Про затвердження Правил охорони праці для працівників, зайнятих на цукровому виробництві

3. Подавання вуглекислого газу в апарати I і II сатурації - автоматизоване.

1. Процеси одержання, транспортування сірчистого ангідриду (сульфітації соків, сиропу і води) виключають виділення сірчистого газу в робочу зону.

2. У загальному виробничому приміщенні допускається установка сірчистих печей, які працюють під розрідженням. При цьому встановлюють пристрій місцевого відсмоктування.

3. Перед початком виробництва сульфітатори і підвідні трубопроводи перевіряють на герметичність.

4. Сульфітаційні установки укомплектовані пристроями для блокування припинення подачі газу на випадок переривання подачі соку, сиропу, води.

5. Сульфітатори установлюють таким чином, щоб місця обслуговування їх, щити управління, регулюючі клапани, датчики рН і контрольно-вимірювальні пристрої були захищені від розливання рідин, обдування парою і виробничими газами.

1. Процеси фільтрування соків, сиропу автоматизовані.

2. Організація та проведення технологічних процесів фільтрування недопускає розливання соків і сиропу, грязевої суспензії, гарячої води, гарячої клеровки і виділення пари.

3. Подавання фільтруючого матеріалу відбувається механізовано.

4. Відбирання проб соків і сиропу проводять у відведених і безпечних місцях.

Доступ до місць відбирання проб завжди вільне.

5. Забороняється виконувати ремонтні роботи на фільтрах, які знаходяться під тиском, ставити дерев’яні пробки на сокових трубах дискових фільтрів, чистити засуви під тиском, відкривати кришки, затягувати гайки на кришках, відкривати люки фільтрів при неповністю злитих продуктах фільтрування.

1. Організація і проведення уварювання утфелю виключає волого- і паровиділення, підвищення температури повітря в робочій зоні, газоутворення і газовиділення, розливання продуктів цукрового виробництва і води.

2. Викиди парів і газів від вакуумконденсатної системи і аміачних відтяжок відводять за межі приміщення.

3. Підлога майданчика, де установлені вакуум-апарати, з неслизького матеріалу, який легко прибирається.

4. Забороняється використовувати не за призначенням вакуум-апарати (як збірників для цукроконцентрованих продуктів - сиропу і відтоків), які виведені із експлуатації в резерв.

5. При виведенні вакуум-апаратів у резерв необхідно:

звільнити апарат від продуктів з наступним його пропарюванням;

відкрити вентиль для набирання повітря в апарат і спускний шибер;

відключити апарат від водяних парових і продуктових трубопроводів шляхом установлення заглушки з вихідними назовні хвостовиками відповідно до схеми відключення;

вивісити табличку про те, що апарат знаходиться в резерві.

1. Одяг працівника, що обслуговує центрифугу, щільно прилягає до тіла, без звисаючих кінців. Волосся прибирається під головний убір або косинку.

2. Оператор, що обслуговує центрифугу, завжди тримає робоче місце у чистоті.

3. Після закінчення монтажу або після довгої перерви в експлуатації, перед пуском центрифуги перевіряється відсутність сторонніх предметів у роторі, заповнюються всі точки змащування. Переконуються, що завантажувальний шибер легко відкривається і всі вузли центрифуги знаходяться у робочому положенні.

4. Ремонтні роботи проводяться при зупиненій центрифузі, повністю знятій напрузі і відключених технологічних лініях для подавання утфелю, води, пари і повітря. Перед початком ремонту прочищають технологічні лінії від залишків утфелю, щоб унеможливити його розбризгування. На пусковому пристрої вивішується попереджувальний напис: "Не включати! Працюють люди!".

5. При виявленні неполадок або виникненні сильної вібрації центрифуги, вона негайно зупиняється включенням аварійного гальмування.

Після зупинки з’ясовують причину неполадок і усувають її.

6. Після закінчення виробничого сезону здійснюється обстеження ротора центрифуги з метою виявлення ступеня зносу і утворення тріщин у зварних швах і навколошовних зонах, а також інших дефектів.

7. Обертові деталі (ротор, вал) після закінчення виробництва покривають антикорозійним мастилом.

8. У центрифугах безперервної дії, встановлення та знімання фільтруючих сит затиснення гвинтів, проводиться при повільному обертанні ротора вручну, при цьому центрифуга виключена.

9. Забороняється:

працювати з ротором або механізмом вивантаження, що мають пошкодження;

працювати при підвищеній вібрації центрифуги;

під час збирання або розбирання центрифуги користуватись не призначеним для цього інструментом або пристроєм;

розбирати комунікації до повної зупинки центрифуги;

використовувати для змащення мастило, не передбачене інструкцією виробника;

включати центрифугу без змащення;

проводити регулювання та ремонт центрифуги і її механізмів при обертанні ротора та включеній станції управління;

працювати на центрифузі без стопоріння болтами конуса, що піднімає гумовий амортизатор, ротора з валом тощо;

приварювати нові балансні вантажі до ротора;

проводити регулювання апаратури системи автоматичного управління під напругою;

працювати на машині з порушеною системою заземлення;

при обертовому роторі центрифуги відкривати люк кожуха, чистити його верхню частину і вивантажувати вручну цукор;

працювати при знятому огородженні вала ротора електродвигуна і клинопасових передач;

експлуатувати центрифугу з числом циклів на годину вище максимальних;

знаходитись на корпусі працюючої центрифуги;

допускати нагрівання центрифуги вище норми;

доторкатись до обертових деталей або проводити регулювання механізмів при працюючій центрифузі.

10. Підігрівання води для промивання цукру відбувається автоматизовано.

11. Кріплення шлангів до штуцерів, підведення гарячої води для очищення центрифуг від залишків цукру не повинно допускати зривання шлангу і розливання води.

1. Дроблення, сортування вапняку і завантажування його у вапновипалювальну піч - механізоване.

2. Очищення, ремонт і регулювання дробарок проводиться при виключеному електродвигуні, знятих запобіжниках і вивішеному на пусковому пристрої плакаті "Не включати - працюють люди!".

3. Сортування (відсіювання) вапняку перед подаванням у піч проводять на віброгрохотах з отворами, діаметр яких рівний розміру нижньої фракції вапняку, вказаному в сертифікаті.

4. Місткість прийомних бункерів-накопичувачів для вапняку і палива забезпечує роботу печей протягом двох змін, щоб виключати завантаження їх в нічну зміну.

5. Перед початком виробництва перевіряється стан футеровки, герметичність печі й комунікацій, а також справність всіх рухомих механізмів.

6. У разі утворення сплаву шихти, що супроводжується підвисанням, негайно припиняють відбір газу і переводять піч на природну тягу.

Введення печі в роботу проводиться тільки після природного зруйнування склепіння.

Забороняється форсувати зруйнування склепіння іншими механічними діями, а також використовувати воду і пару.

Працівників виводять із приміщення вивантаження. Вхід у приміщення блокується і береться під охорону. Всі роботи по зруйнуванню склепіння проводяться за нарядом-допуском.

7. Для запобігання сплавленню шихти з футеровкою не допускається концентрування палива на окремих локальних ділянках печі.

8. Під час ремонту шахтних печей піч відключають від загальної газової комунікації вапновипалювальних печей заглушками.

9. У випадках, коли ремонтні роботи в печі проводяться на риштованнях, необхідно:

перекриття з’єднати між собою сходами з перильним огородженням;

за допомогою скіпового підйомника, спорудити спеціальні майданчики для піднімання будівельних матеріалів, обладнані кінцевими вимикачами і блокувальним приводом лебідки з відкритими дверцятами в стовбурі скіпового підйомника.

10. Ремонт вивантажувального пристрою печі проводиться після огляду футеровки і відділення цегли, яку належить замінити.

11. У приміщенні вивантаження печі повинно бути не менше двох виходів назовні. У нічну зміну ці виходи обладнують освітленням, яке живиться від незалежного джерела енергії. Двері приміщення вивантаження відкриваються назовні.

12. Компресори сатураційного газу встановлюють в окремих приміщеннях обладнаних припливно-витяжною механічною вентиляцією з кратністю обміну повітря.

13. Напірні збірники сатураційного газу після компресорів установлюють за межами виробничих приміщень.

14. Відведення стоків і води після промивання компресорів проводять окремим трубопроводом, який виведений за межі приміщень, у скид промислових стоків.

Місце скиду (колодязь) обладнане витяжною вентиляцією з вихлопом, висотою не менше 2 м вище майданчика обслуговування.

15. Відвід продувки напірних збірників сатураційного газу установлених після компресорів, проводять окремим трубопроводом у скид промислових стоків.

16. Для відводу продувки напірних збірників сатураційного газу, установлених після поршневих компресорів, передбачають окрему ємність з витяжним трубопроводом висотою не менше 2 м, без установлення запірних пристроїв.

17. Для поліпшення мікроклімату та зменшення запиленості і загазованості повітряного середовища у виробничих приміщеннях вапнякових відділень, передбачаються вентиляційні пристрої.

18. Всі канали, жолоби, канави і колодязі в приміщенні вапнякового відділення мають бути закриті.

19. На фланцевих з’єднаннях трубопроводів вапняного молока встановлюють запобіжні кожухи.

20. Процес приготування вапняного молока - автоматизований.

21. Вивантаження відходів із вапногасильного апарата (недопалу, перепалу і шлаку), від пісковідокремлювача і видалення їх із вапнякового відділення, проводиться механізованим способом.

22. Для запобігання отруєння та опіків працівників необхідно своєчасно усувати можливі розсипи випаленого вапняку, виділення пилу, течі вапняного молока і пропускання газу, що викликані неполадками обладнання, арматури і комунікацій. Підтримувати рівень вапняного молока у збірниках та інших апаратах та не допускати розливання рідини на підлогу.

23. У місцях можливого виділення газів (біля люків трубопроводів і уловлювачів, колодязів, колекторів, місцях з’єднання стоків від промивання компресорів і продування напірних збірників сатураційного газу) встановлюються попереджувальні знаки безпеки.

24. Для вапняного молока, призначеного не для технологічних потреб, передбачають трубопроводи з запірними пристроями та обладнують спеціальні місця заправки обприскувачів.

Забороняється для заправки обприскувачів користуватись гумовими шлангами.

25. Сховища (ями) для запасів товарного вапна обладнують попереджувальними знаками безпеки, огородженням не менше 1 м та освітленням.

1. Ферментатори мають бути теплоізольованими.

2. Кришки люків обладнані пристроєм, який запобігає їх зсуву та розгерметизації посудини.

3. Камери ферментації герметично закриті, обладнані стелажами з кюветами, припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням, продуктовими, водяними, паровими і повітряними комунікаціями, оглядовими вікнами і дверима (люками), вкриті матеріалом стійким до вологи і підвищеної температури, підлога і стеля - з бетонного покриття.

4. Стіни між камерами теплоізольовані, міжповерхові перекриття - гідроізольовані.

5. Камери ферментації для контролю за вмістом шкідливих речовин, оснащуються газоаналізаторами.

6. Варильні котли і бродильні апарати оснащуються світильниками напругою не більше 12 В для освітлення внутрішньої поверхні апаратів, термометрами, рівнемірами, пробовідбірниками і запірною арматурою.

7. Очисні апарати обладнуються люками і вентиляційними пристроями з механічним спонуканням, оснащені світильниками напругою не більше 12 В для освітлення внутрішньої поверхні апаратів і оглядовими вікнами.

8. Очисні апарати забезпечуються термометрами, автоматичними регуляторами і сигналізаторами температури.

9. Ділянку отримання посівного матеріалу (спор гриба-продуцента) розміщують в спеціальній будівлі або на верхньому поверсі інших приміщень, які віддалені від ферметаційного і хімічного цехів.

Не допускається перебування працівників у приміщенні під час проведення стерилізації посівних кімнат і боксів бактерицидними лампами і парами формаліну.

При використанні бактерицидних ламп застосовують захисні окуляри. В невеликих приміщеннях при включеній бактерицидній лампі знаходитись забороняється.

Після стерилізації парами формаліну, бокс і посівні кімнати дегазовуються розчином аміаку, повітря очищується стерильною водою за допомогою розпилювача.

Збирання спор із настільних боксів проводиться із застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання.

Подача меляси, рафінадної патоки, розчинів у варильні котли та бродильні апарати відбувається механізовано.

10. При поверхневому способі виробництва необхідно:

обробку камер ферментації пароформаліновою сумішшю з дегазацією аміаком здійснювати при герметичних оглядових вікнах і дверях (люках). Перебування людей у камерах не допускається;

пропарювання камери ферментації насиченою водяною, здійснювати парою за температури у камері не вище 100 -°C;

під час пропарювання камер відкрити повітроводи витяжної вентиляції для запобігання утворення тиску в середині камер;

забороняється вхід обслуговуючого персоналу в камеру ферментації за температури всередині понад 50 -°C і вмістом вуглекислоти понад 0,5 % по об’єму;

засівання камер ферментації спорами гриба-продуцента лимонної кислоти проводити через спеціальний штуцер, розміщений на повітроводі припливної вентиляції;

знімання міцелію з кювет здійснювати вакуумуванням;

знімати міцелій у камерах ферментації, починаючи з верхніх кювет;

здійснювати видалення промивних вод із камер ферментації через каналізаційні трапи.

11. Ферментаційне відділення при глибинному способі виробництва ізолюють від інших приміщень та обладнують (крім природної вентиляції), загальнообмінною і аварійною припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.

12. У хімічних відділеннях на вентиляційних системах передбачають резервні аварійні вентилятори, що автоматично включаються в роботу блокуванням при виході із ладу робочих вентиляторів.

13. Розкладання кальцієвих солей харчових кислот сірчаною кислотою відбувається у реакторі при щільно закритій кришці та включеній місцевій витяжній вентиляції.

14. Подавання та завантаження в нейтралізатори і реактори компонентів (вапняного молока, крейдяного молока, сірчаної кислоти) здійснюється механізовано і лише по технологічних трубопроводах при безперервному перемішуванні та закритих люках і кришках апаратів.

15. Для попередження викиду рідин при спінюванні, заповнення апаратів не повинно перевищувати 2/3 їх об’єму.

16. Забороняється подавати в нейтралізатор вапняне або крейдяне молоко одночасно з подачею пари у барботер.

17. Роботу реактора негайно припиняють при виявленні течі, промоканні теплоізоляції, і апарати звільнюють від рідин, що знаходяться в них.

18. При обслуговуванні реактора працівники застосовують засоби індивідуального захисту.

19. При повному падінні вакууму у вакуум-випарному апараті пара негайно відключається, відкривається повітряний кран для випускання пари із вакуумної частини апарата.

20. Забороняється відкривати вентилі на зливній лінії вакуум-випарного апарата до вирівнювання тиску з атмосферним.

21. У процесі випарювання у вакуум-випарному апараті, рівень киплячої рідини підтримується незмінно, що досягається безперервним підсмоктуванням випарюваної кислоти.

Не допускається оголення гріючої поверхні, а також підвищення установленого рівня рідини для запобігання втрат кислоти через переливи.

22. Вивантаження утфелю (суміш кристалів і маточного розчину) та подавання його на центрифуги відбувається механізовано.

23. Промивання кристалізатора проводиться водою з температурою не нижче 50 -°C за допомогою гумового шланга, обладнаного металевим наконечником, закріпленим хомутиками при тиску води в трубопроводі 0,2-0,3 МПа.

24. Шланг підключається до водяної комунікації за допомогою кріплення, яке виключає роз’єднання шланга від штуцера. По всій довжині шланг повинен бути без перегинів.

25. Дозволяється застосовувати природний газ в сушильному відділенні для підігрівання повітря (як сушильного агента) замість електропідігрівання.

26. При припиненні подавання природного газу необхідно впевнитись, що спрацювала блокувальна система зупинки: сушильний барабан - лінія подавання вологої кислоти.

27. Завантаження та вивантаження іонітів, а також подавання в іонообмінники розчинів кислот і лугів відбувається механізовано.

28. Тиск у реакторах при робочому циклі не повинен перевищувати 0,4 МПа.

29. Завантаження та подавання в чисті апарати і реактори розчинів з освітлюючих речовин відбувається механізовано.

1. Розкриття, огляд, чищення та ремонт апаратів, ємностей, трубопроводів та іншого устаткування на ділянках, пов’язаних з виділенням пожежонебезпечних, вибухо- пожежонебезпечних, токсичних газів, горючих рідин, парів, а також роботи у колодязях, проводяться тільки після одержання наряду-допуску за виключенням аварійних випадків, передбачених у плані ліквідації аварій.

2. Ємність, яку необхідно розкрити для внутрішнього огляду, очищення, ремонту, охолоджують, звільнюють від продукту, промивають, а при необхідності пропарюють гострою парою, продувають інертним газом та повітрям. За допомогою заглушок відключають від діючої апаратури та системи трубопроводів і перевіряють на вміст небезпечних газів та парів.

3. При наявності в ємності перемішуючих пристроїв (інших рухомих вузлів) перевіряється їх відключення від джерел живлення електроенергією.

4. Ємність, нагріта у процесі експлуатації, перед проведенням газонебезпечних робіт охолоджується до температури, що не перевищує 30 -°C.

У випадку проведення робіт при більш високій температурі розробляються додаткові заходи безпеки (безперервна обдувка свіжим повітрям, застосування теплоізольованого спецодягу та взуття, часті перерви у роботі тощо).

5. На ємностях або комунікаціях, що знаходяться у ремонті або чистці, під час проведення робіт вивішується попереджувальний плакат: "Ремонт".

6. Очищення резервуарів, ємностей та іншої апаратури проводиться за допомогою технічних засобів, що не вимагають перебування у них людей.

7. Роботи по огляду, ремонту та очищенню ємностей проводять бригадою у складі не менше двох осіб (працюючий і спостерігач).

8. При необхідності роботи у ємності двох або більше працівників приймаються додаткові заходи безпеки (зокрема, збільшення кількості спостерігачів), які визначаються на місці проведення робіт і виконуються за наряд-допуском.

За кожним працівником у ємності закріплюється спостерігач, який знаходиться біля ємності в такому ж спорядженні, як і працівник.

9. Працівник, що знаходиться в середині апарата, забезпечується спецодягом та спецвзуттям, рятівним лямковим поясом з прикріпленою до нього мотузкою. Мотузка має вузли через кожні 0,5 м і надійно (другим кінцем) прив’язана до трубопроводу, перил або інших закріплених предметів ззовні апарата.

Працівник, що спостерігає, постійно знаходиться поза апаратом біля люка (лаза).

10. Роботи всередині апаратів припиняються при сигналі, що сповіщає про аварію або пожежу у виробничому приміщенні, при раптовій появі запаху шкідливих речовин.

11. Доступ працівників усередину апаратів і резервуарів, що мають верхні і нижні люки, здійснюється через нижній люк, а спуск у резервуари, що не мають нижніх люків, через верхній люк по стаціонарній або переносній драбині, яка має зверху гаки для зачіплення за люк.

12. У аварійних випадках, при роботах в апараті з недостатнім обміном повітря, а також при наявності в апараті задушливого або отруйного газу, працівники використовують засоби індивідуального захисту органів дихання.

Працівник, який спостерігає, повинен також мати при собі засоби індивідуального захисту органів дихання. Час перебування працівника у апараті без перерви не повинен перевищувати 15 хв. Потім працівник повинен відпочити на чистому повітрі не менше 15 хв.

1. Внутрішній огляд, очищення та ремонт силосів і бункерів, що заповнені сипучими продуктами проводяться за наявності наряд-допуску.

2. Для обслуговування бункерів та силосів передбачуються люки. Кришки люків закриваються на замки.

3. Бункери вапняку, твердого палива обладнуються решітчастим настилом і запобіжним огородженням, що виключають можливість падіння працівників у бункер.

4. Для спуску навчених працівників у силос застосовують лебідку або інші підіймальні пристрої.

5. Забороняється спускати працівників у силоси та бункери за допомогою мотузкових складних драбин.

6. Відповідальний за проведення робіт перед спуском, проводить з працівниками які будуть виконувати роботи, цільовий інструктаж та перевіряє справність обладнання, яке використовується при спусканні в силос.

7. Роботи всередині бункерів допускаються тільки у присутності працівників, які знаходяться зовні.

Кількість спостерігачів за працівником, що знаходиться у бункері, визначається із розрахунку не менше одного за кожним працівником.

Роботи по очищенню силосу виконуються бригадою із чотирьох працівників: один працівник спускається в силос, другий управляє лебідкою, третій опускає запобіжний канат, четвертий забезпечує роботу повітродувної машини.

8. Перед початком робіт силос або бункер провіряють шляхом відкриття верхнього лазового люка та по можливості, нижнього.

9. Під час перебування працівника в силосі та бункері припиняється завантаження і розвантаження цукру та інших продуктів, а на випускному пристрої вивішується плакат з написом: "Не відкривати, у бункері працюють люди!".

10. Для освітлення силосу і бункерів застосовують переносні світильники у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 24 В - для залізобетонних бункерів і напругою 12 В - для металевих.

Включення та виключення світильників у силосах та бункерах, а також використання відкритого вогню забороняється.

11. Працівник знаходиться у силосі або бункері не більше 30 хв.

12. Якщо на стінах силосу або бункерів є склепіння злежаного продукту, доступ працівника у силос і бункер дозволяється тільки після їх руйнування. Злежаний цукор руйнують металевим шестом з дерев’яним наконечником.

13. Взуття працівників без металевих набійок і гвіздків, в іншому разі - необхідно одягати калоші. Носити білизну із синтетичних матеріалів забороняється.

14. Використовують інструмент для роботи у силосах та бункерах із кольорового матеріалу, що виключає можливість іскроутворення.

15. Після закінчення роботи перевіряється відсутність у силосі або бункері працівників, інвентарю та інструменту.

1. Колодязі, траншеї, що призначені для технічних заходів, закриті або огороджені.

2. Для переходу через гідротранспортери, канави і траншеї споруджують містки з перилами шириною не менше 0,8 м.

3. Для безпечного руху на кагатному полі розроблюється схема укладання кагатів, руху автотранспорту і навантажувально-розвантажувальних механізмів без зустрічних потоків. Швидкість руху обумовлюється дорожніми знаками.

4. На території кагатного поля установлюються знаки робочих проходів і проїздів, а також допустима швидкість руху транспортних засобів. На межах небезпечних зон установлюються огородження та знаки безпеки. На території кагатного поля всі працівники, водії перевізники буряків повинні знаходитися у сигнальних жилетах.

5. Небезпечна зона роботи механізмів визначається попереджувальними знаками.

6. Електричні шафи системи дистанційного вимірювання температури у кагатах закриті на ключ.

7. Підходи до вентиляторів очищені від буряків і сміття. У нічний час місця, де установлені вентилятори, освітлені.

8. Чищення підземних повітроводів здійснюється при знятих плитах та відключеному енергоживленні вентиляторів.

9. Працівники кагатного поля працюють у сигнальних жилетах та захисних касках.

10. Колодязі на комунікаціях транспортерно-мийних вод огороджені або обладнані кришками, що закриваються.

11. Відкриті гідравлічні транспортери закриті або огороджені.

Місця проходів і переїздів через гідравлічні транспортери обладнані відповідними містками з перилами.

12. Гідравлічні транспортери, що розташовані на висоті (естакадах), обладнуються по всій довжині майданчиків перилами і сходами.

13. В аварійних випадках, коли у підземному тунелі гідравлічний транспортер забивається буряком, очищення його провадиться під безпосереднім керівництвом начальника зміни.

14. Територія бурячних освітлюється прожекторами з вишок.

15. Забирання буряків із бурячних рівномірне. Забороняється забирати буряки з утворенням "склепінь", "навісів".

Для подавання буряків із бурячних на переробку використовують водобої безреактивної дії.

16. Для обвалення замерзлих буряків з відкосів бурячних у гідравлічний транспортер використовують металеві жердини.

17. Працівники, що зайняті розвантажуванням буряків із вагонів, очищенням шляхів і майданчиків на естакадах, забезпечуються запобіжними чи страхувальними поясами та захисними касками. Працівники, які працюють на подачі буряку (на гідрантах) повині бути забезпечені вологостійким спецодягом, спецвзуттям, а у холодну пору року - теплим вологостійким спецодягом.

1. Упакування цукру у мішки, завантажування, транспортування їх у склади, укладання в штабелі, розбирання штабелів, навантажування на автотранспорт і залізничні вагони відбувається механізованим способом.

2. Поліпропіленовий мішок з цукром масою 50 кг при механізованому укладанні та розбиранні штабелів необхідно укладати висотою не більше ніж в 46 рядів (8,5 м).

3. Укладання мішків з колотим рафінадом допускається на висоту не більше 8 рядів: з пиленим кусковим і пресованим з властивістю литого - 7 рядів, із звичайним пресованим рафінадом - 6 рядів. Рафінад, затарений у ящики, необхідно укладати в штабель висотою не більше 12 рядів.

4. При укладанні штабелів у складських приміщеннях необхідно передбачати такі відстані:

по периметру складів - не менше 0,8 м від стін або виступаючих конструкцій;

між штабелями і конвеєром - не менше 1 м;

між штабелями - не менше 0,3 м;

при суцільній закладці штабелів через 10–12 м по довжині складу, між штабелями - не менше 1 м.

Ширина проїздів для електронавантажувачів та інших механізмів повинна бути не менше максимальної ширини навантаженого транспорту плюс 1 м.

5. Для запобігання зсуву або падіння, кожен 7 рядок мішків, укладених у штабелі обв’язується стрейч-плівкою.

6. Встановлювати механізми на перекриттях вентиляційних каналах допускається тільки при позитивних результатах перевірки міцності перекриття із розрахунком на додаткове динамічне навантаження.

7. Несамохідні скидальні каретки пересуваються зусиллями одного працівника. Пересування каретки при рухомій стрічці конвеєра забороняється.

1. У складі безтарного зберігання цукру передбачається дистанційне управління поточно-транспортною системою, кондиціонування повітря з автоматичним регулюванням його параметрів, регулювання тиску повітря у верхній зоні силосу, автоматичний контроль рівня цукру у силосі.

2. Допуск працівників у сховище після його розвантажування допускається тільки при відсутності налиплого на стіни сховища цукру, який може обвалитись.

3. Роботи по обваленню налиплого на стінах сховища цукру проводять за нарядом-допуском.

1. Транспортування жому в склад, навантажування в залізничні вагони, автотранспорт відбувається механізовано. При виконанні навантажувальних робіт користуються засобами захисту органів дихання.

2. Прибирання пилу в складах сушеного жому проводять не рідше одного разу на місяць, згідно графіку.

1. Вантажно-розвантажувальні та складські роботи з мішкотарою, а також всі процеси, які пов’язані з підготовкою мішкотари (витрушування, прання, сушіння, ремонт тощо) відбуваються механізовано.

2. Мішки укладають десятками, складеними навпіл, в стопи висотою не більше 2,5 м.

Відстань між штабелями мішків для проходу людей має бути шириною не менше 1,5 м, а для проїзду візків - не менше 2,5 м.

3. Папір і картон зберігається в окремому приміщенні.

4. Укладання рулонів паперу, їх транспортування, піднімання та установлення на розмотувальні машини проводиться механізовано.

5. Папір в рулонах укладають на висоту не більше висоти трьох рулонів.

Для запобігання розкачування рулонів використовують клинові прокладки. При ручному укладанні висота штабеля листового паперу і картону не повинна перевищувати 1,6 м.

6. Відстань від рулонів паперу, картону до світильників, електропроводів і паропроводів повинна бути не менше 0,5 м та 0,6 м до датчика автоматичної пожежної сигналізації.

7. Рулони паперу, картону укладають з таким розрахунком, щоб проти дверних отворів залишався прохід по ширині дверей, але не менше 1 м. При ширині складу понад 10 м вздовж складу залишають прохід шириною не менше 2 м.

1. Меляса зберігається тільки в наземних закритих стальних резервуарах, які надійно охороняються від попадання атмосферних опадів і талих вод. Зберігати мелясу у земляних ямах, а також у ямах, облицьованих цеглою або цементом, забороняється.

2. Після кожного звільнення резервуара від меляси, але не рідше одного разу на рік, перед початком виробництва, проводиться очищення, промивання і дезинфекція резервуарів та інших допоміжних ємкостей, а також трубопроводів, арматури, насосів.

3. Парк резервуарів або резервуари, що стоять окремо, обваловуються насипним ґрунтом. Об’єм обвалованої площі відповідає об’єму максимального резервуара.