купчасто-дощову хмарність;
вертикальну видимість, якщо небо закрито, за наявності даних;
температуру повітря;
температуру точки роси - на основі LoA;
дані встановлення висотоміра;
інша наявна інформація щодо особливих метеорологічних явищ/умов погоди в зоні заходження на посадку;
прогноз на посадку типу "TREND" у разі наявності.
Метеорологічна інформація, зазначена в підпункті "б" цього пункту, ідентична з тією, яка вимагається для радіомовних передач ATIS ПС, що прибувають, береться з місцевих регулярних та спеціальних зведень і вказана в Правилах польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667;
в) фактичний стан поверхні ЗПС у разі інтенсивного випадання опадів або інших тимчасових небезпечних явищ погоди;
г) зміни в експлуатаційному стані візуальних та невізуальних засобів, що мають важливе значення для заходження на посадку і посадки.
30.2. Під час застосування положень пункту 30.1 цього розділу слід враховувати, що ПС може не отримати перед вильотом або під час польоту за маршрутом інформацію, що опублікована в повідомленнях NOTAM або розповсюджується іншим чином.
30.3. Екіпаж ПС повинен інформуватися про необхідність витримування ним процедури заходження на посадку за приладами або використовування ЗПС, відмінної від тієї, що вказувалася раніше.
30.4. На початку кінцевого заходження на посадку ПС має передаватися така інформація:
значні зміни у середньому напрямку і швидкості приземного вітру;
остання інформація про зсув вітру та/або турбулентність у зоні заключного сегмента заходження на посадку;
фактична видимість у напрямку заходження на посадку і посадки або фактичне(і) значення дальності видимості на ЗПС та тенденція її зміни, якщо вони застосовуються.
30.5. Якщо диспетчер повітряного руху має інформацію про вітер у вигляді складових вітру, значними змінами є середня складова:
зустрічного вітру приблизно 19 км/год (10 вузлів);
попутного вітру приблизно 4 км/ год (2 вузла);
бокового вітру приблизно 9 км/ год (5 вузлів).
30.6. Протягом кінцевого заходження на посадку передається така інформація:
раптове виникнення небезпеки (наприклад, несанкціонований рух на ЗПС);
значні зміни поточних параметрів приземного вітру, виражених у мінімальних і максимальних значеннях;
значні зміни стану поверхні ЗПС;
зміни експлуатаційного стану необхідних візуальних або невізуальних засобів;
зміни значення (значень) дальності видимості на ЗПС відповідно до шкали, що використовується під час передачі повідомлень або зміни видимості у напрямку заходження на посадку і посадки.
30.7. Додатково слід враховувати вимоги пункту 4.7 розділу IV Правил польотів повітряних суден та обслуговування повітряного руху в класифікованому повітряному просторі України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.04.2003 N 293, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.05.2003 за N 346/7667.
XXXI. Операції на паралельних або майже паралельних ЗПС
31.1. Для ПС, що вилітають, паралельні ЗПС використовуються для незалежних вильотів за приладами таким чином:
обидві ЗПС використовуються виключно для вильотів (незалежні вильоти);
одна ЗПС використовується виключно для вильотів, а інша - як для заходжень на посадку, так і для вильотів (напівзмішані операції);
обидві ЗПС використовуються як для заходжень на посадку, так і для вильотів (змішані операції).
31.2. Незалежні вильоти за ППП можуть виконуватися з паралельних ЗПС за умови, якщо:
відстань між осьовими лініями ЗПС відповідає вказаній у Додатку 14 ICAO, Том 1 "Аеродроми";
треки вильоту безпосередньо після зльоту розходяться не менш ніж на 15 град.; є оглядовий радіолокатор, що дає змогу ідентифікувати ПС у межах 2 км (1 NM) від кінця ЗПС;
експлуатаційні процедури ОПР забезпечують досягнення необхідного розходження треків.
31.3. Паралельні ЗПС можуть використовуватися для одночасного виконання за приладами:
незалежних паралельних заходжень на посадку;
залежних паралельних заходжень на посадку;
роздільних паралельних операцій.
31.4. Під час виконання паралельних заходжень на посадку відповідні диспетчери повітряного руху повинні нести відповідальність за послідовність заходжень та ешелонування ПС, що прибувають на кожну ЗПС.
31.5. Незалежні паралельні заходження на посадку на паралельні ЗПС можуть виконуватися за умови, якщо:
а) відстань між осьовими лініями ЗПС відповідає вказаній у Додатку 14 ICAO, Том 1 "Аеродроми".
У місцях, де відстань між осьовими лініями ЗПС становить:
менше 1310 м, але не менше ніж 1035 м, контроль здійснюється за допомогою відповідного обладнання ВОРЛ з мінімальною азимутальною точністю 0,06 град. (одна сигма), періодом оновлення інформації 2,5 секунди або менше та індикатором високої розрізняльної здатності, що забезпечує прогнозування місця і попередження про відхилення;
менше 1525 м, але не менше ніж 1310 м, може бути застосовано обладнання ВОРЛ з іншими, ніж зазначено вище, технічними характеристиками, за умови, що ці характеристики відповідають або кращі, ніж ті, що вказані нижче, встановлено, що це не впливатиме негативно на безпеку польотів ПС;
1525 м або більше, за наявності відповідного оглядового радіолокатора з мінімальною азимутальною точністю 0,3 град. (одна сигма) або краще і періодом оновлення інформації 5 секунд або менше;
б) заходження на посадку на обидві ЗПС виконуються за ILS та/або MLS;
в) трек процедури в разі невдалого заходження на посадку на одну ЗПС відхиляється не менше ніж на 30 град. від треку процедури в разі невдалого заходження на посадку на сусідню ЗПС;
г) виконано відповідні обстеження і оцінку перешкод у районах сегментів кінцевого заходження на посадку;
ґ) ПС повідомляється позначення ЗПС та частота курсового радіомаяка ILS або MLS;
д) для перехоплення напрямку курсового радіомаяка ILS або виходу на трек кінцевого заходження на посадку MLS застосовується наведення з використанням систем спостереження ОПР;
е) встановлюється і відображається на дисплеї повітряної обстановки NTZ завширшки 610 м (2000 футів), межі якої однаково віддалені від продовжених осьових ліній ЗПС;
є) окремі диспетчери повітряного руху контролюють заходження на посадку на кожну ЗПС та у разі, коли інтервал вертикального ешелонування стає менше ніж 300 м (1000 футів), гарантують, що ПС не заходять у встановлену NTZ та витримуються встановлені мінімуми повздовжнього ешелонування між ПС, що перебувають на одному напрямку курсового радіомаяка ILS або на одному треку кінцевого заходження на посадку MLS;
ж) у разі якщо диспетчери повітряного руху, що контролюють ПС до моменту виконання посадки, не мають спеціальних радіоканалів, передавання ПС на зв'язок з відповідним каналом АДВ здійснюється до того, як ПС, що рухається вище іншого на сусідніх треках кінцевого заходження на посадку, захопить глісаду ILS або вказаний кут місця MLS.
з) у разі якщо диспетчери повітряного руху, які здійснюють моніторинг заходження на посадку ПС на обидві ЗПС, мають можливість прослуховувати відповідний канал АДВ для кожного прибуваючого потоку повітряного руху.
31.6. Після встановлення ПС зв'язку з диспетчерським органом підходу ПС повідомляється про фактичне виконання незалежних паралельних заходжень на посадку. Надання вказаної інформації може забезпечуватися через радіомовні передачі ATIS.
31.7. Під час наведення для перехоплення напрямку курсового радіомаяка ILS або виходу на трек кінцевого заходження на посадку MLS заключний вектор має давати змогу ПС перехоплювати напрямок курсового радіомаяка ILS або виходити на трек кінцевого заходження на посадку MLS під кутом, що не перевищує 30 град. і забезпечує ділянку прямолінійного і горизонтального польоту довжиною не менше 2 км (1 NM) до перехоплення напрямку курсового радіомаяка ILS або до виходу на трек кінцевого заходження на посадку MLS.
Окрім того, цей вектор повинен давати змогу ПС стабілізуватися на напрямку курсового радіомаяка ILS або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS у горизонтальному польоті не менше ніж за 4 км (2 NM) до перехоплення глісади ILS або вказаного кута місця MLS.
31.8. Мінімум вертикального ешелонування 300 м (1000 футів) або відповідно до можливостей системи спостереження ОПР і дисплея повітряної обстановки мінімум горизонтального ешелонування з використанням систем спостереження 6 км забезпечуються доти, доки ПС не стабілізуються:
на напрямку курсового радіомаяка ILS та/або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS;
у межах NOZ.
31.9. Відповідно до можливостей системи спостереження ОПР і дисплея повітряної обстановки між ПС, що рухаються на одному напрямку курсового радіомаяка ILS або на одному трекові кінцевого заходження на посадку MLS, повинен забезпечуватися мінімум ешелонування з використанням систем спостереження ОПР 6 км, за винятком випадків, коли необхідно збільшення повздовжнього ешелонування внаслідок турбулентності в сліді або з інших причин.
Ешелонування між ПС, що стабілізувалося на напрямку курсового радіомаяка ILS або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS, та іншим ПС, що стабілізувалося на сусідньому паралельному напрямку курсового радіомаяка ILS або трекові кінцевого заходження на посадку MLS, вважається забезпеченим, якщо жодне з цих ПС не заходить у встановлену NTZ, відображену на дисплеї повітряної обстановки.
31.10. У разі якщо вказується заключний курс для перехоплення напрямку курсового радіомаяка ILS або виходу на трек кінцевого заходження на посадку MLS, підтверджується ЗПС і ПС передається:
його місцеположення відносно фіксованої точки на напрямку курсового радіомаяка ILS або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS;
абсолютна висота, яку необхідно витримувати доти, доки ПС, стабілізоване на напрямку курсового радіомаяка ILS або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS, не досягне точки перехоплення глісади ILS або вказаного кута місця MLS;
у разі потреби дозвіл на виконання заходження на посадку за ILS або MLS відповідно.
31.11. Незалежно від метеорологічних умов за всіма заходженнями на посадку здійснюється моніторинг з використанням систем спостереження ОПР.
ПС слід видавати вказівки та інформацію, необхідні для забезпечення ешелонування і запобігання заходженню ПС у NTZ.
Забезпечення належного дотримання напрямку курсового радіомаяка ILS або треку кінцевого заходження на посадку MLS покладається на пілота. Тому вказівки та інформація видаються тільки для забезпечення ешелонування між ПС та запобігання заходженню ПС у NTZ.
З метою запобігання заходженню ПС у NTZ вважається, що ПС перебуває в центрі символу місця. Однак торкання країв відображених символів місця ПС, що виконують паралельні заходження на посадку, не дозволяється.
31.12. Якщо ПС проминуло точку розвороту або продовжує перебувати на треку, що приведе його у NTZ, ПС надається вказівка негайно повернутися на потрібний трек.
31.13. Якщо ПС входить у NTZ, то ПС, яке перебуває на сусідньому напрямку курсового радіомаяка ILS або трекові кінцевого заходження на посадку MLS, дається вказівка негайно набрати задану абсолютну висоту і розвернутися на курс, що дасть змогу уникнути зіткнення з ПС, яке відхилилося. У місцях, де для оцінки перешкод застосовуються критерії поверхонь оцінки PAOAS, диспетчер повітряного руху не надає вказівки щодо курсу ПС, що перебувають нижче ніж 120 м (400 футів) над перевищенням порога ЗПС, а вказівки щодо курсу надаються таким чином, щоб різниця між заданим треком і напрямком курсового радіомаяка ILS або треком кінцевого заходження на посадку MLS не перевищувала 45 град.
31.14. Моніторинг з використанням систем спостереження ОПР не припиняється доти, доки:
не почне застосовуватися візуальне ешелонування за умови наявності процедур інформування обох диспетчерів повітряного руху про початок застосування візуального ешелонування;
ПС не виконає посадку або в разі невдалого заходження на посадку не віддалиться на відстань не менше ніж 2 км від кінця ЗПС і не буде забезпечено відповідне ешелонування з будь-якими іншими ПС згідно з встановленими вимогами.
Інформувати ПС про припинення моніторингу з використанням систем спостереження ОПР не обов'язково.
31.15. Незалежні паралельні заходження на посадку на паралельні ЗПС, відстань між осьовими лініями яких становить менше ніж 1525 м, призупиняються за відповідних метеорологічних умов, включаючи зсув вітру, турбулентність, спадні потоки, боковий вітер і вкрай несприятливі погодні умови, такі як гроза, у яких відхилення ПС від напрямку курсового радіомаяка ILS та/або треку кінцевого заходження на посадку MLS може збільшуватися настільки, що становитиме загрозу безпеці польотів.
Крім того, збільшення відхилень на трекові кінцевого заходження на посадку призведе до видачі попереджень щодо неприйнятного рівня відхилення.
XXXII. Вимоги та процедури для залежних паралельних заходжень на посадку
32.1. Залежні паралельні заходження на посадку можуть виконуватися за умови дотримання таких вимог:
а) відстань між осьовими лініями ЗПС відповідає вказаній у Додатку 14 ICAO, Том 1 "Аеродроми";
б) забезпечується наведення ПС для виходу на трек кінцевого заходження на посадку;
в) контроль та моніторинг здійснюються за допомогою відповідного оглядового радіолокатора з мінімальною точністю за азимутом 0,3 град. (одна сигма) і періодом оновлення інформації 5 сек або менше;
г) заходження на посадку на обидві ЗПС виконуються за ILS та/або MLS;
ґ) ПС повідомляється, що заходження на посадку виконуються на обидві ЗПС (ця інформація може включатися до радіомовних передач ATIS);
д) трек у разі невдалого заходження на посадку на одну ЗПС відхиляється на кут не менше ніж 30 град. від треку в разі невдалого заходження на посадку на сусідню ЗПС;
е) орган (сектор) диспетчерського обслуговування підходу має пріоритетне право на заняття частоти відносно аеродромного диспетчерського органу.
32.2. Під час розвороту на паралельні напрямки курсових радіомаяків ILS та/або на треки кінцевого заходження на посадку MLS між ПС забезпечується мінімум вертикального ешелонування 300 м (1000 футів) або мінімум горизонтального ешелонування з використанням систем спостереження ОПР 6 км.
32.3. Мінімум горизонтального ешелонування за системами спостереження ОПР, що забезпечується між ПС, які перебувають на напрямку курсового радіомаяка ILS та/або на трекові кінцевого заходження на посадку MLS, повинен становити:
а) 6 км - між ПС, що перебувають на одному напрямку курсового радіомаяка ILS або на одному трекові кінцевого заходження на посадку MLS, за винятком випадків, коли необхідно збільшення інтервалів повздовжнього ешелонування внаслідок турбулентності в сліді;
б) 4 км - між ПС, що перебувають на сусідніх напрямках курсових радіомаяків ILS або на сусідніх треках кінцевого заходження на посадку MLS.
XXXIII. Вимоги і процедури для роздільних паралельних операцій
33.1. Роздільні паралельні операції можуть виконуватися на паралельні ЗПС за умови дотримання таких вимог:
а) відстань між осьовими лініями ЗПС відповідає вказаній у Додатку 14 ICAO, Том 1 "Аеродроми";
б) номінальний трек вильоту одразу після зльоту відхиляється не менше ніж на 30 град. від треку в разі невдалого заходження на посадку на сусідню ЗПС.
33.2. Під час виконання роздільних паралельних операцій мінімальна відстань між осьовими лініями паралельних ЗПС може зменшуватися на 30 м через кожні 150 м зміщення порога ЗПС посадки у напрямку прибуття ПС до мінімуму 300 м і повинна збільшуватися на 30 м через кожні 150 м зміщення порога ЗПС посадки у напрямку, протилежному напрямку прибуття ПС.
Схеми виконання паралельних операцій наведені в рисунках 46-48 додатка 3 до цих Правил.
33.3. Під час виконання роздільних паралельних операцій, якщо оглядовий радіолокатор та наземні засоби відповідають нормам, установленим для конкретного типу заходження на посадку, можуть виконуватися такі типи заходжень на посадку:
а) точне заходження на посадку за ILS та/або MLS;
б) заходження на посадку за оглядовим радіолокатором або за радіолокатором точного заходження на посадку;
в) візуальне заходження на посадку.
Перший заступник головиДержавіаадміністрації О.В.ГречкоДодаток 1
до Правил ешелонування
під час обслуговування
повітряного руху
ЗАСОБИ ТА МЕТОДИ
реєстрації повітряної обстановки
Додаток 2
до Правил ешелонування
під час обслуговування
повітряного руху
ТАБЛИЦЯ
крейсерських рівнів польоту в повітряному просторі України
ЛІНІЯ ШЛЯХУ |
Додаток 3
до Правил ешелонування
під час обслуговування
повітряного руху