4.5.6. Шахтна піч підлягає негайній зупинці в разі прогару кесонів, горна, відстійників, витікання свинцю крізь кладку сифона.

4.5.7. При застосуванні газоподібного палива шахтна піч повинна бути обладнана автоматичним захистом, що забезпечує припинення подачі газу у випадках, передбачених інструкцією з експлуатації печі.

4.6. Електричні печі та електрообігрівані відстійники

4.6.1. Експлуатація електропечей та електровідстійників повинна здійснюватись відповідно до вимог пункту 5.3 цих Правил, ГОСТ "ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты" (ГОСТ 12.1.019-79), Правил експлуатації електрозахисних засобів, затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (НПАОП 40.1-1.07-01), та ГОСТ "ССБТ. Оборудование электротермическое. Печи электрошлакового переплава. Требование безопасности" (далі - ГОСТ 12.2.007.9.8-89).

4.6.2. Кожух електропечі та електровідстійника, їх металоконструкції, які можуть опинитись під напругою, повинні бути заземлені. Струмоведучі частини агрегатів повинні бути огороджені та ізольовані.

4.6.3. Усі робочі площадки обслуговування електропечей та електровідстійників повинні мати покриття з електроізоляційних матеріалів, крім того, площадки біля горна печі та колошникові повинні бути виконані з вогнетривкого матеріалу.

4.6.4. Площадка для обслуговування електродів повинна бути огороджена для запобігання доступу до неї працівників за наявності напруги на електродах. Роботи на площадці слід дозволяти лише при відключеній печі і за наявності в працівників ключа-бирки.

4.6.5. На робочих площадках електропечей та електровідстійників повинна бути передбачена світлова сигналізація, що попереджає персонал про наявність напруги на печі. Уключення печі в роботу повинно супроводжуватись попереджувальним звуковим сигналом. Світлова сигналізація повинна бути зблокована з високовольтним вимикачем.

4.6.6. Механізм підйому та опускання електродів повинен бути обладнаний кінцевими вимикачами.

4.6.7. При збиранні електродів з'єднуючі ніпелі повинні щільно угвинчуватись у гнізда. Ніпелі не повинні мати тріщин або відколів різьби.

4.6.8. Нарощування та перепуск електродів, замір рівня розплаву повинні провадитись при вимкнутій печі.

4.6.9. Струмоведучі шини короткої мережі печі повинні мати огорожу, яка б виключала можливість випадкових доторкувань до шин.

4.6.10. Гнучкий струмопровід короткої мережі в крайньому положенні не повинен торкатися кожуха печі, робочої площадки, металоконструкцій тощо.

4.6.11. Подання охолоджувальної води до вузлів короткої мережі й елементів, які можуть опинитись під напругою, а також відвід її повинні виконуватися неелектропровідними рукавами.

4.6.12. Виймання уламків електродів повинно виконуватися тільки після відключення печі та перевірки на відсутність напруги.

4.6.13. Водоохолоджувані елементи електропечі та електровідстійників, що працюють на проточній воді, перед їх установкою та після ремонту повинні підлягати гідравлічному випробуванню пробним тиском відповідно до вимог ГОСТ 12.2.007.9.8-89. Окремі елементи або групи елементів системи водяного охолодження повинні мати індивідуальні вентилі.

4.6.14. Електропіч необхідно негайно відключити в разі:

замикання струмоведучих частин різних фаз;

замикання струмоведучих частин з металевими конструкціями;

ушкодження струмоведучих шин або заземлювального пристрою кожуха печі;

припинення надходження води для охолодження;

зниження тиску води нижче межі, передбаченої технологічним регламентом, або підвищення температури води у пристроях, що охолоджуються, вище допустимої межі;

ушкодження або неефективної дії відсмоктувальної вентиляції;

поломки електродів;

появи диму в пускорегулювальній апаратурі;

прориву розплаву.

4.7. Грануляція шлаку

4.7.1. Грануляційний басейн повинен бути розташований поза цехом і огороджений.

4.7.2. Жолоб, що подає шлак на грануляцію, повинен бути обладнаний укриттям, підключеним до аспіраційного обладнання, що забезпечує безперервне вилучення пари з жолоба.

4.7.3. При використанні замість жолоба металевої розбірної труби повинна бути забезпечена доступність прочищення труби від можливих нагромаджень і забивок шлаком.

4.7.4. Тиск і витрати води, що надходить на грануляцію, повинні забезпечити гранулювання шлакового струменя і безперервне транспортування гранульованого шлаку по жолобу (трубі) на всій його відстані до басейну.

4.7.5. Під час випуску шлаку на грануляцію не дозволяються роботи в складі обробки сировини та інші роботи на відстані 30 м від басейну, а також прохід людей. Для запобігання порушенням на цей час повинен бути виставлений пост.

4.8. Металургійні ковші й ємності

4.8.1. Стандартні металургійні ємності повинні відповідати технічним умовам заводу-виробника.

4.8.2. Усі види металургійних ємностей (ковші, котелки, виливниці, шлакові чаші, кюбелі, піддони, совки) після виготовлення або ремонту підлягають огляду. Кожна ємність повинна бути промаркована з позначкою порядкового номера, вантажопідйомності та використовуватись за призначенням.

4.8.3. Провушини (цапфи) ємностей слід виготовляти у відповідності до технічних умов. Зношення цапф за всіма замірами не повинне перевищувати 10% від первісних їх розмірів. Не рідше одного разу на рік цапфи ковшів та виливниць повинні перевірятися методом неруйнівного контролю.

4.8.4. Не дозволяється використовувати металургійні ємності, які мають раковини, тріщини в стінках та в місцях кріплення цапф, деформовані та ті, що мають хитання цапф в тілі ємностей.

4.8.5. Нарощування ковша для підвищення його місткості не дозволяється.

4.8.6. Транспортування ємностей вантажопідйомними кранами повинне провадитись за допомогою траверси, яка відповідає технічним умовам на їх виробництво. Залишати траверсу на ковші або притуляти її до ковша не дозволяється.

4.8.7. При переміщенні металургійних ємностей наземним способом (платформи, візки тощо) повинна проводиться перевірка їх стійкості перед транспортуванням.

4.8.8. Ємності повинні встановлюватися в спеціально відведених місцях.

4.8.9. Зливні носки ковшів повинні бути нижче їх кромки та не мати прогарів.

4.8.10. Рівень розплаву в ковшах повинен бути на 20 см нижче верхньої кромки, рівень свинцю у котелках - на 10 см.

4.9. Рафінування свинцю

4.9.1. Розподільчі пристрої і струмоведучі шини до секцій ніхромових нагрівників для обігріву котла повинні бути огороджені. Знімна огорожа повинна бути з пристроєм, що вимикає струм.

4.9.2. Переливні з котла в котел жолоби повинні бути герметично закриті.

4.9.3. Проводити ремонтні роботи на мішалках, насосах та іншому обладнанні, розташованому на діючих рафінувальних котлах, не дозволяється.

4.9.4. Розкривання барабанів з лугами та подрібнення останніх повинні бути механізовані і проводитися в місцях, що передбачені для цих цілей, із застосуванням відповідних індивідуальних засобів захисту.

4.9.5. Інструмент, що застосовується при роботі з металевим натрієм, повинен бути безіскровим. Не дозволяється проведення вогневих робіт поблизу місцезнаходження металевого натрію, попадання на нього води. При роботі з металевим натрієм слід дотримуватись вимог ГОСТ "ССБТ. Пожаровзрывобезопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения" (ГОСТ 12.1.044-89) і НПАОП 0.00-5.12-01.

4.10. Виробництво цинку

4.10.1. Випалювальні печі, газоходи, котли-утилізатори та інше обладнання повинні бути герметизовані.

4.10.2. Робочі й оглядові вікна печі повинні щільно закриватися дверцятами (кришками) й ущільнюватись теплостійкими матеріалами.

4.10.3. Конструкція пальників або форсунок, що використовуються для розігріву печі, повинна забезпечити швидке та безпечне вилучення їх з печі після її пуску.

4.10.4. Конструкція пристрою для подачі матеріалів у піч повинна забезпечити дозоване безперервне завантаження з автоматичним або дистанційним регулюванням.

4.10.5. Вивантаження і транспортування продуктів випалу повинно бути механізовано.

4.10.6. Очистка зливників для випуску випаленого матеріалу та пилу, а також боровів і газоходів повинна бути механізована. При вимушеному застосуванні ручної очистки роботи повинні проводитися спеціально навченим персоналом у відповідності до інструкції, затвердженої роботодавцем.

4.10.7. Система управління повинна забезпечувати роботу печі як у ручному, так і в автоматичному режимі. Контрольно-вимірювальні прилади, за показами яких проводиться автоматичне або ручне управління роботою печі, повинні бути винесені на загальний пульт управління, розташований в окремому приміщенні.

4.10.8. Опори обертових печей повинні бути забезпечені обслуговувальними площадками, які огороджені поручнями.

4.10.9. Топки печей киплячого шару повинні бути герметизовані.

4.10.10. Розмір площадок для обслуговування топок обертових печей і печей киплячого шару повинен забезпечувати відхід працівників від топок на відстань не менше 5,0 м.

4.10.11. Для безперервного відсмоктування газів з печей повинен бути передбачений резервний ексгаустер.

4.10.12. Розпал топок, а також пуск і зупинка печей випалу матеріалів повинні проводитися у відповідності до вимог інструкції з експлуатації і технологічної інструкції, затверджених роботодавцем.

4.10.13. Експлуатація печей при порушеннях манометричного режиму, установленого технологічною інструкцією, не дозволяється.

4.10.14. Порядок вимикання печей в аварійних ситуаціях (припинення циркуляції води в котлі-утилізаторі, прогорання теплоприймальних елементів котла з протіканням води тощо) повинен визначатись інструкцією, затвердженою роботодавцем.

4.11. Гідрометалургійний переділ цинкового виробництва

4.11.1. Апаратура гідрометалургійного виробництва повинна встановлюватись на фундаменти, що виступають над рівнем підлоги не менше 0,1 м.

4.11.2. Фундаменти апаратів повинні виконуватись з кислотостійкого матеріалу.

4.11.3. Апаратура, установлена у виробничих приміщеннях, повинна мати антикорозійний захист зовнішніх поверхонь.

4.11.4. Підлога, стічні канави, збірні зумпфи повинні мати гідроізоляцію. Канави повинні бути закриті кришками (ґратами).

4.11.5. Гідрометалургійне обладнання, трубопроводи, які не використовуються в технологічному процесі в результаті зміни технологічної схеми або за інших причин, повинні бути демонтовані або роз'єднані з діючою системою видимим розривом. Кінці роз'єднаних трубопроводів повинні бути надійно заглушені.

4.11.6. При вилуговуванні недогарка, пилу та оксидів у пачуках повинно бути передбачене подання звукового або світлового сигналу, який попереджує про зниження тиску повітря нижче встановленого рівня.

4.11.7. Конструкція лотків, жолобів і бакової апаратури повинна виключати можливість переливів пульпи на робочу площадку і корпус апарата.

4.11.8. Розмел марганцевої руди повинен проводитися мокрим способом.

4.11.9. Оглядові люки бакової апаратури повинні бути обладнані запобіжними ґратами та кришками.

4.11.10. Робоча запірна арматура для пари та повітря повинна бути розташована на площадках апаратів з пристроями для перемішування.

4.11.11. На дільниці вилуговування, яка належить до категорії особливо електронебезпечних, повітря має підвищену вологість. У зв'язку з цим слід застосовувати переносні лампи з напругою не більше 12 В.

4.11.12. В апаратах мідно-кадмієвої очистки можливі виділення та загоряння водню. Вогонь в апараті (агітаторі) слід гасити вогнегасником.

4.11.13. Подання підкислених розчинів на мідно-кадмієву очистку не дозволяється.

4.11.14. У випадках порушення технології вилуговування можливе виділення в атмосферу цеху арсенистого водню, який утворюється при одночасній наявності в розчині арсену, вільної кислоти і металів. Тому в місцях можливого його виділення слід розвішувати паперові індикатори. Їх потемніння свідчить про наявність в атмосфері арсенистого водню, необхідність негайного виведення людей в безпечну зону та провітрювання приміщення. Паперові індикатори слід замінювати кожного разу після зміни їх забарвлення і щодоби, якщо забарвлення не змінилось.

4.12. Електроліз цинку

4.12.1. Розміщення, будова й експлуатація електролізних установок повинні відповідати пункту 3.2 та пункту 3.15 цих Правил.

4.12.2. Вантажопідйомні механізми, що обслуговують електролізні ванни, повинні мати триступеневу електроізоляцію.

4.12.3. Подавання розчину у ванну повинно проводитися по трубопроводах, жолобах і рукавах з неелектропровідного матеріалу.

4.12.4. Металеві каркаси жолобів повинні мати електроізоляційні розриви, а саме:

а) уздовж ванн - між кожними двома ваннами;

б) поперек цеху - між кожними двома рядами ванн.

4.12.5. Корпус ванни повинен бути гідроізольований. Експлуатація ванни з пошкодженою гідроізоляцією не дозволяється.

4.12.6. Ізолятори під ваннами і обслуговувальними площадками повинні бути захищені від попадання на них розчинів при переливах. Місця їх розміщення повинні бути освітлені і доступні для їх очищення.

4.12.7. Електролізні цехи та відділення повинні бути обладнані пристроями контролю ізоляції, зблокованими з поданням світлового і звукового сигналів.

4.12.8. Для зменшення виділень аерозолів сірчаної кислоти і сульфату цинку з ванн поверхня електроліту повинна мати захисне покриття з піноутворювачів.

4.12.9. Електролізні цехи і відділення повинні бути обладнані пристроєм аварійного вимикання серії ванн на підстанції при розриві електричного ланцюга на серії.

4.12.10. Перемички для вимикання ванн повинні бути розраховані на допустиму силу струму і зберігатись на спеціальних стелажах.

4.12.11. Підвальні поверхи цехів електролізу повинні бути обладнані світильниками із ступенем захисту у відповідності до вимог ГОСТ "ССБТ. Лампы электрические. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.13-88) та СНиП "Естественное и искусственное освещение. Строительные нормы и правила. Нормы проектирования", затверджених Держбудом СРСР 27.06.79 (далі - СНиП II-4-79).

4.12.12. Огляд і чищення ізоляторів повинні проводитись з площадок та драбин, ізольованих від підлоги.

4.12.13. В електролізних цехах та відділеннях повинен бути передбачений контроль величини опору ізоляції технологічного обладнання. Схема контролю та періодичність замірів установлюються інструкцією, затвердженою роботодавцем.

4.12.14. Електролізні ванни повинні бути пронумеровані. Номер повинен бути добре видимим, відповідати порядковому номеру на схемі (плані) розміщення обладнання.

4.12.15. Висота стоп катодного цинку не повинна перевищувати 0,8 м.

4.13. Вельцювання

4.13.1. Привідний механізм вельц-печі повинен бути обладнаний аварійним двигуном, який живиться від незалежного джерела струму.

4.13.2. Вельц-печі повинні бути обладнані приладами контролю та сигналізації поздовжнього зміщення печі.

4.13.3. У схемі управління вельц-печі повинно бути передбачене аварійне вимикання приводу з робочого місця біля її розвантажувального вузла.

4.14. Опалення металургійних агрегатів

4.14.1. При використанні як палива природного газу повинні виконуватись вимоги НПАОП 0.00-1.20-98 та Правил техніки безпеки при експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, затверджених Головдерженергонаглядом Міненерго СРСР 15.06.72 (НПАОП 0.00-1.22-72).

4.14.2. В інструкціях виробника з експлуатації металургійного обладнання повинні бути передбачені вимоги, що забезпечують безпечне обслуговування систем опалення агрегатів.

4.14.3. Розміщувати баки з мазутом над печами, котлами та іншим обладнанням з підвищеною температурою не дозволяється.

4.14.4. Витратні паливні баки повинні бути обладнані приладами контролю температури мазуту, рівнемірами, що забезпечують автоматичне регулювання рівня палива в баках, витяжними трубами із запобіжними латунними скельцями для виводу пари палива, системою аварійного спуску палива в резервні ємності і переливними трубопроводами.

4.14.5. Паливопроводи, паропроводи, супутники-паропроводи й арматура повинні бути теплоізольовані.

4.14.6. Підігрівання мазуту в баках повинно проводитися парою або гарячою водою до температури, установленої проектом для даної марки мазуту. Баки повинні бути обладнані приладами контролю температури.

4.14.7. Користуватись відкритим вогнем поблизу паливних баків і в приміщеннях, де встановлені такі ємності, не дозволяється.

4.15. Охолодження металургійних агрегатів

4.15.1. Водоохолоджувані елементи металургійних агрегатів перед їх установленням та після ремонту повинні піддаватись гідравлічним випробуванням пробним тиском, який перевищує робочий в 1,5 раза. Дозволяється встановлювати за технічних умов на окремі види печей та елементів більше перевищення пробного тиску.

4.15.2. З'єднання водоохолоджуваних елементів повинно допускати можливість роз'єднання окремих елементів з системою охолодження.

4.15.3. Вода, що подається для охолодження, повинна бути очищена від механічних домішок. Температура води, що відходить від водоохолоджуваних елементів, повинна бути нижче температури випадання осадів тимчасової жорсткості і передбачена в технологічному регламенті.

4.15.4. Запірна арматура для вимикання окремих водоохолоджуваних елементів і магістралей системи охолодження агрегату повинна бути розміщена в доступних і безпечних для обслуговування місцях. Запірна арматура, що встановлюється на підводах води в кесони, повинна бути замаркована і мати бирку із зазначенням номера кесона у відповідності до схеми розташування кесонованих елементів.

4.15.5. Охолоджувані елементи повинні періодично оглядатися і при необхідності очищатися.

4.15.6. В елементах, порушення нормального охолодження яких пов'язане з можливістю їх ушкодження або небезпекою для обслуговуючого персоналу, система водяного охолодження повинна бути обладнана приладами контролю температури охолоджувальної води, зблокованими із сигналізацією, яка спрацьовує при підвищенні температури води, що відходить, вище встановленого рівня, а також при раптовій зупинці циркуляції води.

4.15.7. Для контролю за системою охолодження агрегату повинен бути встановлений водозбірник. Улаштування та розміщення водозбірників повинні дозволяти обслуговуючому персоналу бачити струмені води.

4.16. Виробництво свинцю та цинку повинно бути забезпечено безперервним постачанням електроенергії, води, пари, стисненого повітря та інертного газу з необхідними параметрами.

4.17. За надійністю електропостачання виробництво свинцю та цинку належить до першої категорії.

До споживачів першої категорії електропостачання належать: печі електроопору, шахтні, електролізери, крани мостові та інші вантажопідйомні машини та механізми, насоси вакуумні, насоси для перекачування кислот та лугів, електрообладнання контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, електродвигуни вентиляційних, газоочисних та аспіраційних установок, аварійне освітлення виробничих приміщень.

До споживачів особливої групи першої категорії надійності електропостачання належать насоси для подавання технічної та м'якої води в кесони та апарати випарного охолодження.

До споживачів другої категорії належать печі індукційні, вельцювання, киплячого шару, дробарки, млини, преси, агітатори та сепаратори, куби-випарювачі.

4.18. У місцях підвищеної небезпеки та біля обладнання, що викликає небезпеку травматизму працівників, повинні бути вивішені попереджувальні плакати, знаки безпеки або влаштована звукова і світлова сигналізація.

5.1. Між корпусами цехів виробництва свинцю та цинку для перевезення металевих, штейнових, шлакових розплавів, кислотних та лужних речовин, зливків свинцю і цинку повинні бути передбачені спеціальні дороги, транспортні коридори, криті галереї, які зв'язують відповідні відділення виробництва свинцю та цинку.

5.2. Територія та приміщення виробництва свинцю та цинку повинні мати знаки безпеки згідно з вимогами ГОСТ 12.4.026-76.

5.3. На всіх приміщеннях виробництва свинцю та цинку повинні бути позначені їх категорії і клас, визначені згідно з вимогами Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 06.10.97 N 257, зареєстрованих в Мін'юсті України 13.01.98 за N 11/2451 (зі змінами) (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

5.4. Підлоги у будівлях діючих виробництв повинні бути:

жаростійкими у відділенні електропечей біля льотки та на майданчиках охолодження;

кислотостійкими та безіскровими у відділенні вилуговування недогарка в агітаторах;

жаростійкими та кислотостійкими у відділенні електролізу;

жаростійкими на майданчику для обслуговування льотки шахтних печей;

жаростійкими на дільниці печей Вітеріля біля завантажувально-розвантажувальних вікон;

безіскровими у відділеннях електролізу, рафінування свинцю;

негорючими на всіх ділянках виробництва свинцю, цинку, цинкових білил;