Про затвердження Положення про проходження медичного огляду в Службі безпеки України

спондилолістез I ступеня (зміщення на 1/4 поперечного діаметра тіла хребця) з больовим синдромом.

Ознаками клінічного прояву остеохондрозу є порушення статичної функції ураженого відділу хребта: випрямлення шийного (поперекового) лордозу або утворення кіфозу, поєднання локальних лордозу та кіфозу замість рівномірного лордозу. Больовий синдром при фізичних навантаженнях повинен бути підтверджений неодноразовими зверненнями за медичною допомогою, які записуються в медичних документах оглянутого. Тільки сукупність клінічних та рентгенологічних ознак обмеженого деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу в поєднанні з неврологічними розладами дають підставу для застосування пункту "в" цієї статті.

Для незначного порушення функції хребта характерні рухові та чутливі порушення, які проявляються неповною втратою чутливості в зоні одного невроміра, втратою або зниженням сухожилкового рефлексу, зниженням м'язової сили окремих м'язів кінцівки при загальній компенсації її функції.

Ступінь сколіозу визначається рентгенологом за рентгенограмами на підставі виміру кутів сколіозу: I ступінь - 1-10 град., II ступінь - 11-25 град., III ступінь - 26-50 град., IV ступінь - більше 50 град. (за В.Д.Чакліним).

До пункту "г" належать:

нефіксовані викривлення хребта більше 5-10 град. та остеохондропатичний кіфоз (кінцева стадія захворювання);

ізольовані явища деформуючого спондильозу та міжхребцевого остеохондрозу (в тому числі поодинокі грижі Шморля та протрузії міжхребцевих дисків) без порушення функцій.

Характер патологічних змін хребта повинен бути підтверджений багатовісьовими навантажувальними, функціональними, рентгенологічними, а за необхідності - іншими дослідженнями (КТ, МРТ).

До пункту "а" належать:

відсутність обох кистей на рівні кистевих суглобів (кистевий суглоб - це комплекс суглобів, який з'єднує кисть із передпліччям та містить променево-зап'ястковий, зап'ястковий, міжзап'ясткові, зап'ястково-п'ясткові та міжп'ясткові суглоби, а також дистальний променево-ліктьовий суглоб) або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей;

відсутність: у правші або лівші - кисті на рівні кистевого суглоба або на рівні усіх п'ясткових кісток або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті; трьох пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей; першого пальця на рівні п'ястково-фалангового суглоба та другого-п'ятого пальців - на рівні дистальних кінців середніх фаланг на кожній із кистей; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців основних фаланг на кожній із кистей; перших та других пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній із кистей (огляд військовослужбовців у цих випадках проводиться за пунктом "б").

До пункту "б" належать дефекти та деформації однієї кисті або пальців однієї кисті:

відсутність кисті на рівні кистевого суглоба або на рівні усіх п'ясткових кісток або відсутність усіх пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів; застарілі вивихи трьох та більше п'ясткових кісток; дефекти трьох та більше п'ясткових кісток; руйнування та дефекти трьох і більше п'ястково-фалангових суглобів; застарілі пошкодження або дефекти сухожилків згиначів трьох або більше пальців проксимальніше рівня п'ясткових кісток; сукупність застарілих пошкоджень трьох та більше пальців, які призводять до значних трофічних, неврологічних порушень та стійкої контрактури;

відсутність: перших пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на кожній з кистей; трьох пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на кожній з кистей; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних міжфалангових суглобів на кожній з кистей.

Огляд військовослужбовців у цих випадках проводиться за пунктом "в".

До пункту "в" належать:

дефекти та деформації кисті внаслідок застарілих вивихів двох п'ясткових кісток, дефекти або псевдоартрози двох п'ясткових кісток або хронічний остеомієліт трьох та більше п'ясткових кісток на одній кисті;

остеомієліт кісток кистевого суглоба;

руйнування або дефекти двох п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті;

застарілі переломовивихи, остеохондропатії кісток кистевого суглоба, синдром карпального або латерального каналу (при відмові від оперативного лікування);

застарілі пошкодження сухожилків згиначів двох пальців на рівні п'ястних кісток та сухожилка довгого згинача першого пальця на одній кисті;

сукупність пошкоджень структур кисті, кистевого суглоба та пальців, що супроводжуються трофічними, неврологічними розладами та незначними порушеннями функцій кисті;

відсутність: трьох пальців на рівні п'ястково-фалангових суглобів на одній кисті; першого пальця та другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; другого пальця на рівні п'ястково-фалангового суглоба та третього-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; другого-п'ятого пальців на рівні дистальних кінців середніх фаланг на одній кисті; першого або другого пальця у правші або лівші.

За відсутність першого пальця слід вважати відсутність дистальної фаланги. За відсутність другого-п'ятого пальців слід вважати відсутність дистальної та середньої фаланг. За відсутність фаланги слід вважати відсутність 2/3 фаланги.

До пункту "г належать пошкодження структур кисті та пальців без порушення функцій, які не вказані в пунктах "а", "б" або "в".

Передбачає набуті фіксовані деформації стопи. Оцінюючи придатність до військової служби кандидатів та військовослужбовців з порожнистою стопою, слід мати на увазі, що стопи з підвищеними поздовжніми склепіннями часто є варіантом норми.

Порожнистою стопою вважається така деформація, яка супроводжується супінацією заднього та пронацією переднього відділу за наявності високого внутрішнього та зовнішнього склепіння (так звана різко скручена стопа), передній відділ стопи розпластаний, широкий та дещо приведений, є натоптиші під головками середніх плюсневих кісток.

Плоска стопа без клінічних проявів є варіантом норми. При плоскостопості сплощення склепіння часто не викликає ніяких суб'єктивних розладів і через це не може бути підставою для застосування цієї статті. Ця стаття передбачає фіксовану плоскостопість, яка виникає у результаті декомпенсації вальгусної стопи або внаслідок дитячої та юнацької плоскостопості, яка з чисто м'язової форми перейшла у зв'язково-суглобову фіксовану деформацію.

До пункту "а" належать кінська, п'яткова, варусна, порожниста стопа та інші необоротні різко виражені викривлення стоп, що роблять неможливим користування стандартним взуттям.

До пункту "б" належать:

плоскостопість III ступеня;

відсутність або зведення усіх пальців на обох стопах;

відсутність частини стопи на будь-якому її рівні;

відсутність, зведення або нерухливість усіх пальців на рівні основних фаланг на обох стопах.

До пункту "в" належать:

помірно виражені деформації із незначним больовим синдромом та порушенням статики, при яких неможливе носіння стандартного взуття;

плоскостопість II ступеня за наявності остеоартрозу у таранно-човноподібному суглобі;

відсутність, зведення або нерухливість першого або двох пальців на одній стопі;

відсутність усіх пальців на рівні основних фаланг на одній стопі; усіх пальців на рівні середніх фаланг на обох стопах.

До пункту "г" належить плоскостопість I та II ступенів без явищ артрозу у таранно-човноподібному суглобі.

У разі наявності поздовжньої плоскостопості на кожній із стоп різних ступенів постанова приймається за плоскостопістю більшого ступеня. Плоскостопість I та II ступенів без явищ остеоартрозу не є перешкодою для вступу до ВВНЗ.

Кандидати на службу за графами II, VI у зв'язку з тривалим перебуванням на ногах визнаються непридатними за наявності в них плоскостопості II ступеня. Кандидати-водії за наявності плоскостопості I, II ступенів визнаються придатними, співробітники охорони з плоскостопістю II ступеня - непридатними.

За відсутність пальця на стопі вважається відсутність його на рівні плюсно-фалангового суглоба, а також повне зведення або нерухливість.

У разі деформацій першого пальця, що супроводжуються плоскостопістю та іншими деформаціями стопи з порушенням функцій, які утруднюють носіння стандартного взуття, огляд проводиться за пунктами "б", "в" або "г" залежно від ступеня порушення функцій.

Передбачає набуті укорочення кінцівок, у тому числі внаслідок кутових деформацій кісток після неправильно зрощених переломів.

До пункту "а" належать укорочення руки більше 8 см або ноги більше 5 см.

До пункту "б" належать укорочення руки від 5 см до 8 см включно або ноги від 2 см до 5 см включно.

До пункту "в" належать укорочення руки від 2 см до 5 см включно або ноги до 2 см.

До пункту "г" належить укорочення руки до 2 см.

За наявності ампутаційних кукс кінцівок на будь-якому рівні після злоякісних новоутворень або захворювань судин (ендартеріїт, атеросклероз тощо) постанова приймається в тому числі й за статтями Розкладу хвороб, які передбачають основне захворювання.

У разі незадовільних результатів лікування або відмови від нього при хибній куксі після ампутації або реампутації, за наявності постійних фантомних болів або ампутаційно-больового синдрому, які перешкоджають протезуванню, огляд проводиться за пунктом "а".

Передбачає наслідки травм, поранень (більше року з моменту отримання травми, поранення) області голови та шиї.

До пункту "а" належать:

дефекти та деформації кісток черепа, не заміщені трансплантатами, після поранень та травм;

анкілози, контрактури скронево-нижньощелепних суглобів, хибні суглоби нижньої щелепи за відсутності ефекту від лікування (у тому числі хірургічного) або відмови від нього;

наявність чужорідного тіла в порожнині черепа;

дефект кісток склепіння черепа більше 20 кв.см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв.см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою.

До пункту "б" належать:

дефект кісток склепіння черепа від 8 до 20 кв.см, заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефект кісток склепіння черепа до 8 кв.см, не заміщений пластичним матеріалом або аутокісткою;

дефекти та деформації кісток щелепно-лицевої ділянки після ортопедичних методів лікування із задовільними результатами.

Після перенесених гострих травм черепа та їх хірургічного лікування з наявністю дефекту кісток склепіння черепа постанова приймається залежно від розмірів дефекту та результатів пластичної операції.

Площа накладених після черепно-мозкової травми діагностичних фрезьових отворів додається до площі дефекту кісток склепіння черепа, не заміщеного ластичним матеріалом або аутокісткою.

До пункту "а" належать:

стани після свіжих (до одного року після травми) множинних проникаючих переломів тіл двох та більше хребців III ступеня компресії;

наслідки переломів (від одного до трьох років після травми), вивихів та переломовивихів тіл хребців після хірургічного лікування із застосуванням спондилокорпородезу (придатність до військової служби оглянутих військовослужбовців визначається за пунктом "а" або "б" після відпустки у зв'язку із хворобою);

віддалені наслідки (більше трьох років після травми) множинних переломів (два та більше) тіл хребців із вираженою сколіотичною (II, III ступенів) або кіфосколіотичною деформацією та нестабільністю (II, III стадій) хребта;

наслідки переломів кісток таза із ушкодженням внутрішніх органів при незадовільних результатах лікування;

неправильно зрощені множинні переломи кісток таза з порушенням цілісності тазового кільця, лонного сполучення, а також переломи області вертлужної ямки із центральним вивихом головки стегнової кістки, явищами анкілозу або деформуючого артрозу;

переломи шийки стегнової кістки при незадовільних результатах лікування.

До пункту "б" належать:

свіжий компресійний проникаючий перелом тіла хребця незалежно від функціональних порушень;

наслідки перелому одного та більше тіл хребців з клиноподібною деформацією II, III ступенів;

наслідки односторонніх переломів кісток таза без порушення цілісності тазового кільця та лонного з'єднання при незадовільних результатах лікування;

наслідки центрального вивиху стегнової кістки з помірними порушеннями функцій кінцівки;

наслідки перелому шийки стегна при незадовільних результатах лікування;

наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з помірними порушеннями функцій кінцівки.

До пункту "в" належать:

компресійні стабільні переломи одного та більше тіл хребців I ступеня компресії та їх наслідки з незначним больовим синдромом;

наслідки неускладненого перелому дужок, відростків хребців за наявності незначного порушення функції хребта і больового синдрому після лікування та відпустки у зв'язку із хворобою;

наслідки перелому шийки стегнової кістки, що лікувався з використанням остеосинтезу, при незначних порушеннях функцій кульшового суглоба;

невилучені металеві конструкції після переломів довгих трубчастих кісток при відмові від їх видалення;

наслідки (віддалені наслідки) переломів довгих та інших кісток з незначними порушеннями функцій кінцівки.

Після переломів поперечних, остистих відростків хребців, видалення штифта (пластинки) або інших конструкцій щодо військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці або звільненні від службових обов'язків за станом здоров'я.

Після свіжих переломів тіл хребців зі сприятливими наслідками щодо оглянутих військовослужбовців приймається постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою за статтею 83 Розкладу хвороб.

При незадовільних результатах ендопротезування великих суглобів огляд військовослужбовців проводиться на підставі пункту "а" статті 70 або 77 Розкладу хвороб.

При задовільних функціональних результатах ендопротезування великих суглобів огляд проводиться на підставі пункту "б"статті 70 або 77 Розкладу хвороб.

Передбачає найближчі та віддалені наслідки травм головного мозку та їх ускладнення, а також наслідки травм від дії повітряної вибухової хвилі (контузії) та інших зовнішніх факторів.

До пункту "а" належать:

наслідки травматичних пошкоджень з тяжкими розладами функцій головного мозку (забій, здавлення мозку, субдуральна гематома), які призводять до стійких паралічів та глибоких парезів, порушень функції тазових органів тощо);

наслідки травматичного пошкодження мозкової речовини з розладами коркових функцій (афазія, агнозія, апраксія, геміанопсія, пірамідні, екстрапірамідні, координаторні порушення тощо);

наслідки травм у вигляді злипливого або злипливо-кістозного арахноїдиту, який призводить до різкого підвищення внутрішньочерепного тиску (більше 400 мм вод.ст.), а також випадки з частими епілептичними нападами (чотири і більше разів на рік), вираженими вестибулярними та ліквородинамічними розладами, вираженою гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку більше ніж на 20 мм);

посттравматичний оптико-хіазмальний арахноїдит з розладом зору.

До пункту "б" належать:

наслідки травм головного мозку, за яких осередкові симптоми та розлади функцій не досягають ступеня вираженості, передбаченого пунктом "а";

травматичний арахноїдит з помірним підвищенням внутрішньо-черепного тиску (300-400 мм вод.ст.), помірною гідроцефалією (розширення передніх рогів бокових шлуночків мозку до 15-20 мм), помірними ліквородинамічними розладами (три-чотири кризи на місяць);

середньої частоти (до трьох разів на рік) епілептичні напади;

наслідки перелому основи черепа тощо.

Військовослужбовці, які перенесли травму головного мозку із субарахноїдальним крововиливом, оглядаються за пунктом "а" або "б" залежно від вираження неврологічної симптоматики та порушення функцій. Кандидати на службу непридатні.

До пункту "в" належать наслідки травм головного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються розсіяні органічні знаки (незначна асиметрія носогубних складок, анізорефлексія тощо), поєднані зі стійкою незначно вираженою вегетосудинною нестійкістю, астенічними явищами. Сюди ж належать старі переломи черепа без органічного ураження центральної нервової системи та порушення функцій головного мозку.

До пункту "г" належить факт травми головного мозку (понад рік після перенесеної травми, поранення) за відсутності порушень функцій нервової системи.

За наявності пошкоджень та дефектів кісток черепа, окрім цієї статті, слід застосовувати також відповідні пункти статті 76 Розкладу хвороб.

Огляд кандидатів та військовослужбовців, які перенесли гостру закриту черепно-мозкову травму, проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Факт лікування з приводу травм головного мозку в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами. Вплив наслідків травми на працездатність, виконання обов'язків військової служби повинен підтверджуватись характеристиками з місця військової служби або навчання.

Під віддаленими наслідками травми маються на увазі залишкові явища або стани, які зберігаються протягом року або більше з моменту отримання травми.

До пункту "а" належать:

стани та наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату із значним порушенням функції зовнішнього дихання;

розповсюджена облітерація перикарда;

стани після резекції стравоходу, шлунка, тонкої або товстої кишки, накладання шлунково-кишкового анастомозу при вираженому занепаді харчування або значному порушенні функції травлення (демпінг-синдром, що не піддається лікуванню, стійкі проноси тощо);

стан після накладання біліодигістивних анастомозів;

жовчні або панкреатичні свищі при незадовільних результатах лікування;

стан після резекції частки печінки або частки підшлункової залози;

відсутність нирки при порушенні функцій нирки, яка залишилась, незалежно від ступеня їх вираженості;

повний розрив промежини (розрив, за якого цілісність м'язів промежини порушена повністю; вони заміщені рубцевими тканинами, які переходять на стінку прямої кишки; має місце недостатність сфінктера заднього проходу з його деформацією);

відсутність статевого члена;

стан після видалення легені, чужорідного тіла, яке розташоване біля кореня легені, серця або біля великих судин, незалежно від ускладнень або порушень функцій органів і систем;

стан після політравми органів двох або більше порожнин з помірними порушеннями їх функцій.

За наслідками поранень серця, перикарда, оперативного вилучення чужорідних тіл з середостіння поблизу великих судин придатність до військової служби оглянутих військовослужбовців визначається також за пунктами "а", "б", "в" або "г" статті 38 Розкладу хвороб залежно від порушення гемодинаміки, а у разі порушення функції зовнішнього дихання - за пунктами "а", "б" або "в" статті 48 Розкладу хвороб.

До пункту "б" належать:

наслідки поранень та травм бронхолегеневого апарату з помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

наслідки поранень та травм органів травлення зі стійкими помірними порушеннями функцій;

відсутність нирки при нормальній функції нирки, яка залишилась.

До пункту "в" належать:

наслідки поранень і травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, органів таза з незначними порушеннями функцій органів та систем;

стани після видалення селезінки, частини легені, резекції частки нирки.

До пункту "г" належать віддалені наслідки (три і більше років) поранень та травм органів грудної, черевної порожнин, органів, розташованих позаочеревинно, та органів таза після видужання.

Для оглянутих військовослужбовців відпустка у зв'язку із хворобою надається за статтею 83 Розкладу хвороб, коли повне відновлення працездатності потребує терміну не менше одного місяця.

До пункту "а" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді масивних келоїдних, гіпертрофічних рубців у ділянці голови, шиї, тулуба, кінцівок, спаяних із підшкірними тканинами або легко вразливих, які часто вкриваються виразками, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;

рубці, що значно обмежують рухи у суглобах та перешкоджають носінню стандартної військової форми або спорядження;

стан (протягом року) після глибоких опіків більше 20% площі шкіри тіла або ускладнених амілоїдозом нирок.

До пункту "б" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків, які помірно обмежують рухи або значно утруднюють носіння військової форми і спорядження;

келоїдні, гіпертрофовані та атрофовані рубці, що не вкриваються виразками, а також рубці, що спотворюють обличчя, при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;

стан після глибоких опіків від 10 до 20% площі шкіри тіла.

До пункту "в" належать:

наслідки термічних та хімічних опіків, які незначно обмежують рухи або незначно обмежують носіння військової форми, спорядження; еластичні рубці, які вкриваються виразками під час довготривалої ходьби та інших фізичних навантажень;

стан після глибоких опіків з пластикою до 10% площі шкіри тіла.

За цим пунктом оглядаються кандидати та військовослужбовці з наслідками розривів, пошкоджень м'язів (утворення осифікатів) та сухожиль, які незначно порушують функцію кінцівок або затруднюють носіння стандартної військової форми або спорядження. За наявності рубців з явищами каузалгії після безуспішного хірургічного лікування постанова приймається за статтею 23 Розкладу хвороб.

До пункту "г" належать наслідки термічних та хімічних опіків у вигляді рубців шкіри, що не супроводжуються ускладненнями, вказаними у пунктах "б" та "в" цієї статті.

Особи з наслідками опіків із пошкодженням очей, пальців кисті або стопи оглядаються, в тому числі, за відповідними статтями Розкладу хвороб.

До пункту "а" належать наслідки травм нервів, спинного мозку за наявності значно виражених та стійких розладів рухової, чутливої сфер або трофіки (дивись пояснення до пункту "а" статті 23 Розкладу хвороб), а також наслідки пошкоджень, які супроводжуються стійким больовим синдромом (каузалгія, неврома, яка викликає різкі болі та не підлягає хірургічному лікуванню).

До пункту "б" належать:

наслідки травм спинного мозку, при яких вогнищеві симптоми і розлади функцій досягли помірного ступеня вираженості;

наслідки пошкоджень нервів та сплетінь, при яких через парез групи м'язів або окремих м'язів помірно порушується основна функція кінцівок;

паралічі мімічних м'язів внаслідок пошкодження основного стовбура або великих гілок лицьового нерва.

До пункту "в" належать:

наслідки травматичного пошкодження спинного мозку, за яких у неврологічному статусі виявляються незначні розлади рухових або чутливих функцій у поєднанні з вегетосудинною нестійкістю;

наслідки пошкоджень нервових сплетінь, нервів, за яких функція кінцівки незначно порушується (пошкодження одного променевого або ліктьового нерва, якщо знижена сила розгиначів кисті або обмежена її флексія тощо).

До пункту "г" належать віддалені наслідки пошкоджень нервів, коли їх функції майже повністю відновлені, а наявні залишкові явища у формі незначно виражених порушень чутливості в зоні іннервації пошкодженого нерва практично не обмежують функцій кінцівки.

Передбачає наслідки отруєнь лікарськими засобами, медикаментами та речовинами переважно немедичного призначення, їх токсичної дії, інші та неуточнені впливи зовнішніх чинників (відмороження, тепловий і сонячний удар, баротравма вуха, легень, кесонна хвороба, асфіксія, ураження блискавкою, електричним струмом, впливи вібрації, джерел іонізуючого випромінювання, компонентів ракетного палива, джерел електромагнітного поля, лазерного випромінювання та токсичної дії мікроорганізмів I, II груп патогенності).

Ступінь тяжкості цих наслідків залежить від порушення функцій органів та систем і під час огляду передбачає також застосування відповідних статей Розкладу хвороб.

Найбільш розповсюдженими гострими отруєннями, які зустрічаються у практиці військових лікарів, є: отруєння газами, пороховими (вибуховими) газами, лікарськими засобами, медикаментами переважно в побутових умовах.

Наслідки токсичної дії, спричиненої контактом з отруйними тваринами, укусами плазунів, членистоногих, є також актуальними в теперішній час, особливо в період участі військовослужбовців у міжнародних миротворчих операціях.

Під час огляду військовослужбовців, які перенесли гостру променеву хворобу, враховуються не тільки зміни у складі периферичної крові, а й інші клінічні прояви хвороби. При незначних залишкових явищах після перенесення військовослужбовцями гострої променевої хвороби II ступеня огляд проводиться за статтею 83 Розкладу хвороб.

Огляд військовослужбовців з хронічною променевою хворобою після стаціонарного обстеження та лікування проводиться на підставі пункту "а" або "б" цієї статті залежно від стадії захворювання та порушення функцій органів та систем.

Стосовно кандидатів, які перенесли гострі запалення суглобів, придатність до військової служби визначається індивідуально через шість місяців після повного вилікування. Кандидати, які перенесли черепно-мозкову травму, непридатні до військової служби протягом трьох років, потім придатність визначається індивідуально після дообстеження.

Щодо військовослужбовців, які перенесли черепно-мозкову травму із вираженим астено-вегетативним синдромом, як правило, приймається постанова про потребу у відпустці у зв'язку із хворобою. Після відпустки огляд військовослужбовців проводиться на підставі статті 78 Розкладу хвороб.

За цією ж статтею приймається постанова про потребу військовослужбовців у звільненні від службових обов'язків або відпустці за станом здоров'я при тимчасових обмеженнях рухів опорно-рухового апарату після операцій на кістках та суглобах, пластики або тендолізу сухожилля (крім пальців кисті та стопи), при незміцнілих кісткових мозолях після переломів трубчастих та інших кісток.

При незадовільних результатах лікування наслідків переломів трубчастих кісток постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я не приймається, а вирішується питання про придатність до військової служби за пунктами "а", "б" або "в" статті 77 Розкладу хвороб.

Військовослужбовці, які працюють з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінення, компонентами ракетного палива та отримали опромінення, яке перевищує річну граничнодопустиму дозу у п'ять разів, або перенесли гостру інтоксикацію компонентами ракетного палива, направляються на стаціонарне обстеження та лікування.

За відсутності ознак променевої хвороби та порушень функції органів та систем військовослужбовці на підставі пункту "в" статті 82 Розкладу хвороб та Переліку медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики (додаток 11 до Положення) визнаються непридатними до роботи з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінення, компонентами ракетного палива.

Вагітні, незалежно від терміну вагітності, на військову службу не призиваються і до вступу до ВВНЗ є тимчасово непридатними.

Обсяг обстеження вагітних жінок-військовослужбовців, періодичність оглядів та переривання вагітності проводиться у встановленому законодавством України порядку.

При ускладненнях перебігу вагітності лікування проводиться в умовах стаціонару.

При досягненні терміну вагітності 30 тижнів жінці-військовослужбовцю надається відпустка відповідно до законодавства України.

Породіллям надається відпустка відповідно до законодавства України.

Стаття застосовується у разі неможливості лікування вроджених вад розвитку, відмови від лікування або незадовільних його результатів, а також при хромосомних аномаліях, підтверджених результатами обстеження у медико-генетичних консультаціях.

До пункту "а" належать:

мікроцефалія, вади з редукцією частини головного мозку, вроджена гідроцефалія, інші аномалії головного та спинного мозку зі значним порушенням функцій нервової системи;

вади розвитку бронхолегеневого апарату та плеври зі значним порушенням функції зовнішнього дихання;

вади щелепно-лицевої ділянки (у тому числі розщілини піднебіння та губи);

вади органів травлення з вираженими клінічними проявами;

вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з різкою деформацією грудної клітки (реберний горб тощо) та значним порушенням функції зовнішнього дихання;

вроджений отосклероз;

відсутність однієї нирки (або її функції) з порушенням функцій нирки, яка залишилася, незалежно від ступеня його вираження;

полікістоз нирок зі значним порушенням функцій або хронічною нирковою недостатністю незалежно від ступеня;

аномалії ниркових судин (підтверджені даними ангіографії) з явищами вазоренальної гіпертензії та нирковими кровотечами;

аномалії статевих органів (відсутність статевого члена, атрезія піхви та інші);

деформація таза, що супроводжується кіфосколіозом II, III ступенів або значним обмеженням рухів у кульшових суглобах;

варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги більше 5 см;

0-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток більше 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок більше 15 см;

іхтіоз вроджений, іхтіозоподібна еритродермія.

До пункту "б" належать:

деформації таза з помірними обмеженнями рухів у кульшових суглобах;

вроджені фіксовані викривлення хребта (кіфози, сколіози тощо) з незначною деформацією грудної клітки та помірним порушенням функції зовнішнього дихання;

полікістоз, дисплазії, подвоєння нирок та їх елементів, підковоподібна нирка, аномалії сечоводів або сечового міхура з помірним порушенням функцій нирок;

мошонкова або промежинна гіпоспадія;

варусна деформація шийки стегнової кістки з укороченням ноги від 2 до 5 см;

0-подібне викривлення ніг, якщо відстань між виступами внутрішніх виростків стегнових кісток від 12 до 20 см, або Х-подібне викривлення, якщо відстань між внутрішніми щиколотками гомілок від 12 до 15 см;

іхтіоз рецесивний.

Кандидати з двостороннім крипторхізмом непридатні до військової служби.

До пункту "в" належать:

атрезія слухового проходу при сприйманні шепітної мови на друге вухо на відстані від 2 до 4 м;

відсутність з одного чи з обох боків вушних раковин або спотворюючі їх деформації;

остеохондропатичний кіфоз з больовим синдромом;

відсутність однієї нирки (або її функції) з нормальною функцією нирки, яка залишилася;

поодинокі солітарні кісти нирок більше 2 см в діаметрі;

свищ сечовипускного каналу від кореня до середини статевого члена;

затримка одного або обох яєчок у черевній порожнині, у пахвинних каналах або біля зовнішніх їх отворів;

варусна деформація шийки стегна з укороченням ноги до 2 см;

домінантний іхтіоз.

До пункту "г" належать:

сакралізація п'ятого поперекового або люмбалізація першого крижового хребців;

незрощення дужок п'ятого поперекового або першого крижового хребців.

Висновок про рівень фізичного розвитку оглянутих кандидатів дається індивідуально на підставі оцінки ступеня розвитку м'язової системи, зросту та ваги тіла, окружності грудей. Під час оцінки розвитку м'язової системи враховується ступінь відкладення підшкірно-жирової клітковини, а також особливість скелетної мускулатури у осіб високого зросту з малорельєфними м'язами.

Кандидати з добрим фізичним розвитком та харчуванням, пропорційною будовою тіла, зростом не менше 150 см та вагою 45 кг і більше визнаються придатними до військової служби відповідно до Переліку медичних протипоказань щодо участі в роботах при надзвичайних ситуаціях на об'єктах ядерної енергетики (додаток 11 до Положення).

Кандидати та військовослужбовці, які страждають на нічне нетримання сечі, направляються на стаціонарне обстеження та лікування. Факт наявності нічного нетримання сечі повинен бути підтверджений службовою, медичною характеристиками та актами спостереження з органів, підрозділів, закладів СБУ.

Обстеження повинно бути повним та комплексним за участю невропатолога, уролога та психіатра. Якщо нетримання сечі є одним із симптомів захворювання нервової або сечостатевої системи, то постанова приймається за статтею Розкладу хвороб, яка передбачає основне захворювання.

За відсутності патології з боку сечостатевої системи експертний висновок про придатність до військової служби дає невропатолог.

У разі коли спостереження та результати стаціонарного обстеження підтверджують наявність недуги та відсутність ефекту від лікування, кандидати та військовослужбовці визнаються непридатними до військової служби.

До пункту "б" належать стійкі, що не піддаються тривалому, систематичному лікуванню, афонії функціонального походження.

Якщо є заїкання, то оглянутий підлягає поглибленому обстеженню невропатологом, психіатром, оториноларингологом, логопедом. Стаціонарне обстеження таких осіб проводиться у неврологічному відділенні.

Експертний висновок про ступінь придатності до військової служби виносить невропатолог на підставі даних обстеження та ретельного вивчення документів, отриманих з поліклініки з місця проживання, навчання або роботи до вступу на військову службу.

Ступінь вираження заїкання визначається шляхом динамічного нагляду за станом мовної функції у різних умовах та оцінюється за моментом найбільш вираженого прояву захворювання.

Помірним заїканням, яке не обмежує придатності оглянутого до військової служби, вважається лише затримка вимовляння (спотикання) на початку фрази, решта слів невеликої фрази на одному диханні вимовляється вільно або злегка сповільнено, але без повторювання слів.

Огляд кандидатів та військовослужбовців з алергічними захворюваннями проводиться після ретельного обстеження і лікування в спеціалізованому закладі охорони здоров'я.

Факт лікування з приводу алергічних захворювань та їх наслідків в анамнезі повинен бути підтверджений медичними документами, а вплив наслідків на працездатність або виконання обов'язків військової служби - характеристиками з місця роботи, навчання або військової служби.

До цієї статті належать всі види алергій: інсектна, медикаментозна, пилова, пилкова, харчова тощо, які проявляються різноманітністю клінічного перебігу.

До пункту "а" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з вираженим порушенням їх функцій та ті, що важко піддаються лікуванню (алергічний екзогенний альвеоліт, алергічний бронхолегеневий алергільоз, поширений атопічний дерматит, синдром Лайела, сироваткова хвороба тощо).

До пункту "б" належать алергічні захворювання з хронічним перебігом і ураженням внутрішніх органів з помірним порушенням їх функцій (поліноз з вираженим рино-кон'юнктивальним синдромом, полівісцеральними проявами), поширена рецидивуюча хронічна кропивниця та атопічний обмежений дерматит, алергічні рецидивуючі цитопенії, анемії тощо.

До пункту "в" належать алергічні захворювання з рідкими (один-два рази на рік) загостреннями та незначним порушенням функцій: захворювання верхніх дихальних шляхів (поліноз, синусит), обмежена кропивниця, дерматит.

До пункту "г" належать стани після перенесених гострих алергічних реакцій та захворювань з тимчасовими функціональними розладами, коли для повного відновлення працездатності потрібен термін не менше одного місяця.