Про затвердження Типового положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти)

Відповідно до частини восьмої статті 33 Закону України "Про вищу освіту" та з метою поліпшення організації спільної діяльності місцевих органів виконавчої влади, вищих навчальних закладів, які здійснюють підготовку фахівців медичного та фармацевтичного профілів, закладів післядипломної освіти, науково-дослідних установ та закладів охорони здоров'я у сфері підготовки та підвищення кваліфікації медичних і фармацевтичних працівників, надання медичної допомоги населенню

1. Затвердити Типове положення про університетську клініку вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (далі - Типове положення), що додається.

2. Ректорам вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти:

1) привести у відповідність до Типового положення, затвердженого пунктом 1 цього наказу, установчі документи університетських клінік;

2) забезпечувати діяльність університетських клінік відповідно до Типового положення.

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, керівникам структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечувати співпрацю з вищими навчальними закладами та закладами післядипломної освіти, у підпорядкуванні яких знаходяться університетські клініки, шляхом укладення відповідних угод для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги населенню.

4. Департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки та Департаменту медичної допомоги здійснювати постійний моніторинг діяльності університетських клінік.

5. Департаменту кадрового менеджменту, освіти та науки забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Павленко О.С.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Університетська клініка вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (далі - Університетська клініка) - заклад охорони здоров'я, який є лікувально-навчально-науковим структурним підрозділом вищого навчального закладу (закладу післядипломної освіти) (далі - ВНЗ).

2. Університетська клініка утворюється згідно з наказом керівника ВНЗ за погодженням з МОЗ України та центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходиться ВНЗ.

3. У своїй діяльності Університетська клініка керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та Міністерства охорони здоров'я України, статутом ВНЗ, Положенням про університетську клініку ВНЗ, іншими нормативно-правовими актами та цим Положенням.

4. Структура та штатний розпис Університетської клініки розробляються ВНЗ і затверджуються МОЗ України або іншим центральним органом виконавчої влади, у підпорядкуванні яких знаходиться ВНЗ, відповідно до законодавства України.

5. На здійснення медичної практики Університетською клінікою ВНЗ має отримати ліцензію у встановленому законодавством порядку. Університетська клініка як заклад охорони здоров'я підлягає акредитації відповідно до законодавства України.

6. Університетська клініка має печатку (за наявності), бланки і штампи для засвідчення відповідних документів.

1. Головною метою діяльності Університетської клініки є надання третинної (високоспеціалізованої), вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, забезпечення підготовки та підвищення кваліфікації медичних працівників за стандартами вищої освіти, проведення науково-дослідної роботи, розробка, апробація та впровадження нових медичних технологій.

2. Основні завдання і напрями діяльності:

1) організація і надання медичної допомоги населенню;

2) розробка, апробація і впровадження медичних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів (клінічних протоколів) надання медичної допомоги населенню та забезпечення умов для оволодіння студентами та медичними працівниками практичними навичками;

3) проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності громадян у встановленому законодавством порядку та у разі необхідності направлення їх на медико-соціальну експертизу;

4) підвищення якості освіти і виховання студентів, науково-педагогічних та медичних працівників за стандартами медичної освіти, забезпечення їх практичної підготовки;

5) запровадження гнучких освітніх програм, дистанційного навчання, максимальне використання в лікувально-діагностичному, навчальному процесах сучасних інформаційних технологій;

6) забезпечення умов для клінічної підготовки студентів, науково-педагогічних та медичних працівників у межах відповідних освітніх програм; удосконалення і реалізація програм навчання в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі, резидентурі; участь у розробці і реалізації програм підвищення кваліфікації медичних працівників;

7) участь у підготовці науково-педагогічних працівників в аспірантурі, докторантурі та підвищення їх кваліфікації;

8) здійснення наукової та науково-технічної діяльності з орієнтацією на пріоритетні напрями наукових досліджень шляхом спрямування фундаментальних і прикладних наукових досліджень на створення і впровадження конкурентоспроможних медичних технологій, розвиток міждисциплінарних наукових напрямів;

9) проведення аналітичної і дослідницької роботи для удосконалення освітнього процесу підготовки працівників у галузі медицини відповідно до сучасних тенденцій розвитку світової медичної науки, органічного поєднання освіти, науки та медичної практики;

10) забезпечення проведення розробок, експертних оцінок, апробацій та впроваджень нових медичних технологій, матеріалів, лікарських засобів, у тому числі на договірних засадах;

11) організація і участь у проведенні наукових форумів: конгресів, з'їздів, науково-практичних конференцій тощо;

12) виховання медичних працівників на засадах загальнолюдських цінностей, професійної етики, морально-етичної і правової культури (колегіальність, коректність, обов'язковість, гуманність, дотримання лікарської таємниці тощо);

13) організація і проведення заходів щодо санітарно-гігієнічного виховання населення та формування здорового способу життя;

14) проведення статистичного обліку та звітності із застосуванням сучасних інформаційних технологій.

1. Організаційна структура Університетської клініки складається з адміністрації (дирекції), профільних відділень, а також може включати центри (комплекси), лікарняні аптеки та інші підрозділи, що забезпечують діяльність Університетської клініки.

2. До складу адміністрації (дирекції) входять директор та його заступники за напрямами діяльності.

3. Університетську клініку очолює директор, який призначається керівником ВНЗ в установленому порядку.

4. Директор Університетської клініки може створювати консультативно-дорадчий орган - дорадчу раду (комісію, комітет), склад та повноваження якого затверджуються у відповідному Положенні про Університетську клініку ВНЗ.

5. Директор забезпечує вирішення організаційно-управлінських та медико-технологічних питань і є відповідальним за діяльність Університетської клініки.

6. Прийом на роботу та звільнення з роботи працівників Університетської клініки здійснює керівник ВНЗ за поданням директора Університетської клініки.

Молодші спеціалісти з медичною освітою та молодший медичний персонал, а також працівники допоміжних підрозділів Університетської клініки призначаються та звільняються з посад згідно з наказом директора Університетської клініки.

7. Директор Університетської клініки підпорядковується керівнику ВНЗ.

8. Профільне відділення (центр) (далі - відділення) є підрозділом Університетської клініки, в якому надається медична допомога, а також проводиться навчально-виховна та науково-дослідна робота.

Діяльність відділення здійснюється відповідно до Положення про відділення, яке затверджується керівником ВНЗ за поданням директора Університетської клініки.

Відділення очолює завідувач, який має науковий ступінь доктора або кандидата наук та відповідну кваліфікацію за лікарською спеціальністю, що відповідає профілю відділення.

Завідувач відділення призначається та звільняється з посади згідно з наказом керівника ВНЗ за поданням директора Університетської клініки.

Завідувач відділення підпорядковується безпосередньо директору Університетської клініки.

9. Працівники кафедр, докторанти, аспіранти, клінічні ординатори беруть участь у проведенні лікувально-діагностичного процесу, здійснюють обходи, консультації хворих, організовують консиліуми, визначають та коригують плани і тактику подальшого обстеження і лікування хворих, спільно з іншими працівниками є відповідальними за якість лікувально-діагностичного процесу, організовують клінічні, патолого-анатомічні та науково-практичні конференції.

10. Штатні посади лікарів Університетської клініки можуть обіймати науково-педагогічні працівники ВНЗ та лікарі вищої кваліфікаційної категорії.

11. На посади головної та старших медичних сестер призначаються особи, які мають освітній ступінь бакалавра або магістра за спеціальністю медичного профілю.

1. Майно Університетської клініки закріплюється за ВНЗ на правах оперативного управління.

Майно Університетської клініки не підлягає вилученню або передачі будь-яким підприємствам, установам, організаціям, крім випадків, передбачених законодавством України.

Майно Університетської клініки, що забезпечує основні види її діяльності, не може бути предметом застави.

2. Облік майна і контроль за його наявністю та використанням покладаються на відповідні підрозділи ВНЗ, МОЗ України або іншого центрального органу виконавчої влади, у підпорядкуванні якого знаходиться ВНЗ.

3. Джерелами фінансування Університетської клініки є:

1) кошти Державного бюджету України;

2) власні надходження ВНЗ:

доходи від плати за послуги, що надаються згідно з основною діяльністю;

від додаткової (господарської) діяльності;

за оренду майна;

від реалізації в установленому законодавством порядку майна (крім нерухомого майна);

благодійні внески, гранти та дарунки;

кошти від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів;

інші джерела, не заборонені законодавством.