• Посилання скопійовано
Документ підготовлено в системі iplex

Про затвердження Державних санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до влаштування та експлуатації рентгенівських кабінетів і проведення рентгенологічних процедур"

Міністерство охорони здоровя України  | Наказ, Схема, Протокол, Картка, Форма типового документа, Норми, Правила від 04.06.2007 № 294
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Схема, Протокол, Картка, Форма типового документа, Норми, Правила
  • Дата: 04.06.2007
  • Номер: 294
  • Статус: Документ діє
  • Посилання скопійовано
Реквізити
  • Видавник: Міністерство охорони здоровя України
  • Тип: Наказ, Схема, Протокол, Картка, Форма типового документа, Норми, Правила
  • Дата: 04.06.2007
  • Номер: 294
  • Статус: Документ діє
Документ підготовлено в системі iplex
3.4. Значення радіаційного виходу Н береться з технічної документації на конкретний рентгенівський випромінювач і обов'язково перевіряється прямими вимірюваннями (перед уведенням в експлуатацію нового випромінювача й далі не рідше 1 разу на 2 роки).
На етапі проектування стаціонарного захисту для нового кабінету за відсутності необхідних даних значення радіаційного виходу Н береться із таблиці 1 додатка 6, де представлені значення радіаційного виходу в залежності від постійної напруги на трубці.
3.5. Значення робочого навантаження W у залежності від типу й призначення рентгенівського апарата наведені в таблиці 2 пункту 3.7. Вони розраховані, виходячи з регламентованої тривалості проведення рентгенологічних досліджень при номінальних стандартизованих значеннях анодної напруги.
3.6. Коефіцієнт спрямованості № ураховує імовірність напрямку первинного пучка ікс-випромінювання. У напрямку первинного пучка рентгенівського випромінювання значення N приймають рівним 1. Для апаратів з джерелом випромінювання, яке рухається під час одержання зображення (комп'ютерний і традиційний томографи, панорамний томограф, сканувальні апарати), значення N приймають рівним 0,1. У всіх інших напрямках, куди потрапляє тільки розсіяне випромінювання, значення N приймають рівним 0,05.
3.6.1. При використанні дозиметричних приладів необхідно звертати увагу на одиниці, у яких вони відкалібровані, та враховувати це при розрахунках, виходячи з того, що для енергії рентгенівського проміння між одиницями експозиційної дози та поглинутої й еквівалентної доз у біологічній тканині в точці вимірювання можна прийняти таке співвідношення:
1 Р =~ 1 рад (0,96 рад) = 1 бер або 1 мР =~ 10 мкГр = 10 мкЗв.
3 4
(1 Гр = 10 мГр = 100 рад; 1 рад = 10 мГр = 10 мкГр;
3 4
1 Зв = 10 мЗв = 100 бер; 1 бер = 10 мЗв = 10 мкЗв).
3.7. Стандартизовані значення робочого навантаження W та анодної напруги U, що використовуються при розрахунку стаціонарного захисту рентгенівського кабінету:
Таблиця 2
Рентгенівська апаратураРобоче навантаження, W (мА x хв/тижд)Анодна напруга, кВ
Рентгенофлюорографічний апарат з люмінесцентним екраном та оптичним переносом зображення, плівковий і цифровий1000100
Рентгенофлюорографічний малодозовий апарат зі сканувальною лінійкою детекторів і цифровою обробкою зображення2000100
Рентгенофлюорографічний малодозовий апарат з ПРЗ, ПЗЗ-матрицею і цифровою обробкою зображення50100
Рентгенодіагностичний апарат з цифровою обробкою інформації1000100
Рентгенодіагностичний комплекс із повним набором штативів (1-ше , 2-ге і 3-тє робочі місця)1000100
Рентгенівський апарат для флюороскопії (1-ше робоче місце - поворотний стіл-штатив (ПСШ)):1000100
Рентгенівський апарат для рентгенографії (2-ге і 3-тє робочі місця, стіл знімків і стійка знімків)1000100
Ангіографічний комплекс400100
Комп'ютерний томограф400125
Хірургічний пересувний апарат з ПРЗ200100
Палатний рентгенівський апарат20090
Рентгеноурологічний стіл40090
Рентгенівський апарат для літотрипсії20090
Мамографічний апарат20040
Рентгенівський апарат для планування променевої терапії (симулятор)200100
Апарат для близькодистанційної ікс-терапії5000100
Апарат для дальнодистанційної ікс-терапії12000250
Остеоденситометр для всього тіла200номінальна
Остеоденситометр для кінцівок10070
Остеоденситометр для всього тіла і його частин з використанням широкого пучка випромінювання та двомірного цифрового детектора50номінальна
При комплектуванні флюорографів захисною кабіною розрахунок захисту приміщень проводиться з урахуванням послаблення рентгенівського випромінювання захисним матеріалом флюорографічної кабіни, указаного в експлуатаційній документації на апарат.
Для інших апаратів, що не зазначені вище, а також при нестандартному застосуванні перелічених типів апаратів у W розраховують за значенням фактичної експозиції при стандартизованих значеннях анодної напруги. Для апаратів, у яких максимальна анодна напруга нижча від указаних у таблиці, при розрахунках і вимірюваннях необхідно використовувати максимальну напругу, зазначену в технічній документації на апарат.
3.8. Регламентовані рівні ДПД при проектуванні стаціонарного захисту рентгенівського кабінету, значення коефіцієнтів зайнятості q, змінності n, тривалості опромінювання tp та ЛД для приміщень різного призначення та території:
Таблиця 3
Приміщення, територіяДПДq, відн. Од.№, відн. Одtp , год/ рікЛД, мЗв/ рік
мкЗв/ годмР/ год
Приміщення постійного перебування осіб категорії А (процедурна, кімната управління, кімната готування барію, фотолабораторія, ординаторська тощо)131,311150020
Приміщення, суміжні по вертикалі й горизонталі з процедурною рентгенівського кабінету, що мають постійні робочі місця осіб категорії Б1,00,111,320002
Приміщення, суміжні по вертикалі й горизонталі з процедурною рентгенівського кабінету без постійних робочих місць (хол, гардероб, сходовий майданчик, коридор, кімната тощо)4,00,40,251,320002
Приміщення епізодичного перебування осіб категорії Б (технічний поверх, підвал, горище тощо)161,60,061,320002
Палати стаціонару, суміжні по вертикалі й горизонталі з процедурною рентгенівського кабінету1,30,130,25230001
Територія, що прилягає до зовнішніх стін процедурної рентгенівського кабінету2,80,280,12230001
Житлові приміщення, суміжні з процедурною рентгеностоматологічного кабінету0,30,031230001
3.9. На підставі розрахованих значень кратності ослаблення (К) визначають необхідні величини свинцевих еквівалентів елементів стаціонарного захисту. У таблиці 2 додатка 6 наведено значення свинцевих еквівалентів у залежності від значень кратності ослаблення (К) у діапазоні напруг на рентгенівській трубці від 50 до 250 кВ.
3.10. Захисні характеристики (свинцеві еквіваленти) основних будівельних і спеціальних захисних матеріалів наведено в таблицях 2-5 додатка 6.
3.11. Для виготовлення стаціонарного захисту можуть бути використані будь-які будівельні матеріали, що мають необхідні конструкційні й захисні характеристики та відповідають екологічним і санітарно-гігієнічним вимогам.
3.12. При застосуванні матеріалів, не перелічених у таблицях 2-5 додатка 6, необхідно мати дані виробника про їх захисні властивості чи визначити захисні характеристики в акредитованих на це організаціях з використанням контрольних зразків.
3.13. Розрахунок захисту для двох чи більше рентгенівських апаратів, установлених в одній процедурній, проводять для кожного апарата. Необхідні кратність ослаблення і товщину захисних огороджень вибирають, виходячи з найбільш жорстких умов.
3.14. При проектуванні стаціонарного захисту процедурної рентгенівського кабінету в залежності від конструктивних особливостей і технології використання конкретного апарата необхідно виділити ділянки, для яких розрахунок захисту проводять на ослаблення первинного пучка ікс-випромінювання. Решта площі стаціонарного захисту має забезпечувати ослаблення тільки розсіяного проміння. Для остеоденситометрів, комп'ютерних томографів, мамографів, флюорографів, ортопантомографів розрахунок стаціонарного захисту проводять тільки від розсіяного випромінювання.
3.15. У процедурних рентгенівського кабінету, у яких підлога розташована безпосередньо над ґрунтом чи стеля розміщена безпосередньо під дахом, захист від випромінювання в цих напрямках не передбачається.
4. Вимоги до пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту
4.1. З метою забезпечення безпеки персоналу й пацієнтів використовуються пересувні та індивідуальні засоби радіаційного захисту, мінімальний перелік обов'язкових засобів радіаційного захисту наведений у додатку 7.
4.2. Зазначеними засобами захисту мають бути оснащені всі рентгенівські кабінети відповідно до видів рентгенологічних процедур, які в них проводять.
4.3. До пересувних засобів радіаційного захисту належать:
велика захисна ширма персоналу з оглядовим вікном (одно-, дво-, тристулкова), призначена для захисту всього тіла людини в положенні стоячи;
мала захисна ширма персоналу, призначена для захисту нижньої частини тіла людини в положенні сидячи;
мала захисна ширма пацієнта, призначена для захисту нижньої частини його тіла;
екран захисний поворотний, призначений для захисту окремих органів пацієнта в положенні стоячи, сидячи й лежачи.
4.4. До індивідуальних засобів радіаційного захисту належать:
шапочка захисна для захисту голови;
окуляри захисні для захисту очей;
комір захисний для захисту щитоподібної залози й області шиї;
накидка захисна (пелерина) для захисту плечового пояса й верхньої частини грудної клітки;
фартух захисний однобічний - важкий і легкий для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін);
фартух захисний двосторонній для захисту тіла спереду від горла до гомілок (на 10 см нижче колін), уключаючи плечі й ключиці, а ззаду - від лопаток, уключаючи кістки таза, сідниці, й збоку до стегон (не менше ніж на 10 см нижче поперека);
фартух захисний стоматологічний для захисту передньої частини тіла, включаючи гонади, тазові кістки й щитоподібну залозу при дентальних дослідженнях чи дослідженні черепа;
жилет захисний для захисту спереду і ззаду органів грудної клітки від плечей до поперека;
фартух для захисту гонад і кісток таза (захист статевих органів) з боку пучка випромінювання;
спідниця захисна (важка і легка) для захисту з усіх боків ділянки гонад і кісток таза, для дорослих довжина не менше 35 см;
рукавички захисні для захисту кистей рук і зап'ясть, нижньої половини передпліччя;
захисні пластини (у вигляді наборів різної форми) для захисту окремих ділянок тіла;
засоби захисту чоловічих і жіночих гонад.
При дослідженні дітей використовують перелічені вище набори захисного одягу відповідного розміру для різних за віком груп, у тому числі спеціальні засоби: підгузник (трусики), пелюшка, пелюшка з отвором для захисту всього тіла, крім частини, яку опромінюють.
4.5. Ефективність захисту пересувних засобів радіаційного захисту персоналу й пацієнтів, виражена в значенні свинцевого еквівалента, не повинна бути менше наведених значень:
Таблиця 4
Найменування пересувних засобів радіаційного захистуМінімальне значення свинцевого еквівалента, мм Pb
Велика захисна ширма0,25
Мала захисна ширма лікаря0,50
Мала захисна ширма пацієнта0,50
Екран захисний поворотний0,50
4.6. Ефективність захисту індивідуальних засобів радіаційного захисту персоналу й пацієнтів, виражена в значенні свинцевого еквівалента, не повинна бути менше наведених значень:
Таблиця 5
Найменування засобів індивідуального захистуМінімальне значення свинцевого еквівалента, мм Pb
Фартух захисний однобічний важкий0,35
Фартух захисний однобічний легкий0,25
Фартух захисний двосторонній:
передня поверхня
уся інша поверхня

0,35
0,25
Фартух захисний стоматологічний0,25
Накидка захисна (пелерина)0,35
Комір захисний0,35
Спідниця захисна:
важка
легка

0,5
0,35
Фартух для захисту гонад:
важкий
легкий

0,5
0,35
Жилет захисний:
передня поверхня
важкий
легкий
решта поверхні
важкий
легкий


0,35
0,25

0,25
0,15
Шапочка захисна (уся поверхня)0,25
Окуляри захисні0,25
Рукавички захисні:
важкі
легкі

0,25
0,15
Захисні пластини (у вигляді наборів різної форми)0,5-1,0
Підгузник (трусики), пелюшка, пелюшка з отвором0,35
4.7. Контроль ефективності індивідуальних і пересувних засобів захисту повинен проводитися не рідше 1 разу на 2 роки силами територіального рентгенорадіологічного відділу. Керівник медичного закладу повинен забезпечити та контролювати своєчасність проведення перевірок засобів захисту та термінів їх використання.
4.8. На всіх засобах захисту повинні бути штампи чи позначки, що свідчать про їх свинцевий еквівалент і дату перевірки. Користуватися засобами захисту без зазначеного маркування заборонено.
4.9. Усі індивідуальні засоби захисту, які вміщують свинець, повинні бути зачохлені, а пересувні - покриті фарбою для попередження попадання свинцю в навколишнє середовище та організм людини.
4.10. Керівник медичного закладу повинен забезпечити кожний рентгенівський кабінет набором пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту.
5. Вимоги до забезпечення радіаційної безпеки персоналу
5.1. Радіаційна безпека персоналу рентгенівського кабінету забезпечується конструкцією рентгенівських апаратів, проектними рішеннями, використанням стаціонарних, пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту, оптимальною організацією роботи кабінету, оптимальними умовами проведення рентгенологічних досліджень та здійсненням постійного радіаційного контролю.
5.2. До роботи з експлуатації рентгенівського апарата допускаються особи не молодші 18 років, які мають документ про спеціальну підготовку, пройшли інструктаж та перевірку знань з правил радіаційної безпеки, а також нормативних документів та інструкцій з охорони праці, що діють у закладі.
5.3. Керівник лікувально-профілактичного закладу зобов'язаний організувати проведення попереднього (до прийняття на роботу) і щорічних періодичних медичних оглядів осіб, які наказом по лікувально-профілактичному закладу віднесені до категорії А. До роботи допускають тільки тих осіб, які не мають медичних протипоказань.
5.4. При виявленні відхилень у стані здоров'я, що перешкоджають продовженню роботи в рентгенівському кабінеті, питання про тимчасове чи постійне переведення цих осіб на іншу роботу поза контактом з випромінюванням вирішується керівником лікувально-профілактичного закладу в кожному конкретному випадку індивідуально.
5.5. Для вагітних співробітниць керівник закладу зобов'язаний створити необхідні умови праці відносно професійного опромінення (у відповідності до вимог підпункту 5.6.1 НРБУ-97 відповідно до наданого медичного висновку.
5.6. Система інструктажу й перевірки знань з охорони праці та радіаційної безпеки включає:
вступний інструктаж - до прийняття на роботу;
первинний - на робочому місці;
повторний - не рідше одного разу на квартал;
позаплановий - при зміні характеру робіт (зміні устаткування рентгенівського кабінету, методики обстеження чи лікування тощо), після радіаційної аварії, нещасного випадку. Порядок навчання та перевірки знань з питань охорони праці здійснюються відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Мін'юсті 15.02.2005 за № 231/10511.
5.7. Осіб, які проходять стажування та спеціалізацію в рентгенівському кабінеті, а також студентів вищих медичних навчальних закладів I та II рівнів акредитації допускають до роботи тільки після проходження вступного й первинного інструктажів з охорони праці та радіаційної безпеки. Для студентів і учнів, навчання яких пов'язане з джерелами іонізуючих випромінювань, річні дози мають бути не вище значень, установлених для осіб категорії Б.
5.8. Реєстрація проведення інструктажу персоналу категорії А з радіаційної безпеки здійснюється в спеціальних журналах, форма яких наведена у додатку 8, з охорони праці в журналах за формами, наведеними у додатках 5 та 6 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірку знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15 , зареєстрованого у Мін'юсті 15.02.2005 за № 231/10511.
5.9. У рентгенологічних дослідженнях, що супроводжуються маніпуляціями, проведення яких не входить у посадові обов'язки персоналу рентгенівського кабінету, можуть брати участь інші фахівці (стоматологи, хірурги, урологи, ортопеди-травматологи тощо), які пройшли інструктаж та навчені безпечним методам роботи, у тому числі забезпеченню радіаційної безпеки пацієнта.
5.10. Про порушення в роботі апарата, несправності засобів захисту, порушення пожежної безпеки персонал зобов'язаний негайно сповістити керівника закладу охорони здоров'я. За недотримання порядку проведення рентгенологічних досліджень, порушення інструкцій і правил безпеки персонал рентгенівського кабінету та керівник лікувально-профілактичного закладу, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства.
5.11. Рентген-лаборант не має права обслуговувати два чи більше водночас рентгенівських апаратів, що працюють, навіть у разі розташування їхніх пультів управління в одній кімнаті.
5.12. Під час проведення рентгенографії та рентгенотерапії персонал з кімнати управління через оглядове вікно чи іншу систему спостереження повинен стежити за станом пацієнта, подаючи йому необхідні команди через переговорний пристрій. При відсутності пультової дозволяється перебування персоналу в процедурній при роботі: флюорографічного апарата з захисною кабіною, кісткового денситометра, мамографа й рентгеностоматологічного апарата. При цьому застосування індивідуальних засобів захисту персоналу обов'язкове відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду України від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
( Пункт 5.12 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
5.13. Під час рентгенологічного дослідження лікар-рентгенолог повинен дотримуватися тривалості перерв між включеннями високої напруги відповідно до технічної документації виробника, стежити за вибором оптимальних фізико-технічних режимів (анодна напруга, анодний струм, експозиція, товщина фільтрів, розмір діафрагми, компресія, відстань фокус - шкіра та ін.), проводити пальпацію дистанційними інструментами (дистинктори тощо).
5.14. Заборонено перебування в процедурній осіб, які не мають прямого відношення до рентгенологічного дослідження.
5.15. При проведенні рентгенографії в палатах обов'язково застосовуються індивідуальні засоби захисту персоналу та хворих. Персонал та хворі повинні розташовуватися на максимально можливій відстані від палатного рентгенівського апарата.
5.16. У разі виникнення позаштатних (аварійних) ситуацій персонал повинен діяти відповідно до інструкції з радіаційної безпеки щодо ліквідації радіаційних аварій.
До позаштатних ситуацій у рентгенівському кабінеті належать:
пошкодження радіаційного захисту апарата або кабінету;
коротке замикання та обрив у системах електроживлення;
замикання електричного ланцюга через тіло людини;
механічна поломка елементів рентгенівського апарата;
поломка систем водопостачання, каналізації, опалення і вентиляції;
аварійний стан стін, підлоги та стелі;
пожежа.
5.17. Персонал зобов'язаний володіти прийомами надання першої медичної допомоги, знати адреси й телефони організацій та осіб, яким повідомляють про виникнення аварій.
6. Вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів і населення
6.1. Призначати пацієнтові рентгенологічну процедуру може тільки лікуючий лікар за обґрунтованими клінічними показаннями. Лікарі, які призначають і виконують рентгенологічні процедури, повинні знати очікувані рівні доз опромінення пацієнтів, можливі реакції організму й ризики віддалених наслідків.
6.2. Пацієнту надається повна інформація про очікувану чи отриману ним дозу опромінення і про можливі наслідки. Право на прийняття рішення про застосування рентгенологічної процедури з діагностичною, профілактичною, терапевтичною чи дослідницькою метою надається пацієнтові чи його законному представникові.
6.3. Пацієнт має право відмовитися від медичних рентгенологічних досліджень, за винятком профілактичних, що проводяться з метою виявлення інфекційних захворювань.
6.4. Відповідальним за проведення рентгенологічного дослідження є лікар-рентгенолог, який приймає остаточне рішення про доцільність, обсяг і вид дослідження. У разі відсутності лікаря-рентгенолога рішення приймає лікар, який призначив рентгенологічне дослідження.
6.5. Лікар-рентгенолог має право відмовити пацієнтові в проведенні рентгенологічного дослідження, якщо воно необґрунтовано призначене (відсутність діагнозу, наявність протипоказань тощо), при цьому слід попередньо поінформувати про це лікуючого лікаря та зафіксувати мотивовану відмову в історії хвороби (амбулаторній картці).
6.6. При проведенні рентгенологічних досліджень лікар-рентгенолог (чи рентген-лаборант) зобов'язаний зареєструвати значення індивідуальної ефективної дози пацієнта в картку обліку дозових навантажень пацієнта при рентгенологічних дослідженнях, форма якої наведена у додатку 9 (картку вклеюють у медичну картку амбулаторного хворого чи історію розвитку дитини), а також у журналі обліку щоденних рентгенологічних досліджень.
При виписуванні хворого зі стаціонару або після рентгенологічного дослідження в спеціалізованих медичних закладах значення дозового навантаження вносять у виписку. Потім дозу переносять до карти обліку дозових навантажень медичної картки амбулаторного хворого (історії розвитку дитини).
Інформація щодо дози опромінення пацієнтів зберігається в архівах медичних закладів протягом 50 років.
6.7. З метою запобігання необґрунтованому опроміненню при направленні хворого на повторне рентгенологічне дослідження, консультацію чи стаціонарне лікування, а також при переведенні з одного стаціонару в інший результати рентгенологічних досліджень (описання, знімки) необхідно передавати разом з індивідуальною карткою хворого.
6.8. Зроблені в амбулаторно-поліклінічних умовах рентгенологічні дослідження не повинні без необхідності дублюватися в умовах стаціонару. Повторні дослідження проводять тільки при зміні перебігу хвороби чи появі нового захворювання, а також за необхідності одержання розширеної інформації про стан здоров'я пацієнта.
6.9. Рекомендовані граничні рівні медичного опромінення для чотирьох категорій пацієнтів:
Категорія АД:
хворі, у яких діагностовано онкологічні захворювання, чи особи з виявленими передраковими захворюваннями;
хворі, у яких проводяться дослідження з метою диференціальної діагностики вродженої серцево-судинної патології та судинних вроджених вад розвитку;
особи, які досліджуються в ургентній практиці (у тому числі при травмах) за життєвими показаннями.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) - 100 мЗв/рік.
Категорія БД:
хворі, дослідження яких проводять за клінічними показаннями при соматичних (неонкологічних) захворюваннях з метою уточнення діагнозу та/або вибору тактики лікування.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) - 20 мЗв/рік.
Категорія ВД:
особи з груп ризику, у тому числі працівники установ, підприємств, організацій із шкідливими факторами, а також особи при професійному доборі;
хворі, зняті з обліку після радикального лікування онкологічних захворювань, під час періодичних обстежень.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) - 2 мЗв/рік.
Категорія ГД:
особи, які проходять усі види профілактичного обстеження, за винятком віднесених до категорії ВД;
особи, які обстежуються в рамках медичних програм.
Рекомендовані граничні рівні опромінення (ефективна доза) - 1 мЗв/рік.
6.10. При досягненні накопиченої дози діагностичного опромінення пацієнта більше 100 мЗв необхідно обмежити подальше опромінення і направити його на медичне обстеження.
6.11. При проведенні профілактичних рентгенологічних обстежень річна ефективна доза опромінення пацієнта не повинна перевищувати 1 мЗв, за винятком випадків несприятливої епідемічної ситуації, коли за погодженням з державною санітарно-епідеміологічною службою України перевищення цього рівня допускається. Проведення профілактичних обстежень методом флюороскопії заборонено.
6.12. З метою захисту шкіри при рентгенологічних процедурах установлено мінімальні допустимі відстані від фокуса рентгенівської трубки до поверхні тіла пацієнта - мінімальна допустима шкірно-фокусна відстань:
Таблиця 6
Вид дослідженняШФВ, см
Мамографія (зі збільшенням)20
Рентгенографія на палатному, пересувному, хірургічному апаратах20
Флюороскопія на хірургічному апараті (з ПРЗ)20
Флюороскопія на стаціонарному апараті30
Рентгенографія на стаціонарних знімальних робочих місцях45
6.13. При рентгенологічному дослідженні обов'язковим є екранування гонад, щитоподібної залози та очей пацієнта. У дітей раннього віку має бути забезпечене екранування всього тіла за межами досліджуваної ділянки.
6.14. При направленні на санаторно-курортне лікування до санаторно-курортної картки необхідно внести результати рентгенологічних досліджень, отримані при спостереженні за хворим протягом попереднього року. При направленні на лікарсько-консультативну комісію (далі - ЛКК) повинні додаватися дані рентгенологічних досліджень, проведених у процесі спостереження за хворим. При повторних оглядах на ЛКК рентгенологічні дослідження проводять тільки за наявності клінічних показань, зміни перебігу захворювання, а також для уточнення діагнозу.
6.15. При направленні жінок репродуктивного віку на рентгенологічне дослідження необхідно уточнити час останньої менструації. Рентгенологічні дослідження шлунково-кишкового тракту, урографію, рентгенографію тазостегнового суглоба та інші дослідження, пов'язані з променевим навантаженням на гонади, рекомендується проводити протягом першої декади менструального циклу.
6.16. Вагітним жінкам рентгенологічне дослідження виконують тільки за клінічними показаннями. Дослідження проводять у другій половині вагітності, за винятком випадків, коли вирішується питання про переривання вагітності, чи за необхідності надання невідкладної медичної допомоги. При підозрі на вагітність питання про допустимість і необхідність рентгенологічного дослідження вирішують, виходячи з припущення, що вагітність існує.
Вагітним жінкам забороняється проводити профілактичне рентгенологічне обстеження та рентгенотерапію.
6.17. Вагітних жінок забороняється залучати до участі в рентгенологічних дослідженнях (підтримки дитини чи тяжкохворого родича).
6.18. Рентгенологічні дослідження вагітних жінок необхідно проводити з використанням усіх можливих засобів захисту. Середня еквівалентна доза зовнішнього локального опромінення шкіри в нижній частині живота за будь-які два послідовні місяці невиявленої вагітності не повинна перевищувати 2 мЗв. За наявності вагітності ця доза не повинна перевищувати 2 мЗв за весь період вагітності. У разі отримання плодом дози, що перевищує 100 мЗв, лікар зобов'язаний попередити пацієнтку про можливі наслідки.
6.19. Рентгенологічні дослідження дітей до 12 років необхідно проводити в присутності медичної сестри, санітарки чи родичів, на обов'язку яких лежить супровід пацієнта до місця виконання дослідження й спостереження за ним протягом його проведення.
6.20. При рентгенологічних дослідженнях дітей молодшого віку мають застосовуватися спеціальні іммобілізаційні пристрої, що виключають необхідність допомоги персоналу. За відсутності таких пристроїв підтримування дітей під час дослідження може бути доручено родичам, не молодшим 18 років. Усіх осіб, що допомагають при таких дослідженнях, необхідно заздалегідь проінструктувати й забезпечити засобами індивідуального захисту від випромінювання.
Особи, що надають допомогу пацієнтам при проведенні рентгенологічних процедур, не повинні отримувати дози опромінення більше 5 мЗв/рік.
6.21. Не підлягають профілактичним рентгенологічним дослідженням діти до 15 років і вагітні, а також хворі при госпіталізації на стаціонарне лікування чи зверненні в поліклініку, якщо вони вже пройшли профілактичне обстеження протягом попереднього року.
6.22. При всіх видах рентгенологічних досліджень розміри поля опромінення мають бути мінімальними, час проведення - якомога коротшим, але такими, що не знижують якості дослідження.
6.23. При проведенні рентгенологічних досліджень перебування в процедурній більше одного пацієнта забороняється.
6.24. При використанні пересувних і переносних апаратів поза рентгенівським кабінетом (у палатах, операційних) необхідно передбачати такі заходи:
виділення приміщень для зберігання рентгенівських апаратів;
спрямування випромінювання у бік, де відсутні люди;
віддалення людей на якомога більшу відстань від рентгенівського апарата та використання персоналом і пацієнтами засобів індивідуального захисту;
обмеження часу перебування людей поблизу рентгенівського апарата;
застосування пересувних захисних засобів.
7. Вимоги щодо забезпечення радіаційної безпеки в пересувних флюорографічних кабінетах
7.1. Флюорографічні апарати можуть установлюватися в автомашинах (кузовах-фургонах), причепах (фургонах), автобусах (салонах) та інших транспортних засобах.
7.2. Пересувний флюорографічний кабінет може розміщуватися на території лікарень, установ, підприємств, організацій на відстані від стін споруд не менше ніж 5 м. Забороняється розміщення пересувних флюорографічних кабінетів на території дитячих установ, біля споруд дитячих відділень лікарень, пологових відділень і жіночих консультацій.
7.3. Площа відсіку транспортного засобу з флюорографом повинна бути не менша 12 м-2, завширшки не менше 2,3 м і заввишки не менше 2,15 м. Якщо використовується флюорограф з цифровим приймачем зображення, допускається площа відсіку не менше 9 м-2.
7.4. Флюорографічний апарат, установлений на транспортному засобі, повинен мати захисну флюорографічну кабіну та обладнуватись регульованою діафрагмою з світловим центрувальним пристроєм, фільтром, світловою і звуковою індикацією включення високої напруги відповідно до чинних стандартів.
7.5. Флюорографічний кабінет повинен укомплектовуватись індивідуальними засобами захисту щитоподібної залози та гонад пацієнтів.
7.6. Стаціонарний захист кабіни флюорографа повинен забезпечувати зниження потужності дози рентгенівського випромінювання на робочих місцях персоналу та на зовнішній поверхні кузова до величин, указаних у пункті 3.8 Правил.
7.7. Характеристика захисних матеріалів, що використовуються для обладнання стаціонарного захисту, повинна вказуватися в паспорті пересувного флюорографа.
7.8. Внутрішнє спорядження кабінету повинне бути електроізолювальним, дозволяти обробку дезінфекційними засобами і відповідати вимогам пожежної безпеки.
7.9. Відсік з флюорографом повинен обладнуватися витяжним вентилятором, що забезпечує кратність повітрообміну 4. Допускається природне надходження повітря. Для забезпечення нормального мікроклімату в зимовий період дозволяється використовувати електронагрівальні прилади закритого типу.
7.10. У разі роботи флюорографа зі звичайною рентгенівською плівкою для проведення фотолабораторного процесу необхідна наявність затемненого боксу, проявного пристрою, раковини та ємності із запасом води. Допускається проявлення плівки на базі лікувально-профілактичного закладу.
7.11. Для забезпечення електробезпеки персоналу та пацієнтів пересувний флюорограф повинен укомплектовуватися:
автоматичним захистом від ураження електричним струмом при дотику до металевих частин апарата;
сталевим електродом заземлення завдовжки не менше 1,3 м, з'єднаним з рубильником апарата мідним заземлювальним дротом діаметром не менше 6 мм-2.
8. Забезпечення радіаційної безпеки при проведенні рентгенівських досліджень у стоматологічній практиці
8.1. Розміщення та стаціонарний захист приміщень для рентгено-стоматологічних досліджень визначається типом рентгенівської апаратури та величиною робочого навантаження апарата.
Класифікація рентгенівських дентальних апаратів, стандартизовані фізико-технічні параметри їхньої роботи:
Таблиця 7
Рентгенівський апаратРобоче навантаження, (мА x хв) /тиждАнодна напруга, кВ
Дентальний апарат, що працює зі звичайною плівкою без підсилювального екрана20070
Дентальний апарат і пантомограф, що працюють з високочутливим плівковим і/чи цифровим приймачем зображення, у тому числі візіограф (без фотолабораторії)4070
Панорамний апарат, пантомограф20090
8.2. Дентальні рентгенівські апарати зі звичайною плівкою без підсилювального екрана, пантомографи та панорамні апарати дозволяється розміщувати тільки в рентгенологічному відділенні (кабінеті) лікувально-профілактичної установи загального чи стоматологічного профілю.
8.3. Дозволяється розміщення дентального рентгенапарата в стоматологічному кабінеті на одне крісло. За наявності кількох крісел в одному стоматологічному кабінеті для розміщення дентального рентгенівського апарата необхідна окрема процедурна. При проведенні рентгенівських досліджень присутність у процедурній інших пацієнтів забороняється.
8.4. Якщо в процедурній встановлено кілька апаратів для рентгеностоматологічних досліджень, то система управління повинна передбачати можливість експлуатації водночас тільки одного апарата.
8.5. При розміщенні в процедурній більше одного дентального рентгенівського апарата площу приміщення необхідно збільшувати залежно від типу апарата, але не менше ніж на 4,0 м-2 на кожен додатковий апарат.
8.6. Склад і площі приміщень рентгеностоматологічних кабінетів наведені в пункті 2.6 цих Правил. При розміщенні в процедурній дентального рентгенівського апарата, що працює з високочутливим плівковим або цифровим приймачем зображення, у тому числі з візіографом (без фотолабораторії), площу процедурної дозволяється зменшувати до 6,0 м-2.
8.7. Вимоги до температури повітря, кратності повітрообміну в приміщеннях для рентгеностоматологічних досліджень, освітленості робочих місць повинні відповідати значенням, наведеним у пункті 1.20 цих Правил. За узгодженням з територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері санітарного законодавства дозволяється використовувати систему кондиціонування.
8.8. Лікувально-профілактичний заклад, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, що використовують рентгеностоматологічне обладнання, повинні отримати Санітарний паспорт відповідно до вимог пункту 1.19 цих Правил.
8.9. Вимоги до стаціонарних засобів радіаційного захисту наведені в розділі 3 цих Правил.
8.10. Кабінет, де проводять рентгеностоматологічні дослідження, повинен бути оснащений набором пересувних та індивідуальних засобів радіаційного захисту персоналу та пацієнтів відповідно до вимог пункту 4.1 цих Правил.
8.11. Персонал, який здійснює роботу на рентгеностоматологічному апараті, повинен знати правила роботи на цьому апараті, бути підготовленим з питань забезпечення радіаційної безпеки персоналу та пацієнтів і мати документ про відповідну підготовку з радіаційної безпеки.
8.12. З метою захисту шкіри пацієнта при рентгенологічних процедурах довжина тубуса апарата повинна забезпечувати шкірно-фокусну відстань не менше 10 см для апарата з номінальною напругою до 70 кВ та 20 см при вищих значеннях анодної напруги.
8.13. Стоматологічні заклади (кабінети), що оснащені дентальними рентгенівськими апаратами, можуть розміщуватись у житлових будинках та громадських спорудах за умови дотримання вимог цієї глави.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.14. При використанні нових методів діагностики, а також сучасного медичного обладнання набір та площа приміщень повинні відповідати вимогам технічних даних обладнання.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.15. Рентгенівські дентальні апарати вітчизняного чи імпортного виробництва, що можуть бути розміщеними у житлових будинках, повинні відповідати таким технічним характеристикам:
величина (номінальної) напруги на рентгенівську трубку 60-90 кВ;
анодний струм рентгенівської трубки 1,0-10 мА.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.16. Для забезпечення утримання річної дози опромінення медичного персоналу на рівні 1 мЗв тижневе навантаження при проведенні прицільних рентгенологічних досліджень з розташуванням рентгенівського апарату у стоматологічному кабінеті не повинне перевищувати 100 знімків. При навантаженні понад 100 знімків дентальний (стоматологічний) рентгенівський апарат для прицільної рентгенографії необхідно розміщувати в окремому кабінеті.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.17. При розміщенні апарата необхідно враховувати напрямок первинного променя. Він не повинен бути спрямований у бік вхідних дверей, або вікна першого поверху, або інших незахищених ділянок. Якщо напрямок променя спрямований до вікна першого поверху, необхідно встановити захисні пристрої (жалюзі).
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.18. Вимикач рентгенівської трубки повинен розташовуватися так, щоб він легко відключався від джерела електропостачання без потреби перебування персоналу у зоні рентгенівського випромінювання на відстані не менше 2,5 м від рентгенівської трубки.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.19. Персонал під час проведення рентгенодіагностичної процедури в окремому кабінеті повинен перебувати за межами приміщення. За межами приміщення повинен розташовуватися і вимикач рентгенівської трубки.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.20. Під час проведення процедури лікарю забороняється стабілізувати головку рентгенівської трубки.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.21. При використанні плівкових апаратів для прицільної рентгенографії рентгенівська плівка повинна утримуватися виключно пацієнтом. Якщо є необхідність забезпечити допомогу пацієнтові, слід використовувати затискач з довгою ручкою (плівкотримач), щоб уникнути знаходження пальців на шляху первинного променя.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.22. У деяких випадках постає необхідність утримання пацієнтів (наприклад, дитини, недієздатної особи, особи з інвалідністю) упродовж рентгенографії. За необхідності утримання пацієнта в першу чергу слід застосовувати фіксуючі пристрої. Якщо це неможливо, пацієнта може утримувати інша особа (доброволець).
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.23. При використанні цифрових сенсорів або чутливих пластин в якості приймача рентгенівського випромінювання для прицільної рентгенографії наявність фотолабораторії необов’язкова.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.24. Ортопантомографи (плівкові та цифрові) та конусно-променеві комп’ютерні томографи з високочутливим приймачем зображення можуть бути розміщені в житлових будинках та громадських спорудах за умови відповідності їх технічних характеристик таким параметрам:
ортопантомографи (плівкові та цифрові) повинні мати
величину (номінальної) напруги на рентгенівську трубку 60-90 кВ;
анодний струм рентгенівської трубки 1,0-10 мА;
комп’ютерні томографи (конусно-променеві) повинні мати:
величину (номінальної) напруги на рентгенівську трубку 90-120 кВ;
анодний струм рентгенівської трубки 1-16 мА.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.25. Для забезпечення утримання річної дози опромінення медичного персоналу на рівні 1 мЗв тижневе навантаження при проведенні такого виду досліджень не повинне перевищувати 50 знімків.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.26. Ортопантомографи (плівкові та цифрові) та конусно-променеві комп’ютерні томографи з високочутливим приймачем зображення можна розміщувати в окремому приміщенні або блоці, до якого обмежено доступ осіб, які не беруть участь в рентгенодіагностичній процедурі. Площа приміщення визначається їх розмірами, технічними характеристиками та шириною проходів і повинна становити не менше 6 м-2
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.27. Площа приміщення, де розташоване місце оператора, повинна бути не менше 4 м-2. При використанні засобів захисту робочих місць персоналу (захисні кабіни, захисні ширми тощо) наявність окремого приміщення не обов’язкова.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.28. При наявності фотолабораторії її розміри повинні бути не менше 4 м-2.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.29. При розрахунку радіаційного стаціонарного захисту за точки розрахунку приймаються ті, що розташовані:
на внутрішній поверхні стін кабінету, розміщеного суміжно по горизонталі з житловими приміщеннями;
на рівні підлоги кабінету при розташуванні житлового приміщення під рентгеностоматологічним кабінетом;
на рівні стелі рентгеностоматологічного кабінету при розташуванні житлового приміщення над кабінетом.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.30. При розташуванні стоматологічних закладів (кабінетів) у старих житлових будинках необхідно знати матеріал та товщину міжповерхового перекриття. У разі необхідності потрібно робити спеціальну захисну стелю, що забезпечить надійність протирадіаційного захисту.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.31. Адміністрація стоматологічного закладу (кабінету) запроваджує систему контролю технічних параметрів рентгенівського апарата відповідно до вимог глави 9 цих Правил.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.32. Протягом першого року експлуатації рентгеностоматологічних апаратів адміністрація повинна забезпечити проведення індивідуального дозиметричного контролю медичних працівників, які безпосередньо проводять рентгенологічні процедури, для підтвердження даних про відсутність перевищення 1 мЗв/рік.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.33. Потужність поглиненої дози в повітрі за рахунок супутнього невикористовуваного рентгенівського випромінювання не повинна перевищувати 0,1 мкГр * год.(-1) на відстані 0,1 м від поверхні пристрою, під час роботи якого воно виникає.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )
8.34. Лікар-стоматолог або рентген-лаборант, який проводить рентгенодіагностичні процедури у стоматологічній практиці, повинен мати відповідну професійну підготовку, володіти знаннями щодо безпечної експлуатації рентгенологічних апаратів.
( Главу 8 доповнено новим пунктом згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 1126 від 22.09.2017 )