Про затвердження Правил безпеки під час утилізації звичайних видів боєприпасів

2.16.9. Не допускається залишати без догляду вантажопідіймальні механізми, що працюють.

2.17. Вимоги до приладів контролю

2.17.1. Технологічні процеси, які мають параметри контролю (тиск, температуру, вологість), повинні бути оснащені КВПіА, що дає змогу з необхідною точністю витримувати задану їх величину.

2.17.2. На приладах КВП має бути позначено граничнодопустиме значення параметрів, що вимірюються червоною рискою або стрілкою. На діаграмі автоматичних приладів повинні бути позначені відмітки часу в масштабі.

2.17.3. До експлуатації допускаються прилади контролю, що пройшли державну, відомчу (заводську) та метрологічну перевірку і визнані придатними до експлуатації.

2.17.4. Не дозволяється експлуатувати прилади контролю, які не пройшли державної перевірки.

2.17.5. Прилади контролю повинні мати паспорти, методики перевірки, інструкції з експлуатації.

2.17.6. Улаштування, експлуатація й ремонт приладів контролю повинні здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.

2.18. Вимоги до захисних споруд, пристроїв, будівель

2.18.1. Захисні споруди й пристрої повинні відповідати проектам і кресленням, бути розраховані й випробувані на міцність. Номер креслення захисної споруди та пристрою повинен бути внесений у технологічну документацію.

2.18.2. Обов'язковому захисту (обвалуванню) підлягають будівлі, споруди й об'єкти категорії "А" (згідно з Правилами будови підприємств по виготовленню порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин, піротехнічних сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі, затвердженими наказом Міністерства машинобудування СРСР від 28.03.89 N 109с) з нормою завантаження 400 кг і більше за тротиловим еквівалентом.

2.18.3. Усі частини устаткування й механізмів, що обертаються, повинні мати захисні пристрої.

2.18.4. Не дозволяється починати роботу без установки захисного пристрою або в разі його несправності.

2.18.5. Знімати захисний пристрій у разі ремонту устаткування й механізмів дозволяється тільки після їхньої повної зупинки.

2.18.6. Кожні будівля, споруда, площадка, призначені для проведення технологічного процесу утилізації боєприпасів і їх елементів, повинні мати проект і прийняті в експлуатацію комісійно в установленому порядку. Участь представника органів Держгірпромнагляду обов'язкова.

2.18.7. Не дозволяється пуск в експлуатацію нових та реконструйованих будівель, споруд і об'єктів без акта приймальної комісії.

2.18.8. Основні й запасні виходи в будівлях повинні бути вільні.

2.18.9. Фарбування евакуаційних виходів повинно відрізнятися від інших дверей будівель і споруд. Евакуаційні двері повинні відкриватися назовні під час руху. Їхня кількість повинна бути розрахована й унесена в технологічну документацію.

2.18.10. Стіни, стелі не повинні мати виступів та западин і бути пофарбовані олійною фарбою, що відрізняється від кольору продукту.

2.18.11. Підлога в приміщеннях з технологічним устаткуванням у місцях зберігання боєприпасів не повинна мати тріщин і вибоїв. Двері не повинні мати порогів.

2.18.12. Приямки, жолоби, люки для виробничих стоків повинні бути постійно закриті кришками або штахетами, зробленими з матеріалу, що виключає накопичення продукту й не дає іскри під час удару.

2.18.13. Для кожної будівлі, площадки утилізації боєприпасів і їх елементів повинні бути розроблені й затверджені технологічні плани й розрахункова норма навантаження. Розрахункові норми можуть бути продубльовані й нанесені фарбою на стінах будівлі, на робочих місцях і місцях зберігання боєприпасів і їх елементів.

2.19. Транспортні роботи та вимоги до транспортних засобів під час перевезення вибухо-, пожежонебезпечної продукції

2.19.1. Міжфазні внутрішньозаводські переміщення боєприпасів, продуктів та елементів їх утилізації повинні виконуватися відповідно до вимог Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 N 822, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.08.2004 за N 1040/9639.

2.19.2. Швидкість руху залізничного рухомого складу з вибухо-, пожежонебезпечним вантажем на території підприємства не повинна перевищувати 15 км/г. Швидкість під час маневрування або руху вагонами вперед повинна бути не більше ніж 10 км/г.

Пересування вагонів з такими вантажами повинне бути без поштовхів і різких зупинок.

2.19.3. Для внутрішньозаводського транспортування можуть застосовуватися криті вагони, піввагони або бортові платформи, на яких вантаж повинен бути прикритий брезентом або спеціальними кожухами.

Розміщувати упакування з виробами, вибуховими матеріалами треба рівномірно по всій підлозі вагона і надійно закріпляти їх так, щоб при поштовхах або хитанні ящики або інша тара не могли переміщатися, ударятися один об одного або об стінки вагона. У разі недовантаження вагона повинні бути вжиті заходи, що запобігають зрушенню або падінню вантажу, який розміщений у вагоні.

Під час перевезення продукції, що підлягає частковому розвантаженню на шляху прямування, кожна партія повинна бути укріплена окремо від інших так, щоб вантаж, що залишається, під час подальшого прямування не зрушувався зі свого місця.

2.19.4. Під час внутрішньозаводського транспортування між локомотивом і завантаженими вагонами повинне бути прикриття з порожніх вагонів або платформ. Використовувати як прикриття цистерни не дозволяється. У навантаженого вагона і вагона, що йде перед навантаженим, гальмові колодки повинні бути відключені.

2.19.5. Пересування вагонів дозволяється тільки із закритими і замкненими накладкою дверима.

Під час навантаження і вивантаження визначається порядок, за якого повинно унеможливлюватися зіткнення працівників або зачіпання їх вантажем.

Не дозволяється перебування на вантажно-розвантажувальній площадці осіб, що не мають відношення до навантаження (вивантаження) вибухо-, пожежонебезпечних вантажів.

Після розвантаження (навантаження) вагони, кузови автомобілів, платформи, приміщення, де були вибухо-, пожежонебезпечні вантажі, навантажувальна площадка, транспортні засоби повинні бути очищені.

2.19.6. На підприємстві, що виконує роботи з перевезення боєприпасів і їх елементів, повинен бути розроблений маршрут руху, затверджений керівником підприємства. Швидкість руху автомобільного транспорту по території підприємства не повинна перевищувати 20 км/год.

2.19.7. Транспортні засоби з перевезення боєприпасів і їх елементів повинні відповідати таким вимогам:

кузов автомобіля повинен бути покритий деревом або матеріалом, що не дає іскри під час удару;

під час перевезення боєприпасів і їх елементів у ящиках з метою надійного їх кріплення в кузові необхідно застосовувати схему розшивки;

вихлопна труба повинна мати іскрогасник і виведена вперед автомобіля під бампер.

2.19.8. За перевезенням боєприпасів і їх елементів на підприємстві повинен бути постійний контроль як водія, так і особи, яка супроводжує вантаж.

2.19.9. Не дозволяється перевозити боєприпаси і їх елементи на несправному автомобілі, у відкритій тарі, насипом. Зупиняти автомобіль під повітряними лініями електропередач, напроти дверей споруд і споруджень. Перевозити сторонніх осіб в автомобілі разом з вантажем. Не дозволяється палити в автомобілі.

2.20. Електропостачання та електробезпека

Електротехнічні установки на підприємствах, що здійснюють утилізацію і збереження боєприпасів, повинні відповідати вимогам:

НПАОП 29.6-7.06-89 Правила будови підприємств по виготовленню порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин, піротехнічних засобів і сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі;

НПАОП 29.6-7.07-76 Правила захисту від статичної електрики у виробництвах галузі;

НПАОП 29.6-7.05-91 Правила експлуатації підприємств з виготовлення порохів, ракетного твердого палива, вибухових речовин і сумішей, засобів ініціювання і виробів військової техніки на їх основі;

НПАОП 29.6-7.04-95 ВНД 02-95 Керівний документ з електростатичної іскробезпеки (РДЕСІБ) виробництв розбирання і утилізації боєприпасів.

2.21. Вантажно-розвантажувальні роботи

2.21.1. Вантажно-розвантажувальні роботи із вибухо-, пожежонебезпечною продукцією повинні виконуватися відповідно до вимог:

цих Правил;

НПАОП 0.00-1.03-07 Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів;

технологічної документації, технологічних карт, інструкцій з охорони праці, що містять вимоги безпечного виконання робіт до кожної категорії продукту та виду виробу.

2.21.2. Усі вантажно-розвантажувальні роботи з боєприпасами, продуктами й елементами їх утилізації повинні проводитися відповідно до схем стропувань, затверджених у встановленому порядку.

Усі вантажопідіймальні механізми повинні мати паспорти, бути промаркіровані із зазначенням: номера креслення, реєстраційного номера, вантажопідіймальності, дати випробування, дати наступного випробування. Вантажопідіймальні механізми повинні бути прийняті інженером з технагляду.

2.21.3. Вантажопідіймальні механізми та пристосування до них повинні згідно з установленими графіками оглядатися й ремонтуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.03-07.

2.21.4. До роботи з вантажопідіймальними механізмами і вантажопідіймальними пристосуваннями повинні допускатися особи, не молодші 18 років, що пройшли медичний огляд, навчання, перевірку знань і мають посвідчення на право ведення вантажно-розвантажувальних робіт.

2.21.5. Вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами масою більше ніж 20 кг повинні бути механізовані.

2.21.6. Вантажопідіймальні механізми та допоміжні пристрої, що застосовуються у вибухо-, пожежонебезпечних приміщеннях і зовнішніх установках для роботи з вибухо-, пожежонебезпечними вантажами, повинні відповідати таким спеціальним вимогам:

повинен виключатися вплив електричних іскор і розрядів, іскор від тертя і зіткнення на навколишнє устаткування, вибухонебезпечне середовище і вантаж, що транспортується;

повинна виключатися взаємодія продукту, що транспортується, з мастильними матеріалами, робочими рідинами гідросистем, якщо така взаємодія призведе до загоряння або вибуху;

з метою запобігання застоїв, залежування і защемлення продукту повинні виключатися місця, не доступні для очищення;

матеріали, що застосовуються для виготовлення елементів конструкцій машин, повинні враховувати характер агресивного впливу речовин, що транспортуються, особливостей технологічних процесів.

2.21.7. Електроустаткування, пускова апаратура, засоби керування, автоматизації та інші електротехнічні пристрої, що установлюються на вантажопідіймальних механізмах і допоміжних пристроях, повинні відповідати класам вибухо-, пожежонебезпеки приміщень і зовнішніх установок відповідно до вимог ПУЕ і ДНАОП 0.00-1.32-01.

2.21.8. Підйомно-транспортні операції у виробничих, складських приміщеннях, на вантажно-розвантажувальних площадках, у залізничних вагонах з вибухо-, пожежонебезпечними виробами (матеріалами), які містяться в упаковці, корпусах, оболонках, що запобігають виділенню в навколишнє середовище волокон, пилу та пари вибухонебезпечних речовин, допускається проводити за допомогою серійних підйомно-транспортних машин і допоміжних пристроїв загального призначення за умови дотримання вимог пункту 2.21.7 цих Правил.

2.21.9. Механізми підіймання вантажу у вантажопідіймальних машин, які застосовуються для транспортування вибухових речовин і вогненебезпечних вантажів, повинні бути обладнані двома гальмами і мати коефіцієнт запасу міцності вантажних канатів не менше шести.

2.21.10. Апарати керування вантажопідіймальними механізмами, що використовуються для переміщення вибухо-, пожежонебезпечних вантажів, повинні бути наземними.

2.21.11. Кнопки або рукоятки апаратів для керування електротельферів і мостових кранів повинні бути обладнані "ключами-марками" або механічними блокуваннями з метою виключення доступу стороннього персоналу.

2.21.12. Місця стоянок вагонів, автомашин, що перебувають під навантаженням і вивантаженням виробів боєприпасів, повинні бути обладнані засобами пожежного захисту згідно з вимогами цих Правил. У місцях навантаження у вагони і розвантаження з вагонів вибухо-, пожежонебезпечної продукції повинна бути достатня кількість справних містків, які не пружинять, з гачками для кріплення за раму вагона. Ширина містків повинна бути не менш ніж 1 м, сходень - 1,0-1,5 м за товщини дощок 60 мм. Для особливо важких вантажів сходні і містки повинні мати товщину, визначену розрахунком. Місця навантаження і вивантаження, а також містки та сходні повинні, особливо взимку, посипатися піском, тирсою тощо, щоб уникнути ковзання.

2.21.13. Під час вантажно-розвантажувальних робіт під колеса вагонів і платформ повинні бути підкладені колодки або "башмаки".