5) кімнати для зберігання та обслуговування експертного вибухотехнічного обладнання та приладів, засобів індивідуального і колективного захисту тощо;
6) кімнати особистої гігієни.
3. Допускається суміщення приміщень (крім кімнати зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження та кімнати особистої гігієни) за умови почергового проведення в них окремих дій.
4. Проведення вибухотехнічних експертиз є роботами підвищеної небезпеки. Лабораторні приміщення мають розміщуватися та функціонувати з максимальною автономністю.
Вхід до приміщень лабораторії сторонніх осіб, у тому числі працівників інших підрозділів, має бути суворо обмежений і регламентований рішенням керівника експертного підрозділу Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України.
5. З метою розвантаження дії повітряної ударної хвилі від непередбаченого вибуху вхідні двері приміщень лабораторії мають відчинятися назовні.
6. Приміщення для фізичних і технічних досліджень облаштовуються примусовою вентиляцією.
7. Температура повітря в приміщеннях лабораторії має підтримуватися в межах від +18 до +25 -°C. Відносна вологість повітря має становити не більше ніж 65 %. Якщо влітку неможливо забезпечити в лабораторному приміщенні зазначену температуру, таке приміщення обладнується кондиціонером.
8. Усі приміщення лабораторії обладнуються спиртовими термометрами, приладами визначення відносної вологості повітря.
9. Матеріали, що застосовуються для оздоблювання приміщень лабораторії, не повинні бути горючими, а також не мають накопичувати статичної електрики.
10. Для запобігання потраплянню іскор на об’єкти дослідження в разі перегорання освітлювальних ламп або в разі руйнування їх колб освітлювальні прилади в приміщеннях, де проводяться фізичні й технічні дослідження, а також роботи з реконструкції, мають бути захищені плафонами та захисною арматурою.
11. Приміщення для фізичних і технічних досліджень обладнуються рукомийником, шафами для зберігання додаткового обладнання, медичними аптечками для надання домедичної допомоги, двома сейфами: один - для тимчасового зберігання засобів підриву, другий - для інших вибухових матеріалів. Для зменшення ризику виникнення непередбачуваних ситуацій у кожному такому приміщенні має знаходитися переносний вибухозахисний контейнер, який здатний витримати вибух потужністю до 0,2 кг у тротиловому еквіваленті.
12. У кожному приміщенні лабораторії мають розміщуватися засоби пожежогасіння.
13. Обладнання робочих місць у приміщеннях лабораторного комплексу має відповідати таким вимогам:
1) робочі місця в приміщеннях лабораторного комплексу обладнуються металевими або дерев’яними столами, які мають бути покриті діелектричним покриттям з бортиками по периметру для запобігання випадковому падінню або скочуванню об’єктів на підлогу;
2) металеві столи мають бути надійно заземлені. Опір заземлення не повинен перевищувати 4 Ом.
Усі металеві столи, прилади мають з’єднуватися з внутрішньою магістраллю заземлення окремими електричними проводами.
Утворювати заземлення за рахунок водопроводу та системи опалення забороняється;
3) допускається обладнання столів додатковим освітленням, яке має забезпечувати достатню видимість досліджуваних об’єктів. Лампи, що застосовуються для штучного освітлювання, мають бути закритого типу й оснащені захисною освітлюваною арматурою;
4) інструмент, що безпосередньо контактує під час роботи з вибуховими матеріалами, має бути виготовлено з іскробезпечного матеріалу;
5) прилади та інструменти, які використовуються на робочому місці, мають розміщуватися в обмеженій кількості, ураховуючи конкретні умови для здійснення типових операцій із проведення досліджень та зручності евакуації осіб у разі виникнення аварійних ситуацій;
6) усі технологічні процеси в приміщеннях, де проводяться фізичні і технічні дослідження, роботи з реконструкції вибухових пристроїв, а також робота лабораторного устаткування, мають відповідати вимогам захисту від статичної електрики;
7) для уникнення забруднення попередніми слідами вибухових речовин до лабораторій не дозволяється заносити будь-які об’єкти дослідження без попереднього очищення столів, інструменту та обладнання.
Після завершення робіт з вибуховими матеріалами всі поверхні, які контактували з ними, потрібно промити ацетоном і водою та протерти марлевою серветкою, змоченою спиртом.
IX. Вимоги до облаштування та експлуатації стаціонарних вибухотехнічних комплексів
1. Вибухотехнічні підрозділи Національної поліції України дислокуються в спеціально обладнаних для цього стаціонарних вибухотехнічних комплексах (далі - комплекси).
2. Комплекси складаються з таких приміщень:
1) робочі кабінети спеціалістів-вибухотехніків;
2) кімнати для роботи з вибуховими матеріалами, які надано для планового знищення, їх огляду, демонтажу, рентгенографування, визначення категорії вибухонебезпечності й фотозйомки тощо;
3) кімнати для зберігання вибухових матеріалів;
4) кімнати для зберігання макетів вибухових матеріалів та їх залишків;
5) кімнати для обслуговування та зберігання спеціального вибухотехнічного обладнання, засобів індивідуального і колективного захисту тощо;
6) кімнати особистої гігієни;
7) кімнати відпочинку та приймання їжі;
8) кімнати для обробки інформації з обмеженим доступом.
3. Вхід до приміщень комплексу сторонніх осіб, у тому числі працівників інших підрозділів, має бути суворо обмежено і регламентовано рішенням керівника вибухотехнічного підрозділу.
4. З метою розвантаження дії повітряної ударної хвилі від непередбаченого вибуху вхідні двері приміщень комплексу мають відчинятися в напрямку виходу з приміщення (будівлі).
5. Матеріали, що застосовуються для оздоблювання приміщень комплексів, не повинні сприяти накопиченню статичної електрики.
6. Для запобігання потраплянню іскор на вибухові матеріали електричні світильники в приміщеннях для отримання та зберігання вибухових матеріалів мають бути закриті захисними плафонами з негорючого матеріалу.
7. Комплекси мають бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння та медичними аптечками (для можливості надання домедичної допомоги).
8. Приміщення для роботи з вибуховими матеріалами мають забезпечуватися телефонним зв’язком.
Х. Вимоги до обладнання робочих місць у приміщеннях стаціонарного вибухотехнічного комплексу
1. Робочі місця для роботи з вибуховими матеріалами в приміщеннях комплексу обладнуються столами, які мають бути покриті діелектричним покриттям, з бортиками по периметру для запобігання випадковому падінню або скочуванню вибухових матеріалів на підлогу.
2. Для запобігання небезпечному впливу на електродетонатори зарядів статичної електрики металеві столи для роботи з вибуховими матеріалами мають бути заземлені.
3. За потреби допускається оснащення робочих місць для роботи з вибуховими матеріалами додатковим освітленням.
4. Інструмент, що безпосередньо контактує під час роботи з вибуховими матеріалами, має бути виготовлено з немагнітного та іскробезпечного матеріалу.
XI. Вимоги до спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, які використовуються під час проведення спеціальних вибухотехнічних робіт і судової вибухотехнічної експертизи
1. До спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт та судової вибухотехнічної експертизи висуваються вимоги, що встановлені Мінімальними вимогами безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затвердженими наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946.
2. Комплектування вибухотехнічних підрозділів Національної поліції України та підрозділів Експертної служби Міністерства внутрішніх справ України спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту здійснюється згідно з відповідними нормами належності.
XII. Підривні майданчики
1. Підривні майданчики використовуються для проведення підривних та спеціальних вибухотехнічних робіт.
2. Підривні майданчики поділяються на тимчасові та стаціонарні.
3. Тимчасові підривні майданчики облаштовуються в екстрених випадках на місці або поблизу місця виявлення вибухових матеріалів надзвичайно небезпечної категорії в разі неможливості їх перевезення або переміщення. Під час визначення місця тимчасового підривного майданчика застосовуються вимоги до забезпечення внутрішньої та зовнішньої небезпечних зон. Перед проведенням вибуху всі оточуючі попереджаються про небезпеку за допомогою гучномовця.
4. Підривні майданчики, що розміщені на безпечній відстані від населених пунктів, використовуються як стаціонарні.
5. Під час використання стаціонарних підривних майданчиків слід ураховувати такі фактори:
1) підривний майданчик має розташовуватися на відстані не ближче ніж 1,5 км від житлових або адміністративних споруд та не ближче ніж 1 км від проїзних шляхів, ліній електропостачання і підземних магістралей та інших важливих комунікацій;
2) ґрунт підривних майданчиків не повинен бути кам’янистим;
3) за можливості підривний майданчик обладнується укриттям для спеціалістів-вибухотехніків;
4) за периметром постійних майданчиків у радіусі 500-700 м установлюються постійні попереджувальні знаки про вибухонебезпеку.
6. Допускається використовувати як підривні майданчики недіючі кар’єри, глибокі яри та вирви за умови дотримання вимог підпункту 2 пункту 5 цього розділу.
7. Якщо на території адміністративно-територіальної одиниці розташовані підривні майданчики піротехнічних підрозділів Державної служби України з надзвичайних ситуацій або полігони для стрільб, дозволяється їх використання для проведення спеціальних вибухотехнічних робіт за погодженням з відповідними службами та підрозділами.
8. Для зменшення ризику для життя людей чи виникнення небезпечних наслідків вибуху спеціалісти-вибухотехніки НПУ повинні використовувати спеціальне обладнання, засоби захисту від дії уражаючих факторів вибуху, пристосовувати для цих цілей штучні чи природні перепони.
XIII. Залучення спеціалістів-вибухотехніків НПУ до огляду місць масового перебування людей
1. Участь вибухотехнічних підрозділів Національної поліції України в проведенні огляду місця масового перебування людей здійснюється відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" .
2. Рішення щодо участі спеціалістів-вибухотехніків НПУ в проведенні огляду місця масового перебування людей приймаються:
на державному рівні - Головою Національної поліції України, особою яка виконує його обов’язки, заступником Голови Національної поліції України;
на регіональному рівні - Головою Національної поліції України, особою яка виконує його обов’язки, заступником Голови Національної поліції України, начальником відповідного територіального органу поліції, особою, яка виконує його обов’язки, заступником начальника територіального органу поліції, який координує та контролює діяльність вибухотехнічного підрозділу.
3. За результатами огляду місця масового перебування людей спеціалісти-вибухотехніки НПУ складають відповідний Акт перевірки об’єкта.
XIV. Дії спеціалістів-вибухотехніків НПУ, судових експертів-вибухотехніків та інших судових експертів під час виникнення аварійних або інших надзвичайних ситуацій
1. Типовими аварійними чи іншими надзвичайними ситуаціями, які можуть виникнути, є:
1) неконтрольований вибух;
2) пожежа.
2. У разі виникнення неконтрольованого вибуху потрібно:
1) припинити роботи;
2) надати домедичну допомогу потерпілим;
3) провести евакуацію людей з будівлі та обмежити доступ до місця вибуху;
4) викликати аварійно-рятувальні служби;
5) ужити заходів щодо знеструмлення будівлі та припинення газопостачання;
6) винести наявні вибухові матеріали з приміщення, де стався вибух;
7) повідомити керівника підрозділу й надалі діяти за його вказівками;
8) у встановленому законодавством порядку здійснити огляд місця вибуху на наявність вибухонебезпечних предметів.
3. У разі виникнення пожежі потрібно:
1) припинити роботи;
2) викликати пожежно-рятувальні підрозділи;
3) ужити заходів щодо знеструмлення будівлі та припинення газопостачання;
4) провести евакуацію людей з будівлі;
5) винести з будівлі наявні вибухові матеріали;
6) викликати швидку медичну допомогу та забезпечити надання домедичної допомоги, якщо є постраждалі;
7) сповістити керівника підрозділу;
8) за можливості вжити заходів щодо локалізації та припинення розвитку пожежі первинними засобами пожежогасіння;
9) сповістити працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій (після їх прибуття) про наявні в зоні пожежі чи поблизу неї типи й кількість вибухових матеріалів та місця їх розміщення у разі, якщо евакуювати вибухові матеріали з місця пожежі не вдалося.
Начальник Управління взаємодії з Національною поліцією Міністерства внутрішніх справ України | О. Соколовський |
Додаток 1
до Інструкції про поводження
з вибуховими матеріалами в органах
і підрозділах Національної поліції
України та підрозділах Експертної
служби Міністерства внутрішніх
справ України
(пункт 6 розділу II)
АКТ
перевірки об’єкта на наявність вибухових матеріалів
( Див. текст )
Додаток 2
до Інструкції про поводження
з вибуховими матеріалами в органах
і підрозділах Національної поліції
України та підрозділах Експертної
служби Міністерства внутрішніх
справ України
(пункт 11 розділу II)
РОЗПОДІЛ
вибухонебезпечності вибухових матеріалів за категоріями відповідно до їх якісного стану та дії щодо поводження з ними
Додаток 3
до Інструкції про поводження
з вибуховими матеріалами в органах
і підрозділах Національної поліції
України та підрозділах Експертної
служби Міністерства внутрішніх
справ України
(пункт 14 розділу II)
АКТ
знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують
( Див. текст )
Додаток 4
до Інструкції про поводження
з вибуховими матеріалами в органах
і підрозділах Національної поліції
України та підрозділах Експертної
служби Міністерства внутрішніх
справ України
(пункт 14 розділу II)
ДОВІДКА
про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів
( Див. текст )
Додаток 5
до Інструкції про поводження
з вибуховими матеріалами в органах
і підрозділах Національної поліції
України та підрозділах Експертної
служби Міністерства внутрішніх
справ України
(пункт 3 розділу IV)
ЖУРНАЛ
обліку об’єктів дослідження, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання вибухонебезпечних об’єктів дослідження
( Див. текст )