Про затвердження Положення про експертну раду Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів

Відповідно до пункту 27 Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 року № 1197, НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про експертну раду Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 вересня 2011 року № 1058 "Деякі питання експертних рад з питань проведення експертизи дисертаційних робіт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 2011 року за № 1167/19905.

3. Установити, що експертні ради Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів проводять експертизу захищених дисертацій осіб, підготовка яких на здобуття наукових ступенів кандидата, доктора наук розпочата до 01 вересня 2016 року, відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України "Про вищу освіту".

4. Департаменту атестації кадрів вищої кваліфікації (Криштоф С.) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України.

5. Департаменту забезпечення документообігу, контролю та інформаційних технологій (Єрко І.) внести відповідні відмітки у справи архіву.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Вітренка А.

7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Експертна рада Міністерства освіти і науки України з питань атестації наукових кадрів (далі - експертна рада) є дорадчим органом МОН, що утворюється для розгляду питань, пов’язаних з присудженням наукового ступеня доктора наук, проведення експертизи захищених дисертацій, у тому числі з урахуванням звернень фізичних (юридичних) осіб, щодо їх наукової якості та їх відповідності встановленим вимогам.

2. У своїй діяльності експертна рада керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МОН та цим Положенням.

3. Головним завданням експертної ради є:

проведення експертизи захищених дисертацій;

розгляд документів атестаційних справ;

розгляд клопотань про утворення спеціалізованих вчених рад з присудження наукового ступеня доктора наук (далі - докторські ради) та проведення разових захистів;

розгляд питань, пов’язаних з присудженням наукового ступеня доктора наук.

4. Експертна рада відповідно до покладених на неї завдань:

1) проводить експертизу захищених докторських (кандидатських) дисертацій, якщо:

дисертація захищена на здобуття наукового ступеня доктора наук;

на час захисту здобувач наукового ступеня доктора наук за основним місцем роботи не займав посади наукового або науково-педагогічного працівника (із запрошенням здобувача);

дисертація надсилалась для додаткового розгляду відповідно до законодавства;

виявлено обставини, що є підставами для проведення повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу";

до МОН надійшли звернення фізичних (юридичних) осіб щодо наукової якості дисертацій та їх відповідності встановленим вимогам;

здобувач наукового ступеня кандидата наук не має повної вищої освіти в галузі науки, з якої підготовлено дисертацію, та/або на час захисту такий здобувач за основним місцем роботи не займав посади наукового або науково-педагогічного працівника (із запрошенням здобувача).

2) розглядає документи атестаційних справ здобувачів наукових ступенів, дисертації яких розглядаються експертною радою;

3) розглядає клопотання про утворення докторських рад та проведення разових захистів;

4) розглядає питання щодо:

формування переліку наукових спеціальностей за галузями науки та підготовки паспортів наукових спеціальностей;

включення друкованих та електронних наукових видань до переліку наукових фахових видань України, наукові публікації в яких відображають основні наукові результати дисертації;

5) готує висновки про відповідність об’єкта експертизи встановленим вимогам.

5. Експертна рада має право:

1) одержувати в установленому порядку від докторської ради додаткові документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на неї завдань;

2) вносити пропозиції МОН щодо:

запрошення на свої засідання та заслуховування здобувачів, керівників докторських рад, опонентів (офіційних опонентів), наукових консультантів (керівників);

проведення додаткового розгляду дисертацій, повторної, додаткової та контрольної експертизи відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу";

залучення до роботи докторів наук - фахівців з відповідних спеціальностей.

6. Експертна рада утворюється МОН з галузі (за галузями) науки або за групою (групами) наукових спеціальностей у складі голови експертної ради, його заступника (заступників), вченого секретаря та експертів, які є провідними ученими відповідної галузі науки та:

мають науковий ступінь доктора наук, крім вченого секретаря експертної ради, який може мати ступінь доктора філософії (кандидата наук), та проводять наукові дослідження з одержанням наукових, науково-технічних (прикладних) результатів з відповідної галузі науки;

беруть участь у підготовці та атестації наукових кадрів;

мають наукові публікації з відповідної галузі науки (групи спеціальностей), серед яких не менше трьох публікацій за останні п’ять років, проіндексованих у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus. До однієї публікації, проіндексованої у базах даних Web of Science Core Collection та/або Scopus, прирівнюється дві публікації за останні три роки у виданнях, що включені до категорії "Б" Переліку наукових фахових видань України, або одна одноосібна монографія (два розділи у колективних монографіях), виданих за останні п’ять років.

7. Персональний та кількісний склад експертної ради затверджується МОН. З метою забезпечення ефективного функціонування експертної ради МОН вносить зміни до її складу, зокрема у разі:

призначення експерта головою докторської ради;

введення експерта до складу іншої експертної ради;

надходження до МОН заяви експерта про виведення його зі складу експертної ради;

неспроможності експерта виконувати свої повноваження за станом здоров’я;

смерті експерта;

проведення експертом експертизи дисертацій та розгляду атестаційних справ з порушенням пункту 12 цього Положення;

підготовки експертом проєкту висновку за результатами експертизи без наведення відповідних підстав;

прийняття в установленому порядку рішення про позбавлення експерта права участі в підготовці та/або атестації наукових кадрів;

притягнення експерта до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності відповідно до законодавства.

Якщо експерта введено до складу експертної ради за клопотанням закладу вищої освіти (наукової установи) або за зверненням до цього закладу (установи) МОН, такий заклад (установа) забезпечує участь вченого у засіданнях експертної ради.

8. За зберігання атестаційних справ та клопотань, що підлягають розгляду експертною радою, вчасне їх подання на розгляд експертної ради, та за підготовку документів, пов’язаних з організацією роботи експертів, є відповідальними працівники структурного підрозділу МОН, на яких покладені відповідні функції.

Вчений секретар експертної ради веде протокол засідання експертної ради.

9. Голова експертної ради за основним місцем роботи повинен бути науково-педагогічним (науковим) працівником закладу вищої освіти (наукової установи). Він і його заступник (заступники) не можуть бути працівниками одного і того самого закладу вищої освіти (наукової установи) чи їх відокремлених підрозділів.

Експерт не може бути головою докторської ради і входити до складу двох чи більше експертних рад.

Експерт може бути членом тільки однієї докторської ради.

Голова експертної ради, його заступники і вчений секретар не можуть бути опонентами (офіційними опонентами).

Призначення члена експертної ради опонентом (офіційним опонентом) можливе лише за виняткових обставин за погодженням МОН.

10. Формою роботи експертної ради є засідання, що проводяться за графіком та з періодичністю, визначеними МОН.

Засідання експертної ради проводить її голова, а за його відсутності - один з його заступників. Засідання експертної ради вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше як половина її складу.

Засідання проводиться за умови обов’язкової присутності працівників МОН, які беруть участь у засіданні експертної ради без права голосу.

У разі потреби засідання експертної ради може проводитися з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу. З метою належної підготовки засідання експертної ради кількість осіб з числа її членів та запрошених осіб, які будуть брати участь у засіданні з використанням засобів відеозв’язку в режимі реального часу, завчасно погоджується з працівником МОН, на якого покладені відповідні функції.

11. Для експертизи дисертації, розгляду документів атестаційної справи, інших матеріалів щодо дисертації здобувача з числа складу експертної ради рішенням МОН призначається експерт (експерти) для доповіді за узгодженням з головою експертної ради (за його відсутності - із його заступником).

Проводити експертизу дисертації, розглядати документи атестаційної справи, інші матеріали щодо дисертації здобувача та доповідати про отримані результати не може експерт, який є:

співавтором наукових праць здобувача, зарахованих за темою його дисертації;

працівником одного й того самого підрозділу однієї установи (кафедри, сектора, лабораторії, відділу тощо);

близькою особою здобувача;

членом докторської ради, в якій проведено захист дисертації здобувача;

опонентом (офіційним опонентом) здобувача;

науковим консультантом (керівником) здобувача.

Експертом (експертами) проводиться експертиза дисертації здобувача, розміщеної в електронній формі на офіційному вебсайті закладу вищої освіти (наукової установи), та розглядаються документи атестаційної справи і матеріали щодо дисертації здобувача, які отримуються перед засіданням експертної ради.

12. Експерт:

аналізує якість підготовки дисертації відповідно до кваліфікаційних вимог, зокрема щодо дотримання принципів академічної доброчесності;

оцінює наукову та практичну цінність дисертації, а також ступінь новизни та достовірність отриманих результатів, обґрунтованість висновків та рекомендацій;

відстежує дотримання вимоги щодо наведення в оглядовій частині докторської дисертації здобувача інформації про отримані ним результати у його дисертації, захищеній на здобуття ступеня доктора філософії (кандидата наук);

аналізує якість підготовки документів атестаційної справи;

визначає повноту обговорення дисертації під час захисту.

За результатами експертизи експерт готує проєкт висновку.

13. Експерт доповідає на засіданні експертної ради про результати експертизи, після чого відбувається обговорення та голосування.

В обговоренні дисертації і в голосуванні не може брати участь експерт, який є опонентом (офіційним опонентом), науковим консультантом (керівником), співавтором наукових праць здобувача, членом докторської ради, в якій відбувся захист дисертації.

14. Висновок експертної ради приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні експертів. За пропозицією хоча б одного експерта проводиться таємне голосування.

У висновку експертна рада рекомендує:

затвердити рішення докторської ради про присудження відповідного наукового ступеня;

запросити на засідання експертної ради здобувача, наукового консультанта (керівника), голови докторської ради, в якій проведено захист дисертації;

провести додатковий розгляд дисертації, інші види експертизи;

скасувати рішення докторської ради про присудження відповідного наукового ступеня у разі виявлення порушень, що є підставою для прийняття такого рішення. Якщо рішення докторської ради скасовано МОН двічі, рекомендується звузити її профіль або припинити діяльність строком на один рік.

Підписаний головуючим на засіданні експертної ради та експертом висновок подається МОН.

Експертна рада відповідає за якість та об’єктивність поданого висновку.

15. Дисертації та атестаційні справи здобувачів наукових ступенів розглядаються експертною радою протягом не більше трьох засідань.

16. Інформація, пов’язана з розглядом в експертній раді дисертацій та атестаційних справ, розголошенню не підлягає.

17. Під час розгляду клопотання про утворення докторської ради (проведення разового захисту дисертації) аналізується відповідність складу докторської ради вимогам законодавства, доцільність утворення докторської ради за відповідною науковою спеціальністю, науково-кадрове забезпечення закладу вищої освіти (наукової установи) за відповідним науковим напрямом, започаткування спадкоємності у дослідженнях та їх розвиток, наукову продуктивність, що характеризується кількісними і якісними показниками, та готується проєкт рішення, в якому експертна рада рекомендує:

утворити докторську раду або відмовити в утворенні докторської ради (з наведенням підстав);

утворити докторську раду строком на один рік, у разі утворення докторської ради вперше;

задовольнити клопотання про проведення разового захисту дисертації або відмовити у задоволенні такого клопотання (з наведенням підстав).

Рішення експертної ради приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні експертів.

18. Під час розгляду питання про формування переліку наукових спеціальностей за галузями науки, у тому числі з урахуванням звернень закладів вищої освіти (наукових установ), окремих вчених готується проєкт рішення, в якому експертна рада надає рекомендації (з наведенням підстав) щодо доцільності / недоцільності запровадження наукової спеціальності, переліку напрямів дослідження, які будуть включені до паспорту цієї наукової спеціальності, виключення наукової спеціальності з переліку, внесення змін до переліку.

До проєкту рішення може додаватися проєкт паспорту наукової спеціальності.

Рішення експертної ради приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні експертів. Підписаний головуючим на засіданні експертної ради проєкт паспорту наукової спеціальності подається МОН.

19. Під час розгляду клопотання про включення друкованого (електронного) наукового видання до переліку наукових фахових видань України аналізується дотримання вимог до наукових фахових видань відповідно до законодавства та наукову якість публікацій і готується проєкт рішення, в якому експертна рада рекомендує включити друковане (електронне) наукове видання до переліку наукових фахових видань України або відмовити у включенні такого видання до зазначеного переліку (з наведенням підстав).

Рішення експертної ради приймається шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні експертів.

20. Протокол засідання експертної ради, підписаний головуючим на засіданні і вченим секретарем експертної ради, протягом п’яти днів після засідання подається МОН.