Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах

Відповідно до Закону України "Про судову експертизу" та підпункту 19 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30.12.97 N 1396

1. Затвердити Інструкцію про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - Інструкція), що додається.

2. Управлінню експертного забезпечення правосуддя Міністерства юстиції України (Головченко Л.М.) в установленому порядку подати Інструкцію на державну реєстрацію до Департаменту державної реєстрації нормативних актів.

3. Управлінню документування та контролю (Басенко Л.Г.) довести Інструкцію до відома науково-дослідних інститутів судових експертиз, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції України Пасенюка О.М.

1.1. Ця Інструкція визначає особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах (далі - судовий експерт), а також порядок здійснення контролю за дотриманням цими експертами вимог нормативно-правових актів, що регулюють питання судово-експертної діяльності.

1.2. Права, обов'язки та відповідальність судових експертів, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються Законом України "Про судову експертизу", Кримінально-процесуальним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, а також іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

1.3. Ця Інструкція поширюється на всіх судових експертів, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах та внесені до державного Реєстру атестованих судових експертів.

1.4. Судовий експерт здійснює свою діяльність з певного виду експертної спеціальності на підставі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Міністерством юстиції України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 N 86/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.08.2005 за N 882/11162.

2.1. Судовий експерт має право:

ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи, і подавати клопотання про надання додаткових матеріалів;

вказувати у висновку експерта на виявлені під час проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;

викладати в письмовій або усній формі відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту;

з дозволу особи або органу, яка(який) призначила(в) судову експертизу, проводити окремі дослідження в присутності підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, чи сторін у цивільних, господарських та адміністративних справах у випадках, передбачених законодавством;

з дозволу особи або органу, яка(який) призначила(в) судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій та задавати питання, що стосуються предмета чи об'єкта експертизи;

подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта;

одержувати винагороду за проведення судової експертизи.

проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом.

2.2. Судовий експерт зобов'язаний:

провести повне дослідження і надавати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок;

на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку;

заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі;

повідомляти в письмовій формі особу або орган, яка(який) призначила(в) експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставленого питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані.

За наданий висновок судовий експерт несе особисту відповідальність згідно з чинним законодавством.

2.3. Судовому експерту, залученому до проведення судової експертизи, забороняється:

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно;

вступати в контакти, не передбачені порядком проведення експертизи, з особами, які прямо чи побічно зацікавлені в результатах експертизи;

розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, та суду дані, що стали йому відомі під час проведення експертизи, та повідомляти її результати будь-кому, крім органу (особи), що призначив(ла) експертизу;

зберігати матеріали справ та об'єкти експертних досліджень поза службовим приміщенням.

2.4. Інші права та обов'язки судового експерта передбачаються чинним законодавством.

3.1. Обов'язковою умовою здійснення судово-експертної діяльності судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих установах, є наявність свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, виданого Мін'юстом на підставі рішення Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Мін'юсті, яким надається право на проведення конкретних видів експертиз.

3.2. Судовий експерт відповідно до статті 4 Закону України "Про судову експертизу", статті 79 Кримінально-процесуального кодексу України та статті 139 Цивільного процесуального кодексу України повинен мати відповідні умови для зберігання доказів та проведення експертних досліджень.

3.3. Судовий експерт при виконанні процесуальних дій повинен мати при собі і пред'являти на вимогу відповідних посадових осіб свідоцтво про присвоєння йому кваліфікації судового експерта.

3.4. У письмових висновках експерта, крім даних, передбачених чинним законодавством, обов'язково зазначаються номер, дата видачі і строк дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта.

3.5. Судовий експерт може здійснювати судово-експертну діяльність тільки з тих видів судових експертиз і експертних спеціальностей, які зазначені у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта.

3.6. У разі закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта експерт втрачає право на проведення судових експертиз до підтвердження ним кваліфікації судового експерта.

3.7. Кожний експерт зобов'язаний вести Журнал реєстрації судових експертиз та експертних досліджень, у якому реєструються постанови слідчих органів та ухвали суддів (судів) про призначення експертизи, заяви про проведення експертних досліджень, а також клопотання про надання додаткових матеріалів (даних), необхідних для їх проведення.

Форма Журналу реєстрації судових експертиз та експертних досліджень (далі - Журнал) наведена у додатку 1.

Судовий експерт повинен щороку до 1 лютого, наступного за звітним періодом, надсилати до Мін'юсту інформацію щодо кількості виконаних ним судових експертиз та експертних досліджень.

3.8. У разі виявлення нестачі матеріалів та речових доказів або їх пошкодження судовий експерт письмово повідомляє орган (особу), що призначив(ла) експертизу.

Матеріали та речові докази, що надійшли для проведення експертизи (дослідження), зберігаються у сейфах в умовах, що унеможливлюють їх пошкодження або втрату.

3.9. Залежно від характеру звернення за результатами його виконання складаються такі підсумкові документи: "Висновок експерта", "Висновок експертного дослідження", "Повідомлення про неможливість надання висновку", які складаються відповідно до вимог процесуального законодавства та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 N 53/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 03.11.98 за N 705/3145, і виготовляються у двох примірниках, один з яких залишається у судового експерта.

Підсумковий документ та додатки до нього (схеми, картограми, фотографії тощо) мають бути підписані та затверджені печаткою виконавця, а в разі здійснення ним судово-експертної діяльності у складі юридичної особи - печаткою юридичної особи.

3.10. Після виконання експертизи (дослідження) підсумковий документ надсилається разом з матеріалами справи та іншими документами, що надійшли за клопотанням експерта, органу (особі), що призначив(ла) експертизу (дослідження).

3.11. Другі примірники підсумкових документів та копії додатків до них зберігаються у судового експерта протягом п'яти років у наглядових провадженнях.

Наглядове провадження повинно містити документи, в яких фіксуються дії, пов'язані з призначенням та проведенням експертиз (досліджень), хід їх проведення, зокрема постанову (ухвалу) про призначення експертизи або заяву з проханням провести експертне дослідження, копії листів, клопотань до замовника, другі примірники підсумкових документів тощо.

4.1. Метою контролю за діяльністю судових експертів є перевірка дотримання ними нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності (далі - перевірка).

4.2. Контроль за додержанням судовими експертами нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності здійснюється Міністерством юстиції України та його територіальними органами (управліннями юстиції) із залученням спеціалістів науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту шляхом проведення перевірок.

4.3. Перевірка судових експертів може бути плановою, яка здійснюється не частіше одного разу на три роки, як правило, за один рік до закінчення терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, та позаплановою - за зверненнями фізичних та юридичних осіб.

4.4. Підставою для проведення планової перевірки судових експертів є графік проведення такої перевірки.

4.5. Графік планових перевірок судових експертів затверджується начальником відповідного управління юстиції на рік та погоджується з керівником науково-дослідної установи судових експертиз Мін'юсту відповідно до зон регіонального обслуговування.

Зони регіонального обслуговування науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту наведені у додатку 2.

У графіку проведення планових перевірок зазначаються прізвище, ім'я, по батькові судового експерта, діяльність якого перевіряється, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта та строк його дії, експертна спеціальність, адреса, номер телефону та термін проведення перевірки.

Графік планових перевірок судових експертів складається у трьох примірниках, один з яких залишається в управлінні юстиції, другий - у науково-дослідній установі судових експертиз Мін'юсту, третій надсилається до Міністерства юстиції України.

4.6. Про заплановану перевірку судовий експерт має бути попереджений за 10 днів до початку її проведення.

Якщо експерт працює у складі юридичної особи, у разі надходження повідомлення про проведення перевірки на адресу юридичної особи її керівник невідкладно доводить до відома судового експерта дату проведення перевірки.

4.7. Підставою для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних або юридичних осіб про порушення судовими експертами чинного законодавства з питань судово-експертної діяльності.

Позапланова перевірка може бути проведена без попередження судового експерта, діяльність якого буде перевірятися.

4.8. Під час проведення перевірки встановлюються:

а) наявність матеріально-технічної бази (приміщення, сейфів, інструментального оснащення, спеціального обладнання, методичної літератури: довідників, посібників, типових нормативів тощо);

б) відповідність терміну дії свідоцтва про присвоєння кваліфікації терміну здійснення судово-експертної діяльності;

в) наявність Журналу;

г) наявність других примірників висновків проведених судових експертиз та експертних досліджень у наглядових провадженнях і відповідність їх реєстрації у Журналі;

ґ) відповідність видів експертиз, проведених судовими експертами, експертним спеціальностям, зазначеним у свідоцтві про присвоєння кваліфікації судового експерта;

д) відповідність змісту висновків вимогам нормативно-правових актів та правильність застосування методів дослідження.

4.9. Перевірка відповідності висновків вимогам нормативно-правових актів та правильності застосування методів дослідження здійснюється шляхом рецензування висновків спеціалістами науково-дослідних установ судових експертиз Мін'юсту.

Копії висновків відбираються за період з моменту присвоєння (підтвердження) кваліфікації судового експерта.

4.10. Під час зазначених перевірок особи, які перевіряють, мають право вимагати пояснення у судових експертів з приводу звернень фізичних та юридичних осіб.

4.11. За результатами перевірки складається акт у трьох примірниках, що підписується особами, які брали участь у перевірці, а також судовим експертом. Один з примірників акта залишається у судового експерта, другий - в управлінні юстиції, а третій примірник надсилається до Мін'юсту та приєднується до матеріалів особової справи судового експерта.

4.12. У разі виявлення недоліків організаційного характеру управління юстиції вказує судовому експерту на допущені ним порушення та надає строк для їх усунення.

Строк, який надається судовому експерту для усунення виявлених під час перевірки недоліків, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня складання акта.

Після закінчення строку, установленого для усунення виявлених недоліків організаційного характеру, судовий експерт зобов'язаний письмово повідомити про заходи, які були вжиті ним для усунення цих недоліків, або надати письмові пояснення щодо неможливості їх усунення.

Управління юстиції може провести повторну перевірку щодо усунених судовим експертом недоліків.

4.13. При виявленні недоліків методичного характеру або порушень нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності Мін'юст направляє судовому експерту повідомлення про необхідність усунення недоліків або відповідно до статті 14 Закону України "Про судову експертизу" приймає рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у порядку, передбаченому Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.08.2005 N 86/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.08.2005 за N 882/11162.

4.14. Ухилення судового експерта від проведення перевірки та створення будь-яких перешкод у її проведенні є підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

4.15. Судовий експерт на підставах і в порядку, передбачених законодавством, може бути притягнутий до матеріальної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

1. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Дніпропетровська, Запорізька області

2. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз.

Донецька і Луганська області

3. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз.

М. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області

4. Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Автономна Республіка Крим

5. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області

6. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області

7. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз.

Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь

8. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності.

Зона обслуговування поширюється на всі регіони