5.14. Забороняється перевозити на ескалаторі, травілаторі під час роботи метрополітену горючі та легкозаймисті рідини, а також балони з горючими стисненими та зрідженими газами, великогабаритні та довгі предмети, розміри яких перевищують параметри, визначені правилами користування метрополітеном.
VI. Тягові, знижувальні та суміщені тяговознижувальні підстанції
6.1. Тягові, знижувальні та суміщені тяговознижувальні підстанції (далі - СТП) метрополітенів повинні відповідати вимогам ПУЕ та іншим нормативним документам.
6.2. На тягові підстанції, які розташовані на поверхні землі, повинні бути розроблені та узгоджені у встановленому порядку оперативні плани (картки) пожежогасіння, які складаються не менше ніж у 4 примірниках. Один примірник оперативного плану (картки) пожежогасіння повинен зберігатися на тяговій підстанції, другий - у чергового (диспетчера) ВО метрополітену, третій - у чергового найближчої станції, четвертий - у найближчому до тягової підстанції пожежно-рятувальному підрозділі МНС. Відпрацьовування оперативних планів (карток) пожежогасіння необхідно проводити в установленому порядку.
6.3. На випадок пожежі для приміщень суміщених тягових та знижувальних підстанцій мають бути розроблені плани евакуації, які вивішуються біля виходів із СТП.
6.4. У підземних приміщеннях суміщених тягових та знижувальних підстанцій забороняється:
пристосовувати приміщення розподільчого обладнання змінного та постійного струму, вентиляційні камери, вентиляційні канали, кабельні колектори, кабельні вводи та підвали під приміщення іншого призначення;
допускати розливання мастила, зберігати сторонні предмети, матеріали, горючі відходи;
промивати обладнання з використанням легкозаймистих та горючих рідин.
6.5. Забороняється розташовувати кабельні лінії поряд з газо- та трубопроводами, які містять ЛЗР та ГР.
6.6. Кабельні колектори та підвали повинні утримуватися в чистоті, мати справне робоче та аварійне освітлення.
6.7. Над розподільчими пристроями, кабелями та електрообладнанням у разі необхідності встановлюються водовідвідні зонти з негорючих матеріалів.
6.8. Усе електрообладнання (корпуси електричних машин, трансформаторів, апаратів, світильників, розподільчих щитів, щитів керування, металеві корпуси пересувних електроприймачів тощо) підлягає зануленню або заземленню відповідно до вимог розділів ПУЕ.
6.9. Покриття кабелів та кронштейнів антикорозійними сполуками та фарбування кабелів у тунелях можна здійснювати лише за відсутності руху поїздів.
6.10. Кабелі джемперів у місцях їхнього перетинання з потоками силових кабелів повинні мати додаткову ізоляцію з негорючих матеріалів. Крім того, ці кабелі належить ізольовувати від оболонки тунелю та заземлення металевих конструкцій.
VII. Загальні вимоги до електричних установок
7.1. Електромережі та інше електротехнічне обладнання метрополітенів повинні відповідати вимогам ПУЕ, НПАОП 40.1-1.32-01 (ДНАОП 0.00-1.32-01) та іншим нормативно-правовим актам.
7.2. Нові підключення різних струмоприймачів (електродвигунів, нагрівальних приладів тощо) необхідно проводити з урахуванням допустимого струмового навантаження електромережі.
7.3. Підключення різних струмоприймачів у підземних спорудах метрополітену необхідно здійснювати згідно з ПУЕ, а вибір кабелів та проводів згідно з ДСТУ 4809:2007 "Ізольовані проводи та кабелі. Вимоги пожежної безпеки та методи випробовування".
7.4. Для оперативного знеструмлення електрообладнання та електрокабелів на об'єктах метрополітену на випадок пожежі мають бути розроблені схеми та інструкції, які встановлюють порядок відключення всіх електроспоживачів та кабелів у зоні пожежі та на підступах до неї, визначають порядок оформлення та вручення допуску на проведення гасіння пожежі на енергетичному об’єкті. Схема та інструкції повинні зберігатися в чергового енергодиспетчера, чергового по станції, чергового (диспетчера) ВО метрополітену, швидкої технічної допомоги служби електропостачання, чергового на окремо розташованому об'єкті. Ці схеми та інструкції повинні вивчатися і практично відпрацьовуватися в установленому порядку всім черговим персоналом об'єктів метрополітену.
7.5. Електрошафи, розміщені в коридорах, у вестибюлях, холах, на шляхах евакуації повинні бути замкненими.
Електрощити, групові електрощитки необхідно оснащувати схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарату захисту (плавкої вставки).
7.6. Електродвигуни, світильники, проводи та розподільчі пристрої треба регулярно очищувати від пилу.
7.7. Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати можуть встановлюватись на горючій основі (конструкції) лише з підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м.
7.8. Отвори, які з'єднують камери трансформаторних комірок, масляних вимикачів та розподільчих пристроїв з вентиляційними каналами припливно-витяжної вентиляції, повинні закриватися жалюзями або сіткою.
7.9. Не допускається відкрите прокладання транзитних кабелів, трубопроводів та вентиляційних коробів через приміщення, у яких установлені трансформатори, масляні вимикачі та розподільчі пристрої без додаткового захисту їх негорючими матеріалами.
7.10. В усіх незалежно від призначення приміщеннях, які після закінчення роботи не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та електроприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлення, СПЗ, а також електроустановок, що за вимогами технології працюють цілодобово).
7.11. Улаштування ілюмінації та світлової реклами повинно відповідати вимогам ПУЕ.
7.12. Уведення в дію ілюмінаційних установок та світлових рекламних конструкцій проводиться після огляду їх технічною комісією за участю представника ВО метрополітену і складання відповідного акта.
7.13. Монтаж, включення та експлуатація ілюмінаційних установок і світлових рекламних конструкцій здійснюються відповідальними особами, які призначаються наказами керівників метрополітенів.
7.14. Поряд з усіма запобіжниками та груповими пристроями для відключення силової та освітлювальної мереж мають бути написи з найменуванням підключення та максимально допустимим значенням струму уставки розчеплювача чи плавкої вставки. Категорично забороняється застосування некаліброваних, саморобних та завищених за струмом плавких вставок на всіх типах запобіжників.
7.15. Переносні ручні електричні світильники повинні мати рефлектор, захисну сітку, гачок для підвішування та шланговий провід з вилкою і живитися від мережі напругою не вище ніж 42 В.
Вилки приладів, розрахованих на напругу до 42 В, повинні мати конструктивне виконання, що унеможливлює їх увімкнення в розетки напругою 127 і 220 В. На всіх штепсельних розетках повинні бути написи із зазначенням номінальної напруги.
7.16. Забороняється застосовувати електричні опалювальні прилади у вибухопожежонебезпечних приміщеннях.
7.17. Забороняється застосування електронагрівальних приладів у пожежонебезпечних зонах складських (крім спеціально призначених і обладнаних) приміщень.
7.18. Несправності в електромережах, які можуть призвести до іскріння, нагрівання проводів, короткого замикання тощо, мають негайно усуватись, а електромережу до усунення несправності необхідно вимикати.
7.19. Електронагрівальні прилади, передбачені умовами виробництва, мають захищатися від контакту з горючими матеріалами та встановлюватися на негорючій поверхні (підставках) на відстані до горючих матеріалів і будівельних конструкцій не менше 0,5 м.
Температура на поверхні електронагрівальних приладів для опалювання приміщень не повинна перевищувати 85 °C.
7.20. Замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок має проводитися в будинках, спорудах та приміщеннях метрополітену, у зовнішніх установках у повному обсязі не рідше 1 разу на 2 роки, якщо інші строки не обумовлені правилами технічної експлуатації.
7.21. Паяння свинцевих пластин акумуляторних батарей за допомогою горючих газів слід виконувати відповідно до вимог цих Правил за умови погодження з ВО метрополітену.
7.22. У кабельних колекторах засоби для запобігання поширенню вогню системи СПЗ потрібно утримувати в справному стані.
7.23. Аварійне освітлення має постійно перебувати в робочому стані, світильники повинні мати відповідні позначки.
7.24. Підключення до мереж метрополітену електроспоживачів рекламних світлових конструкцій має виконуватися згідно з розробленими проектами, узгодженими з ВО метрополітену.
7.25. Під час монтажу й експлуатації електромереж та електроустановок забороняється:
прокладати взаєморезервуючі мережі, а також робоче та аварійне освітлення спільно в одній трубі, коробі, лотку;
експлуатувати кабелі і проводи з пошкодженою ізоляцією або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості;
з'єднувати електричні проводи методом скруток та залишати під напругою оголені кабелі й проводи;
застосовувати для електромереж радіо- та телефонні проводи;
застосовувати електроапаратуру та прилади в умовах, що не відповідають технічній документації підприємств-виробників;
монтувати люмінесцентні лампи, лампи розжарювання та арматуру на горючих конструкціях і основах;
складувати різні матеріали та предмети в щитових, релейних, кросових, колійних ящиках, форкамерах, кабельних колекторах, кабельних підвалах та напроти вантажних воріт підстанції, вільних трансформаторних комірок тощо, крім аварійно-технологічного запасу, передбаченого технологічними нормами, який має зберігатися у негорючій упаковці;
застосовувати тимчасові силові та освітлювальні електропроводки, крім електропроводок живлення місць будівельних та тимчасових ремонтно-монтажних робіт, виконаних відповідно до вимог ПУЕ;
використовувати електропроводи, кабелі, вимикачі, штепсельні розетки тощо для розвішування одягу, наочної агітації та інших предметів;
користуватися несправними електромережами, вимикачами, розетками, штепсельними вилками, рубильниками, запобіжниками тощо;
користуватися електронагрівальними приладами для побутових цілей;
установлювати розетки в складах, коморах, гардеробах;
залишати недемонтованими старі незадіяні електромережі, кабелі;
прокладати транзитні електрокабелі крізь складські приміщення;
використовувати в пожежонебезпечних зонах світильники з лампами розжарювання без захисного суцільного скла (ковпака), а також з відбивачами і розсіювачами, виготовленими з горючих матеріалів;
застосовувати некалібровані плавкі вставки (запобіжники);
застосовувати саморобні подовжувачі;
складувати горючі матеріали на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами.
VIII. Інженерно-технічні пристрої
8.1. На випадок пожежі або задимлення станцій та тунелів метрополітену мають бути розроблені режими роботи шахт тунельної вентиляції з урахуванням всіх можливих варіантів аварійних ситуацій, які погоджуються з ВО метрополітену. Ці режими повинні розроблятись інженерно-технічним персоналом електромеханічної служби на підставі чинних інструкцій підприємства з урахуванням аварійних режимів роботи системи тунельної вентиляції у випадках пожежі та задимлення і порядку дій працівників на випадок задимлення або пожежі. Указані режими є складовою частиною планів проведення аварійно-рятувальних робіт та окремими додатками до оперативних планів пожежогасіння. Диспетчери електромеханічної служби повинні знати ці режими та мати навички практичної роботи з переключення вентиляційних шахт.
8.2. Усі вентиляційні системи місцевої вентиляції та промислового кондиціювання повинні утримуватися в справному стані.
Вогнезатримувальні пристрої, пристрої блокування вентиляційних систем із системами пожежної сигналізації та пожежогасіння, автоматичні пристрої відключення вентиляції у разі пожежі, а також включення підпору повітря, димовидалення повинні перевірятися у встановлені строки та утримуватися у справному стані.
8.3. Двері вентиляційних камер та наземних вентиляційних кіосків (у тому числі на перегонах) мають бути постійно зачиненими на замок та захищені охоронною сигналізацією. Запасні ключі від них - зберігатися на аварійній дошці у чергового по станції.
8.4. Забороняється влаштування комірок та зберігання горючих матеріалів у приміщеннях вентиляційних установок, у стволах вентиляційних шахт, вентиляційних каналах, а також у приміщеннях повітряно-теплових завіс, теплопунктів та водомірів, тенових приміщеннях.
8.5. Залежно від умов виробництва на об’єктах повинні бути встановлені строки проведення профілактичних оглядів та очищення від горючого пилу, відходів виробництва, жирових відкладень пожежонебезпечними засобами повітропроводів, фільтрів, протипожежних клапанів, іншого обладнання вентиляційних систем, а також визначений порядок відключення вентиляційних систем і дій обслуговувального персоналу в разі виникнення пожежі або аварії.
Перевірка і очищення вентиляційного обладнання повинні проводитись за графіком, затвердженим адміністрацією об’єкта. Результати огляду обов’язково заносяться до спеціального журналу.
Особа, призначена відповідальною за технічний стан та справність вентиляційних систем, зобов’язана забезпечити додержання вимог пожежної безпеки під час їх експлуатації.
8.6. Металеві стаціонарні драбини стволів вентиляційних шахт мають утримуватись у справному стані та не загромаджуватися.
8.7. Усі декоративні решітки, які огороджують радіатори та труби опалення, вентиляційні отвори тощо, слід обладнувати металевою сіткою з розміром вічок 20 х 20 мм.
8.8. Пил, який накопичується на приладах опалення, систематично очищують, а перед початком опалювального сезону здійснюють повне очищення при знятих декоративних решітках та сітках, про що робляться відповідні записи у відповідному журналі або складається відповідний акт.
8.9. Електричні опалювальні прилади в службово-технічних приміщеннях застосовуються тільки заводського виготовлення із закритими нагрівальними елементами та експлуатуються відповідно до паспорта заводу-виробника.
8.10. Під час експлуатації опалювальних електроприладів забороняються:
підключення приладів, на які відсутня технічна документація;
сушіння спецодягу, пиломатеріалів та інших речей на приладах;
установлення приладів у столярних майстернях, коморах, на малярних ділянках, а також у місцях зберігання та застосування легкозаймистих і горючих рідин;
використання приладів потужністю, яка перевищує допустимі навантаження на електромережу живлення.
IX. Електро- та мотодепо
9.1. Проїзди та під'їзні шляхи до пожежних гідрантів на території електродепо повинні утримуватись у справному стані та бути вільними від сторонніх предметів, а в нічний час - освітлюватися. Забороняється залишати рухомий склад та інші транспортні засоби на шляхах для проїзду пожежно-рятувальних й спеціальних автомобілів.
9.2. Продувальна канава, головний вентиляційний короб продувальної камери, нижня зона та скруберна мають звільнятися від горючих нашарувань і пилу й промиватися водою за графіком, але не рідше одного разу на 6 місяців.
9.3. Вентиляційні короби в камерах продування та промивання апаратів вагонного обладнання необхідно очищувати від горючих накопичень не менше 2 разів на рік.
9.4. Конструкція масляних ванн для розігрівання механічного обладнання та ванн прожирювання манжетів пневматичного та електричного обладнання вагонів повинна унеможливлювати перегрівання та викидання мастил.
9.5. Забороняється влаштування комор та зберігання будь-яких матеріалів в оглядових канавах.
9.6. Ванни, призначені для антикорозійного покриття та змащування ресор рухомого складу графітовим мастилом, мають щільно та надійно закриватися кришками. Для зливання мастил їх обладнують пробковими зливними кранами, піддонами та ємностями для зберігання мастил.
9.7. Електромережі низької напруги в оглядових канавах повинні ізольовуватися від рейкового бруса та шпал. Приєднання переносних ламп до електромережі має бути виконане надійно з унеможливлюванням утворення місцевого нагрівання, іскріння та короткого замикання проводів.
9.8. Ґрунт, просочений пально-мастильними матеріалами в місцях їх зберігання та видачі, періодично вичищається та вивозиться. Видалений ґрунт замінюється на новий.
9.9. Фарбування рухомого складу безпосередньо в цеху підйомного ремонту можна виконувати тільки місцево (щіткою) при організації достатніх заходів, які гарантують безпечне проведення фарбувальних робіт, з урахуванням того, що середовище в радіусі 5 м від місця їх проведення є пожежо- та вибухонебезпечним. Кількість лакофарбових матеріалів, які зберігаються в цеху, не повинна перевищувати змінну потребу.
9.10. Оглядові канави повинні регулярно прибиратися, підлогу в місцях відстою рухомого складу слід систематично очищувати від розлитих пально-мастильних матеріалів за допомогою піску.
9.11. Оглядові канави для огляду рухомого складу повинні мати не менше 2 виходів. У якості другого виходу з оглядової канави допускається використання металевих драбин.
9.12. Для промивання та знежирювання деталей вагонів, миття підлоги та стін будівель, видалення старої фарби з кузовів вагонів слід застосовувати негорючі рідини.
9.13. На випадок пожежі в кожному депо має бути розроблений план евакуації рухомого складу, який не менше одного разу на рік повинен вивчатись обслуговувальним персоналом з практичним відпрацюванням.
9.14. Ремонт мотовозів, дрезин та іншої техніки повинен проводитися на спеціально відведених та обладнаних для цього територіях поза місцем їхньої постійної стоянки.
9.15. Відпрацьовані мастила зберігаються в металевій тарі, яка щільно закривається кришками, в спеціальних приміщеннях або коморах пально-мастильних матеріалів.
9.16. Забороняється проводити заправку транспорту в місцях стоянки, приміщеннях обслуговування та ремонту, а також ставити в депо за наявності випадків витікання пального з баку без попереднього його зливання.
9.17. В електро- та мотодепо забороняється:
ремонтувати спецплатформи за наявності на них балонів зі стисненими, зрідженими газами, газогенерувальними апаратами або ємностями з легкозаймистими та горючими рідинами;
проводити ремонт мототранспорту з баками, наповненими пальним, та картерами з мастилом (крім робіт з регулювання двигунів);
сушити свіжопофарбовані вагони електронагрівальними приладами, не призначеними для цієї мети;
ставити в депо цистерни, мотовози та автомобілі, завантажені ЛЗР та ГР;
використовувати колійні рейки та металеві конструкції як другий провідник під час електрозварювальних робіт.
X. Електрорухомий склад метрополітену
10.1. Машиніст (водій дрезини) відповідає за пожежну безпеку електропоїзда (господарчого поїзда), який перебуває на лінії. Особа, яка визначає готовність рухомого складу до роботи на лінії, та черговий по депо контролюють забезпечення виходу на лінію технічно справного та укомплектованого засобами пожежогасіння електропоїзда.
10.2. Під час технічного огляду поїзда перед виходом на лінію потрібно перевірити справність електрообладнання, опалення, наявність та справність первинних засобів пожежогасіння та двостороннього зв'язку "пасажир-машиніст". Виявлені порушення необхідно негайно усунути.
Забороняється вихід поїзда на лінію до усунення порушень.
10.3. Чохли, призначені для захисту від механічних пошкоджень проводів вагона, повинні бути виконані з негорючого матеріалу. У разі застосування брезенту необхідно виконувати вогнезахисне просочення. Після закінчення строку використання та в разі втрати або погіршення вогнезахисних властивостей просочення необхідно повторити.
10.4. Електропечі, що встановлюються в кабіні машиніста, повинні надійно закріплюватися та мати самостійний електрозахист.
Не допускається розміщення горючих матеріалів на печах та поряд з ними.
10.5. Електрообладнання рухомого складу повинне мати надійну апаратуру захисту, яка повинна відповідати конструкторській документації. Усі види запобіжних пристроїв мають бути замаркованими із зазначенням номінального струму.
10.6. Забороняється використовувати для відпочинку робітників електрорухомий склад під час нічного відстою в депо, на станціях та в тунелях.
10.7. Вагони рухомого складу перед виходом на лінію для обкатування після заводського та деповського ремонтів слід додатково укомплектовувати первинними засобами пожежогасіння з розрахунку два вогнегасники (ВВК-3,5 з гнучким рукавом або ВП-5) на кожний вагон. Особи, які беруть участь в обкатуванні вагонів рухомого складу, повинні бути забезпечені індивідуальними засобами захисту органів дихання.
10.8. Системи локального пожежогасіння, які захищають пожежонебезпечні вузли, необхідно перевіряти при всіх видах ремонтів, їх заміну здійснювати в строки, визначені паспортом заводу-виробника на цей виріб.
10.9. Для огляду рухомого складу застосовуються переносні світильники тільки заводського виготовлення напругою не вищою 42 В. Світильники мають бути захищеними від механічних пошкоджень.
10.10. Вогнегасники слід розміщувати в кабіні машиніста та у вагонах в місцях, передбачених заводом-виробником. Допускається наказом (розпорядженням) по підприємству змінювати місця розташування вогнегасників без зменшення їх загальної кількості в кожному вагоні за погодженням з ВО метрополітену.
Місця розміщення вогнегасників повинні бути позначені знаками відповідно до вимог ДСТУ ISO 6309:2007.
Кабіни машиністів голови та хвоста поїзда повинні бути обладнані індивідуальними засобами захисту органів дихання.
10.11. У кожному вагоні поряд з переговорними пристроями "пасажир-машиніст" повинні розміщуватись рекомендації пасажирам метрополітену в разі виникнення пожежі. Рекомендації повинні бути надруковані на аркуші формату А3 та вільно читатися.
10.12. Сидіння вагонів повинні закриватися спеціальними пристроями встановленого зразка.
10.13. Рухомий склад повинен бути укомплектований поїзним інвентарем згідно з установленими нормами.
10.14. Забороняється вихід на лінію вагонів, з обладнання яких відбувається витікання (падіння) мастила.
10.15. Під час експлуатації рухомого складу метрополітену забороняється допускати накопичення горючих нашарувань на підвагонному обладнанні.
10.16. Працівникам локомотивної бригади забороняється:
палити в кабіні машиніста;
відкривати захисні кожухи електропечей;
виїжджати на лінію з несправним обладнанням і при відсутності справних первинних засобів пожежогасіння у нормованій кількості;
перевозити в пасажирських вагонах ЛЗР та ГР, вибухові, їдкі та отруйні речовини, а також балони зі стисненими та зрідженими газами.
XI. Засоби зв'язку та протипожежного захисту
11.1. Усі види зв'язку та засоби оповіщення (у тому числі мегафони та радіомікрофони), які можуть бути використані для повідомлення працівників метрополітену та пасажирів про пожежу та інформацію щодо неї, а також СПЗ (автоматичні системи пожежогасіння, системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, системи димо- та тепловидалення та підпору повітря, системи централізованого пожежного спостереження, диспетчеризації) мають постійно бути у справному стані з можливістю цілодобового використання та періодично (згідно з вимогами нормативної документації та планом-графіком) перевірятися.
11.2. Існуючі підземні приміщення і споруди об’єктів метрополітенів повинні обладнуватися автоматичними системами пожежної сигналізації та (або) пожежогасіння.
11.3. Поруч з усіма засобами зв'язку вивішуються таблички про порядок виклику пожежно-рятувальних підрозділів МНС та подачу відповідних сигналів. Звукові сигнали щодо спрацювання приймально-контрольних приладів пожежної сигналізації та пожежогасіння, установлені в приміщеннях ДПС, потрібно дублювати на платформі станції. На несправних приладах пожежної сигналізації, пожежогасіння та телефонних апаратах слід вивішувати таблички "Не працює". На кожній станції в приміщенні (кабіні) ДПС мають бути справні засоби гучномовного оповіщення.
11.4. Усі об'єкти метрополітену та рухомий склад повинні забезпечуватися первинними засобами пожежогасіння згідно з додатками 1, 2 до цих Правил. Вогнегасники, пожежний інвентар на станціях слід зберігати у спеціально обладнаних шафах розміром 0,9 х 0,9 х 0,3 м, конструкція яких має забезпечувати надійне зберігання пожежного інвентарю та можливість його оперативного застосування. Пожежні пости, вбудовані шафи для пересувних вогнегасників на платформах станцій і шафи пожежних кран-комплектів повинні обладнуватись охоронною сигналізацією з виведенням сигналу в приміщення ДПС. Вогнегасники слід установлювати у легкодоступних, видних місцях (коридорах, біля входів у приміщення або виходів з них тощо), а також у пожежонебезпечних місцях, де найвірогідніша поява осередків пожеж. Переносні вогнегасники в приміщеннях повинні навішуватися на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м або встановлюватися на спеціальних підставках; вогнегасники великої місткості (ВП-45, ВП-90 тощо) - зберігатися в спеціальних ящиках або чохлах, які забезпечували б вільний доступ до них. На дверцятах ящиків та ніш, а також на чохлах мають бути нанесені вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007.
11.5. Категорично забороняється використовувати пожежний інструмент і обладнання для господарчих, виробничих та інших потреб, не пов'язаних з гасінням пожежі або ліквідацією аварій.
11.6. Пожежними рукавами завдовжки не менше 20 м слід комплектувати всі пожежні кран-комплекти на станціях, у машинних залах, тупиках, пунктах технічного огляду та інших місцях, крім пожежних кранів на водопроводі в перегінних тунелях (довжина рукава на пожежних кранах в ескалаторному нахилі допускається 10 м). Пожежні рукави для пожежних кранів у перегінних тунелях необхідно зберігати в пожежних постах станції, а зберігання пожежних рукавів для кранів ескалаторного нахилу - в машинному залі ескалаторів.
11.7. Місця підключення пожежних рукавів до сухотрубів, що влаштовані на станціях глибокого закладання, повинні бути позначені покажчиками згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
11.8. Кожен пожежний кран-комплект, крім пожежних кранів у тунелях, рукави яких повинні зберігатися в пожежних постах станції у відповідній розрахунковій кількості, має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та ручним пожежним стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), засувкою на обвідній лінії міського вводу, а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними.
11.9. Плоскоскладальний пожежний рукав необхідно утримувати сухим, складеним "в гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ручного пожежного ствола, їх технічне обслуговування проводити згідно з паспортом заводу-виробника.
11.10. Пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, їх утримання та обслуговування здійснюватись відповідно до ДСТУ ЕN 671-3:2005 "Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 3. Технічне обслуговування пожежних кран-комплектів із напівжорсткими і плоскоскладаними рукавами. Загальні вимоги".
11.11. У шафках пожежних кран-комплектів допускається розміщення двох вогнегасників за умови, що вони достатнього розміру і не перешкоджають швидкому застосуванню пожежних кран-комплектів. На дверцята шаф, у яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007.
11.12. На дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер кран-комплекта та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів МНС.
Зовнішнє оформлення дверцят повинно відповідати вимогам чинних стандартів.
11.13. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.
11.14. Світлові покажчики пожежних кран-комплектів, розміщених в обігових тупиках, тунелях, місцях відстою рухомого складу, повинні обслуговуватись у строк, визначений ППР. Кришки люків пожежних кранів типу "Метро" фарбуються в червоний колір.
11.15. Про всі види ремонтних робіт, які пов'язані з відключенням систем пожежної сигналізації, пожежогасіння, протипожежного водопроводу та оповіщення про пожежу, потрібно інформувати ВО метрополітену, керівника об'єкта, ДПС, відповідних чергових диспетчерів.
11.16. Внутрішні пожежні кран-комплекти та насоси-підвищувачі мають перевіряти на працездатність шляхом пуску води працівники відповідних служб, на балансі яких знаходиться вказане обладнання, спільно з представником ВО метрополітену відповідно до графіка ППР, але не рідше одного разу на 6 місяців, про що оформлюється відповідний акт або робиться позначка в спеціальному журналі.
11.17. Внутрішній пожежний водопровід (у тому числі пожежні кран-комплекти) та сухотруби випробовуються працівниками відповідних служб, на балансі яких знаходиться вказане обладнання, і перевіряються на водовіддачу під час введення їх в експлуатацію, після ремонту за повною схемою, далі - не рідше одного разу на п’ять років згідно з методикою випробувань на водовіддачу внутрішньої водопровідної мережі об’єктів метрополітену.
11.18. У приміщеннях насосних станцій з насосами-підвищувачами та водомірних вузлів станцій з електрозасувками слід вивішувати схеми внутрішнього водопроводу та інструкції щодо порядку включення пожежних насосів та відкривання обвідної міської електрозасувки. Пожежні насоси та електрозасувки фарбуються в червоний колір.
11.19. Електроприводи на засувках обвідних ліній водомірного вузла та на водопровідному вводі на станцію, а також на засувках у торцях станції мають утримуватися справними та готовими до застосування; управління ними повинне здійснюватися з приміщення водомірного вузла, ДПС та приміщення диспетчера санітарно-технічного обладнання. На пристроях управління електрозасувкою обвідної лінії водомірного вузла вивішують табличку з написом "Відкривати при пожежі". Черговий персонал об'єктів та станцій зобов'язаний знати місцезнаходження засувок обвідних ліній та забезпечувати під час пожежі їхнє своєчасне відкривання.
11.20. Трубопроводи пожежно-господарчого водопроводу, які проходять у зоні вентиляційних шахт та інших дільниць з мінусовою температурою, в осінньо-зимовий період слід утеплювати негорючими матеріалами, щоб забезпечувати безперебійне подавання води на випадок пожежі. У разі неможливості утеплення пожежно-господарчого водопроводу його необхідно прокладати сухотрубами зі встановленням електрозасувок у кінці ліній. Усі засувки, які використовуються для відключення водопроводу (сухотрубу), на осінньо-зимовий період повинні мати електропривід з дистанційним управлінням. Не допускається встановлення бленд на засувках.
11.21. Відповідальні служби повинні інформувати керівника об’єкта, ДПС, відповідальних чергових диспетчерів, а ВО метрополітену - письмово про відключення дільниць водопроводу на осінньо-зимовий період. При цьому додаються перелік відключення дільниць, строк їх відключення, місце розташування (пікети) та номери засувок, використаних для відключення.
11.22. Біля пожежних гідрантів та водоймищ мають бути встановлені світлові або фотолюмінесцентні покажчики та вказівні знаки. Забороняється захаращувати під'їзди до протипожежного водопостачання.
11.23. Пожежні гідранти та водозабори водоймищ на осінньо-зимовий період слід утеплювати, а кришки люків колодязів систематично звільняти від снігу та льоду.
11.24. Технічне обслуговування пожежних кран-комплектів має проводитись організацією, що має відповідну ліцензію на цей вид діяльності.
11.25. Для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння слід установлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007.
11.26. Інформацію про закриття окремих доріг або проїздів на території метрополітену, що може заважати вільному під’їзду пожежно-рятувальної техніки до об’єктів, а також про несправності гідрантів та водоймищ необхідно вчасно доводити до відома ВО метрополітену та осіб згідно з пунктом 11.15 цього розділу.
XII. Порядок дій працівників метрополітену в разі пожежі
12.1. На кожній станції має бути інструкція, яка визначає обов'язки кожного працівника робочої зміни на випадок пожежі, а також встановлює порядок оповіщення людей під час виникнення пожежі.
12.2. У разі пожежі дії чергових змін адміністрації та ВО метрополітену, у першу чергу, мають бути спрямовані на забезпечення безпечної евакуації людей.
12.3. Керівництво гасінням пожежі та організація безпечної евакуації пасажирів до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів МНС й інших аварійно-рятувальних формувань покладаються:
на станціях метрополітену - на начальника станції, а за його відсутності - на чергового станції;
на інших об'єктах і рухомому складі - на працівників метрополітену згідно з посадовими інструкціями.
12.4. Керівництво або відповідальна особа метрополітену, що прибула на місце пожежі, зобов'язано(а):
перевірити (продублювати) повідомлення про пожежу в пожежно-рятувальному підрозділі;
залучити до гасіння пожежі добровільну пожежну дружину об'єкта;
негайно організувати евакуацію людей, використовуючи для цього всі існуючі сили та засоби;
вивести за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов'язаних з ліквідацією пожежі;
здійснювати керівництво гасінням пожежі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів з урахуванням специфічних особливостей об’єкта, що горить;
припинити роботи (якщо це можливо за технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов'язаних із заходами щодо ліквідації пожежі;
здійснити при необхідності відключення електроенергії (за винятком систем протипожежного захисту); зупинку транспортних пристроїв, агрегатів, апаратів, газових, парових і водяних комунікацій, перевірити зупинку систем вентиляції і блокування в аварійному і суміжних з ним приміщеннях (за винятком пристроїв протидимного захисту) і виконати інші заходи для сприяння запобіганню розвитку пожежі і задимленню об’єкта;
перевірити включення систем оповіщення про пожежу, установок пожежогасіння, протидимного захисту;
організувати зустріч пожежно-рятувальних підрозділів, надати допомогу у виборі найкоротшого шляху для їх під'їзду до осередку пожежі і підключення до джерела протипожежного водопостачання;
одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;
забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі, від можливих обвалів конструкцій, ураження електрострумом, отруєнь, опіків тощо;
у разі необхідності викликати до місця пожежі медичну та інші аварійно-рятувальні служби.
12.5. Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів МНС керівництво метрополітену або відповідальна посадова особа, яка керувала гасінням пожежі, підпорядковується керівнику гасіння пожежі і діє за його вказівками.
12.6. Кожний працівник метрополітену у разі виявлення пожежі (ознак горіння) зобов'язаний:
негайно повідомити про це телефоном пожежно-рятувальні підрозділи МНС;
повідомити ВО метрополітену (на випадок пожежі в підземних спорудах метрополітену повідомити також поїзного диспетчера лінії, ДПС та чергового метрополітену);
вжити заходів щодо оповіщення, евакуації та рятування людей, гасіння пожежі на підземних та наземних об'єктах метрополітену, а також у рухомому складі до прибуття пожежно-рятувальних підрозділів відповідно до посадових інструкцій.
12.7. У разі виникнення пожежі в поїзді, тунелі або на станції локомотивна бригада (машиніст) має керуватися в своїх діях відповідною інструкцією про порядок дій за надзвичайної ситуації.
12.8. Представник об'єкта в штабі при пожежі зобов'язаний надавати консультації керівнику гасіння пожежі про конструктивні і технологічні особливості об’єкта, де виникла пожежа, прилеглі будівлі та пристрої, організувати залучення сил і засобів об’єкта до здійснення необхідних заходів, пов’язаних з ліквідацією пожежі і попередженням її поширенню.
12.9. Черговий персонал станції (об’єкта), який бере участь у гасінні пожежі, повинен бути проінструктований, забезпечений переносними ручними ліхтарями, індивідуальними засобами захисту органів дихання, засобами зв’язку тощо.
| Директор Департаменту безпеки | Ю.В. Гержод |
Додаток 1
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
ПРИКЛАД СХЕМИ
евакуації з рівня станції
( Див. текст )
Додаток 2
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
УМОВИ
експлуатації первинних засобів пожежогасіння
Вогнегасники необхiдно розташовувати в коридорах бiля входiв у примiщення та виходiв з них, а також у пожежонебезпечних мiсцях з найбiльшою імовiрнiстю виникнення пожежi.
Вогнегасники розмiщують на висотi не більше 1,5 м вiд рівня підлоги до нижнього краю вогнегасника. Мiсце розташування повинне бути захищене вiд попадання прямих сонячних променiв та дiї опалювальних пристроїв і знаходитися на вiдстанi від дверей, достатній для повного їх відчинення.
Навiшувати вогнегасники на кронштейни та розташовувати їх у пожежних шафах слiд так, щоб можна було прочитати маркувальнi написи на їхньому корпусi.
Мiсцезнаходження вогнегасникiв потрібно позначати знаками згiдно з ДСТУ ISO 6309:2007.
Експлуатація вогнегасників повинна проводитись відповідно до Правил експлуатації вогнегасників , затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 року № 152, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2004 року за № 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004).
Придатність вогнегасників до гасіння пожеж різних класів та діапазони температур їх експлуатації
__________
* Застосування небезпечне для життя людини.
Додаток 3
до Правил пожежної безпеки
в метрополітенах
Таблиця Д.3.1
НОРМИ
оснащення первинними засобами пожежогасіння підземних споруд метрополітенів, рухомого складу та платформ станцій
__________
* Кожний пожежний пост комплектується: вогнегасники - 2 шт. ВВК-3,5; ВП-5 або ВП-5(з); (ВВП-12); пожежні рукави - 2 шт. по 20 м; пожежний ствол; ящик з пiском V = 0,1 м-3.