Про затвердження Інструкції із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю

Відповідно до Закону України "Про міліцію" та з метою забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю

1. Затвердити Інструкцію із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, що додається.

2. Керівникам структурних підрозділів апарату Міністерства, начальникам Головних управлінь, Управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на транспорті, командувачу Національної гвардії України, ректорам вищих навчальних закладів МВС України у місячний строк:

2.1. Організувати вивчення цього наказу працівниками підпорядкованих органів і підрозділів внутрішніх справ.

2.2. Забезпечити прийняття заліків в особового складу зі знання вимог цієї Інструкції та безумовне її виконання.

3. Департаменту кадрового забезпечення (Казанський Ю.С.) МВС України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції в установленому порядку.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Ворону Д.М.

5. Цей наказ оголосити особовому складу органів та підрозділів внутрішніх справ України.

6. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ця Інструкція визначає систему заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки особового складу органів внутрішніх справ, запобігання загибелі, пораненням та травмуванню працівників міліції та інших осіб під час поводження з вогнепальною зброєю працівниками міліції.

2. Забезпечення особистої безпеки працівників міліції при поводженні з вогнепальною зброєю є складовою частиною оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ і здійснюється під час:

2.1. Вивчення матеріальної частини зброї, навчання правил та порядку її застосування і використання, заходів безпеки при поводженні зі зброєю і влучній стрільбі в навчальних закладах та за місцем служби в системі службової підготовки.

2.2. Здійснення заходів із закріплення за особовим складом вогнепальної зброї.

2.3. Отримання і здачі вогнепальної зброї в черговій частині органу внутрішніх справ.

2.4. Виконання функціональних обов'язків працівниками міліції з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

2.5. Проведення навчально-тренувальних і спортивних стрільб.

2.6. Постійного зберігання та носіння вогнепальної зброї і боєприпасів працівниками міліції.

2.7. Чищення вогнепальної зброї.

2.8. Вилучення вогнепальної зброї та боєприпасів.

2.9. Перевірок наявності та організації зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів.

3. Вогнепальна зброя закріплюється за працівниками органів внутрішніх справ, які прийняли Присягу, закінчили навчальний заклад МВС України або пройшли початкову підготовку (перепідготовку) і допущені до самостійного несення служби, а також склали заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею та виконали практичну вправу із стрільби.

4. Під час проходження служби працівники органів внутрішніх справ у системі службової підготовки проходять навчання і перевірку знань з питань безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю.

5. Перевірка у працівників міліції знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю відображається у внутрішній документації та проводиться, зокрема:

5.1. Під час навчання в системі службової підготовки.

5.2. При проведенні спортивних заходів.

5.3. Під час інструктажів працівників міліції перед виконанням службових обов'язків з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.

5.4. Під час перевірки несення служби особовим складом органів внутрішніх справ.

5.5. Перед призначенням на посаду, закріпленням вогнепальної зброї.

5.6. Під час проведення перевірок (комплексних інспектувань, контрольних та інших перевірок) органів та підрозділів внутрішніх справ.

5.7. Не рідше двох разів на рік комісією, яка призначається начальником органу (підрозділу) внутрішніх справ. Результати перевірки знань працівників міліції оформляються протоколом засідання комісії з перевірки знань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (додаток 1).

6. У разі якщо особи рядового та начальницького складу під час перевірки показали рівень знань із заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю, порядку і правил її застосування нижче за "добре" та показали рівень знань матеріальної частини вогнепальної зброї нижче "задовільно" і не виконали нормативів або практичну вправу, працівник кадрового забезпечення заповнює картку-застереження (додаток 2) і передає її оперативному черговому. Протягом тижня з цим працівником міліції проводяться додаткові навчання і повторна перевірка знань. Після позитивного складання теоретичного розділу вогневої підготовки та виконання практичної вправи з вогнепальної зброї картка застереження з чергової частини вилучається.

7. Організація навчання і перевірка знань заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю в навчальному закладі, органі (підрозділі) внутрішніх справ покладаються на його керівника.

8. Працівник органу внутрішніх справ, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний:

8.1. Забезпечити зберігання зброї і постійно підтримувати її у справному стані.

8.2. Точно виконувати вимоги, що встановлені цією Інструкцією.

8.3. Отримавши вогнепальну зброю, перевірити, чи вона не заряджена, оглянути її в зібраному стані та патрони. Вважати зброю зарядженою доти, доки вона не буде перевірена і розряджена.

8.4. Розрядивши вогнепальну зброю, поводитися з нею, як із зарядженою.

8.5. Під час виконання службових обов'язків, проведення навчальних стрільб, змагань пістолет необхідно носити в кобурі на ремені, який має бути надійно застебнутий.

8.6. Здати вогнепальну зброю до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ негайно після виконання службових обов'язків. У разі неможливості своєчасно прибути до органу (підрозділу) внутрішніх справ повідомити про це безпосереднього начальника і далі діяти за його вказівкою.

9. Категорично забороняється:

9.1. При поводженні з вогнепальною зброєю безпідставно спрямовувати ствол зброї у бік людей, транспорту, будинків, інших будівель та споруд. За необхідності вогнепальна зброя має бути спрямована на поверхню, яка зможе прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева, кулеуловлювач або вгору під кутом 45-60 градусів.

9.2. Залишати зброю без нагляду, де б це не було, а також передавати її іншим особам.

9.3. Користуватися без необхідності чужою зброєю та зброєю, навички поводження з якою відсутні.

9.4. Виймати вогнепальну зброю з кобури без потреби.

9.5. Тримати палець на спусковому гачку без необхідності.

9.6. Знімати запобіжник з положення "запобігання" у всіх випадках, не пов'язаних зі стрільбою.

9.7. Проводити чищення вогнепальної зброї у невідведених для цього місцях.

9.8. Закривати або затикати сторонніми предметами канал ствола, що при пострілі може призвести до його роздуття чи розриву.

9.9. Проводити чищення зброї бензином та іншими легкозаймистими речовинами, а також абразивними матеріалами, палити будь-що під час її чищення.

9.10. При поводженні з патронами допускати їх пошкодження, забруднення тощо.

10. У разі порушення заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю особи, з вини яких це сталося, притягуються до відповідальності у встановленому законом порядку.

1. Інструктаж особового складу органів внутрішніх справ з питань забезпечення безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю здійснюється на первинних та цільових інструктажах, а також на всіх видах інструктажів з питань охорони праці.

2. Первинний інструктаж проводиться:

2.1. З працівниками міліції, які щойно призначені на посаду до органу (підрозділу) внутрішніх справ.

2.2. З курсантами (слухачами), які зараховані на навчання до навчальних закладів МВС України.

2.3. З курсантами (слухачами), які прибули до органу (підрозділу) внутрішніх справ для проходження стажування за спеціалізацією (практика).

3. Первинний інструктаж проводить керівник органу (підрозділу, навчального закладу) внутрішніх справ, його заступники або відповідний фахівець згідно з орієнтовним переліком питань первинного інструктажу (додаток 3).

4. Первинний інструктаж проводиться в навчальному класі або у приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання та наочного приладдя (плакатів, макетів, моделей, відеофільмів тощо).

5. Запис про проведення первинного інструктажу робиться у журналі реєстрації інструктажів про заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю (додаток 4) (далі - журнал), а також у наказі про призначення на посаду (зарахування на навчання).

6. Цільовий інструктаж проводиться з працівниками міліції:

6.1. Перед проведенням командно-штабних та інших навчань, навчальних і спортивних стрільб.

6.2. Перед виконанням службових завдань, пов'язаних із можливим застосуванням або використанням вогнепальної зброї.

6.3. При відрядженні працівників міліції з вогнепальною зброєю.

7. Цільовий інструктаж проводять керівник органу (підрозділу), його заступники за напрямами роботи або керівник спеціальної операції, який визначає місце проведення інструктажу, виходячи з конкретного завдання.

8. Цільовий інструктаж завершується перевіркою знань, а саме усним опитуванням знання правових підстав застосування вогнепальної зброї, її матеріальної частини, основ, правил і прийомів стрільби, а також перевіркою набутих навичок безпечного поводження з вогнепальною зброєю. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж.

9. Про проведення цільового інструктажу особа, яка його проводила, робить запис у журналі. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував.

10. Журнал має бути зареєстрований, прошнурований, пронумерований, скріплений печаткою і знаходитися в черговій частині органу (підрозділу) внутрішніх справ.

1.1. Для отримання вогнепальної зброї, боєприпасів начальник органу (командир підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляє чергового органу внутрішніх справ про необхідність їх видачі.

1.2. З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу (командира підрозділу, служби або його заступника чи відповідального від керівництва органу) працівники почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для отримання зброї і боєприпасів.

1.3. Отримавши зброю і боєприпаси, працівник міліції підходить до кулеуловлювача і проводить їх огляд. Перевіряє наявність патрона в патроннику; для цього, тримаючи пістолет у руці, вільною рукою знімає його із запобіжника, відводить затвор у крайнє заднє положення, ставить його на затворну затримку й оглядає патронник. Натиснувши пальцем руки на затворну затримку, повертає затвор у крайнє переднє положення, натиснувши на спусковий гачок, курок ставить на запобіжний звід та включає запобіжник. При цьому ствол зброї має бути спрямований тільки в кулеуловлювач, а вказівний палець завжди повинен знаходитись на спусковій скобі.

1.4. При огляді зброї необхідно перевірити:

1.4.1. Чи відповідають номери на затворі, запобіжнику та магазинах номеру на рамці пістолета.

1.4.2. Чи немає на металевих частинах пістолета наліту, іржі, бруду, подряпин, тріщин, в якому стані знаходиться мастило.

1.4.3. Чи справно діє затвор, магазин, ударно-спусковий механізм, запобіжник і затворна затримка.

1.4.4. Справність мушки та цілика.

1.4.5. Чи утримується магазин в основі рукоятки.

1.4.6. Чистоту каналу ствола.

1.5. Виявлені несправності повинні бути усунуті терміново. Якщо в підрозділі вони не можуть бути усунені, пістолет направляється до ремонтної майстерні.

1.6. Провівши огляд пістолета, працівник міліції вміщує його в кобуру.

1.7. При огляді патронів необхідно перевірити:

1.7.1. Чи немає на гільзах іржі й зеленого наліту, особливо на капсулі, ум'ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона в патронник.

1.7.2. Чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи. Патрони із вказаними дефектами повинні бути відібрані і здані до чергової частини.

1.7.3. Чи немає серед бойових патронів учбових.

1.8. Якщо патрони забруднені, вкриті невеликим зеленим нальотом або іржею, їх необхідно витерти сухою чистою ганчіркою, після чого працівник міліції самостійно споряджає магазини патронами.

1.9. Не виймаючи пістолета з кобури, один магазин з патронами працівник вставляє в основу рукоятки пістолета, а другий кладе до кишені для запасного магазина кобури.

1.10. Видача особовому складу органів внутрішніх справ закріпленої за ним зброї і боєприпасів здійснюється оперативним черговим відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України.

2.1. Вогнепальна зброя і боєприпаси після виконання службових обов'язків або в разі відсутності потреби негайно здаються на зберігання до чергової частини органу (підрозділу) внутрішніх справ.

2.2. Про необхідність здачі вогнепальної зброї і боєприпасів начальник органу (підрозділу), його заступники або відповідальний від керівництва повідомляють оперативного чергового органу, який без зволікань повинен її прийняти.

2.3. З дозволу оперативного чергового органу внутрішніх справ під контролем начальника органу (підрозділу), його заступника або відповідального від керівництва працівники міліції почергово по одному заходять до спеціально обладнаної кімнати чергової частини для здачі зброї, розряджають пістолети і здають їх та патрони оперативному черговому.

2.4. Розряджання зброї проводиться біля кулеуловлювача, при цьому ствол має бути спрямований в кулеуловлювач. Для розряджання зброї необхідно:

2.4.1. Не виймаючи пістолет з кобури, витягти магазини з основи рукоятки і з кишені кобури.

2.4.2. Вийняти патрони з магазинів, оглянути їх і перерахувати.

2.4.3. Дістати з кобури пістолет, вимкнути запобіжник (опустити прапорець донизу).

2.4.4. Перевірити наявність патрона в патроннику, для чого, тримаючи пістолет у руці за рукоятку, вільною рукою відвести затвор у крайнє заднє положення і поставити його на затворну затримку; оглянути, чи немає патрона в патроннику, і якщо є, то вийняти його, зняти затвор із затворної затримки, натиснути на спусковий гачок (курок стає на запобіжний звід) та увімкнути запобіжник.

2.5. При прийманні від працівника міліції вогнепальної зброї і боєприпасів оперативний черговий органу (підрозділу) внутрішніх справ звіряє їх номери і кількість, візуально перевіряє їх стан, розкладає по встановлених для зберігання шафах та місцях і повертає картку-замісник.

2.6. Про факти втрати, затримки із здачею вогнепальної зброї працівниками міліції оперативний черговий доповідає у встановленому порядку начальнику органу (підрозділу) або особі, яка виконує його обов'язки, і далі діє за їх вказівкою.

1. Вогнепальна зброя видається під особисту відповідальність працівникові міліції. Останній зобов'язаний берегти та підтримувати в належному стані передану йому в користування вогнепальну зброю та обачливо поводитися з нею та суворо дотримуватися вимог цієї Інструкції.

2. Керівники всіх ступенів під час інструктажу нарядів, що заступають на службу, в обов'язковому порядку перевіряють знання працівниками міліції підстав і порядку застосування зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, а під час перевірок несення служби особовим складом органів внутрішніх справ перевіряють наявність у нього вогнепальної зброї та дотримання правил її носіння.

3. У форменому одязі пістолет необхідно носити в кобурі на надійно застебнутому шкіряному ремені, при цьому кобура повинна знаходитись спереду, з лівого або правого боку.

4. У цивільному одязі пістолет необхідно носити на спеціальному спорядженні з дотриманням заходів запобігання його випаданню або витягуванню з кобури іншими особами.

5. У процесі несення служби слід постійно контролювати наявність пістолета в кобурі.

6. Перед застосуванням працівником міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, подоланням перешкод, якщо пістолет був оголений, необхідно поставити його на запобіжник, покласти в кобуру та вжити заходів щодо його охорони від випадання або витягування з кобури.

7. Після застосування працівником міліції заходів фізичного впливу, подолання перешкод, падіння, виходу з місця значного скупчення людей, міського та іншого транспорту слід негайно перевірити наявність зброї, а також стан кобури, ременя, спорядження та їх кріплення.

8. Категорично забороняється:

8.1. Під час несення служби проводити розбирання зброї.

8.2. Вимикати запобіжник, досилати патрон до патронника, якщо в застосуванні чи використанні зброї немає необхідності. Недбале або необережне поводження зі зброєю, особливо якщо патрон знаходиться в патроннику, може призвести до випадкового пострілу.

8.3. Від'єднувати магазин від зброї та виймати з нього патрони.

1. Організація і проведення навчально-тренувальних і спортивних стрільб для осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС України.

2. Безпека при проведенні стрільб забезпечується їх чіткою організацією, безумовним виконанням заходів безпеки, високим станом дисципліни осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

3. Керівник стрільб перед кожним практичним заняттям з вогнепальною зброєю перевіряє знання особового складу внутрішніх справ правових підстав застосування вогнепальної зброї та заходів безпеки поводження з нею. Працівники міліції, які не засвоїли заходів безпеки, до проведення стрільб не допускаються.

4. Перед початком стрільб ретельно оглядається територія стрільбища (тиру). Під час проведення стрільб на стрільбищі виставляється спостерігач, оточення, призначається старший оточення, показників мішеней, проводиться їх інструктаж, після чого вони розводяться по місцях виконання обов'язків, перевіряється зв'язок з ними.

5. Дозвіл на відкриття вогню дає керівник стрільб. Вести вогонь у тирі (на стрільбищі) дозволяється тільки після сигналу "Вогонь!". Стрільба зупиняється за командою "Відбій!" або "Стій! Припинити вогонь!". У період від команди "Відбій!" до команди "Вогонь!" будь-кому забороняється перебувати на вогневому рубежі, підходити та торкатися зброї і боєприпасів, що там знаходяться.

6. Під час проведення навчально-тренувальних стрільб слід використовувати протишумові навушники.

7. Ведення вогню повинно бути терміново припинено кожним стріляючим самостійно або за командою керівника стрільб у випадках:

7.1. Появи людей, машин, тварин у зоні ведення вогню, низьколітаючих літаків, гелікоптерів або інших літаючих об'єктів над районом проведення стрільб.

7.2. Підняття білого прапора (вночі - включення світла ліхтаря білого кольору) на командному пункті.

7.3. Виникнення пожежі від стрільби.

7.4. Втрати орієнтира під час нічних стрільб.

8. Категорично забороняється:

8.1. Виймати зброю з кобури без дозволу керівника стрільб.

8.2. Спрямовувати зброю (незалежно від того, заряджена вона чи ні) у бік людей та місця, де вони можуть перебувати.

8.3. Заряджати зброю бойовими чи холостими патронами без команди керівника стрільб.

8.4. Поправляти та знімати протишумові навушники під час стрільби.

8.5. Відкривати і вести вогонь без команди керівника стрільб, у небезпечних напрямках, з несправної зброї та коли піднято білий прапор (вночі - включено світло ліхтаря білого кольору) на командному пункті.

8.6. Залишати зброю на рубежі відкриття вогню та передавати іншим особам без дозволу керівника стрільб.

1. Під час навчання стрільбу бойовими гранатами по броні або танку слід вести тільки з окопу або на безпечній дистанції, не менше 150 м, при цьому особовий склад повинен розташовуватися не ближче 300 м від цілі.

2. При стрільбі з гранатомета ззаду в секторі 90 град. у радіусі 30 м не повинні перебувати люди, розміщуватись боєприпаси, вибухові і горючі речовини. Особливо ретельно за виконанням цієї вимоги необхідно стежити при стрільбі вночі.

3. При стрільбі дульна частина гранатомета повинна знаходитися не ближче 20 см від бруствера або укриття, щоб виключити торкання грунту або інших предметів пір'ям стабілізатора гранати після пострілу.

4. При стрільбі лежачи гранатометник повинен розташовуватися по відношенню до гранатомета так, щоб уникнути ураження реактивним струменем порохових газів, направленим у задній сектор.

5. При стрільбі зі всіх положень слід ужити заходів для захисту органів слуху.

6. Необхідно берегти гранати, особливо пороховий заряд, від вологи. Під час стрільби в дощ, сніг, на вологій і піщаній місцевості гранати, що підготовлені до стрільби, розкладаються на сумці.

7. У всіх випадках ведення вогню забороняється:

1) допускати до стрільби осіб, які не засвоїли теоретичного розділу прийомів стрільби, порядку виконання вправи та правил поводження з гранатометом і пострілами;

2) упирати казенну частину гранатомета в будь-які предмети або в грунт, відстань між казенним зрізом і стінкою окопу або іншого укриття повинна бути не менше 2 метрів;

3) вести вогонь з гранатомета, ствол якого засмічений брудом, снігом, піском;

4) торкатись гранат, які після стрільби не розірвалися, такі гранати підлягають знищенню на місці їх падіння.

8. При стрільбі реактивною протитанковою гранатою забороняється:

1) допускати до гранат осіб, що не вивчили пристрої і вимоги заходів безпеки;

2) без потреби переключати пусковий пристрій з похідного положення в бойове;

3) переводити пусковий пристрій з бойового положення в похідне;

4) проводити розбирання або будь-які ремонтні роботи, а також витягувати гранату з пускового пристрою;

5) розводити і зводити труби до стрільби (при стрільбі з одноразових гранатометів).

9. При поводженні з реактивною протитанковою гранатою необхідно:

1) зберігати гранати відповідно до правил збереження боєприпасів;

2) транспортувати гранати тільки в закупорці і не допускати їх падіння;

3) не завдавати ударів і механічних пошкоджень;

4) у разі невикористання гранати (з розведеними трубами) реактивні протитанкові гранати розряджати пострілом у бік цілей (мішеней);

5) розводити труби пускового пристрою безпосередньо перед стрільбою;

6) не занурювати у воду.

1. У всіх випадках, коли стрільба з гранатомета не виконується, гранатомет повинен стояти на запобіжнику (перемикач у положенні ДПРФ).

2. Необхідно оберігати ствол гранатомета від попадання в нього води, піску, бруду та інших сторонніх предметів.

3. Забороняється проводити із зарядженим гранатометом дії, не пов'язані із виконанням пострілу.

4. У разі виникнення затримки, не змінюючи напрямок ствола гранатомета, слід доповісти керівнику стрільб. Розряджання проводиться виключно фахівцями вибухотехнічного підрозділу або працівниками, які мають відповідні навики поводження з гранатометом.

5. Розряджати гранатомет необхідно тільки після постановки його на запобіжник. При цьому ствол гранатомета повинен бути спрямований у бік цілей (мішеней).

6. У всіх випадках ведення вогню забороняється:

1) стрільба з гранатомета, якщо на автомат не встановлено направляючий стрижень поворотної пружини з клямкою і потиличник з ременем, які знаходяться в комплекті гранатомета;

2) стрільба з гранатомета при кутах піднесення більше 80 град.;

3) стрільба з гранатомета при складеному прикладі автоматів АКМС і АКС-74;

4) стрільба з гранатомета з приєднаним до автомата багнетом.

7. При стрільбі з підствольного гранатомета необхідно пам'ятати, що детонатор гранати зводиться на відстані від 10 до 40 м від дульного зрізу ствола гранатомета, тому на цій відстані не повинно бути перешкод, при зустрічі з якими може спрацювати детонатор.

8. Під час поводження з пострілами забороняється:

1) піддавати гранати механічним впливам;

2) здійснювати будь-яке розбирання пострілів та їх елементів;

3) використовувати для стрільби гранати, які мають зелений наліт або вм'ятини на капсулі, тріщини або вм'ятини на детонаторі, корпусі, дні гранати, а також мають проколи кільця з фольги, встановленого всередині втулки метального заряду;

4) використовувати для стрільби гранати, пошкоджені після падіння. Такі постріли повинні знищуватися, з дотриманням відповідних запобіжних заходів;

5) торкатися гранат, які не розірвалися після стрільби. Вони підлягають знищенню на місці їх падіння з дотриманням відповідних запобіжних заходів.

9. Під час поводження з пострілами дотримуються таких заходів безпеки:

1) не допускаються падіння гранат, порохових зарядів та гранат з пороховими зарядами;

2) перевозяться гранати та порохові заряди тільки у призначеному упакуванні;

3) переносяться гранати і порохові заряди в призначених для цього сумках;

4) зберігаються гранати і порохові заряди влітку в тіні для запобігання дії сонячних променів;

5) гранати і порохові заряди бережуться від вологи;

6) відкривається пенал і виймається пороховий заряд тільки перед стрільбою;

7) запобіжний ковпачок знімається тільки перед заряджанням гранатомета;

8) запобіжники, запобіжні ковпачки і чеки зберігаються до закінчення стрільби;

9) під час стрільби в дощ або сніг запобіжний ковпачок не знімається.

10. У разі порушення працівниками зазначених вимог ведення вогню негайно припиняється. Співробітник, який допустив порушення заходів безпеки, знімається з вогневого рубежу.

1. При виконанні вправи з бойовою ручною гранатою в пішому порядку або з бойової машини дотримуються таких заходів безпеки:

1) не допускаються до кидання бойових гранат особи, які не засвоїли матеріальної частини гранати, заходів безпеки при поводженні з гранатами та порядку і правил їх кидання;

2) працівники міліції повинні бути в шоломах для захисту;

3) гранати та запали видаються лише перед виконанням вправи;

4) забороняється розбирати бойові гранати та усувати в них несправності, переносити їх без сумок;

5) оберігають гранати та запали від сильних поштовхів, ударів, вогню, бруду та вологості;

6) переносить бойові гранати та запали особовий склад в гранатних сумках, при цьому запал повинен бути загорнений у папір або ганчірку;

7) заряджати гранати (вставляти запал) дозволяється після їх огляду та перед її киданням і лише за командою керівника стрільб;

8) кидання оборонних осколкових гранат та протитанкових гранат проводиться з-за укриття;

9) у разі коли гранату не кинули і запобіжну чеку не виймали, розряджання проводиться тільки під наглядом керівника стрільб та фахівця вибухотехнічного підрозділу;

10) район кидання ручних гранат оточується у радіусі не менше 300 м;

11) гранати, які не розірвалися, знищуються підривом на місці. Облік таких гранат веде керівник стрільб;

12) особовий склад, який не задіяний до кидання гранат, повинен перебувати в укритті або на відстані не ближче 350 м;

13) забороняється виходити із укриття раніше 10 с після вибуху;

14) під час кидання декількох гранат, наступну слід кидати не раніше ніж через 5с після вибуху попередньої.

Заряджати бойову гранату дозволяється безпосередньо перед її використанням та за командою керівника стрільб.

2. Під час поводження з бойовими гранатами забороняється:

1) розбирати гранати та усувати несправності;

2) переносити гранати без сумок, за кільце запобіжної чеки;

3) торкатися гранат, що не розірвалися;

4) заряджати та розряджати гранати без команди та без нагляду керівника стрільб.

3. Для вивчення будови гранат, прийомів і правил їх кидання використовують навчальні, навчально-імітаційні гранати і плакати.

1. Загальна характеристика оперативної обстановки в області, місті, районі.

2. Відомості про службу, орган (підрозділ) внутрішніх справ, особливості несення служби працівниками щодо забезпечення громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

3. Правила внутрішнього розпорядку дня органу (підрозділу) внутрішніх справ.

4. Основні положення Закону України "Про міліцію", інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність органів внутрішніх справ щодо застосування працівниками міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї, а також дотримання правил поводження з вогнепальною зброєю.

4.1. Правові підстави застосування працівниками міліції заходів фізичного впливу, спеціальних засобів і вогнепальної зброї.

4.2. Гарантії особистої безпеки озброєного працівника міліції.

4.3. Заходи безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю:

4.3.1. Під час отримання та здачі зброї і боєприпасів до чергової частини, комендатури навчального закладу МВС України.

4.3.2. Під час несення служби.

4.3.3. Під час проведення навчально-тренувальних і спортивних стрільб.

5. Кількість фактів незаконного застосування та використання зброї, порушення вимог заходів безпеки при поводженні з нею по Україні і відповідному управлінні в області, місті Києві та Севастополі за минулий та поточний рік:

навести конкретні приклади;

обставини і причини таких випадків;

наслідки таких дій (кількість загиблих і поранених від цього працівників органів внутрішніх справ та інших осіб).

6. Порядок службових розслідувань фактів незаконного застосування або використання вогнепальної зброї.

7. Відповідальність за порушення заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю та незаконне її застосування або використання.

8. Кількість випадків отримання працівниками органів внутрішніх справ області, міськрайвідділу (підрозділу) тілесних ушкоджень під час несення служби. Основні обставини та причини.

9. Подання невідкладної допомоги громадянам, які знаходяться у загрозливому для життя і здоров'я стані.