Про термін завершення робіт з капітального ремонту і результати позачергового огляду споруди в обов'язковому порядку необхідно повідомити Регістр судноплавства України.
Розділ 4. Технічна експлуатація підхідних каналів і портових акваторій
4.1. Режим експлуатації
4.1.1. Ці Правила є обов'язковими під час експлуатації підхідних каналів і портових акваторій для забезпечення безпечного плавання, стоянки й обробки суден, які приймаються підприємством.
4.1.2. Режим експлуатації портових акваторій (у межах відведеного водного простору у складі зовнішніх і внутрішніх рейдів, якірних стоянок, операційних і маневрових зон та ін.), а також підхідних каналів повинен встановлюватись Обов'язковими постановами з урахуванням їхнього дійсного технічного стану, а також проектних і паспортних характеристик.
4.1.3. Води акваторії та її дно повинні утримуватись відповідно до вимог Конвенції щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів й інших матеріалів (1972), Конвенції щодо запобігання забруднення із суден (1973), інших угод і нормативних документів.
4.1.4. Підхідні канали і портові акваторії повинні підтримуватись у габаритах, встановлених проектом і паспортом.
4.1.5. Оголошена осадка суден, що приймаються підприємством протягом навігаційного періоду, повинна встановлюватись за наказом підприємства і вноситись в Обов'язкові постанови.
4.1.6. Осадка суден при плаванні на підхідних каналах і портових акваторіях не повинна перевищувати прохідну осадку, встановлену службою капітана порту. Прохідна осадка суден повинна визначатись на підставі даних про глибини з урахуванням гідрометеорологічних умов плавання і встановлюватись за наказом підприємства.
4.1.7. На кожне судно, що прибуває на підприємство, мають бути передані відомості про прохідну осадку суден, а також Обов'язкові постанови.
4.1.8. Підхідні канали і портові акваторії мають бути оснащені достатньою кількістю засобів навігаційного обладнання (далі - ЗНО), що перебувають у віданні організацій, які займаються експлуатацією ЗНО у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
Режим роботи ЗНО і їх технічна експлуатація здійснюється відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).
( Абзац другий підпункту 4.1.8 пункту 4.1 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
4.1.9. При зміні габаритів підхідних каналів і судноплавних ділянок акваторій має бути відповідним чином змінено розміщення ЗНО з повідомленням про це Держгідрографії.
4.1.10. При пошкодженні ЗНО або їхній несправності капітан порту повинен вжити термінових заходів, що забезпечують безпеку руху суден, і повідомити організації у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
4.1.11. Якщо на портовій акваторії судно загубило якір або інший предмет, що викликає небезпеку для судноплавства, капітан судна мусить, з відома капітана порту, вжити необхідних заходів щодо підняття загубленого предмета або позначити район і повідомити про це капітана порту.
4.1.12. Забороняється будування або улаштування у межах підхідних каналів і портових акваторій будь-яких споруд (устаткування), які утруднюють рух суден і обмежують ефективність дії ЗНО.
4.1.13. Для попередження пошкодження підводних об'єктів (споруд) у разі, якщо їхні траси перетинають підхідні канали, портові акваторії, охоронні зони мають бути встановлені і позначені відповідними знаками.
В охоронних зонах забороняється:
кидати якір;
проходити з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами;
провадити вантажно-розвантажувальні і днопоглиблювальні роботи;
причалювати до берега в місцях, огороджених сигнальними знаками.
Усі роботи, які мають бути виконані в охоронних зонах, а також поблизу від них, слід попередньо погодити з підприємствами, у сфері управління яких перебувають підводні об'єкти (споруди).
4.1.14. Режим експлуатації підхідних каналів і портових акваторій у льодових умовах контролюється з метою підтримання їхніх проектних (паспортних) параметрів протягом терміну служби, а також забезпечення нормальної експлуатаційної діяльності підприємства.
4.1.15. Контроль за дотримуванням встановленого режиму експлуатації підхідних каналів і портових акваторій, а також підтримання їхніх проектних і паспортних параметрів здійснюється службою капітана порту шляхом проведення інженерних обстежень і регулярних промірних робіт.
4.2. Технічне обслуговування
4.2.1. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, у тому числі у льодових умовах. На судноремонтних заводах технічне обслуговування акваторії повинне забезпечувати безаварійне плавання і стоянку суден, що ремонтуються, безпечну й ефективну роботу суднопідйомних споруд.
4.2.2. Технічне обслуговування підхідних каналів і портових акваторій повинне забезпечувати:
підтримання необхідних навігаційних габаритів з позначенням ЗНО за схемою, погодженою із організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях);
безпеку судноплавства під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт;
додержання вимог органів державного нагляду за станом навколишнього природного середовища.
4.2.3. Установлення на штатні місця і технічне обслуговування ЗНО здійснюється організаціями у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях) відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).
( Підпункт 4.2.3 пункту 4.2 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
4.2.4. Контроль за справною дією ЗНО на підприємстві покладається на капітана порту, а також на організації у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
4.2.5. На підхідних каналах і портових акваторіях необхідно систематично виконувати такі роботи:
провадити регулярні і позачергові контрольні проміри глибин;
експлуатаційні днопоглиблювальні роботи з підтримання навігаційних габаритів;
спостереження за чистотою вод;
очищення дна від різних предметів, що перешкоджають судноплавству;
ремонт та заміну (при необхідності) ЗНО.
4.2.6. Періодичність промірних і тральних робіт встановлюється підприємством у залежності від гідрометеорологічних умов і інтенсивності відкладення намулу на підхідних каналах і портових акваторіях, але не рідше 1 разу на рік.
4.2.7. На підставі даних промірів необхідно складати плани глибин підхідних каналів і судноплавних частин акваторій, визначати товщину шару, інтенсивність і джерела надходження намулу, а також обсяг необхідних експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і терміни їхнього виконання.
4.2.8. На підхідні канали і портові акваторії мають бути складені паспорти.
Внесення доповнень і корегування паспортів підхідних каналів і портових акваторій повинне здійснюватись ВГіІС (ВКБ) і службою капітана порту.
4.3. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи
4.3.1. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях підприємств повинні здійснюватись відповідно до вимог Положення про навігаційно-гідрографічне забезпечення мореплавства у внутрішніх морських водах, територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні України, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29 травня 2006 року № 514, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2006 року за № 708/12582 (із змінами).
( Підпункт 4.3.1 пункту 4.3 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
4.3.2. Для визначення обсягу і термінів виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт, а також для одержання дозволу на видобування і складування ґрунту на підводних відвалах відповідно до Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 557, в ВГіІС (ВКБ) підприємства повинні систематизуватись і зберігатись матеріали, що характеризують морфологію дна підхідних каналів і портових акваторій, а також відомості про обсяги раніше виконаного експлуатаційного днопоглиблення, інтенсивність замулювання, фізико-механічні, хіміко-біологічні властивості денних ґрунтів.
4.3.3. Технічне завдання на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи та план їхнього виконання повинні складатись в ВГіІС (ВКБ) і затверджуватись головним інженером після погодження з капітаном порту.
4.3.4. Терміни виконання експлуатаційних днопоглиблювальних робіт слід призначати у залежності від інтенсивності замулювання, прийнятих запасів на замулювання, а також з урахуванням техніко-експлуатаційних характеристик застосовуваних днопоглиблювальних засобів.
4.3.5. Матеріали для одержання дозволів на експлуатаційні днопоглиблювальні роботи і відвали ґрунту готуються спеціалізованою організацією на замовлення підприємства.
4.3.6. Експлуатаційні днопоглиблювальні роботи на підхідних каналах і портових акваторіях повинні виконуватись спеціалізованими підрядними організаціями, які мають відповідні технічні засоби, ліцензію і дозвіл, одержані у встановленому порядку.
4.3.7. Підводний відвал повинен бути обладнаний ЗНО силами організацій у зонах їх відповідальності (Держгідрографія, Чоразморшлях, Укрводшлях).
4.3.8. У технічному завданні на проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруд або у районі трас підводних інженерних комунікацій мають бути зазначені безпечні відстані від лицьової межі споруди до меж робочої прорізі, а також від меж охоронних зон до ґрунтозабірного пристрою і якорів земснаряда.
4.3.9. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт біля споруди робоча глибина черпання з урахуванням перебору ґрунту і безпечні межі наближення до споруди призначаються за погодженням з проектною організацією у залежності від конструкції споруди і характеристик земснаряда.
4.3.10. Контроль за проведенням експлуатаційних днопоглиблювальних робіт і їхнє приймання підприємством повинні здійснюватись відповідно до вимог чинної нормативної документації.
4.3.11. Під час проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт у місцях, засмічених вибухонебезпечними предметами, роботи повинні виконуватись з дотриманням заходів техніки безпеки та охорони праці.
Розділ 5. Технічна експлуатація рейкових кранових шляхів
5.1. Режим експлуатації
5.1.1. За конструктивними особливостями рейкові кранові шляхи поділяються на:
шляхи на шпально-баластовому фундаменті;
шляхи на залізобетонних балках і плитах;
шляхи на пальовому фундаменті.
5.1.2. Для здійснення оперативного контролю за технічним станом і режимом експлуатації кранових шляхів відділом механізації має бути складена схема шляхів із зазначенням розміщення кранів і інших перевантажувальних машин.
Основні дані про кранові шляхи мають бути зазначені в паспорті споруди, на якій вони розташовані. Усі зміни щодо кранових шляхів вносяться в паспорт споруди.
5.1.3. Не передбачені проектом перевантажувальні машини можуть бути установлені на існуючі кранові рейки тільки після перевірки розрахунком (із залученням проектної організації), який підтверджує, що зусилля в елементах споруди не перевищують допустимі значення.
5.1.4. Для запобігання деформацій кранового шляху, що перешкоджають нормальній експлуатації перевантажувальних машин, необхідно:
забезпечити безперебійну роботу пристроїв для відведення води від ниток кранового шляху;
виконати попереднє обкатування рейок перед введенням їх в експлуатацію.
5.1.5. Робота перевантажувальних машин забороняється в наступних випадках:
на шпально-баластному фундаменті - ближче ніж три метри від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки;
на залізобетонних балках (плитах), пальовому фундаменті - ближче ніж один метр від осі переднього колеса перевантажувальної машини до дефектної ділянки.
Рух перевантажувальної машини через дефектну ділянку кранового шляху може бути здійснено тільки з дозволу начальника експлуатуючого підрозділу, під наглядом призначеної ним відповідальної особи і за умови вжиття необхідних застережних заходів.
5.1.6. Під час складування вантажу поблизу кранового шляху повинна дотримуватись відстань не менше ніж 2,0 м від штабеля до осі рейки на рівні поверхні території.
Вимоги з технічної експлуатації рейкових шляхів викладені в додатку 11.
5.2. Технічне обслуговування
5.2.1. Під час технічного обслуговування слід керуватися вимогами чинної технічної документації.
5.2.2. Технічне обслуговування кранових шляхів повинне включати:
регулярні технічні огляди;
технічний огляд;
систематичну заміну окремих елементів шляхів (шпал, рейок, кріплення), які зносилися або пошкоджені;
своєчасне усунення відхилень параметрів кранового шляху від встановлених допусків.
5.2.3. Регулярні технічні огляди повинні проводитись щоденно працівниками, відповідальними за утримання кранового шляху.
Не рідше 1 разу у 3 місяці в регулярних технічних оглядах повинні брати участь фахівці ВГіІС (ВКБ) підприємства.
5.2.4. У процесі регулярного технічного огляду кранових шляхів необхідно перевіряти:
стан прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв;
ступінь зносу головки рейок;
наявність накатів (зламів) головки рейок, тріщин і зрубування рейок;
ступінь корозії рейок і кріплення;
стан стиків і скріплення рейок;
щільність прилягання рейок до шпал, підкранових плит і балок;
наявність пошкодження дерев'яних шпал;
наявність пошкодження залізобетонних шпал, плит і балок;
стан деревини, арматури і бетону в місцях кріплення рейок;
стан баластового шару;
стан і кріплення кінцевих упорів;
стан пристроїв, що заземлюють.
5.2.5. У разі виявлення дефектів, зазначених у пункті 5.2.4, необхідно повідомити про них начальника експлуатуючого підрозділу і ВГіІС (ВКБ) підприємства.
5.2.6. За результатами регулярних технічних оглядів у процесі виконання робіт з утримання і технічного обслуговування кранового шляху слід систематично проводити (силами експлуатуючого підрозділу) очищення прирейкових канавок і водовідвідних пристроїв, змащення і підтягування болтів, заміну дефектних болтів і гайок, підбивання баласту, відновлення кінцевих упорів, приварювання міжрейкових з'єднань, що заземлюють, та ін.
5.2.7. Кранові шляхи, що перебувають в експлуатації, підлягають таким технічним оглядам:
періодичному - на шпально-баластному фундаменті, на залізобетонних балках (плитах) - не рідше 1 разу в 6 місяців;
на пальовому фундаменті - не рідше 1 разу на рік;
позачерговому - після ремонту, при установленні нової перевантажувальної машини;
при одержанні припису представника органу Держнаглядохоронпраці або працівника, що здійснює нагляд за утриманням і безпечною експлуатацією перевантажувальних машин.
5.2.8. Періодичний технічний огляд кранових шляхів повинен проводитись у терміни, встановлені графіком, розробленим відділом механізації підприємства для технічного огляду перевантажувальних машин, погодженим з ВГіІС (ВКБ) підприємства.
У періодичних технічних оглядах повинен брати участь працівник, відповідальний за утримання кранового шляху в справному стані.
5.2.9. Під час технічного огляду кранового шляху проводяться:
огляд;
нівелювання;
вимірювання відстані між осями рейок.
5.2.10. Кранові шляхи повинні експлуатуватися з дотриманням допусків на відхилення від проектного положення, встановлених за технічними вимогами фірм-виробників перевантажувального устаткування.
Граничні відхилення та критерії бракування кранових шляхів наведено у додатку 11.
5.2.11. У разі необхідності у складі технічного огляду кранового шляху повинні передбачатися також інструментальні спостереження за елементами фундаменту кранового шляху, які включають перевірку паралельності, прямолінійності і горизонтальності положення елементів конструкції фундаменту.
5.3. Ремонт
5.3.1. Поточний і капітальний ремонти повинні виконуватися відповідно до дефектних відомостей.
5.3.2. Основні роботи з ремонту кранового шляху повинні виконуватися за графіком, що передбачає мінімальні терміни виведення його з експлуатації.
5.3.3. Виконавець робіт з ремонту кранового шляху повинен одержати дозвіл від відповідних служб підприємства на провадження робіт, а також наряд-допуск із зазначенням ділянки шляху (майданчика), у межах якого буде здійснюватись ремонт.
5.3.4. Ділянки кранового шляху, на яких проводяться ремонтні роботи, повинні огороджуватись тимчасовими упорами, на яких слід установлювати відповідні попереджувальні знаки (червоні прапорці - вдень, ліхтарі - вночі).
5.3.5. Готовність кранового шляху до експлуатації повинна бути підтверджена актом здавання-приймання наземного кранового рейкового шляху в експлуатацію.
Розділ 6. Вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього середовища
6.1. Портові гідротехнічні споруди, територія, підхідні канали та портові акваторії, а також атмосфера в районі підприємства, повинні утримуватись в санітарному стані, який відповідає вимогам Конвенції щодо запобігання забрудненню моря скидами відходів й інших матеріалів (1972), Конвенції щодо запобігання забрудненню із суден (1973), ДСанПіН 7.7.4-046-99 "Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів", ДСанПіН 7.7.4-067-99 "Державні санітарні правила і норми при перевезенні і перевантаженні курних вантажів в портах" і чинного природоохоронного законодавства.
6.2. Організація і здійснення контролю щодо запобігання забрудненню підхідних каналів і портових акваторій повинні здійснюватись відповідно до вимог Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 269 (із змінами).
6.3. Контроль за підтриманням підхідних каналів і портових акваторій в належному стані здійснюється службою капітана порту.
6.4. Під час перевантаження сипучих вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розпиленню, розсипанню в портову акваторію і на територію підприємства згідно з вимогами робочих технологічних карт (РТК).
6.5. Під час перевантаження наливних вантажів необхідно вжити заходів щодо запобігання їхньому розливанню й попаданню в навколишнє середовище.
6.6. Зливання води, що містить нафту, а також відпрацьованих господарсько-побутових вод із суден слід здійснювати в спеціальні плавзасоби або на берегові очисні споруди. Тверді відходи із суден слід здавати береговим службам для переробки та утилізації.
6.7. Скидання стічних вод із суден, які знаходяться у внутрішніх морських водах, територіальному морі та портах України, допускається за умови очищення стічних вод на суднових установках, які відповідають вимогам, установленим МАРПОЛ 73/78 та підтвердженим свідоцтвом класифікаційного товариства. Рішення щодо відповідності якості вод нормативам граничнодопустимих концентрацій речовин приймається спеціальними підрозділами Мінприроди України.
6.8. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватись на підставі дозволу на викиди, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів відповідно до чинного законодавства.
6.9. До початку проведення експлуатаційних днопоглиблювальних робіт мають бути визначені місця підводних відвалів. Спеціальні дослідження, а також хімічні та мікробіологічні аналізи денного ґрунту і води, пов'язані з охороною навколишнього середовища, повинні здійснювати організації, що мають акредитацію в установленому порядку.
| Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту | І.А. Горобець |
Додаток 1
до пункту 2.6 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ПЕРЕЛІК
основної документації з технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд
| Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту | І.А. Горобець |
Додаток 2
до пункту 3.1.4 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
ГРАНИЧНІ ДОПУСТИМІ ЗСУНЕННЯ
портових гідротехнічних споруд за період експлуатації
| Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту | І.А. Горобець |
Додаток 3
до пункту 3.1.7 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
СТРУКТУРА
та основний зміст Довідника допустимих навантажень на причали
Довідник повинен включати:
1. Наказ підприємства про введення Довідника в дію.
2. Загальні положення.
Повинні бути перелічені матеріали, на підставі яких складений Довідник (паспорти, проектні матеріали, матеріали технічних оглядів та інженерних обстежень та ін.), а також наведені загальні відомості щодо особливостей режиму експлуатації кожної причальної споруди у конкретних умовах (включаючи обмеження величини допустимих навантажень на тилових складських майданчиках за умови забезпечення загальної стійкості споруди).
Допустимі величини навантажень, у тому числі їхні зміни та схеми, заносяться у Довідник розпорядженням на підприємстві.
Величини допустимих навантажень слід встановлювати з урахуванням сучасного технічного стану споруди на момент складання Довідника. При цьому величини допустимих навантажень для кожного причалу повинні переглядатись не рідше 1 разу на рік з урахуванням фактичного стану його конструктивних елементів, деформованого стану тилової території, режиму експлуатації та ін.
У цьому ж розділі має бути зазначено, ким складено Довідник.
3. Витяг з даних Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд.
Мають бути наведені основні вимоги цих Правил, що регламентують встановлення і дотримання норм допустимих навантажень на причальні споруди і прикордонні складські майданчики.
4. Схеми причалів з величинами допустимих навантажень.
У цей розділ Довідника заноситься графічний матеріал, що включає:
- ситуаційний план і план-схему вантажних районів підприємства;
- поперечні перерізи причалів, диференційовані за конструктивними рішеннями і схемами допустимих навантажень.
Схеми поперечних перерізів складаються для усіх без винятку конструкцій причальних споруд, а також для тих берегоукріплювальних споруд, до яких безпосередньо примикають відкриті складські майданчики.
На схемах поперечних перерізів причалів і берегоукріплювальних споруд повинні бути зазначені:
- величини нормативних навантажень за зонами:
- зони навантаження із зазначенням відстані від їх меж до лінії кордону причалу;
- кранові шляхи і залізничні колії із зазначенням відстаней від їх осей до лінії кордону причалу;
- схеми і величини навантажень від кранів і перевантажувальних машин;
- габарити рампи прикордонних складів із зазначенням величини допустимих навантажень на рампи.
5. Таблиці довідкових даних з визначення допустимої висоти складування вантажів.
Для дотримання нормативних навантажень на причальні споруди, правил охорони праці, а також запобігання аварійним ситуаціям необхідно, щоб працівники підприємства мали можливість оперативно оцінювати вантажну ситуацію і вчасно вживати заходів з ліквідації порушень правил складування вантажів на причалі. З цією метою рекомендується наводити довідкові таблиці. Таблиці повинні складатися для характерних вантажів, що переробляються на даному підприємстві (генеральних, навалочних і ін.), на підставі вихідних даних про питомі вантажні об'єми (ПВО) вантажів з урахуванням обмежень висоти складування вантажів, у тому числі відповідно до вимог з охорони праці (приклад складання таблиці додається).
Приклад складання таблиці
Навантаження (тс) на 1 кв.м при різних значеннях висоти складування вантажу
| Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту | І.А. Горобець |
Додаток 4
до пункту 3.2.1 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України
__________________________________________________________________
(найменування підприємства)
ЖУРНАЛ
технічного нагляду за станом і режимом експлуатації портових гідротехнічних споруд № __
Начальник ВГіІС (ВКБ) __________________________________ (П.І.Б.)
(підпис)
Працівник, що веде Журнал ______________________________ (П.І.Б.)
(підпис)
_____________________________________________________________
(дата початку або продовження ведення журналу)
20____ рік
( Додаток 4 і з змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 278 від 16.08.2016, Наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури № 952 від 20.12.2022 )
| Директор Державного департаменту морського і річкового транспорту | І.А. Горобець |
Додаток 5
до Правил технічної експлуатації
портових гідротехнічних споруд
(підпункт 3.2.34)
ПАСПОРТ
гідротехнічної споруди
( Див. текст )( Правила доповнено новим Додатком 5 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
Додаток 6
до Правил технічної експлуатації
портових гідротехнічних споруд
(підпункт 3.2.34)
ПАСПОРТ
суднопіднімальної споруди
( Див. текст )( Правила доповнено новим Додатком 6 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
Додаток 7
до Правил технічної експлуатації
портових гідротехнічних споруд
(підпункт 3.2.34)
ПАСПОРТ
судноплавного каналу
( Див. текст )( Правила доповнено новим Додатком 7 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
Додаток 8
до Правил технічної експлуатації
портових гідротехнічних споруд
(підпункт 3.2.34)
ПАСПОРТ
портової акваторії
( Див. текст )( Правила доповнено новим Додатком 8 згідно з Наказом Міністерства інфраструктури № 411 від 18.06.2013 )
Додаток 9
до пункту 3.3.8 Правил технічної
експлуатації портових
гідротехнічних споруд
РЕМОНТ ОСНОВНИХ ТИПІВ
портових гідротехнічних споруд
1. Причальні споруди
1.1. Пошкодження, характерні для причальних споруд усіх типів:
пошкодження гумових амортизаторів відбійних пристроїв;
відривання відбійних пристроїв;
відривання швартовних тумб;
відривання кордонного кутка;
руйнування колесовідбійного бруса;
пошкодження спостережних марок;
зміна глибини біля кордону причалу;
пошкодження несучих елементів споруди;
зниження міцності матеріалу споруди під впливом природних чинників;
деформації споруди, загальне і місцеве осідання території, не пов'язані з втратою загальної стійкості.
1.1.1. Характерні пошкодження причальних споруд естакадного типу:
тріщини і руйнування у вузлах спряження паль із плитами верхньої будови;
відколювання бетону і корозія арматури залізобетонних паль;
корозія сталевих паль;
пошкодження плит верхньої будови і цементобетонного покриття;
пошкодження і корозія арматури нижньої поверхні залізобетонних плит верхньої будови;
пошкодження бортових балок;
корозія або відривання анкерних тяг і вузлів кріплення;
зсунення тилової анкерної опори;
зміна профілю підпричального укосу;
деформація і втрата ґрунтонепроникності тилового спряження.
1.1.2. Характерні пошкодження причальних споруд гравітаційного типу:
розмивання берми і постелі;
пошкодження або зниження міцності бетону масивів, оболонок великого діаметра, лицьових плит куткових стінок;
пошкодження надбудови;
рівномірне (нерівномірне) осідання секцій (споруди у цілому);
місцеве осідання території й елементів тилового спряження.
1.1.3. Характерні пошкодження причальних споруд типу больверк:
корозія і відривання анкерних тяг;
розривання у замках сталевих шпунтин;
пошкодження бетону і корозія арматури залізобетонних шпунтових паль;
корозія матеріалу лицьової стінки (сталевих труб і шпунта);
деформації в плані лінії кордону і нахилення лицьової стінки;
вимивання матеріалу засипки;
осідання території;
пошкодження бетону і корозія арматури шапкового бруса;
зсунення конструкції тилового анкерного ряду.
1.2. Ремонт причальних споруд усіх типів проводиться за результатами інженерного обстеження. У загальному випадку ремонт передбачає:
улаштування (відновлення) контрольно-вимірювальної апаратури;
заміну (відновлення) пошкоджених елементів облаштування причалу (відбійні пристрої, кордонний куток, швартовні тумби, колесовідбійний брус, спостережні марки і т.п.);
відновлення глибин до проектних позначок;