Про затвердження Інструкції з присвоєння класної кваліфікації льотно-випробувальному складу державної авіації України

Відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та з метою здійснення нормативно-правового врегулювання питань присвоєння класної кваліфікації льотно-випробувальному складу державної авіації України

1. Затвердити Інструкцію з присвоєння класної кваліфікації льотно-випробувальному складу державної авіації України, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністра оборони України від 16 вересня 2003 року № 296 "Про затвердження Інструкції про порядок присвоєння класної кваліфікації льотно-випробувальному складу Збройних Сил України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2003 року за № 835/8156.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає порядок присвоєння класної кваліфікації, вимоги до льотно-випробувального складу державної авіації України (далі - ЛВС), склад та обов'язки кваліфікаційної комісії.

2. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для виконання авіаційним персоналом державної авіації України.

3. Залежно від рівня підготовки ЛВС, досвіду та тривалості перебування на посаді випробувача встановлюється наступна класна кваліфікація ЛВС:

льотчик-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу;

штурман-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу;

бортовий інженер (технік, механік)-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу;

бортовий радист-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу;

бортовий оператор-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу;

парашутист-випробувач - 3-го класу, 2-го класу, 1-го класу.

4. Присвоєння класної кваліфікації - 3 клас, 2 клас, 1 клас - проводиться послідовно. Зміна послідовності присвоєння або скорочення термінів подання не дозволяється.

5. Класна кваліфікація випробувача 1-го класу присвоюється наказом Міністерства оборони України. Класна кваліфікація випробувача 3-го та 2-го класів присвоюється наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України.

6. Розмір надбавки за класну кваліфікацію особам ЛВС визначається в порядку та розмірах, визначених законодавством.

1. Вимоги до льотчиків-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації льотчик-випробувач 3-го класу подаються льотчики, які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у тому числі методики льотних випробувань, та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації льотчик-випробувач 2-го класу подаються льотчики-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу, які засвоїли проведення контрольних або спеціальних випробувань літальних апаратів (далі - ЛА), двигунів, систем, агрегатів, обладнання та озброєння;

до присвоєння класної кваліфікації льотчик-випробувач 1-го класу подаються льотчики-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу за умов, що вони мають наліт на випробування більше 200 годин та провели як провідні льотчики не менше трьох державних випробувань дослідних, модифікованих ЛА.

2. Вимоги до штурманів-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації штурман-випробувач 3-го класу подаються штурмани, які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у тому числі методики льотних випробувань, та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації штурман-випробувач 2-го класу подаються штурмани-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу, які засвоїли проведення контрольних або спеціальних випробувань навігаційних комплексів прицільно-навігаційних систем, ракетного, бомбардувального озброєння; розвідувального, повітрянодесантного або іншого спеціального штурманського обладнання;

до присвоєння класної кваліфікації штурман-випробувач 1-го класу подаються штурмани-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу за умов, що вони мають наліт на випробування більше 200 годин та провели як провідні штурмани не менше трьох державних випробувань дослідних або модифікованих ЛА, зразків озброєння, прицільно-навігаційних (навігаційних) комплексів.

3. Вимоги до бортових інженерів (техніків, механіків)-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації бортовий інженер (технік, механік)-випробувач 3-го класу подаються бортові інженери (техніки, механіки), які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у тому числі методики льотних випробувань, освоїли не менше двох типів ЛА та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий інженер (технік, механік)-випробувач 2-го класу подаються бортові інженери (техніки, механіки)-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу, які освоїли не менше трьох типів ЛА і провели контрольні або спеціальні випробування серійних, модернізованих або модифікованих ЛА;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий інженер (технік, механік)-випробувач 1-го класу подаються бортові інженери (техніки, механіки)-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу за умов, що вони мають наліт на випробування більше 200 годин та провели не менше трьох державних випробувань дослідних, модифікованих ЛА.

4. Вимоги до бортових радистів-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації бортовий радист-випробувач 3-го класу подаються бортові радисти (повітряні стрільці-радисти), які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у тому числі методики льотних випробувань, освоїли не менше двох типів ЛА та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий радист-випробувач 2-го класу подаються бортові радисти-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу, які освоїли не менше трьох типів ЛА та провели контрольні або спеціальні випробування серійних, модернізованих або модифікованих ЛА;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий радист-випробувач 1-го класу подаються бортові радисти-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу, які засвоїли всі види випробувань та провели державні випробування одного авіаційного комплексу зв'язку, систем обладнання та озброєння або випробування одного дослідного або головного серійного ЛА та мають наліт на випробування більше 200 годин.

5. Вимоги до бортових операторів-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації бортовий оператор-випробувач 3-го класу подаються бортові оператори, які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у числі яких методики льотних випробувань, освоїли не менше двох типів ЛА та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий оператор-випробувач 2-го класу подаються бортові оператори-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу, які освоїли не менше трьох типів ЛА, провели контрольні або спеціальні випробування серійних, модернізованих або модифікованих ЛА, систем, обладнання або авіаційного озброєння;

до присвоєння класної кваліфікації бортовий оператор-випробувач 1-го класу подаються бортові оператори-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу, які засвоїли всі види випробувань, провели державні випробування спеціального обладнання, або випробування одного дослідного, або головного серійного ЛА та мають наліт на випробування більше 200 годин.

6. Вимоги до парашутистів-випробувачів:

до присвоєння класної кваліфікації парашутист-випробувач 3-го класу подаються парашутисти, які пройшли теоретичне та льотне навчання в Державному науково-випробувальному центрі Збройних Сил України, успішно склали заліки та іспити з розділів курсу теоретичної підготовки, у тому числі методики льотних випробувань, виконали не менше 100 випробувальних стрибків з парашутом та успішно виконали залікову вправу, передбачену курсом льотної підготовки парашутистів-випробувачів;

до присвоєння класної кваліфікації парашутист-випробувач 2-го класу подаються парашутисти-випробувачі 3-го класу не раніше ніж через два роки після надання їм цього класу за умов, що вони виконали не менше 200 випробувальних стрибків з парашутом та провели контрольні або спеціальні випробування повітрянодесантної і авіаційної техніки;

до присвоєння класної кваліфікації парашутист-випробувач 1-го класу подаються парашутисти-випробувачі 2-го класу не раніше ніж через три роки після надання їм цього класу за умов, що вони мають наліт на випробування більше 100 годин, виконали не менше 300 випробувальних стрибків з парашутом та провели як провідні парашутисти-випробувачі (керівники випробувальних бригад) не менше двох державних випробувань дослідних, модифікованих випробувань повітрянодесантної і авіаційної техніки.

7. За державні випробування дослідних або модифікованих ЛА та авіаційних двигунів зараховуються:

льотно-конструкторські (попередні, спільні попередні, заводські) випробування дослідних або модифікованих ЛА та авіаційних двигунів;

сертифікаційні випробування дослідних або модифікованих ЛА та авіаційних двигунів.

8. Для фахівців ЛВС всіх спеціальностей за одну роботу з випробування дослідних або модифікованих зразків ЛА, авіаційних двигунів, озброєння та обладнання зараховуються дві роботи з випробування модернізованих зразків ЛА, авіаційних двигунів, озброєння та обладнання.

9. Для льотчиків-випробувачів за державні випробування дослідних або модифікованих ЛА зараховуються спеціальні випробування ЛА або науково-дослідні (дослідні) роботи в повітрі (дослідження в повітрі) з високим ступенем складності, а саме:

визначення характеристик стійкості та керованості ЛА на граничних режимах польоту (у тому числі на великих кутах атаки, при звалюванні та штопорі), ЛА з підвісами, навісами та надбудовами, що змінюють аеродинамічні (гідродинамічні) характеристики ЛА або характеристики міцності ЛА;

розширення льотних обмежень та визначення граничних умов експлуатації ЛА;

випробування нових видів авіаційного озброєння та систем керування ними (у тому числі автоматичних);

дослідження відмовобезпечності систем керування ЛА та систем індикації на граничних режимах польоту (у тому числі на етапах зльоту та посадки);

визначення характеристик перерваних та продовжених зльотів і при виконанні посадок без двигунів.

10. Для льотчиків-випробувачів та бортових інженерів (техніків, механіків)-випробувачів за державні льотні випробування дослідних авіаційних двигунів зараховуються спеціальні випробування авіаційних двигунів на граничних режимах експлуатації (у тому числі на газодинамічну стійкість під час застосування авіаційних засобів ураження) та відмовобезпечність.

11. Для штурманів-випробувачів за державні випробування дослідних або модифікованих ЛА зараховуються спеціальні випробування або науково-дослідні (дослідні) роботи (дослідження) у повітрі з високим ступенем складності на випробування (дослідження) прицільно-навігаційних комплексів систем, озброєння.

12. Для бортових інженерів (техніків, механіків)-випробувачів, бортових радистів-випробувачів, бортових операторів-випробувачів за державні випробування дослідного або модифікованого ЛА зараховуються контрольні випробування головного серійного зразка ЛА.

13. Для бортових радистів-випробувачів за державні випробування авіаційного комплексу зв'язку зараховуються:

два державних випробування дослідних, модифікованих та модернізованих ЛА з модернізованим бортовим комплексом (системою) зв'язку;

три державних випробування дослідних, модифікованих та модернізованих ЛА з модернізованими засобами зв'язку.

14. Для парашутистів-випробувачів за державні випробування дослідних або модифікованих парашутних систем, обладнання та озброєння літальних апаратів зараховуються спеціальні випробування або науково-дослідні (дослідні) роботи (дослідження) у повітрі з високим ступенем складності випробувань (досліджень) повітрянодесантної і авіаційної техніки.

1. Класна кваліфікація ЛВС проводиться кваліфікаційною комісією Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України, яка призначається наказом командувача Повітряних Сил Збройних Сил України за поданням керівника Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України.

2. До складу кваліфікаційної комісії входять:

голова комісії - заступник командувача Повітряних Сил з авіації - начальник авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України;

заступник голови комісії - керівник Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України;

секретар комісії - начальник льотно-випробувального комплексу;

члени комісії:

інспекторський склад авіації Командування Повітряних Сил Збройних Сил України;

начальник відділу безпеки польотів - старший інспектор-льотчик Командування Повітряних Сил Збройних Сил України;

керівний склад Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з числа ЛВС;

керівний склад та провідні фахівці Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з числа інженерно-випробувального складу;

керівний склад Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України з числа фахівців інженерно-авіаційної служби.

3. На кваліфікаційну комісію покладаються:

розгляд подань з присвоєння класної кваліфікації: льотчика-випробувача, штурмана-випробувача, бортового інженера (техніка, механіка)-випробувача, бортового радиста-випробувача, бортового оператора-випробувача, парашутиста-випробувача;

допуск ЛВС до іспитів на присвоєння відповідного класу випробувача;

прийом від ЛВС іспитів для надання класної кваліфікації випробувача;

розробка проекту наказу Міністерства оборони України або командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з присвоєння класної кваліфікації ЛВС;

оформлення посвідчення випробувача відповідного класу;

ведення обліку класної кваліфікації ЛВС;

розгляд скарг з питань класної кваліфікації ЛВС.

1. ЛВС подається до присвоєння класної кваліфікації за рішенням методичної ради керівником льотно-випробувального підрозділу або старшим безпосереднім начальником.

На ім'я голови кваліфікаційної комісії подаються такі документи:

подання з присвоєння класної кваліфікації, форма якого наведена в додатку 1, - для льотного складу, а для парашутиста-випробувача - у додатку 2;

службова характеристика згідно з переліком питань, що наведений у додатку 3, - для льотного складу, для парашутистів-випробувачів - у додатку 4.

2. Особи ЛВС, з вини яких сталась авіаційна подія або серйозний інцидент, на присвоєння чергового класу випробувача подаються не раніше ніж через рік після такого випадку.

У випадку інциденту особи ЛВС, з вини яких він трапився, подаються на присвоєння чергової класної кваліфікації не раніше ніж через шість місяців після такого випадку.

3. ЛВС складає іспити в обсягах, передбачених програмами підготовки для кожної класної кваліфікації ЛВС. Програми підготовки затверджуються керівником Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України.

4. Дисципліни, з яких складаються іспити, для:

льотчиків-випробувачів - методики льотних випробувань; аеродинаміка; авіаційна техніка;

штурманів-випробувачів - методики льотних випробувань; повітряна навігація; прицільно-навігаційні комплекси та системи озброєння;

бортових інженерів (техніків, механіків)-випробувачів - методики льотних випробувань; авіаційна техніка; документи, що регламентують роботу інженерно-авіаційної служби;

бортових радистів-випробувачів - методики льотних випробувань; правила ведення радіозв'язку, безпека зв'язку; приймання на слух радіосигналів та передача їх на телеграфному ключі;

бортових операторів-випробувачів - методики льотних випробувань; авіаційна техніка;

парашутистів-випробувачів - методики льотних випробувань; авіаційна техніка; повітрянодесантна техніка.

5. Про час та місце складання іспитів особи, які подаються до присвоєння класної кваліфікації, повідомляються не пізніше ніж за 10 робочих днів до їх початку.

6. Класна кваліфікація 3-го та 2-го класів присвоюється особам, що склали іспити із загальною оцінкою не нижче ніж "добре", а класна кваліфікація 1-го класу - не нижче ніж "відмінно" (середній бал не менше ніж 4,6). У цьому разі обов'язково повинні бути складені на "відмінно" для:

льотчиків-випробувачів - аеродинаміка;

штурманів-випробувачів - повітряна навігація;

бортових радистів-випробувачів - правила ведення радіозв'язку;

бортових інженерів (техніків, механіків)-випробувачів та бортових операторів (механіків)-випробувачів - авіаційна техніка;

парашутистів-випробувачів - повітрянодесантна техніка; авіаційна техніка.

Особам, що не відповідають цим вимогам або отримали на іспитах хоча б одну оцінку нижче ніж "добре", класна кваліфікація не присвоюється.

7. Результати проведених іспитів оформлюються протоколом результатів кваліфікаційних іспитів льотно-випробувального складу, зразок якого наведено в додатку 5 до цієї Інструкції.

8. На підставі протоколу розробляється проект наказу Міністерства оборони України або командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з присвоєння класної кваліфікації, який подається на підпис керівником Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України у порядку підпорядкованості.

9. На підставі наказу Міністерства оборони України або командувача Повітряних Сил Збройних Сил України з присвоєння класної кваліфікації ЛВС здійснюються записи в льотних книжках, особових справах та кваліфікаційних посвідченнях випробувача.

10. Доведення наказу Міністерства оборони України або командувача Повітряних Сил Збройних Сил України проводиться в урочистій обстановці керівником Державного науково-випробувального центру Збройних Сил України.