Методика перевірки достатності резервів збитків на попередню звітну дату (run-off test) передбачає порівняння сформованого резерву збитків на цю дату із сумою здійснених після цієї дати страхових виплат за страховими випадками, що сталися до попередньої звітної дати, та сформованих резервів збитків за такими страховими випадками на звітну дату.
При цьому окремо також визначається достатність тієї частини сформованого резерву збитків, що є оцінкою витрат на врегулювання.
Якщо розмір резерву збитків, сформованого на попередню звітну дату, є меншим від суми здійснених після цієї дати страхових виплат за страховими випадками, що сталися до попередньої звітної дати, та сформованих резервів збитків за такими страховими випадками на звітну дату, це свідчить, що резерви збитків у такому попередньому періоді було сформовано у недостатньому розмірі (дефіцит резервів).
Якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, показує дефіцит таких резервів на 4 останні звітні дати, що передують даті розрахунку, страховик зобов’язаний внести зміни до методів формування таких резервів, якими забезпечити формування резервів збитків у достатньому розмірі.
11. З метою забезпечення можливості виконання актуарних розрахунків, проведення перевірки адекватності страхових зобов’язань (LAT) та перевірки достатності резервів збитків (run-off test) страховик повинен вести облік даних про здійснені страхові виплати та про збитки, що заявлені, але не виплачені, за звітний період та останні три повні календарні роки, що йому передують.
Дані про страхові виплати мають містити вид страхування, номер договору страхування, обліковий номер справи про вимогу, дату настання страхового випадку, дату заяви страхового випадку, дату страхової виплати та розмір страхової виплати, розмір сформованого за вимогою резерву на звітну дату (для збитків, що заявлені, але не виплачені).
12. У разі якщо страховик формує резерв незароблених премій методом "коефіцієнта збитковості", перевірку адекватності страхових зобов’язань (LAT) та перевірку достатності резервів збитків (run-off test) здійснює актуарій, який відповідає вимогам законодавства.
X. Організація вимоги щодо формування страхових резервів
1. Розрахунок технічних резервів страховик виконує на підставі Внутрішньої політики страховика з формування технічних резервів (далі - Політика), що розробляється відповідно до цієї Методики та затверджується страховиком.
Політику повинен підписати актуарій та засвідчити підписом керівник страховика.
2. Політика визначає:
склад технічних резервів, які формує страховик;
методи розрахунку резервів, які формує страховик;
методи визначення розміру прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних технічних резервів за видами страхування;
порядок визнання вимоги за договором, що надійшла страховику, такою, що є заявленою вимогою (claims reported).
3. Страховики зобов’язані повідомити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про запровадження формування і ведення обліку технічних резервів за видами страхування, іншими, ніж страхування життя, надавши до Нацкомфінпослуг копію Політики, засвідченої підписом керівника страховика, протягом 15 календарних днів після затвердження Політики страховиком, але не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року.
4. У разі затвердження страховиком змін до Політики змінена редакція Політики подається до Нацкомфінпослуг протягом 15 календарних днів після затвердження змін.
5. Методи розрахунку технічних резервів страховик запроваджує не менше ніж на календарний рік. Зміни до обраних методів і формул розрахунку протягом календарного року не вносяться.
6. Страховик, отримавши ліцензію на здійснення нового виду страхування, зобов’язаний затвердити Політику або зміни до Політики протягом 30 календарних днів з дня отримання ліцензії, але не пізніше дня укладання договору з виду страхування, щодо якого отримано ліцензію.
7. Документи, що містять відомості, необхідні для розрахунку страхових резервів, підлягають зберіганню страховиком не менше 5 років з дати повного виконання зобов’язань за договором. Зокрема, зберіганню підлягають документи, що містять такі відомості:
номер договору;
початок дії договору страхування;
дату початку дії зобов’язання страховика щодо здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку;
строк дії договору;
період(и) дії зобов’язання страховика за договором, якщо цей (ці) період(и) не збігається(ються) зі строком дії договору;
розмір(и) страхової(их) суми (сум);
розмір нарахованої та сплаченої страхової(их) премії (внесків);
дату(и), коли нараховується(ються) страхова(і) премія (внески);
розмір(и) і дату(и) сплати страхової(их) премії (внесків);
розмір нарахованої винагороди за укладення договору;
розмір відрахувань від страхової(их) премії (внесків) у випадках, передбачених законодавством;
дату дострокового припинення (розірвання) договору;
дату(и) зміни умов договору;
розмір страхової(их) премії (внесків), поверненої(их) страхувальнику (перестрахувальнику) у зв’язку з достроковим припиненням (зміною умов) договору;
дату повернення страхової(их) премії (внесків);
суму і дату(и) зменшення нарахованої(их) премії (внесків) у зв’язку зі зміною умов договору;
суму і дату(и) зменшення нарахованої(их) премії (внесків) у зв’язку з помилково нарахованою премією за договором;
суму і дату(и) зменшення нарахованої(их) премії (внесків) у зв’язку з достроковим розірванням договору;
дату(и) надходження заяви про страховий(і) випадок (випадки);
дату(и) настання страхового(их) випадку(ів);
розмір(и) заявленого збитку(ів), а також інформацію про зміну дати (дат) і розміру(ів) змін заявленого збитку(ів) у процесі його врегулювання;
дату(и) здійснення страхової(их) виплати (виплат);
розмір(и) страхової(их) виплати (виплат);
дату(и) відмови у страховій(их) виплаті(ах);
підставу(и) відмови у страховій(их) виплаті(ах);
розмір(и) нарахованих сум за суброгацією, регресами і сум від реалізації залишків і дат нарахування;
розмір(и) і дату(и) отриманих сум за суброгацією, регресами і сум від реалізації залишків і дати отримання.
| Директор департаменту державного регулювання та методології нагляду на ринках фінансових послуг | Н. Лех |
Додаток
до Методики формування страхових
резервів за видами страхування,
іншими, ніж страхування життя
(пункт 3 розділу V)
МЕТОДИ
розрахунку резерву збитків, які виникли, але не заявлені
I. Розрахунок суми резервів збитків ланцюговим методом (Chain Ladder)
1. Дані за сплаченими на звітну дату збитками (страховими виплатами) групуються за періодами настання цих збитків (відповідно до дати настання страхового випадку) та наростаючим підсумком за періодами сплати (розвитку) збитків (відповідно до дати фактичної сплати збитків страховиком) згідно з таблицею 1.
Таблиця 1
2. Якщо достатньо наявної інформації, щоб стверджувати, що дані сплати (розвитку) збитків повні, слід використовувати таблицю 1. У разі неповноти даних необхідно оцінити загальну величину збитків за першим роком їх настання (LU(a = 1) ). Для цього може бути використана інформація за минулі періоди, яка не ввійшла до таблиці 1.
Отже, таблиця матиме такий вигляд:
Таблиця 2
3. На основі цих даних формується трикутник з коефіцієнтами зв’язку, які розраховуються за такою формулою:
| де | r a (d) | - | коефіцієнт зв’язку для a -го періоду настання збитків та d -го періоду розвитку (сплати) збитків. При цьому |
4. На основі коефіцієнтів зв’язку визначаються фактори розвитку (fa (d)) для a-го періоду настання збитків та d-го періоду сплати (розвитку) збитків:
5. Під час використання методу Chain Ladder для визначення факторів розвитку збитків (f*(d)) для d-го періоду сплати (розвитку) збитків, необхідних для розрахунку резерву, використовується середнє зважене значення коефіцієнтів зв’язку (ra (d)), де вагами є сплачені збитки (pCa (d)):
6. Наступним етапом є розрахунок загальної величини збитків для кожного періоду настання (LUa ) з використанням відповідних факторів розвитку збитків:
| де | pC*(a) | - | елементи основної діагоналі таблиці 1. |
7. Сума резервів збитків для кожного періоду настання збитків (Va ) розраховується за такою формулою:
8. Загальна сума резервів збитків (V*) розраховується шляхом підсумування отриманих значень (Va ) за кожним періодом настання збитків:
9. Для визначення суми резервів збитків (V) отримане значення (V*) збільшується на суму витрат на врегулювання збитків у розмірі n відсотків:
ІІ. Розрахунок суми резервів збитків методом Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson)
1. Для використання методу Bornhuetter-Ferguson застосовується групування даних та розрахунок факторів розвитку збитків (f*(d)) аналогічно методу Chain Ladder (згідно з пунктами 1-5 розділу І цього додатка).
2. Цей метод засновується на використанні рівня збитковості (l) (Loss Ratio) для цього виду страхування. Ключовим для розрахунку резерву є визначення величини рівня збитковості, який найбільше відповідає цьому виду страхування.
Розрахунок здійснюється на основі:
історичних даних за цим видом страхування;
припущень, зроблених під час визначення страхового тарифу;
статистики ринку для однорідних видів страхування.
Коефіцієнт рівня збитковості розраховується за такою формулою:
| де | LU | - | страхові збитки в періоді, який розглядається; |
| P | - | зароблена страхова премія у відповідному періоді. |
3. На основі коефіцієнта збитковості розраховується величина показових збитків (BUa ) для кожного періоду настання збитків:
| де | aP a | - | зароблена премія для a -го періоду настання збитків. |
4. Сума резервів збитків для кожного періоду настання збитків (Va ) розраховується за такою формулою:
5. Загальна сума резервів збитків (V*) розраховується шляхом підсумування отриманих значень (Va ) за кожним періодом настання збитків:
6. Для визначення суми резервів збитків (V) отримане значення (V*) збільшується на суму витрат на врегулювання збитків у розмірі n відсотків:
ІІІ. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, ланцюговим методом (Chain Ladder)
1. Дані за сплаченими на звітну дату збитками (страховими виплатами) та заявленими, але не виплаченими збитками на звітну дату групуються за періодами настання цих збитків (відповідно до дати настання страхового випадку) та наростаючим підсумком за періодами заяви збитків (відповідно до дати заяви збитку страховику) згідно з таблицею 3.
Таблиця 3
| де | pC a (d) | - | збитки, які настали в a-му періоді настання збитків і заявлені на кінець d-го періоду заяви збитків за страховими випадками; |
| N | - | число періодів, за які розглядаються дані про збитки. |
2. Подальший розрахунок проводиться аналогічно пунктам 2-9 розділу І цього додатка.
IV. Розрахунок резерву збитків, що виникли, але не заявлені, методом Борнхуеттера-Фергюсона (Bornhuetter-Ferguson)
1. Для використання методу Bornhuetter-Ferguson застосовується групування даних та розрахунок факторів розвитку збитків (f*(d)) аналогічно методу Chain Ladder, викладеному в пункті 1 розділу ІІІ цього додатка.
2. Подальший розрахунок проводиться аналогічно пунктам 2-6 розділу ІІ цього додатка.
V. Розрахунок суми резерву збитків ланцюговим методом та методом Борнхуеттера-Фергюсона може базуватися також на трикутнику, що містить дані про виплати та заявлені, але не сплачені збитки.
У такому разі дані за сплаченими на звітну дату збитками (страховими виплатами) та заявленими, але не виплаченими збитками на звітну дату, групуються за періодами настання цих збитків (відповідно до дати настання страхового випадку) та наростаючим підсумком за періодами сплати збитків для сплачених збитків та сумою заявлених, але не сплачених збитків станом на останній день кварталу, за яким враховуються виплати.
VI. Розрахунок збитків, що виникли, але не заявлені, методом Кейп Код (Cape Code)
1. Для розрахунку резерву методом Cape Cod застосовується групування даних аналогічно методам Chain Ladder, Bornhuetter-Ferguson, викладеним у попередніх розділах цього додатка. Базовий трикутник збитків може містити дані щодо сплачених (нарахованих) збитків або ж суму сплачених (нарахованих) збитків та заявлених, але не сплачених збитків.
2. Розраховується значення ро - очікувана збитковість для всіх років за такою формулою:
| де | P j | - | зароблена премія для кожного року настання страхової події j ? ( 1,...,n ), фактор розвитку збитків гамма j дорівнює: |
| де | f*(l) | визначено в пункті 5 розділу І цього додатка. |
3. Резерв збитків методом Cape Cod Vk для року настання страхового випадку j ? ( 1,...,n ) визначається за такою формулою:
4. Підсумувавши за індексом j ? ( 1,...,n ), отримаємо загальний резерв збитків методом Cape Cod:
5. Для визначення суми резервів збитків (V) отримане значення (V*) збільшується на суму витрат на врегулювання збитків у відсотках (Exp):
VII. Розрахунок збитків, що виникли, але не заявлені, Мюнхенським ланцюговим методом (Munich Chain Ladder)
Цей метод дозволяє врахувати взаємозалежність (кореляцію) між сплаченими та заявленими збитками.
Позначаються Pi,t та li,t накопичені (кумулятивні) сплачений та заявлений збитки відповідно для року збитку i після t років розвитку (i, t ? ( 0,1,..., n - 1 )).
Визначається n - i - поточний момент часу для року збитку i, значення Pi,t та li,t задані для 0 менше або дорівнює t менше або дорівнює n -i і прогнозуються для n - i менше або дорівнює t менше або дорівнює n -1.
Для параметру використовуються оцінки
для 0 менше або дорівнює s менше або дорівнює n - 2, якщо Pi,s та li,s відповідно не є від’ємними, при цьому негативні доданки не враховуються під час додавання, а також індекс зменшується на кількість таких випадків.
Для останнього параметру здійснюється оцінка
Припустимо, що умовне математичне сподівання процесу див. зображення є сталою величиною і оцінюється як (s = 0,1,..., n)
Оцінки для умовних лишків визначаються за такими формулами:
Методом найменших квадратів здійснюється оцінка для параметрів кореляції для лишків факторів розвитку та лишків факторів див. зображення:
У всіх сумах вище індекс s приймає значення від 0 до n - 2, а індекс i - від 0 до n - s - 1.
Прогноз майбутніх збитків визначається за такими рекурентними формулами:
