Про затвердження Правил безпеки праці під час роботи з пально-мастильними матеріалами та спецрідинами

5. У мережі до кожної електрогрілки повинні бути встановлені запобіжники або автоматичні вимикачі.

6. В одну ємність можна занурювати одночасно не більше чотирьох грілок, обладнаних окремими пусковими пристроями (із захистом), що дають змогу автоматично відключати електрогрілки в разі аварійних режимів роботи.

7. Перед кожним зануренням електрогрілка (змійовик) повинна піддаватися ретельному огляду з метою перевірки її справності.

Не дозволяється експлуатувати несправні та незаземлені електрогрілки.

8. Під час підігрівання необхідно стежити, щоб у разі розширення нафтопродукту з підвищенням його температури не сталося його викиду з ємності. Процес підігрівання повинен бути під постійним наглядом.

5. Вимоги під час видачі ПММ

1. Паливозаправники, автопаливоцистерни, що очікують черговості наповнення, повинні перебувати за межами майданчика пункту наливу на відстані не менше ніж 25 м від нього.

2. Для забезпечення безпеки під час нижнього наповнення цистерн ПЗ, АПЦ необхідно дотримуватися таких вимог:

установити ПЗ, АПЦ біля пункту наливу згідно з розміткою, щоб зручно та без натягу під'єднати роздавальний паливний рукав пункту наливу до заправного штуцера ПЗ, АПЦ;

виключити дизельний двигун ПЗ, АПЦ (ПЗ, АПЦ з карбюраторними двигунами наповнюються при працюючому двигуні);

загальмувати ПЗ, АПЦ ручним гальмом і зафіксувати упорними колодками;

заземлити ПЗ, АПЦ, під'єднавши гнучкий металевий трос із штирем до контактного пристрою заземлювача пункту наливу;

забезпечити вирівнювання потенціалів між корпусами ПЗ, АПЦ і обладнанням пункту наливу, з'єднавши їх гнучким металевим тросом із штирем на кінці з розеткою, установленою на ПЗ, АПЦ;

візуально переконатися в надійності з'єднань електричних контактів між корпусами ПЗ, АПЦ і контактним пристроєм заземлювача пункту наливу, між корпусом ПЗ, АПЦ і обладнанням пункту наливу. У разі відсутності контактів (забруднення або корозія штиря заземлення, затискача троса вирівнювання потенціалів, контактного пристрою заземлювача пункту наливу, нещільний контакт "штир - контактний пристрій", "затискач - пункт наливу") не дозволяється наповнювати до відновлення їх надійності;

наконечник нижньої заправки роздавального рукава слід під'єднати до заправного штуцера ПЗ, АПЦ і відкрити клапан наконечника.

3. Протягом усього процесу наповнення ПЗ, АПЦ необхідно контролювати встановлені режими наповнення. У разі появи течі палива наповнення слід припинити та усунути несправність.

4. На складах ПММ, де наповнюються АПЦ інших відомств через верхні горловини, повинен бути передбачений спеціальний стояк із засобами механізації підйому та опускання рукавів, що запобігають іскроутворенню під час наповнення.

Рукава, які застосовуються для верхнього наливу, повинні мати гладку поверхню діаметром не менше ніж 100 мм і бути обладнані внутрішньою струмовідвідною стренгою, що електрично з'єднує обладнання стояка з наконечником шланга, виконаного з бронзи або алюмінієвого сплаву, і мати трос для з'єднання з цистерною.

5. Під час наповнення АПЦ інших відомств через верхню горловину необхідно дотримуватися таких вимог:

установити АПЦ біля пункту наливу згідно з розміткою, щоб зручно і без натягу ввести роздавальний рукав пункту наливу у верхню горловину АПЦ;

виключити дизельний двигун АПЦ (АПЦ з карбюраторними двигунами наповнюються при працюючому двигуні);

загальмувати АПЦ ручним гальмом і зафіксувати упорними колодками;

заземлити АПЦ, під'єднавши гнучкий металевий трос зі штирем до контактного пристрою заземлювача пункту наливу;

забезпечити вирівнювання потенціалів між корпусом АПЦ і обладнанням пункту наливу, з'єднавши їх гнучким металевим тросом, що має затискувач або штир на кінці з розеткою, установленою на АПЦ;

візуально переконатися в надійності електричних контактів між корпусом АПЦ і контактним пристроєм заземлювача пункту наливу, між корпусом АПЦ і обладнанням пункту наливу. Не дозволяється наповнення у разі ненадійності контактів;

очистити взуття від слідів нафтопродуктів і лише після цього піднятися на площадку до горловини АПЦ, обережно відкрити кришку верхньої горловини АПЦ і, не кидаючи, відвести її у крайнє положення, перебуваючи при цьому з підвітряного боку;

вийняти противибухову сітку і поставити її на площадку біля верхньої горловини;

протерти роздавальний рукав і обережно вставити його у горловину автоцистерни - кінець роздавального рукава опускається до дна цистерни під прошарок залишку авіапалива і, за необхідності, закріплюється;

контролювати режим наповнення, у разі появи течі палива наповнення припинити до усунення несправності;

не дозволяється наповнювати АПЦ до горловини;

після закінчення наповнення відключити насос і здійснити операції з від'єднання у порядку, строго зворотному під'єднанню.

6. Під час верхнього наливу не дозволяється наповнювати ємності струменем, що вільно падає. Наливання повинно здійснюватися під прошарок авіапалива, без розбризкування, розпилювання та бурхливого перемішування. Відстань між наконечником рукава і днищем ємності не повинна бути більше ніж 0,2 м. Рукав дозволяється витягати з ємності не раніше ніж через 1,5 - 2 хвилини після припинення наповнення.

7. На поверхні авіапалива в ємності не повинно бути ніяких сторонніх плавучих предметів. Ручний відбір проб, а також вимірювання рівня мірною рулеткою через люки дозволяється не раніше ніж через 10 хвилин після припинення руху авіапалива та його заспокоєння.

8. Під час наливу не дозволяється виконувати будь-який ремонт ПЗ (АПЦ) або залишати його (її) без догляду.

6. Вимоги під час заправлення повітряних суден

1. Для забезпечення безпеки під час заправлення ПС за допомогою ПЗ, пересувного заправного агрегату та переносних (пересувних) засобів заправки необхідно дотримуватися таких основних вимог:

за командою посадової особи, відповідальної за повітряне судно, ПЗ (ЗА) слід установити біля ПС таким чином, щоб протипожежний розрив між ПЗ (ЗА) і крайніми точками ПС був не менше ніж 5 м; переносні (пересувні) засоби заправки встановлюють між заземленою паливною ємністю (або ділянкою паливопроводу, що підводять) і ПС з урахуванням довжини приймального і роздавального рукавів;

заправлення ПС за допомогою ПЗ з дизельним двигуном здійснюється лише за виключеного двигуна (ПЗ з карбюраторним двигуном здійснює заправлення при двигуні, що працює);

ПЗ (АЗ) необхідно загальмувати ручним гальмом і зафіксувати упорними колодками;

засіб заправки повинно бути заземлено шляхом під'єднання гнучкого металевого троса зі штирем до контактного пристрою аеродромного заземлювача, слід візуально переконатися в надійності електричного контакту;

між засобом заправки і ПС повинно бути забезпечено вирівнювання потенціалів шляхом з'єднання засобу заправки гнучким металевим тросом із затискачем на кінці з чистою непофарбованою металевою поверхнею ПС; під час заправлення за допомогою ЗА додатково забезпечено вирівнювання потенціалів між корпусами ЗА і гідрантною (приєднувальною) колонкою шляхом з'єднання ЗА гнучким металевим тросом із затискачем на кінці з чистою непофарбованою металевою поверхнею гідрантної колонки;

електричні контакти тросів заземлення і вирівнювання потенціалів необхідно візуально перевірити на предмет надійності (заправлення паливом не дозволяється у разі відсутності контактів);

розмотані з барабанів роздавальні та приймальні рукава засобу заправки слід ретельно оглянути на предмет надійності кріплення, наявності небезпечних потертостей, тріщин та інших руйнувань;

під час заправлення за допомогою переносних (пересувних) засобів заправки повинен бути забезпечений електричний зв'язок "наконечник приймального рукава - паливна ємність (трубопровід)" шляхом з'єднання троса наконечника із затискачем (штирем) на кінці з чистою непофарбованою поверхнею (гніздом штуцера) паливної ємності (паливопроводу);

наконечник (ки) нижньої заправки слід з'єднати з бортовим (ми) заправним (ми) штуцером (ми) ПС, попередньо забезпечивши їх електричне з'єднання шляхом включення штиря троса наконечника в приймальне гніздо бортового заправного штуцера (під час нижнього заправлення ПС);

під час заправлення за допомогою ЗА необхідно відкрити кришку гідрантної (приєднувальної) колонки і з'єднати приєднувальний гідрантний наконечник або уніфіковане швидко рознімне з'єднання з гідрантною (приєднувальною) колонкою, попередньо забезпечивши їх електричне з'єднання шляхом уключення штиря троса наконечника у приймальне гніздо колонки; після цього відкрити клапани заправних наконечників та гідрантної (приєднувальної) колонки і здійснити заправлення.

2. Для забезпечення безпеки під час заправлення ПС за допомогою стаціонарних заправних агрегатів систем централізованої заправки літаків необхідно:

забезпечити вирівнювання потенціалів між ЗА і ПС;

розмотати роздавальні рукава і під'єднати їх до бортових заправних штуцерів ПС, відкрити клапани заправних наконечників і здійснити заправлення.

Стаціонарний ЗА повинен бути обладнаний стаціонарним заземлювальним пристроєм.

3. Під час верхнього заправлення за допомогою ПЗ (переносних або пересувних засобів заправки) повинно бути забезпечено електричне з'єднання роздавального крана (пістолета) з корпусом ПС шляхом включення штиря троса роздавального крана в бортове гніздо ПС. Знявши ковпачок роздавального крана, опустити кран у горловину паливного бака (якщо заправна горловина ПС не обладнана приймальним бортовим гніздом, необхідно доторкнутися роздавальним краном-пістолетом до обшивки ПС на відстані не ближче ніж 1,5 м від заправної горловини, після чого опустити його в горловину паливного бака), щільно притиснути кран до горловини.

4. Верхнє заправлення за допомогою переносних (пересувних) засобів заправки повинно здійснюватися двома працівниками:

один - подає напірний рукав і постійно перебуває біля засобу заправки, забезпечуючи необхідний режим;

інший - приймає напірний рукав і з цього моменту до закінчення заправлення повинен перебувати біля горловини паливного бака ПС, контролюючи процес заправлення і запобігаючи переливу палива.

5. Під час верхнього заправлення за допомогою ПЗ необхідно застосовувати стрем'янки, передбачені для даного типу ПС. Перед початком роботи слід переконатися, що стрем'янка встановлена стійко і не може пошкодити ПС під час його осідання від навантаження паливних баків. На високо розташованих площинах ПС для запобігання падіння з висоти, необхідно застосовувати страхувальні пояси.

6. Під час заправлення ПС за схемою "з ПЗ у ПЗ" необхідно додатково:

установити другий ПЗ на відстані не менше ніж 5 м від першого, зафіксувавши його упорними колодками;

заземлити другий ПЗ, забезпечити вирівнювання потенціалів між ПЗ, під'єднати роздавальний рукав другого ПЗ до приймального штуцера першого;

уключення насоса другого ТЗ необхідно здійснювати на 3-5 хвилин пізніше, ніж першого, під'єднаного до ПС.

Подавання насосів обох ПЗ повинно бути однаковим. Необхідно уважно стежити за рівнем палива в цистерні першого ПЗ, не допускаючи переповнення або повного спорожнення його цистерни.

Під час використання для заправлення двох пар ПЗ протипожежний розрив між ними повинен бути не менше ніж 5 м.

7. Під час використання для заправлення ПС автопоїзда, що складається з одного тягача і двох цистерн, автопоїзд повинен бути обладнаний тросом вирівнювання потенціалів, що надійно з'єднує корпуси та обладнання обох цистерн у єдиний електричний ланцюг. Для заземлення автопоїзда використовується один трос.

7. Вимоги під час роботи зі спецрідинами

1. Усі спецрідини повинні витрачатися лише з тією метою, для якої вони призначені, відповідно до нормативної та технічної документації щодо їх застосування.

2. Для запобігання отруєнням і професійним захворюванням серед осіб, які працюють зі спецрідинами, відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005-88 повинен проводитися санітарно-гігієнічний контроль на робочих місцях.

3. На робочих місцях необхідно вивішувати інструкції, плакати та попереджувальні написи про дотримання вимог безпеки під час роботи з даними речовинами.

4. Вантажо-розвантажувальні роботи, пов'язані зі спецрідинами, необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 "ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности", ГОСТ 12.3.020-80 "ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности".

5. Не дозволяється виконувати вантажо-розвантажувальні роботи із спецрідинами за невідповідності тари вимогам нормативної та технічної документації, несправності тари, а також за відсутності маркування і попереджувальних написів на тарі.

6. Спецрідини у крихкій, скляній упаковці необхідно переносити вдвох і лише в кошиках або спеціальних ношах, попередньо переконавшись у їх справності.

7. Допуск до застосування конкретної марки робочої рідини для авіаційних гідросистем визначається нормативною та технічною документацією з відповідної авіаційної техніки.

8. Змішувати між собою робочі рідини для гідросистем та стійок шасі ПС, дозаправляти або заправляти гідропристрої, які раніше працювали на робочій рідині іншої марки, дозволяється відповідними документами.

9. Заправлення і дозаправлення гідросистем і гідроагрегатів робочими рідинами необхідно здійснювати закритим способом з використанням спецзаправників.

10. Виробничі ділянки, на яких проводяться роботи із спецрідинами НГЖ-4у і НГЖ-5у, виготовленими на основі ефірів фосфорної кислоти, повинні бути ізольовані від інших приміщень, щоб запобігти повітрообміну між ними.

11. Виконання робіт з противодокристалізаційними рідинами в приміщенні повинно здійснюватися за умови максимальної герметизації технологічного обладнання, наявності протипожежних засобів і припливно-витяжної вентиляції для запобігання можливому контакту працюючих з парами спецрідин.

12. Приготування розчинів протильодотвірних рідин, призначених для видалення з поверхонь ПС на землі крижаних утворень, а також для профілактичної обробки поверхні ПС для захисту її від обледеніння необхідно здійснювати в спеціальній ємності або машинах, призначених для обробки ПС, і проводити при ретельному перемішуванні.

13. Обробку повітряних суден ПЛР необхідно здійснювати з максимальною обережністю після закінчення всіх інших робіт з обслуговування ПС. Авіаційний персонал під час обробки ПС повинен перебувати з підвітряного боку, щоб повітряний потік не відносив рідину, що розпилюється, у їхній бік.

14. Розпилення ПЛР необхідно виконувати в сукняному спецодязі, гумових рукавицях і непромокальному взутті, очі повинні бути захищені окулярами закритого типу. У разі випадкового потрапляння рідини на одяг необхідно перед сушінням промити облите місце водою. Після закінчення робіт із застосуванням ПЛР безпосередній виконавець робіт повинен прийняти душ.

15. Під час обробки поверхонь лобових стекол кабіни екіпажу ПС гідрофобізувальною рідиною необхідно розкривати ампули пінцетом у спеціальних ємностях з метою запобігання розлітанню уламків скла і попаданню рідини на незахищені ділянки тіла та деталі конструкції ПС.

16. Мийка ПС повинна здійснюватись на спеціальних майданчиках, обладнаних пристроями для збору відходів (змивок).

17. Готування мийних розчинів необхідно проводити суворо за рецептурою відповідно до затвердженої номенклатури з дотриманням вимог безпеки. Доставка миючих розчинів до ПС для запобігання їх розбризкування повинна здійснюватись у герметичній тарі.

18. Розфасовку препаратів, готування робочих розчинів необхідно проводити заздалегідь у спеціально відведених для цього приміщеннях. Тара для робочих розчинів повинна бути маркованою.

19. У приміщеннях, де проводяться роботи із застосуванням спецрідин, не дозволяється зберігати та приймати їжу, а також палити.

20. Скляний посуд з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами необхідно переносити в спеціальних металевих або дерев'яних ящиках, викладених зсередини азбестом.

21. Для перекачування і переливання спецрідин повинні використовуватися спеціальні насоси та устаткування.

Не дозволяється засмоктувати спецрідини ротом для створення ефекту сифона.

22. Для запобігання отруєнню працівники повинні дотримуватися обережності під час виконання робіт зі спиртоподібними рідинами, які повинні видаватися лише особам, які пройшли інструктаж і мають відповідний допуск до виконання таких робіт.

8. Вимоги під час проведення робіт у лабораторії ПММ

1. Усі роботи в лабораторії, пов'язані з можливістю виділення горючих і вибухонебезпечних речовин, повинні здійснюватися лише у витяжних шафах з верхнім і нижнім відсмоктуванням.

2. Нафтопродукти та інші легкозаймисті рідини, які для аналізу необхідно попередньо нагріти, повинні бути зневоднені для запобігання спіненню і розбризкуванню. Кип'ятіння та нагрівання цих рідин дозволяється лише на водяній бані або на електричній плиті закритого типу.

Не дозволяється нагрівати легкозаймисті рідини на вогні та на відкритих електроплитах.

3. Усі аналізи в лабораторіях ПММ повинні проводитися за допомогою стандартного, справного та перевіреного обладнання і приладів.

4. Проби ПММ слід відбирати в денний час, а в разі відбору проб у темний час доби необхідно застосовувати акумуляторні ліхтарі у вибухобезпечному виконанні. Під час відбору проб не дозволяється заглядати в посудину, у яку відбираються легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини.

5. Під час відбору проб вручну необхідно вжити заходів, щоб запобігти вдиханню парів нафтопродуктів і попаданню їх на тіло та одяг.

6. Ємності зі зразками відібраних проб слід герметично закривати кришками або пробками, які не розчиняються нафтопродуктами або легкозаймистими рідинами.

Тару не дозволяється повністю заповнювати, щоб уникнути розриву або деформації тари від надлишкового внутрішнього тиску та розливу вмісту.

7. Переносні пробовідбірники (металеві посудини або скляні пляшки в металевому каркасі) повинні герметично закриватися кришками або пробками, щоб запобігти випаровуванню вологи і летких фракцій.

8. Горловини пляшок, кришки банок слід обгортати поліетиленовою плівкою, щільно папером і обв'язувати мотузкою. Проби повинні зберігатися в окремій залізній шафі в кількості, необхідній для роботи.

9. Роботи, пов'язані з нагріванням легкозаймистих рідин, а також роботи із застосуванням відкритого вогню повинні проводитися лише за умови наявності в робочому приміщенні лабораторії не менше двох осіб, - щоб другий, у разі потреби, міг надати необхідну допомогу.

10. Увесь посуд з пробками повинен мати етикетки, на яких зазначають назву проби, дату, час і місце її відбору, прізвище працівника, який відбирав пробу.

11. Лабораторний посуд з-під легкозаймистих і горючих рідин необхідно мити у спеціально відведених з цією метою місцях.

1. Роботи з очищення резервуарів здійснюються лише у світлий час доби.

Не дозволяється виконання робіт під час грози.

2. Роботи всередині резервуара повинні проводитись бригадою у складі не менше трьох осіб - безпосередній виконавець робіт усередині резервуара і двоє працівників (наглядачів), один з яких є керівником робіт.

3. Для виконання робіт усередині резервуара працівник повинен бути забезпечений спеціальним одягом, спеціальним взуттям, шланговим протигазом, запобіжним поясом із хрестоподібними лямками і страхувальним канатом.

Кріплення страхувального каната до запобіжного пояса повинно здійснюватися лише за допомогою карабіна, що дає змогу швидкого приєднання і від'єднання каната.

Справність запобіжного пояса повинна бути перевірена працівником і керівником робіт кожен раз перед його застосуванням шляхом зовнішнього огляду.

Не дозволяється знімати спецодяг і запобіжний пояс на протязі всього робочого часу.

4. Другий працівник (наглядач), одягнений у відповідний спецодяг, споряджений запобіжним поясом із страхувальним канатом і шланговим протигазом, повинен перебувати біля горловини резервуара з навітряного боку, тримаючи прикріплений страхувальний канат у руках, і весь час спостерігати за працівником усередині та за сигналами, які той подає, і виконувати їх.

Під час очищення резервуара працівник, який перебуває біля горловини, не повинен відлучатися, доки в резервуарі перебуває працівник.

5. Третій працівник (відповідальний за безпеку очищення) також повинен перебувати увесь час у безпосередній близькості від резервуара, у якому провадяться роботи, контролювати дії бригади та в разі необхідності припинити виконання робіт і бути готовим надати необхідну допомогу.

6. Спуск (вихід) в резервуар повинен здійснюватись за допомогою драбини. За відсутності в резервуарі постійної драбини слід застосовувати дерев'яну неоковану драбину, щоб уникнути іскроутворення.

7. Під час роботи у резервуарі необхідно користуватися інструментом, що унеможливлює іскроутворення.

8. Під час спускання в резервуар і виходу з нього працівник не повинен тримати в руках будь-які предмети.

Необхідні для роботи інструменти, ліхтар і матеріали повинні спускатися усередину резервуара в контейнері, виготовленому з матеріалу, який не утворює іскор, особою, яка перебуває нагорі (у горловини).

9. Для освітлення резервуара дозволяється користуватися лише акумуляторними ліхтарями у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 12 В, умикання і вимикання яких здійснюється поза резервуаром.

10. Особа, яка працює всередині резервуара, у разі відчуття під маскою запаху нафтопродукту або виникнення прискореного серцебиття, шуму та дзвону у вухах, або іншого нездужання, що виявляється навіть незначно, зобов'язана негайно припинити роботу і вийти з резервуара.

11. Під час надходження сигналу про допомогу від працівника всередині резервуара або коли є підозра на небезпеку, яка виникла, працівники, які перебувають зовні, повинні негайно викликати бригадира або працівників, які працюють поруч (подати сигнал тривоги), одягти шланговий дихальний прилад, підготуватися до спуску в резервуар та з прибуттям бригадира або інших працівників негайно спуститися в резервуар для надання допомоги потерпілому.

За сигналом тривоги працівники, які є поблизу, зобов'язані з'явитися до місця події і взяти участь у підйомі потерпілого з резервуара і надання йому першої долікарняної допомоги.

12. У разі виявлення в резервуарі сторонніх неметалевих предметів їх вилучають назовні, а металеві предмети слід залишати всередині резервуара до його повного очищення і дегазації. Не дозволяється переміщати їх або вилучати до закінчення очищення і дегазації.

13. У разі виявлення в резервуарі невідомого продукту роботи всередині резервуара необхідно негайно припинити і працівник повинен піднятись назовні.

Про виявлений невідомий продукт слід доповісти відповідальній особі для вжиття необхідних заходів щодо встановлення характеру речовини та визначення способу її видалення з цистерни.

14. Для запобігання іскроутворенню і вибуху кришки люків цистерн та резервуарів необхідно зачиняти плавно, без ударів.

15. З метою запобігання небезпеці вибуху перед початком очищення резервуара та під час очищення повинен бути забезпечений контроль загазованості резервуара (за допомогою газоаналізаторів) і вжито заходів щодо запобігання утворенню вибухонебезпечної концентрації парів нафтопродуктів у резервуарі.

16. Під час очищення та промивання резервуара не дозволяється:

спускатися усередину резервуара без спеціального спорядження і справного шлангового або ізолювального протигаза;

спускатися усередину резервуара, якщо зовні біля горловини резервуара немає другого працівника, одягненого в спецодяг і спорядженого для роботи в резервуарі;

бити металевими предметами по резервуару та устаткуванню;

ремонтувати насоси двигуна повітродувки і змінювати шланги під час роботи;

застосовувати рукава з обпліткою із сталі або із заліза, щоб під час удару обплітки об горловину, стінку або устаткування запобігти можливості іскроутворення.

1. Вогневі роботи необхідно проводити відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004 та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об'єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 N 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за N 541/5732 (далі - НПАОП 0.00-5.12-01).

2. Місце проведення вогневих робіт повинно бути очищене від вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних речовин і матеріалів.

3. Апарати, машини, ємності, трубопроводи та інше обладнання, на яких проводитимуться вогневі роботи, повинні бути зупинені, знеструмлені, звільнені від вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних і токсичних речовин, відключені заглушками від діючих апаратів та комунікацій. Пускова апаратура, призначена для вмикання машин і механізмів, повинна бути відключена і повинні бути вжиті заходи, що унеможливлюють раптовий пуск машин, механізмів.

4. Місце проведення вогневих робіт повинно бути забезпечено необхідними первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою, відром з водою). Вид (тип) та кількість первинних засобів пожежогасіння, якими повинно бути забезпечене місце робіт, визначається відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.

5. З метою запобігання потраплянню розпечених часток металу в суміжні приміщення, на сусідні поверхи близько розташоване устаткування, усі оглядові, технологічні та вентиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами.

6. Приміщення, у яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути старанно провентильовані.

7. Двері, що з'єднують приміщення, де виконуються вогневі роботи, із суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені.

8. Для проведення вогневих робіт оформляється наряд-допуск відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.12-01.

9. Під час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних місцях повинен бути встановлений контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів.

10. Роботи під час дощу, снігопаду, сильного вітру повинні проводитись під спеціальним укриттям.

11. Під час виконання вогневих робіт на резервуарах, ємностях, колодязях, апаратах, а також робіт усередині апарата, ємності, резервуара, колодязя дозволяється перебувати лише одному працівнику. За необхідності виконання робіт одночасно двома працівниками і більше опрацьовуються додаткові заходи безпеки з позначкою їх у наряді-допуску.

12. Під час виконання вогневих робіт не дозволяється:

починати роботу за несправності апаратури;

проводити зварювання, різання або паяння свіжопофарбованих конструкцій та виробів до повного висихання фарби;

користуватись одягом та рукавицями із слідами масел, жирів, бензину, гасу та інших горючих рідин;

допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими та розрідженими газами;

виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими і токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

проводити вогневі роботи на елементах будівель, споруд та установок, виготовлених з легких металевих конструкцій із застосуванням горючих і легкогорючих утеплювачів.

13. Обладнання та комунікації після проведення на них вогневих робіт підлягають достроковому технічному огляду в установленому порядку.