Інструкція щодо заповнення форми № 3-перепис “Переписний лист домогосподарства, члени якого мають земельну ділянку для колективного / індивідуального садівництва / городництва” та форми № 4-перепис “Переписний лист об’єднань громадян - колективних садівничих та городницьких товариств”

1.1. Місцезнаходження земельної ділянки

При заповненні даних щодо місцезнаходження земельної ділянки необхідно вказати детальну її адресу: регіон (область, Автономна Республіка Крим), район, міська чи селищна рада, населений пункт, вулиця та номер будинку або земельної ділянки.

1.2. Цільове призначення земельної ділянки

Підставою для проставлення мітки щодо цільового призначення земельної ділянки є відомості з установчих документів товариства.

Крім того, обліковець має вказати назву об’єднання громадян і проставити статистичний код колективного товариства із таблиці 2 (графа 2) Записної книжки обліковця .

1.3. Площа земельної ділянки

При заповнення даних щодо площі земельної ділянки необхідно скористатися таблицею 1 "Переведення площ у різні одиниці вимірювання" для переведення квадратних метрів у сотки та гектарів у сотки.

1.4. Підстави користування земельною ділянкою

Підставою для користування земельною ділянкою є документи, які засвідчують або встановлюють право й умови на землю.

Як підстави користування землею зазначають:

користування на праві власності (мітка 01): ведення діяльності на земельних ділянках, на які згідно з чинним законодавством набуте право володіння;

користування на умовах оренди (мітка 02): діяльність на землі, яку взяв об'єкт перепису в оренду та за яку він сплачує фіксовану орендну плату, узгоджену між сторонами раніше (готівкою, в натурі чи будь-яким іншим чином), та на користування якою між сторонами укладено договір оренди;

користування на інших підставах (мітка 03): діяльність на земельних ділянках, на які власник має право завдяки своїй посаді (охоронець садівничого товариства, який не є членом товариства) або які виділені, наприклад, як спільна територія для випасання худоби, розподілені між особами згідно з певним розміром площі, а також несанкціоноване (без документального оформлення) користування землею.

1.5. Мета використання земельної ділянки

Залежно від того, з якою метою використовується земельна ділянка, проставляється одна з наведених міток (01-06).

Якщо земельна ділянка використовується переважно для сільськогосподарського виробництва або тільки для сільськогосподарського виробництва, то необхідно вказати призначення сільськогосподарського виробництва (вказати одну з міток): лише для особистого споживання (07); переважно для особистого споживання (08); переважно для продажу (09).

1.6. Утримання на земельній ділянці сільськогосподарських тварин

Якщо громадянин, який користується земельною ділянкою, утримує сільськогосподарських тварин, то необхідно проставити мітку "Так" (1), а якщо не утримує - проставляється мітка "Ні" (2).

2.1. Площа землі станом на 1 липня 2012 року

Інформацію щодо використання землі домогосподарством і площ посіву під окремими сільськогосподарськими культурами визначають за відповідями члена товариства або іншого дорослого члена домогосподарства, який може точно відповісти на запитання. Якщо респондент не може надати відповідь щодо площ посіву під окремими культурами, то обліковцю разом з респондентом за можливості та його попередньою згодою слід провести обмір площ посівів під окремими культурами.

Усі показники посівних площ проставляють у сотках з точністю, визначеною переписним листом. Для переведення гектарів, квадратних метрів у сотки необхідно пам’ятати, що 1 сотка дорівнює 0,01 га, а 1 кв. м дорівнює 0,01 сотки. Наприклад, якщо респондент зазначає, що під картоплею в домогосподарстві зайнято 0,23 га, то в сотках це буде 23 сотки, а якщо 23 м2, то - 0, 23 сотки.

Для правильного визначення площ під культурами слід користуватися таблицею 1 переводу площ у необхідні одиниці вимірювання.

При заповненні інформації щодо розмірів окремих видів площ слід мати на увазі, що позиції, виділені кольором, є балансовими (рядки 001-004, 025, 051, 070, 073, 081, 095, 096, 114 і 119) і їх заповнює безпосередньо обліковець шляхом підсумовування рядків.

Дані рядка 001 дорівнюють сумі рядків 002, 114, 119 і характеризують загальну площу землі, що знаходиться у власності та фактичному користуванні членів товариства та осіб, які орендують земельні ділянки товариства або користуються ними на інших умовах. Вона включає ріллю/орні землі, багаторічні насадження та інші землі (без урахування площ під грибами).

Як площу ріллі/орних земель (рядок 002) обліковують посівну площу сільськогосподарських культур під урожай звітного року (2012 р.), площі під квітково-декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом, землі під паром, теплицями та парниками. Дані рядка 002 обліковець отримує шляхом сумування площ, зазначених у рядках 003, 087, 093, 094 і 095, та за мінусом площ у міжряддях садів (рядок 123).

Сума рядків 004, 025, 050, 051, 070, 073 і 081 характеризує загальну площу сільськогосподарських культур, зайняту посівами під урожай поточного року (рядок 003).

При отриманні відповідей щодо розмірів посівних площ необхідно враховувати таке:

1) фактичні розміри посіву наводять за їх первинним призначенням, тобто без урахування подальшого використання. Повторний рахунок посівних площ не допускається;

2) при наявності на земельній ділянці змішаних посівів площу необхідно врахувати за основною культурою, яка переважає в посіві (наприклад, серед площі під картоплею висаджено буряки, кріп - необхідно враховувати всю площу під картоплею);

3) посіви у міжряддях саду включають у посівну площу відповідної культури;

4) у загальну посівну площу не включають:

площі повторних, проміжних, підпокривних посівів;

площі самосіву (падалиця): площі, на яких посів у поточному році не був здійснений, а наявність сходів зумовлена проростанням культур, які не були зібрані у попередніх роках;

посіви у міжряддях просапних культур (крім посівів у міжряддях садів);

посіви, які призначені на зелене добриво (сидеральні посіви);

5) у площі насінників сільськогосподарських культур ураховують площу, на якій навесні були посаджені маточні корені для одержання у звітному році насіння відповідної культури; у площі маточників - площу, на якій весною було проведено посів культур насінням для одержання у звітному році маточних коренів.

При заповненні показників щодо площ посіву за видами сільськогосподарських культур у відповідних полях переписного листа за вказаними назвами записують дані щодо тих культур, під які здійснені посіви у поточному році. Якщо посіяні культури не передбачені переписним листом, їх необхідно вписати сумарно, як інші культури, за відповідною групою.

При заповненні даних щодо розмірів посівних площ за групами та видами сільськогосподарських культур слід дотримуватися таких правил.

У рядку 004 обліковцю необхідно підраховувати площі зернових і зернобобових культур, продукцію з яких використовують для отримання зерна злакових, бобових культур і зернової кукурудзи (у повній стиглості). Дані рядка 004 дорівнюють сумі рядків 005, 007 та з 009 до 021.

Не включають у площу посіву зернових і зернобобових культур посіви кукурудзи для консервування або використання її у свіжому вигляді на стадії молочної, молочно-воскової стиглості; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку) для збирання стручків у зеленому вигляді та на насіннєві потреби (обліковують у площі овочів); посіви зернових і зернобобових культур на зелений корм, сіно, силос, сінаж і випасання, посіви вики та викових сумішей на сіно (обліковують у кормових культурах).

Площі під озимими культурами (зерновими: пшеницею, тритікале, ячменем і житом, а також ріпаком озимим) наводять за винятком площ під загиблими озимими посівами, тобто проставляють площі озимих, що збереглися до кінця сівби ярих культур. Посіяні з осені попереднього року площі інших культур, крім перелічених (наприклад, гірчиці, соняшнику, овочів тощо), ураховують у складі ярих посівів поточного року.

Якщо загиблі в осінньо-зимовий період посіви озимих культур (уключаючи загиблі озимі весною, під якими збереглися підсіяні трави) були пересіяні ярими культурами, то в переписному листі у відповідних рядках відображають площі тих ярих культур, якими було здійснено пересів (у розмірі фактичного пересіву).

Також у складі ярих культур відображають площі озимих культур, які використані на зелений корм або силос, і пересіяні ярими до закінчення весняної сівби у звітному році. Посіви озимих культур, які використані на зелений корм, силос або випас, уважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Непересіяні площі зернових і зернобобових культур, які загинули у літній період від засухи, вимокання (навіть при використанні їх на випас, сіно, зелений корм і силос), не переводять у групу кормових культур, а обліковують у складі зернових культур.

У рядках 011 і 012 посіви тритікале (гібрид пшениці та жита) озимого та ярого наводять окремо від площ пшениці.

Посіви сорго на зерно, солома якого використана на віники, відображають у групі зернових культур у рядку 019. Разом із сорго у зерновій групі обліковують сориз - харчове зернове сорго, яке використовують для виготовлення крупи. Посіви сорго на віники, яке збирають у стадії молочно-воскової стиглості, ураховують у площі інших технічних культур.

У складі інших зернових культур (рядок 020) за сумою наводять площу, яка була зайнята зерносумішшю (пшениця, жито, ячмінь, тритікале), полбою, іншими зерновими культурами, не передбаченими переписним листом.

У складі зернобобових культур (рядок 021) ураховують посіви гороху, квасолі, сочевиці, кормових бобів, вики та викової суміші (з перевагою вики), люпину на зерно, середели, чини, машу, інших культур цієї групи. У рядках 022-024 із загальної площі зернобобових культур слід виділити площі посіву гороху, квасолі та люпину на зерно кормового (солодкого).

У рядку 025 відображають загальну площу технічних культур. Дані рядка 025 дорівнюють сумі рядків з 026 до 040, 048 і 049.

У рядку 026 відображають усю площу під посівами цукрових буряків, продукція з яких призначена як для здавання на переробні підприємства, так і використання на годівлю худоби, без урахування площі маточних цукрових буряків і висадків (показують у рядку 082).

У посівах соняшнику на зерно (рядок 027) ураховують разом посіви поточного року і площі посіву під зиму. Площі соняшнику на силос показують у кормових культурах.

У рядку 036 наводять загальну площу посіву льону-довгунцю незалежно від мети його подальшого господарського використання (насіння, волокно тощо).

У рядку 037 проставляють площі посіву конопель (південні та середньоросійські).

Для тютюну (рядок 038) і махорки (рядок 039) записують усю площу, зайняту під культурами, незалежно від її подальшого використання (продаж переробним підприємствам, використано для власного споживання тощо).

У рядках 040-047 указують площі під ефіроолійними культурами (як поточного, так і попередніх років). У складі ефіроолійних культур ураховують аніс, васильки, герань, коріандр, лаванду, м'яту, троянду, шавлію, фенхель, однорічні пагони лавра, розмарин.

До площі, зайнятої під лікарськими культурами (рядок 048), уключають як посіви поточного року, так і посіви минулих років (багаторічні лікарські рослини). Тут ураховують посівні площі культурних лікарських рослин (блекота, безсмертник, валеріана, мак (коробочки), м'ята, нагідки, обліпиха, собача кропива, ревінь, ромашка, череда, шипшина, насіння гарбузів тощо), продукцію від вирощування яких використовують для виготовлення лікарських засобів, незалежно від того, яка частина (листя, трава, насіння, квіти, плоди, стебла, коріння тощо) рослин є лікарською сировиною. Дикорослі лікарські рослини у цьому рядку не обліковують.

У рядку 049 відображають посівні площі інших технічних культур, у тому числі перили, канатника, лялеманції, чуфи, люфи, черсаку, фацелії та інших технічних культур, не урахованих у переписному листі. Редьку олійну враховують також у цьому рядку.

У рядку 050 необхідно вказати разом площу весняної та літньої посадки картоплі. Зібрані на площі висадки літньої картоплі ранні овочі (редиска, зелені культури) вважають проміжними посівами й у загальній посівній площі не обліковують.

Загальну площу овочевих культур відкритого ґрунту обліковець визначає у рядку 051 як суму рядків 052 і з 055 до 069.

Посівну площу овочів відображають незалежно від способу їхньої посадки (посіву), але без урахування посіву (посадки) овочів на насіннєві потреби, які необхідно врахувати у рядках 083-084. Якщо передбачається часткове використання однорічних овочевих культур на насіння, їх площі ураховують у відповідній овочевій культурі.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті (під плівкою) також обліковують у рядку 051.

У складі овочевих культур відкритого ґрунту враховують як площі під основними овочами (капуста всіх видів, огірки, помідори, морква столова, буряки столові, цибуля на ріпку, часник, зелений горошок), так і площі посіву під усіма іншими овочевими культурами (гарбузи столові, баклажани, перець солодкий і гіркий, цибуля зелена, зелені овочі (ревінь, щавель, кріп, петрушка тощо), інші коренеплоди овочеві (селера коренева, редька, редиска, ріпа, хрін, петрушка коренева, пастернак, топінамбур, батат, бруква); інші бобові овочі (горох і квасоля в стручках, недозрілі боби); інші овочеві культури (салат-латук, патисони, кукурудза цукрова тощо).

Площі, зайняті під окремими видами овочів, проставляють у рядках 052-068. У рядку 069 наводять площі, які були зайняті під іншими овочами, не переліченими у переписному листі.

У рядках 071 і 072 необхідно вказати площі, які зайняті під кавунами та динями. Загальну площу продовольчого баштану (рядок 070) визначає обліковець як суму рядків 071 і 072. Площі насінників баштанних культур (рядок 085) показують окремо від продовольчого баштану.

Площу посіву всіх кормових культур (073) обліковець отримує шляхом сумування рядків з 074 до 080.

До площі кормових коренеплодів (рядок 074) необхідно віднести посіви кормових буряків, моркви, капусти, брукви, турнепсу та інших, крім цукрових буряків на годівлю худоби (ураховують у технічних культурах).

Окремо від продовольчих культур, у рядку 075 наводять дані щодо площ кормових баштанних (кормовий гарбуз, кормовий кавун і кормові кабачки).

Площі, зайняті насінниками, висадками насінників і маточників кормових коренеплодів, проставляють у рядку 086.

У рядку 076 обліковують площі, з яких посіви кукурудзи (у молочно-восковій, восковій стиглості) були використані на силос, зелений корм і сінаж.

У рядку 077 показують посіви всіх однорічних трав, уключаючи ярі зернові та зернобобові культури (крім кукурудзи) на сіно, зелений корм, сінаж, для одержання гранул і брикетів та посіви озимих на зелений корм, для одержання гранул і брикетів. У площі однорічних трав ураховують також посіви таких культур (якщо їх використовують на зелений корм або насіння): перко - гібрид китайської капусти і ріпаку; тифон - гібрид китайської капусти і турнепсу; амарант - однорічна кормова культура; пелюшка - різновидність гороху польового; редька олійна - для одержання зеленої маси (для насінницьких потреб - у рядку 086). У площу однорічних трав не включають посіви на зерно вики та викових сумішей, люпину кормового (солодкого) та гіркого, середели та сорго, які ураховують у площі зернових і зернобобових культур, а також кукурудзи на зелений корм і силос, люпину на силос, кормових бобів на силос, люпину та інших посівів на зелене добриво.

У площі посіву багаторічних трав, окремо за бобовими (рядок 078) та злаковими (рядок 079), відображають разом посіви поточного та попередніх років, які використовують на сіно, зелений корм, випасання і силос тощо. До складу багаторічних бобових трав відносять люцерну, еспарцет, конюшину; до багаторічних злакових - кострицю лучну і червону, тимофіївку лучну, грястицю збірну, пирій сизий, стоколос безостий, тонконіг лучний і болотний, очеретянку звичайну тощо.

Площі посіву та висадки культур, урожай з яких повністю буде використано для одержання насіння та іншого посадкового матеріалу, наводять у рядках 082-086. У рядку 083 ураховують посіви цибулі та часнику на насіння; посіви овочевих сортів гороху (зеленого горошку); площі, засаджені маточними коренями рослин (моркви, буряків тощо), цибулинами, качанами тощо; посіви дворічних культур для одержання маточників і посіви однорічних овочів (огірків, помідорів, редису) тощо. Загальну площу насінників, висадків насінників та маточників (рядок 081) визначає обліковець як суму рядків 082, 083, 085, 086.

У рядках 087-092 проставляють площу відкритого ґрунту лише суцільних масивів (плантацій), яка зайнята під квітковими й декоративними культурами, їхньою розсадою та іншим посадковим матеріалом (без урахування ефіроолійних, лікарських рослин тощо). Окремі рослини, а також рослини, посіяні/посаджені на насадженнях інших культур, упродовж парканів у цьому показнику не ураховують.

У площі квітково-декоративних культур (рядок 087) відображають плантації, які зайняті під рослинами (дерева, кущі, багаторічні та однорічні трави) зеленими або з квітками (включаючи кімнатні декоративні рослини), придатними/використаними для складання букетів, озеленення житлових приміщень і громадських будівель, інших декоративних цілей, а також для реалізації.

Із загальної площі квітково-декоративних культур у рядку 088 виділяють площу, квіти і бутони з якої передбачалися/були використані на зріз, у тому числі за видами наведених у переписному листі основних квіткових культур (рядки 089-092).

У рядку 093 проставляють площу, зайняту під квітковою розсадою, іншим посадковим матеріалом квітів і декоративних культур (квітковими цибулинами, бульбами, кореневими бульбами, бульбоцибулинами, іншим садивним матеріалом), незалежно від мети їхнього подальшого господарського використання: для реалізації, використання у власному домогосподарстві, як маточники для отримання насіння тощо.

Квітково-декоративні рослини, квіти у горщиках, які вирощуються у закритому ґрунті, обліковують відповідно до вищенаведеної методології у рядках 107-113.

Посіви сільськогосподарських культур у міжряддях садів уключають до площі посіву відповідної культури, а також виділяють окремо в рядку 123.

У площу земель під паром (рядок 094) включають чисті пари, виорані восени минулого року під посів озимих культур у поточному році; кулісні чисті пари, на яких були посіяні високостеблові культури з метою затримання зимою снігу та боротьби з ерозією ґрунту; сидеральні пари, на яких було посіяно люпин та інші бобові культури на зелене добриво; ранні пари, тобто чисті пари, обробка яких почалася весною в рік парування. Не включають площу зайнятих парів (крім сидеральних); переорювання парів; чорних парів, піднятих восени минулого року, але фактично використаних під посів ярих культур у поточному році; площі, вперше виорані у поточному році на цілинних і перелогових землях.

У рядках 095-113 відображають фізичну площу закритого ґрунту (площа теплиць і парників усіх видів) для вирощування овочевих культур, розсади овочів, ягід, квітів, декоративних культур тощо. Тут ураховують площі опалювальних і неопалювальних стаціонарних теплиць, які накриті склом або плівкою, а також стаціонарних парників під склом або плівкою, утепленого ґрунту і посівів під плівкою. Площа споруд закритого ґрунту, яка використана під посів (посадку) для другого і наступних оборотів, у показник загальної фізичної площі не включається.

Посіви овочів на тимчасово закритому ґрунті обліковують у складі овочів відкритого ґрунту. Загальну площу закритого ґрунту (рядок 095) обліковець визначає як суму рядків 096, 105, 106, 107 і 113.

У рядку 114 обліковець визначає загальну площу багаторічних насаджень у домогосподарстві як суму рядків з 115 до 118, які включають площу сіножатей і пасовищ (культурних і природних), багаторічних культур (сади, ягідники, виноградники, тутівники, хмільники маточні насадження, розплідники тощо).

У рядку 115 наводять загальну площу сіножатей (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння) та культурних пасовищ (сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби). Площу природних пасовищ, ураховуючи гірські, зазначають у рядку 116.

У рядку 117 показують площу суцільних масивів (плантацій) багаторічних культур, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також площу розплідників, маточних насаджень цих культур без урахування площ під деревами (кущами), що ростуть окремо.

У рядку 118 наводять площу газонів.

Площу інших земель, які знаходяться у володінні та користуванні домогосподарства, обліковець визначає у рядку 119 як суму рядків 120 та 121. Цей показник включає площі сільськогосподарських земель (рядок 120), які не були використані протягом року, ураховуючи перелоги (орні землі, які раніше орали, а згодом більше року, починаючи з осені, не використовували для засіву сільськогосподарських культур і не готують під пар); решту земель (під будівлями, подвір'ями, дорогами, водоймищами, кар'єрами, скелями, неродючі ділянки тощо - рядок 121).

У рядку 122 зазначають площу поверхонь, на яких вирощують гриби, в будівлях, у підвалах, печерах і келіях, які використовують або будуть використовувати хоча б один раз протягом 12-місячного періоду. Якщо поверхню використовують більше ніж один раз, її площу все одно записують тільки один раз.

2.2. Основні характеристики багаторічних культур

Розділ заповнюють за наявності відповіді у рядку 117 запитання 2.1. У рядку 01 обліковцю необхідно підраховувати загальну кількість усіх багаторічних насаджень, які використовують для отримання врожаю плодово-ягідних, технічних культур (хміль), а також розплідників, маточних насаджень, саджанців цих культур, яка повинна дорівнювати сумі рядків 02, 06, 13, 17, 21, з 26 до 30.

При отриманні відповідей щодо площ і кількості багаторічних насаджень необхідно враховувати таке:

1) перепису підлягають культурні плодово-ягідні насадження на ділянках як повноцінні, так і ті, що потребують ремонту та відновлення. Сади, які призначені для викорчовування, але на момент перепису не викорчувані, зріджені насадження (незалежно від ступеня зрідження) також враховують при проведенні перепису;

2) якщо в домогосподарстві поряд з основними деревами росте поросль кісточкових дерев, то необхідно враховувати лише основні дерева;

3) при наявності у міжряддях садів ягідних кущових насаджень, їх ураховують у відповідній ягідній культурі, а також виділяють окремо (ряд. 31);

4) не включають до загальної кількості багаторічних насаджень та ягідних культур ті, які загинули, а також дикорослі плодово-ягідні насадження, навіть якщо вони ростуть поряд з культурними насадженнями.

Кількість плодових дерев і кущів проставляють зі слів члена товариства або іншого дорослого члена домогосподарства, яке використовує земельну ділянку. Якщо виникають труднощі при наданні відповіді на це запитання, слід порахувати плодові дерева та кущі.

У графі 1 проставляють дані щодо всіх плодових насаджень, ягідників, виноградників, інших видів багаторічних насаджень, які передбачені переписним листом, незалежно від їхнього віку, а в графі 2 виділяють насадження у плодоносному віці.

При визначенні плодоносного віку багаторічних культур необхідно знати, що:

дерева зерняткових, кісточкових, горіхоплідних видів уважають такими, що вступили у плодоносний вік, на третій-четвертий рік після появи перших плодів; кущі ягідників (аґрусу, смородини, малини, ожини) - на третій рік після посадки їх саджанцями; суниці та полуниці - на другий; виноград - на п’ятий рік;

насадження, які досягли плодоносного віку, враховують у плодоносному віці незалежно від того, чи був отриманий з них урожай.

При заповненні інформації щодо кількості дерев, кущів за окремими видами багаторічних культур слід зважати на такі особливості.

Загальні дані щодо зерняткових культур (рядок 02) заповнює обліковець як суму рядків з 03 до 05 на підставі даних щодо наявності на ділянці яблунь (рядок 03), груш (рядок 04) та інших зерняткових дерев (рядок 05).

У рядку 06 обліковець підсумовує інформацію щодо кількості кісточкових культур (сума рядків з 07 до 12) після визначення насаджень сливи (рядок 07), вишні (рядок 08), черешні (рядок 09), абрикоса (рядок 10), персика (рядок 11) та інших кісточкових дерев (рядок 12), уключаючи кизил.

За інформацією щодо насаджень волоського горіха (рядок 14), фундука/ліщини (рядок 15), інших горіхоплідних дерев (рядок 16), що ростуть у домогосподарстві, обліковець визначає кількість горіхоплідних насаджень (рядок 13).

У рядку 17 обліковець проставляє загальну кількість кущів ягідників (крім суниць і полуниць), як на спеціально відведених ділянках, так і в міжряддях саду, як суму рядків з 18 до 20. У складі ягідників ураховують смородину всяку (рядок 18), аґрус (рядок 19), інші ягідники (аронію - чорноплідну горобину, обліпиху тощо) - за сумою у рядку 20.

Інформацію щодо кількості кущів винограду (загальну й у плодоносному віці) відображають за визначеними групами сортів у рядках з 22 до 25, за сумою яких обліковець у рядку 21 визначає загальну кількість кущів цієї культури.

При віднесенні сортів винограду до визначених груп необхідно керуватися Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні, витяг з якого наведено нижче:

У рядку 26 вказують кількість дерев шовковиці.

У рядку 27 ураховують кількість кущів хмелю незалежно від строку його посадки (навесні чи восени). Плодоносним уважають хміль з моменту його плодоносіння.

У рядку 28 вказують кількість багаторічних культур, які не передбачені вище в переліку.

У рядку 29 необхідно проставити загальну кількість власноруч вирощених багаторічних живців, саджанців, підщеп і пагінців, батогів, сіянців плодових дерев, хмелю, а також маточників для отримання насіння; у рядку 30 - відповідно кількість ягідників (без вус суниці, полуниці, саджанців малини, ожини, інших напівкущових і трав’янистих ягідників).

Під малиною, ожиною, суницею, полуницею, іншими напівкущовими і трав’янистими ягідниками, а також розплідниками та маточними насадженнями, ягідними саджанцями та вусами суниці і полуниці необхідно вказувати площу (графи 32-37). Площу визначають тільки фактично зайняту як відокремлену, так і в міжряддях плодових дерев (за шириною та довжиною грядок), яка встановлюється шляхом обміру (без обліку кількості кущів (вусів).

2.3. Застосування зрошення

Зрошення - це штучне зволоження ґрунту водою, за винятком дощу, за умови існування інфраструктури й устаткування для підведення води від джерела до сільськогосподарських культур. Такою інфраструктурою є зрошувальні канали, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу. Крім того, до зрошування відноситься і ручний полив рослин з використанням шлангів, відер, лійок або інших пристосувань. Неконтрольоване затоплення земель (вихід з берегів річок або інших водотоків) зрошуванням не вважають.

Якщо на ділянці при вирощуванні сільськогосподарських культур за останні 12 місяців зрошення не застосовувалося, то необхідно проставити мітку "Ні" і перейти до розділу 3. Якщо зрошення проводилося, слід проставити мітку "Так" і приступити до заповнення відповідей на запитання 2.4.

2.4. Площа, зрошена хоча б один раз протягом останніх 12 місяців

У рядку 01 слід указати загальну площу зрошених земель, яка фактично поливалася протягом останніх 12 місяців і була використана для виробництва сільськогосподарських культур. При цьому проставляють фізичну площу земель, а не їх сумарну площу під культурами, що поливалися. Тобто землі, які поливались декілька разів, під різними культурами при обчисленні площі зрошуваних земель обліковують тільки один раз.

У рядках 02-16 наводять зрошені площі за визначеними переписним листом видами сільськогосподарських культур.

2.5. Методи зрошення

При визначенні методів зрошення, які використовують на ділянці, слід пам’ятати, що:

поверхневе зрошення, затоплення (мітка 1) означає систему для часткового або повного покриття землі водою з метою зрошення із застосуванням борозен, примежових полос тощо та лиманне зрошення;

дощування (мітка 2) означає перекачування води під тиском по мережі трубопроводів з подальшою його подачею до культури шляхом розприскування. Така система головним чином імітує дощ у тому значенні, що вода подається шляхом кроплення зверху;

крапельне зрошення (мітка 3) означає систему, коли вода подається безпосередньо в прикореневу зону рослин, що вирощуються, і регулюється невеликими порціями за допомогою дозаторів-крапельниць.

У разі застосування на ділянці методів зрошення, не передбачених переписним листом (ручний полив рослин із використанням шлангів, відер, лійок або інших пристосувань), проставляють мітку 4.

При застосуванні декількох методів проставляють декілька міток.

2.6. Способи зрошення

Залежно від того, у який спосіб здійснюють зрошення, необхідно проставити мітку 1, якщо використовують обладнання для підводу води (зрошувальні канали й водотоки, насоси, розприскувачі або локалізовані системи поливу); мітку 2 - якщо зрошення здійснюють вручну (зрошення з відра, лійки тощо). Якщо використовуються обидва способи, то проставляють обидві мітки.

2.7. Джерела води для зрошення

Під джерелом води слід уважати початкове джерело води (наприклад, якщо використовують мережу каналів для підведення води від ставка до земельної ділянки, то джерелом води буде не канал, а ставок).

При відповіді на це запитання необхідно вказати джерела води: ґрунтові води та поверхневі води (ставки тощо) в межах земельної ділянки (відповідно мітки 1 і 2), поверхневі води за межами земельної ділянки (з озер, річок або каналів) - мітка 3, інші джерела - мітка 4. Якщо для зрошення земельної ділянки використовують воду з декількох джерел, то проставляється декількох міток.

Цей розділ заповнюють лише за наявності відповіді "Так" на запитання 1.6 розділу 1.

3.1. Чисельність сільськогосподарських тварин станом на 1 липня 2012 року, голів

У цьому розділі необхідно вказати, скільки та яких сільськогосподарських тварин станом на 1 липня 2012 року мало домогосподарство, члени якого користуються земельною ділянкою товариства.

При отриманні відповідей на це запитання слід мати на увазі, що:

1. У чисельність поголів’я худоби, птиці, кролів, хутрових звірів, бджолиних сімей, інших видів худоби ураховують як власне поголів’я сільськогосподарських тварин, так і орендоване.

2. Якщо худобою володіють спільно декілька користувачів земельних ділянок, то таку худобу записують за домогосподарством, у якому тварин утримують станом на 1 липня 2012 року.

3. Не враховують у наявне поголів'я сільськогосподарських тварин (уключаючи худобу, яка отримана на майнові паї), які:

здані в оренду (як за оформленими договорами, так і в разі їх відсутності);

є власністю юридичної особи, а домогосподарство відгодовує за договором. У цьому разі слід з'ясувати, яке саме сільськогосподарське підприємство передало худобу на вирощування (відгодівлю) та вказати його назву й адресу в графі 6 таблиці 3 Записної книжки обліковця .

Чисельність сільськогосподарських тварин обліковують станом на 00.00 годин 1 липня 2012 року. Усі зміни, що відбулися в чисельності та складі тварин після цього моменту, не враховують. Тобто всі тварини, які були продані, забиті або пали після 00.00 годин 1 липня 2012 року, мають бути переписані разом з наявним поголів’ям, а приплід, інші надходження худоби та птиці у домогосподарство після 00.00 годин 1 липня 2012 року не враховують.

В усіх рядках поголів’я худоби та птиці показують незалежно від того, де вона знаходилася на момент перепису: у тваринницьких приміщеннях, на відгінних пасовищах, використовувалася на роботах тощо.

Чисельність худоби, кролів та хутрових звірів записують у фізичних головах (бджолосім’ї - у штуках) цілими числами. Якщо надана інформація викликає сумніви, то обліковцю разом з респондентом, попередньо отримавши його згоду, слід перерахувати худобу в натурі на подвір’ї, у хліву тощо.

Під час опитування необхідно стосовно кожної тварини окремо встановити вік (рік чи місяць народження) та стать.

Рядки 01, 15, 23, 34, 38, 45, 48 і 67, які характеризують загальне поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин, визначають як суму згідно з наведеними на переписному листі підказами.

У поголів’я великої рогатої худоби (рядок 01) уключають корів, бугаїв, буйволів, яків та іншу живу велику рогату худобу всіх статево-вікових груп незалежно від мети їхнього використання (розведення, відгодівля, виведення порід, забій тощо). Дані рядка 01 дорівнюють сумі даних рядків 02, 03, 05, 07, з 09 до 13.

У рядках 02-10 наводять статево-віковий склад великої рогатої худоби.

Рядок 02 "бугаї-плідники" заповнюють у тому випадку, коли є бугаї старші 2 років, яких використовують для відтворення поголів’я молочного та/або м’ясного стада.

У рядку 03 "корови" проставляють поголів’я корів молочного та м’ясного напряму продуктивності, включаючи сухостійних (доїння не виконувалося в період до розплоду два місяці) та ялових (від яких не отримано приплід протягом року до моменту перепису) корів, корів-годувальниць (виділені для групового підсосного вирощування телят при одночасному припиненні доїння). Не включають у рядок 03 корів, які переведені на відгодівлю та нагул (ураховують тільки у загальному поголів’ї великої рогатої худоби та в рядку 13 - велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп), та запліднених (осіменених), але ще не розтелених телиць незалежно від їхнього віку.

Із загального поголів’я корів у рядку 04 виділяють корів молочного напряму продуктивності, тобто тварин, основним видом продукції яких є молоко.

У рядках 05 "телиці від 1 року до 2 років" і 07 ""телиці від 2 років і старші" наводять загальне поголів'я телиць зазначеного віку, як запліднених (осіменених), так і незапліднених (неосіменених). У рядках 06 і 08 із загального поголів’я телиць відповідного віку виділяють чисельність усіх фактично спарованих і штучно осіменених телиць, тільність яких установлена.

У рядку 10 "воли робочі" наводять лише кількість дорослої худоби старше 2 років, уключаючи тварин, яких тимчасово не використовують на роботах через хворобу чи з інших причин. Воликів, бичків молодших 2 років, хоч їх уже і навчають, до цієї групи не включають (їх обліковують у рядку 13 "велика рогата худоба інших видів і статево-вікових груп").

Чисельність буйволів і яків усіх статево-вікових груп проставляють у рядках 11 і 12 відповідно.

У разі утримання великої рогатої худоби, яка належить до видів та статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, її загальне поголів’я зазначають у рядку 13.

Наявність поголів’я великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності (рядок 14) заповнюють у тому випадку, коли утримують худобу м’ясних порід, у тому числі маточне поголів’я яких використовують для відтворення та вирощування телят підсосним методом до 8-місячного віку при повному припиненні доїння.

У рядках 16-20 чисельність поголів’я свиней розшифровують за статево-віковими групами, у рядках 21 і 22 - за окремими ваговими групами.

У рядку 15 обліковець підраховує загальну чисельність свиней незалежно від їхнього віку, статі, мети вирощування чи використання. Дані рядка 15 дорівнюють сумі даних рядків з 16 до 20.

У рядку 16 проставляють чисельність кнурів-плідників старше 2 років, яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 17 показують наявність свиноматок від 9 місяців і старше, тобто свиноматок, що опоросилися один або декілька разів. Свиноматок, що були вибракувані та поставлені на відгодівлю, у цьому рядку не ураховують.

У рядку 18 ураховують ремонтних свинок від 4-х місяців і старше до моменту їх парування або штучного запліднення. Після парування ремонтні свинки повинні бути враховані у рядку 20.

У разі утримання в домогосподарстві свиней статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, наприклад, свинок і кнурів від народження до 4-місячного віку, ремонтних кнурів від 4-х місяців і старших тощо, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 20.

У рядках 24-28 чисельність поголів’я овець відображають за статево-віковими групами, у рядках 29-33 - за породними групами.

У рядку 23 показують загальне поголів’я овець незалежно від їхнього віку та статі, мети вирощування. Дані рядка 23 дорівнюють сумі рядків з 24 до 28.

У рядку 24 проставляють дані щодо кількості баранів-плідників, які старше 2-х років і яких використовують для відтворення поголів’я. Баранчиків до 1 року відображають окремо в рядку 27. До них також відносять валушків (кастрованих баранчиків) до 1 року.

У рядку 25 записують чисельність маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також ярок старше 1 року (ярка - вівця, яка жодного разу не дала приплід, хоча й була злучена або штучно запліднена). Ярочок до 1 року відображають окремо в рядку 26.

У разі утримання овець статево-вікових груп, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 28.

Для розподілу загального поголів’я овець за породними групами (рядки 29-33) необхідно скористатися таблицею 3:

При утриманні овець, породу яких не визначено, їх поголів’я включають у загальне поголів’я тварин, при цьому дані рядка 23 будуть більші за суму рядків з 29 до 33.

У рядках 35-37 наводять дані щодо поголів’я кіз незалежно від мети вирощування. Дані рядка 34 заповнює обліковець як суму рядків з 35 до 37.

У рядку 35 записують чисельність козлів, які старше 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 36 проставляють поголів’я маток, які окотилися (дали приплід) один або декілька разів, а також кізочок цього віку (кози, які жодного разу не дали приплід, але були спаровані чи штучно запліднені).

Козликів і козликів-кастратів до 1 року, кізочок, які не були спаровані чи штучно запліднені, кіз інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 37.

У рядках 39-42 відображають чисельність поголів’я коней за статево-віковими групами, у рядках 43-44 - за напрямом використання. Дані рядка 38 (сума рядків з 39 до 42), які відображають загальне поголів'я коней незалежно від їхнього віку, статі чи напряму використання, заповнює обліковець.

До жеребців-плідників (рядок 39) відносять жеребців, які старші 2 років і яких використовують для відтворення поголів’я.

У рядку 40 показують маточне стадо, до якого включають племінних кобил, які використовують на легких роботах, кобил табунного утримання та кобил робочих від 3 років і старше, які призначені для відтворення поголів’я.

У рядку 41 записують лошат до 1 року незалежно від їхньої статі.

Поголів’я кобилок до 3 років і жеребчиків цього ж віку, меринів (кастрованих жеребчиків) до 3 років, коней інших статево-вікових груп, не передбачених переписним листом, ураховують у рядку 42.

Із загального поголів'я коней у рядках 43 і 44 виділяють відповідно робочих коней і спортивних коней, яких використовують для скачок, верхової їзди тощо.

До робочих коней відносять усіх меринів, кобил і жеребців від 3 років і старше, яких використовують на сільськогосподарських роботах, будівництві, на лісозаготівлях, а також у роз’їздах тощо. Робочих коней, які тимчасово непрацездатні через хворобу чи з інших причин, також ураховують у цьому рядку. Натомість племінних жеребців і кобил, яких використовують на легких роботах, у цей показник не включають.

На підставі інформації щодо поголів’я кролематок (рядок 46), у складі яких ураховують усіх самок, що окролились, а також сукрільних самок, ураховуючи сукрільних самок, від яких буде вперше одержано окріл, і кролів усіх інших статево-вікових груп (рядок 47), обліковець проставляє дані щодо загальної наявності у домогосподарстві кролів (рядок 45) незалежно від віку та статі.

У рядках з 48 до 66 відображають наявну птицю за видами та віком, визначеними переписним листом.

Підсумуванням рядків 49, 55, 57, 59 та з 61 до 66 обліковець у рядку 48 визначає загальну чисельність птиці всіх видів, усякого віку та статі (як самців, так і самок, молодняку).

У рядку 49 записують загальне поголів’я курей та півнів, із яких виділяють птицю яєчного (рядок 51) і м’ясного та м’ясо-яєчного (рядок 53) напряму продуктивності.

До курей-несучок (рядок 52) відносять усіх дорослих курей, незалежно від того, одержують від них яйця в цей час чи ні.

Із молодняку м'ясних курей у рядку 54 виділяють поголів'я курчат-бройлерів (молодняк у віці до 42 днів).

У рядках 55, 57, 59, 61-65 наводять загальне поголів’я птиці зазначеного виду (самців, самок, молодняку), а саме: гусей, качок та індокачок, індиків, цесарок, перепілок, фазанів, куріпок та страусів. При наявності видів птиці, які не передбачені переписним листом, їх загальну чисельність проставляють у рядку 66.

У рядках 56, 58 і 60 із загального поголів’я відповідного виду слід виділити дорослу птицю. Переведення молодняку в доросле стадо встановлено для курей та півнів у віці старше 5 місяців (понад 150 днів), гусей та індиків - старше 8 місяців (понад 240 днів), качок - старше 6 місяців (понад 180 днів). Поголів'я птиці, яке не досягло вищезазначеного віку, вважається молодняком.

Якщо користувачі земельної ділянки займаються розведенням кліткових хутрових звірів (лисиць, песців голубих, норок, нутрій, соболів чорних тощо), то їх загальну кількість незалежно від віку, статі та мети вирощування (на плем'я, хутро тощо) обліковець визначає у рядку 67 (сума рядків з 68 до 75). Тут ураховують як тварин, які отримані у своєму господарстві, так і куплені на стороні для укомплектування стада.

Загальну кількість лисиць, песців, норок, нутрій, фредок, ондатр, шиншил (самки, самці, молодняк) проставляють у рядках 68-74. У разі утримання в домогосподарстві хутрових звірів, які не передбачені переписним листом, їхнє загальне поголів’я показують у рядку 75.

Якщо підприємство займається розведенням бджіл, то в рядку 76 зазначають наявну кількість бджолосімей, які розташовані в окремих вуликах.

Загальну чисельність віслюків, мулів (помісь осла з кобилою), лошаків (помісь жеребця з ослицею) та верблюдів проставляють у рядках 77-80. Якщо утримуються інші види сільськогосподарських тварин, які не передбачені переписним листом, слід у вільних рядках вписати назву тварини, яка відсутня, та проставити кількість наявних голів.

3.2. Розведення інших тварин

При відповіді на це запитання слід зазначити, чи займається домогосподарство розведенням видів сільськогосподарських тварин, не передбачених у запитанні 3.1, а саме: шовковичного шовкопряда, черв'яка червоного каліфорнійського та інших вермикультур, жаб, равликів їстівних тощо. При цьому слід мати на увазі, що можливе проставлення однієї або декількох міток.

3.3. Виробництво молочка маточного бджолиного, сперми

сільськогосподарських тварин, біогумусу

При відповіді на це запитання необхідно вказати, чи займається домогосподарство виробництвом молочка маточного бджолиного (мітка 1), сперми сільськогосподарських тварин (мітка 2), біогумусу (мітка 3). При цьому слід мати на увазі, що можливе проставлення декількох міток.

4.1. Способи обробки землі

На запитання щодо способів обробки землі респондент може дати декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою згідно з порядком заповнення переписного листа.

4.2. Використання у сільськогосподарському виробництві та догляді за земельною ділянкою

На це запитання респондент може дати декілька відповідей, кожну з яких позначають відповідною міткою.

У відповіді на це запитання наводять інформацію щодо застосування мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин (за видами), матеріалів для покращення властивостей ґрунтів, районованих сортів сільськогосподарських рослин, рекомендованих сівозмін, типу плідників для запліднення тварин, інших ветеринарних послуг тощо.

При опитуванні респондентів необхідно також з’ясувати, чи вносились мінеральні й органічні добрива під культури закритого ґрунту та врахувати це при проставленні міток.

Використання добрив, засобів захисту рослин, матеріалів для покращення властивостей ґрунтів, унесених під урожай поточного року, зазначають незалежно від часу їх унесення: під пари і зяб у минулому році, а також перед сівбою, під час сівби та у вигляді підживлення у поточному році та восени минулого року.

До засобів захисту рослин відносять препарати, які вміщують одну або декілька діючих речовин і використовуються з метою захисту рослин або продукції рослинництва від шкідливих організмів та знищення небажаних рослин або окремих частин рослин.

Якщо з метою покращення властивостей ґрунтів використовують у районах кислих ґрунтів вапнякове борошно та інші вапнякові матеріали; у районах засолених (солонцевих і солончакових) ґрунтів - гіпс, інші гіпсовмісні породи, то необхідно проставити відповідні мітки.

4.3. Застосування методів органічного землеробства

Під методами органічного землеробства слід розуміти способи та прийоми господарювання без використання хімічно-синтезованих добрив, засобів захисту рослин, гормонів та регуляторів росту, а також продуктів генної інженерії. До таких методів відносять способи і прийоми господарювання, які забезпечують підтримку та підвищення довгострокової родючості ґрунтів, підвищення біологічної циркуляції в межах господарства, особливо циркуляції поживних речовин, азоту (шляхом вирощування азотофіксуючих рослин), а також біологічний захист рослин, заснований на профілактиці, а не лікуванні.

4.4. Використання генно-модифікованих культур і організмів

До генно-модифікованих культур і організмів відносять сільськогосподарські культури та тварин, які мають вищу за природну стійкість до хвороб і шкідників, кращі ростові якості та вищу продуктивність.

Залежно від того, чи використовуються генно-модифіковані культури та організми для ведення сільського господарства, необхідно проставити відповідну мітку.

4.5. Отримання, надання послуг для ведення сільськогосподарської діяльності

При відповіді на це запитання у рядках 01-18 необхідно зазначити, які послуги отримували користувачі земельної ділянки для ведення сільськогосподарської діяльності від юридичних та фізичних осіб (графа 1), а в графі 2 указати ті послуги, які вони надавали іншим фізичним особам-користувачам земельних ділянок і юридичним особам.

5.1. Наявність споруд на земельній ділянці

Необхідно враховувати капітальні, тимчасові та пристосовані (як діючі, так і недіючі внаслідок несправності, ремонту та реконструкції) споруди і приміщення, призначені для зберігання сільськогосподарської продукції та утримання худоби і птиці, техніки та реманенту.

Обліковуються:

власні господарські приміщення;

орендовані господарські приміщення, які передані користувачам земельної ділянки в оренду на підставі договору (усної домовленості), відповідно до якого орендодавець передає за плату орендареві в користування господарське приміщення для господарського використання на обумовлений строк.

У графах 1-3 необхідно вказати площі споруд (у квадратних метрах), які використовуються для зберігання врожаю, кормів, утримання худоби, птиці, техніки, зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, органічних добрив, споруд для комплексного використання, теплиць і парників. У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих споруд, що їх використовують декілька господарств.

Приміщення, які непридатні для зберігання і такі, що не підлягають ремонту та відновленню, не враховують.

У рядку 01 "Споруди для зберігання врожаю" необхідно вказати спеціалізовані або пристосовані нежилі господарські приміщення для зберігання врожаю (сараї, зерносховища, комори, льохи тощо). Якщо урожай зберігають у житловому приміщенні (наприклад, на горищі), то таке приміщення не слід уважати господарським.

До приміщень для утримання худоби та птиці (рядки 02 та 03) відносять господарські будівлі, які підведені під дах, розраховані на тривалий строк використання, придатні для утримання в них сільськогосподарської худоби та птиці. Навіси, підсобні приміщення (для зберігання тари, інвентарю) до приміщень для утримання сільськогосподарських тварин не відносять.

У рядку 04 "Споруди для утримання техніки і реманенту" необхідно вказати нежилі спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання техніки та реманенту (гаражі, комори для зберігання реманенту, спеціальні сховища для зберігання пального).

У рядку 05 "Споруди для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин" указують приміщення, які спеціально призначені для зберігання мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

У рядку 06 "Споруди для зберігання органічних добрив" указують спеціалізовані приміщення, пристосовані для зберігання органічних добрив, - резервуари, ємності, ями, загороді тощо.

У рядку 07 "Споруди для комплексного використання у вищезазначених цілях" показують нежитлові приміщення, які використовують для зберігання і утримання разом кормів і худоби або урожаю, кормів і худоби та ін.

У рядках 10-12 необхідно навести інформацію щодо теплиць та парників. Загальну площу теплиць і парників, які використовує домогосподарство (рядок 09), обліковець підсумовує після проставляння відповідних даних у рядках 10-12. У рядку 13 необхідно навести дані щодо гідропонних теплиць, якщо такі є на земельній ділянці, яку використовують.

5.2. Наявність техніки

При відповіді на це запитання слід із наведеного переліку видів сільськогосподарської техніки, машин і обладнання вибрати ті, які використовують як власні, так і взяті в оренду (довгострокове використання - більше 1 року).

Техніку враховують незалежно від практичного використання та технічного стану: справна, несправна, знаходиться в ремонті. Вік сільськогосподарської техніки визначається не від дати придбання, а від дати виготовлення її підприємством-виробником.

У графі 4 необхідно проставити мітку навпроти тих видів техніки, які використовують декілька господарств.

5.3. Наявність обладнання для виробництва відновлюваної енергії

Якщо на ділянці використовують обладнання для виробництва відновлюваної енергії, то необхідно проставити одну або декілька (якщо використовують енергію декількох джерел) із наведених міток.

5.4. Інфраструктура - наявність і доступ

При заповненні відповіді на це запитання необхідно враховувати лише наявність інфраструктури та доступ до неї користувачів конкретної земельної ділянки, а не товариства в цілому.

Необхідно вказати, чи мають користувачі земельної ділянки доступ до:

автомобільної дороги з твердим покриттям, яка з’єднує з районним центром або з мережею магістральних шляхів сполучення (автомобільною дорогою загального користування, залізничною станцією, пристанню);

центральних мереж електричного забезпечення; теплового забезпечення, водопостачання та газопостачання, каналізації.

Якщо користувачі земельної ділянки мають автономні джерела (як у разі відсутності центральних, так і при наявності їх) електричного, теплового та водного забезпечення, то необхідно проставити відповідні мітки.

Необхідно також указати, чи користуються телефонним зв’язком (стаціонарним і мобільним), факсимільним зв’язком, комп’ютером і чи є доступ домогосподарства до Інтернету на ділянці товариства (включаючи мобільний Інтернет).

Житлову будівлю вважають такою, що має доступ до центральних мереж надання побутових послуг або до автономних, навіть за умови, якщо з якихось причин певний вид благоустрою на момент перепису не діє (ремонт мережі, відключено за несплату наданих послуг, вийшов із ладу пристрій, що підключений до мережі, тощо).

Необхідно мати на увазі, що помешкання вважають обладнаним:

водопроводом, якщо воно має розподільчу мережу водопроводу, до якої надходить вода централізовано з водопроводу, артезіанської свердловини (централізоване водопостачання) або автономного водозабору (свердловини, криниці). Якщо водозабірний кран (джерело) розташований у дворі, а вводу в будинок немає, то будинок не вважають обладнаним водозабором;

центральним газопостачанням, якщо встановлена підлогова газова плита, яка працює від вуличного мережевого газопроводу;

каналізацією, якщо будинок має каналізаційне обладнання для стікання господарсько-фекальних вод до вуличної каналізаційної мережі (центральна мережа) або поглинальних колодязів, ям (автономна). Слід пам’ятати, що будинок, який не обладнано водопроводом, не може вважатися обладнаним каналізацією.

6.1. Кількість часу, який витрачено на заповнення форми

У запитанні 6.1 необхідно вказати кількість часу, який витрачено обліковцем на заповнення форми. При цьому не слід ураховувати час на відвідування користувачів земельної ділянки напередодні початку перепису під час попереднього обходу та інші відвідування до моменту, коли була отримана згода на опитування.

6.2. Інформація про особу, що надала відповіді

У цьому запитанні слід указати, хто саме надавав відповіді при проведенні перепису, та перекреслити одну з наведених міток.

6.3. Участь у переписі

Необхідно проставити одну з міток (1-5) та у випадку, якщо проставлена мітка 5, вказати, яка саме ситуація виникла з цим домогосподарством, що перешкодила заповнити переписний лист.

6.4. Прізвище, ім’я та по батькові фахівця з інтерв’ювання (обліковця)

У запитанні 6.4 обліковець вказує свої прізвище, ім’я та по батькові, ставить підпис та вказує дату заповнення форми у відведеному полі.

6.1. Підбиття підсумків

Після закінчення опитування респондентів усі переписні документи обліковець здає інспектору. Перед здаванням матеріалів необхідно:

звірити кількість заповнених переписних листів з кількістю об’єктів перепису, наведених у таблиці 3 "Журнал обліковця в період проведення пробного перепису" Записної книжки обліковця . Зокрема необхідно звірити статистичний код об’єкта перепису, наведений у верхньому правому кутку переписного листа на першій сторінці, з кодом відповідного об’єкта перепису, наведеним у графі 2 таблиці 3, а також дані графи 5 таблиці 3 Записної книжки обліковця з даними, наведеними у пункті 1.3 форми № 3-перепис, за відповідними об’єктами перепису;

ретельно переглянути переписні документи й усунути всі недоліки, виправити помилкові та неповні записи;***

перевірити якість проставлених міток, написаних цифр і записів у відповідних зонах (див. пункт 1.7 розділу І цієї Інструкції). Поправки до всіх документів слід уносити акуратно та розбірливо. Документи перепису, до яких акуратно внесені виправлення, переписувати не слід. Переписують лише ті з них, у яких багато (більше 50 %) виправлень (що не відповідають правилам їх унесення), та ті, які непридатні для сканування (зім’яті, дуже забруднені).

Коли обліковець упевниться, що всі об’єкти перепису були охоплені й усі дані правильно внесені до таблиці 3 Записної книжки, він підраховує підсумки по кожній сторінці таблиці 3 Записної книжки та в цілому по лічильній дільниці. Підсумки підрахунків передає інспектору відповідно до встановленого графіка подання підсумків проведення перепису.

6.2. Контрольний обхід та здавання матеріалів перепису інспектору

У день, указаний інспектором, на кожній лічильній дільниці буде проводитися вибірковий контрольний обхід.

При контрольному обході інспектор разом з обліковцем перевіряють повноту охоплення переписом земельних ділянок товариства, які були відібрані для контрольного обходу (10 % від усієї сукупності ділянок лічильної дільниці).

На всі об’єкти пробного перепису, які знаходяться на території лічильної дільниці, але були пропущені обліковцем, слід заповнити відповідні переписні документи. Пропущені обліковцем об’єкти перепису, які не були внесені у списки, записують у кінці списку таблиці 2 Записної книжки обліковця. У графі 1 інспектор проставляє порядковий номер об’єкта перепису, а в графі 2 - статистичний код, для якого 8-12 знаків необхідно взяти з числа резервних номерів списків № 6 та № 7, які були використані для заповнення таблиці 2 Записної книжки обліковця. Заповнений переписний лист за формою № 3-перепис на пропущений об’єкт перепису необхідно підкласти в кінці всіх, раніше заповнених, переписних форм.

Помилково заповнені переписні документи необхідно перекреслити та вилучити. При цьому необхідно викреслити їх із таблиці 2 Записної книжки обліковця, не змінюючи попередню нумерацію в графі 1, та зробити відповідні відмітки у графі 7.

Після проведення контрольного обходу обліковець за вказівкою інспектора вносить уточнені дані щодо кількості переписаних об’єктів та їх загальної площі земельних ділянок у рядок "Усього по лічильній дільниці з урахуванням контрольного обходу" в кінці таблиці 3 Записної книжки обліковця.

6.3. Укладання матеріалів у переписний портфель

До укладання переписних матеріалів у портфель (лоток-коробку) обліковець повинен заповнити Супровідний бланк (форма № 5), який він отримає від інспектора. Супровідний бланк при подальшій роботі з переписними документами відділяє переписні документи однієї лічильної дільниці від іншої, а в середині лічильної дільниці - розділяє між собою переписні документи різних невеликих сільських населених пунктів.

У верхній частині форми № 5 обліковцю необхідно заповнити номери переписної, інспекторської та лічильної дільниць. Зони "№ портфеля" та "№ бланка у межах портфеля" обліковець не заповнює (їх заповнюють при підготовці переписних документів до автоматизованого оброблення).

У спеціально відведеній зоні "Здавання-приймання переписних документів" обліковцю необхідно записати адресу лічильної дільниці із Записної книжки обліковця та проставити одну із міток - "міське поселення" або "сільський населений пункт", а також указати номер форми переписного листа.

У таблиці "Здавання-приймання документів" у рядку "Обліковець" обліковець має проставити дату здавання переписних матеріалів інспектору, своє прізвище та поставити підпис.

У випадках, коли лічильна дільниця складається з:

частини населеного пункту, то Супровідний бланк укладають перед першим переписним листом у межах портфеля (лотка-коробки);

одного населеного пункту та частини іншого, то відповідні супровідні бланки укладають так: перший - перед переписними документами цілого населеного пункту, а другий - перед документами частини іншого населеного пункту;

декількох дрібних населених пунктів, то відповідні супровідні бланки укладають перед переписними документами на кожний населений пункт.

Якщо лічильна дільниця складається з населеного пункту (частини населеного пункту) та садівничих і городницьких товариств, а також господарств, що мають землі для індивідуального садівництва та городництва, то перший Супровідний бланк укладають перед переписними документами населеного пункту, а інший - перед переписними документами відповідного товариства.

На Супровідному бланку на переписні документи садівничого або городницького товариств необхідно вказати той населений пункт, до якого найближче знаходиться товариство, а якщо виникають труднощі з визначенням такого населеного пункту, то вказується місцева рада, на території якої знаходиться товариство.

Усі складені так переписні документи укладають у портфель (лоток-коробку). Після Супровідного бланка необхідно покласти форму № 4-перепис, якщо вона заповнювалась у цій лічильній дільниці, а потім усі заповнені форми № 3-перепис. Окремо в кишеню портфеля (або перед першим Супровідним бланком) слід покласти Записну книжку обліковця, посвідчення обліковця, схематичний план лічильної дільниці. Усі переписні документи у портфелі, а також зіпсовані та невикористані переписні листи, іншу переписну документацію, канцелярське приладдя та інші матеріальні засоби обліковець повинен особисто здати інспектору за встановленим графіком та зробити відповідний підпис у таблиці 1 Записної книжки обліковця.