62. Перед вістряками усіх протишерстних стрілочних переводів на головних коліях мають укладатися відбійні бруси.
63. Укладання заново стрілочних переводів у головні та з'єднувальні колії на кривих ділянках не допускається.
У виняткових випадках таке укладання може проводитись тільки за згодою керівника підприємства.
64. У випадках, коли потрібно пропускати пасажирські поїзди по коліях підприємств МПЗТ, вимоги щодо забезпечення необхідних умов для цього погоджуються з Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
65. Не дозволяється експлуатація стрілочних переводів та глухих пересічень, у яких є хоча б одна із таких технічних несправностей:
роз'єднання стрілочних вістряків з тягами;
відставання вістряка від рамної рейки на 4 мм і більше, яке вимірюється у вістряка проти першої тяги, при замкнутому положенні стрілки;
вищерблення вістряка, коли виникає небезпека набігання гребеня, й у всіх випадках вищерблення довжиною більше 200 мм на головних і з'єднувальних, більше 300 мм - на ходових та більше 400 мм - на інших коліях;
пониження вістряка відносно рамної рейки на 2 мм і більше, що вимірюється в перерізі, де ширина головки вістряка зверху 50 мм і більше;
відстань між робочою гранню осердя хрестовини та робочою гранню головки контррейки менше 1472 мм або відстань між робочими гранями головок контррейки і вусовика більше 1435 мм;
відсутність закладки на нецентралізованих стрілках або якщо закладка не забезпечує щільне прилягання гостряка до рамної рейки проти першої тяги і відстань між гостряком і рамною рейкою становить 4 мм і більше;
злам вістряка або рамної рейки;
злам хрестовини (осердя, вусовика або контррейки);
розрив контррейкового болта в одноболтовому або обох у двоболтовому вкладиші.
66. Вертикальне та бокове зношення рамних рейок, вістряків, вусовиків та осердь хрестовин і порядок їх експлуатації визначаються керівником підприємства.
67. Укладання та зняття стрілочних переводів і глухих пересічень (зміна колійного розвитку) здійснюються за розпорядженням керівника підприємства.
68. Заново укладені стрілочні переводи та перебудовані дільниці колії приймаються в експлуатацію комісією, яка призначається керівником підприємства.
69. Заново укладені сторонніми організаціями стрілочні переводи на коліях підприємств МПЗТ передаються на баланс підприємств МПЗТ та утримуються за його рахунок.
70. Усі стрілки повинні мати закладки, що забезпечують щільне прилягання вістряків до рамних рейок.
71. Пристосуваннями для замикання на навісні стрілочні замки повинні бути обладнані нецентралізовані охоронні стрілки, що ведуть:
на колії, виділені для стоянки вагонів з розрядними вантажами;
у запобіжні та уловлювальні тупики;
до головних і з'єднувальних колій.
72. Стрілки, у тому числі централізовані й ті, що мають пристосування для замикання на навісні стрілочні замки, повинні бути обладнані закладками з провушинами для можливості замикання їх навісними замками. Ці пристосування мають забезпечувати щільне прилягання вістряка до рамної рейки.
73. Стрілки, за винятком увімкнених в електричну централізацію, повинні бути обладнані стрілочними освітлювальними або неосвітлювальними покажчиками.
Обладнання стрілок з ручним приводом, розташованих усередині виробничих цехів, освітлювальними стрілочними покажчиками не обов'язкове.
74. Ремонт і поточне утримання стрілочних переводів та глухих пересічень, установлення, ремонт і утримання стрілочних покажчиків, скидних вістряків, поворотних брусів, шарнірно-колінчастих замикачів здійснюються працівниками колії, а ремонт і технічне обслуговування наявних засобів СЦБ на цих пристроях - працівниками (механіками) сигналізації та зв'язку.
75. Переїзди залежно від інтенсивності руху залізничного й автомобільного транспорту поділяються на чотири категорії. Встановлення категорійності, порядок обладнання, утримання та обслуговування переїздів, пересічення залізничних під'їзних колій з трамвайними, тролейбусними лініями, автомобільними дорогами та міськими вулицями мають здійснюватися відповідно до вимог Інструкції з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007 N 54, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22.02.2007 за N 162/13429 (далі - Інструкція з улаштування та експлуатації залізничних переїздів).
76. Відкриття на діючих переїздах трамвайного й тролейбусного руху не допускається.
77. Місця пересічень під'їзних залізничних колій з автомобільними шляхами на одному рівні й проїзд під штучними спорудами визначаються керівником підприємства та погоджуються з Державною службою автомобільних доріг України.
78. Проїзд транспортних засобів і самохідних машин, а також прогін худоби через залізничні колії у невстановлених місцях не дозволяється.
79. Контроль за виконанням цих вимог покладається на працівників колії, а на станціях, крім того,- і на працівників станцій.
80. Переїзди всіх категорій, які розташовуються на ділянках, що мають поблизу постійні джерела електропостачання, повинні бути обладнані електричним освітленням й освітлюватись у темний час доби, а також під час туманів, снігопадів тощо.
Відповідальність за безперебійне електропостачання і зовнішнє освітлення покладається на працівників підприємства або структурного підрозділу, на балансі якого обліковується колія.
81. Переїзди поділяються на регульовані та ті, що не регулюються.
До регульованих належать переїзди, обладнані пристроями переїзної сигналізації, яка сповіщає водіїв транспортних засобів про підхід до переїзду поїзда, передавального або маневрового составів, або такі, що обслуговуються черговим працівником та обладнані шлагбаумами.
82. Пристрої переїзної сигналізації у плановому порядку обладнуються світлофорною сигналізацією.
Переїзди, не обладнані пристроями переїзної сигналізації, і ті, що не обслуговуються черговим працівником, належать до нерегульованих.
83. Переїзди, що обслуговуються черговим працівником, повинні мати прямий телефонний зв'язок з найближчою станцією або постом і в разі потреби радіозв'язок. Телефонний зв'язок повинен доповнюватися зовнішнім дзвінком.
84. Відповідальність за справне утримання й роботу переїзної сигналізації, автоматичних шлагбаумів, телефонного зв'язку і радіозв'язку покладається на працівників підприємства (відповідно до службових обов'язків), на балансі якого обліковується колія.
85. Переїзди повинні мати типовий настил і під'їзди, огороджені стовпчиками або перилами. На підходах до переїздів повинні бути попереджувальні знаки: з боку підходів поїздів, передавальних та маневрових составів - сигнальний знак "С" про подання свистка, а з боку автомобільного шляху - знаки, передбачені Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 N 1306. Перед переїздом, який не обслуговується черговим працівником, з незадовільною видимістю з боку підходу поїздів, передавальних або маневрових составів повинен установлюватися додатковий сигнальний знак "С". Порядок встановлення знаків "С" визначається керівником підприємства.
86. Рух переїздом крупногабаритних і великовагових транспортних засобів з вантажем або без вантажу, тихохідних машин і механізмів допускається в кожному окремому випадку тільки з дозволу керівника підприємства, на балансі якого обліковується колія, й проводиться під наглядом дорожнього майстра або бригадира колії (відповідальної особи, на яку покладено ці обов'язки).
87. Черговий по переїзду повинен забезпечувати безпечний рух залізничного транспорту і транспортних засобів на переїзді, своєчасно відкривати та закривати шлагбауми і подавати встановлені сигнали, спостерігати за станом рухомого складу, що проходить. У разі виявлення несправності, що загрожує безпеці руху, він зобов'язаний вжити заходів щодо зупинки поїзда, передавального або маневрового состава.
88. Перехрещення залізничних колій, що розташовуються на території підприємства або його структурного підрозділу (склади, депо тощо) і станцій із дорогами, призначеними для забезпечення технологічного процесу робіт, належать до технологічних проїздів і не підлягають обліку як залізничні переїзди.
89. На переїздах, що розташовані на під'їзних та інших коліях і обладнані світлофорною сигналізацією, повинні встановлюватися маневрові світлофори з червоним та місячно-білим сигнальними вогнями. При цьому має забезпечуватись взаємне блокування, яке гарантує ввімкнення місячно-білого вогню на переїзних світлофорах лише після увімкнення червоного вогню на маневрових світлофорах, а ввімкнення місячно-білого вогню на маневрових світлофорах за наявності сповіщення про наближення поїзда до переїзду - лише після ввімкнення червоних сигнальних вогнів на переїзних світлофорах.
90. Щорічно у квітні - травні, а на переїздах з автобусним рухом додатково у вересні - жовтні в усіх структурних підрозділах підприємств МПЗТ керівниками дистанції (підрозділу) колії за участю представників дистанції (підрозділу) сигналізації та зв'язку, Державної автомобільної інспекції, шляхово-експлуатаційних організацій, начальників станцій, якщо переїзд розташований у межах станції, обов'язково проводяться обстеження переїздів.
91. Примикання ліній і під'їзних колій, що заново будуються, до головних колій на перегонах залізниць України допускається лише за погодженням з Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
92. Примикання залізничних колій, що заново будуються, до колій підприємств МПЗТ допускається лише з дозволу керівника цього підприємства.
93. Тимчасове укладання й зняття стрілочних переводів на коліях структурних підрозділів підприємств МПЗТ у зв'язку з будівництвом нових під'їзних колій, провадження робіт з реконструкції та капітального ремонту споруд і пристроїв, будівництво нових роздільних пунктів та інші роботи здійснюються в кожному окремому випадку за згодою керівника підприємства.
94. Примикання до ходових та інших станційних колій за наявності спуску крутіше 0,0025 проміле, який створює можливість самовільного виходу рухомого складу на станцію або перегін, повинні мати запобіжні тупики, охоронні стрілки, скидальні башмаки або стрілки. Запобіжні тупики повинні мати корисну довжину не менше 50 м.
95. На перегонах, що мають затяжні спуски, і на станціях, що обмежують такі перегони, будуються уловлювальні тупики за спеціальними проектами, затвердженими керівником підприємства.
96. Пересічення колій на одному рівні, а також примикання під'їзних та з'єднувальних колій до головних колій на перегонах і на станціях повинні мати запобіжні тупики або охоронні стрілки.
97. Якщо через місцеві умови неможливе укладання уловлювальних і запобіжних тупиків, то підприємство або його структурний підрозділ спільно з відповідною проектною організацією в установленому порядку розробляє та здійснює організаційно-технічні заходи, що гарантують безпеку руху.
98. Біля головних та з'єднувальних колій встановлюються сигнальні й колійні знаки. Біля стрілочних переводів та в інших місцях з'єднання і пересічення колій встановлюються граничні стовпчики. Для позначення меж залізничної смуги відведення та схованих споруд у земляному полотні встановлюються особливі знаки.
99. Сигнальні, колійні й особливі знаки повинні бути типовими і відповідати технічним умовам, встановленим Порядком узгодження, затвердження та реєстрації технічних умов на продукцію підприємств залізничного транспорту України, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 17.04.98 N 134, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 08.05.98 за N 295/2735, та мати сертифікат відповідності як на пристрій у цілому, так і на його складові.
100. Сигнальні знаки встановлюються з правого боку за напрямком руху, а колійні - з правого боку за відліком кілометрів на відстані не менше 3100 мм від осі крайньої колії.
У виїмках (крім скельових) та на виходах з них (на довжині 100 м) колійні знаки встановлюються на відстані не менше 5700 мм від осі крайньої колії.
101. Граничні стовпчики встановлюються посередині між коліями в тому місці, де відстань між осями колій, що сходяться, становить 4100 мм. На існуючих станційних коліях, на яких не обертається рухомий склад габариту Т, дозволяється зберігати відстань 3810 мм. На перевантажувальних коліях із звуженим міжколійям граничні стовпчики встановлюються в тому місці, де ширина міжколійя досягає 3600 мм.
На кривих ділянках колії ці відстані повинні бути збільшені відповідно до розмірів, установлених ГОСТ 9238-83.
102. Сигнальні, колійні й особливі знаки повинні мати розміри, колір та форму, встановлені Міністерством транспорту та зв'язку України.
103. Споруди та пристрої локомотивного й вагонного господарств, а також бази для ремонту, пункти технічного обслуговування й екіпірування рухомого складу та інших споруд мають постійно утримуватися в справному стані. Особи, які відповідають за технічний стан в локомотивному й вагонному господарствах, спеціальний рухомий склад, повинні забезпечувати виконання встановленого обсягу перевезень, ефективне використання рухомого складу, високу якість ремонту й технічного обслуговування з дотриманням норм простою й періодичності їх виконання, підвищення рівня механізації та автоматизації робіт, раціональне використання матеріальних ресурсів.
104. Розміщення і технічне оснащення територій для ремонту та стоянок спеціального рухомого складу, пунктів технічного обслуговування, майстерень, екіпірувальних пристроїв та інших споруд і пристроїв локомотивного й вагонного господарств визначаються керівником підприємства.
105. Порядок експлуатації й ремонту споруд та пристроїв локомотивного, вагонного господарств та спеціального рухомого складу визначається керівником підприємства.
106. Пристрої водопостачання і водообробки мають забезпечувати безперебійне постачання водою належної якості та в необхідній кількості локомотивів, станцій і виробничих підрозділів підприємств МПЗТ, а також задовольняти інші господарські, протипожежні й питні потреби.
107. Усі структурні підрозділи підприємств МПЗТ повинні мати в постійній готовності відбудовні засоби.
108. Необхідність наявності та кількісний склад відбудовних засобів залежно від структури підрозділів встановлюються керівником підприємства відповідно до Інструкції з організації відбудовних робіт при ліквідації наслідків транспортних подій на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту України від 27.04.2001 N 258, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 17.05.2001 за N 422/5613.
109. Колійний розвиток підприємств МПЗТ та їх технічне оснащення мають забезпечувати своєчасне обслуговування виробничих цехів та дільниць перевезеннями, виконання у визначені строки операцій з приймання та відправлення поїздів (передавальних составів), маневрової роботи, навантаження та вивантаження вантажів, обробку составів і вагонів, ефективне використання технічних засобів, відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху.
110. Висота вантажних платформ і відстань від осі колії до краю платформи повинні відповідати розмірам, установленим ГОСТ 9238-83.
111. Переходи через колії на маршрутах службових проходів обладнуються пішохідними настилами, покажчиками й попереджувальними написами.
112. Службові будівлі й приміщення, розраховані для розміщення працівників, робота яких пов'язана з рухом поїздів та маневровою роботою (чергових по станціях, начальників змін, диспетчерів, працівників СЦБ і зв'язку та інших), а також станційні пости, з яких безпосередньо проводиться управління стрілками та сигналами, повинні бути належним чином обладнані для роботи.
У службових приміщеннях чергових по станціях, диспетчерів дозволяється встановлювати прилади управління і контролю, в тому числі апаратуру автоматизованого робочого місця, що безпосередньо стосується роботи чергового по станції, диспетчера, а також пульти централізованого управління освітленням.
113. Приміщення для працівників, які обслуговують вантажовідправників та вантажоодержувачів, повинні забезпечувати належні умови для швидкого виконання ними службових обов'язків.
114. Приміщення станційних постів електричної централізації та стрілочних постів повинні мати необхідні сигнальні прилади, інвентар, інструменти та матеріали відповідно до переліку, встановленого керівником підприємства.
115. Усі структурні підрозділи підприємств МПЗТ та станції (виробничі райони, дільниці тощо), що обліковуються на їх балансі, залежно від обсягу роботи повинні бути обладнані внутрішньостанційним зв'язком, маневровим та іншими видами радіозв'язку й пристроями гучномовного оповіщення для передачі вказівок і сигналів про маневрові переміщення, а також для переговорів начальників змін, диспетчерів, чергових по станціях, складачів поїздів, машиністів маневрових локомотивів, працівників колії, що використовують колійну техніку, та інших працівників з питань організації маневрової роботи, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу.
116. Освітлення території станцій (виробничих районів, дільниць), споруд і пристроїв станційного господарства, місць проведення навантажувально-розвантажувальних та маневрових робіт, екіпірування, технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, переїздів та інших об'єктів має відповідати вимогам ДБН В.2.5-28-2006 "Природне і штучне освітлення".
Зовнішнє освітлення не повинно впливати на чітку видимість сигнальних вогнів.
117. Сигнали на залізничному транспорті служать для забезпечення безпеки руху, а також для чіткої організації поїзної і маневрової роботи.
118. Сигнали, що служать для організації поїзної роботи, є поїзними, а ті, що служать для організації маневрової роботи, - маневровими.
119. Сигнал є наказом і підлягає беззаперечному виконанню. Працівники залізничного транспорту підприємств МПЗТ повинні використовувати усі можливі засоби для виконання вимог сигналу.
120. Проїзд під час ввімкнення заборонного сигналу світлофора не дозволяється.
121. Згаслі сигнальні вогні світлофорів (крім попереджувальних, загороджувальних та повторювальних), незрозуміле їх показування, а також незрозуміла подача сигналів іншими сигнальними приладами або предметами вимагають зупинки.
122. У виняткових випадках (у разі пошкодження, проведення ремонтних робіт, робіт з обслуговування тощо) проїзд під час ввімкнення заборонного (з незрозумілим показуванням або погаслого) сигналу світлофора має здійснюватися відповідно до порядку, визначеного у пункті 7 глави 10 розділу V цих ПТЕ.
123. У сигналізації, що забезпечує рух поїздів та передавальних составів, застосовуються такі основні сигнальні кольори:
зелений, що дозволяє рух із встановленою швидкістю;
жовтий, що дозволяє рух і вимагає зменшення швидкості;
червоний, що вимагає зупинки.
124. Під час проведення маневрової роботи у сигналізації застосовуються, крім того, такі кольори:
місячно-білий, що дозволяє маневри;
синій, що забороняє маневри.
125. Не дозволяється встановлення декоративних полотен, плакатів, рекламної продукції та вогнів червоного, жовтого та зеленого кольорів, що перешкоджають правильному сприйняттю сигналів або спотворюють сигнальні показування.
126. Порядок приймання поїздів, передавальних составів на вільну ділянку частково зайнятої колії або безпосередньо на технологічні ділянки виробництва визначається керівником підприємства.
127. Типи сигнальних приладів, що застосовуються, мають бути затверджені керівником підприємства.
128. Поїзні та маневрові сигнали на прямих і кривих ділянках колії повинні бути вдень і вночі чітко помітними з кабіни управління локомотивом, що наближається. Вимоги щодо їх видимості відповідно до місцевих умов визначаються структурним підрозділом підприємства МПЗТ.
129. Світлофори встановлюються з правого боку за напрямком руху або над віссю колії, що огороджується ними, при цьому вони повинні розміщуватися так, щоб сигнали, що подаються ними, неможливо було приймати з поїзда, передавального або маневрового состава за сигнали суміжних колій.
У виняткових випадках, якщо видимість сигналів з правого боку недостатня або розміщення їх неможливе, на одноколійних ділянках допускається встановлювати світлофори і з лівого боку за напрямком руху.
130. У разі пошкодження світлофори повинні автоматично перемикатися на заборонне показання, а попереджувальні світлофори - на показання, що відповідає заборонному показанню пов'язаних з ним основних світлофорів.
131. На дільницях з напівавтоматичним блокуванням відстань між вхідним, маршрутним, вихідним світлофорами має бути не менше гальмового шляху, визначеного для певного місця за повного службового гальмування й при максимальній швидкості.
132. На дільницях, не обладнаних напівавтоматичним блокуванням, попереджувальні світлофори встановлюються від основних світлофорів на відстані, не меншій за гальмовий шлях, визначений для певного місця за екстреного гальмування і при максимальній швидкості.
133. Вхідні світлофори повинні бути встановлені на відстані не менше ніж 50 м від вістряка протишерстного або граничного стовпчика пошерстного першого вхідного стрілочного переводу.
Вхідні світлофори, встановлені раніше на відстані менше ніж 50 м, але не менше 15 м від стрілочного переводу, можуть не переставлятися.
134. У тих випадках, коли необхідну відстань витримати неможливо, вхідні світлофори допускається встановлювати у створі зі стиками першого вхідного протишерстного стрілочного переводу або на відстані 3,5 м від граничного стовпчика пошерстного стрілочного переводу.
135. Вихідні світлофори потрібно встановлювати для кожної відправної колії попереду місця, визначеного для стоянки локомотива поїзда, передавального состава, що відправляється (головного вагона - у разі постійного руху вагонами вперед).
136. На станціях з електричною централізацією стрілки, що належать до маршрутів приймання та відправлення поїздів і передавальних составів, мають бути взаємозалежними з вхідними, вихідними та маршрутними світлофорами.
137. Стрілки відгалужень від головної колії на перегонах за наявності електрожезлової системи зв'язуються з цими пристроями таким чином, щоб відкриття найближчого прохідного або вихідного світлофора чи вилучення жезла було можливим тільки при нормальному положенні стрілки на головній колії.
138. Пересічення на перегонах на одному рівні та сплетіння колій мають огороджуватися світлофорами прикриття, встановленими з обох боків на відстані не менше 50 м відповідно від граничних стовпчиків. Ці світлофори повинні бути взаємозалежними, відкриття одного з них можливе тільки за умови ввімкнення заборонного сигналу з протилежного напрямку.
139. Місця встановлення постійних світлофорів прикриття визначаються комісією, що призначається керівником підприємства.
140. Схеми розташування постійних світлофорів прикриття, а також таблиці взаємозалежності стрілок, сигналів і маршрутів на станціях затверджуються керівником підприємства.
141. Пристрої напівавтоматичного блокування не повинні допускати відкриття вихідного або прохідного світлофора до звільнення рухомим складом блок-ділянки (міжстанційного або міжпостового перегону), що огороджується ними, а також самовільного закриття світлофора в разі переходу з основного на резервне електроживлення чи навпаки.
142. На одноколійних перегонах, обладнаних напівавтоматичним блокуванням, після відкриття на станції вихідного світлофора має бути унеможливлене відкриття сусідньою станцією вихідних та прохідних світлофорів для відправлення поїздів або передавальних составів на цей же перегін у протилежному напрямку.
143. Стрілки відгалужень від головної або з'єднувальної колії на перегонах за наявності напівавтоматичного автоблокування зв'язуються з цими пристроями таким чином, щоб відкриття найближчого вихідного світлофора було можливим тільки при нормальному положенні стрілки на головній або з'єднувальній колії.
144. На одноколійних перегонах без прохідних світлофорів за наявності на обмежувальних станціях контролю вільності перегону відправлення господарських поїздів на цей перегін допускається без ключа-жезла.
145. Порядок приймання та відправлення поїздів і передавальних составів на станції підприємств МПЗТ встановлюється Міністерством транспорту та зв'язку України.
146. На станціях, розташованих на лініях, обладнаних напівавтоматичним блокуванням, повинні бути пристрої:
які не допускають відкриття вхідного світлофора за умови приготування маршруту приймання на зайняту колію;
які забезпечують на апараті управління контроль зайнятості колій і стрілок.
Відсутність зазначених пристроїв для окремих станцій допускається у виняткових випадках тільки за згодою керівника підприємства.
147. Станції, розташовані на лініях, обладнаних напівавтоматичним блокуванням, за відсутності електричної централізації повинні бути огороджені світлофорами, які автоматично закриваються під час приймання і відправлення передавальних составів та поїздів. На цих станціях стрілки, що входять до маршрутів приймання і відправлення, повинні бути взаємозв'язані з вхідними і вихідними світлофорами.
148. Пристрої електричної централізації всіх типів повинні забезпечувати взаємне замикання стрілок і сигналів, не допускаючи:
відкриття вхідного світлофора за умови приготування маршруту, який встановлений на зайняту колію;
переведення стрілки під рухомим складом;
відкриття сигналів, що відповідають цьому маршруту, якщо стрілки не встановлені в потрібне положення;
переведення стрілки, що входить до маршруту, або відкриття світлофора іншого маршруту під час ввімкнення дозвільного сигналу світлофора, що огороджує встановлений маршрут.
149. Пристрої електричної централізації повинні забезпечувати:
взаємне замикання стрілок і світлофорів;
контроль розрізу стрілки з одночасним закриттям світлофора, що огороджує цей маршрут;
контроль положення стрілок і зайнятості колій та стрілочних секцій на апараті управління;
можливість маршрутного або роздільного управління стрілками й сигналами світлофорів, а також виконання маневрових переміщень за показаннями маневрових світлофорів;
передачу стрілок на місцеве управління.
150. У разі потреби електрична централізація має бути доповнена пристроями, що забезпечують огородження колій, на яких проводиться очищення вагонів, усунення комерційного браку, ремонт і технічний огляд вагонів тощо.
У районах, обладнаних пристроями електричної централізації, для місцевого управління стрілками можуть передбачатися маневрові колонки або пости місцевого управління.
151. Приводи й замикачі централізованих стрілок мають:
забезпечувати при крайніх положеннях вістряків стрілки щільне прилягання притиснутого вістряка до рамної рейки;
не допускати замикання стрілки, якщо зазор між притиснутим вістряком і рамною рейкою становить 4 мм і більше;
відводити другий вістряк від рамної рейки на відстань не менше 125 мм.
152. Централізовані стрілочні переводи повинні бути обладнані пристроями для відведення води.
153. Перегони, що примикають до станції з електричною централізацією стрілок і сигналів, як правило, мають бути обладнані колійним блокуванням.
154. Застосування інших засобів сигналізації та зв'язку на структурних підрозділах підприємств МПЗТ може бути допущене тільки за згодою керівника підприємства.
155. Пристрої ключової залежності мають забезпечувати взаємне замикання стрілок та сигналів за допомогою контрольних замків.
156. Стрілочні контрольні замки мають забезпечувати:
виймання ключа тільки при замкненій стрілці;
замикання стрілки тільки в положенні, яке вказане на вийнятому із замка ключі, за умови щільного прилягання вістряка до рамної рейки.
157. Стрілочні контрольні замки не повинні також допускати можливість замикання стрілки, якщо зазор між притиснутим вістряком і рамною рейкою становить 4 мм і більше. Не дозволяється застосування стрілочних контрольних замків однієї і тієї ж серії в межах однієї станції, а на великих станціях - у межах одного стрілочного району і суміжних з ним стрілочних постів інших районів.
158. Пристрої електрожезлової системи не повинні допускати вилучення із жезлових апаратів одночасно більше одного жезла, що належить до певного перегону, та вилучення жезлів із апарата без дозволу чергового по цій станції, диспетчера.
159. Установлення жезлових апаратів однієї і тієї ж серії не допускається.
160. Автоматична переїзна сигналізація має починати подачу сигналу зупинки в бік автомобільної дороги, а автоматичні шлагбауми - переходити в закрите положення за відрізок часу, необхідний для завчасного вивільнення переїзду транспортними засобами до підходу поїзда, маневрового состава до переїзду.
161. Нормальне показання світлофорів, що огороджують переїзд з боку автомобільної дороги і залізниці, визначається Інструкцією з улаштування та експлуатації залізничних переїздів, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.01.2007 N 54, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 22.02.2007 за N 162/13429.
162. В'їзна (виїзна) сигналізація призначена для повідомлення про дозвіл на в'їзд рухомого складу у виробниче приміщення або виїзд з нього, а також для оповіщення осіб, які працюють у цьому приміщенні або безпосередньо поблизу нього.
163. Пристрої в'їзної (виїзної) сигналізації повинні забезпечувати:
управління сигналізацією уповноваженим на це працівником під час в'їзду рухомого складу у виробниче приміщення або виїзду з нього;
запит дозволу на в'їзд рухомого складу у виробниче приміщення;
автоматичне оповіщення звуковими і світловими сигналами осіб, які працюють усередині виробничого приміщення або безпосередньо поблизу нього;
оповіщення пішоходів звуковими і світловими сигналами про наближення рухомого складу до пішохідного переходу, що проходить через залізничні колії та розташований безпосередньо поблизу виробничого приміщення;
ввімкнення дозвільного сигнального показання на в'їзному або виїзному світлофорі тільки за умови відкритого положення воріт виробничого приміщення;
взаємодію з пристроями електричної централізації за наявності їх на коліях, що безпосередньо примикають до виробничого приміщення;
взаємодію з пристроями переїзної сигналізації переїздів, розташованих поблизу виробничих приміщень;
управління з маневрових колонок, маневрових постів тощо.
164. Порядок управління в'їзною (виїзною) сигналізацією і заходи щодо забезпечення вимог охорони праці та безпеки подачі составів установлюються керівником структурного підрозділу підприємства МПЗТ.
165. До технологічної сигналізації належить сигналізація, що застосовується під час подачі вагонів до пристроїв відновлення сипучості вантажів, на вагоноперекидачі, приймальні пристрої, ваги та інші пристрої й споруди.
166. Пристрої технологічної сигналізації повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та забезпечувати:
безпеку подачі вагонів до місць провадження навантажувально-розвантажувальних операцій;
управління процесом подачі вагонів і точне встановлення вагонів у потрібному місці;
подачу сигналу про початок і закінчення технологічних операцій;
подачу сигналу про екстрену зупинку состава в разі виникнення аварійних ситуацій;
взаємодію з пристроями електричної централізації за наявності їх на коліях, що безпосередньо прилягають до технологічного об'єкта.
167. Усі переміщення рухомого складу на технологічних об'єктах, обладнаних пристроями технологічної сигналізації, повинні проводитись тільки за встановленими Міністерством транспорту та зв'язку України сигналами.
168. Порядок управління пристроями технологічної сигналізації під час переміщення составів установлюються керівником підприємства або його структурного підрозділу.
169. Пристрої колійного огородження (скидальні башмаки або стрілки) у загороджувальному положенні не повинні допускати виходу рухомого складу з колій, на яких вони встановлені.
170. Пристрої колійного огородження мають бути обладнані покажчиками колійного огородження.
171. На залізничному транспорті підприємств МПЗТ застосовуються види зв'язку, які забезпечують керівництво рухом передавальних составів і поїздів, маневровою роботою, роботою підрозділів і навантажувально-розвантажувальних пунктів, а саме:
місцевий телефонний;
прямий розпорядчий;
двосторонній парковий;
поїзний радіозв'язок;
маневровий радіозв'язок;
пристрої гучномовного оповіщення.
172. Станції, обладнані електричною централізацією стрілок і сигналів, повинні обладнуватись пристроями гучномовного оповіщення.
Пристрої гучномовного оповіщення повинні бути двосторонньої дії і забезпечувати хорошу чутність.
173. Пристрої радіозв'язку повинні забезпечувати безперервний надійний двосторонній зв'язок між машиністом локомотива, машиністами машин і механізмів на залізничному ходу, складачем поїздів і пунктом, звідки здійснюється керівництво рухом передавальних составів і поїздів та маневровою роботою.
174. Пристрої радіозв'язку і гучномовного оповіщення, що застосовуються для передачі вказівок і сигналів про маневрові переміщення, повинні бути постійно ввімкнені, забезпечувати безперервну дію каналів зв'язку, мати контроль увімкненого стану.
175. Технічні вимоги до пристроїв зв'язку, а також порядок їх утримання, обслуговування і експлуатації встановлюються Міністерством транспорту та зв'язку України.
176. Не дозволяється встановлювати переговорні пристрої станційного зв'язку гучномовного оповіщення в приміщеннях працівників, робота яких не пов'язана з рухом поїздів та маневровою роботою.
177. Відстань від нижньої точки проводів повітряних низьковольтних ліній СЦБ та зв'язку до землі при максимальній стрілі провисання має бути не менше 2,5 м на перегонах, 3,0 м - на станціях, 5,5 м - на пересіченнях з автомобільними дорогами (на існуючих лініях до їх переобладнання дозволяється зберегти відстань 4,5 м).
178. На пересіченнях залізничних колій відстань від нижньої точки проводів повітряних низьковольтних ліній до рівня верху головки рейки повинна бути не менше 7,5 м.
179. У місцях роботи технологічного обладнання габарит ліній зв'язку встановлюється виходячи з місцевих умов керівником підприємства або його структурного підрозділу, на балансі якого обліковується технологічне обладнання.
180. Споруди і пристрої СЦБ та зв'язку повинні бути захищені від небезпечного впливу та завад тягового рухомого складу, ліній електропередач і грозових розрядів. У разі пошкодження лінії СЦБ та зв'язку відбудова їх має виконуватися в такій послідовності:
проводи колійного блокування, електрожезлової системи, поїзного міжстанційного стрілочного зв'язку;
інші проводи СЦБ та зв'язку.
181. Апарати СЦБ, за допомогою яких здійснюються різного роду залежності (напівавтоматичного блокування та електрожезлової системи), а також апарати поїзного та станційного зв'язку мають бути замкнені, опломбовані. Розкривати та опломбовувати їх дозволяється тільки уповноваженим на це працівникам, що обслуговують пристрої сигналізації та зв'язку, з обов'язковим попереднім записом у журналі огляду цих пристроїв.
182. Підприємства МПЗТ та їх структурні підрозділи, на балансі яких обліковуються пристрої СЦБ та зв'язку, повинні мати креслення й описи пристроїв СЦБ та зв'язку.
До цих документів повинні своєчасно вноситися всі зміни.
183. Типові рішення щодо пристроїв СЦБ затверджуються керівником підприємства.
Використання нетипових технічних рішень у пристроях СЦБ не дозволяється.
184. Тимчасові зміни залежностей у пристроях СЦБ можуть допускатися з дозволу керівника підприємства або його структурного підрозділу строком не більше ніж на 10 діб.
185. Планові роботи з переобладнання, перенесення, ремонту, випробування та заміни пристроїв і приладів СЦБ та інші планові роботи, що викликають порушення визначених залежностей або тимчасове припинення їх дій, визначаються керівником підприємства. За будь-яких обставин не дозволяється виконувати на станціях роботи без згоди чергового по станції (диспетчера, начальника зміни) та без попереднього запису про це керівником робіт у журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку.
186. Освітлення сигнальних приладів, у тому числі й стрілочних покажчиків, повинно забезпечувати чітку видимість показань сигналів.
187. Видимість сигнальних показань світлофорів повинна перевірятися з колії після кожної заміни світлофорних ламп відповідальним працівником підприємства або його структурного підрозділу.
188. Видимість сигналів на головних коліях перегонів і станцій повинна перевірятися з локомотива відповідальним працівником не рідше одного разу на квартал із записом результатів перевірки у журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку або складанням акта.
189. Стійкість роботи радіозв'язку повинна перевірятися з локомотива старшим електромеханіком (електромеханіком) не рідше одного разу на квартал із записом результатів перевірки у журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку або складанням акта.
190. Працівники, які користуються пристроями СЦБ та зв'язку, повинні бути навчені порядку користування ними, знання ними порядку мають бути перевірені. Відповідальним за навчання є кожний керівник згідно з посадовими обов'язками.
191. Працівники СЦБ та зв'язку зобов'язані навчати та систематично перевіряти інших працівників, що користуються пристроями СЦБ та зв'язку, на знання цих пристроїв і уміння поводитися з ними.
192. Огляд споруд, пристроїв і службово-технічних будівель здійснюється працівниками, які безпосередньо їх обслуговують, а також керівниками підприємств або структурних підрозділів, локомотивних та локомотивно-вагонних депо, дільниць колії, зв'язку, на балансі яких обліковуються ці споруди та пристрої, згідно з порядком і в строки, визначені відповідними положеннями й інструкціями.
193. Колії та стрілочні переводи щомісячно повинні оглядатися комісією підприємства або його структурного підрозділу. Результати огляду та заходи, необхідні для усунення виявлених несправностей, заносяться до журналу огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку і оформляються актом, у якому зазначається також час усунення несправностей та виконання передбачених заходів.
194. Керівники підприємств, структурних підрозділів та начальники відповідних виробничих підрозділів повинні систематично перевіряти у підрозділах стан господарства, дотримання трудової та виробничої дисципліни і вживати заходів, що гарантують утримання усіх споруд та пристроїв у справному стані, високий рівень технології роботи, дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху.
Крім того, посадові особи підприємств та структурних підрозділів відповідно до своїх посадових обов'язків за участю відповідальних працівників господарств перевезень, локомотивного, колії, СЦБ тощо щоквартально проводять огляд споруд, пристроїв, службово-технічних будівель і перевіряють виконання технології роботи, стан дисципліни і безпеки руху на станціях, у локомотивно-вагонних депо й інших підрозділах.
195. Ремонт споруд та пристроїв повинен проводитися відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху без зупинки безперебійного транспортного обслуговування виробничих цехів і дільниць.
196. Для виконання великих за обсягом ремонтних та будівельних робіт керівник підприємства або структурного підрозділу встановлює період часу, як правило, у світлий час доби і за потреби обмежує швидкість руху.
197. Для робіт з поточного утримання колії, штучних споруд і пристроїв СЦБ повинні надаватися технологічні вікна, як правило, у світлий час доби в порядку, установленому керівником підприємства.
198. У разі проведення робіт, які вимагають перерви у русі, керівник робіт зобов'язаний встановити на цей час зв'язок (телефонний або радіо) з черговим по станції (начальником зміни, диспетчером).
199. Роботи з ремонту колії, пристроїв СЦБ і зв'язку та інших споруд і пристроїв, для виконання яких перерви в русі не передбачені, повинні проводитися, як правило, без припинення руху в періоди найменш інтенсивної роботи. Якщо ці роботи вимагають перерви у русі, то точний час їх початку і закінчення встановлюється черговим по станції (начальником зміни, диспетчером) спільно з керівником робіт за погодженням з керівництвом підприємства (структурного підрозділу).
200. На дільницях, де передбачаються роботи в нічний час, керівник робіт зобов'язаний забезпечити освітлення місця виконання робіт.
201. Будь-яку перешкоду для руху необхідно огороджувати сигналами зупинки з обох боків незалежно від того, очікується поїзд, передавальний або маневровий состав чи ні.
202. Не дозволяється:
розпочинати роботи до огородження сигналами місць виконання робіт або перешкоди, небезпечної для руху;
знімати сигнали, що огороджують перешкоду або місце виконання робіт, до усунення перешкоди, повного закінчення робіт, перевірки стану колії та дотримання габариту.
203. Порядок огородження перешкод і місць виконання робіт установлюється керівником підприємства.
204. Для встановлення й охорони переносних сигналів, які огороджують місце виконання робіт, керівник робіт виділяє сигналістів із числа працівників бригади, що склали відповідні іспити та мають відповідні посвідчення.
205. В умовах виконання робіт на колії розгорнутим фронтом, а також на кривих ділянках колії малого радіуса, виїмках й інших місцях з поганою видимістю сигналів керівник робіт зобов'язаний встановити зв'язок (телефонний чи радіо) з працівниками, які перебувають біля сигналів, що огороджують місце робіт. Порядок забезпечення зв'язком місць виконання робіт установлюється керівником підприємства або структурного підрозділу.
206. Сигналісти повинні мати спеціальний одяг та головний убір відповідно до вимог НПАОП 60.1-3.01-04, що забезпечує їх нормальну видимість з кабіни локомотива у будь-який час доби за різних погодних умов.
207. На станційних коліях не дозволяється проводити роботи, які вимагають огородження сигналами зупинки або зменшення швидкості, без згоди чергового по станції (начальника зміни, диспетчера) та без попереднього запису про це керівником робіт у журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ і зв'язку.
208. Уведення пристроїв у дію після закінчення робіт проводиться черговим по станції (начальником зміни, диспетчером) на підставі повідомлення, отриманого від керівника робіт засобами телефонного зв'язку, з наступним записом у журналі огляду колій, стрілочних переводів, пристроїв СЦБ та зв'язку.
209. Закриття перегону для робіт на одноколійній ділянці, а на двоколійній - однієї або декількох колій проводиться за згодою керівника структурного підрозділу, на балансі якого обліковується колія.
Якщо таке закриття не викликає зміни встановлених розмірів маневрових робіт або не впливає на час прибуття і відправлення поїздів, передавальних составів на сусідні станції, воно може бути дозволене черговим по станції (начальником зміни, диспетчером).
210. Право на закриття перегону надається керівнику структурного підрозділу, на балансі якого обліковуються ці колії, за умови обов'язкового погодження з керівником організації, під'їзні колії якої примикають до цього перегону.
211. Закриття перегонів, що з'єднують залізничні колії виробничих підрозділів і станцію примикання залізниці, погоджується з начальником станції примикання залізниці.
212. Відкриття перегону або колій проводиться тільки після повідомлення від керівника робіт чи вповноваженого ним працівника (за посадою не нижче майстра) про закінчення робіт, незалежно від того, яка організація виконувала ці роботи.
213. Відповідальність за стан споруд та пристроїв підприємств МПЗТ несуть працівники, які безпосередньо здійснюють їх технічне обслуговування, і керівники, у підпорядкуванні яких перебувають ці споруди та пристрої. Зазначені працівники відповідно до посадових обов'язків, положень та робочих інструкцій повинні знати стан споруд та пристроїв на своїй дільниці, перевіряти їх та забезпечувати високу якість технічного обслуговування і ремонту з максимальним використанням для цих цілей засобів автоматизації та механізації.
IV. Рухомий склад
1. Вимоги до рухомого складу
1. Рухомий склад, призначений для використання на підприємствах МПЗТ, повинен відповідати технічному рівню основного виробництва організацій, що обслуговуються, і вимогам технологічних процесів.
2. Рухомий склад повинен утримуватися у справному стані відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та безпеки руху, вчасно проходити планово-попереджувальні види ремонту і технічного обслуговування.
3. Головними завданнями в роботі осіб, відповідальних за технічне обслуговування і ремонт рухомого складу, повинні бути запобігання появі несправностей та забезпечення встановлених строків служби рухомого складу.
4. Рухомий склад має відповідати вимогам габариту рухомого складу, встановленого ГОСТ 9238-83.
5. При закупівлі нового рухомого складу мають враховуватися умови його експлуатації і ремонту. Конструкція рухомого складу повинна забезпечувати:
максимальну продуктивність за оптимальних техніко-економічних показників, дотримання безпеки руху, вимог охорони праці та довкілля;
схоронність вантажів, що перевозяться;
можливість здійснення комплексної механізації та автоматизації виробництва транспортних і навантажувально-розвантажувальних робіт;
високий рівень надійності з мінімальними ремонтними витратами;
ефективну експлуатацію з урахуванням особливостей плану і профілю залізничних колій.
6. Вантажні вагони, що не мають перехідних площадок, повинні мати спеціальні підніжки і поручні.
7. Рухомий склад, що пройшов капітальний ремонт до передачі його в експлуатацію, повинен бути випробуваний і прийнятий від підрозділу, що виконував ремонт, у порядку, встановленому керівником підприємства.
8. Локомотиви, що використовуються в поїзній та маневровій роботі, відповідно до конструкторської документації повинні бути обладнані швидкостемірами з приладами реєстрації показань швидкостей, радіостанціями для оперативного зв'язку машиніста локомотива зі складачем поїздів або черговим по станції (начальником зміни, диспетчером) та приладами безпеки (автостопами), а при виході на колії загальної мережі залізниць України - обов'язковим двостороннім зв'язком з маневровим диспетчером станції примикання або черговим по станції залізниці.
9. Використання локомотивів, не обладнаних радіостанціями, визначається керівником підприємства. Усі локомотиви обладнуються пристроями для подачі звукових сигналів великої і малої гучності.
Місця заборони подачі сигналів великої гучності визначаються керівником структурного підрозділу, на балансі якого обліковується цей рухомий склад.
10. Змінювати конструкцію основних вузлів прийнятого в експлуатацію рухомого складу не дозволяється.
11. Конструктивні зміни кузовів вагонів, що обертаються в межах виробничих підрозділів підприємств МПЗТ, повинні проводитися за технічною документацією, затвердженою керівником підприємства, за умови дотримання габаритів рухомого складу, вимог нормативно-правових актів з безпеки руху.
12. Локомотиви і вагони, що виходять на колії загальної мережі залізниць України, повинні відповідати вимогам ПТЕ залізниць України.
13. Локомотиви, що обслуговуються одним машиністом без помічника, повинні бути обладнані додатковими пультами управління, конструкція та розташування яких забезпечують добру видимість колії та сигналів і можливість управління локомотивом у разі перебування машиніста як з правого, так і з лівого боку кабіни машиніста, сигнальними лампами з обох сторін на зовнішньому боці кабіни для сигналізації про місцезнаходження машиніста, дзеркалами заднього виду, а також радіозв'язком зі складачем поїздів (керівником маневрів) та черговим по станції (начальником зміни, диспетчером).
14. Локомотиви, що використовуються тільки у внутрішньоцехових перевезеннях, можуть не обладнуватися радіозв'язком за умови прямої видимості машиністом керівника маневрів.
15. Локомотиви, що управляються одним машиністом без помічника, повинні бути обладнані пристроями для відчеплення від вагонів із кабіни машиніста.
16. Технічні вимоги до локомотивів, спеціального рухомого складу, що управляються одним машиністом без помічника, а також порядок їх експлуатації встановлюються Міністерством транспорту та зв'язку України.
17. Технічні вимоги до спеціального рухомого складу та знімних рухомих одиниць, а також порядок їх технічного обслуговування, ремонту і експлуатації встановлюються Міністерством транспорту та зв'язку України.
18. Кожна одиниця рухомого складу повинна мати такі відмітні чіткі знаки та написи: найменування підприємства-власника і номер.
Крім того, мають бути нанесені такі знаки і написи:
на локомотивах і спеціальному самохідному рухомому складі - Державний Герб України, табличка заводу-виготовлювача, конструкційна швидкість, серія, табличка та написи про огляд резервуарів і контрольних приладів;
на вантажних вагонах - вантажопідйомність, маса тари, найменування заводу-виготовлювача із зазначенням дати виготовлення, дата огляду, дата і місце останнього капітального та деповського ремонту.
