Про затвердження Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд

3.3.14. При віднесенні споруди до кваліфікаційних груп "непридатна до нормальної експлуатації", "аварійна" споруда повинна бути виведена з експлуатації і в обов'язковому порядку мають бути розроблені заходи щодо забезпечення охорони праці (у межах виведеної з експлуатації ділянки споруди).

3.3.15. За результатами позачергового огляду технічний стан споруди може бути переведений з відповідної тимчасової в основну категорію "задовільний" або "задовільний з обмеженнями", з розробкою заходів щодо її оптимальної експлуатації. Відповідні зміни заносяться в паспорт споруди.

Про термін завершення робіт з капітального ремонту і результати позачергового огляду споруди в обов'язковому порядку необхідно повідомити Регістр судноплавства України.

4.1.1. Ці Правила є обов'язковими під час експлуатації підхідних каналів і портових акваторій для забезпечення безпечного плавання, стоянки й обробки суден, які приймаються підприємством.

4.1.2. Режим експлуатації портових акваторій (у межах відведеного водного простору у складі зовнішніх і внутрішніх рейдів, якірних стоянок, операційних і маневрових зон та ін.), а також підхідних каналів повинен встановлюватись Обов'язковими постановами з урахуванням їхнього дійсного технічного стану, а також проектних і паспортних характеристик.

4.1.3. Води акваторії та її дно повинні утримуватись відповідно до вимог Конвенції щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів й інших матеріалів (1972), Конвенції щодо запобігання забруднення із суден (1973), інших угод і нормативних документів.

4.1.4. Підхідні канали і портові акваторії повинні підтримуватись у габаритах, встановлених проектом і паспортом.

4.1.5. Оголошена осадка суден, що приймаються підприємством протягом навігаційного періоду, повинна встановлюватись за наказом підприємства і вноситись в Обов'язкові постанови.

4.1.6. Осадка суден при плаванні на підхідних каналах і портових акваторіях не повинна перевищувати прохідну осадку, встановлену службою капітана порту. Прохідна осадка суден повинна визначатись на підставі даних про глибини з урахуванням гідрометеорологічних умов плавання і встановлюватись за наказом підприємства.

4.1.7. На кожне судно, що прибуває на підприємство, мають бути передані відомості про прохідну осадку суден, а також Обов'язкові постанови.

4.1.8. Підхідні канали і портові акваторії мають бути оснащені достатньою кількістю засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО), що перебувають у віданні організацій, які займаються експлуатацією ЗНО у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).

Режим роботи ЗНО і їх технічна експлуатація здійснюється відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).

4.1.9. При зміні габаритів підхідних каналів і судноплавних ділянок акваторій має бути відповідним чином змінено розміщення ЗНО з повідомленням про це Держгідрографії.

4.1.10. При пошкодженні ЗНО або їхній несправності капітан порту повинен вжити термінових заходів, що забезпечують безпеку руху суден, і повідомити організації у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).

4.1.11. Якщо на портовій акваторії судно загубило якір або інший предмет, що викликає небезпеку для судноплавства, капітан судна мусить, з відома капітана порту, вжити необхідних заходів щодо підняття загубленого предмета або позначити район і повідомити про це капітана порту.

4.1.12. Забороняється будування або улаштування у межах підхідних каналів і портових акваторій будь-яких споруд (устаткування), які утруднюють рух суден і обмежують ефективність дії ЗНО.

4.1.13. Для попередження пошкодження підводних об'єктів (споруд) у разі, якщо їхні траси перетинають підхідні канали, портові акваторії, охоронні зони мають бути встановлені і позначені відповідними знаками.

В охоронних зонах забороняється:

кидати якір;

проходити з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;

провадити вантажно-розвантажувальні і днопоглиблювальні роботи;

причалювати до берега в місцях, огороджених сигнальними знаками.

Усі роботи, які мають бути виконані в охоронних зонах, а також поблизу від них, слід попередньо погодити з підприємствами, у сфері управління яких перебувають підводні об'єкти (споруди).

4.1.14. Режим експлуатації підхідних каналів і портових акваторій у льодових умовах контролюється з метою підтримання їхніх проектних (паспортних) параметрів протягом терміну служби, а також забезпечення нормальної експлуатаційної діяльності підприємства.

4.1.15. Контроль за дотримуванням встановленого режиму експлуатації підхідних каналів і портових акваторій, а також підтримання їхніх проектних і паспортних параметрів здійснюється службою капітана порту шляхом проведення інженерних обстежень і регулярних промірних робіт.

4.2.1. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, у тому числі у льодових умовах. На судноремонтних заводах технічне обслуговування акваторії повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, що ремонтуються, безпечну й ефективну роботу суднопідйомних споруд.

4.2.2. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати:

підтримання необхідних навігаційних габаритів з позначенням ЗНО за схемою, погодженою із організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях);

безпеку судноплавства під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт;

додержання вимог органів державного нагляду за станом навколишнього природного середовища.

4.2.3. Установлення на штатні місця і технічне обслуговування ЗНО здійснюється організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях) відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).

4.2.4. Контроль за справною дією ЗНО на підприємстві покладається на капітана порту, а також на організації у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).

4.2.5. На підхідних каналах і портових акваторіях необхідно систематично виконувати такі роботи:

провадити регулярні і позачергові контрольні проміри глибин;

експлуатаційні днопоглиблювальні роботи з підтримання навігаційних габаритів;

спостереження за чистотою вод;

очищення дна від різних предметів, що перешкоджають судноплавству;

ремонт та заміну (при необхідності) ЗНО.

4.2.6. Періодичність промірних і тральних робіт встановлюється підприємством у залежності від гідрометеорологічних умов і інтенсивності відкладення намулу на підхідних каналах і портових акваторіях, але не рідше 1 разу на рік.

4.2.7. На підставі даних промірів необхідно складати плани глибин підхідних каналів і судноплавних частин акваторій, визначати товщину шару, інтенсивність і джерела надходження намулу, а також обсяг необхідних експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і терміни їхнього виконання.

4.2.8. На підхідні канали і портові акваторії мають бути складені паспорти.

Внесення доповнень і корегування паспортів підхідних каналів і портових акваторій повинне здійснюватись ВГіІС (ВКБ) і службою капітана порту.

4.3.1. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях підприємств повинні здійснюватись відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).

4.3.2. Для визначення обсягу і термінів виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт, а також для одержання дозволу на видобування і складування ґрунту на підводних відвалах відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 557, в ВГіІС (ВКБ) підприємства повинні систематизуватись і зберігатись матеріали, що характеризують морфологію дна підхідних каналів і портових акваторій, а також відомості про обсяги раніше виконаного експлуатаційного днопоглиблення, інтенсивність замулювання, фізико-механічні, хіміко-біологічні властивості денних ґрунтів.

4.3.3. Технічне завдання на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи та план їхнього виконання повинні складатись в ВГіІС (ВКБ) і затверджуватись головним інженером після погодження з капітаном порту.

4.3.4. Терміни виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт слід призначати у залежності від інтенсивності замулювання, прийнятих запасів на замулювання, а також з урахуванням техніко-експлуатаційних характеристик застосовуваних днопоглиблювальних засобів.

4.3.5. Матеріали для одержання дозволів на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи і відвали ґрунту готуються спеціалізованою організацією на замовлення підприємства.

4.3.6. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях повинні виконуватись спеціалізованими підрядними організаціями, які мають відповідні технічні засоби, ліцензію і дозвіл, одержані у встановленому порядку.

4.3.7. Підводний відвал повинен бути обладнаний ЗНО силами організацій у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).

4.3.8. У технічному завданні на проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруд або у районі трас підводних інженерних комунікацій мають бути зазначені безпечні відстані від лицьової межі споруди до меж робочої прорізі, а також від меж охоронних зон до ґрунтозабірного пристрою і якорів земснаряда.

4.3.9. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруди робоча глибина черпання з урахуванням перебору ґрунту і безпечні межі наближення до споруди призначаються за погодженням з проектною організацією у залежності від конструкції споруди і характеристик земснаряда.

4.3.10. Контроль за проведенням експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і їхнє приймання підприємством повинні здійснюватись відповідно до вимог чинної нормативної документації.

4.3.11. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт у місцях, засмічених вибухонебезпечними предметами, роботи повинні виконуватись з дотриманням заходів техніки безпеки та охорони праці.

5.1.1. За конструктивними особливостями рейкові кранові шляхи поділяються на:

шляхи на шпально-баластовому фундаменті;

шляхи на залізобетонних балках і плитах;

шляхи на пальовому фундаменті.

5.1.2. Для здійснення оперативного контролю за технічним станом і режимом експлуатації кранових шляхів відділом механізації має бути складена схема шляхів із зазначенням розміщення кранів і інших перевантажувальних машин.

Основні дані про кранові шляхи мають бути зазначені в паспорті споруди, на якій вони розташовані. Усі зміни щодо кранових шляхів вносяться в паспорт споруди.

5.1.3. Не передбачені проектом перевантажувальні машини можуть бути установлені на існуючі кранові рейки тільки після перевірки розрахунком (із залученням проектної організації), який підтверджує, що зусилля в елементах споруди не перевищують допустимі значення.

5.1.4. Для запобігання деформацій кранового шляху, що перешкоджають нормальній експлуатації перевантажувальних машин, необхідно:

забезпечити безперебійну роботу пристроїв для відведення води від ниток кранового шляху;

виконати попереднє обкатування рейок перед введенням їх в експлуатацію.

5.1.5. Робота перевантажувальних машин забороняється в наступних випадках:

на шпально-баластному фундаменті - ближче ніж три метри від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки;

на залізобетонних балках (плитах), пальовому фундаменті - ближче ніж один метр від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки.

Рух перевантажувальної машини через дефектну ділянку кранового шляху може бути здійснено тільки з дозволу начальника експлуатуючого підрозділу, під наглядом призначеної ним відповідальної особи і за умови вжиття необхідних застережних заходів.

5.1.6. Під час складування вантажу поблизу кранового шляху повинна дотримуватись відстань не менше ніж 2,0 м від штабеля до осі рейки на рівні поверхні території.

Вимоги з технічної експлуатації рейкових шляхів викладені в додатку 11.

5.2.1. Під час технічного обслуговування слід керуватися вимогами чинної технічної документації.

5.2.2. Технічне обслуговування кранових шляхів повинне включати:

регулярні технічні огляди;

технічний огляд;

систематичну заміну окремих елементів шляхів (шпал, рейок, кріплення), які зносилися або пошкоджені;

своєчасне усунення відхилень параметрів кранового шляху від встановлених допусків.

5.2.3. Регулярні технічні огляди повинні проводитись щоденно працівниками, відповідальними за утримання кранового шляху.

Не рідше 1 разу у 3 місяці в регулярних технічних оглядах повинні брати участь фахівці ВГіІС (ВКБ) підприємства.

5.2.4. У процесі регулярного технічного огляду кранових шляхів необхідно перевіряти:

стан прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв;

ступінь зносу головки рейок;

наявність накатів (зламів) головки рейок, тріщин і зрубування рейок;

ступінь корозії рейок і кріплення;

стан стиків і скріплення рейок;

щільність прилягання рейок до шпал, підкранових плит і балок;

наявність пошкодження дерев'яних шпал;

наявність пошкодження залізобетонних шпал, плит і балок;

стан деревини, арматури і бетону в місцях кріплення рейок;

стан баластового шару;

стан і кріплення кінцевих упорів;

стан пристроїв, що заземлюють.

5.2.5. У разі виявлення дефектів, зазначених у пункті 5.2.4, необхідно повідомити про них начальника експлуатуючого підрозділу і ВГіІС (ВКБ) підприємства.

5.2.6. За результатами регулярних технічних оглядів у процесі виконання робіт з утримання і технічного обслуговування кранового шляху слід систематично проводити (силами експлуатуючого підрозділу) очищення прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв, змащення і підтягування болтів, заміну дефектних болтів і гайок, підбивання баласту, відновлення кінцевих упорів, приварювання міжрейкових з'єднань, що заземлюють, та ін.

5.2.7. Кранові шляхи, що перебувають в експлуатації, підлягають таким технічним оглядам:

періодичному - на шпально-баластному фундаменті, на залізобетонних балках (плитах) - не рідше 1 разу в 6 місяців;

на пальовому фундаменті - не рідше 1 разу на рік;

позачерговому - після ремонту, при установленні нової перевантажувальної машини;

при одержанні припису представника органу Держнаглядохоронпраці або працівника, що здійснює нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією перевантажувальних машин.

5.2.8. Періодичний технічний огляд кранових шляхів повинен проводитись у терміни, встановлені графіком, розробленим відділом механізації підприємства для технічного огляду перевантажувальних машин, погодженим з ВГіІС (ВКБ) підприємства.

У періодичних технічних оглядах повинен брати участь працівник, відповідальний за утримання кранового шляху в справному стані.

5.2.9. Під час технічного огляду кранового шляху проводяться:

огляд;

нівелювання;

вимірювання відстані між осями рейок.

5.2.10. Кранові шляхи повинні експлуатуватися з дотриманням допусків на відхилення від проектного положення, встановлених за технічними вимогами фірм-виробників перевантажувального устаткування.

Граничні відхилення та критерії бракування кранових шляхів наведено у додатку 11.

5.2.11. У разі необхідності у складі технічного огляду кранового шляху повинні передбачатися також інструментальні спостереження за елементами фундаменту кранового шляху, які включають перевірку паралельності, прямолінійності і горизонтальності положення елементів конструкції фундаменту.

5.3.1. Поточний і капітальний ремонти повинні виконуватися відповідно до дефектних відомостей.

5.3.2. Основні роботи з ремонту кранового шляху повинні виконуватися за графіком, що передбачає мінімальні терміни виведення його з експлуатації.

5.3.3. Виконавець робіт з ремонту кранового шляху повинен одержати дозвіл від відповідних служб підприємства на провадження робіт, а також наряд-допуск із зазначенням ділянки шляху (майданчика), у межах якого буде здійснюватись ремонт.

5.3.4. Ділянки кранового шляху, на яких проводяться ремонтні роботи, повинні огороджуватись тимчасовими упорами, на яких слід установлювати відповідні попереджувальні знаки (червоні прапорці - вдень, ліхтарі - вночі).

5.3.5. Готовність кранового шляху до експлуатації повинна бути підтверджена актом здавання-приймання наземного кранового рейкового шляху в експлуатацію.

6.1. Портові гідротехнічні споруди, територія, підхідні канали та портові акваторії, а також атмосфера в районі підприємства повинні утримуватись в санітарному стані, який відповідає вимогам Конвенції щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів й інших матеріалів (1972), Конвенції щодо запобігання забрудненню із суден (1973), ДСанПіН 7.7.4-046-99 "Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів", ДСанПіН 7.7.4-067-99 "Державні санітарні правила і норми при перевезенні і перевантаженні курних вантажів в портах" і чинного природоохоронного законодавства.

6.2. Організація і здійснення контролю щодо запобігання забрудненню підхідних каналів і портових акваторій повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 (із змінами).

6.3. Контроль за підтриманням підхідних каналів і портових акваторій в належному стані здійснюється службою капітана порту.

6.4. Під час перевантаження сипучих вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розпиленню, розсипанню в портову акваторію і на територію підприємства згідно з вимогами робочих технологічних карт (РТК).

6.5. Під час перевантаження наливних вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розливанню й попаданню в навколишнє середовище.

6.6. Зливання води, що містить нафту, а також відпрацьованих господарсько-побутових вод із суден слід здійснювати в спеціальні плавзасоби або на берегові очисні споруди. Тверді відходи із суден слід здавати береговим службам для переробки та утилізації.

6.7. Скидання стічних вод із суден, які знаходяться у внутрішніх морських водах, територіальному морі та портах України, допускається за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства. Рішення щодо відповідності якості вод нормативам граничнодопустимих концентрацій речовин приймається спеціальними підрозділами Мінприроди України.

6.8. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу на викиди, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів відповідно до чинного законодавства.

6.9. До початку проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт мають бути визначені місця підводних відвалів. Спеціальні дослідження, а також хімічні та мікробіологічні аналізи денного ґрунту і води, пов'язані з охороною навколишнього середовища, повинні здійснювати організації, що мають акредитацію в установленому порядку.